Глава 2. Стандарти діагностики та лікування захворювань серцево-судинної системи

ЛІКАРСЬКІ ПРЕПАРАТИ

L-ЛІЗИНУ ЕСЦИНАТ®, Корпорація Артеріум

А-ДІСТОН, Українська фармацевтична компанія

АГАПУРИН® СР 400, Зентіва

АГВАНТАР, Ерсель Фарма

АГЕН® 5/АГЕН® 10, Санофі-Авентис Украина

АГРЕЛЬ 75 МГ, Acino Pharma

АДАПТОЛ®, Олайнфарм

АДВОКАРД®, ФарКоС

АЕРТАЛ®, Gedeon Richter

АЗИМЕД® таблетки, Корпорація Артеріум

АЗИМЕД® порошок для оральної суспензії, Корпорація Артеріум

АЗИЦИН® таблетки, Дарниця ФФ

АЗОМЕКС, Тева Украина

АКАРД, Польфарма

АККУЗИД® 20, Пфайзер Інк.

АКСОТИЛІН, Борщагівський ХФЗ

АКТИЛІЗЕ®, Boehringer Ingelheim

АКТОВЕГІН розчин для ін’єкцій, Takeda

АКТОВЕГІН таблетки, Takeda

АЛАДИН®, Фармак

АЛЛЕВА, Rotapharm

АЛЛЕСТА®, Alkaloid

АЛЛУНА, Амакса Фарма

АЛМІБА, Grand Medical Group

АЛОРА® сироп, Нобель

АЛОРА® таблетки, Нобель

АЛОТЕНДИН, Егіс

АЛЬЦИЗОН, Алембік Фармас'ютікалс Лімітед

АЛЬЦМЕРАТ, Лекхім-Харків

АМІГРЕН, Астрафарм

АМІДАРОН, Київський вітамінний завод

АМІНАЛОН, Вітаміни

АМІОДАРОН, Лекхім-Харків

АМІОКОРДИН® таблетки, КРКА

АМІЦИЛ®, Корпорація Артеріум

АМЛЕССА, КРКА

АМЛІПІН, World Medicine

АМЛОДИЛ БОСНАЛЕК®, Bosnalijek

АМЛОДИПІН, Технолог

АМЛОДИПІН, Корпорація Артеріум

АМЛОДИПІН КРКА, КРКА

АМЛОДИПІН САНДОЗ®, Sandoz

АМЛОДИПІН-АСТРАФАРМ, Астрафарм

АМЛОДИПІН-ДАРНИЦЯ, Дарниця ФФ

АМЛОДИПІН-ЗДОРОВ'Я, Здоров'я ФК

АМЛОДИПІН-КВ, Київський вітамінний завод

АМЛОДИПІН-ФАРМАК, Фармак

АМЛОДИПІН-ФІТОФАРМ, Фітофарм

АМЛОНГ, Мікро Лабс

АМЛОПРИЛ®-ДАРНИЦЯ, Дарниця ФФ

АМЛОСАРТАН, Фармак

АМЛОЦИМ, Acino Pharma

АМПРИЛ®, KRKA d.d. Novo Mesto

АНАЛЬГІН, Юрія-Фарм

АНАЛЬГІН, Лекхім-Харків

Анантаваті, Ананта Медікеар Лімітед

АНАПРИЛІН-ЗДОРОВ'Я, Здоров'я ФК

АНГІЗАР, Мікро Лабс

АНГІО-БЕТАРГІН, Ворвартс Фарма

АНДИПАЛ-B, Монфарм

Анксіомедин, Нутримед

АНТАРЕС® розчин для ін’єкцій, Корпорація Артеріум

АНТАРЕС® таблетки, Корпорація Артеріум

АНТИСТРЕС®, Нутримед

АНТИФРОНТ, капс., №30, Beres Pharmaceuticals Ltd

АПІЛАК ГРІНДЕКС таблетки сублінгвальні, Гріндекс

АПРОВЕЛЬ®, Sanofi

АРИКСТРА®, Aspen Pharma Trading Ltd.

АРИТМІЛ розчин для ін’єкцій, ПАО НПЦ "Борщаговский ХФЗ"

АРИТМІЛ таблетки, ПАО НПЦ "Борщаговский ХФЗ"

АРИФАМ®, Серв'є

АРИФОН® РЕТАРД, Servier

АРЛЕВЕРТ®, Менаріні Інтернешонал Оперейшонс Люксембург С.А.

АРМАДІН, МІКРОХІМ НВФ

АРМАДІН® ЛОНГ, МІКРОХІМ НВФ

АСАКОЛ®, Фармюніон

АСАФЕН, Фармасайнс

АСКОРБІНОВА КИСЛОТА розчин для ін’єкцій 50 мг/мл, Дарниця ФФ

АСКОРУТИН®, Київський вітамінний завод

АСПАРКАМ, ТОВ "Ніко"

АСПАРКАМ, Червона зірка

АСПАРКАМ розчин для ін’єкцій, Корпорація Артеріум

АСПАРКАМ таблетки, Корпорація Артеріум

АСПАРКАМ-ЗДОРОВ’Я таблетки, Здоров'я ФК

АСПАРКАМ-ФАРМАК®, Фармак

АСПІКАРД КАРДІО, Вертекс

АСПІРИН КАРДІО®, Bayer

АСПІРИН®, Байєр Консьюмер Кер

АСПІРИН® C, Байєр Консьюмер Кер

АСТИН, Мікро Лабс

АТАРАКС®, UCB Pharma

АТЕНОЛОЛ-ЗДОРОВ'Я, Здоров'я ФК

АТЕРОКАРД, Київський вітамінний завод

Атероклін, Елемент здоров'я

АТОКОР, Д-р. Редді'с Лабораторіс Лтд

АТОКОР 40, Д-р. Редді'с Лабораторіс Лтд

АТОРВАКОР®, Фармак

АТОРВАСТАТИН АНАНТА таблетки, Ананта Медікеар

АТОРВАСТАТИН ПФАЙЗЕР, Пфайзер Інк.

АТОРВАСТАТИН-ТЕВА, Тева Україна

АТОРВАСТЕРОЛ, Польфарма

АТОРЕМ таблетки, МСН Лаб.

АТОРИС таблетки 10/20/40 мг, KRKA d.d. Novo Mesto

АТОРИС таблетки 30/60/80 мг, KRKA d.d. Novo Mesto

АТРОГРЕЛ, Борщагівський ХФЗ

АТРОПІНУ СУЛЬФАТ, ДЗ ДНЦЛЗ

АТТЕНТО® 20/5, АТТЕНТО® 40/5, АТТЕНТО® 40/10, Menarini Group

АТФ-ЛОНГ®, Борщагівський ХФЗ

АФОБАЗОЛ®, Валента Фармацевтика

АЦЕКОР КАРДІО, МІКРОХІМ НВФ

АЦЕТИЛСАЛІЦИЛОВА КИСЛОТА, Технолог

АЦЕТИЛСАЛІЦИЛОВА КИСЛОТА, Монфарм

АЦЕТИЛСАЛІЦИЛОВА КИСЛОТА, Корпорация Артериум

АЦЕТИЛСАЛІЦИЛОВА КИСЛОТА-ДАРНИЦЯ, Дарниця ФФ

БЕРЕШ® МАГНІЙ ПЛЮС B6, Beres Pharmaceuticals Ltd

БЕРЛІПРИЛ® ПЛЮС 10/25, Menarini Group

БЕРЛІПРИЛ®, Menarini Group

БЕТАГІС, Фарма Старт

БЕТАГІСТИН-КВ, Київський вітамінний завод

БЕТАГІСТИН-РАТІОФАРМ, ратіофарм

БЕТАК, Medochemie Ltd., Cyprus, Europe

БЕТАКОР, Київський вітамінний завод

БЕТАЛОК, АстраЗенека

БЕТАРГІН®, Ворвартс Фарма

БЕТАСЕРК, Абботт Хелскеа Продактс

Бі-ПРЕСТАРІУМ® таблетки, Серв'є

Біблок, Юрія-Фарм

БІКАРД®, Профарма Інтернешнл

БІЛЛАРІУМ, Rotapharm

БІЛОБІЛ®, KRKA d.d. Novo Mesto

БІЛОБІЛ® ФОРТЕ, КРКА

БІОСОН, Фарма Старт

БІПРОЛОЛ, Борщагівський ХФЗ

БІПРОЛОЛ-ЗДОРОВ'Я, Здоров'я ФК

БІСОПРОЛ®, Фармак

БІСОПРОЛОЛ ГЕКСАЛ®, Гексал АГ

БІСОПРОЛОЛ КРКА, KRKA d.d. Novo Mesto

БІСОПРОЛОЛ САНДОЗ® КОМП, Sandoz

БІСОПРОЛОЛ-АСТРАФАРМ, Астрафарм

БІСОПРОЛОЛ-КВ, Київський вітамінний завод

БІСОПРОЛОЛ-РАТІОФАРМ, ратіофарм

БІСОПРОЛОЛ-ТЕВА, ратіофарм

БІФРЕН®, Фарма Старт

БІЦИЛІН®-3, Корпорація Артеріум

БІЦИЛІН®-5, Корпорація Артеріум

БРАВАДИН®, КРКА

БРИЛІНТА, АстраЗенека

БРІТОМАР, Феррер Інтернасіональ, С.А.

ВАЗАВІТАЛ®, Українська фармацевтична компанія

ВАЗАР, Teva

ВАЗАР H, Тева Україна

ВАЗАР А, Тева Україна

ВАЗИЛІП®, KRKA d.d. Novo Mesto

ВАЗОКЛІН-ДАРНИЦЯ, Дарниця ФФ

ВАЗОНАТ®, Олайнфарм

ВАЗОНІТ, Bausch Health

ВАЗОПАМІД, Алвоген ІПКО

ВАЗОПРО® капсули, Фармак

ВАЗОПРО® розчин, Фармак

ВАЗОСЕРК ДУО, Профарма Інтернешнл

ВАЗОСТАТ-ЗДОРОВ'Я, Здоров'я ФК

ВАЛАРГІН, ВАЛАРТІН ФАРМА

ВАЛАРОКС, КРКА

ВАЛЕРІАНА, Софарма

ВАЛЕРІАНА настоянка для перорального застосування, Лубнифарм

ВАЛЕРІАНИ ЕКСТРАКТ таблетки, Фітофарм

ВАЛЕРІАНИ ЕКСТРАКТ, табл. в/о 0,02 г фл., №50, Борисовський ЗМП

Валеріановна, ООО "ОмниФарма Киев"

Валерін кардіо, Вітера

ВАЛЕСАН, ВАЛАРТІН ФАРМА

ВАЛОДІП, KRKA d.d. Novo Mesto

ВАЛСАРТАН САНДОЗ®, Сандоз

ВАЛЬСАКОР®, KRKA d.d. Novo Mesto

ВАЛЬСАКОР® Н 320/ HD 320, КРКА

ВАЛЬСАКОР® Н 80/ H 160/ НD 160, КРКА

ВАМЕЛАН, World Medicine

ВАРФАРЕКС®, Grindeks

ВАРФАРИН НІКОМЕД, Такеда Австрія

ВАРФАРИН ОРІОН, Оріон Корпорейшн

ВАРФАРИН-ФС, Фарма Старт

ВЕНОДІОЛ, World Medicine

ВЕНОКОР, Лекхім

ВЕНОПЛАНТ, Alpen Pharma AG

ВЕНОСМІН®, Фітофарм

ВЕРАПАМІЛ-ДАРНИЦЯ, Дарниця ФФ

ВЕРАТАРД 180, ПАО НПЦ "Борщаговский ХФЗ"

ВЕРОШПІРОН, Gedeon Richter

ВЕРТІГОХЕЕЛЬ краплі оральні, Хеель

ВЕСТІБО, Тева Україна

ВЕСТІНОРМ®, Фармак

ВІНОКСИН МВ, Фарма Старт

ВІНПОЦЕТИН, ДЗ ДНЦЛЗ

ВІНПОЦЕТИН, Лекхім-Харків

ВІНПОЦЕТИН, Борщагівський ХФЗ

ВІНПОЦЕТИН, Червона зірка

ВІНПОЦЕТИН-АСТРАФАРМ, Астрафарм

ВІНПОЦЕТИН-ДАРНИЦЯ, Дарниця ФФ

ВІТАКСОН® розчин, Фармак

ВІТАКСОН® таблекти, Фармак

ВІТАНГО, Alpen Pharma AG

ВІТАЦЕРТИН, Лекхім-Харків

ВІТОПРИЛ®, Stada

ВІТРУМ® ЕНЕРДЖИ, Takeda

ВІТРУМ® МЕМОРІ, Юніфарм, Інк.

ВОБІЛОН, Rotapharm

ВОДА ДЛЯ ІН'ЄКЦІЙ, Галичфарм

ВОДА ДЛЯ ІН'ЄКЦІЙ, Юрія-Фарм

ВОДА ДЛЯ ІН'ЄКЦІЙ-ДАРНИЦЯ, Дарниця ФФ

ВОЛЬТАРЕН® розчин для н’єкцій, Новартіс

ВОЛЬТАРЕН® таблетки гастрорезистентні, Новартіс

ГАБАНА®, Корпорація Артеріум

ГАМАЛАТЕ В6, Феррер Інтернасіональ, С.А.

ГЕПАРИН-БІОЛІК, Фармстандарт-Биолек

ГЕПАРИН-ІНДАР, Індар

ГЕПАРИН-НОВОФАРМ, Новофарм-Біосинтез

ГЕПАРИН-ФАРМЕКС, Фармекс Груп

Геровітал плюс, Натурварен

ГІДАЗЕПАМ IC® таблетки, ІнтерХім

ГІДРОХЛОРТІАЗИД, ПАО НПЦ "Борщаговский ХФЗ"

ГІК®, Юрія-Фарм

ГІЛОБА, Mega Lifesciences

ГІНКГО-БІЛОБА АСТРАФАРМ, Астрафарм

ГІПОТІАЗИД, Санофі

ГІПРИЛ-А, Micro Labs

ГІПРИЛ-А ПЛЮС, Micro Labs

ГЛІАТИЛІН розчин для ін'єкцій, Італфармако

Гліцин, Арпімед

ГЛІЦИСЕД®, Корпорація Артеріум

ГЛЮКОЗА 5% Б.БРАУН, Б. Браун

ГЛЮКОЗА р-н для інфузій, ООО "Нико"

ГЛЮКОЗА р-н для інфузій, Корпорация Артериум

ГЛЮКОЗА р-н для інфузій 5 %, Фарматрейд

ГЛЮКОЗА р-н для інфузій та ін'єкцій, Юрія-Фарм

ГЛЮКОЗА-ДАРНИЦЯ розчин для інфузій, Дарниця ФФ

ГЛЮКОЗА-НОВОФАРМ, Новофарм-Біосинтез

ГЛЮКОЗИ РОЗЧИН 5% ДЛЯ ІНФУЗІЙ, Інфузія

ГОДАСАЛ®, Др. Р. Пфлегер

ГОПАНТЕНОВА КИСЛОТА, Рік-Фарм

ГОФЕН 200/ ГОФЕН 400 капсули, Мега Лайфсайенсіз

ДАПРИЛ, Medochemie Ltd., Cyprus, Europe

ДЕКРИЗ, Профарма Інтернешнл

ДЕКСАЛГІН® ІН'ЄКТ, Менаріні Інтернешонал Оперейшонс Люксембург С.А.

ДЕКСАМЕТАЗОН-ДАРНИЦЯ таблетки, Дарниця ФФ

ДЕЛАГІЛ, МЕДА Фармасьютікалз Світселенд

ДЕТРАЛЕКС®, Серв'є

ДИАЗЕПЕКС® розчин для ін'єкцій, ООО "Универсальное агентство "Про-фарма"

ДИБАЗОЛ-ДАРНИЦЯ, Дарниця ФФ

ДИГОКСИН, ДЗ ДНЦЛЗ

ДИГОКСИН, Борщагівський ХФЗ

ДИГОКСИН-ЗДОРОВ'Я, Здоров'я ФК

ДИКОР ЛОНГ, МІКРОХІМ НВФ

ДИЛТІАЗЕМ, Лубнифарм

ДИМЕДРОЛ, Здоров'я народу

ДИНОРИК®-ДАРНИЦЯ, Дарниця ФФ

ДИПІРИДАМОЛ, Борщагівський ХФЗ

ДИПРОФОЛ®, Фармак

ДИРОТОН®, Гедеон Ріхтер

ДИХЛОР, Іпка

ДІАКАРБ, Польфарма

Діакобал, Кусум Хелтхкер Пвт. Лтд.

ДІАКОРДИН, Санофі-Авентис Украина

ДІАЛІПОН® ТУРБО, Фармак

ДІНАР, Фармак

Діно, Bioplus Life

ДІОКОР 80/ ДІОКОР 160 таблетки, Фарма Старт

ДІОКОР СОЛО 80/ ДІОКОР СОЛО 160 таблетки, Фарма Старт

ДІУРЕМІД, Київський вітамінний завод

ДІФОРС 80/ ДІФОРС 160/ ДІФОРС XL таблетки, Фарма Старт

ДОБУТАМІН АДМЕДА, Адмеда Арцнайміттель

ДОКСАЗОЗИН, ДЗ ДНЦЛЗ

ДОКСИЦИКЛІН, ПАО НПЦ "Борщаговский ХФЗ"

ДОЛАРЕН® таблетки, Наброс Фарма

ДОПЕГІТ®, Egis

ДОРЕЗ®, Alkaloid

ДОРМІКІНД, Alpen Pharma AG

ДОРМІПЛАНТ, Alpen Pharma AG

ДОФАМІН-ДАРНИЦЯ, Дарниця ФФ

ДРОТАВЕРИН-ДАРНИЦЯ розчин для ін’єкцій, Дарниця ФФ

ДУОВІТ, KRKA d.d. Novo Mesto

ДУОВІТ®, KRKA d.d. Novo Mesto

ЕБРАНТИЛ, Takeda

Евойд, Фармак

ЕГІЛОК®, Егіс

ЕГІЛОК® РЕТАРД, Егіс

ЕГЛОНІЛ® капсули, Санофі-Авентис Украина

ЕГЛОНІЛ®, Санофі-Авентис Украина

ЕДАРБІ™, Takeda

ЕДАРБІКЛОР®, Такеда Фармасьютікалс США, Інк

ЕЗОЛОНГ®-20/ЕЗОЛОНГ®-40 таблетки, Organosyn Life Sciences

ЕЗОПРАМ, Актавіс Груп

ЕКВАТОР таблетки 20 мг + 10 мг, Гедеон Ріхтер

ЕКВАТОР таблетки 20 мг + 5 мг, Гедеон Ріхтер

ЕКВАТОР таблетки 5 мг + 10 мг, Гедеон Ріхтер

ЕЛЕУТЕРОКОК, Лубнифарм

ЕЛЕУТЕРОКОК екстракт, Євразія

ЕЛЕУТЕРОКОКУ ЕКСТРАКТ РІДКИЙ, ТОВ "ДКП "Фармацевтична фабрика"

ЕЛІКВІС, Pfizer Inc.

ЕЛФУНАТ, World Medicine

ЕМЕТОН, ООО "Нико"

ЕМЛОДИН®, Egis

ЕНАЛАПРИЛ, Лубнифарм

ЕНАЛАПРИЛ, Лекхім-Харків

ЕНАЛАПРИЛ, Корпорація Артеріум

ЕНАЛАПРИЛ-АСТРАФАРМ, Астрафарм

ЕНАЛАПРИЛ-ДАРНИЦЯ, Дарниця ФФ

ЕНАЛАПРИЛ-ЗДОРОВ'Я, Здоров'я ФК

ЕНАЛАПРИЛ-ТЕВА, Тева Україна

ЕНАЛОЗИД® 12,5/ЕНАЛОЗИД® 25, Фармак

ЕНАЛОЗИД® МОНО, Фармак

ЕНАМ, Д-р. Редді'с Лабораторіс Лтд

ЕНАП® таблетки, KRKA d.d. Novo Mesto

ЕНАП®-H/ЕНАП®-HL/ЕНАП® 20 HL, KRKA d.d. Novo Mesto

ЕНАТ 400, Мега Лайфсайенсіз

ЕНЕАС, Феррер Інтернасіональ, С.А.

ЕНЗИКС® ДУО, Хемофарм

ЕНТЕРОСГЕЛЬ, КРЕОМА-ФАРМ

ЕНТРОП®, Олайнфарм

ЕПАДОЛ-НЕО, Київський вітамінний завод

ЕПЛЕПРЕС, Київський вітамінний завод

ЕПЛЕТОР, Борщагівський ХФЗ

ЕСКУЗАН® КРАПЛІ краплі оральн, esparma

ЕССЕНЦІАЛЄ® Н розчин для ін’єкцій, Санофі-Авентис Украина

ЕТАЦИЗИН, Олайнфарм

ЕТСЕТ®, Кусум

ЕУФІЛІН-ДАРНИЦЯ, Дарниця ФФ

ЕФОКС® ЛОНГ, Лабормед Фарма

ЕХІНАЦЕЇ НАСТОЙКА настойка, Тернофарм

ЕХІНАЦЕЯ КОМПОЗИТУМ С, Хеель

ЄВРОРАМІПРИЛ H, Фарма Старт

ЖЕНЬШЕНЮ НАСТОЙКА, ТОВ "ДКП "Фармацевтична фабрика"

ЗАМЕКСЕН, Лекхім-Харків

ЗАНІДІП®, Recordati Ireland Ltd

ЗАСПОКІЙЛИВИЙ ЗБІР № 2, Віола

ЗАТРИН 250/ЗАТРИН 500 таблетки, Euro Lifecare

ЗИНАЦЕФ™, ГлаксоСмітКляйн

ЗОКАРДІС® 30 мг, Менаріні Інтернешонал Оперейшонс Люксембург С.А.

ЗОКАРДІС® 7,5 мг, Менаріні Інтернешонал Оперейшонс Люксембург С.А.

ЗОКОР®, Merck Sharp & Dohme Idea Inc

ЗОКСОН®, Санофі-Авентис Украина

ЗОЛОПЕНТ®, Кусум

ІБУНОРМ капсули 400 мг, Здоров'я ФК

ІЗО-МІК® 20 мг, МІКРОХІМ НВФ

ІЗО-МІК® 5 мг, МІКРОХІМ НВФ

ІЗО-МІК® концентрат для розчину для інфузій, МІКРОХІМ НВФ

ІЗО-МІК® спрей сублінгвальний, МІКРОХІМ НВФ

ІЗОКЕТ® розчин, Лабормед Фарма

ІЗОКЕТ® спрей, Шварц Фарма

ІЗОПТИН® SR таблетки пролонгованої дії, Абботт Лабораторіз ГмбХ

ІМЕТ®, Menarini Group

ІНДАП®, PRO.MED.CS Praha a.s.

ІНДАПАМІД, Хемофарм

ІНДАПАМІД SR, табл. пролонг. дії 1,5 мг блістер, №30, Тева Україна

ІНДАПАМІД-АСТРАФАРМ, Астрафарм

ІНДАПАМІД-ТЕВА SR, ратіофарм

ІНДАПЕН, Польфарма

ІНДАПЕН SR, Польфарма

ІНДОПРЕС, ПАО НПЦ "Борщаговский ХФЗ"

ІНСПРА® таблетки, Пфайзер Інк.

