Герпевір^® таблетки (Herpevir^® tablets) (267182) - інструкція із застосування ATC-класифікація

Ацикловір - 400 мг

фармакодинаміка. Ацикловір є синтетичним аналогом пуринового нуклеозиду з інгібіторною активністю in vivo та in vitro відносно вірусу герпесу людини, що включає вірус простого герпесу І та ІІ типу, вірус вітряної віспи та оперізувального герпесу, вірус Епштейна — Барр та цитомегаловірус. У культурі клітин ацикловір виявляє найбільшу активність проти вірусу простого герпесу I типу і далі, за зниженням активності, проти вірусу простого герпесу II типу, вірусу вітряної віспи та оперізувального герпесу, вірусу Епштейна — Барр та цитомегаловірусу.
Інгібіторна активність ацикловіру проти вищезазначених вірусів є високоселективною. Фермент тимідинкіназа в нормальній неінфікованій клітині не використовує ацикловір як субстрат, тому токсична дія відносно клітин організму-хазяїна є мінімальною. Проте тимідинкіназа, закодована у вірусах простого герпесу, вірусах вітряної віспи, оперізувального герпесу та вірусах Епштейна — Барр, перетворює ацикловір на монофосфат ацикловіру — аналог нуклеозиду, який потім перетворюється послідовно на дифосфат і трифосфат за допомогою ферментів клітини. Слідом за вбудовуванням у вірусну ДНК ацикловіру трифосфат взаємодіє з вірусною ДНК-полімеразою, результатом чого є припинення синтезу ланцюга вірусної ДНК.
При тривалих або повторних курсах лікування тяжких хворих зі зниженим імунітетом можливе зниження чутливості окремих штамів вірусу, які не завжди відповідають на лікування ацикловіром. Більшість клінічних випадків нечутливості пов’язані з дефіцитом вірусної тимідинкінази, однак існують повідомлення про ушкодження вірусної тимідинкінази та ДНК. In vitro взаємодія окремих вірусів простого герпесу з ацикловіром може також призводити до формування менш чутливих штамів. Зв’язок між чутливістю окремих вірусів простого герпесу in vitro та клінічними результатами лікування ацикловіром до кінця не з’ясований.
Фармакокінетика. Ацикловір лише частково абсорбується в кишечнику. Середня пікова стабільна концентрація (С_ssmax) у плазмі крові після прийому дози 200 мг з 4-годинним інтервалом становить 3,1 мкмоль (0,7 мкг/мл), відповідно, рівень у плазмі крові (C_ssmin) становитиме 1,8 мкмоль (0,4 мкг/мл). Відповідні рівні С_ssmax після доз 400 і 800 мг з 4-годинним інтервалом — 5,3 мкмоль (1,2 мкг/мл) та 8 мкмоль (1,8 мкг/мл), а еквівалентні рівні C_ssmin — 2,7 мкмоль (0,6 мкг/мл) та 4 мкмоль (0,9 мкг/мл).
У дорослих кінцевий Т_½ при в/в введенні ацикловіру становить близько 2,9 год. Більшість препарату виділяється в незміненому вигляді нирками. Нирковий кліренс ацикловіру суттєво вищий за кліренс креатиніну, що вказує на те, що виділення препарату нирками здійснюється шляхом не лише гломерулярної фільтрації, а й тубулярної секреції.
9-карбоксиметоксиметилгуанін є єдиним важливим метаболітом ацикловіру, який може бути визначений у сечі, становить близько 10–15% застосованої дози. Якщо ацикловір застосовувати через 1 год після прийому 1 г пробенециду, кінцевий Т_½ та AUC збільшуються на 18 і 40% відповідно.
У пацієнтів із хронічною нирковою недостатністю середній кінцевий Т_½ становить 19,5 год. Середній Т_½ ацикловіру під час гемодіалізу — 5,7 год. Рівень ацикловіру у плазмі крові під час діалізу знижується приблизно на 60%.
Концентрація препарату в цереброспінальній рідині становить близько 50% відповідної концентрації у плазмі крові. Рівень зв’язування з білками плазми крові відносно низький (9–33%) і при взаємодії з іншими ліками не змінюється.
При одночасному застосуванні ацикловіру та зидовудину для лікування ВІЛ-інфікованих хворих не виявлено жодних змін фармакокінетики цих препаратів.

