Зіннат™ (Zinnat™)
Цефуроксим - 250 мг
фармакодинаміка. Цефуроксиму аксетил — пероральна форма бактерицидного цефалоспоринового антибіотика цефуроксиму, який є стійким до дії більшості бета-лактамаз та проявляє активність проти широкого спектра грампозитивних та грамнегативних мікроорганізмів.
Бактерицидна дія цефуроксиму є результатом пригнічення синтезу клітинної оболонки мікроорганізмів.
Набута резистентність до антибіотика відрізняється в різних регіонах та може змінюватися з часом, а для окремих штамів може відрізнятися суттєво. Бажано, у разі наявності, звернутися до місцевих даних щодо чутливості до антибіотика, особливо при лікуванні тяжких інфекцій.
Цефуроксим зазвичай має активність відносно таких мікроорганізмів in vitro:
чутливі мікроорганізми
Грампозитивні аероби: Staphylococcus aureus (метицилінчутливі)*, коагулазонегативний стафілокок (метицилінчутливий), Streptococcus pyogenes, Streptococcus agalactiae.
Грамнегативні аероби: Haemophilus influenzae, Haemophilus parainfluenzae, Moraxella catarrhalis.
Спірохети: Borrelia burgdorferi.
Мікроорганізми, набута резистентність яких може становити проблему
Грампозитивні аероби: Streptococcus pneumoniae.
Грамнегативні аероби: Citrobacter freundii, Enterobacter aerogenes, Enterobacter cloacae, Escherichia coli, Klebsiella pneumoniae, Proteus mirabilis, штами Proteus (інші ніж P. vulgaris), штами Providencia.
Грампозитивні анаероби: штами Peptostreptococcus, штами Propionibacterium.
Грамнегативні анаероби: штами Fusobacterium, штами Bacteroides.
Резистентні мікроорганізми
Грампозитивні аероби: Enterococcus faecalis, Enterococcus faecium.
Грамнегативні аероби: штами Acinetobacter, штами Campylobacter, Morganella morganii, Proteus vulgaris, Pseudomonas aeruginosa, Serratia marcescens.
Грамнегативні анаероби: Bacteroides fragilis.
Інші: штами Chlamydia, штами Mycoplasma, штами Legionella.
*Усі метицилінрезистентні S. aureus є нечутливими до цефуроксиму.
Фармакокінетика. Після перорального застосування цефуроксиму аксетил абсорбується в кишечнику, гідролізується на слизовій оболонці останнього та у вигляді цефуроксиму потрапляє в кровообіг.
Оптимальний рівень абсорбції спостерігається одразу після прийому їжі. Cmax цефуроксиму у плазмі крові спостерігається приблизно через 2–3 год після прийому препарату. Т½ препарату становить приблизно 1–1,5 год. Рівень зв’язування з білками — 33–55% залежно від методики визначення. Цефуроксим виділяється нирками в незміненому стані шляхом канальцевої секреції та клубочкової фільтрації.
Одночасне застосування пробенециду збільшує AUC середньої концентрації у плазмі крові на 50%.
Рівень цефуроксиму в плазмі крові знижується внаслідок діалізу.
Зіннат призначений для лікування інфекцій, що перелічені нижче, у дорослих та дітей віком від 3 міс:
• гострий стрептококовий тонзиліт та фарингіт;
• гострий бактеріальний синусит;
• гострий середній отит;
• загострення хронічного бронхіту, спричинене збудниками, чутливими до цефуроксиму аксетилу;
• цистит;
• пієлонефрит;
• неускладнені інфекції шкіри та м’яких тканин;
• ранні прояви хвороби Лайма.
чутливість до антибіотика змінюється залежно від регіону та може змінюватися з часом. У разі необхідності слід звернутися до місцевих даних щодо чутливості до антибіотика.
Зазвичай тривалість лікування становить 7 днів (може бути від 5 до 10 днів).
Для кращого засвоєння препарат рекомендується приймати після їди.
Для кращого засвоєння препарат у формі суспензії рекомендується приймати під час їжі.
Дозування препарату для дорослих та дітей залежно від інфекції наведено в таблицях 1, 2.