ІНФУЛГАН, Юрія-Фарм

ІПАМІД, Київський вітамінний завод

ІРБЕТАН, Київський вітамінний завод

ІРБЕТАН-Н, Київський вітамінний завод

ІСМІЖЕН, Lallemand Pharma

КАВІНТОН, Gedeon Richter

КАВІНТОН концентрат для приготування розчину для інфузій, Гедеон Ріхтер

КАЛІПОЗ ПРОЛОНГАТУМ, ГлаксоСмітКляйн Експорт

КАЛІЮ ХЛОРИД, Юрія-Фарм

КАЛІЯ І МАГНІЯ АСПАРАГІНАТ, Інфузія

Калмавіс, Perrery Farmaceutici

КАЛЬДІУМ®, Егіс

КАЛЬЦЕМІН® АДВАНС/КАЛЬЦЕМІН® СІЛЬВЕР, Bayer

КАЛЬЦІЙ-Д3 НІКОМЕД з апельсиновим/м’ятним смаком/КАЛЬЦІЙ-Д3 НІКОМЕД ФОРТЕ/КАЛЬЦІЙ-Д3 НІКОМЕД ОСТЕОФОРТЕ, Takeda

КАЛЬЦІЮ ГЛЮКОНАТ таблетки, Лубнифарм

КАЛЬЦІЮ ГЛЮКОНАТ таблетки, Червона зірка

КАЛЬЦІЮ ГЛЮКОНАТ таблетки, Корпорация Артериум

КАНДЕСАР, SUN

КАНЕФРОН® Н, Bionorica SE

КАНТАБ, Нобель

КАПІКОР®, Олайнфарм

КАПТОПРЕС 12,5-ДАРНИЦЯ, Дарниця ФФ

КАПТОПРЕС-ДАРНИЦЯ, Дарниця ФФ

КАПТОПРИЛ табл., Корпорація Артеріум

КАПТОПРИЛ таблетки, КРКА

КАПТОПРИЛ таблетки, Астрафарм

КАРБАМАЗЕПІН, Технолог

КАРБАМАЗЕПІН-АСТРАФАРМ, Астрафарм

КАРВЕДИЛОЛ

КАРВЕДИЛОЛ-КВ, Київський вітамінний завод

КАРВЕЛІС краплі, ООО "Универсальное агентство "Про-фарма"

КАРВЕЛІС таблетки, ООО "Универсальное агентство "Про-фарма"

КАРВИДЕКС®, Д-р. Редді'с Лабораторіс Лтд

КАРВІДОН-MR, Мікро Лабс

КАРВІУМ, Алвоген ІПКО

КАРДИКЕТ® РЕТАРД, Лабормед Фарма

КАРДИПРИЛ капсули, Ананта Медікеар

КАРДІОАРГІНІН-ЗДОРОВ'Я р-н для ін'єкцій, Здоров'я ФК

КАРДІОАРГІНІН-ЗДОРОВ'Я сироп, Здоров'я ФК

КАРДІОДАРОН-ЗДОРОВ'Я р-н для ін’єкцій, Здоров'я ФК

Кардіоклін, Елемент здоров'я

КАРДІОЛІН, Українська фармацевтична компанія

КАРДІОМАГНІЛ, Takeda

КАРДІОФІТ, Ейм

КАРДІСЕЙВ®, Фармак

КАРДОНАТ, Сперко Україна

КАРДОСАЛ® ПЛЮС таблетки, Менаріні Інтернешонал Оперейшонс Люксембург С.А.

КАРДОСАЛ®, Menarini Group

КАРДУРА®, Пфайзер Інк.

КАРМЕТАДИН, World Medicine

КАРНІВІТ®, Юрія-Фарм

КАСАРК® H, Корпорація Артеріум

КАСАРК®, Корпорація Артеріум

КАСАРК® HD, Корпорація Артеріум

КАТАДОЛОН, Тева Україна

КВАДЕВІТ®, Київський вітамінний завод

КВАНІЛ, Кусум

КВЕРТИН, ПАО НПЦ "Борщаговский ХФЗ"

КВЕРЦЕТИН, Борщагівський ХФЗ

КЕЙВЕР® таблетки, Фармак

КІМАЦЕФ®, Корпорація Артеріум

КІНДІНОРМ H, Alpen Pharma AG

КЛАРИТИН®, Bayer

КЛЕКСАН®, Sanofi

КЛЕКСАН® 300, Sanofi

КЛІВАС 10/ КЛІВАС 20 таблетки, Фарма Старт

КЛОДІЯ, Алвоген ІПКО

КЛОПІДОГРЕЛ-ТЕВА, Тева Україна

КЛОПІДОГРЕЛЬ, Вертекс

КЛОПІДОГРЕЛЬ, ДЗ ДНЦЛЗ

КЛОПІДОГРЕЛЬ-САНОФІ, Санофі-Авентис Украина

КЛОПІДОГРЕЛЬ-ФАРМЕКС, Фармекс Груп

КЛОСАРТ®, Кусум

КЛОФЕЛІН, Агрофарм

КЛОФЕЛІН IC, ІнтерХім

КЛОФЕЛІН-ЗДОРОВ'Я, Здоров'я ФК

КЛОФЕЛІН-ЗН, Здоров'я народу

КО-АМЛЕССА, KRKA d.d. Novo Mesto

КО-ДИРОТОН®, Гедеон Ріхтер

КО-ІРБЕСАН®, Нобель

КО-ПРЕНЕСА®, КРКА

КО-РЕНІТЕК®, Merck Sharp & Dohme Idea Inc

КОГНІФЕН®, ТОВ "Олфа"

КОГНУМ, Київський вітамінний завод

КОКАРБОКСИЛАЗА-ФОРТЕ, ФарКоС

КОКАРБОКСИЛАЗИ ГІДРОХЛОРИД ліофілізат для р-ну для ін'єкцій, ФЗ "Біофарма"

КОКАРНІТ, World Medicine

КОМБІПРИЛ-КВ, Київський вітамінний завод

КОМБІСАРТ, Київський вітамінний завод

КОМБІСАРТ H, Київський вітамінний завод

КОМБІСПАЗМ®, Organosyn Life Sciences

КОНКОР, Асіно

КОНКОР КОР, Мерк КГаА

КОПЛАВІКС®, Sanofi

КОРАКСАН® таблетки, Servier

КОРВАЗАН®, Корпорація Артеріум

КОРВАЛДИН®, Фармак

КОРВАЛМЕНТ®, Київський вітамінний завод

КОРВАЛОЛ-ДАРНИЦЯ®, Дарниця ФФ

КОРВАЛОЛ® краплі оральні, Фармак

КОРВАЛОЛ® Н, Фармак

КОРВАЛТАБ, Фарма Старт

КОРВІТИН®, Борщагівський ХФЗ

КОРВІТОЛ, Menarini Group

КОРГЛІКОН, ДЗ ДНЦЛЗ

КОРДАРОН®, Санофі-Авентис Украина

КОРДАРОН® р-н для ін’єкцій, Санофі-Авентис Украина

КОРИНФАР® РЕТАРД, Тева Україна

КОРИНФАР® УНО 40, Teva

КОРІОЛ® таблетки 12,5/ 25 мг, KRKA d.d. Novo Mesto

КОРІОЛ® таблетки 3,125/ 6,25 мг, KRKA d.d. Novo Mesto

КОРІПРЕН 10 мг/10 мг, Recordati Ireland Ltd

КОРІПРЕН 20 мг/10 мг, Recordati Ireland Ltd

КОРОНАЛ®, Санофі-Авентис Украина

КОРСАР® Н, Фармак

КОРТЕКСІН®, Герофарм

КРАЛОНІН, Хеель

КРАПЛІ ЗЕЛЕНІНА, ТОВ "ДКП "Фармацевтична фабрика"

КРАТАЛ, Борщагівський ХФЗ

КРАТАЛ ДЛЯ ДІТЕЙ, ПАО НПЦ "Борщаговский ХФЗ"

Кратепровін, Старунь Віталій Васильович

КРЕСТОР, AstraZeneca

Кропива собача-форте, Евалар

КСАРЕЛТО® таблетки 10 мг, Байєр

КСАРЕЛТО® таблетки 15 мг/20 мг, Bayer

КСАРЕЛТО® таблетки 2,5 мг, Bayer

КСИПОГАМА®, Верваг Фарма

КУРАНТИЛ® 25, Менаріні Груп

ЛАЗЕЯ, Alpen Pharma AG

ЛАЗИКС®, Санофі-Авентис Украина

ЛАЗИКС® НЕО, Санофі-Авентис Украина

ЛАНВІС™, Aspen Pharma Trading Ltd.

ЛАНГЕНА, World Medicine

ЛЕКОПТИН®, Sandoz

ЛЕРКАМЕН, Менаріні Інтернешонал Оперейшонс Люксембург С.А.

ЛЕФЛОЦИН® р-н для інфузій, Юрія-Фарм

ЛІБРА, Інфузія

ЛІВАЗО, Recordati Ireland Ltd

ЛІВОСТОР, Київський вітамінний завод

ЛІДОКАЇН-ЗДОРОВ'Я, Здоров'я ФК

ЛІЗИНОПРИЛ 10 НЛ КРКА, КРКА Фарма

ЛІЗИНОПРИЛ КРКА, КРКА Фарма

ЛІЗИНОПРИЛ ЛЮПІН, Люпін

ЛІЗИНОПРИЛ-АСТРАФАРМ, Астрафарм

ЛІЗИНОПРИЛ-ТЕВА, Тева Україна

ЛІЗОТІАЗИД-ТЕВА, Teva

ЛІМІСТИН 10/20/40 таблетка, Ананта Медікеар

ЛІНОТОР®, Фарма Інтернешенал

ЛІПОДЕМІН, Профарма Інтернешнл

ЛІПРАЗИД 10/20 таблетки, Борщагівський ХФЗ

ЛІПРИЛ, Борщагівський ХФЗ

ЛІПРИМАР® таблетки, Пфайзер Інк.

ЛІРА® розчин, Фармак

ЛОВАСТАТИН, Корпорація Артеріум

ЛОЗАП®, Санофі-Авентис Украина

ЛОЗАП® 100 ПЛЮС, Санофі

ЛОЗАП® ПЛЮС, Санофі-Авентис Украина

ЛОЗАРТАН-ТЕВА, Тева Україна

ЛОКРЕН®, Sanofi

ЛОПІРЕЛ, Teva

ЛОПРИЛ БОСНАЛЕК®, Босналек

ЛОРАНО, Sandoz

ЛОРАТАДИН, Лекхім-Харків

ЛОРАТАДИН-ДАРНИЦЯ, Дарниця ФФ

ЛОРАТАДИН-ЗДОРОВ'Я, Здоров'я ФК

ЛОРАТАДИН-СТОМА, Стома

ЛОРІСТА®, KRKA d.d. Novo Mesto

ЛОРІСТА® H, КРКА

ЛОРІСТА® H 100, КРКА

ЛОСПИРИН®, Кусум

ЛУЦЕТАМ®, Egis

МААЛОКС®/МААЛОКС® МІНІ, Sanofi

МАГНЕ-B6®, Санофі-Авентис Украина

МАГНЕМАКС-ЗДОРОВ'Я, Здоров'я

МАГНЕРОТ®, Woerwag Pharma

МАГНЕФАР® B6, Біофрам

МАГНІКОР, Київський вітамінний завод

МАГНІКОР форте, Київський вітамінний завод

МАГНІКУМ, Київський вітамінний завод

МАГНІКУМ-АНТИСТРЕС®, Київський вітамінний завод

МАГНІЮ СУЛЬФАТ р-н для ін'єкцій, Юрія-Фарм

МАГНІЮ СУЛЬФАТ р-н для ін'єкцій, Корпорация Артериум

МАГНІЮ СУЛЬФАТ-ДАРНИЦЯ, Дарниця ФФ

МАКМІРОР, Полікем

Максикард форте, Будьте Здорові

МЕБІКАР IC, ІнтерХім

МЕДАКСОН, Medochemie Ltd., Cyprus, Europe

МЕДОГІСТИН, Medochemie Ltd., Cyprus, Europe

МЕДОГРЕЛЬ, Medochemie Ltd., Cyprus, Europe

МЕДОКАРДИЛ, Medochemie Ltd., Cyprus, Europe

МЕДОТИЛІН, World Medicine

МЕДРОЛ, Пфайзер Інк.

МЕКСИКОР® капсули, Технолог

МЕКСИКОР® розчин для ін’єкцій, Лекхім-Харків

МЕКСИПРИМ® таблетки, Стада

МЕКСИПРИМ® розчин для ін’єкцій, Стада

МЕКСІЯ 10/МЕКСІЯ 20 таблетки, Нобель

МЕЛОКСИКАМ, Лекхім

МЕЛОКСИКАМ-АСТРАФАРМ, Астрафарм

МЕЛЬДОНІЙ, Юрія-Фарм

МЕМА, Тева Україна

МЕМАНТИН-ТЕВА, Пліва

МЕМБРАЛ, Київський вітамінний завод

МЕМОПЛАНТ, Alpen Pharma AG

МЕМОРИН, ТОВ "ДКП "Фармацевтична фабрика"

Мемостім, Ананта Медікеар Лімітед

Мерсіл, Grand Medical Poland

Мерсіл невро, Grand Medical Group

МЕРТЕНІЛ, Гедеон Ріхтер

МЕТАКАРТИН, World Medicine

МЕТАМАКС капсули, Дарниця ФФ

МЕТАМАКС розчин для ін’єкцій, Дарниця ФФ

МЕТАМІН®, Кусум

МЕТАМІН® SR, Кусум

МЕТОНАТ капсули, Фармацевтична компанія "Салютаріс"

МЕТОНАТ р-н для ін'єкцій, Фармацевтична компанія "Салютаріс"

МЕТОПРОЛОЛ, Корпорация Артериум

МЕТОПРОЛОЛ ЗЕНТІВА таблетки 100 мг, Зентіва

МЕТОПРОЛОЛ, табл. 50 мг блістер, №15, 20, 30, 40, Valeant

МЕТОПРОЛОЛУ ТАРТРАТ, Фармак

МЕФАРМІЛ®, Корпорація Артеріум

МІАСЕР, Дамона

МІАСЕР®, Ривофарм

МІКАРДИСПЛЮС®, Берінгер Інгельхайм

МІЛДРАКОР-НОВОФАРМ, Новофарм-Біосинтез

МІЛДРАЛЕКС-ЗДОРОВ'Я капсули, Здоров'я ФК

МІЛДРОКАРД-Н, ФАРМАСЕЛ

МІЛДРОНАТ® капсули 250 мг, Grindeks

МІЛДРОНАТ® капсули 500 мг/МІЛДРОНАТ® GX, Grindeks

МІЛДРОНАТ® розчин для ін’єкцій, Grindeks

МІЛЬГАМА®, Woerwag Pharma

МІОРИКС®, Такеда

МОВІНАЗА®-10 мг/ 20 мг таблетки, Мові Хелс ГмбХ

МОКСОГАМА®, Верваг Фарма

МОЛСИДОМІН табл., Варшавский ФЗ Польфа АО

Молсікор, Профарма Інтернешнл

МОНОНІТРОСИД, Борщагівський ХФЗ

МОНОСАН, PRO.MED.CS Praha a.s.

МОРФІН КАЛЦЕКС, Кальцекс

МОРФІНУ ГІДРОХЛОРИД, Здоров'я народу

МУКОСОЛ, Лекхім-Харків

НАЛБУФІН ІН’ЄКЦІЇ, Русан Фарма

НАТРІЮ АДЕНОЗИНТРИФОСФАТ, Здоров'я народу

НАТРІЮ АДЕНОЗИНТРИФОСФАТ-ДАРНИЦЯ, Дарниця ФФ

НАТРІЮ ХЛОРИД р-н для ін'єкцій, Галичфарм

НАТРІЮ ХЛОРИД р-н для інфузій, Галичфарм

НАТРІЮ ХЛОРИД р-н для інфузій, Юрія-Фарм

НАТРІЮ ХЛОРИД р-н для інфузій 0 9%, Фарматрейд

НАТРІЮ ХЛОРИД розчин для інфузій, Новофарм-Біосинтез

НАТРІЮ ХЛОРИД-ДАРНИЦЯ, Дарниця ФФ

НАТРІЮ ХЛОРИД-СОЛЮВЕН, Юрія-Фарм

НАТРІЮ ХЛОРИДУ РОЗЧИН 0,9%, Інфузія

НЕБІВАЛ, Київський вітамінний завод

НЕБІВОЛОЛ ОРІОН, Оріон Корпорейшн

НЕБІВОЛОЛ САНДОЗ®, Sandoz

НЕБІВОЛОЛ-ДАРНИЦЯ, Дарниця ФФ

НЕБІВОЛОЛ-ТЕВА, Тева Україна

НЕБІЛЕТ®, Менаріні Інтернешонал Оперейшонс Люксембург С.А.

НЕБІЛЕТ® ПЛЮС 5/12,5, Menarini Group

НЕБІЛОНГ, Мікро Лабс

НЕБІТЕНЗ, Профарма Інтернешнл

НЕЙРО-НОРМ, Дарниця ФФ

НЕЙРОБІОН розчин для ін’єкцій, Мерк КГаА

НЕЙРОБІОН таблетки, Мерк КГаА

НЕЙРОВІТАН®, Хікма

НЕЙРОДАР® р-н для ін'єкцій, Амакса Фарма

НЕЙРОКСОН®, Корпорація Артеріум

НЕЙРОМАКС розчин для ін’єкцій, Здоров'я ФК

НЕЙРОНТІН, Профарма Інтернешнл

НЕЙРОРУБІН™-ФОРТЕ ЛАКТАБ, Тева Україна

НЕЙРОТРОПИН-МЕКСИБЄЛ, Бєлмедпрепарати

НЕМОТАН, Medochemie Ltd., Cyprus, Europe

НЕОВІТАМ, Київський вітамінний завод

НЕОКАРДИЛ, ВАЛАРТІН ФАРМА

НЕОТОН, Alfasigma S.p.A.

НЕРВОНОРМ, Нутримед

НЕРВОХЕЕЛЬ, Хеель

НЕУРОБЕКС-ТЕВА, Актавіс Груп

НЕУРОБЕКС® ФОРТЕ, Актавіс груп

НІКОМЕКС, ООО "Фармасел"

НІМЕСИЛ®, Menarini Group

НІМІД® гель, Кусум Хелтхкер Пвт. Лтд.

НІТРО-МІК® спрей, МІКРОХІМ НВФ

НІТРОГЛІЦЕРИН концентрат для розчину для інфузій, ДЗ ДНЦЛЗ

НІТРОГЛІЦЕРИН таблетки сублінгвальні, Технолог

НІТРОГЛІЦЕРИН-ЗДОРОВ'Я, Здоров'я ФК

НІТРОСОРБІД, Борщагівський ХФЗ

НІТРОСОРБІД, Монфарм

НІФЕДИПІН-ДАРНИЦЯ, Дарниця ФФ

НІЦЕРГОЛІН, Корпорація Артеріум

НО-ШПА®, Санофі-Авентис Украина

НОВАКСОН, Новофарм-Біосинтез

НОВІГАН®, Д-р. Редді'с Лабораторіс Лтд

НОВО-ПАСИТ таблетки, Тева Україна

НОВОКАЇНАМІД-ДАРНИЦЯ®, Дарниця ФФ

НОВОПАРИН®, Дженофарм

НОЛІПРЕЛ® БІ-ФОРТЕ таблетки, Серв'є

НОЛІПРЕЛ® аргінін/НОЛІПРЕЛ® аргінін форте, Servier

НОЛЬПАЗА® КОНТРОЛ, KRKA d.d. Novo Mesto

НОЛЬПАЗА® ліофілізат для р-ну для ін’єкцій, KRKA d.d. Novo Mesto

НОЛЬПАЗА® таблетки 20 мг, KRKA d.d. Novo Mesto

НОЛЬПАЗА® таблетки 40 мг, KRKA d.d. Novo Mesto

НОМІГРЕН БОСНАЛЕК®, Босналек

НООБУТ® IC, ІнтерХім

НООТРОПІЛ таблетки, UCB Pharma

НООФЕН®, Олайнфарм

НОРВАСК®, Пфайзер Інк.

НОРМАТЕНС, ТОВ "Універсальне агенство "Про-фарма"

НОРМОВЕН, Київський вітамінний завод

НОРМОДИПІН, Гедеон Ріхтер

НОТТА® краплі, Біттнер

НУГРЕЛ, Мікро Лабс

НУКЛЕО Ц.М.Ф. ФОРТЕ капсули, Феррер Інтернасіональ, С.А.

НУРОФЄН® ЕКСПРЕС, Reckitt Benckiser Healthcare International Limited

ОЗАЛЕКС®, Кусум

ОЛАТРОПІЛ®, Олайнфарм

ОЛІКАРД РЕТАРД®, Abbott Lab.

ОМАКОР капсули, Абботт Лабораторіз ГмбХ

ОМАРОН®, Стада

ОМЕГА-3, Healthyway Production

ОМЕЗ®, Dr. Reddy's Laboratories Ltd

ОНДАНСЕТРОН розчин для ін’єкцій, ПАО НПЦ "Борщаговский ХФЗ"

ПАНАНГІН концентрат для приготування розчину для інфузій, Гедеон Ріхтер

ПАНАНГІН таблетки, Гедеон Ріхтер

ПАНГАСТРО, Sandoz

ПАНЗИНОРМ® 10000, KRKA d.d. Novo Mesto

ПАНТАСАН порошок ліофілізований для приготування розчину для ін’єкцій, САН

ПАНТОКАР®, Мікро Лабс

ПАНТОКРИН, Тернофарм

ПАНЦИКОР, ООО "Универсальное агентство "Про-фарма"

ПАПАВЕРИН, Лекхім-Харків

ПАПАВЕРИН-ДАРНИЦЯ, Дарниця ФФ

ПАПАВЕРИН-ЗДОРОВ'Я, Здоров'я ФК

ПАПАВЕРИНУ ГІДРОХЛОРИД розчин для ін’єкцій, ТОВ "Ніко"

ПАПАЗОЛ-ДАРНИЦЯ, Дарниця ФФ

ПАРОКСИН, Фарма Старт

ПЕНТАЛГІН IC®, ІнтерХім

ПЕНТИЛІН, KRKA d.d. Novo Mesto

ПЕНТОКСИФІЛІН-ДАРНИЦЯ, Дарниця ФФ

ПЕРИНДОПРИЛ САНДОЗ®, Sandoz

ПЕРИНДОПРИЛ-РІХТЕР, Гедеон Ріхтер

ПЕРИНДОПРИЛ-ТЕВА, Teva

ПЕРИНДОПРИЛ/ІНДАПАМІД-ТЕВА, Тева Україна

ПЕРІНДОПРЕС®, Дарниця ФФ

ПЕРСЕН®, Sandoz

ПІКАМІЛОН, Фармстандарт-УфаВІТА

ПІРАЦЕТАМ, Корпорація Артеріум

ПІРАЦЕТАМ розчин для ін’єкцій, ТОВ "Ніко"

ПІРАЦЕТАМ таблетки, Червона зірка

ПІРАЦЕТАМ-ДАРНИЦЯ розчин для ін’єкцій, Дарниця ФФ

ПІРАЦЕТАМ-ДАРНИЦЯ таблетки 200 мг, Дарниця ФФ

ПІРИДОКСИН-ДАРНИЦЯ, Дарниця ФФ

ПІРИДОКСИНУ ГІДРОХЛОРИД, Лекхім-Харків

ПЛАВІКС® 300 мг, Санофі

ПЛАВІКС® 75 мг, Санофі

ПЛАГРИЛ®, Dr. Reddy's Laboratories Ltd

ПЛАЗЕП, МСН Лаб.

