Стрес-індукований головний біль: причини його розвитку та огляд препаратів

Останні кілька років з відомих причин ми живемо у постійній напрузі. Постійна втома, частий головний біль, апатія та пригнічувальні думки — все це пов’язане в єдине ціле, джерелом якого є стрес.

Часто на прийомі у лікаря пацієнти запитують: «Чи може боліти голова від нервів?». Звісно, може! Під впливом стресу відбуваються фізіологічні зміни в організмі, які можуть спровокувати напругу в м’язах шиї та голови, що зрештою може спричинити головний біль. Крім того, стрес значно погіршує якість сну та підвищує рівень тривожності, що також може стати фактором, що зумовлює розвиток або збільшення вираженості головного болю.

Які бувають види головного болю?

Головний біль є однією з найпоширеніших скарг у клінічній практиці. Він може бути симптомом різних захворювань або розвиватися через певні функціональні порушення в організмі. Залежно від причини виділяють такі основні типи головного болю:

  • первинний головний біль (мігрень, головний біль напруги, кластерний головний біль та інші види тригерного головного болю) — такий біль не є симптомом будь-якого іншого патологічного стану і розглядається як самостійна нозологічна форма:
    • головний біль напруги проявляється відчуттям стискання або розпирання в ділянці голови, лоба або потилиці;
    • мігрень характеризується нападами вираженого пульсуючого головного болю, який може супроводжуватися нудотою, блюванням, світлобоязню та фонофобією;
    • кластерний головний біль відрізняється періодичними нападами тяжкої форми болю, локалізованого в одній ділянці голови, зазвичай навколо ока;
  • вторинний головний біль є симптомом інших захворювань. До них належать неврологічний головний біль, що розвивається при захворюваннях нервової системи, головний біль при травмах голови, судинних порушеннях, інфекційних захворюваннях, пухлинах головного мозку та порушеннях метаболізму.

Мігрень вважається однією з найпоширеніших форм первинного головного болю, що вражає значну частину населення. Незважаючи на поширену думку про те, що мігрень вражає переважно жінок, її фіксують у представників обох статей. Однак дійсно, жінки більш схильні до розвитку мігрені, що пов’язано з гормональними особливостями. Пік захворюваності фіксується у осіб віком 20–50 років.

Цей хронічний неврологічний розлад характеризується нападами вираженого пульсуючого головного болю, який може супроводжуватися низкою додаткових симптомів. Серед основних проявів мігрені виділяють:

  • виражений пульсуючий головний біль, зазвичай локалізований з одного боку голови. При мігрені болить голова в одній точці, скроні або «за оком»;
  • нудоту та блювання;
  • підвищену чутливість до світла (фотофобію) та звуків (фонофобію);
  • порушення зору (миготіння точок, розширення поля зору тощо);
  • оніміння або поколювання в кінцівках.

Розрізняють 2 основних типи мігрені: мігрень з аурою та без. Аура є минущим неврологічним симптомом, таким як зорові порушення або оніміння, що виникають перед початком нападу головного болю. Близько 20–30% пацієнтів із мігренню відчувають ауру.

Тригерами, які провокують напади мігрені, можуть бути стрес, гормональні зміни, порушення сну, певні продукти харчування, різкі перепади погоди та атмосферного тиску. Стрес вважається одним із найбільш значущих факторів ризику, що викликають розвиток мігренозного нападу.

Що робити, якщо болить голова?

Іноді можна обійтися і без застосування лікарських засобів — зробити масаж певних точок на обличчі та голові, зайнятися медитацією, прогулятися тощо. Для лікування тяжкої форми головного болю при стресі, зокрема мігрені, є кілька різних груп препаратів:

  • анальгетикинапроксен, ібупрофен та інші нестероїдні протизапальні препарати (НПЗП) сприяють зменшенню вираженості симптомів головного болю. Механізм дії — зменшення вираженості запалення та блокування передачі больових сигналів;
  • селективні агоністи 5 HT1-рецепторів серотоніну — під час нападу мігрені не стоїть питання, пити або не пити таблетку — через больовий синдром з дуже тяжким перебігом, який суттєво знижує якість життя та негативно впливає на працездатність. Тут важливо визначити, який лікарський засіб вибрати, щоб гарантовано знизити біль. Для усунення нападу мігрені застосовують препарати групи триптанів — суматриптан, ризатриптан та ін. Вони діють на рецептори серотоніну в головному мозку, що усуває судинні зміни, які викликають мігрень;
  • алкалоїди ріжків (ерготамін) — похідні ріжків зарекомендували себе як дуже ефективні засоби для усунення гострих нападів мігрені. Це одні з найбільш вивчених протимігренозних препаратів. Вони стимулюють гладку мускулатуру та зумовлюють вазоконстрикцію церебральних та периферичних кровоносних судин, завдяки чому зменшується набряк тканин головного мозку, тим самим зменшується і вираженість симптомів мігрені;
  • міорелаксанти — препарати зниження м’язової напруги, що є значним чинником розвитку головного болю.

Для запобігання розвитку та рецидивів цих больових синдромів можна застосовувати медикаментозну профілактику (призначає препарати лише лікар!). Основні групи лікарських засобів, що застосовуються для профілактики стрес-індукованого головного болю, включають:

  • антидепресанти — селективні інгібітори зворотного захоплення серотоніну (СІЗЗС), такі як флуоксетин, сертралін, регулюють рівень нейромедіаторів у головному мозку, що стабілізує вплив на емоційний стан і знижує частоту розвитку головного болю. Седативні антидепресанти, такі як міртазапін і тразодон, мають заспокійливий ефект і допомагають покращити якість сну;
  • психолептикитопірамат і габапентин успішно застосовують для профілактики мігрені та інших типів головного болю напруги. Вони впливають на передачу нервових імпульсів у головному мозку;
  • анксіолітики — ці препарати призначені для зниження тривожності та рівня страху, наприклад, бензодіазепіни, такі як діазепам;
  • блокатори бета-адренорецепторовметопролол, пропранолол та інші ліки цієї групи знижують активність симпатичної нервової системи, зменшуючи цим вираженість нападів головного болю.

Вибір конкретного препарату визначається лікарем з урахуванням індивідуальних особливостей пацієнта, характеру та частоти розвитку головного болю, наявності супутніх захворювань. Правильно підібрана медикаментозна терапія поєднано з методами немедикаментозної корекції стресу дозволяє ефективно справлятися з проблемою головного болю.

Додаткову інформацію на цю тему ви можете прочитати на сайті Apteka.ua.