Актовегін розчин для ін'єкцій (Actovegin^® solution for injections)

Гемодеріват з крові телят депротеінізований - 40 мг/мл

фармакодинаміка. Препарат Актовегін є депротеїнізованим гемодериватом із крові телят, що містить тільки фізіологічні речовини з молекулярною масою менше 5000 Да.
Для препарату Актовегін властиві три основні ефекти: метаболічний, нейропротекторний та мікроциркуляторний. Інозитолфосфат-олігосахариди (ІФО), які входять до складу препарату Актовегін, відповідальні за покращення утилізації та поглинання кисню, а також за покращення енергетичного метаболізму та поглинання глюкози. Така дія потенційно може приносити користь після уражень або пошкоджень тканин та органів, зокрема головного мозку, і знижувати утворення лактату.
Визначено кілька шляхів, якими здійснюється нейропротекторний механізм дії препарату Актовегін, направлений на зменшення апоптозу, індукованого бета-амілоїдними пептидами (Aβ25-35). Бета-амілоїдні пептиди виступають в ролі тригерів у ряді молекулярних та клітинних процесів, у тому числі при оксидативному стресі і запаленні, що в результаті зумовлює загибель нейрональних клітин, а це, у свою чергу, призводить до порушення пам’яті та когнітивних функцій.
Ядерний фактор каппа В (NF-κB) виконує численні функції у процесах як у ЦНС, так і в периферичній нервовій системі. Він регулює процес запалення, що погіршує перебіг дегенеративних та судинних розладів, і є фактором, який залучений до формування больового синдрому, до процесів навчання, пам’яті та нейропротекції.
Актовегін активує репортерний ген експресії NF-κB, і ця транзиторна активація може щонайменше частково пояснити нейропротекторні властивості препарату Актовегін.
Інший важливий механізм дії Актовегіну пов’язаний з ядерним ферментом полі (АДФ-рибоза)-полімеразою (ПАРП). ПАРП відіграє важливу роль у виявленні одноланцюгових розривів ДНК та їх репарації, проте надмірна активація цього ферменту може спричиняти в клітині процеси, які призводять до завершення оксидативного метаболізму. Ці процеси в кінцевому результаті можуть призвести до загибелі клітини внаслідок вичерпання запасів енергії. Виявлено, що Актовегін знижує активність ПАРП, що покращує функціонування та оптимізує морфологічну структуру ЦНС та периферичної нервової системи.
Позитивний вплив препарату Актовегін на мікроциркуляцію зумовлений такими його ефектами, як підвищення швидкості кровотоку в капілярах, зменшення перикапілярної зони та зниження тонусу гладких м’язів прекапілярних артеріол і капілярних сфінктерів, зниження артеріоло-венулярного шунтування крові зі збільшенням кровотоку в капілярному руслі та посилення функції ендотеліальної оксидсинтази мікроциркуляторного русла.
Клінічна ефективність та безпека
Розлади мозкового кровообігу, у тому числі постінсультні когнітивні порушення та деменція. Препарат Актовегін продемонстрував позитивний ефект в симптоматичному лікуванні деменції та пов’язаних з деменцією станів у понад 450 пацієнтів в рамках кількох невеликих рандомізованих клінічних досліджень. Була продемонстрована ефективність порівняно з плацебо щодо кінцевих точок, які стосувалися когнітивних функцій, повсякденної активності та загальної клінічної відповіді, у той час як статистично значущого покращення в швидкості когнітивних процесів виявлено не було.
У рамках 12-місячного рандомізованого подвійного сліпого плацебо-контрольованого дослідження з оцінкою безпеки та ефективності ефект препарату Актовегін у пацієнтів з постінсультними когнітивними порушеннями порівнювали з плацебо. Було рандомізовано 503 пацієнти (250 пацієнтів отримували препарат Актовегін) у період від 5-го до 7-го дня після виникнення ішемічного інсульту. 