ПЛАТОГРІЛ®, Кусум

ПОЛАПРИЛ, Польфарма

ПОЛІЖЕН, World Medicine

Прадакса, Boehringer Ingelheim

ПРАДАКСА®, Boehringer Ingelheim

ПРАМІСТАР®, Ф.І.Р.М.А. С.п.А (Менаріні Груп)

ПРЕДИЗИН®, Gedeon Richter

ПРЕДНІЗОЛОН-ДАРНИЦЯ розчин для ін'єкцій, Дарниця ФФ

ПРЕДНІЗОЛОН-ДАРНИЦЯ таблетки, Дарниця ФФ

ПРЕДУКТАЛ® MR, Серв'є Україна

ПРЕНЕСА®, KRKA d.d. Novo Mesto

ПРЕНЕСА® ОРО ТАБ, КРКА

ПРЕСАРТАН® H-50, Іпка

ПРЕСАРТАН®-50, IPCA

ПРЕСТАРІУМ, Серв'є

ПРЕСТАРІУМ® ORO таблетки, Servier

ПРЕСТАРІУМ® АРГІНІН КОМБІ, Серв'є

Престілол, Les Laboratoires Servier

ПРИЛАМІД, Sandoz

ПРОКСІУМ®, ООО "Универсальное агентство "Про-фарма"

ПРОКСІУМ® таблетки, ООО "Универсальное агентство "Про-фарма"

ПРОМОЦЕФ, Лекхім

ПРОПАНОРМ®, PRO.MED.CS Praha a.s.

ПРОТЕКОН®, Organosyn Life Sciences

ПУМПАН®, ОМЕГА ФАРМА УКРАЇНА

ПУСТИРНИКА НАСТОЙКА настойка, Агрофірма "Ян"

ПУСТИРНИКА НАСТОЙКА настойка, Тернофарм

РАБІМАК, Маклеодс Фармасьютикалс

РАМАГ, Профарма Інтернешнл

РАМІ САНДОЗ®, Sandoz

РАМІЗЕС, Фармак

Рамізес ком 2,5/12,5, Фармак

РАМІЗЕС® КОМ, Фармак

РАМІМЕД, Medochemie Ltd., Cyprus, Europe

РАНЕКСА®, Menarini Group

РЕВМАЛГИН р-н для ін’єкцій, Фармекс Груп

РЕВМОКСИКАМ® супозиторії, Фармак

РЕВМОКСИКАМ® таблетки, Фармак

РЕДИСТАТИН, Д-р. Редді'с Лабораторіс Лтд

РЕЛАКСИЛ, Київський вітамінний завод

РЕНЕЙРО, МІКРОХІМ НВФ

РЕНІАЛЬ®, Корпорація Артеріум

РЕНІТЕК®, Merck Sharp & Dohme Idea Inc

РИБОКСИН, Корпорація Артеріум

РИБОКСИН таблетки, Технолог

РИБОКСИН-ДАРНИЦЯ, Дарниця ФФ

РИБОКСИН, табл. в/о 200 мг блістер, №10, 50, Борисовський ЗМП

РИБОКСИН® таблетки, Київський вітамінний завод

РИПРОНАТ, World Medicine

РИТМОКОР® капсули, ФарКоС

РИТМОКОР® р-н для ін'єкцій, ФарКоС

РИТМОНОРМ®, Абботт Лабораторіз ГмбХ

РОВАМЕД, Medochemie Ltd., Cyprus, Europe

РОЗАРТ, Тева Україна

РОЗВАТОР, SUN

РОЗУВАСТАТИН САНДОЗ®, Sandoz

РОЗУВАСТАТИН-ТЕВА, Тева Украина

Розувастатін IC, ІнтерХім

РОЗУКАРД® таблетки 10/20/40 мг, Санофі-Авентис Украина

РОЗУЛІП®, Егіс

РОЗУСТА, Алвоген ІПКО

РОЗУФАСТ, Скан Біотек

РОКСЕРА®, KRKA d.d. Novo Mesto

РОМАЗИК, Польфарма

РОМЕСТІН, Ананта Медікеар

РОНОЦИТ, World Medicine

РОТАВІТ КАРДІО, Rotapharm

РОТАРИТМІЛ, Rotapharm

САКОРД Н, Профарма Інтернешнл

САРГІН, Фармак

СЕДАВІТ®, Корпорація Артеріум

СЕДАЛГІН-НЕО®, Балканфарма-Дупниця АТ

СЕДАРИСТОН® КАПСУЛИ, esparma

СЕДАСЕН/СЕДАСЕН ФОРТЕ, Сперко Україна

СЕДАТИВ ПЦ®, Буарон

СЕДАФІТОН®, Фітофарм

СЕДАФІТОН® ФОРТЕ, Фітофарм

СЕДІСТРЕС, Фарма Старт

СЕМЛОПІН®, Кусум

СЕНТОР®, Гедеон Ріхтер

СЕРЛІФТ, SUN

СЕРМІОН, Pfizer Inc.

СЕРТОФЕН, World Medicine

СИБАЗОН, Здоров'я народу

СИДНОФАРМ, Вітаміни

СИДОКАРД, Київський вітамінний завод

СИМВАСТАТИН, Софарма

СИМВАСТАТИН 10/20/40 АНАНТА таблетки, Ананта Медікеар Лімітед

СИМОДА, Фармліга

СИНКУМАР, Меда Фарма

Сінорм, AD SMART LLC

СІОФОР®, Menarini Group

СКОПРИЛ®, Alkaloid

СМАРТ ОМЕГА, Delta Medical Promotions

СОЛЕКС®, Ривофарм

СОЛКОВАГІН р-н фл. 0 5 мл №2, МЕДА Фармасьютікалз Світселенд

СОЛКОДЕРМ р-н для зовнішнього застосування, Валеант Фармасьютікалз Світселенд

СОНАПАКС® 10 мг/ СОНАПАКС® 25 мг таблетки, Valeant

Сонмелат форте, Sante Naturelle

Сономедин, Нутримед

СОРИТМІК, Київський вітамінний завод

СОТАЛОЛ САНДОЗ®, Sandoz

СПІРОНОЛАКТОН САНДОЗ®, Sandoz

СПІРОНОЛАКТОН-ДАРНИЦЯ, Дарниця ФФ

СПІТОМІН®, Egis

СТАМЛО, Dr. Reddy's Laboratories Ltd

СТИМОЛ®, Biocodex

СТОПДІАР, Гедеон Ріхтер

СТОПМІГРЕН, Київський вітамінний завод

СТРЕЗАМ®, Biocodex

СТРЕПТОКІНАЗА-БІОФАРМА, ФЗ "Біофарма"

СТРЕССОФІТ, World Medicine

СТРОФАНТИН-ДАРНИЦЯ, Дарниця ФФ

СУЛЬБАКТОМАКС, Мілі Хелскере

СУЛЬФАДИМЕТОКСИН, Агрофарм

СУМАМЕД® таблетки, що диспергуються, Тева Україна

СУМАМЕД® таблетки, Тева Україна

СУМІЛАР, Sandoz

СУПЕРВІТ, Київський вітамінний завод

СУПРАДИН® АКТИВ, Байєр Консьюмер Кер

СУПРАДИН® РОЗУМНЯШКИ, Байєр Консьюмер Кер

Т-ТРІОМАКС, Дарниця ФФ

ТАЛЛІТОН®, Egis

ТАНАКАН®, IPSEN Pharma

ТЕЛМІСАРТАН-РАТІОФАРМ, Teva

ТЕЛМІСАРТАН-ТЕВА, ратіофарм

ТЕЛСАРТАН, Д-р. Редді'с Лабораторіс Лтд

ТЕЛСАРТАН-H, Dr. Reddy's Laboratories Ltd

ТЕНОТЕН, Матеріа Медика - Україна

ТЕНОТЕН ДИТЯЧИЙ, Матеріа Медика - Україна

ТІАРА ДУО, Дарниця ФФ

ТІАРА ТРІО®, Дарниця ФФ

Тівомакс А, Дарниця ФФ

ТІВОМАКС-ДАРНИЦЯ, Дарниця ФФ

ТІВОРЕЛЬ, Юрія-Фарм

ТІВОРТІН® р-н для інфузій, Юрія-Фарм

ТІВОРТІН® АСПАРТАТ, Юрія-Фарм

ТІЄНАМ®, Merck Sharp & Dohme Idea Inc

ТІЗАЛУД, Київський вітамінний завод

ТІОДАРОН®, Корпорация Артериум

ТІОТРИАЗОЛІН таблетки, Корпорація Артеріум

ТІОТРИАЗОЛІН®, Корпорація Артеріум

ТІОЦЕТАМ®, Корпорація Артеріум

ТІОЦЕТАМ® ФОРТЕ, Київмедпрепарат

ТОЛЕВАС®, Нобель

ТОНГІНАЛ®, Біттнер

ТОНОРМА®, Дарниця ФФ

ТОРАДІВ таблетки, Фармекс Груп

ТОРАРЕН, Київський вітамінний завод

ТОРАСЕМІД, Дарниця ФФ

ТОРАСЕМІД САНДОЗ®, Sandoz

ТОРВАКАРД, Зентіва

ТОРЗАКС®, Alkaloid

ТОРІКАРД, Ананта Медікеар

ТОРСИД® розчин для ін’єкцій, Фармак

ТОРСИД® таблетки, Фармак

ТРАНКВІЛАР® IC, ІнтерХім

ТРАУМЕЛЬ С, Heel

ТРЕНТАЛ® розчин для ін`єкцій, Sanofi

ТРИДУКТАН, Фарма Старт

ТРИДУКТАН МВ, Фарма Старт

ТРИЗИПІН ЛОНГ, МІКРОХІМ НВФ

ТРИЗИПІН розчин для ін'єкцій, МІКРОХІМ НВФ

ТРИЗИПІН таблетки, МІКРОХІМ НВФ

ТРИКАРД, Київський вітамінний завод

ТРИКАРДИН СЕРЦЕВІ КРАПЛІ, Тернофарм

ТРИМЕК, Стелекс

ТРИМЕТАЗИДИН-РАТІОФАРМ, ратіофарм

ТРИМСПА 200, Маклеодс Фармасьютикалс

ТРИНОМІЯ®, Takeda

ТРИПЛІКСАМ, Серв'є

ТРИТАЦЕ ПЛЮС® таблетки, Санофі

ТРИТАЦЕ®, Sanofi

ТРИТАЦЕ® - А, Пабьяницкий фармацевтический завод Польфа АО

ТРИФАС, Menarini Group

ТРОМБОЛІК-КАРДІО, Технолог

ТРОМБОНЕТ®, Фармак

УНДЕВІТ драже, Технолог

УНДЕВІТ драже, Вітаміни

ФАРМАДИПІН®, Фармак

ФАРМАСУЛІН® H, Фармак

ФЕЗАМ®, Балканфарма-Дупниця АТ

ФЕЛОДИП табл., Айвекс Фармасьютикалз

ФЕНАЗЕПАМ® IC, ІнтерХім

ФЕНІБУТ таблетки, Московський ендокринний завод

ФЕНТАНІЛ, Здоров'я народу

ФІЗІОТЕНС® таблетки, Abbott Products

ФІТОСЕД® настоянка, Червона зірка

Фітостатин, ООО "ОмниФарма Киев"

ФЛАМОГРЕЛЬ 75, Ананта Медікеар

ФЛЕКАЇНІД САНДОЗ®, Sandoz

ФЛЕНОКС®, Фармак

ФЛЄБОДІА 600 мг, Лаб. Іннотек Інтернасіональ

ФЛОРИСЕД-ЗДОРОВ'Я капсули, Здоров'я ФК

ФОЗИКАРД®, Актавіс Груп

ФОЛІЄВА КИСЛОТА, Київський вітамінний завод

ФРАКСИПАРИН® р-н для ін’єкцій 2850 МО/3800 МО, Aspen Pharma Trading Ltd.

ФРАКСИПАРИН® р-н для ін’єкцій 5700 МО/7600 МО, Aspen Pharma Trading Ltd.

ФУРОСЕМІД розчин для ін'єкцій, ДЗ ДНЦЛЗ

ФУРОСЕМІД таблетки, Корпорація Артеріум

ФУРОСЕМІД-ДАРНИЦЯ розчин для ін'єкцій, Дарниця ФФ

ФУРОСЕМІД-ДАРНИЦЯ таблетки, Дарниця ФФ

ФУРОСТІМ, Алвоген ІПКО

ХАРТИЛ®, Egis

ХАРТИЛ®-AM, Егіс

ХАРТИЛ®-H, Егіс

ХЕМОПАМІД РЕТАРД, Хемофарм

ХІПОТЕЛ, Кусум

ХОМВІОКОРИН®-N, Хомвіора Арцнайміттель

ХОМВІОТЕНЗИН® таблетки, Homviora Arzneimittel

ЦЕНТРАЛ Б, Rotapharm

ЦЕРАКСОН® розчин для ін’єкцій, Takeda

Церебровітал, Нутримед

ЦЕРЕБРОЛІЗИН® розчин для ін'єкцій, Ebewe Pharma

ЦЕРЕБРУМ КОМПОЗИТУМ Н, Хеель

ЦЕРЕГІН, Бєлмедпрепарати

ЦЕРТАМЕН, Нутримед

ЦЕТРИН®, Д-р. Редді'с Лабораторіс Лтд

ЦЕФАВОРА, Цефак

ЦЕФАКСОН, Lupin

ЦЕФАНЕЙРО, Цефак

ЦЕФТРИАКСОН-ДАРНИЦЯ, Дарниця ФФ

ЦЕФТРІАКСОН-БХФЗ, Борщагівський ХФЗ

ЦЕФТУМ®, Корпорація Артеріум

ЦИКЛОДОЛ, Борщагівський ХФЗ

ЦИННАРИЗИН СОФАРМА, Вітаміни

ЦИТІМАКС-ДАРНИЦЯ, Дарниця ФФ

ЦИТОФЛАВІН концентрат для р-ну для інфузій, Полісан

ЦИТОФЛАВІН таблетки, Полісан

ЦИТРАМОН-ДАРНИЦЯ, Дарниця ФФ

АМЛОДИПІН ПФАЙЗЕР, Пфайзер Інк. [Архив]

АСПЕКАРД, Стиролбіофарм Балтикум [Архив]

КОРДИНОРМ КОР, Teva [Архив]

КОРДІНОРМ, Teva [Архив]

КОРДІНОРМ® ПЛЮС, Teva [Архив]

Лівостор, Київський вітамінний завод [Архив]

МАГНІЮ СУЛЬФАТ розчин для ін’єкцій, ТОВ "Ніко" [Архив]

МІДОКАЛМ р-н для ін’єкцій, Gedeon Richter [Архив]

ФЕНІБУТ, табл. 250 мг блістер, №20, Московський ендокринний завод [Архив]

Міжнародні назви

Зміст

 

КЛІНІЧНИЙ ПРОТОКОЛ НАДАННЯ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ ХВОРИМ З ГОСТРИМ КОРОНАРНИМ СИНДРОМОМ БЕЗ ЕЛЕВАЦІЇ Сегмента ST (ІМ БЕЗ ЗУБЦЯ Q І НЕСТАБІЛЬНА СТЕНОКАРДІЯ)

Рубрика за МКХ-10: I20–I22.

Ознаки та критерії діагностики захворювання

Гострий коронарний синдром — група симптомів і ознак, які дозволяють запідозрити гострий ІМ або нестабільну стенокардію.

Термін «гострий коронарний синдром» використовують при першому контакті з хворими як попередній діагноз. Виділяють гострий коронарний синдром зі стійкою елевацією сегмента ST на ЕКГ та без такої. Перший у більшості випадків трансформується в гострий ІМ із зубцем Q на ЕКГ, другий — у гострий ІМ без зубця Q або нестабільну стенокардію (заключні клінічні діагнози).

Гострий ІМ — це некроз будь-якої маси міокарда внаслідок гострої тривалої ішемії. Нестабільна стенокардія — гостра ішемія міокарда, вираженість і тривалість якої недостатня для розвитку некрозу міокарда.

Гострий ІМ без підйому сегмента ST/без зубця Q відрізняється від нестабільної стенокардії підвищенням рівня біохімічних маркерів некрозу міокарда в крові.

Клінічними діагностичними критеріями гострого коронарного синдрому слід вважати:

  • затяжний (>20 хв) ангінозний біль у спокої;
  • стенокардію не менше ніж III ФК (за класифікацією Канадської асоціації кардіологів, 1976), що виникла вперше (протягом попередніх 28 днів);
  • прогресуючу стенокардію мінімум III ФК.

ЕКГ-критеріями гострого коронарного синдрому є горизонтальна депресія сегмента ST і/або «коронарний» негативний зубець Т. Можлива також відсутність цих змін на ЕКГ.

Біохімічним критерієм гострого коронарного синдрому є підвищення з наступним зниженням у динаміці рівня кардіоспецифічних ферментів (КФК, МВ-фракції КФК, тропонінів Т і I) у плазмі крові. У суперечливих випадках цей критерій є визначальним для діагностики.

Умови надання медичної допомоги

Хворих з гострим коронарним синдромом слід терміново госпіталізувати до спеціалізованого інфарктного (або за відсутності — до кардіологічного) відділення, бажано в блок інтенсивного спостереження, лікування і реанімації. Після стабілізації стану хворим призначають амбулаторне лікування під спостереженням кардіолога.

Програма діагностики

Обов’язкові дослідження

  1. Визначення скарг і анамнезу.
  2. Клінічний огляд.
  3. Вимірювання АТ (на обох руках).
  4. ЕКГ в 12 відведеннях у динаміці.
  5. Лабораторне обстеження (загальні аналізи крові і сечі, КФК у динаміці 3 рази, бажане визначення МВ-фракції КФК, тропонінів Т або I при необхідності в динаміці 2 рази, АлАТ, АсАТ, калій, натрій, білірубін, креатинін, ХС загальний, ТГ, глюкоза крові).
  6. ЕхоКГ.
  7. Навантажувальний тест (ВЕМ або бігова доріжка (тредміл)) при стабілізації стану і за відсутності протипоказань.
  8. Коронаровентрикулографія за відсутності стабілізації стану хворого на фоні адекватної медикаментозної терапії протягом 48 год або наявності протипоказань до проведення навантажувальних тестів.

Додаткові дослідження

  1. АЧТЧ (при лікуванні нефракціонованим гепарином).
  2. Рентгенографія органів грудної клітки.

Програма лікування

Перелік і обсяг обов’язкових медичних послуг

  1. Ацетилсаліцилова кислота.
  2. Тієнопіридинові похідні.
  3. Нефракціонований гепарин (внутрішньовенно крапельно протягом мінімум 1–2 діб з наступним підшкірним введенням), низькомолекулярні гепарини або фондапаринукс підшкірно усім хворим. Тривалість терапії — 2–5 діб, а при збереженні клінічних ознак ішемії і більше.
  4. Блокатори β-адренорецепторів без внутрішньої симпатоміметичної активності.
  5. Статини показані усім хворим. Пацієнтам із загальним ХС крові <4,5 ммоль/л і/або ХС ЛПНЩ <2,5 ммоль/л — за рішенням лікаря.
  6. Інгібітори АПФ (усім хворим), при їх непереносимості — БРА (блокатори рецепторів ангіотензину I).
  7. Нітрати при наявності стенокардії і/або ознак ішемії міокарда. Як альтернативу можна використовувати сидноніміни.
  8. Блокатори кальцієвих каналів. Дилтіазем і верапаміл доцільні при лікуванні хворих, які мають протипоказання до застосування блокаторів β-адренорецепторів, і у хворих з варіантною стенокардією (за відсутності СН із систолічною дисфункцією ЛШ). Дигідропіридини тривалої дії можна застосовувати з метою антигіпертензивного й додаткового антиангінального ефектів тільки разом з блокаторами β-адренорецепторів. Дигідропіридинові похідні короткої дії протипоказані.

Перелік і обсяг медичних послуг додаткового вибору

  1. Для знеболювання, при недостатньому ефекті нітратів і блокаторів β-адренорецепторів — ненаркотичні та наркотичні анальгетики.
  2. При підвищенні АТ — антигіпертензивна терапія.
  3. При рецидивній ішемії міокарда — хірургічна реваскуляризація міокарда. Показання і вибір методу реваскуляризації визначаються характером ураження коронарних артерій за даними коронаровентрикулографії.

Характеристика очікуваного кінцевого
результату лікування

Зникнення стенокардії і стабілізація гемодинаміки.

Тривалість лікування

Обов’язкове стаціонарне лікування тривалістю 7–10 днів. Подовження строків лікування можливе за наявності ускладнень: рефрактерної нестабільної стенокардії, СН, тяжких аритмій і блокад.

Критерії якості лікування

Відсутність клінічних і ЕКГ-ознак ішемії міокарда. Відсутність ознак високого ризику за даними навантажувальних тестів (ішемічна депресія сегмента ST ≥0,2 мВ, толерантність до фізичного навантаження <5 METS (metabolic equivalents) — 75 Вт або при загальній роботі <22 кДж, зниження САТ під час навантаження).

Можливі побічні дії та ускладнення

Можливі побічні ефекти препаратів відповідно до їхніх фармакологічних властивостей. Наприклад, проведення адекватної антитромботичної терапії може спровокувати кровотечу.

Рекомендації щодо амбулаторного спостереження

Хворі мають перебувати на диспансерному спостереженні за місцем проживання протягом всього життя. Необхідне щорічне обов’язкове обстеження, за необхідності — обстеження і корекція терапії.

Вимоги до дієтичних призначень і обмежень

Хворі повинні дотримуватися дієти з обмеженням солі до 6 г/добу, тваринних жирів і продуктів, що містять ХС. Рекомендується дієта, збагачена омега-3-поліненасиченими жирними кислотами (морська риба). При надлишковій масі тіла обмежується калорійність їжі.

За наявності шкідливих звичок — відмова від тютюнопаління, обмеження вживання алкоголю.

Вимоги до режиму праці, відпочинку, реабілітації

Рекомендовано тимчасові обмежені дозовані фізичні навантаження і ЛФК під контролем фахівців. Не рекомендується перебування під прямими сонячними променями, переохолодження і перегрівання. Показана реабілітація в амбулаторних умовах або приміських спеціалізованих санаторіях (за відсутності протипоказань).

Відновлювальному лікуванню в реабілітаційних кардіологічних відділеннях місцевих санаторіїв підлягають хворі відповідно до встановленого порядку направлення (наказ МОЗ № 206 від 30.12.1992 р.). Переведення хворих у спеціалізоване відділення санаторіїв здійснюється після виконання наступного рівня фізичної активності — дозована ходьба на 1000 м в 1–2 прийоми та підйом на 17–22 сходинки.

При переведенні на санаторний етап реабілітації варто керуватися функціональною підготовкою хворого до виконання зазначеного рівня рухової активності, а не часом виникнення ІМ або нестабільної стенокардії. При неадекватному виконанні рухового режиму необхідний тест з фізичним навантаженням на велоергометрі або коронароангіографія, після чого вирішується питання про необхідність хірургічного втручання.

Показання до санаторного етапу

  1. Хворі з первинним або повторним ІМ, при задовільному виконанні необхідного рівня фізичного навантаження.
  2. Хворі, які перенесли нестабільну стенокардію за умови адекватного виконання необхідного рівня фізичної активності.
  3. Після операції АКШ, резекції аневризми, стентування коронарних судин або хірургічних втручань з приводу порушень серцевого ритму не раніше ніж через 15–18 днів після операції (без післяопераційних ускладнень).
  4. Допускається наявність у хворих таких ускладнень і супутніх захворювань на момент направлення їх у санаторій:

СН не вище IIА стадії;

  • нормо- або брадіаритмічна форма постійної миготливої аритмії;
  • одинична або часта (не політопна, не групова і не рання (R на Т)) екстрасистолія;
  • AV-блокада не вище I ступеня;
  • аневризма серця при недостатності кровообігу не вище I ступеня;
  • АГ з контрольованим АТ і безкризовим перебігом;
  • цукровий діабет II типу (компенсований або субкомпенсований).