Дорослі та діти (≥40 кг)
Таблиця 1
Показання до застосування | Доза |
Гострий тонзиліт і фарингіт, гострий бактеріальний синусит | 250 мг 2 рази на добу |
Гострий середній отит | 500 мг 2 рази на добу |
Загострення хронічного бронхіту | 500 мг 2 рази на добу |
Цистит | 250 мг 2 рази на добу |
Пієлонефрит | 250 мг 2 рази на добу |
Неускладнені інфекції шкіри та м’яких тканин | 250 мг 2 рази на добу |
Хвороба Лайма | 500 мг 2 рази на добу протягом 14 днів (терапія може тривати від 10 до 21 дня) |
Діти (<40 кг)
Таблиця 2
Показання до застосування | Доза |
Гострий тонзиліт і фарингіт, гострий бактеріальний синусит | 10 мг/кг 2 рази на добу, максимальна доза – 125 мг 2 рази на добу |
Діти віком від 2 років та старші із середнім отитом або, за необхідності, при більш серйозних інфекціях | 15 мг/кг 2 рази на добу, максимальна доза – 250 мг 2 рази на добу |
Цистит | 15 мг/кг 2 рази на добу, максимальна доза — 250 мг 2 рази на добу |
Пієлонефрит | 15 мг/кг 2 рази на добу, максимальна доза — 250 мг 2 рази на добу протягом 10–14 днів |
Неускладнені інфекції шкіри та м’яких тканин | 15 мг/кг 2 рази на добу, максимальна доза — 250 мг 2 рази на добу |
Хвороба Лайма | 15 мг/кг 2 рази на добу, максимальна доза — 250 мг 2 рази на добу протягом 14 днів (від 10 до 21 дня) |
Для дітей віком від 3 міс, маса тіла яких менше ніж 40 кг, режим дозування уточнюється згідно з масою тіла або віком дитини. Для дітей віком від 3 міс до 18 років рекомендована доза становить 10 мг/кг маси тіла 2 рази на добу для більшості інфекцій (максимальна добова доза 250 мг). При середньому отиті або серйозніших інфекціях рекомендована доза становить 15 мг/кг маси тіла 2 рази на добу (максимальна добова доза 500 мг).
Для зручності застосування багатодозової суспензії 125 мг/5 мл або 250 мг/5 мл нижче наводяться табл. 3 і 4, що дають змогу спрощено уточнювати дозу препарату (наприклад за допомогою мірної ложечки у 5 мл з додатковим рівнем 2,5 мл) відповідно до віку та лікарської форми.
Таблиця 3
10 мг/кг (2 рази на добу) при більшості інфекцій
Вік | Доза, мг 2 рази на добу | Кількість мл на разову дозу | |
125 мг/5 мл | 250 мг/5 мл | ||
3–6 міс | 40–60 | 2,5 | — |
6 міс – 2 роки | 60–120 | 2,5–5 | — |
2 роки – 18 років | 125 | 5 | 2,5 |
Таблиця 4
15 мг/кг (2 рази на добу) для лікування середнього отиту та тяжких форм інфекцій
Вік | Доза, мг 2 рази на добу | Кількість мл на разову дозу | |
125 мг/5 мл | 250 мг/5 мл | ||
3–6 міс | 60–90 | 2,5 | — |
6 міс – 2 роки | 90–180 | 5–7,5 | 2,5 |
2 роки – 18 років | 180–250 | 7,5–10 | 2,5–5 |
Таблетки Зіннату не можна розламувати, тому препарат не призначають пацієнтам, які не можуть їх проковтувати. Дітям рекомендується призначати препарат у формі суспензії.
Таблетки цефуроксиму ацетилу та гранули цефуроксиму ацетилу для приготування суспензії не біоеквівалентні, тому ці лікарські форми не є взаємозамінними при перерахунку в міліграмах.
Цефуроксим випускається також у вигляді натрієвої солі для парентерального застосування. Це дає можливість проводити послідовну терапію одним антибіотиком при переході з парентерального введення на пероральне, якщо для цього є клінічні показання.
Зіннат ефективний для послідовного лікування загострень хронічного бронхіту після попереднього парентерального застосування Зинацефу (цефуроксиму натрію).