6-місячний період лікування включав ≤20 інфузій (2000 мг щоденно) з подальшим прийомом препарату у формі таблеток (2 таблетки по 200 мг 3 рази на добу), після чого проводилося 6-місячне лікування-спостереження, протягом якого пацієнтів вели відповідно до стандартної клінічної практики. Через 6 та 12 міс у пацієнтів, які отримували препарат Актовегін, відзначалися статистично значущі зміни в кількості балів за розширеною когнітивною підшкалою шкали оцінки хвороби Альцгеймера (ADAS-cog+) та за Монреальською шкалою оцінки когнітивних функцій (MoCA) у порівнянні з пацієнтами, які отримували плацебо. Через 3, 6 та 12 міс у більшої частини пацієнтів групи Актовегіну спостерігалася відповідь на лікування відповідно до шкали ADAS-cog+. Частота серйозних небажаних явищ та смертельних випадків була подібною в обох групах лікування. Загальна частота повторного ішемічного інсульту протягом дослідження була в передбачуваних для цієї популяції пацієнтів межах, однак дещо вища частота спостерігалася в групі, що отримувала препарат Актовегін, порівняно з групою плацебо.
Порушення периферичного кровотоку та їх наслідки. Приблизно 190 пацієнтів із захворюваннями периферичних артерій отримували лікування препаратом Актовегін упродовж періоду від 10 до 42 днів в рамках кількох невеликих порівняльних рандомізованих досліджень, у яких було показано короткострокову перевагу інфузій препарату Актовегін порівняно з плацебо. Покращення у вигляді збільшення відстані ходьби на 35‒42% продемонстровано в групі, що отримувала препарат Актовегін, порівняно з групою плацебо.
У рамках відкритого рандомізованого дослідження 60 пацієнтів з великими трофічними виразками нижніх кінцівок на фоні венозної недостатності отримували стандартну схему терапії з додаванням препарату Актовегін або без такого. Препарат Актовегін вводився у вигляді щоденних в/в інфузій по 250 мл 10% р-ну впродовж 4 тиж. Середній час загоєння виразок становив 31 день (у групі, що отримувала препарат Актовегін) та 42 дні (у групі, що не отримувала препарат Актовегін). Покращення в кількості балів за шкалою інтенсивності болю порівняно з вихідним рівнем спостерігалося в обох групах, зокрема в групі, що отримувала препарат Актовегін, відзначалося зменшення кількості балів з 4,47 до 1,77, а в іншій досліджуваній групі — з 4,13 до 2,07.
Діабетична полінейропатія. У дослідженні, в якому взяли участь 70 пацієнтів з діабетичною полінейропатією, були продемонстровані статистично значущі зміни у відстані ходьби, швидкості проведення нервового імпульсу та больовій чутливості у пацієнтів, що отримували лікування препаратом Актовегін, порівняно з групою плацебо. Різниця у терапевтичному ефекті порівняно з плацебо становила приблизно 6,5 м у відстані ходьби, 0,9 м/с в швидкості проведення нервового імпульсу та 6,8 бала за шкалою больової чутливості (за 100-бальною шкалою).
У рамках 6-місячного подвійного сліпого рандомізованого плацебо-контрольованого дослідження з оцінкою безпеки та ефективності 567 пацієнтів з цукровим діабетом 2-го типу та з симптоматичною діабетичною дистальною полінейропатією отримували 20 в/в інфузій препарату Актовегін (2000 мг/добу) (n=281) або плацебо (n=286) 1 раз на добу максимум 36 днів, після чого отримували по 3 таблетки препарату Актовегін (1800 мг/добу) або плацебо 3 рази на добу впродовж 140 днів. При застосуванні препарату Актовегін спостерігався кращий ефект порівняно з плацебо згідно з оцінкою кінцевої точки за шкалою загальної оцінки симптомів (Total Symptom Score – TSS), включаючи позитивні нейропатичні больові симптоми, печіння, парестезію та оніміння стоп чи ніг. Між групою лікування та контрольною групою не було виявлено значущих відмінностей у розподілі небажаних явищ.
Фармакокінетика. За допомогою фармакокінетичних методів неможливо вивчити фармакокінетичні характеристики препарату Актовегін (абсорбція, розподіл та елімінація активних інгредієнтів), оскільки він складається тільки з фізіологічних компонентів, які зазвичай наявні в організмі.
Результати, отримані в дослідженнях на тваринах та в рамках клінічних досліджень, показали, що дія препарату починається не пізніше ніж через 30 хв після його введення. Максимальний ефект досягається через 3 год після парентерального введення або перорального застосування препарату (від 2 до 6 год).