Протипоказання до проведення санаторного етапу лікування

  1. Загальні протипоказання, які виключають направлення хворих у санаторій (гострі інфекційні, венеричні, психічні захворювання, захворювання крові в гострій стадії і фазі загострення, злоякісні новоутворення, що супроводжують захворювання в стадії декомпенсації або загострення та ін.).
  2. СН вище IIА стадії.
  3. Стенокардія IV ФК.
  4. Тяжкі порушення серцевого ритму і провідності (пароксизми фібриляції і тріпотіння передсердь або пароксизмальна тахікардія з частотою нападів >2 разів на місяць, політопна, рання і групова екстрасистолія, AV-блокада II–III ступеня, трипучкова блокада).
  5. АГ III стадії з некоригованим АТ, кризовим перебігом і значними порушеннями функції нирок.
  6. Рецидивуючі тромбоемболічні ускладнення.
  7. Цукровий діабет декомпенсований або з тяжким перебігом.
  8. Неможливість подальшого розширення рухового режиму внаслідок інших причин.

КЛІНІЧНИЙ ПРОТОКОЛ НАДАННЯ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ ХВОРИМ З ГОСТРИМ КОРОНАРНИМ СИНДРОМОМ З Елевацією СЕГМЕНТА ST (ІМ ІЗ ЗУБЦЕМ Q)

Рубрика за МКХ-10: I21–I22

Ознаки та критерії діагностики захворювання

Гострий коронарний синдром зі стійкою елевацією ST у більшості випадків передує гострому ІМ із зубцем Q. Гострий ІМ — це некроз будь-якої маси міокарда внаслідок гострої тривалої ішемії. Клінічними діагностичними критеріями слід вважати:

  • затяжний (>20 хв) ангінозний біль у спокої;
  • наявність типових змін на ЕКГ (елевація ST ≥0,1 мВ у стандартних відведеннях і/або ≥0,2 мВ у прекардіальних відведеннях з характерною динамікою, поява патологічного зубця Q, блокада лівої ніжки пучка Гіса, що гостро виникла);
  • підвищення рівня біохімічних маркерів некрозу міокарда (критерії верифікації в суперечливих випадках).

Умови надання медичної допомоги

Хворих з гострим коронарним синдромом слід обов’язково терміново госпіталізувати в спеціалізоване інфарктне (кардіологічне) відділення стаціонару, бажано в блок інтенсивного спостереження, лікування і реанімації. Після стабілізації стану хворих переводять на амбулаторне лікування.

Програма діагностики

Обов’язкові дослідження

  1. Визначення скарг і анамнезу.
  2. Клінічний огляд.
  3. Вимірювання АТ.
  4. ЕКГ в 12 відведеннях у динаміці.
  5. Лабораторне обстеження (загальні аналізи крові й сечі, КФК у динаміці 3 рази, бажане визначення МВ-фракції КФК або тропоніну Т або I при необхідності в динаміці 2 рази, АлАТ, АсАТ, калій, натрій, білірубін, креатинін, ХС загальний, ТГ, глюкоза крові).
  6. ЕхоКГ.

Додаткові дослідження

  1. Коронаровентрикулографія — обов’язково при давності гострого коронарного синдрому до 12 год і можливості виконання процедури протягом 90 хв після першого контакту з лікарем.
  2. АЧТЧ (при лікуванні нефракціонованим гепарином).
  3. Навантажувальний тест (ВЕМ або тредміл) при стабілізації стану і відсутності протипоказань.
  4. Рентгенографія органів грудної клітки.

Програма лікування

Перелік і обсяг обов’язкових медичних послуг

  1. Тромболітична терапія стрептокіназою, альтеплазою або тенектеплазою проводиться за відсутності протипоказань і можливості проведення протягом 12 год від початку ангінозного нападу.
  2. Первинні коронарні втручання показані при давності клініки гострого коронарного синдрому до 12 год. При збереженні або поновленні ішемії в більш пізній термін у лікуванні ІМ, ускладненого кардіогенним шоком, за наявності протипоказань до тромболітичної терапії та в умовах, коли можливо виконати процедуру протягом 90 хв після першого контакту з лікарем, первинні коронарні втручання є методом вибору. Показання і вибір методу реваскуляризації визначаються характером ураження коронарних артерій (за даними коронаровентрикулографії) і можливостями клініки.
  3. Ацетилсаліцилова кислота.
  4. Тієнопіридинові антитромбоцитарні препарати показані у хворих з проведеною реваскуляризацією міокарда, постінфарктною стенокардією, при непереносимості ацетилсаліцилової кислоти або резистентності до неї.
  5. Нефракціонований гепарин (внутрішньовенно крапельно протягом мінімум 1–2 діб з наступним підшкірним введенням) або низькомолекулярні гепарини підшкірно усім хворим. Фондапаринукс призначають хворим, яким не планується проведення реваскуляризації міокарда. Тривалість терапії 2–5 діб, а при збереженні ознак ішемії і більше.
  6. Блокатори β-адренорецепторів без внутрішньої симпатоміметичної активності.
  7. Блокатори кальцієвих каналів. Дилтіазем і верапаміл доцільні при лікуванні хворих, які мають протипоказання до застосування блокаторів β-адренорецепторів за відсутності СН із систолічною дисфункцією. Дигідропіридини тривалої дії можна застосовувати з метою антигіпертензивного і додаткового антиангінального ефектів тільки з блокаторами β-адренорецепторів. Дигідропіридинові похідні короткої дії протипоказані.
  8. Нітрати за наявності стенокардії і/або ознак ішемії міокарда, ГСН або значної дилатації ЛШ для зменшення переднавантаження. Як альтернативу можна застосовувати сидноніміни.
  9. Інгібітори АПФ, за їх непереносимості — блокатори АT1-рецепторів ангіотензину II.
  10. Статини показані усім хворим. Пацієнтам із загальним ХС у крові <4,5 ммоль/л і/або ХС ЛПНЩ <2,5 ммоль/л — за рішенням лікаря.

Перелік і обсяг додаткових медичних послуг

1. Для знеболювання, при недостатньому ефекті нітратів і блокаторів β-адренорецепторів — ненаркотичні та наркотичні анальгетики.

2. При підвищенні АТ — антигіпертензивна терапія, насамперед інгібітори АПФ.

3. Для зниження ризику раптової смерті показане призначення препаратів, що містять етилові ефіри омега-3 поліненасичених жирних кислот.

4. Лікування основних ускладнень:

4. 1. гостра лівошлуночкова недостатність (класифікація за Т. Killip, J. Kimball, 1969):

4.1.1. початкова й помірно виражена (Killip II): фуросемід, нітрати (внутрішньовенно або перорально), блокатори рецепторів альдостерону;

4.1.2. тяжка (Killip III): фуросемід (внутрішньовенно), нітрати (внутрішньовенно), левосимендан (внутрішньовенно), допамін (при порушенні гемодинаміки), добутамін, ШВЛ; у разі розвитку альвеолярного набряку легенів: піногасники, морфін, кровопускання;

4.1.3. кардіогенний шок:

4.1.3.1. рефлекторний — наркотичні анальгетики, симпатоміметики;

4.1.3.2. аритмічний: електроімпульсна терапія або електрокардіостимуляція;

4.1.3.3. справжній: допамін, добутамін, повна реваскуляризація міокарда (перкутанне коронарне втручання, АКШ), внутрішньоаортальна балонна контрапульсація (за можливості).

4.2. Тяжкі шлуночкові порушення ритму: блокатори β-адренорецепторів, аміодарон (за необхідності подальшої профілактики), лідокаїн.

4.3. AV-блокади: профілактичне встановлення ендокардіального електрода в ПШ (AV-блокада II ступеня Мобітц I при задньому ІМ, AV-блокада II ступеня Мобітц II, AV-блокада III ступеня), при порушенні гемодинаміки — електрокардіостимуляція.

4.4. За наявності тромбоутворення в порожнині ЛШ показана тривала пероральна антикоагулянтна терапія.

Характеристика очікуваного кінцевого
результату лікування

Стабілізація рівня ФК. Відсутність ускладнень.

Тривалість лікування

Обов’язкове стаціонарне лікування тривалістю 10–14 днів. Подовження строків лікування можливе за наявності ускладнень, насамперед СН, післяінфарктної стенокардії, тяжких порушень ритму та AV-блокад.

Критерії якості лікування

Відсутність клінічних та ЕКГ-ознак гострої ішемії міокарда та СН. Відсутність ознак високого ризику за даними навантажувальних тестів (ішемічна депресія сегмента ST ≥0,2 мВ, толерантність до фізичного навантаження <5 METS — 75 Вт або роботи < 22 кДж, зниження САТ під час навантаження). Відсутність СН вище I стадії, рецидивування потенційно фатальних аритмій, AV-блокад високого ступеня.

Можливі побічні дії та ускладнення

Можливі побічні дії препаратів відповідно до їхніх фармакологічних властивостей. Проведення адекватної тромболітичної і антитромботичної терапії може спровокувати кровотечу.

Рекомендації щодо амбулаторного спостереження

Хворі мають перебувати на диспансерному обліку за місцем проживання протягом усього життя. Слід проводити щорічне обов’язкове обстеження, за необхідності — обстеження і корекцію терапії.

Вимоги до дієтичних призначень і обмежень

Хворі мають дотримуватися дієти з обмеженням солі до 6 г/добу, тваринних жирів і продуктів, що містять ХС. Рекомендується їжа, збагачена омега-3-поліненасиченими жирними кислотами (морська риба). При надлишковій масі тіла обмежується енергетична цінність їжі.

За наявності шкідливих звичок — відмова від тютюнопаління, обмеження вживання алкоголю.

Вимоги до режиму праці, відпочинку,
реабілітації

Рекомендуються обмежені дозовані фізичні навантаження під контролем фахівців. Не рекомендується перебування під прямими сонячними променями, переохолодження і перегрівання. Показана реабілітація в амбулаторних умовах або приміських спеціалізованих санаторіях (за відсутності протипоказань).

Відновному лікуванню в реабілітаційних кардіологічних відділеннях місцевих санаторіїв підлягають хворі відповідно до встановленого порядку направлення (наказ МОЗ № 206 від 30.12.1992 р.). Переведення хворих у спеціалізоване відділення санаторіїв здійснюється після досягнення адекватного вимогам ВООЗ (за даними клінічного й ЕКГ-контролю) такого рівня фізичної активності: дозована ходьба на 1000 м в 1–2 прийоми й підйом на 17–22 сходинки.

При направленні на санаторний етап реабілітації слід керуватися функціональною підготовкою хворого до виконання зазначеного рівня рухової активності, а не часом виникнення ІМ або нестабільної стенокардії. При неадекватному виконанні рухового режиму — тест з фізичним навантаженням або коронароангіографія для вирішення питання про необхідність хірургічного втручання.

Показання до санаторного етапу

  1. Хворі з первинним або повторним Q (великовогнищевим, трансмуральним) або без зубця Q (дрібновогнищевим) ІМ, при задовільному виконанні необхідного рівня фізичного режиму.
  2. Після операції АКШ, резекції аневризми, стентування коронарних судин або хірургічних втручань з приводу порушень серцевого ритму не раніше ніж через 15–18 днів після операції (без післяопераційних ускладнень).
  3. Допускається наявність у хворих таких ускладнень і супутніх захворювань на момент направлення їх у санаторій:
  • СН не вище IIА стадії;
  • нормо- або брадіаритмічна форма постійної форми фібриляції передсердь;
  • одинична або часта (не політопна, не групова і не рання (R на Т)) екстрасистолія;
  • AV-блокада не вище I ступеня;
  • аневризма серця при недостатності кровообігу не вище IIА стадії;
  • АГ з коригованим АТ та безкризовим перебігом;
  • цукровий діабет II типу (компенсований або субкомпенсований).

Протипоказання до проведення санаторного етапу лікування

  1. Загальні протипоказання, які виключають направлення хворих у санаторій (гострі інфекційні, венеричні, психічні захворювання, захворювання крові в гострій стадії та стадії загострення, злоякісні новоутворення, супутні захворювання в стадії декомпенсації або загострення та ін.).
  2. СН вище IIА стадії.
  3. Стенокардія IV ФК.
  4. Тяжкі порушення серцевого ритму і провідності (часті пароксизми фібриляції й тріпотіння передсердь або пароксизмальна тахікардія, політопна, рання і групова екстрасистолія, AV-блокада II–III ступеня, трипучкова блокада).
  5. АГ III ступеня з некоригованим АТ, кризовим перебігом і значними порушеннями функції нирок.
  6. Рецидивні тромбоемболічні ускладнення.
  7. Цукровий діабет декомпенсований та/або тяжкого перебігу.
  8. Неможливість виконувати подальше розширення рухового режиму внаслідок інших причин.

КЛІНІЧНИЙ ПРОТОКОЛ НАДАННЯ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ ХВОРИМ З ІХС: СТАБІЛЬНОЮ СТЕНОКАРДІЄЮ НАПРУження I–II ФК

Рубрика за МКХ-10: I20.8

Ознаки та критерії діагностики захворювання

Стабільна стенокардія напруження характеризується появою ангінозних нападів при фізичному навантаженні. ФК стенокардії визначається рівнем навантаження, при якому виникають ознаки ішемії. Напади стенокардії I ФК виникають при значних фізичних навантаженнях. При проведенні тестів з дозованим фізичним навантаженням ознаки ішемії з’являються у хворого при навантаженні >125 Вт або >9 MET.

При II ФК стенокардії відзначають незначне обмеження звичайних фізичних навантажень. При проведенні тестів з дозованим фізичним навантаженням хворий виконує навантаження 100–125 Вт або 6–9 MET.

Ознаки ішемії при проведенні тестів
з дозованим фізичним навантаженням

  1. Поява типового ангінозного нападу.
  2. Горизонтальна або косонизхідна депресія сегмента ST >1 мм або елевація сегмента ST >1 мм (за винятком відведень V1 і AVR, а також відведень із зубцем Q).

Умови надання медичної допомоги

Хворі зі стенокардією напруження I і II ФК підлягають амбулаторному обстеженню та лікуванню за місцем проживання. Його можна проводити в районних поліклініках, а за необхідності додаткових обстежень — у міських кардіологічних диспансерах і діагностичних центрах.

Програма діагностики

Обов’язкові дослідження

  1. Визначення скарг та анамнезу.
  2. Клінічний огляд.
  3. Вимірювання АТ.
  4. Лабораторне обстеження (загальні аналізи крові (з обов’язковим визначенням гемоглобіну) та сечі, визначення в сироватці крові рівня глюкози, загального ХС, ТГ, ХС ЛПНЩ, ХС ЛПВЩ, калію, натрію, креатиніну, АлАТ, АсАТ, білірубіну).
  5. ЕКГ в 12 відведеннях.
  6. ЕхоКГ.
  7. Рентгенографія органів грудної клітки.
  8. Тест з дозованим фізичним навантаженням (ВЕМ або тредміл).

Додаткові дослідження

  1. Коагулограма.
  2. Добовий моніторинг ЕКГ.
  3. Коронарографія.
  4. Проби, які провокують коронарний вазоспазм (проба з ергометрином, холодова).
  5. Стрес-ехоКГ з добутаміном і дипіридамолом.

Програма лікування

Перелік та обсяг обов’язкових медичних послуг

  1. Зміна способу життя.
  2. Ацетилсаліцилова кислота 75–150 мг/добу — для всіх пацієнтів за відсутності протипоказань (шлунково-кишкові кровотечі, алергія або підвищена чутливість до ацетилсаліцилової кислоти). Клопідогрел як альтернативний антитромбоцитарний засіб для пацієнтів зі стабільною стенокардією, які не одержують ацетилсаліцилову кислоту, а також до та після черезшкірних коронарних втручань.
  3. Статини — для пацієнтів з ІХС і рівнем загального ХС >4,5 ммоль/л. Доза визначається індивідуально з урахуванням цільового рівня загального ХС у крові <4,5ммоль/л і ХС ЛПНЩ <2,5 ммоль/л. Хворим з початковим рівнем загального ХС <4,5 ммоль/л статини призначають з урахуванням ризику виникнення серцево- судинних ускладнень, можливої побічної дії та вартості препаратів.
  4. Блокатори β-адренорецепторів — для всіх пацієнтів з ІХС за відсутності протипоказань. Перевагу надають селективним блокаторам β1-адренорецепторів тривалої дії, з урахуванням необхідності 24-годинного захисту міокарда від ішемії. Доза препаратів визначається за ЧСС у стані спокою (рекомендоване зниження ЧСС до 55–60 уд./хв) При непереносимості блокаторів β-адренорецепторів як альтернатива для зниження ЧСС доцільне призначення інгібіторів f-каналів (івабрадин).
  5. Інгібітори АПФ — для пацієнтів зі спеціальними показаннями до їх застосування, такими як АГ, СН, дисфункція ЛШ або цукровий діабет. Раміприл і периндоприл мають також додаткові докази щодо поліпшення прогнозу в пацієнтів з ІХС. Для хворих з ІХС без спеціальних показань щодо призначення інгібітори АПФ можуть бути рекомендовані з урахуванням співвідношення потенційної користі (позитивний вплив на прогноз захворювання), з одного боку, та ризику щодо виникнення побічних реакцій, поліпрагмазії, надмірної вартості лікування — з іншого.
  6. Нітрати короткої дії — для усунення нападів стенокардії. Рекомендоване застосування швидкодіючих нітратів (нітрогліцерин, ізосорбіду динітрат у формі сублінгвальних таблеток, аерозолю). Нітрати пролонгованої дії з профілактичною метою показані хворим, які мають регулярні напади стенокардії, а також перед значними фізичними навантаженнями.
  7. Блокатори кальцієвих каналів і нітрати тривалої дії показані при непереносимості або недостатній ефективності блокаторів β- адренорецепторів як моно- або комбінована терапія.

Перелік і обсяг додаткових медичних послуг

  1. Метаболічні агенти (триметазидин) як додаткова терапія або при непереносимості основних препаратів.
  2. Фібрати для пацієнтів з високим рівнем ТГ і низьким ХС ЛПВЩ, із супутнім цукровим діабетом або метаболічним синдромом.
  3. При супутній АГ — антигіпертензивна терапія. Цільовий рівень АТ <130/85 мм рт. ст.
  4. При супутньому цукровому діабеті — гіпоглікемічні препарати. Цільовий рівень глікозильованого гемоглобіну (НbА1c) <7%.
  5. Реваскуляризація міокарда — обсяг і необхідність втручання визначають за даними коронаровентрикулографії.

Характеристика очікуваного кінцевого результату лікування

Зменшення вираженості або усунення нападів стенокардії, попередження гострого коронарного синдрому, підвищення толерантності до фізичного навантаження.

Тривалість лікування

Хворі потребують пожиттєвого застосування препаратів.

Критерії якості лікування

Відсутність клінічних і ЕКГ-ознак ішемії міокарда. Підвищення толерантності до фізичного навантаження (за даними ВЕМ: приріст потужності навантаження не менше ніж на 25 Вт та тривалості тесту — не менше ніж на 3 хв). Відсутність прогресування стенокардії та розвитку гострих коронарних синдромів. Зниження частоти госпіталізації.

Можливі побічні дії та ускладнення

Можливі побічні реакції, що відповідають фармакологічним властивостям препаратів. Найчастіше відзначають брадикардію, артеріальну гіпотензію. Проведення адекватної антитромботичної терапії може спровокувати кровотечі, особливо у хворих з ураженнями травного тракту та за наявності інших факторів ризику. Підвищення рівня трансаміназ (АлАТ, АсАТ).

Рекомендації щодо подальшого надання медичної допомоги

Хворі мають перебувати на диспансерному спостереженні за місцем проживання. Обов’язкове щорічне обстеження, при необхідності — обстеження і корекція терапії частіше ніж 1 раз на рік.

Вимоги до дієтичних призначень і обмежень

Хворі мають дотримуватись дієти з обмеженням солі до 6 г/добу, тваринних жирів та інших продуктів із значним вмістом ХС. Рекомендується дієта, збагачена харчовими волокнами та омега-3-поліненасиченими жирними кислотами. При надлишковій масі тіла обмежується енергетична цінність їжі.

За наявності шкідливих звичок — відмова від тютюнопаління, обмеження вживання алкоголю.

Вимоги до режиму праці, відпочинку,
реабілітації

Дозовані фізичні навантаження відповідно до рекомендацій лікаря після отримання результатів навантажувальних тестів.

КЛІНІЧНИЙ ПРОТОКОЛ НАДАННЯ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ ХВОРИМ З ІХС: СТАБІЛЬНОЮ СТЕНОКАРДІЄЮ Напруження III–IV ФК

Рубрика за МКХ-10: I20.8

Ознаки та критерії діагностики захворювання

При стабільній стенокардії напруження відзначають появу ангінозних нападів при фізичному та емоційному навантаженні. ФК стенокардії визначається рівнем навантаження, при якому з’являються ознаки ішемії. При III ФК напади стенокардії виникають при звичайному фізичному навантаженні. При IV ФК напади стенокардії провокуються мінімальними навантаженнями і можуть виникати у стані фізичного спокою. При проведенні тестів з дозованим фізичним навантаженням на велоергометрі або тредмілі хворий виконує навантаження не більше 50 Вт або 4 MET.

Ознаки ішемії при проведенні тестів
з дозованим фізичним навантаженням

  1. Поява типового ангінозного нападу.
  2. Горизонтальна або косонизхідна депресія сегмента ST >1 мм або елевація сегмента ST >1 мм (за винятком відведень V1 і AVR, а також відведень із зубцем Q).

Умови надання медичноїдопомоги

Хворі зі стенокардією напруження III ФК підлягають амбулаторному обстеженню й лікуванню за місцем проживання. Хворі IV ФК зі стенокардією спокою потребують стаціонарного лікування. Обстеження може проводитися в районних поліклініках, а за необхідності додаткових обстежень — у міських кардіологічних диспансерах і діагностичних центрах. За показаннями хворих слід направляти на коронарографію з метою визначення подальшої тактики лікування.

Програма діагностики

Обов’язкові дослідження

  1. Визначення скарг і анамнезу.
  2. Клінічний огляд.
  3. Вимірювання АТ.
  4. Лабораторне обстеження (загальний аналіз крові з обов’язковим визначенням гемоглобіну, загальний аналіз сечі, визначення в сироватці крові рівня глюкози, загального ХС, ХС ЛПНЩ, ХС ЛПВЩ, ТГ, калію, натрію, креатиніну, АлАТ, АсАТ, білірубіну).
  5. ЕКГ в 12 відведеннях.
  6. ЕхоКГ.
  7. Рентгенографія органів грудної клітки.
  8. Тест із дозованим фізичним навантаженням (ВЕМ або тредміл).
  9. Коронаровентрикулографія.

Додаткові дослідження

  1. Коагулограма.
  2. Добовий моніторинг ЕКГ.
  3. Фармакологічні проби.
  4. Стрес-ехоКГ.
  5. Визначення рівня КФК, ЛДГ.