- лікування вірусних інфекцій шкіри та слизових оболонок, спричинених вірусом простого герпесу, включаючи первинний та рецидивуючий генітальний герпес.
- Супресія (профілактика рецидивів) інфекцій, спричинених вірусом простого герпесу у хворих із нормальним імунітетом.
- Профілактика інфекцій, спричинених вірусом простого герпесу у хворих з імунодефіцитом.
- Лікування інфекцій, спричинених вірусом Varicella zoster (вітряна віспа та оперізувальний герпес).

таблетку слід приймати цілою, запиваючи водою. При застосуванні високих доз ацикловіру слід підтримувати адекватний рівень гідратації організму.
Дорослі
Лікування інфекцій, спричинених вірусом простого герпесу. Для лікування інфекцій, спричинених вірусом простого герпесу, необхідно приймати таблетки ацикловіру в дозі 200 мг 5 разів на добу з приблизно 4-годинним інтервалом, за винятком нічного періоду.
Лікування повинно тривати 5 днів, але в разі тяжкої первинної інфекції воно може бути продовжено.
Для хворих з тяжким імунодефіцитом (наприклад після трансплантації кісткового мозку) або зі зниженою абсорбцією в кишечнику дозу можна подвоїти до 400 мг або застосовувати відповідну дозу для в/в введення.
Лікування слід розпочинати якомога раніше після початку розвитку інфекції. При рецидивуючому герпесі найкраще розпочинати лікування в продромальний період або після появи перших ознак ураження шкіри.
Профілактика рецидивів (супресивна терапія) інфекцій, спричинених вірусом простого герпесу. У хворих з нормальним імунітетом для запобігання рецидивам інфекцій, спричинених вірусом простого герпесу, таблетки ацикловіру в дозі 200 мг приймати 4 рази на добу з 6-годинним інтервалом.
Для зручності більшість пацієнтів можуть приймати 400 мг ацикловіру 2 рази на добу з 12-годинним інтервалом.
Лікування буде ефективним навіть після зниження дози таблетованого ацикловіру до 200 мг, які приймати 3 рази на добу з 8-годинним інтервалом або навіть 2 рази на добу з 12-годинним інтервалом.
У деяких хворих радикальне поліпшення відмічають після прийому добової дози ацикловіру 800 мг.
Для спостереження за можливими змінами природного перебігу захворювання терапію препаратом слід періодично переривати з інтервалом 6–12 міс.
Профілактика інфекцій, спричинених вірусом простого герпесу. Для профілактики інфекцій, спричинених вірусом простого герпесу, хворим з імунодефіцитом таблетки ацикловіру в дозі 200 мг слід приймати 4 рази на добу з 6-годинним інтервалом. Для хворих зі значним імунодефіцитом (наприклад після трансплантації кісткового мозку) або зі зниженою абсорбцією в кишечнику дозу можна подвоїти до 400 мг або застосовувати відповідну дозу для в/в введення.
Тривалість профілактики залежить від тривалості періоду ризику.
Лікування вітряної віспи та оперізувального герпесу. Для лікування інфекцій, спричинених вірусами вітряної віспи тa оперізувального герпесу, слід приймати таблетки ацикловіру в дозі 800 мг 5 разів на добу з 4-годинним інтервалом, за винятком нічного періоду. Лікування повинно тривати 7 діб.
У хворих з тяжким імунодефіцитом (наприклад після трансплантації кісткового мозку) або зі зниженою абсорбцією в кишечнику краще застосовувати в/в введення.
Лікування необхідно розпочинати якомога раніше після початку захворювання, результат буде кращий, якщо лікування розпочати одразу ж після появи висипу.
Пацієнти літнього віку. Слід мати на увазі можливість порушення функції нирок у хворих літнього віку, тому дозу препарату для них потрібно відповідно змінити (див. Ниркова недостатність). Необхідно підтримувати адекватний рівень гідратації організму.
Ниркова недостатність. Ацикловір слід з обережністю призначати хворим з нирковою недостатністю. Необхідно підтримувати адекватний рівень гідратації організму.
При профілактиці та лікуванні інфекцій, спричинених вірусом простого герпесу, у хворих з нирковою недостатністю рекомендовані пероральні дози не призводять до накопичення ацикловіру, рівень якого перевищував би безпечний рівень, встановлений для в/в введення. Проте для пацієнтів з тяжкою нирковою недостатністю (кліренс креатиніну <10 мл/хв) рекомендується встановити дозу 200 мг 2 рази на добу з інтервалом близько 12 год.
При лікуванні інфекцій, спричинених вірусом Varicella zoster (вітряна віспа та оперізувальний герпес), хворим зі значно зниженим імунітетом рекомендується при тяжкій нирковій недостатності (кліренс креатиніну <10 мл/хв) призначити дозу 800 мг 2 рази на добу з приблизно 12-годинним інтервалом, а з помірною нирковою недостатністю (кліренс креатиніну в межах 10–25 мл/хв) — 800 мг 3 рази на добу з інтервалом близько 8 год.
Діти. Таблетки ацикловіру застосовувати у дітей віком від 2 років.
Для лікування та профілактики інфекцій, спричинених вірусом простого герпесу, у дітей з імунодефіцитом віком від 2 років можна застосовувати дози, як для дорослих.
Для лікування вітряної віспи у дітей віком від 6 років призначати 800 мг ацикловіру 4 рази на добу, віком 2–6 років — 400 мг ацикловіру 4 рази на добу. Тривалість лікування становить 5 днів.
Більш точно дозу препарату можна розрахувати за масою тіла дитини — 20 мг/кг маси тіла на добу (не перевищувати 800 мг) ацикловіру, розподілену на 4 прийоми.
Спеціальних даних щодо застосування ацикловіру для профілактики (запобігання рецидивам) інфекцій, спричинених вірусом простого герпесу, або для лікування інфекцій, спричинених вірусом оперізувального герпесу, у дітей з нормальним імунітетом немає.
Діти. Препарат застосовувати у дітей віком від 2 років.