Послідовна терапія
Загострення хронічного бронхіту: 750 мг цефуроксиму 2–3 рази на добу (в/в або в/м) протягом 48–72 год з подальшим застосуванням Зіннату по 500 мг 2 рази на добу перорально протягом 5–10 днів.
Тривалість як парентерального, так і перорального лікування слід визначати з урахуванням тяжкості інфекції та стану хворого.
Хворі з нирковою недостатністю
Цефуроксим виводиться головним чином нирками. У пацієнтів із вираженим порушенням функції нирок рекомендується знизити дозу цефуроксиму, щоб компенсувати його повільнішу екскрецію (табл. 5).
Таблиця 5
Кліренс креатиніну | T½ (год) | Рекомендоване дозування |
≥30 мл/хв | 1,4–2,4 | Коригувати дози не потрібно (застосовувати стандартну дозу від 125 мг до 500 мг 2 рази на добу) |
10–29 мл/хв | 4,6 | Стандартна індивідуальна доза кожні 24 год |
<10 мл/хв | 16,8 | Стандартна індивідуальна доза кожні 48 год |
Упродовж гемодіалізу | 2–4 | Одну додаткову стандартну дозу слід застосовувати після кожного діалізу |
Хворі з печінковою недостатністю
Немає даних про застосування цього лікарського засобу у пацієнтів з порушенням функцій печінки. Цефуроксим виводиться головним чином нирками, тому очікується, що наявні порушення функції печінки не впливатимуть на фармакокінетику цефуроксиму.
Інструкція з розчинення гранул у флаконі
Ретельно струсити флакон, щоб досягти розсипчастості гранул. Всі гранули мають бути легкосипучими у флаконі. Зняти кришку та захисну мембрану. Якщо захисна мембрана пошкоджена або відсутня, повернути препарат в аптеку.
Додати холодну воду у мірний ковпачок до мірної лінії, зазначеної на ньому. Якщо попередньо воду кип’ятили, перед додаванням вона має охолонути до кімнатної температури. Не змішувати суспензію з гарячими або теплими рідинами. Використовувати холодну воду, щоб запобігти згущенню суспензії.
Налити всю кількість води у флакон. Закрити флакон кришкою. Залишити флакон, щоб дати змогу воді повністю розчинити гранули, — приблизно на 1 хв.
Перевернути флакон та інтенсивно збовтати (приблизно 15 с), допоки всі гранули у флаконі не перемішаються з водою.
Перевернути флакон догори та інтенсивно збовтувати протягом 1 хв, допоки всі гранули не перемішаються з водою.
Одразу після розчинення флакон із суспензією необхідно помістити у холодильник для зберігання при температурі 2–8 °С.
підвищена чутливість до цефалоспоринових антибіотиків, цефуроксиму та до будь-якого з компонентів препарату. Тяжкі реакції гіперчутливості в анамнезі (наприклад анафілактичні реакції) до будь-яких бета-лактамних антибіотиків іншого типу (пеніциліни, монобактами й карбапенеми).
побічні реакції при застосуванні цефуроксиму аксетилу виражені помірно і мають в основному оборотний характер.
Категорії частоти виникнення наведених нижче побічних реакцій є оціночними, оскільки для більшості явищ (наприклад, з плацебо-контрольованих досліджень) належні дані для розрахунку точної частоти відсутні. Крім того, частота виникнення побічних реакцій, пов’язаних із застосуванням цефуроксиму аксетилу, може змінюватися залежно від показання до застосування лікарського засобу.
Для визначення частоти побічних реакцій від дуже частих до рідких використовували дані великих клінічних досліджень. Частоту всіх інших побічних реакцій (тобто тих, що виникали з частотою <1/10 000) переважно визначали на підставі даних післяреєстраційного застосування лікарського засобу. Отримана частота є скоріше показником звітності, ніж справжньою частотою явища. Дані плацебо-контрольованих досліджень відсутні. Категорія частоти, розрахована за результатами клінічних досліджень, ґрунтується на даних, що стосуються лікарського засобу (які були оцінені лікарем-дослідником).