Програма лікування

Перелік і обсяг обов’язкових медичних послуг

  1. Зміна способу життя.
  2. Ацетилсаліцилова кислота 75–150 мг/добу — всім пацієнтам, крім тих, що мають протипоказання (шлунково-кишкові кровотечі, алергія або толерантність до ацетилсаліцилової кислоти). Клопідогрел як альтернативний антитромбоцитарний засіб для пацієнтів зі стабільною стенокардією, які не одержують ацетилсаліцилову кислоту, а також при лікуванні хворих до та після черезшкірних коронарних втручань.
  3. Статини — для всіх пацієнтів з ІХС. Доза визначається індивідуально з урахуванням цільового рівня загального ХС крові <4,5ммоль/л і ХС ЛПНЩ <2,5 ммоль/л). Для хворих групи дуже високого ризику цільовий рівень ХС ЛПНЩ — до 1,8 ммоль/л. Одночасно для оцінки переносимості лікування контролюють вміст у крові АлАТ, АсАТ і КФК.
  4. Блокатори β-рецепторів — для всіх пацієнтів з ІХС за відсутності протипоказань, обов’язково — для пацієнтів з постінфарктним кардіосклерозом та СН, оскільки ці препарати поліпшують прогноз у таких хворих. Перевага надається селективним блокаторам β1-адренорецепторів тривалої дії з огляду на необхідність 24-годинного захисту міокарда від ішемії. Доза препаратів визначається за ЧСС у стані спокою (рекомендоване зниження ЧСС до 55–60 уд./хв). При непереносимості блокаторів β-адренорецепторів як альтернатива для зниження ЧСС доцільне призначення інгібіторів f-каналів (івабрадин).
  5. Інгібітори АПФ — для пацієнтів зі спеціальними показаннями для їх призначення, такими як АГ, СН, дисфункція ЛШ або цукровий діабет. Раміприл і периндоприл мають також додаткові докази щодо поліпшення прогнозу в пацієнтів з ІХС. Для хворих з ІХС без спеціальних показань щодо призначення інгібітори АПФ можуть бути рекомендовані з урахуванням співвідношення потенційної користі (позитивний вплив на прогноз захворювання), з одного боку, і ризику щодо побічних реакцій, поліпрагмазії, надмірної вартості лікування — з іншого.
  6. Нітрати короткої дії — для усунення нападів стенокардії. Рекомендоване застосування швидкодіючих нітратів (нітрогліцерин, ізосорбіду динітрат у формі сублінгвальних таблеток, аерозолю). Нітрати пролонгованої дії з профілактичною метою показані хворим з регулярними нападами стенокардії, а також перед значними фізичними навантаженнями.
  7. Блокатори кальцієвих каналів і нітрати тривалої дії показані при непереносимості або недостатній ефективності блокаторів β-адренорецепторів у вигляді моно- або комбінованої терапії.

Перелік і обсяг додаткових медичних послуг

  1. Омега-3-поліненасичені жирні кислоти — хворим, які перенесли ІМ.
  2. Метаболічні агенти (триметазидин) як  додаткова терапія або у разі непереносимості основних препаратів.
  3. Фібрати — для пацієнтів з високим рівнем ТГ і низьким ХС ЛПВЩ, із супутнім цукровим діабетом або метаболічним синдромом.
  4. При супутній АГ — антигіпертензивна терапія. Цільовий рівень АТ <130/85 мм рт. ст.
  5. При супутньому цукровому діабеті — гіпоглікемічні препарати. Цільовий рівень глікозильованого гемоглобіну (НbА1c) <7%.
  6. Реваскуляризація міокарда — визначають обсяг і необхідність втручання за даними коронаровентрикулографії.

Характеристика очікуваного кінцевого результату лікування

Зменшення вираженості або усунення нападів стенокардії, попередження гострих коронарних синдромів, підвищення толерантності до фізичного навантаження.

Тривалість лікування

При медикаментозному лікуванні хворі потребують пожиттєвого щоденного застосування препаратів.

Критерії якості лікування

Відсутність клінічних та ЕКГ-ознак ішемії міокарда. Підвищення толерантності до фізичного навантаження. Відсутність прогресування стенокардії й розвитку ускладнень. Зниження частоти госпіталізації.

Можливі побічні дії та ускладнення

Можливі побічні реакції, що відповідають фармакологічним властивостям препаратів. Найчастіше відзначають брадикардію, артеріальну гіпотензію. Проведення адекватної антитромботичної терапії може спровокувати кровотечі, особливо у хворих з ураженням травного тракту та за наявності інших факторів ризику. Підвищення рівня трансаміназ (АлАТ, АсАТ).

Рекомендації щодо подальшого надання
медичної допомоги

Хворі мають перебувати на диспансерному спостереженні за місцем проживання. Обов’язкове щорічне обстеження, за необхідності — обстеження і корекція терапії частіше ніж 1 раз на рік. Після адекватної ендоваскулярної та хірургічної реваскуляризації міокарда хворі мають потребу в постійному застосуванні ацетилсаліцилової кислоти (за необхідності — клопідогрелу) та статинів при рівні загального ХС крові >4,5 ммоль/л і/або ХС ЛПНЩ >2,5 ммоль/л.

Вимоги до дієтичних призначень і обмежень

Хворі мають дотримуватись дієти з обмеженням солі до 6 г/добу, жирів тваринного походження та інших продуктів із значним вмістом ХС. Рекомендується дієта, збагачена харчовими волокнами та омега-3-поліненасиченими жирними кислотами. При надлишковій масі тіла обмежується енергетична цінність їжі.

При наявності шкідливих звичок — відмова від тютюнопаління, обмеження вживання алкоголю.

Вимоги до режиму праці, відпочинку,
реабілітації

Рекомендовано обмеження фізичних навантажень відповідно до ступеня зниження толерантності до фізичного навантаження внаслідок ішемії міокарда. Більшість хворих потребують направлення на МСЕК у зв’язку зі стійкою втратою працездатності.

Після проведення АКШ хворі потребують проведення психофізичної реабілітації, у тому числі з санаторним етапом за показаннями. Рекомендовані дозовані тренувальні фізичні навантаження відповідно до рекомендацій лікаря після одержання результатів навантажувальних тестів.

КЛІНІЧНИЙ ПРОТОКОЛ НАДАННЯ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ ХВОРИМ З ДисліпідеміяМИ

Умови надання медичної допомоги

Усі пацієнти з виявленими дисліпідеміями, у тому числі хворі з ІХС і еквівалентами ІХС (з периферичним атеросклерозом, атеросклерозом мозкових артерій, аневризмою аорти, хворі з цукровим діабетом), а також безсимптомні пацієнти із дисліпідеміями підлягають обстеженню та лікуванню за місцем проживання. Обстеження може проводитися в районних поліклініках, а за необхідності проведення додаткових обстежень — у міських кардіологічних диспансерах і діагностичних центрах.

Програма діагностики

Обов’язкові дослідження

  1. Кожному дорослому пацієнтові при зверненні до медичної установи слід визначити рівні ХС і ТГ.
  2. Визначити скарги та анамнез.
  3. При підвищенні рівнів ХС і/або ТГ — визначити розгорнутий ліпідний профіль плазми крові: ХС, ХС ЛПВЩ, ТГ, обчислити за формулою Friedewald прогностично значущий ХС ЛПНЩ.
  4. Визначити наявність факторів ризику: тютюнопаління, АГ, ожиріння, цукровий діабет.
  5. У пацієнтів без клінічних ознак ІХС, цукрового діабету та атеросклеротичного ураження іншої локалізації оцінити відповідно до шкали SCORE (Systematic Cоronary Risk Evaluation) фатальний 10-річний ризик серцево-судинних захворювань.

Додаткові дослідження

  1. При підозрі на наявність сімейної дисліпідемії провести додаткове обстеження ліпідного профілю у близьких родичів і генетичне дослідження.
  2. При неможливості обчислення ХС ЛПНЩ відповідно до формули Friedewald (при концентрації ТГ >4,5 ммоль/дл або 400 мг/дл) провести визначення ліпідного профілю методом електрофорезу або ультрацентрифугування.
  3. При діагностуванні ІХС, еквівалентів ІХС або АГ подальше обстеження проводити відповідно до нозологічної форми.

Програма лікування

Перелік і обсяг обов’язкових медичних послуг

Хворі з дисліпідеміями мають одержувати комплексне лікування:

1. Немедикаментозну терапію (дієта, корекція маси тіла, підвищення фізичної активності, припинення паління) для досягнення оптимальних характеристик ліпідного профілю.

2. Медикаментозне лікування відповідно до різних варіантів дисліпідемій:

a) гіперхолестеринемія — статини;

б) комбінована дисліпідемія — статини, деяким пацієнтам можна рекомендувати комбінацію статинів і фібратів;

в) гіпертригліцеридемія — фібрати та/або статини.

3. У пацієнтів без симптомів: якщо шляхом модифікації способу життя протягом 8–12 тиж не вдається досягти встановленої мети, почати медикаментозне гіполіпідемічне лікування відповідно до варіанта дисліпідемій (статини та/або фібрати).

4. У хворих з встановленою ІХС або її еквівалентами терапію статинами необхідно почати одночасно із заходами немедикаментозної профілактики.

5. Контролювати ліпідні параметри, печінкові та м’язові ферменти: АлАТ, АсАТ, КФК 1 раз на 3 міс.

Перелік і обсяг додаткових медичних послуг

  1. При супутній АГ — антигіпертензивна терапія.
  2. При супутньому цукровому діабеті — цукрознижувальна терапія.
  3. При тяжких формах сімейних дисліпідемій — можлива корекція ліпідного профілю методом плазмаферезу.

Характеристика очікуваного кінцевого
результату лікування

1. Досягнення цільових рівнів ХС і ХС ЛПНЩ:

  • для загальної популяції цільовий рівень ХС плазми крові має становити <5,0 ммоль/л (190 мг/дл), а рівень ХС ЛПНЩ <3 ммоль/л (115 мг/дл);
  • для пацієнтів з ІХС, її еквівалентами та пацієнтів з цукровим діабетом цільовий рівень ХС має становити <4,5 ммоль/л (175 мг/дл), при можливості <4,0 ммоль/л (155 мг/дл), а рівень ХС ЛПНЩ <2,5 ммоль/л (100 мг/дл), при можливості <2,0 ммоль/л (80 мг/дл).

2. Для пацієнтів із сімейною гіперхолестеринемією або іншими генетичними порушеннями метаболізму ліпідів, при неможливості зниження ХС ЛПНЩ нижче рівня 3 ммоль/л (115 мг/дл) із залученням комбінованої гіполіпідемічної терапії, з подвійними або потрійними режимами прийому препаратів слід намагатися знизити рівень загального ХС принаймні на 20% і ХС ЛПНЩ на 30%, що, як очікується, має супроводжуватися значущим клінічним ефектом.

Тривалість лікування

Хворі потребують пожиттєвого немедикаментозного й медикаментозного лікування.

Критерії якості лікування

У переважної більшості пацієнтів з дисліпідеміями критерієм якості є досягнення цільових рівнів ХС і ХС ЛПНЩ.

У хворих із сімейною гіперхолестеринемією або іншими генетичними порушеннями метаболізму ліпідів зниження рівня загального ХС на 20% і ХС ЛПНЩ на 30% є критерієм досягнення значущого клінічного ефекту.

Можливі побічні дії та ускладнення

Можливе виникнення побічних ефектів відповідно до фармакологічних властивостей гіполіпідемічних препаратів (статинів, фібратів): підвищення рівня трансаміназ (АлАТ, АсАТ більше ніж у 3 рази) і КФК (більше ніж у 10 разів). При підозрі на розвиток побічних реакцій — відміна гіполіпідемічних препаратів.

Рекомендації щодо амбулаторного спостереження

Хворі мають перебувати під диспансерним спостереженням за місцем проживання. Контроль ліпідних параметрів, печінкових й м’язових ферментів АлАТ, АсАТ, КФК 1 раз на 3 міс протягом першого року. Надалі потрібно проводити щорічне обов’язкове обстеження, при необхідності — обстеження і корекція терапії частіше ніж 1 раз на рік.

Вимоги до дієтичних призначень і обмежень

Хворі з дисліпідеміями мають одержувати низькокалорійну дієту, загальне споживання жиру не повинно перевищувати 30% споживаної енергії, частка насичених жирів не повинна перевищувати третину від загального споживання жиру. Споживання ХС має становити <300 мг/добу. Рекомендується дієта, збагачена харчовими волокнами. Насичений жир частково може бути замінений складними вуглеводами та омега-3-поліненасиченими жирними кислотами з морепродуктів.

Пацієнтам з АГ і особам з надлишковою масою тіла рекомендується додатково знизити споживання солі до 5 г/добу і менше; обмежити прийом алкоголю.

Вимоги до режиму праці, відпочинку, реабілітації

Дозовані фізичні навантаження відповідно до рекомендацій лікаря після отримання результатів навантажувальних тестів.

КЛІНІЧНИЙ ПРОТОКОЛ НАДАННЯ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ ХВОРИМ З ГІПЕРТОНІЧНОЮ ХВОРОБОЮ (Есенціальною АГ) I–II СТАДІЇ

Рубрика за МКХ-10: I10-I15

Умови надання медичної допомоги

Хворі з ГХ I і II стадії підлягають амбулаторному обстеженню та лікуванню за місцем проживання в районних поліклініках дільничними терапевтами або сімейними лікарями. У тяжких випадках для виключення симптоматичної (вторинної) АГ додаткове обстеження та уточнення діагнозу проводиться в міських кардіологічних, нефрологічних, ендокринологічних відділеннях, диспансерах або стаціонарах і діагностичних центрах із залученням відповідних фахівців.

Програма діагностики

Обов’язкові дослідження

  1. Визначення скарг і анамнезу.
  2. Фізикальне обстеження.
  3. Вимірювання АТ на обох руках.
  4. Вимірювання АТ на нижніх кінцівках аускультативним методом.
  5. Вимірювання маси тіла й окружності талії.
  6. Лабораторне обстеження (загальні аналізи крові та сечі, креатинін, ХС, ТГ, глюкоза, калій, натрій крові).
  7. ЕКГ в 12 стандартних відведеннях.
  8. ЕхоКГ.
  9. УЗД нирок.
  10. Огляд очного дна.

Додаткові дослідження

  1. Визначення мікроальбумінурії.
  2. Добовий моніторинг АТ.
  3. Допплєрівське дослідження сонних і ниркових артерій.
  4. Радіоізотопна ренографія/реносцинтиграфія.
  5. При зниженні відносної щільності сечі — аналіз сечі за Зимницьким.
  6. Визначення рівнів реніну, альдостерону в крові, катехоламінів у сечі.
  7. Визначення вмісту ХС у ліпопротеїнах різних фракцій.

Програма лікування

Перелік і обсяг обов’язкових медичних послуг

Застосування антигіпертензивних препаратів I ряду (блокатори β-адренорецепторів, тіазидні або тіазидоподібні діуретики, інгібітори АПФ, антагоністи кальцію[6], антагоністи рецепторів ангіотензину II). Лікування починають з невисоких доз, поступово підвищуючи їх до досягнення цільового рівня АТ. Низькодозова комбінована терапія може бути альтернативою монотерапії. При стійкому рівні АТ ≥160/100 мм рт. ст. рекомендується починати лікування з комбінованої терапії.

При недостатньому ефекті проводять комбіновану терапію 2–3 препаратами I ряду в рекомендованих дозах.

Перелік і обсяг додаткових медичних послуг

  1. Ацетилсаліцилова кислота після нормалізації рівня АТ (за наявності показань).
  2. При недостатній ефективності або неможливості застосування препаратів I ряду в складі комбінованої терапії застосовують антигіпертензивні препарати II ряду (блокатори α1- адренорецепторів, насамперед при супутній аденомі передміхурової залози, моксонідин, петльові діуретики, калійзберігаючі діуретики, метилдопа, резерпін).
  3. У хворих груп високого ризику — терапія статинами.

Характеристика очікуваного кінцевого результату лікування

Стійке зниження АТ до цільового — <140/90 мм рт. ст., а для хворих групи високого ризику — <130/80 мм рт. ст. Зменшення вираженості скарг хворого з боку серцево-судинної системи. Корекція факторів серцево-судинного ризику.

Тривалість лікування

Амбулаторне лікування проводиться безперервно протягом життя. Стаціонарне лікування — за наявності показань (ускладнений гіпертензивний криз, необхідність проведення спеціального обстеження, неефективність амбулаторного лікування та ін.).

Критерії якості лікування

Стабілізація АТ в межах цільового. Відсутність ускладнень гіпертонічної хвороби.

Можливі побічні дії та ускладнення

Можливі побічні ефекти антигіпертензивних препаратів відповідно до їхніх фармакологічних властивостей.

Рекомендації щодо амбулаторного
спостереження

Хворі мають перебувати на диспансерному обліку в терапевта за місцем проживання. Обов’язкове щорічне обстеження в рамках діагностичної програми, за необхідності — обстеження і корекція терапії частіше ніж 1 раз на рік.

Вимоги до дієтичних призначень і обмежень

Пацієнтам показана дієта з обмеженням харчової солі до 5 г/добу, тваринних жирів та продуктів, що містять ХС. Рекомендується дієта, збагачена омега-3-поліненасиченими жирними кислотами (морська риба). При надлишковій масі тіла — обмеження калорійності їжі.

За наявності шкідливих звичок — відмова від тютюнопаління, обмеження вживання алкоголю.

Вимоги до режиму праці, відпочинку,
реабілітації

Відмова від праці в нічний час, нормалізація сну, режиму праці й відпочинку. Рекомендована оптимізація фізичної активності (ходьба 30–45 хв 3–5 разів на тиждень). Не рекомендується перебування під прямими сонячними променями, переохолодження й перегрівання.

КЛІНІЧНИЙ ПРОТОКОЛ НАДАННЯ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ ХВОРИМ З ГІПЕРТОНІЧНОЮ ХВОРОБОЮ (Есенціальною АГ) III СТАДІЇ

Рубрика за МКХ-10: I10–I13

Умови надання медичної допомоги

Хворі з ГХ III стадії підлягають амбулаторному обстеженню й лікуванню за місцем проживання в районних поліклініках або сімейними лікарями з обов’язковою консультацією кардіолога 1 раз на рік. При недостатній ефективності амбулаторного лікування хворі підлягають стаціонарному лікуванню в терапевтичному або кардіологічному відділенні за місцем проживання. У складних випадках для виключення симптоматичної (вторинної) АГ додаткове обстеження й уточнення діагнозу проводиться в міських кардіологічних, ендокринологічних диспансерах або стаціонарах та діагностичних центрах. При розвитку ускладненого гіпертензивного кризу необхідна обов’язкова термінова госпіталізація в палату інтенсивної терапії відповідного профілю.

Програма діагностики

Обов’язкові дослідження

  1. Визначення скарг і анамнезу.
  2. Фізикальне обстеження.
  3. Вимірювання АТ на обох руках.
  4. Вимірювання АТ на нижніх кінцівках.
  5. Вимірювання маси тіла та об’єму талії.
  6. Лабораторне обстеження (загальні аналізи крові та сечі, креатинін, ХС, ТГ, глюкоза, калій, натрій крові).
  7. ЕКГ в 12 стандартних відведеннях.
  8. ЕхоКГ.
  9. Огляд очного дна.
  10. Рентгенографія органів грудної клітки.
  11. УЗД нирок.

Додаткові дослідження

  1. Добовий моніторинг АТ.
  2. Допплєрівське дослідження сонних і ниркових артерій.
  3. Визначення мікроальбумінурії.
  4. КТ і МРТ голови.
  5. Радіоізотопна ренографія/реносцинтиграфія.
  6. При супутній ІХС і наявності відповідних показань — коронаровентрикулографія, добове моніторування ЕКГ.
  7. Визначення вмісту ХС у ліпопротеїнах різних фракцій.

Програма лікування

Перелік і обсяг обов’язкових медичних послуг

Комбінована терапія антигіпертензивними препаратами I ряду (блокатори β-адренорецепторів, тіазидні або тіазидоподібні діуретики, інгібітори АПФ, антагоністи кальцію, блокатори рецепторів ангіотензину II). За наявності ХНН призначають петльові діуретики.

При ускладненому гіпертензивному кризі АТ має бути зниженим протягом 1 год з використанням внутрішньовенної терапії відповідно до показань і особливостей кризу. Застосовують нітрати, нітропрусид натрію, блокатори β- адренорецепторів, петльові діуретики, еналаприлат.

Перелік і обсяг додаткових медичних послуг

  1. Ацетилсаліцилова кислота після нормалізації АТ.
  2. За недостатньої ефективності або неможливості застосування препаратів I ряду в складі комбінованої терапії використовують антигіпертензивні препарати II ряду (блокатори α1-адренорецепторів, насамперед при супутній доброякісній гіперплазії передміхурової залози, моксонідин, метилдопа, резерпін, петльові та калійзберігаючі діуретики).
  3. При хронічному ураженні нирок і супутній мікроальбумінурії або протеїнурії, у тому числі при цукровому діабеті, обов’язковим є призначення інгібіторів АПФ або блокаторів рецепторів ангіотензину II.
  4. Терапія статинами хворих високого і дуже високого ризику незалежно від рівня ХС.

Характеристика очікуваного кінцевого результату лікування

Стійке зниження АТ до цільового <140/90 мм рт. ст., у хворих високого і дуже високого ризику <130/80 мм рт. ст., при хронічному ураженні нирок і добовій протеїнурії 1 г і більше <125/75 мм рт. ст. Зменшення кількості і вираженості скарг хворого з боку серцево-судинної системи. Зниження ризику серцево-судинних ускладнень.

Тривалість лікування

Амбулаторне лікування проводиться безперервно протягом життя.

При ускладненому гіпертензивному кризі обов’язковим є стаціонарне лікування тривалістю, що відповідає профілю і виду ускладнення. Стаціонарне лікування необхідне при недостатній ефективності амбулаторного лікування, наявності ускладнень (гостра декомпенсація при СН, ХНН). Тривалість стаціонарного лікування — 10–12 діб.

Критерії якості лікування

Стабілізація АТ в межах цільового. Відсутність нових ускладнень гіпертонічної хвороби з боку органів-мішеней і подальшого прогресування порушень їхніх функцій.

Можливі побічні дії та ускладнення

Побічні дії антигіпертензивних препаратів відповідно до їхніх фармакологічних властивостей.

Рекомендації щодо амбулаторного
спостереження

Хворі мають перебувати на диспансерному спостереженні за місцем проживання. Щорічне обов’язкове обстеження в рамках діагностичної програми, за необхідності — обстеження й корекція терапії частіше ніж 2 рази на рік.

Вимоги до дієтичних призначень і обмежень

Пацієнтам показана дієта з обмеженням солі до 5 г/добу, тваринних жирів та продуктів, що містять ХС. Рекомендується дієта, збагачена омега-3-поліненасиченими жирними кислотами (морська риба). При надлишковій масі тіла обмежується енергетична цінність їжі.

За наявності шкідливих звичок — відмова від тютюнопаління, обмеження вживання алкоголю.

Вимоги до режиму праці, відпочинку,
реабілітації

Хворих можна направляти на МСЕК у зв’язку з втратою працездатності. Рекомендовано обмежені дозовані фізичні навантаження під контролем фахівців з ЛФК. Не рекомендується перебування під прямими сонячними променями, переохолодження і перегрівання.

КЛІНІЧНИЙ ПРОТОКОЛ НАДАННЯ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ ХВОРИМ З ДКМП

Рубрика за МКХ-10: I42.0

Умови надання медичної допомоги

Хворі з ДКМП підлягають амбулаторному обстеженню і лікуванню за місцем проживання. Обстеження може проводитися в районних поліклініках, а за необхідності додаткових обстежень — у міських кардіологічних диспансерах і діагностичних центрах. При прогресуванні СН показане лікування в кардіологічних стаціонарах за місцем проживання.

Програма діагностики

Обов’язкові дослідження при первинній діагностиці

  1. Визначення скарг та анамнезу.
  2. Клінічний огляд.
  3. Вимірювання АТ на обох руках.
  4. Дослідження лабораторних показників (загальні аналізи крові і сечі, визначення в крові глюкози, АлАТ, АсАТ, КФК загальної і МВ-фракції, білірубіну, креатиніну, загального ХС, ТГ, калію, натрію, загального білка й білкових фракцій, СРБ, ревмопроб).
  5. ЕКГ в 12 відведеннях.
  6. ЕхоКГ.
  7. Рентгенографія органів грудної клітки.

Додаткові дослідження

  1. Коронаровентрикулографія.
  2. Ендоміокардіальна біопсія.
  3. Радіонуклідна вентрикулографія і сцинтиграфія міокарда (із цитратом галію-67, індій-III-оксимом, 99-технецієм).
  4. Добовий моніторинг ЕКГ.
  5. Тест із дозованим фізичним навантаженням (ВЕМ або тредміл).
  6. Коагулограма.
  7. Протромбіновий індекс або МНВ.
  8. НУП сироватки крові.
  9. Лабораторні методи визначення функції щитовидної залози, надниркової залози (при підозрі на ендокринну кардіоміопатію), рівня сечової кислоти.
  10. МРТз контрастуванням.

