Гострі респіраторні захворювання (ГРЗ) — найбільш поширена група нозологій. Найчастіше причиною ГРЗ є віруси, набагато рідше — бактерії. В осінньо-зимовий період відзначається сезонне підвищення захворюваності на гострі респіраторні вірусні інфекції (ГРВІ), що пов’язано з високою циркуляцією вірусних патогенів та зниженням резистентності організму на тлі погодних умов.

Тактика лікування ГРВІ

Клінічна картина ГРВІ характеризується інтоксикаційним та катаральним синдромами — лихоманкою, фарингітом, ринітом, кашлем, кон’юнктивітом. З урахуванням відсутності етіотропної терапії більшості ГРВІ, основне завдання лікування — зменшення вираженості симптомів і профілактика ускладнень. У зв’язку з цим раціональний підбір симптоматичної терапії має вирішальне значення. Основні напрямки терапії:

  • жарознижувальна терапія — лихоманка — це універсальна захисна реакція організму, спрямована на пригнічення життєдіяльності патогенів. Водночас фебрильна гіпертермія пов’язана з дискомфортом та зневодненням організму. При температурі тіла вище 38,5 °C показано призначення жарознижувальних засобів. Відповідно до рекомендацій ВООЗ препаратами вибору є ібупрофен та парацетамол у вікових дозах. Мефенамінова кислота при застуді чинить жарознижувальну, знеболювальну та протизапальну дію. Однак слід враховувати, що мефенамінова кислота не входить до переліку жарознижувальних препаратів першого вибору при ГРВІ;
  • елімінаційна та деконгестивна терапія риніту — ключову роль у відновленні носового дихання при риніті відіграють сольові розчини для іригаційної терапії. Ізо- та гіпертонічні розчини для порожнини носа сприяють зволоженню слизової оболонки, усуненню запального набряку, елімінації патогенів та алергенів. При прогресуванні обструкції призначають топічні деконгестанти (ксилометазолін, оксиметазолін, нафазолін та ін.), що викликають звуження судин слизової оболонки носа, зменшення вираженості набряку та відновлення мукоциліарного кліренсу. Важливо обмежити застосування судинозвужувальних засобів до 5–7 діб, щоб уникнути розвитку медикаментозного риніту. Альтернативою є комбіновані препарати, що поєднують деконгестант із сольовим розчином, муколітиком та масляними компонентами;
  • терапія фарингіту — для зменшення вираженості болю в горлі застосовують місцеві анестетики та антисептики у формі полоскань, таблеток для розсмоктування, спреїв (амбазон, гексетидин, фенол та ін.);
  • усунення назофарингіту — за наявності надмірного скупчення слизу на задній стінці горла (постназальний затік) застосовуються муколітики, які розріджують в’язке, важко відокремлюване мокротиння і полегшують його евакуацію (ацетилцистеїн, амброксол, бромгексин, карбоцистеїн), відхаркувальні засоби рослинного походження (корінь солодки, гвайфенезин) для поліпшення відхаркування слизу; промивання носових ходів ізо- або гіпертонічними сольовими розчинами сприяє розрідженню та евакуації слизових виділень з носоглотки; деконгестанти (ксилометазолін, оксиметазолін та ін.) короткочасно застосовують для зменшення набряку слизової оболонки та відновлення дренажу з приносових пазух;
  • протикашльова терапія — кашльовий рефлекс є фізіологічним механізмом захисту дихальних шляхів від подразників. При розвитку сухого непродуктивного кашлю призначають протикашльові препарати центральної (бутамірат, глауцин, окселадин) та периферичної (преноксдіазин) дії для пригнічення кашльового рефлексу та переходу в продуктивну фазу. При продуктивному вологому кашлі необхідне призначення муколітиків та відхаркувальних засобів для розрідження та евакуації мокротиння, в якому містяться патогени. До прямих муколітиків належать ацетилцистеїн, до непрямих — амброксол, бромгексин, карбоцистеїн. Як відхаркувальні застосовують препарати рослинного походження (алтей, гвайфенезин, листя плауна, трава чебрецю);
  • імунотропні засоби — дієтичні добавки з цинком, пробіотиками (Lactobacillus rhamnosus, Lactobacillus casei), екстрактами рослин (пеларгонія, ехінацея) можуть сприяти підвищенню резистентності організму, зміцнюючи його адаптаційні можливості та знижуючи тяжкість перебігу ГРВІ. Вітамін С у високих дозах потенційно скорочує тривалість захворювання.

Принципи фармакопрофілактики

Основою попередження ГРВІ є вакцинація проти грипу, яка значно знижує ризик розвитку ускладнень та летальність. Регулярна гігієна рук з використанням спиртовмісних антисептиків, масок та рукавичок — висока ефективність у розриві шляхів передачі інфекцій. Важливу роль у підтримці імунного статусу відіграє правильний прийом вітаміну D.

Формування домашньої аптечки при ГРВІ

Склад домашньої аптечки повинен бути збалансованим та враховувати потреби всіх членів сім’ї з погляду на вік та наявність супутніх захворювань. Рекомендується включити такі групи лікарських засобів:

  1. Жарознижувальні засоби:
  • ібупрофен — кращий для дітей неспецифічний протизапальний препарат із жарознижувальним ефектом. Форма випуску: сиропи, суспензії, таблетки/капсули;
  • парацетамол — альтернативний жарознижувальний анальгетик для дітей та дорослих. Форма випуску: сиропи, суспензії, таблетки/капсули, супозиторії (свічки).

2. Лікарські засоби для лікування риніту:

  • ізотонічні/гіпертонічні сольові розчини для промивання носових ходів;
  • назальні деконгестанти (ксилометазолін, оксиметазолін, нафазолін та ін.) для усунення обструкції носового дихання, курсом не більше 5–7 діб;
  • топічні антигістамінні препарати (азеластин, левокабастин та ін.).

3. Препарати для полегшення болю у горлі:

  • антисептичні препарати для полоскань та розсмоктування (гексетидин, фурацилін, хлоргексидин);
  • анестетики для місцевого застосування (лідокаїн, бензокаїн).

4. Протикашльові засоби:

  • муколітики (ацетилцистеїн, амброксол, бромгексин, карбоцистеїн);
  • відхаркувальні засоби рослинного походження (алтей, гвайфенезин, плаун, чебрець);
  • протикашльові препарати центральної (бутамірат, глауцин, окселадин) та периферичної (преноксдіазин) дії.

5. Комбіновані препарати зазвичай включають кілька діючих речовин, їх дія спрямована на зменшення вираженості декількох різних симптомів ГРВІ, наприклад:

  • анальгетики та жарознижувальні (парацетамол, ібупрофен);
  • деконгестанти (фенілефрин, псевдоефедрин);
  • антигістамінні;
  • муколітики;
  • експекторанти та інші.

6. Імунотропні засоби:

  • цинковмісні добавки (глюконат цинку, аспартат цинку);
  • пробіотики (лактобактерії, біфідобактерії);
  • фітопрепарати (екстракти ехінацеї, пеларгонії).

Також рекомендується мати вдома таке:

  • медичний термометр електронний чи безртутний;
  • інгалятор/небулайзер;
  • зволожувач повітря.

Важливо контролювати термін придатності препаратів та зберігати їх відповідно до інструкцій у недоступному для дітей місці, при необхідності — в холодильнику. При появі симптомів приєднання бактеріальної інфекції або відсутності позитивної динаміки слід негайно звернутися до лікаря для корекції терапії.

Додаткову інформацію на цю тему ви можете прочитати на сайті Apteka.ua.