Побічні реакції, відомості про які наведені нижче, класифіковані за органами і системами та за частотою їх виникнення. За частотою виникнення розподілені на такі категорії:
дуже часто ≥1 на 10, часто ≥1 на 100 та <1 на 10, нечасто ≥1 на 1000 та <1 на 100, рідко ≥1 на 10 000 та <1 на 1000, дуже рідко <1 на 10 000.
Інфекції та інвазії: часто — надмірний ріст Candida; невідомо — надмірний ріст Clostridium difficile.
З боку крові і лімфатичної системи: часто — еозинофілія; нечасто — позитивний тест Кумбса, тромбоцитопенія, лейкопенія (інколи глибока); дуже рідко — гемолітична анемія.
Цефалоспорини як клас мають властивість абсорбуватися на поверхні мембрани еритроцитів та взаємодіяти там з антитілами, що може призвести до позитивної проби Кумбса (вплив на визначення сумісності крові) та (дуже рідко) до гемолітичної анемії.
З боку імунної системи: реакції гіперчутливості, у тому числі нечасто — шкірні висипання; рідко — кропив’янка, свербіж; дуже рідко — медикаментозна гарячка, сироваткова хвороба, анафілаксія; невідомо — реакція Яриша — Герксгеймера.
З боку нервової системи: часто — головний біль, запаморочення.
З боку ШКТ: часто — гастроентерологічні розлади, включаючи діарею, нудоту, біль у животі; нечасто — блювання; рідко — псевдомембранозний коліт (див. ОСОБЛИВОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ).
З боку гепатобіліарної системи: часто — транзиторне підвищення рівня печінкових ферментів (АлАТ, АсАТ, ЛДГ); дуже рідко — жовтяниця (головним чином холестатична), гепатит.
З боку шкіри та підшкірної тканини: дуже рідко — поліморфна еритема, синдром Стівенса — Джонсона, токсичний епідермальний некроліз (екзантематозний некроліз); невідомо — ангіоневротичний набряк.
Діти. Профіль безпеки застосування цефуроксиму у дітей відповідає аналогічному профілю у дорослих пацієнтів.
реакції гіперчутливості
Особливої обережності потрібно дотримуватися за наявності у пацієнтів в анамнезі алергічної реакції на пеніциліни або інші бета-лактамні антибіотики, оскільки існує ризик появи перехресної чутливості. Як і при застосуванні усіх бета-лактамних протимікробних лікарських засобів, були зафіксовані серйозні та поодинокі летальні випадки реакцій гіперчутливості. У випадку появи тяжких реакцій гіперчутливості лікування цефуроксимом слід негайно припинити та надати пацієнту відповідну невідкладну медичну допомогу.
Перед початком терапії необхідно визначити, чи спостерігалися у пацієнта в минулому тяжкі реакції підвищеної чутливості до цефуроксиму, інших цефалоспоринів або бета-лактамних лікарських засобів інших типів. Цефуроксим слід з обережністю призначати пацієнтам, які в анамнезі мають випадки нетяжких реакцій підвищеної чутливості до інших бета-лактамних лікарських засобів.
Застосування цефуроксиму аксетилу (так само, як й інших антибіотиків) може призвести до надмірного росту Candida. Тривале лікування може також призвести до надмірного росту інших нечутливих мікроорганізмів (наприклад Enterococci, Clostridium difficile), що може, у свою чергу, вимагати припинення лікування.
При застосуванні антибіотиків може спостерігатися псевдомембранозний коліт, який проявляється від легкої форми до загрозливого для життя стану. Тому важливо мати це на увазі, якщо у пацієнтів виникає тяжка діарея під час або після антибактеріальної терапії. Якщо виникає тривала або виражена діарея або пацієнт відчуває різкий переймоподібний біль у животі, лікування повинно бути негайно припинено, і пацієнту слід провести ретельне обстеження.
Під час лікування Зіннатом хвороби Лайма спостерігалася реакція Яриша — Герксгеймера, яка виникає безпосередньо через бактерицидну дію Зіннату на мікроорганізм, що спричиняє хворобу Лайма, — спірохету Borrelia burgdorferi. Пацієнтам необхідно пояснити, що це звичайний наслідок антибіотикотерапії хвороби Лайма, який минає без лікування.