Програма лікування

Перелік і обсяг обов’язкових медичних послуг

Хворі мають одержувати комплексну терапію систолічної СН із застосуванням:

  • інгібіторів АПФ;
  • блокаторів β-адренорецепторів — метопрололу, карведилолу, бізопрололу, небівололу, які показані всім гемодинамічно стабільним хворим за відсутності протипоказань;
  • салуретиків за наявності ознак затримки рідини;
  • серцевих глікозидів. Найбільш доцільне застосування за наявності тахі- і нормосистолічного варіантів фібриляції передсердь;
  • блокаторів рецепторів ангіотензину II (за непереносимості інгібіторів АПФ);
  • антагоністів альдостерону. Використовують спіронолактон як тимчасовий діуретичний засіб і як засіб додаткового впливу на нейрогуморальні механізми розвитку СН, що здатний поліпшувати прогноз виживаності (у цьому разі в дозі 25 мг/добу).

Перелік і обсяг додаткових медичних послуг

  1. Аміодарон у хворих з симптоматичними або тяжкими шлуночковими аритміями, а також при тахісистолічній формі фібриляції передсердь при недостатньому ефекті інших препаратів.
  2. Внутрішньовенно симпатоміметичні засоби — допамін і/або добутамін — використовують при недостатньому ефекті лікування СН тільки в умовах стаціонару, бажано із застосуванням спеціальних дозаторів.
  3. Нітрати внутрішньовенно або при сублінгвальному прийомі похідних нітрогліцерину чи ізосорбіду динітрату — за наявності ознак лівошлуночкової недостатності — з відміною після стабілізації гемодинаміки.
  4. Антикоагулянти (непрямі) у пацієнтів з постійною формою фібриляції передсердь, тромбоемболічними ускладненнями в анамнезі, за наявності тромбів у порожнинах серця. Обов’язковий контроль МНВ. За неможливості визначення МНВ — визначення протромбінового індексу.
  5. Імплантація кардіовертера-дефібрилятора за наявності рецидивуючої фібриляції шлуночків або стійкої шлуночкової тахікардії та їх резистентності до антиаритмічних препаратів.
  6. Імплантація трикамерного електрокардіостимулятора в режимі DDDR (у правому передсерді і ПШ розміщують по два електроди — стимулюючий і сприймаючий) при тяжкій СН, рефрактерній до медикаментозної терапії, у хворих зі значними порушеннями внутрішньошлуночкової провідності і десинхронізацією скорочення шлуночків.
  7. Трансплантація серця.

Характеристика очікуваного кінцевого результату лікування

Відсутність прогресування СН, збільшення тривалості життя.

Тривалість лікування

Хворі мають потребу в щоденному застосуванні препаратів протягом невизначено тривалого періоду. Строки стаціонарного лікування визначаються ступенем СН і ефектом лікування.

Критерії якості лікування

  1. Усунення або зменшення вираженості суб’єктивних симптомів СН — задишки, серцебиття, підвищеної стомлюваності.
  2. Підвищення ФВ ЛШ.
  3. Усунення клінічних ознак затримки рідини в організмі.
  4. Підвищення якості життя.
  5. Збільшення періоду між госпіталізаціями.

Можливі побічні дії та ускладнення

Можливі побічні дії препаратів — відповідно до їхніх фармакологічних властивостей.

Найчастіше — артеріальна гіпотензія. Проведення неадекватної антикоагулянтної терапії може спровокувати кровотечі, особливо у хворих з існуючими ураженнями травного тракту й іншими факторами ризику. У даних пацієнтів високий ризик тромбоемболічних ускладнень, особливо при застосуванні масивної діуретичної терапії. У групі хворих з ДКМП високий ризик аритмічної смерті.

Рекомендації щодо амбулаторного спостереження

Хворі мають перебувати під диспансерним наглядом за місцем проживання й обстежуватися не менше ніж 1 раз на 2 міс або частіше, якщо така необхідність зумовлена клінічною ситуацією.

Вимоги до дієтичних призначень і обмежень

Обмеження добового споживання хлориду натрію: <3 г/добу при доклінічній і помірній СН (<1,5 г/добу — при вираженій СН (III–IV ФK)). При надлишковій масі тіла обмежується енергетична цінність їжі.

Відмова від тютюнопаління та вживання алкоголю.

Вимоги до режиму праці, відпочинку, реабілітації

Рекомендоване обмеження фізичних навантажень відповідно до ступеня й вираженості СН. Регулярна фізична активність (повільна ходьба, фізичні вправи невеликої інтенсивності) відповідно до функціональних можливостей пацієнта (комфортний, але регулярний руховий режим). Більшість хворих потребує направлення на МСЕК у зв’язку зі стійкою втратою працездатності, яка зумовлена СН.

КЛІНІЧНИЙ ПРОТОКОЛ НАДАННЯ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ ХВОРИМ З ГКМП

Рубрика за МКХ-10: I42.1

Умови надання медичної допомоги

Хворі підлягають амбулаторному обстеженню та лікуванню за місцем проживання. Обстеження може проводитися в районних поліклініках, а при необхідності додаткових обстежень — у міських кардіологічних диспансерах і діагностичних центрах. За наявності показань хворі підлягають направленню на хірургічне лікування у відповідні спеціалізовані установи. У разі неможливості хірургічного лікування при прогресуванні СН хворих направляють в кардіологічні стаціонари за місцем проживання.

Програма діагностики

Обов’язкові дослідження

  1. Визначення скарг і сімейного анамнезу.
  2. Клінічний огляд.
  3. Вимірювання АТ.
  4. Дослідження лабораторних показників (загальні аналізи крові та сечі, АлАТ, АсАТ, білірубін, креатинін, ХС, глюкоза крові, калій, натрій).
  5. ЕКГ в 12 відведеннях.
  6. ЕхоКГ і допплєрівське дослідження.
  7. Добовий моніторинг ЕКГ.
  8. Рентгенографія органів грудної клітки.

Додаткові дослідження

Катетеризація серця і/або коронаровентрикулографія.

Програма лікування

Перелік і обсяг обов’язкових медичних послуг

  1. Блокатори β-адренорецепторів.
  2. Блокатори кальцієвих каналів (верапаміл, дилтіазем).
  3. Антиаритмічна терапія.

Перелік і обсяг додаткових медичних послуг

  1. Інгібітори АПФ (особливо за наявності супутньої АГ).
  2. Оперативне лікування, міектомія за наявності показань.
  3. Імплантація кардіостимулятора, а за наявності показань — кардіовертера-дефібрилятора.

Характеристика очікуваного кінцевого
результату лікування

Поліпшення клінічного стану, підвищення толерантності до фізичного навантаження.

Тривалість лікування

Строк стаціонарного лікування при проведенні хірургічного втручання визначається індивідуально, при лікуванні СН у кардіологічному стаціонарі термін лікування встановлюють індивідуально залежно від тяжкості СН і ефективності терапії.

Критерії якості лікування

  1. Поліпшення клінічного стану.
  2. Підвищення толерантності до фізичного навантаження.
  3. Зниження частоти госпіталізацій.
  4. Усунення загрозливих для життя аритмій.

Можливі побічні дії та ускладнення

Можливі побічні дії препаратів відповідно до їхніх фармакологічних властивостей.

Рекомендації щодо амбулаторного спостереження

Хворі мають перебувати під постійним диспансерним спостереженням з обстеженням не менше ніж 1 раз на рік.

Вимоги до дієтичних призначень і обмежень

При надлишковій масі тіла обмежується енергетична цінність їжі. Відмова від тютюнопаління, обмеження вживання алкоголю.

Вимоги до режиму праці, відпочинку,
реабілітації

Індивідуальне вирішення питання залишкової працездатності відповідно до стану пацієнта. Забороняється робота на транспорті, на висоті, обмежуються фізичні навантаження.

КЛІНІЧНИЙ ПРОТОКОЛ НАДАННЯ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ ХВОРИМ З МІОКАРДИТОМ

Рубрика за МКХ-10: I40, I41, I51.4

Умови надання медичної допомоги

Особливості обстеження й лікування залежать від поширеності й перебігу міокардиту. Хворі з вогнищевим міокардитом підлягають амбулаторному обстеженню й лікуванню за місцем проживання. Обстеження може проводитися в районних поліклініках, а при необхідності додаткових обстежень — у міських кардіологічних диспансерах і діагностичних центрах. Хворі з дифузним міокардитом середньої тяжкості або з тяжким перебігом мають потребу в стаціонарному лікуванні в кардіологічних стаціонарах за місцем проживання з обов’язковим продовженням терапії в амбулаторних умовах.

Програма діагностики

Обов’язкові дослідження

  1. Визначення скарг і анамнезу.
  2. Клінічний огляд.
  3. Вимірювання АТ.
  4. Дослідження лабораторних показників (загальні аналізи крові і сечі, АлАТ, АсАТ, білірубін, креатинін, СРБ, КФК або МВ-фракція КФК, тропонін Т або I, титр антистрептолізину-О, ХС, глюкоза крові).
  5. Етіологічне дослідження з визначенням титрів віруснейтралізуючих антитіл до вірусів Коксакі групи В, ECHO (enteric cytopathogenic human orphan virus), герпесу, гепатиту С та ін. (імуноглобулінів класів G і М (IgM, IgG)) у плазмі крові, а також полімеразної ланцюгової реакції.
  6. Визначення показників імунологічного стану.
  7. ЕКГ в 12 відведеннях.
  8. ЕхоКГ і допплєрівське дослідження.
  9. Рентгенографія органів грудної клітки.

Додаткові дослідження

  1. Добовий моніторинг ЕКГ.
  2. Для діагностики хронічного міокардиту — радіоізотопна сцинтиграфія з використанням ізотопів: технецій (99mТс), цитрат галію (67Ga) або моноклональні антитіла до міозину, мічені індієм (111In).
  3. КТ або МРТ із застосуванням такого контрасту, як гадодіамід.
  4. Ендоміокардіальна біопсія з визначенням сучасних гістологічних критеріїв, так званий консенсус щодо визначення міокардиту.

Програма лікування

Перелік і обсяг обов’язкових медичних послуг

Відповідно до сучасних алгоритмів, затверджених на Конгресі кардіологів України (2004), лікування міокардиту відрізняється залежно від поширеності міокардіального ушкодження і тяжкості перебігу захворювання.

При гострому ізольованому міокардиті

  1. Етіологічне лікування: противірусні препарати інтерферону, антибактеріальні препарати і т.п.
  2. Блокатори β-адренорецепторів.
  3. НПЗП.
  4. Системна ензимотерапія.
  5. Метаболічна терапія.
  6. Симптоматичне лікування:
  • антиаритмічні препарати;
  • дезагреганти;
  • діуретики.

При хронічному ізольованому міокардиті

  1. Блокатори β-адренорецепторів.
  2. НПЗП.
  3. Системна ензимотерапія.
  4. Метаболічна терапія.
  5. Симптоматичне лікування:
  • антиаритмічні препарати;
  • дезагреганти;
  • діуретики.

При гострому дифузному міокардиті

  1. Етіологічне лікування: препарати інтерферону, противірусні та антибактеріальні препарати та ін.
  2. Блокатори β-адренорецепторів і/або інгібітори АПФ або блокатори рецепторів ангіотензину II.
  3. Діуретики.
  4. Дезагреганти і/або антикоагулянти.
  5. Антиаритмічні препарати.
  6. Системна ензимотерапія.
  7. Метаболічна терапія.
  8. На даному етапі також можливе застосування:
  • ГКС (як імуносупресорів при ідіопатичному або аутоімунному міокардиті);
  • симпатоміметиків — для підтримки параметрів гемодинаміки при симптомах гострої тяжкої СН і кардіогенного шоку.

При хронічному дифузійному міокардиті

1. Курс лікування гормонами і/або цитостатичними препаратами.

2. Симптоматичне лікування СН:

  • блокатори β-адренорецепторів (метопролол, карведилол, бізопролол, небіволол);
  • інгібітори АПФ, при їх непереносимості — блокатори рецепторів ангіотензину II;
  • діуретики;
  • дигоксин.

3 Лікування та профілактика ускладнень:

  • дезагреганти і/або антикоагулянти;
  • антиаритмічні препарати.

4. Системна ензимотерапія.

5. Метаболічна терапія.

Перелік і обсяг додаткових медичних послуг

1. За наявності показань — санація вогнищ хронічних інфекцій.

2. При тяжкому перебігу дифузного міокардиту:

  • імплантація кардіовертера- дефібрилятора за наявності рецидивуючої фібриляції шлуночків або стійкої шлуночкової тахікардії та їх резистентності до антиаритмічних препаратів;
  • імплантація трикамерного ЕКС у режимі DDDR при рефрактерній до медикаментозної терапії СН, у хворих зі значними порушеннями внутрішньошлуночкової провідності і десинхронізацією скорочення шлуночків;
  • трансплантація серця при трансформації в ДКМП і тяжкому перебігу.

Характеристика очікуваного кінцевого результату лікування

Видужання при легкому перебігу, відсутність прогресування СН, збільшення тривалості життя.

Тривалість лікування

Термін стаціонарного лікування визначається ступенем СН і ефектом від лікування. Строки амбулаторного лікування встановлюють індивідуально, залежно від поширеності і тяжкості перебігу міокардиту. Загальний термін лікування може становити до 6 міс, а при тяжкому перебігу дифузного міокардиту симптоматична терапія може проводитися протягом невизначено тривалого періоду.

Критерії якості лікування

Поліпшення загального стану. Позитивна динаміка показників лабораторних і інструментальних методів дослідження. При хронічному тяжкому дифузійному міокардиті — усунення або зменшення вираженості суб’єктивних симптомів СН, підвищення ФВ ЛШ, підвищення якості життя, подовження строку між госпіталізаціями.

Можливі побічні дії та ускладнення

Можливі побічні дії препаратів відповідно до їх фармакологічних властивостей.

Рекомендації щодо амбулаторного
спостереження

Хворі потребують спостереження протягом 6 міс після стаціонарного лікування. При хронічному дифузному міокардиті хворі мають перебувати на диспансерному обліку за місцем проживання та обстежуватися не менше 1 разу на 2 міс або частіше (при певній клінічній ситуації).

Вимоги до дієтичних призначень і обмежень

Повноцінне раціональне харчування; у разі виникнення СН — з обмеженням споживання рідини й кухонної солі. Відмова від тютюнопаління, обмеження вживання алкоголю.

Вимоги до режиму праці, відпочинку, реабілітації

Не рекомендується перебування під прямими сонячними променями, переохолодження й перегрівання.

КЛІНІЧНИЙ ПРОТОКОЛ НАДАННЯ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ ХВОРИМ З ГОСТРИМ ПЕРИКАРДИТОМ, ХРОНІЧНИМ КОНСТРИКТИВНиМ ПЕРИКАРДИТОМ

Рубрика за МКХ-10: I30, I32

Умови надання медичної допомоги

Хворі з гострим перикардитом підлягають стаціонарному лікуванню за місцем проживання, а за наявності показань їх направляють на хірургічне лікування у відповідні спеціалізовані установи.

Хворі на констриктивний перикардит підлягають направленню на хірургічне лікування у відповідну спеціалізовану установу.

Програма діагностики

Обов’язкові дослідження

  1. Визначення скарг і анамнезу.
  2. Клінічний огляд.
  3. Вимірювання АТ.
  4. Вимірювання ЦВТ.
  5. Дослідження лабораторних показників (загальні аналізи крові і сечі, АлАТ, АсАТ, білірубін, креатинін, ХС, глюкоза крові, калій, натрій, СРБ; титри антистрептолізину-О).
  6. ЕКГ в 12 відведеннях.
  7. ЕхоКГ і допплєрівське дослідження.
  8. Рентгенографія органів грудної клітки.

Додаткові дослідження

  1. Добовий моніторинг ЕКГ.
  2. Пункція перикарду із цитологічним дослідженням випоту.
  3. КТ або МРТ.
  4. Циркулюючі імунні комплекси, імуноглобуліни M, G, нейтралізуючі або комплементзв’язуючі антитіла до вірусів Коксакі групи В, ECHO, герпесу в парних сироватках.

Програма лікування

Перелік і обсяг обов’язкових медичних послуг

Етіопатогенетичне лікування основного захворювання:

  • антибіотики;
  • НПЗП;
  • ГКС;
  • перикардіоцентез при значній кількості випоту;
  • оперативне лікування при констриктивному перикардиті.

Перелік і обсяг додаткових медичних послуг

  1. Симптоматичне лікування СН.
  2. Аміодарон у хворих із симптоматичними або тяжкими шлуночковими аритміями, а також при тахісистолічній формі фібриляції передсердь у разі недостатньої ефективності інших препаратів.
  3. Антикоагулянти (непрямі) у пацієнтів з постійною формою фібриляції передсердь, тромбоемболічними ускладненнями в анамнезі, за наявності тромбів у порожнинах серця. Обов’язковий контроль МНВ. За неможливості визначення МНВ — визначення протромбінового індексу.

Характеристика очікуваного кінцевого результату лікування

Видужання, поліпшення клінічного стану, відсутність прогресування симптомів СН.

Тривалість лікування

Строк стаціонарного лікування при проведенні хірургічного втручання визначають індивідуально.

Критерії якості лікування

Поліпшення клінічного стану хворих. Нормалізація показників крові. Позитивна динаміка показників ехоКГ і допплєрівського дослідження. Підвищення толерантності до фізичного навантаження. Зникнення ознак СН.

Можливі побічні дії та ускладнення

Можливі побічні ефекти препаратів відповідно до їхніх фармакологічних властивостей. При проведенні перикардіоцентезу і/або катетеризації центральної вени можливі специфічні ускладнення.

Рекомендації щодо амбулаторного спостереження

Хворі мають перебувати під постійним диспансерним спостереженням з обстеженням не менше 1 разу на рік.

Вимоги до дієтичних призначень і обмежень

Повноцінне харчування. За наявності симптомів СН обмеження добового споживання хлориду натрію: <3 г/добу при доклінічній і помірній СН (<1,5 г/добу при вираженій СН (III–IV ФК). При надлишковій масі тіла обмежується енергетична цінність їжі.

Відмова від тютюнопаління, обмеження вживання алкоголю.

Вимоги до режиму праці, відпочинку, реабілітації

Індивідуальне вирішення питання залишкової працездатності відповідно до стану пацієнта. Не рекомендується перебування під прямими сонячними променями, переохолодження і перегрівання.

КЛІНІЧНИЙ ПРОТОКОЛ НАДАННЯ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ ХВОРИМ З ІНФЕКЦІЙНИМ ЕНДОКАРДИТОМ

Рубрика за МКХ-10: I33.0

Умови надання медичної допомоги

Хворі з інфекційним ендокардитом підлягають стаціонарному лікуванню за місцем проживання. За наявності показань пацієнтів слід направляти на хірургічне лікування у відповідні спеціалізовані установи.

Програма діагностики

Обов’язкові дослідження

  1. Визначення скарг та анамнезу.
  2. Клінічний огляд.
  3. Вимірювання АТ.
  4. Дослідження лабораторних показників (загальні аналізи крові і сечі, АлАТ, АсАТ, білірубін, креатинін, глюкоза крові, калій, натрій).
  5. Посіви крові на стерильність і визначення чутливості флори до антибіотиків.
  6. Коагулограма.
  7. ЕКГ в 12 відведеннях.
  8. ЕхоКГ і допплєрівське дослідження.
  9. Рентгенографія органів грудної клітки.
  10. Консультація кардіохірурга.

Додаткові дослідження

  1. Катетеризація серця.
  2. Черезстравохідна ехоКГ.
  3. КТ.

Програма лікування

Перелік і обсяг обов’язкових медичних послуг

  1. Оперативне лікування.
  2. Етіотропна терапія: антибіотикотерапія під контролем чутливості збудника, ГКС і т.п.
  3. Симптоматичне лікування СН.

Перелік і обсяг додаткових медичних послуг

  1. Аміодарон у хворих із симптоматичними або тяжкими шлуночковими аритміями, також при тахісистолічній формі фібриляції передсердь у разі недостатнього ефекту інших препаратів.
  2. Антикоагулянти (непрямі) у пацієнтів з постійною формою фібриляції передсердь, тромбоемболічними ускладненнями в анамнезі, за наявності тромбів у порожнинах серця. Обов’язковий контроль МНВ. За неможливості встановлення МНВ — визначення протромбінового індексу.

Характеристика очікуваного кінцевого результату лікування

Видужання, поліпшення клінічного стану, відсутність прогресування уражень клапанного апарату і СН.

Тривалість лікування

Термін стаціонарного лікування при проведенні хірургічного втручання визначають індивідуально. При лікуванні в кардіологічному стаціонарі хворі потребують щоденного застосування препаратів протягом невизначеного тривалого періоду (залежно від ефективності лікування).

Критерії якості лікування

  1. Поліпшення клінічного стану хворих.
  2. Нормалізація показників крові.
  3. Негативна гемокультура.
  4. Позитивна динаміка ЕКГ, поліпшення показників ехоКГ і допплєрівського дослідження.

Можливі побічні дії та ускладнення

Можливі побічні ефекти препаратів відповідно до їхніх фармакологічних властивостей. Захворювання може ускладнюватися ТЕЛА і розвитком ГСН і ХСН.

Рекомендації щодо амбулаторного
спостереження

Хворі потребують постійного диспансерного спостереження з обстеженням не менше 1 разу на рік.

Вимоги до дієтичних призначень і обмежень

Повноцінне харчування. За наявності симптомів СН — обмеження добового споживання хлориду натрію. При надлишковій масі тіла обмежується енергетична цінність їжі.

Відмова від тютюнопаління, обмеження вживання алкоголю.

Вимоги до режиму праці, відпочинку,
реабілітації

Індивідуальне вирішення питання залишкової працездатності відповідно до стану пацієнта.

КЛІНІЧНИЙ ПРОТОКОЛ
НАДАННЯ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ ХВОРИМ З ХРОНІЧНОЮ РЕВМАТИЧНОЮ ХВОРОБОЮ СЕРЦЯ (ВАДАМИ СЕРЦЯ)

Рубрика за МКХ-10: I05-I09

Умови надання медичної допомоги

Усі хворі з вадами серця підлягають направленню на хірургічне лікування у відповідні спеціалізовані установи. У разі неможливості або відстрочки хірургічного лікування такі хворі підлягають амбулаторному обстеженню і лікуванню за місцем проживання. Обстеження може проводитися в районних поліклініках, а за необхідності додаткових обстежень — у міських кардіологічних диспансерах і діагностичних центрах. При прогресуванні СН хворих направляють у кардіологічні стаціонари за місцем проживання. Амбулаторний контроль і стаціонарне лікування проводять до проведення хірургічного втручання або за неможливості останнього.

Програма діагностики

Обов’язкові дослідження

  1. Визначення скарг та анамнезу.
  2. Клінічний огляд.
  3. Вимірювання АТ.
  4. Дослідження лабораторних показників (загальні аналізи крові і сечі, АлАТ, АсАТ, білірубін, креатинін, ХС, глюкоза крові, калій, натрій, СРБ; титри антистрептолізину-О, антигенів, ревматоїдного фактора).
  5. ЕКГ в 12 відведеннях.
  6. ЕхоКГ, допплєрівське дослідження.
  7. Рентгенографія органів грудної клітки.

Додаткові дослідження

  1. Катетеризація серця й/або коронаровентрикулографія.
  2. Добовий моніторинг ЕКГ.

Програма лікування

Перелік і обсяг обов’язкових медичних послуг

  1. Оперативне лікування вади серця.
  2. Пеніцилінопрофілактика протягом року.
  3. Лікування СН залежно від типу (систолічна або діастолічна).
  4. Антикоагулянти — у пацієнтів з постійною формою фібриляції передсердь, тромбоемболічними ускладненнями в анамнезі, з мітральним стенозом і протезованими клапанами серця. Обов’язковий контроль МНВ. За неможливості встановлення МНВ — визначення протромбінового індексу.

