0

Клінічний протокол надання медичної допомоги хворим з гострим коронарним синдромом без елевації сегмента ST (ІМ без зубця Q і нестабільна стенокардія)

Міжнародні назви

Зміст

Рубрика за МКХ-10: I20–I22.

Ознаки та критерії діагностики захворювання

Гострий коронарний синдром — група симптомів і ознак, які дозволяють запідозрити гострий ІМ або нестабільну стенокардію.

Термін «гострий коронарний синдром» використовують при першому контакті з хворими як попередній діагноз. Виділяють гострий коронарний синдром зі стійкою елевацією сегмента ST на ЕКГ та без такої. Перший у більшості випадків трансформується в гострий ІМ із зубцем Q на ЕКГ, другий — у гострий ІМ без зубця Q або нестабільну стенокардію (заключні клінічні діагнози).

Гострий ІМ — це некроз будь-якої маси міокарда внаслідок гострої тривалої ішемії. Нестабільна стенокардія — гостра ішемія міокарда, вираженість і тривалість якої недостатня для розвитку некрозу міокарда.

Гострий ІМ без підйому сегмента ST/без зубця Q відрізняється від нестабільної стенокардії підвищенням рівня біохімічних маркерів некрозу міокарда в крові.

Клінічними діагностичними критеріями гострого коронарного синдрому слід вважати:

  • затяжний (>20 хв) ангінозний біль у спокої;
  • стенокардію не менше ніж III ФК (за класифікацією Канадської асоціації кардіологів, 1976), що виникла вперше (протягом попередніх 28 днів);
  • прогресуючу стенокардію мінімум III ФК.

ЕКГ-критеріями гострого коронарного синдрому є горизонтальна депресія сегмента ST і/або «коронарний» негативний зубець Т. Можлива також відсутність цих змін на ЕКГ.

Біохімічним критерієм гострого коронарного синдрому є підвищення з наступним зниженням у динаміці рівня кардіоспецифічних ферментів (КФК, МВ-фракції КФК, тропонінів Т і I) у плазмі крові. У суперечливих випадках цей критерій є визначальним для діагностики.

Умови надання медичної допомоги

Хворих з гострим коронарним синдромом слід терміново госпіталізувати до спеціалізованого інфарктного (або за відсутності — до кардіологічного) відділення, бажано в блок інтенсивного спостереження, лікування і реанімації. Після стабілізації стану хворим призначають амбулаторне лікування під спостереженням кардіолога.

Програма діагностики

Обов’язкові дослідження:

  1. Визначення скарг і анамнезу;
  2. Клінічний огляд;
  3. Вимірювання АТ (на обох руках);
  4. ЕКГ в 12 відведеннях у динаміці;
  5. Лабораторне обстеження (загальні аналізи крові і сечі, КФК у динаміці 3 рази, бажане визначення МВ-фракції КФК, тропонінів Т або I при необхідності в динаміці 2 рази, АлАТ, АсАТ, калій, натрій, білірубін, креатинін, ХС загальний, ТГ, глюкоза крові);
  6. ЕхоКГ;
  7. Навантажувальний тест (ВЕМ або бігова доріжка (тредміл)) при стабілізації стану і за відсутності протипоказань;
  8. Коронаровентрикулографія за відсутності стабілізації стану хворого на фоні адекватної медикаментозної терапії протягом 48 год або наявності протипоказань до проведення навантажувальних тестів.

Додаткові дослідження:

  1. АЧТЧ (при лікуванні нефракціонованим гепарином);
  2. Рентгенографія органів грудної клітки.

Програма лікування

Перелік і обсяг обов’язкових медичних послуг:

  1. Ацетилсаліцилова кислота;
  2. Тієнопіридинові похідні;
  3. Нефракціонований гепарин (внутрішньовенно крапельно протягом мінімум 1–2 діб з наступним підшкірним введенням), низькомолекулярні гепарини або фондапаринукс підшкірно усім хворим. Тривалість терапії — 2–5 діб, а при збереженні клінічних ознак ішемії і більше;
  4. Блокатори β-адренорецепторів без внутрішньої симпатоміметичної активності;
  5. Статини показані усім хворим. Пацієнтам із загальним ХС крові <4,5 ммоль/л і/або ХС ЛПНЩ <2,5 ммоль/л — за рішенням лікаря;
  6. Інгібітори АПФ (усім хворим), при їх непереносимості — БРА (блокатори рецепторів ангіотензину I);
  7. Нітрати при наявності стенокардії і/або ознак ішемії міокарда. Як альтернативу можна використовувати сидноніміни;
  8. Блокатори кальцієвих каналів. Дилтіазем і верапаміл доцільні при лікуванні хворих, які мають протипоказання до застосування блокаторів β-адренорецепторів, і у хворих з варіантною стенокардією (за відсутності СН із систолічною дисфункцією ЛШ). Дигідропіридини тривалої дії можна застосовувати з метою антигіпертензивного й додаткового антиангінального ефектів тільки разом з блокаторами β-адренорецепторів. Дигідропіридинові похідні короткої дії протипоказані.

