• Кабинет
  • ГЛІМЕПІРИД (GLIMEPIRIDUM)

    Опис активної речовини

    Фармакологічні властивості

    гіпоглікемічна речовина, активна при пероральному прийманні, яка належить до групи сульфонілсечовини; діє переважно шляхом стимуляції вивільнення інсуліну з бета-клітин підшлункової залози, ефект ґрунтується на підвищенні чутливості клітин підшлункової залози до фізіологічної стимуляції глюкозою; глімепірид із високою швидкістю заміщення зв’язується з білком мембрани бета-клітин, пов’язаним з АТФ-залежним калієвим каналом, однак розташування його місця зв’язування відрізняється від звичайного місця зв’язування препаратів сульфонілсечовини; до позапанкреатичних ефектів належать покращення чутливості периферичних тканин до інсуліну та зменшення утилізації інсуліну печінкою.

    Показання ГЛІМЕПІРИД

    лікування ЦД 2 типу у дорослих, якщо рівень цукру в крові не можна підтримувати лише дієтою, фізичними вправами та зниженням маси тіла.

    Застосування ГЛІМЕПІРИД

    приймають внутрішньо, табл. ковтати не розжовуючи, запиваючи рідиною, безпосередньо перед або під час ситного сніданку або основного першого прийому їжі, 1 р/добу; дозування залежить від результатів аналізів вмісту глюкози в крові та сечі; рекомендована початкова доза 1 мг/добу; якщо глікемічний контроль не є оптимальним, дозу поступово збільшують до 2-4 мг/добу, додаючи по 1 мг з інтервалом у 1-2 тижні; МДД — 6 мг; якщо МДД метформіну не забезпечує достатнього глікемічного контролю, можна розпочати супутню терапію глімепіридом.

    Протипоказання

    гіперчутливість до глімепіриду або інших компонентів препарату, до похідних сульфонілсечовини або інших сульфаніламідних препаратів, ЦД І типу, діабетичний кетоацидоз, діабетична кома, тяжкі порушення функції печінки та/або нирок, у період вагітності і лактації; дитячий вік.

    Побічна дія

    гіпоглікемічні реакції переважно виникають негайно, можуть бути тяжкими та не завжди легко можуть бути скореговані; можуть виникати транзиторні зорові розлади, особливо на початку лікування, зумовлені зміною рівня глюкози у крові; нудота, блювання, діарея, відчуття тяжкості та дискомфорту у животі, біль у животі; тромбоцитопенія, лейкопенія, гранулоцитопенія, агранулоцитоз, еритропенія, гемолітична анемія та панцитопенія; лейкоцитокластичний васкуліт, помірні реакції гіперчутливості; можлива перехресна алергія з сульфонілсечовиною, сульфонамідами або спорідненими речовинами; можуть виникнути шкірні реакції гіперчутливості, включаючи свербіж, висипання, кропив’янка та чутливість до світла; підвищення рівнів печінкових ферментів; порушення функції печінки (наприклад, холестаз або жовтяниця), гепатит та печінкова недостатність.

    На нашому сайті застосовуються файли cookies для більшої зручності використання та покращенняя роботи сайту. Продовжуючи, ви погоджуєтесь з застосуванням cookies.
    Developed by Maxim Levchenko