При проведенні послідовної терапії час переходу з парентеральної терапії на пероральну визначається тяжкістю інфекції, клінічним станом пацієнта та чутливістю патогенного мікроорганізму. У разі відсутності клінічного покращення протягом 72 год парентеральну терапію слід продовжувати. Перед початком проведення послідовної терапії слід ознайомитися з відповідною Інструкцією для медичного застосування цефуроксиму натрію.
Таблетки Зіннату містять парабени, які здатні спричинити алергічні реакції (можливо, відстроченого типу).
До складу суспензії входить аспартам, що є джерелом фенілаланіну, і тому його не слід застосовувати для лікування хворих на фенілкетонурію.
Застосування у період вагітності або годування грудьми
Вагітність. Існують обмежені дані щодо застосування цефуроксиму у вагітних. У дослідженнях на тваринах не виявлено негативного впливу цефуроксиму аксетилу на вагітність, розвиток ембріона та плода, пологи, постнатальний розвиток дитини. Зіннат слід призначати вагітним тільки у випадках, коли користь від застосування лікарського засобу переважає можливі ризики.
Годування грудьми. Цефуроксим проникає у грудне молоко в невеликих кількостях. При застосуванні терапевтичних доз лікарського засобу не очікується розвитку побічних реакцій, але не можна виключити ризик появи діареї чи грибкової інфекції слизових оболонок. Тому у зв’язку із цими реакціями може знадобитися припинення годування груддю. Також слід враховувати можливість сенсибілізуючої дії лікарського засобу. Цефуроксим призначають під час годування груддю тільки після оцінки лікарем співвідношення користі та ризиків його застосування.
Фертильність. Відсутні дані щодо впливу цефуроксиму аксетилу на фертильність у людей. У дослідженнях репродуктивної функції на тваринах не зафіксовано впливу цього лікарського засобу на фертильність.
Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні транспортними засобами або іншими механізмами
Оскільки препарат може спричинити запаморочення, пацієнтів слід попереджати, що керувати автомобілем і працювати з іншими механізмами слід з обережністю.
Діти
Досвіду застосування цефуроксиму аксетилу для лікування дітей віком до 3 міс немає.
Таблетки Зіннату не можна розламувати, тому їх не призначають пацієнтам, які не можуть їх проковтувати. Дітям рекомендується призначати препарат у формі суспензії.
препарати, що знижують кислотність шлункового соку, можуть зменшувати біодоступність Зіннату і мають властивість ліквідовувати ефект покращеної абсорбції після прийому їжі.
Як й інші антибіотики, Зіннат може мати вплив на флору кишечнику, що призведе до зменшення реабсорбції естрогенів та зниження ефективності комбінованих пероральних контрацептивних засобів.
Оскільки при фероціанідному тесті може спостерігатися псевдонегативний результат, для визначення рівня глюкози у крові та плазмі крові пацієнтам, які лікуються цефуроксимом аксетилом, рекомендується використовувати глюкозооксидазну або гексокіназну методики. Цефуроксим не впливає на лужно-пікратний аналіз визначення креатиніну.
Одночасне застосування з пробенецидом призводить до значного зниження показників Cmax, AUC і T½ цефуроксиму. Тому одночасне застосування з пробенецидом не рекомендується.
Одночасне застосування з пероральними антикоагулянтами може призвести до підвищення показника міжнародного нормалізованого відношення.
Рівень цефуроксиму у плазмі крові знижується шляхом проведення діалізу.
При лікуванні цефалоспоринами були повідомлення про позитивний тест Кумбса. Цей феномен може впливати на перехресну пробу на сумісність крові.
при передозуванні цефалоспоринів можливі подразнення головного мозку та неврологічні ускладнення, включаючи енцефалопатію, судоми та кому. Симптоми передозування можуть виникати, якщо доза лікарського засобу не була відповідним чином скоригована для пацієнтів з порушенням функції нирок (див. ЗАСТОСУВАННЯ та ОСОБЛИВОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ).
Рівень цефуроксиму в сироватці крові можна знизити шляхом гемодіалізу та перитонеального діалізу.
при температурі не вище 30 °С. Після розчинення суспензію зберігати в холодильнику при температурі 2–8 °С. Зберігати в недоступному для дітей місці.