Перелік і обсяг медичних послуг додаткового вибору:

  1. Для знеболювання, при недостатньому ефекті нітратів і блокаторів β-адренорецепторів — ненаркотичні та наркотичні анальгетики;
  2. При підвищенні АТ — антигіпертензивна терапія;
  3. При рецидивній ішемії міокарда — хірургічна реваскуляризація міокарда. Показання і вибір методу реваскуляризації визначаються характером ураження коронарних артерій за даними коронаровентрикулографії.

Характеристика очікуваного кінцевого результату лікування

Зникнення стенокардії і стабілізація гемодинаміки.

Тривалість лікування

Обов’язкове стаціонарне лікування тривалістю 7–10 днів. Подовження строків лікування можливе за наявності ускладнень: рефрактерної нестабільної стенокардії, СН, тяжких аритмій і блокад.

Критерії якості лікування

Відсутність клінічних і ЕКГ-ознак ішемії міокарда. Відсутність ознак високого ризику за даними навантажувальних тестів (ішемічна депресія сегмента ST ≥0,2 мВ, толерантність до фізичного навантаження <5 METS (metabolic equivalents) — 75 Вт або при загальній роботі <22 кДж, зниження САТ під час навантаження).

Можливі побічні дії та ускладнення

Можливі побічні ефекти препаратів відповідно до їхніх фармакологічних властивостей. Наприклад, проведення адекватної антитромботичної терапії може спровокувати кровотечу.

Рекомендації щодо амбулаторного спостереження

Хворі мають перебувати на диспансерному спостереженні за місцем проживання протягом всього життя. Необхідне щорічне обов’язкове обстеження, за необхідності — обстеження і корекція терапії.

Вимоги до дієтичних призначень і обмежень

Хворі повинні дотримуватися дієти з обмеженням солі до 6 г/добу, тваринних жирів і продуктів, що містять ХС. Рекомендується дієта, збагачена омега-3-поліненасиченими жирними кислотами (морська риба). При надлишковій масі тіла обмежується калорійність їжі.

За наявності шкідливих звичок — відмова від тютюнопаління, обмеження вживання алкоголю.

Вимоги до режиму праці, відпочинку, реабілітації

Рекомендовано тимчасові обмежені дозовані фізичні навантаження і ЛФК під контролем фахівців. Не рекомендується перебування під прямими сонячними променями, переохолодження і перегрівання. Показана реабілітація в амбулаторних умовах або приміських спеціалізованих санаторіях (за відсутності протипоказань).

Відновлювальному лікуванню в реабілітаційних кардіологічних відділеннях місцевих санаторіїв підлягають хворі відповідно до встановленого порядку направлення (наказ МОЗ № 206 від 30.12.1992 р.). Переведення хворих у спеціалізоване відділення санаторіїв здійснюється після виконання наступного рівня фізичної активності — дозована ходьба на 1000 м в 1–2 прийоми та підйом на 17–22 сходинки.

При переведенні на санаторний етап реабілітації варто керуватися функціональною підготовкою хворого до виконання зазначеного рівня рухової активності, а не часом виникнення ІМ або нестабільної стенокардії. При неадекватному виконанні рухового режиму необхідний тест з фізичним навантаженням на велоергометрі або коронароангіографія, після чого вирішується питання про необхідність хірургічного втручання.

Показання до санаторного етапу:

  1. Хворі з первинним або повторним ІМ, при задовільному виконанні необхідного рівня фізичного навантаження;
  2. Хворі, які перенесли нестабільну стенокардію за умови адекватного виконання необхідного рівня фізичної активності;
  3. Після операції АКШ, резекції аневризми, стентування коронарних судин або хірургічних втручань з приводу порушень серцевого ритму не раніше ніж через 15–18 днів після операції (без післяопераційних ускладнень);
  4. Допускається наявність у хворих таких ускладнень і супутніх захворювань на момент направлення їх у санаторій:

СН не вище IIА стадії:

  • нормо- або брадіаритмічна форма постійної миготливої аритмії;
  • одинична або часта (не політопна, не групова і не рання (R на Т)) екстрасистолія;
  • AV-блокада не вище I ступеня;
  • аневризма серця при недостатності кровообігу не вище I ступеня;
  • АГ з контрольованим АТ і безкризовим перебігом;
  • цукровий діабет II типу (компенсований або субкомпенсований).

Протипоказання до проведення санаторного етапу лікування:

  1. Загальні протипоказання, які виключають направлення хворих у санаторій (гострі інфекційні, венеричні, психічні захворювання, захворювання крові в гострій стадії і фазі загострення, злоякісні новоутворення, що супроводжують захворювання в стадії декомпенсації або загострення та ін.);
  2. СН вище IIА стадії;
  3. Стенокардія IV ФК;
  4. Тяжкі порушення серцевого ритму і провідності (пароксизми фібриляції і тріпотіння передсердь або пароксизмальна тахікардія з частотою нападів >2 разів на місяць, політопна, рання і групова екстрасистолія, AV-блокада II–III ступеня, трипучкова блокада);
  5. АГ III стадії з некоригованим АТ, кризовим перебігом і значними порушеннями функції нирок;
  6. Рецидивуючі тромбоемболічні ускладнення;
  7. Цукровий діабет декомпенсований або з тяжким перебігом;
  8. Неможливість подальшого розширення рухового режиму внаслідок інших причин.