підвищена чутливість до ацикловіру, валацикловіру або інших компонентів препарату.

з боку крові й лімфатичної системи: анемія, тромбоцитопенія, лейкопенія.
Імунна система: анафілаксія.
Психічні розлади та розлади з боку нервової системи: головний біль, запаморочення, збудженість, сплутаність свідомості, тремор, атаксія, дизартрія, галюцинації, психотичні симптоми, судоми, сонливість, енцефалопатія, кома. Вищезазначені неврологічні реакції є загалом зворотними і зазвичай виникають у хворих з нирковою недостатністю або іншими факторами ризику (див. ОСОБЛИВОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ).
З боку респіраторної системи та органів грудної клітки: задишка.
З боку гастроентерологічної системи: нудота, блювання, діарея, біль у животі.
З боку гепатобіліарної системи: зворотне підвищення рівня білірубіну та печінкових ферментів, жовтяниця, гепатит.
З боку шкіри та підшкірної тканини: свербіж, висип (включаючи світлочутливість), кропив’янка, прискорене дифузне випадіння волосся. Оскільки випадіння волосся може бути пов’язане з великою кількістю хвороб і прийомом ліків, чіткого зв’язку з ацикловіром не виявлено. Ангіоневротичний набряк.
З боку нирок та сечовидільної системи: підвищення рівня сечовини та креатиніну в крові, гостра ниркова недостатність, біль у нирках. Біль у нирках може бути асоційований з нирковою недостатністю та кристалурією.
Загальні розлади: підвищена втомлюваність, лихоманка.

