TRIAMCINOLONUM (ТРІАМЦИНОЛОН)


має сильну протизапальну дію; має слабку мінералокортикоїдну дію; гальмує розвиток симптомів запалення без впливу на причину його виникнення, гальмує накопичення макрофагів, лейкоцитів та інших клітин у ділянці запального осередку; інгібує фагоцитоз, вивільнення лізосомних ферментів, а також синтез і вивільнення хімічних медіаторів запалення; зменшує розширюваність та проникність капілярів, що призводить до гальмування утворення набряків; діє імуносупресивно, тобто гальмує клітинні імунні реакції, зменшує кількість лімфоцитів Т, моноцитів і ацидофільних гранулоцитів, також може гальмувати проникнення імунологічних комплексів ч/з основні мембрани та зменшувати концентрацію компонентів комплементу та імуноглобулінів; гальмує виділення АКТГ гіпофізом, що призводить до зменшення утворення кортикостероїдів та андрогенів у корі надниркових залоз: після одноразового прийому 60-100 мг тріамцинолону активність надниркових залоз залишається пригніченою протягом 24-48 год. і повертається до норми 30-40 діб; практично у кожного хворого, що приймає препарат у дозі 12-16 мг/добу понад 10 діб, може розвинутись недостатність надниркових залоз; після довготривалого прийому великих доз тріамцинолону функція надниркових залоз може відновитися протягом року, а в деяких випадках - ніколи; посилює катаболізм білка, гальмує синтез і посилює деградацію білків у лімфатичній, сполучній, м’язовій тканині та шкірі, що може призвести до атрофії; викликає зростання концентрації глюкози в крові, впливає на жировий обмін, збільшує концентрацію жирних кислот у плазмі; при довготривалому лікуванні може відбуватися неправильне розміщення жирової тканини; уповільнює утворення кісткової тканини, зменшує концентрацію кальцію у плазмі, може спричиняти гальмування росту кісток у дітей і молоді та призводити до розвитку остеопорозу у будь-якому віці; посилює дію ендо- та екзогенних катехоламінів.

Developed by Maxim Levchenko