– лікування захворювань головного мозку судинного генезу, у тому числі постінсультних когнітивних порушень та деменції;
– лікування порушень периферичного (артеріального, венозного) кровообігу та їх ускладнень (артеріальна ангіопатія, венозна трофічна виразка);
– лікування діабетичної полінейропатії.

Актовегін, р-н для інʼєкцій, міститься в ампулах з крапкою для розлому.
Як відкривати ампули з крапкою для розлому
Направити верхню частину ампули з кольоровою крапкою вгору. Дати р-ну стекти з верхньої частини ампули вниз, злегка постукуючи та струшуючи ампулу.
Відламати верхню частину ампули.
Загальні рекомендації
Актовегін, р-н для ін’єкцій, застосовувати в/в, в/а або в/м та можна додавати до інфузійних р-нів.
Залежно від тяжкості стану хворого та клінічної картини спочатку вводять 10–20 мл препарату Актовегін, р-н для ін’єкцій, в/в або в/а щодня; для подальшого лікування вводять 5 мл в/в або повільно в/м щодня або декілька разів на тиждень.
Для застосування у вигляді інфузій необхідно додати 10–50 мл препарату Актовегін, р-н для ін’єкцій, до 200–300 мл основного р-ну (ізотонічного фізіологічного р-ну або 5% р-ну глюкози). Залежно від тяжкості стану хворого та клінічної картини здійснюють 1–2 інфузії в/в або в/а щодня або декілька разів на тиждень, загальна доза — 10–20 інфузій. При застосуванні препарату у вигляді інфузій слід використовувати інфузійні системи з фільтрами 15 мкм. Рекомендована швидкість інфузії становить приблизно 2 мл/хв.
В/м р-н вводять повільно, не більше 5 мл/добу, оскільки він є гіпертонічним.
Дозування залежно від показань для застосування
При захворюваннях головного мозку судинного генезу: спочатку 10 мл в/в щоденно протягом 2 тиж, далі — 5–10 мл в/в декілька разів на тиждень щонайменше протягом 4 тиж.
При артеріальній ангіопатії: додати 20–50 мл препарату до основного р-ну, застосовувати в/а або в/в щоденно або декілька разів на тиждень; тривалість лікування — близько 4 тиж.
При венозній трофічній виразці: 10 мл в/в або 5 мл в/м щоденно або декілька разів на тиждень залежно від процесу загоєння.
При діабетичній полінейропатії: початкова доза становить 50 мл (2000 мг) на добу у вигляді в/в інфузії протягом 3 тиж із наступним переходом на таблетки — 2–3 таблетки 3 рази на добу (до 1800 мг) протягом не менше 4–5 міс.

гіперчутливість до будь-яких компонентів препарату або до препаратів подібного складу. Декомпенсована серцева недостатність, набряк легень, олігурія, анурія є загальними протипоказаннями до інфузійної терапії, тому введення препарату у вигляді інфузій при цих станах протипоказане з огляду на можливу гіпергідратацію.