Характеристика очікуваного кінцевого результату лікування

Поліпшення клінічного стану, підвищення толерантності до фізичного навантаження.

Тривалість лікування

Термін стаціонарного лікування при проведенні хірургічного втручання визначають індивідуально. При лікуванні СН у кардіологічному стаціонарі термін лікування встановлюють залежно від стадії СН і ефективності терапії.

Критерії якості лікування

Видужання або поліпшення клінічного стану хворих після хірургічного лікування. При консервативній терапії — відсутність прогресування СН, підвищення толерантності до фізичного навантаження, зниження частоти госпіталізацій.

Можливі побічні дії та ускладнення

Можливі побічні дії препаратів відповідно до їхніх фармакологічних властивостей. Найбільш характерними ускладненнями є прогресування СН, легенево-судинна тромбоемболія, раптова серцева смерть.

Рекомендації щодо амбулаторного спостереження

Хворі потребують постійного диспансерного спостереження з обстеженням не менше ніж 1–2 рази на рік. За наявності СН підлягають диспансерному огляду не менше 1 разу на 2 міс або частіше (при певній клінічній ситуації).

Вимоги до дієтичних призначень і обмежень

При надлишковій масі тіла обмежується енергетична цінність їжі.

Відмова від тютюнопаління, обмеження вживання алкоголю.

За наявності СН — обмеження добового споживання хлориду натрію.

Вимоги до режиму праці, відпочинку, реабілітації

За наявності СН рекомендоване обмеження фізичних навантажень відповідно до стадії СН. Регулярна фізична активність (повільна ходьба, фізичні вправи невисокої інтенсивності) відповідно до функціональних можливостей пацієнта (комфортний, але регулярний руховий режим).

Не рекомендуються переохолодження й робота вночі.

Індивідуальне вирішення питання залишкової працездатності відповідно до стану пацієнта.

КЛІНІЧНИЙ ПРОТОКОЛ НАДАННЯ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ ХВОРИМ З НЦД

Рубрика за МКХ-10: F45.3

Умови надання медичної допомоги

Хворі підлягають амбулаторному обстеженню й лікуванню за місцем проживання. Обстеження може проводитися в районних поліклініках, а за необхідності додаткових обстежень — у міських кардіологічних диспансерах і діагностичних центрах.

Програма діагностики

Обов’язкові дослідження

  1. Визначення скарг і анамнезу.
  2. Клінічний огляд.
  3. Вимірювання АТ.
  4. Дослідження лабораторних показників (загальні аналізи крові і сечі, АлАТ, АсАТ, білірубін, креатинін, ХС, глюкоза крові).
  5. ЕКГ в 12 відведеннях.
  6. Проби з дозованим фізичним навантаженням.
  7. ЕКГ-проби (з гіпервентиляцією, ортостатична, калієва, з блокаторами β-адренорецепторів).

Додаткові дослідження

  1. Добовий моніторинг ЕКГ і АТ.
  2. ЕхоКГ.
  3. Рентгенографія органів грудної клітки.

Програма лікування

Перелік і обсяг обов’язкових медичних послуг

  1. Блокатори β-адренорецепторів. Рекомендують хворим із симпатоадреналовими кризами і тахікардією.
  2. Антиаритмічні препарати при симптомних аритміях.
  3. Седативні препарати, анксіолітики, сульбутіамін.

Перелік і обсяг додаткових медичних послуг

  1. Лікувальна фізкультура, дозовані фізичні навантаження.
  2. Фізіотерапевтичні процедури.

Характеристика очікуваного кінцевого результату лікування

Поліпшення загального стану, зменшення скарг.

Тривалість лікування

Стаціонарне лікування не потрібне. Тривалість амбулаторного спостереження і лікування визначають індивідуально.

Критерії якості лікування

Нормалізація АТ й ЧСС. Підвищення толерантності до фізичного навантаження.

Можливі побічні дії та ускладнення

Можливі побічні дії препаратів відповідно до їхніх фармакологічних властивостей.

Рекомендації щодо амбулаторного
спостереження

Хворі не потребують диспансерного спостереження.

Вимоги до дієтичних призначень і обмежень

При надлишковій масі тіла обмежується енергетична цінність їжі.

Відмова від тютюнопаління, обмеження вживання алкоголю.

Вимоги до режиму праці, відпочинку,
реабілітації

Не рекомендується перебування під прямими сонячними променями, переохолодження й перегрівання. Рекомендується відмова від роботи вночі.

КЛІНІЧНИЙ ПРОТОКОЛ НАДАННЯ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ ХВОРИМ З Екстрасистолічною АРИТМІЄЮ Та ПАРАСИСТОЛІЄЮ

Рубрики за МКХ-10: I49.1; I49.2; I49.4

Ознаки та критерії діагностики захворювання

Екстрасистолія — порушення серцевого ритму, що викликане передчасним збудженням міокарда всього серця або його ділянок. За локалізацією розрізняють:

  • суправентрикулярні (синусові, передсердні, з AV-з’єднання);
  • шлуночкові екстрасистоли.

Парасистолія — порушення ритму, зумовлене автономною активністю ектопічного центру, що не залежить від основного серцевого ритму та співіснує з ним. Парацентр — це група уражених автоматичних клітин з різною швидкістю спонтанної діастолічної деполяризації, тобто здатних до автоматизму. За локалізацією парацентру розрізняють парасистоли:

  • шлуночкові;
  • з AV-з’єднання;
  • передсердні;
  • синусові;
  • з додаткових передсердно-шлуночкових шляхів;
  • об’єднані (з різних камер серця) і дубльовані або множинні (з однієї й тієї ж камери серця).

Діагноз встановлюють на підставі даних ЕКГ або добового моніторингу ЕКГ.

Умови надання медичної допомоги

Хворі з екстрасистолією і парасистолією підлягають амбулаторному обстеженню й лікуванню за місцем проживання. Обстеження може проводитися в районних поліклініках, а за необхідності додаткових обстежень — у міських кардіологічних диспансерах і діагностичних центрах. За наявності шлуночкової екстрасистолії III, IV, V класу за класификацією Лауна хворі підлягають госпіталізації в кардіологічний стаціонар, при виражених симптомах порушення гемодинаміки — у відділення інтенсивної терапії.

Програма діагностики

Обстеження хворих з екстрасистолічною аритмією та парасистолією має включати методи, які забезпечують діагностику порушення серцевого ритму, визначення його клінічного і прогностичного значення, вибір адекватного лікування й оцінку його ефективності.

Обов’язкові дослідження

1. Визначення скарг та анамнезу: при опитуванні хворого з’ясовують таку інформацію:

  • суб’єктивні прояви аритмії (серцебиття, перебої в роботі серця, поштовхи або завмирання серця, дискомфорт у грудях, відчуття задухи, задишка, запаморочення, синкопальні стани), давність виникнення порушення ритму;
  • наявність факторів, які провокують аритмію (фізичне навантаження, психоемоційний стрес, певний час доби, положення тіла, прийом їжі, алкоголь, паління);
  • перенесені останнім часом захворювання;
  • наявність фонової кардіальної патології;
  • попередній прийом антиаритмічних препаратів (які саме, їх разові та добові дози, тривалість прийому, ефективність, побічні ефекти).

2. Клінічне обстеження: виявлення аритмії при аускультації серця або при пальпації пульсу. Наявність або відсутність клінічних ознак органічного ураження серця, вимірювання АТ.

3. Лабораторні методи дослідження: загальні аналізи крові і сечі, визначення електролітного балансу плазми крові, рівня загального ХС, ТГ.

4. Інструментальні методи дослідження: ЕКГ в 12 відведеннях, ритмографія, добовий моніторинг ЕКГ, проби з фізичним навантаженням (проба Мастера, степ-тест, ВЕМ, тредміл), ехоКГ.

Додаткові дослідження

  1. Проведення проб з метою провокування виникнення екстрасистолічної аритмії або уточнення її характеру (ортокліностатична, фармакологічні проби з атропіном, пропранололом, ізопреналіном, добутаміном).
  2. Визначення рівня гормонів щитовидної залози, адреналіну, ацетилхоліну, МАО, холінестерази, показників кислотно-основного балансу.
  3. Реєстрація ППШ.
  4. Черезстравохідна електрографія.
  5. Ендокардіальне ЕФД.
  6. Коронаровентрикулографія.

Програма лікування

Лікування екстрасистолії залежить від її клінічного і прогностичного значення. При лікуванні екстрасистолії слід брати до уваги:

а) наявність або відсутність структурного захворювання серця, ступінь ризику життєво небезпечних шлуночкових аритмій;

б) суб’єктивну переносимість аритмії.

Показання до призначення антиаритмічних препаратів при екстрасистолічній аритмії

1) значне збільшення кількості екстрасистол на фоні прогресуючого перебігу захворювання;

2) часті, політопні, парні, групові та ранні «R на Т» шлуночкові екстрасистоли, які є загрозливими відносно переходу в пароксизмальну шлуночкову тахікардію і фібриляцію шлуночків;

3) алоритмія (бі-, три-, квадригемінія), короткі напади передсердної тахікардії, які супроводжуються СН;

4) екстрасистолічна аритмія, що виникає при захворюваннях, які сприяють розвитку аритмогенних ефектів (пролабування мітрального клапана, синдром подовженого інтервалу Q–T і т.п.);

5) виникнення або підвищення частоти естрасистол під час нападів стенокардії або гострого ІМ;

6) шлуночкові екстрасистоли після припинення нападу шлуночкової тахікардії і фібриляції шлуночків;

7) екстрасистоли, які виникають на фоні аномальних шляхів проведення (WPW-синдрому і синдрому Клерка — Леві — Кристеско).

Хворі з доброякісною шлуночковою екстрасистолією не потребують спеціальної антиаритмічної терапії, але їм необхідне динамічне спостереження, оскільки в частини з них поява екстрасистолії може бути дебютом серцевого захворювання. При екстрасистолії в осіб молодого віку без структурного ураження серця антиаритмічні препарати зазвичай не призначають. При суб’єктивній непереносимості екстрасистолії показані раціональна психотерапія, седативні засоби, транквілізатори або антидепресанти (фенібут, мебікар, гідазепам, діазепам, медазепам, сульпірид, тіоридазин та ін.). Пацієнтам із захворюваннями внутрішніх органів і екстрасистолією показане адекватне лікування основного захворювання та/або призначення психотропних засобів. Якщо екстрасистолія виникає на фоні вегетативної дисфункції з ознаками симпатоадреналової активації, показане призначення блокаторів β-адренорецепторів, а при домінуванні вагоінсулярних тенденцій — М-холінолітиків (атропін, препарати беладони, іпратропій бромід).

Для лікування клінічно вираженої надшлуночкової екстрасистолії у хворих зі структурним ураженням серця без ознак СН препаратами вибору є антагоністи кальцію (верапаміл, дилтіазем), а препаратами резерву — блокатори β-адренорецепторів (пропранолол, атенолол, метопролол, бізопролол, бетаксолол і т.п.). За відсутності ефекту зазначених антиаритмічних препаратів переходять до призначення препаратів I класу або комбінації антиаритмічних препаратів з різними механізмами дії. Найбільш апробовані такі комбінації антиаритмічних препаратів:

  • блокатор β-адренорецепторів + антиаритмічні препарати IА класу;
  • блокатор β-адренорецепторів + аміодарон;
  • аміодарон + дизопірамід або препарат хінідину;
  • аміодарон + пропафенон;
  • верапаміл + препарат IА або IB класу;
  • пропафенон + блокатор β-адренорецепторів.

Принципи лікування парасистолії такі самі, як і екстрасистолії. Однак частіше відзначають рефрактерність до медикаментозної терапії. Застосування антиаритмічних препаратів показане при шлуночковій парасистолічній тахікардії, а також у тих випадках, коли парасистолія супроводжується суб’єктивною симптоматикою. Аміодарон є найбільш ефективним засобом лікування парасистолії.

Перелік і обсяг додаткових медичних послуг

Хворі з прогностично несприятливими аритміями, рефрактерними до антиаритмічної терапії, з вираженими порушеннями гемодинаміки, коронарного кровотоку або в поєднанні з пароксизмами шлуночкової тахікардії і фібриляції шлуночків потребують хірургічного лікування (деструкція ектопічного вогнища, імплантація протитахікардичних пристроїв або використання інших підходів).

За наявності супутніх захворювань (ІХС, АГ, уражень щитовидної залози, цукрового діабету або інших соматичних захворювань) пацієнти мають потребу в адекватному лікуванні.

Характеристика очікуваного кінцевого
результату лікування

Поліпшення клінічного стану, підвищення толерантності до фізичного навантаження.

Критерії якості лікування

1) Зменшення загальної кількості екстрасистол через добу більше ніж на 75%;

2) зменшення кількості парних і ранніх екстрасистол на 90% і більше;

3) повне усунення епізодів шлуночкової тахікардії;

4) при поліморфній шлуночковій екстрасистолії — зменшення кількості морфологічних типів екстрасистол до 1–2.

Тривалість лікування

Тривалість лікування залежить від медичних показань і коливається від 3 тиж до 2–3 міс. У разі досягнення стійкого антиаритмічного ефекту добова доза препарату кожні 6–7 днів знижується на ⅓ до повного скасування протягом 2–3 міс.

Можливі побічні дії та ускладнення

Можливі побічні дії препаратів відповідно до їхніх фармакологічних властивостей. Про парадоксальну аритмогенну дію антиаритмічного препарату свідчить:

а) збільшення загальної кількості екстрасистол в 3–4 рази;

б) збільшення кількості парних шлуночкових екстрасистол і епізодів нестійкої шлуночкової тахікардії протягом доби в 10 разів;

в) поява раніше незадокументованої стійкої шлуночкової тахікардії;

г) підвищення частоти шлуночкового ритму при шлуночковій тахікардії на 10% від вихідної.

Оцінюючи адекватність лікування антиаритмічним препаратом, крім перерахованих критеріїв, варто також враховувати особливості його впливу на синусовий ритм, провідність, частоту виникнення ішемічних епізодів.

Рекомендації щодо амбулаторного
спостереження

Хворі з наявністю екстрасистолічної аритмії III–V класу за класифікацією Лауна мають перебувати на диспансерному спостереженні за місцем проживання. Обов’язкове щорічне обстеження, при необхідності — обстеження і корекція частіше ніж 1 раз на рік.

Вимоги до дієтичних призначень і обмежень

При надлишковій масі тіла обмежується енергетична цінність їжі. Пацієнтам з наявністю захворювань ШКТ рекомендується дотримання відповідної дієти і режиму харчування. За наявності шкідливих звичок — відмова від тютюнопаління, обмеження вживання алкоголю.

Вимоги до режиму праці, відпочинку,
реабілітації

Хворим, що приймають аміодарон, не рекомендується перебування під прямими сонячними променями. За наявності екстрасистолії високих градацій за Лауном (III–V класу) хворі підлягають направленню на МСЕК для визначення можливостей щодо подальшої професійної діяльності.

КЛІНІЧНИЙ ПРОТОКОЛ НАДАННЯ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ ХВОРИМ З НАДШлуночковими ТахіКАРДІЯМИ

Рубрика за МКХ-10: I47.1

Ознаки та критерії діагностики захворювання

Мають пароксизмальний характер, раптовий початок і кінець.

У більшості випадків регулярний ритм із незначними коливаннями частоти.

ЧСС 100–250 уд./хв, зазвичай 140–220 уд./хв.

Частота скорочень шлуночків відповідає частоті скорочень передсердь або менша за наявності AV-блокади.

Комплекси Q–R–S вузькі, але при аберантному проведенні можуть бути широкими.

Основні механізми тахікардії такі: механізм повторного входу імпульсу (re-entry), ектопічний автоматизм та тригерна активність.

Діагноз встановлюють на підставі ЕКГ під час нападу і остаточно підтверджують за допомогою неінвазивного ЕФД.

Умови надання медичної допомоги

Пацієнти із суправентрикулярною тахікардією, що діагностована вперше, потребують обстеження в кардіологічному стаціонарі за місцем проживання. Мета обстеження — уточнення виду суправентрикулярної тахікардії, виключення органічної патології серця, вибір тактики лікування. Якщо потрібне додаткове обстеження, застосування хірургічних методів лікування аритмії, необхідна госпіталізація в обласний кардіологічний центр. При нечастих безсимптомних (зі стабільною гемодинамікою) нападах пацієнтам показане відновлення синусового ритму за допомогою лікарських засобів у формі таблеток в амбулаторних умовах. При частих симптомних нападах відновлення ритму виконують бригади швидкої допомоги, застосовуючи внутрішньовенні форми лікарських засобів, хворим постійно призначають підтримувальну терапію або проводять хірургічне лікування аритмії.

Програма діагностики

Обов’язкові дослідження

  1. Визначення скарг та анамнезу.
  2. Клінічний огляд.
  3. Вимірювання АТ.
  4. Лабораторне обстеження (загальний аналіз крові і сечі, АлАТ, АсАТ, білірубін, креатинін, загальний ХС, ТГ, ревмопроби, глюкоза крові, гормони щитовидної залози, коагулограма).
  5. ЕКГ в 12 відведеннях.
  6. ЕхоКГ.
  7. Неінвазивне ЕФД.
  8. Холтерівське моніторування ЕКГ.

Додаткові дослідження

  1. ВЕМ.
  2. Добове моніторування АТ.
  3. Коронаровентрикулографія.
  4. Епізодичне моніторування ЕКГ.
  5. Визначення маркерів запальних процесів міокарда.

Програма лікування

Перелік і обсяг обов’язкових медичних послуг

При обстеженні необхідно чітко визначити механізм аритмії. Підібрати ефективне медикаментозне лікування, визначити показання до хірургічного лікування аритмії.

Для невідкладної терапії застосовують:

  • при тахікардіях за механізмом re-entry — вагусні проби, АТФ, верапаміл, дилтіазем, блокатори β-адренорецепторів, пропафенон;
  • при тахікардіях за участю додаткових шляхів проведення — пропафенон, флекаїнід, соталол, аміодарон;
  • при тахікардіях за механізмом ектопічного вогнища — блокатори β-адренорецепторів, верапаміл, дилтіазем, пропафенон.

Для профілактики нападів використовують верапаміл (ретардні форми), блокатори β-адренорецепторів, дилтіазем, пропафенон, соталол, аміодарон.

Показання до хірургічного лікування тахікардії

  1. Частота скорочень шлуночків під час тахікардії >200 уд./хв.
  2. Порушення гемодинаміки під час тахікардії.
  3. Молодий вік.
  4. Вагітність.
  5. Наявність додаткового шляху проведення й миготливої аритмії.
  6. Неефективність медикаментозної терапії.

Перелік і обсяг додаткових медичних послуг

Хворим старшого віку з діагнозом ІХС рекомендоване проведення коронаровентрикулографії.

Хворим з нечастими нападами та при неінформативному черезстравохідному ЕФД рекомендоване проведення епізодичного моніторування ЕКГ.

За наявності АГ — добове моніторування АТ з подальшою корекцією гіпотензивної терапії.

Консультація ендокринолога та контроль рівня гормонів щитовидної залози при вперше виявленій суправентрикулярній тахікардії та при постійній терапії аміодароном кожні 6 міс.

Характеристика очікуваного кінцевого
результату лікування

Відсутність нападів аритмії, які супроводжуються порушенням гемодинаміки, зменшення кількості і тривалості пароксизмів. Зниження частоти скорочень шлуночків під час тахікардії.

Тривалість лікування

При нападах показана терапія для відновлення синусового ритму. При нападах, що супроводжуються зниженням гемодинаміки, хворим показане хірургічне лікування аритмії. При неефективному хірургічному лікуванні показаний постійний прийом препаратів. Хворим після хірургічного лікування не показана антиаритмічна терапія.

Критерії якості лікування

Відсутність або значне зменшення кількості і тривалості пароксизмів тахікардії, повна відсутність нападів аритмії, які супроводжуються порушенням гемодинаміки. Зниження частоти скорочень шлуночків під час тахікардії. Нормальна толерантність до буденних фізичних навантажень.

Можливі побічні дії та ускладнення

Можливі побічні ефекти та ускладнення препаратів відповідно до їхніх фармакологічних властивостей. Після хірургічного лікування не виключені рецидиви аритмії, які потребують повторних втручань, і порушення провідності.

Рекомендації щодо амбулаторного
спостереження

Хворі, що одержують медикаментозну терапію, мають перебувати на диспансерному спостереженні за місцем проживання. Обов’язкові щорічне обстеження та корекція терапії. Після катетерних абляцій хворих повторно обстежують через 3 міс.

Вимоги до дієтичних призначень і обмежень

Пацієнтам показана дієта з обмеженням солі при схильності до АГ, при підвищеному рівні ХС — обмеження продуктів з високим вмістом тваринних жирів. При надлишковій масі тіла — зниження калорійності їжі.

Обмеження вживання алкоголю.

Вимоги до режиму праці, відпочинку, реабілітації

При частих пароксизмах і гемодинамічно значущих пароксизмах хворі потребують направлення на МСЕК для визначення можливості продовжувати професійну діяльність.

КЛІНІЧНИЙ ПРОТОКОЛ НАДАННЯ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ ХВОРИМ З ФіБРИЛЯЦією (ТРІПОТІННЯМ) ПЕРЕДСЕРДЬ

Рубрика за МКХ-10: I48

Ознаки та критерії діагностики захворювання

Фібриляція і тріпотіння передсердь — надшлуночкові аритмії, які характеризуються некоординованою активністю передсердь з порушенням їхньої механічної функції. Виділяють такі форми:

  1. Пароксизм, що виник вперше.
  2. Пароксизмальна (ритм відновлюється самостійно протягом 48 год).
  3. Персистуюча (пароксизм >48 год, для відновлення ритму необхідне втручання).
  4. Постійна (синусовий ритм відновити неможливо або недоцільно).

Діагноз встановлюють за даними ЕКГ у стані спокою.

Умови надання медичної допомоги

Хворі з фібриляцією передсердь підлягають амбулаторному обстеженню і лікуванню за місцем проживання. Обстеження може проводитися в районних поліклініках, а при необхідності додаткових обстежень — у міських кардіологічних диспансерах і діагностичних центрах. За необхідності відновлення синусового ритму при персистуючій аритмії у разі неефективності амбулаторного лікування рутинними заходами й/або при порушеннях гемодинаміки або для планової електроімпульсної терапії хворі підлягають госпіталізації у кардіологічний стаціонар, за відповідними показниками — у відділення інтенсивної терапії.

Програма діагностики

Обов’язкові дослідження

  1. Визначення скарг та анамнезу.
  2. Клінічний огляд.
  3. Вимірювання АТ.
  4. Лабораторне обстеження (загальні аналізи крові і сечі, AлАТ, АсАТ, білірубін, креатинін, ліпідограма, ТГ, глюкоза крові, гормони щитовидної залози та гіпофізу (трийодтиронін (ТЗ), тироксин (Т4) вільний, ТТГ), коагулограма, МНВ, АЧТЧ).
  5. ЕКГ в 12 відведеннях.
  6. ЕхоКГ.
  7. Проба з фізичним навантаженням.
  8. Добовий моніторинг ЕКГ або реєстрація випадків.

Додаткові дослідження

  1. ЕФД.
  2. Черезстравохідна ехоКГ.
  3. Рентгенографія органів грудної клітки.
  4. Маркери запального процесу в міокарді.