ЛІКАРСЬКІ ПРЕПАРАТИ

Гостра ішемічна хвороба серця МКХ I24.9
Гострий субендокардіальний інфаркт міокарда МКХ I21.4
Гострий трансмуральний інфаркт передньої стінки міокарда МКХ I21.0
Інші форми гострої ішемічної хвороби серця МКХ I24.8
Коронарний тромбоз, що не призводить до інфаркту міокарда МКХ I24.0
Нестабільна стенокардія МКХ I20.0
Повторний інфаркт міокарда іншої локалізації МКХ I22.8
Повторний інфаркт міокарда неуточненої локалізації МКХ I22.9
Повторний інфаркт нижньої стінки міокарда МКХ I22.1
Повторний інфаркт передньої стінки міокарда МКХ I22.0
Стенокардія з документально підтвердженим спазмом МКХ I20.1
інші кардіологічні препарати
інгібітори ангіотензинперетворювального ферменту (апф)
селективні антагоністи кальцію з переважною дією на судини
селективні антагоністи кальцію з переважною дією на судини
селективні антагоністи кальцію з переважною дією на судини
селективні антагоністи кальцію з переважною дією на судини
додаткові розчини для внутрішньовенного введення
дієтичні добавки для підтримання функції серцево-судинної системи
інші засоби, що діють на нервову систему
інгібітори ангіотензинперетворювального ферменту (апф)
прості препарати блокаторів рецепторів ангіотензину ii
дієтичні добавки для підтримання функції серцево-судинної системи
комбіновані препарати блокаторів рецепторів ангіотензину ii
лікарські засобі, що застосовуються для лікування закрепів
психостимулятори, засоби для застосування при синдромі порушення уваги та гіперактивності (adhd), та ноотропні засоби
НАТРІЮ ХЛОРИД
Diaco Biofarmaceutici S.R.L.
Галичфарм
Галичфарм
Галичфарм
Галичфарм
Галичфарм
Лекхім-Харків
Новофарм-Біосинтез
Новофарм-Біосинтез
Новофарм-Біосинтез
Фарматрейд
Фарматрейд
Фарматрейд
Фарматрейд
Фарматрейд
Фарматрейд
Фарматрейд
Фарматрейд
Фарматрейд
Фарматрейд
Юрія-Фарм
Юрія-Фарм
Юрія-Фарм
Юрія-Фарм
Юрія-Фарм
Юрія-Фарм
Юрія-Фарм
Юрія-Фарм
Юрія-Фарм
Юрія-Фарм
Юрія-Фарм
Юрія-Фарм
Юрія-Фарм
Юрія-Фарм
Юрія-Фарм
НАТРІЮ ХЛОРИД-ДАРНИЦЯ
Дарниця ФФ
Дарниця ФФ
Дарниця ФФ
Дарниця ФФ
Дарниця ФФ
НАТРІЮ ХЛОРИДУ РОЗЧИН 0,9%
Інфузія
Інфузія
Інфузія
Інфузія
Інфузія
НАТРІЮ ХЛОРИДУ РОЗЧИН ІЗОТОНІЧНИЙ 0,9% Б. БРАУН
Б. Браун
Б. Браун
додаткові розчини для внутрішньовенного введення
блокатори бета-адренорецепторів
блокатори бета-адренорецепторів в комбінації з тіазидними діуретиками
блокатори бета-адренорецепторів
блокатори бета-адренорецепторів
блокатори бета-адренорецепторів
блокатори бета-адренорецепторів
засоби для лікування пептичної виразки та гастроезофагеальної рефлюксної хвороби
вазодилататори, що застосовуються в кардіології
селективні антагоністи кальцію з переважною дією на судини
засоби для лікування пептичної виразки та гастроезофагеальної рефлюксної хвороби
засоби для лікування пептичної виразки та гастроезофагеальної рефлюксної хвороби
інгібітори ангіотензинперетворювального ферменту (апф)
інгібітори ангіотензинперетворювального ферменту (апф)
прості препарати блокаторів рецепторів ангіотензину ii
вазодилататори, що застосовуються в кардіології
вазодилататори, що застосовуються в кардіології
інгібітори ангіотензинперетворювального ферменту (апф)
прості препарати блокаторів рецепторів ангіотензину ii
селективні антагоністи кальцію з переважною дією на судини
селективні антагоністи кальцію з переважною дією на судини
Спеціалізований мобільний додаток
для пошуку інформації про лікарські препарати
Наведіть камеру на QR-код, щоб завантажити
На нашому сайті застосовуються файли cookies для більшої зручності використання та покращенняя роботи сайту. Продовжуючи, ви погоджуєтесь з застосуванням cookies.
Developed by Maxim Levchenko