використовуються такі критерії для класифікації частоти розвитку небажаних реакцій, які базуються на настановах Ради міжнародних організацій медичних наук (CIOMS): дуже часто (≥1/10); часто (≥1/100 але <1/10); нечасто (≥1/1000 але <1/100); рідко (≥1/10 000 але <1/1000); дуже рідко (<1/10 000).
З боку імунної системи — можливі реакції гіперчутливості, включаючи алергічні реакції, анафілактичні та анафілактоїдні реакції аж до розвитку анафілактичного шоку, підвищення температури тіла, озноб, ангіоневротичний набряк; рідко — гіперемія шкіри, шкірні висипання, свербіж, кропив’янка, підвищене потовиділення, набряки шкіри та/або слизових оболонок, припливи жару, зміни в місці введення;
з боку травного тракту — диспептичні явища, включаючи біль в епігастральній ділянці, нудоту, блювання, діарею;
з боку серцево-судинної системи — біль у ділянці серця, підвищення ЧСС (тахікардія), задишка, акроціаноз, блідість шкіри, артеріальна гіпотензія або АГ;
з боку дихальної системи — підвищення частоти дихання, відчуття стискання у грудній клітці, утруднене ковтання та/або дихання, біль у горлі, напад задухи;
з боку нервової системи — головний біль, загальна слабкість, запаморочення, втрата свідомості, збудження, тремтіння (тремор), парестезії;
з боку кістково-м’язової системи — біль у м’язах та/або суглобах, біль у попереку.
У таких випадках лікування препаратом Актовегін необхідно припинити і застосувати симптоматичну терапію.

в/м бажано вводити не більше 5 мл, оскільки р-н є гіпертонічним.
Р-н для ін’єкцій сумісний з 0,9% р-ном натрію хлориду та 5% р-ном глюкози.
Препарат Актовегін, р-н для ін’єкцій, слід застосовувати в стерильних умовах. Оскільки препарат не містить консервантів, вміст ампули призначений для однократного використання. Відкриті ампули та готовий р-н слід негайно використати. Невикористаний продукт та відходи слід утилізувати відповідно до місцевих вимог.
Через потенційний ризик виникнення анафілактичних реакцій рекомендується провести пробну ін’єкцію (тест на гіперчутливість). Після проведення пробної ін’єкції лікарського засобу Актовегін, р-н для ін’єкцій, необхідно проводити моніторинг стану пацієнтів на предмет розвитку ознак та симптомів гіперчутливості. Пацієнти повинні перебувати під наглядом лікаря не менше 30 хв після введення препарату з повноцінним медикаментозним та інструментальним оснащенням для проведення, в разі необхідності, протишокових засобів.
У разі розвитку порушень водно-електролітного обміну (наприклад, гіперхлоремії, гіпернатріємії) необхідно провести відповідну корекцію.
Р-н для ін’єкцій має ледь жовтуватий відтінок. Інтенсивність забарвлення може варіювати в різних партіях препарату залежно від особливостей використаних початкових матеріалів, однак це не позначається негативно на активності препарату або чутливості до нього.
Не слід використовувати мутний р-ни або р-ни з видимими часточками.
Препарат Актовегін містить до 13,7 мг натрію в 1 мл препарату, що слід враховувати пацієнтам, які дотримуються дієти з низьким вмістом солі (натрію).
Застосування у період вагітності або годування грудьми . Препарат можна застосовувати у період вагітності або годування грудьми тільки тоді, коли терапевтична користь для матері перевищує можливий ризик для плода або дитини. Під час застосування препарату Актовегін при плацентарній недостатності, хоч і рідко, спостерігалися летальні випадки, які могли бути наслідком основного захворювання. Не рекомендується застосовувати препарат Актовегін при плацентарній недостатності. Застосування препарату Актовегін у період годування грудьми не супроводжувалося негативними ефектами ні для матері, ні для дитини.
Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні транспортними засобами або іншими механізмами. Актовегін не має або має дуже незначний вплив на швидкість реакції при керуванні транспортними засобами або іншими механізмами. Однак слід брати до уваги можливі прояви побічної дії з боку нервової системи (див. ПОБІЧНІ РЕАКЦІЇ).
Діти. Дані щодо застосування препарату у дітей на сьогодні відсутні, тому препарат не рекомендовано застосовувати цій категорії пацієнтів.