Програма лікування

Перелік і обсяг обов’язкових медичних послуг

Хворі мають одержувати комплексну терапію із застосуванням таких препаратів:

  • ацетилсаліцилова кислота, що показана всім хворим протягом необмежено тривалого часу за відсутності показань до застосування прямих антикоагулянтів;
  • непрямі антикоагулянти під контролем МНВ (протромбіновий індекс при неможливості визначення МНВ). Контроль МНВ необхідно проводити при таких показаннях:
  • вік >60 років при наявності цукрового діабету, ІХС (МНВ 2,0–3,0; цільова величина 2,5);
  • вік >75 років, жіноча стать (МНВ 2,0–3,0; цільова величина 2,5);
  • ХСН і/або ФВ <35% (МНВ 2,0–3,0; цільова величина 2,5);
  • тиреотоксикоз (МНВ 2,0–3,0; цільова величина 2,5);
  • АГ (МНВ 2,0–3,0, цільова величина 2,5);
  • ревматичний мітральний стеноз (МНВ 2,5–3,5; цільова величина 3);
  • протезовані клапани серця (МНВ 2,5–3,5; цільова величина 3);
  • тромбоемболії в анамнезі (МНВ 2,5–3,5; цільова величина 3);
  • тромбоутворення в порожнинах серця за даними трансторакальної та черезстравохідної ехоКГ (МНВ 2,5–3,5; цільова величина 3).

Профілактична антикоагулянтна терапія антагоністом вітаміну К (варфарин) показана хворим з персистуючою формою фібриляції передсердь (тривалістю >48 год), яким запланована медикаментозна або електрична кардіоверсія, протягом 3 тиж до та 4 тиж після кардіоверсії. За наявності факторів високого ризику тромбоемболічних ускладнень пацієнтам з постійною формою фібриляції передсердь показана профілактична антикоагулянтна терапія антагоністом вітаміну К. У хворих з підвищеним ризиком кровотечі, але за відсутності протипоказань для проведення антикоагулянтної терапії (з цільовими показниками МНВ 2,0–3,0) цільове значення МНВ має відповідати інтервалу 1,6–2,5.

Оцінку МНВ необхідно проводити щотижня з початку пероральної антикоагулянтної терапії і щомісяця — після досягнення необхідного рівня МНВ.

Препарати, які застосовують для контролю частоти шлуночкових скорочень при фібриляції передсердь:

  • у хворих без додаткових шляхів проведення — внутрішньовенно блокатори β-адренорецепторів + верапаміл, дилтіазем;
  • при СН — аміодарон + дигоксин[7];
  • у хворих з додатковими шляхами проведення — внутрішньовенно аміодарон.

Антиаритмічні препарати, показані для відновлення синусового ритму: пропафенон, аміодарон, дофетилід, флекаїнід.

Антиаритмічні препарати, показані для збереження синусового ритму:

  • при ідіопатичній фібриляції передсердь (у хворих без структурних захворювань серця) — пропафенон, етацизин, соталол, флекаїнід, при неефективності цих препаратів — аміодарон, дофетилід;
  • при фібриляції передсердь у хворих з АГ за відсутності ГЛШ — пропафенон, етацизин, соталол, флекаїнід, за відсутності ефекту — аміодарон, дофетилід;
  • за наявності значної ГЛШ — аміодарон;
  • при фібриляції передсердь на фоні ІХС — соталол, дофетилід, аміодарон;
  • при ХСН — аміодарон, дофетилід.

Препарати, які застосовують при постійній формі фібриляції передсердь для контролю частоти шлуночкових скорочень:

  • дигоксин — при наявності СН (у комбінації з блокаторами β-адренорецепторів);
  • блокатори β-адренорецепторів — при ІХС, АГ, СН (в комбінації з дигоксином);
  • недигідропіридинові антагоністи кальцію — при АГ, ІХС;
  • соталол, аміодарон — при неефективності препаратів або за наявності додаткових шляхів проведення.

Електрична кардіоверсія

1. Планова електрична кардіоверсія показана при:

  • неефективності медикаментозної терапії;
  • непереносимості антиаритмічних засобів або при ризику, пов’язаному з їхнім призначенням;
  • прогресуванні СН, погіршенні кровопостачання серця, мозку, нижніх кінцівок, пов’язаному з тахіаритмією;
  • наявності даних про те, що лише кардіоверсія раніше була ефективною для відновлення синусового ритму при фібриляції передсердь.

2. Невідкладна електрична кардіоверсія показана при:

  • пароксизмі фібриляції передсердь з високою частотою шлуночкових скорочень на фоні гострого ІМ, нестабільної стенокардії;
  • пароксизмі фібриляції передсердь, що супроводжується вираженою гіпотензією, гострою або прогресуючою ХСН;
  • тяжкому пароксизмі фібриляції передсердь, що не піддається медикаментозному лікуванню.

Черезстравохідна електрокардіостимуляція при тріпотінні передсердь з метою відновлення синусового ритму (за умови насичення антиаритмічними препаратами).

В амбулаторних умовах введення прокаїнаміду для відновлення синусового ритму протипоказане.

Перелік додаткових медичних послуг

1. Хворим, які не переносять ацетилсаліцилову кислоту, показані тієнопіридинові антитромбоцитарні препарати.

2. Імплантація кардіостимулятора у відповідному режимі за наявності супутніх порушень AV-провідності і синдрому слабкості синусного вузла.

3. Катетерне лікування при:

  • неефективності медикаментозної терапії, що проводиться в адекватних дозах;
  • аритмогенній дії антиаритмічних препаратів;
  • нападах фібриляції передсердь і тріпотінні передсердь з погіршенням гемодинаміки;
  • поєднанні фібриляції передсердь із синдромом передчасного збудження шлуночків;
  • ізольованому тріпотінні передсердь.

4. Пацієнти потребують адекватного лікування супутніх захворювань, АГ, уражень щитовидної залози і цукрового діабету.

Характеристика очікуваного кінцевого
результату лікування

Відсутність або істотне зменшення пароксизмів фібриляції передсердь і тріпотіння передсердь (при пароксизмальній і персистуючій формах), відсутність порушень гемодинаміки під час нападу, контроль ЧСС і відсутність прогресування ХСН (при постійній формі фібриляції передсердь).

Тривалість лікування

При нападах фібриляції передсердь частіше ніж 1 раз на 3 міс хворі потребують постійного щоденного застосування препаратів.

Критерії якості лікування

Відсутність прогресування ХСН. Нормальна толерантність до фізичного навантаження. Відсутність тромбоемболічних ускладнень.

Критерії контролю частоти шлуночкових скорочень у хворих з постійною формою фібриляції передсердь такі:

  • середня частота шлуночкових скорочень у спокої не перевищує 80–90 уд./хв;
  • середня частота шлуночкових скорочень під час субмаксимального навантаження не перевищує 120 уд./хв;
  • середньодобова частота шлуночкових скорочень не повинна перевищувати 80 уд./хв, а також не повинно бути епізодів, коли протягом 1 год середня частота шлуночкових скорочень перевищує 100 уд./хв за даними холтерівського моніторування ЕКГ.

Критерії якості антиаритмічного лікування у хворих з рецидивуючою фібриляцією передсердь:

1. Повна ефективність — зникнення симптомних пароксизмів фібриляції передсердь.

2. Часткова ефективність:

  • значне зменшення пароксизмів фібриляції передсердь зі збільшенням асимптомних інтервалів;
  • більш короткі пароксизми фібриляції передсердь;
  • більш низька ЧСС під час пароксизму, краща його переносимість.

Можливі побічні дії та ускладнення

Можливі побічні дії препаратів відповідно до їхніх фармакологічних властивостей. Проведення антитромботичної терапії може спровокувати кровотечу, особливо у хворих з ураженням ШКТ та іншими факторами ризику.

Рекомендації щодо амбулаторного
спостереження

Хворі мають перебувати на диспансерному спостереженні за місцем проживання. Обов’язкове щорічне обстеження, при необхідності — обстеження й корекція терапії частіше ніж 1 раз на рік. Обов’язковий регулярний контроль МНВ (протромбіновий індекс при неможливості визначення МНВ).

Вимоги до дієтичних призначень і обмежень

Хворі мають дотримуватись дієти з обмеженням солі до 6 г/добу, тваринних жирів і продуктів, що містять ХС. При надлишковій масі тіла обмежується енергетична цінність їжі.

За наявності шкідливих звичок — відмова від тютюнопаління, обмеження вживання алкоголю.

Вимоги до режиму праці, відпочинку, реабілітації

Не рекомендується перебування під прямими сонячними променями хворим, які приймають аміодарон. При наявності частих пароксизмів і пароксизмів з порушенням гемодинаміки пацієнти потребують направлення на МСЕК для визначення можливості продовжувати професійну діяльність.

На підставі наказу МОЗ України від 30.10.1992 р. № 206 санаторно-курортне лікування потрібно хворим з пароксизмальною або персистуючою формами фібриляції/тріпотіння передсердь після відновлення синусового ритму і підбору адекватної протирецидивної терапії, з нападами порушень ритму не частіше ніж 2 рази на місяць.

КЛІНІЧНИЙ ПРОТОКОЛ НАДАННЯ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ ХВОРИМ ІЗ Шлуночковими ПОРУШЕННЯМИ РИТМУ

Рубрика за МКХ-10: I49.3; I47.0; I47.2

Ознаки та критерії діагностики захворювання

Передчасне шлуночкове скорочення, або шлуночкова екстрасистола, — це комплекс, що виникає в ектопічному шлуночковому вогнищі і є передчасним стосовно основного ритму (табл. 2.1).

Таблиця 2.1

Клініко-морфологічна класифікація шлуночкових порушень ритму

Кількість, морфологія й градація шлуночкових екстрасистол (Lown B., 1971)

I — одиничні шлуночкові екстрасистоли (<30 за 1 год)

II — часті мономорфні шлуночкові екстрасистоли (≥30 за 1 год)

III — поліморфні шлуночкові екстрасистоли

IVa — парні шлуночкові екстрасистоли

IVb — пробіжки шлуночкової тахікардії

V— ранні (R на T) шлуночкові екстрасистоли

Тривалість пароксизму шлуночкової тахікардії

Пробіжка шлуночкової тахікардії — 3–5 послідовних шлуночкових комплексів

Нестійка шлуночкова тахікардія — <6 скорочень тривалістю до 29 с

Стійка шлуночкова тахікардія — тривалість ≥30 с, ЧСС >120 уд./хв

Характер змін ЕКГ під час пароксизму шлуночкової тахікардії

Мономорфна шлуночкова тахікардія

Поліморфна шлуночкова тахікардія:

а) з нормальним інтервалом Q–T;

б) залежна від брадикардії з подовженим інтервалом Q–T;

в) адренергічно залежна з подовженим інтервалом Q–T

Тахікардія по типу пірует

Двонаправлена шлуночкова тахікардія

Умови надання медичної допомоги

Хворі з шлуночковими порушеннями ритму підлягають амбулаторному обстеженню і лікуванню за місцем проживання. Обстеження може проводитися в районних поліклініках, а при необхідності додаткових обстежень — у міських кардіологічних диспансерах і діагностичних центрах. У разі потреби — планова госпіталізація в кардіологічний стаціонар при наявності в анамнезі нападів шлуночкової тахікардії, суб’єктивній непереносимості аритмії, неефективності медикаментозного лікування на амбулаторному етапі, а також у хірургічний стаціонар для проведення хірургічного лікування. Термінова госпіталізація — при виникненні нападу потенційно загрозливих для життя аритмій, при порушеннях гемодинаміки під час аритмії (втрата свідомості, серцева астма, зниження АТ).

Програма діагностики

Обов’язкові дослідження

  1. Визначення скарг і анамнезу.
  2. Клінічний огляд.
  3. Вимірювання АТ.
  4. Лабораторне дослідження (загальні аналізи крові і сечі, АлАТ, АсАТ, білірубін, креатинін, визначення електролітного балансу в плазмі крові, глюкоза, ХС, ТГ).
  5. ЕКГ в 12 відведеннях.
  6. ЕхоКГ.
  7. Добовий моніторинг ЕКГ.

Додаткові дослідження

  1. Гормони щитовидної залози.
  2. Імунограма, маркери запального процесу.
  3. Коронаровентрикулографія.
  4. Інвазивне ЕФД.
  5. Проба з фізичним навантаженням.
  6. Барорефлекторна чутливість.
  7. Радіоізотопна вентрикулографія.
  8. Сигнал-усереднена ЕКГ високого посилення.

Програма лікування

Перелік і обсяг обов’язкових медичних послуг

При шлуночкових аритміях використовують такі методи лікування, як терапія антиаритмічними препаратами (блокатори β-адренорецепторів, аміодарон, соталол), використання медичних пристроїв (імплантація кардіовертера-дефібрилятора), абляція, оперативне втручання і проведення реваскуляризації залежно від виду патологічного стану.

1. При доброякісній аритмії (одиничні нечасті монофокусні шлуночкові екстрасистоли) у хворих з серцево-судинною патологією без порушення гемодинаміки призначення антиаритмічних препаратів не рекомендується, але при поганій переносимості шлуночкової екстрасистолії можливе застосування блокаторів β-адренорецепторів;

2. Хворим з кардіальною патологією і шлуночковою екстрасистолією високих градацій (алоритмія, поліморфні і політопні екстрасистоли, короткі епізоди шлуночкової тахікардії) показаний підбір антиаритмічної терапії (з урахуванням негативного інотропного ефекту антиаритмічних препаратів і можливої проаритмогенної дії):

  • блокатори β-адренорецепторів (пропранолол, атенолол, метопролол та інші) є препаратами вибору при ІХС, АГ, синусовій тахікардії;
  • антиаритмічні препарати I класу (пропафенон, етацизин, дизопірамід) показані при неефективності блокаторів β-адренорецепторів;
  • аміодарон призначають при резистентності до інших антиаритмічних препаратів або як препарат вибору при життєво небезпечних аритміях;
  • у хворих з ознаками СН поряд із застосуванням інгібіторів АПФ, діуретиків, периферичних вазодилататорів при лікуванні шлуночкових екстрасистол необхідно застосовувати аміодарон.

3. Пацієнтам з прогностично несприятливими аритміями, рефрактерними до антиаритмічної терапії, з порушеннями гемодинаміки, коронарного кровотоку або в поєднанні з пароксизмами шлуночкової тахікардії і фібриляції шлуночків показане хірургічне лікування (стентування, АКШ, деструкція ектопічного вогнища, імплантація антитахікардитичних пристроїв — водіїв ритму, кардіовертерів-дефібриляторів та ін.).

Характеристика очікуваного кінцевого результату лікування

Критерії оцінки ефективності антиаритмічної терапії за допомогою холтерівського моніторування:

  • зменшення загальної кількості шлуночкових екстрасистол на 75%;
  • зниження парних шлуночкових екстрасистол на 90%;
  • повне зникнення пробіжок шлуночкової тахікардії.

Тривалість лікування

Хворі потребують постійного щоденного застосування препаратів при шлуночкових екстрасистолах високих градацій.

При доброякісній шлуночковій екстрасистолії можлива відміна блокаторів β-адренорецепторів за наявності стійкого ефекту протягом 3 міс.

Критерії якості лікування

Суб’єктивне поліпшення стану, зменшення або відсутність перебоїв у роботі серця.

Позитивна динаміка за даними холтерівського моніторування.

Підвищення толерантності до фізичного навантаження.

Можливі побічні дії та ускладнення

Можливі побічні дії препаратів відповідно до їхніх фармакологічних властивостей (погіршення гемодинаміки, провідності, частоти ритму), а також при взаємодії з деякими препаратами (наприклад з антибіотиками).

Рекомендації щодо амбулаторного
спостереження

Хворі мають перебувати на диспансерному спостереженні за місцем проживання. Обов’язкове щорічне обстеження, за необхідності — обстеження і корекція терапії частіше ніж 1 раз на рік.

Вимоги до дієтичних призначень і обмежень

Обмежити вживання кави та міцного чаю, відмовитися від спиртних напоїв і тютюнопаління.

З обережністю приймати лікарські засоби, що стимулюють симпатичну нервову систему (кофеїн, амінофілін, аерозолі β-адреностимуляторів) і сечогінні препарати.

Підтримка нормальної концентрації іонів калію в плазмі крові.

Вимоги до режиму праці, відпочинку,
реабілітації

Упорядкувати режим роботи і відпочинку.

Уникати несприятливих психоемоційних впливів.

Санаторно-курортному лікуванню підлягають хворі із шлуночковими екстрасистолами I–II класу відповідно до класифікації Лауна на фоні антиаритмічної терапії для контролю і спостереження за ефективністю антиаритмічних препаратів.

КЛІНІЧНИЙ ПРОТОКОЛ НАДАННЯ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ ХВОРИМ З ХСН

Рубрика за МКХ-10: I50, I50.0, I50.9

Ознаки та критерії діагностики захворювання

ХСН — це патологічний стан, при якому серце не забезпечує органи й тканини необхідною кількістю крові відповідно до метаболічних потреб тканин. На основі рекомендацій Українського наукового товариства кардіологів (2006) виділяють:

1. Клінічні стадії: I, IIА, IIБ, III, що відповідають стадіям хронічної недостатності кровообігу за класифікацією Н.Д. Стражеска й В.X. Василенка.

2. Варіанти СН:

  • із систолічною дисфункцією ЛШ — ФВ ЛШ ≤45%;
  • із збереженою систолічною функцією ЛШ — ФВ ЛШ >45%.

3. ФК за класифікацією NYHA: I, II, III, IV.

Умови надання медичної допомоги

Хворі з ХСН підлягають амбулаторному обстеженню й лікуванню за місцем проживання. Обстеження може проводитися в районних поліклініках, а за необхідності додаткових обстежень — у міських кардіологічних диспансерах і діагностичних центрах. При прогресуванні ХСН показане лікування в кардіологічних стаціонарах за місцем проживання.

Програма діагностики

Обов’язкові дослідження

  1. Загальноклінічне дослідження.
  2. Загальний аналіз крові.
  3. Загальний аналіз сечі.
  4. ЕКГ в 12 відведеннях.
  5. ЕхоКГ.
  6. Рентгенографія органів грудної порожнини.
  7. Біохімічний аналіз крові, а саме електроліти (К+, Na+) плазми крові, креатинін плазми крові, печінкові ферменти і білірубін, глюкоза.

Додаткові дослідження

  1. Допплєр-ехоКГ з орієнтовною оцінкою систолічного тиску в ЛА та показників діастолічної функції ЛШ.
  2. Концентрація сечової кислоти в крові.
  3. Загальний білок крові.
  4. Тромбіновий час або повна коагулограма.
  5. Холтерівське моніторування ЕКГ.
  6. Гормони щитовидної залози.
  7. Мозковий НУП у сироватці крові.
  8. Радіонуклідна вентрикулографія.
  9. Коронаровентрикулографія.
  10. Ендоміокардіальна біопсія.

Програма лікування

Перелік і обсяг обов’язкових медичних послуг

Хворі мають одержувати комплексну фармакотерапію із застосуванням:

  • інгібіторів АПФ, які показані усім хворим (за відсутності протипоказань або непереносимості) протягом невизначено тривалого часу;
  • блокаторів β-адренорецепторів, призначення яких показано пацієнтам (захворювання II–IV ФК), що вже одержують інгібітори АПФ (з урахуванням протипоказань). У хворих із СН і систолічною дисфункцією ЛШ із препаратів цієї групи дозволяється застосовувати тільки бізопролол, карведилол, метопролол у формі ретард і небіволол.
  • салуретиків, (головним чином петльових), які доцільно застосовувати за наявності ознак затримки рідини або для профілактики останньої у хворих зі схильністю до такої;
  • серцевих глікозидів, головним чином дигоксину. Основним показанням до призначення дигоксину хворим із ХСН є тахісистолічний варіант фібриляції передсердь;
  • антагоністів рецепторів ангіотензину II, які показані при непереносимості інгібіторів АПФ або блокаторів β-адренорецепторів пацієнтами, що одержують інгібітори АПФ;
  • антагоністів альдостерону. Застосовують спіронолактон тимчасово як калійзберігаючий діуретичний засіб, а також довгостроково — у пацієнтів III–IV ФК за NYHA із систолічною дисфункцією ЛШ з метою поліпшення прогнозу виживаності (в останньому випадку в дозі 25 мг/добу);
  • внутрішньовенних симпатоміметичних засобів — допаміну або добутаміну. Використовують при декомпенсації СН і недостатній ефективності лікування тільки в умовах стаціонару, бажано із застосуванням спеціальних дозаторів;
  • нітратів внутрішньовенно або у вигляді сублінгвального прийому похідних нітрогліцерину, або ізосорбіду динітрату — за наявності ознак лівошлуночкової недостатності — з відміною після стабілізації гемодинаміки. Тривале застосування доцільне лише у хворих із супутньою стенокардією.

9. Антикоагулянти показані пацієнтам з постійною формою фібриляції передсердь, тромбоемболічними ускладненнями в анамнезі, мобільним тромбозом у порожнині ЛШ, а також з мітральним стенозом і протезованими клапанами серця. Обов’язковий контроль МНВ. При неможливості встановлення МНВ — визначення протромбінового індексу.

Перелік і обсяг додаткових медичних послуг

  1. При пароксизмальній формі фібриляції передсердь або симптомних життєво небезпечних шлуночкових аритміях із профілактичною метою показаний аміодарон.
  2. При АГ — її медикаментозна корекція.
  3. Хірургічна реваскуляризація міокарда у хворих з ІХС як причиною ХСН, при можливості її проведення з урахуванням даних коронаровентрикулографії та ехоКГ.

Характеристика очікуваного кінцевого результату лікування

Відсутність прогресування СН, збільшення тривалості життя.

Тривалість лікування

Хворі потребують щоденного довічного застосування препаратів. Строки стаціонарного лікування визначають залежно від ступеня СН і ефекту від застосування препаратів.

Критерії якості лікування

  1. Усунення або зменшення вираженості суб’єктивних симптомів ХСН — задишки, серцебиття, підвищеної стомлюваності.
  2. Підвищення ФВ ЛШ (у хворих з його систолічною дисфункцією).
  3. Усунення клінічних ознак затримки рідини в організмі.
  4. Підвищення якості життя.
  5. Збільшення періоду між госпіталізаціями.

Можливі побічні дії та ускладнення

Можливі побічні дії препаратів відповідно до фармакологічних властивостей. Найбільш характерними ускладненнями ХСН є мозкова й легенево-судинна тромбоемболія, раптова серцева смерть.

Рекомендації щодо амбулаторного спостереження

Хворі з клінічно вираженою ХСН (IIА–III стадія) підлягають диспансерному огляду не менше 1 разу на місяць або частіше, якщо така необхідність визначається клінічною ситуацією.

Вимоги до дієтичних призначень і обмежень

Обмеження добового споживання хлориду натрію: <3 г/добу при доклінічній і помірній ХСН (не вживати солоні продукти, не підсолювати їжу під час споживання), <1,5 г/добу — при вираженій ХСН (III–IV ФK). При супутньому ожирінні обмежується енергетична цінність їжі.

Відмова від тютюнопаління, вживання алкоголю.

Вимоги до режиму праці, відпочинку, реабілітації

Рекомендовано обмеження фізичних навантажень відповідно до вираженості ХСН. Регулярна фізична активність (повільна ходьба, фізичні вправи незначної інтенсивності) відповідно до функціональних можливостей пацієнта (комфортний, але регулярний руховий режим).

[1] При хворобах, класифікованих в інших рубриках, має бути подвійне кодування, основним вважається захворювання, що спричинило кардіоміопатію.

[2] Зумовлені ендокринними порушеннями.

[3] При хворобах, класифікованих в інших рубриках.

[4] При інфекційних захворюваннях; має бути подвійне кодування.

[5]1 Першою наводять ваду з більшою вираженістю відповідних клініко-гемодинамічних ознак.

[6] Дигідропиридинові похідні короткої дії можна застосовувати тільки для лікування гіпертонічного кризу.

[7] Дигоксин не може бути застосований як єдиний препарат для контролю частоти шлуночкових скорочень при відновленні синусового ритму.

Дата добавления: 03.06.2019 г. Версия для печати

Developed by Maxim Levchenko