ацикловір виводиться з організму головним чином шляхом ниркового кліренсу, тому хворим з нирковою недостатністю дозу слід знижувати (див. ЗАСТОСУВАННЯ). У хворих літнього віку також висока ймовірність порушення функції нирок, тому для цієї групи пацієнтів може потребуватися зниження дози. Хворі з нирковою недостатністю та особи літнього віку є групами ризику виникнення неврологічних побічних ефектів і тому повинні перебувати під пильним контролем для виявлення цих побічних реакцій. За отриманими даними, такі реакції є загалом зворотними в разі припинення лікування препаратом (див. ПОБІЧНА ДІЯ).
Слід звертати особливу увагу на підтримку адекватного рівня гідратації хворих, які отримують високі дози ацикловіру.
Застосування у період вагітності або годування грудьми. Не виявлено збільшення кількості вроджених вад у дітей, матері яких застосовували ацикловір у період вагітності порівняно із загальною популяцією. Однак застосовувати таблетки Герпевіру слід тоді, коли потенційна користь препарату для матері перевищує можливий ризик для плода.
При пероральному прийомі 200 мг ацикловіру 5 разів на добу ацикловір проникає у грудне молоко в концентраціях, що становлять 0,6–4,1% відповідного рівня ацикловіру у плазмі крові. Потенційно дитина, яку годують цим молоком, може засвоїти ацикловір у дозі до 0,3 мг/кг маси тіла на добу. Тому призначати ацикловір жінкам, які годують грудьми, слід з обережністю, враховуючи співвідношення ризик/користь.
Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні транспортними засобами або іншими механізмами. При вирішенні питання про можливість керування автомобілем та іншими механізмами слід брати до уваги клінічний статус пацієнта та профіль побічних дій препарату. Клінічних досліджень впливу ацикловіру на швидкість реакції при керуванні транспортними засобами або роботі з іншими механізмами не проводили. Крім того, фармакологія ацикловіру не дає підстав очікувати будь-якого негативного впливу.

клінічно важливої взаємодії ацикловіру з іншими лікарськими засобами не виявлено.
Ацикловір виділяється головним чином у незміненому вигляді нирками шляхом канальцевої секреції, тому будь-які препарати, що мають аналогічний механізм виділення, можуть підвищувати концентрацію ацикловіру в плазмі крові. Пробенецид і циметидин подовжують Т_½ ацикловіру та AUC. При одночасному застосуванні з імуносупресантами у хворих після трансплантації органів також підвищується в плазмі рівень ацикловіру та неактивного метаболіту імуносупресивного препарату, але, з огляду на широкий терапевтичний індекс ацикловіру, корекції дози не потрібно.

симптоми. Ацикловір лише частково абсорбується у ШКТ. Випадковий прийом пацієнтами до 20 г ацикловіру внутрішньо не спричиняв токсичного ефекту. При випадковому повторному передозуванні перорального ацикловіру протягом кількох днів виникають гастроентерологічні (такі як нудота та блювання) та неврологічні симптоми (головний біль і сплутаність свідомості). При передозуванні в/в ацикловіру підвищується рівень креатиніну в плазмі крові, азоту сечовини в крові та, як наслідок, розвивається ниркова недостатність. Неврологічними проявами передозування можуть бути сплутаність свідомості, галюцинації, збудження, судоми та кома.
Лікування. Хворого необхідно ретельно обстежити для виявлення симптомів інтоксикації. Оскільки ацикловір добре виводиться за допомогою гемодіалізу, останній слід застосовувати в разі передозування.

при температурі не вище 25 °С.