даних щодо взаємодії Актовегіну з іншими препаратами немає.

випадки передозування препарату Актовегін невідомі. З огляду на фармакологічні властивості лікарського засобу, не передбачається ніяких додаткових небажаних ефектів.

зберігати при температурі не вище 25 °С в оригінальній упаковці. Зберігати в недоступному для дітей місці.
Інформація для медичних та фармацевтичних працівників. Для публікації в спеціалізованих виданнях, що призначені для медичних закладів та лікарів, а також для розповсюдження на семінарах, конференціях, симпозіумах з медичної тематики.
Повна інформація про лікарський засіб міститься в інструкції для медичного застосування.
Повідомити про небажане явище або про скаргу на якість лікарського засобу Ви можете до TOB «Такеда Україна» за тел.: (044) 390-09-09. E-mail: [email protected]
C-APROM/UA/CITI/0113

Стосовно Актовегіну існує велика кількість різноманітних думок. В одних країнах він не зареєстрований як лікарський засіб, в інших ― входить у топ-10 препаратів, що найчастіше продаються (Stelmakh A., 2016). Однак наукові докази його дії та емпіричний досвід практичних лікарів забезпечують препарату стабільну популярність. Тим більше, що широкий спектр неспецифічних терапевтичних ефектів є основою ефективності його дії при вельми різноманітних захворюваннях та патологічних процесах.

Механізм дії та терапевтичні ефекти Актовегіну

Актовегін являє собою депротеїнізований гемодериват із крові телят у вигляді Актовегіну концентрату. Завдяки технологічній ультрафільтрації з препарату усувають антигенні та пірогенні компоненти (Guekht A., 2017). У результаті він містить більше 200 біоактивних компонентів, молекулярна маса яких не перевищує 5 кДа та зумовлює широкий спектр плейотропних ефектів. Актовегін ― це препарат біологічного походження із 60-річною історією застосування у лікуванні спортивних травм (Brock J., 2018) та соматичних захворювань, однак у результаті аналізу наукової літератури було встановлено, що він має антиоксидантні та антиапоптотичні властивості, а також здатність регулювати макрофагальну відповідь, яка є однією із центральних ланок відновлення тканин. Із 1970-х років було налагоджено виробництво Актовегіну в Німеччині, а у 1995 р. виробничі потужності були перенесені в Австрію. Актовегін є зареєстрованим лікарським засобом і дозволений для застосування в Австрії, РФ, СНД, європейських та азійських країнах (Guekht A., 2017).
Комплексна дія Актовегіну реалізується за рахунок 3 його основних ефектів ― метаболічного, нейропротекторного та мікроциркуляторного. У складі містяться інозитолфосфат-олігосахариди (інструкція МОЗ України), які відповідають за інсуліноподібний ефект (Шабунин А.В., 2019) ― покращення поглинання глюкози та стимуляцію енергетичного обміну.
Актовегін сприяє підвищенню дихальної ємності мітохондрій. У результаті досліджень було встановлено, що препарат стимулює процеси окиснювального фосфорилювання у скелетних м’язах, що забезпечує його значний ергогенний ефект (Sondergard S.D., 2016). У результаті досліджень in vivo було зафіксовано (Reich F.X., 2017), що під впливом Актовегіну в культурі міобластів збільшується середня площа тубулярних структур, підвищується здатність міобластів до зчеплення в єдину структуру.
Нейротропна активність препарату була встановлена у плацебо-контрольованому дослідженні ЕЕГ у пацієнтів старшого віку (в середньому 65 років) (Saletu B., 1984). Нейротропні (як і в цілому цитопротекторні) ефекти Актовегіну включають (Guekht A., 2017):

• покращення процесів захоплення та утилізації кисню;
• покращення окиснювального метаболізму глюкози та інших джерел енергії (АТФ, креатинфосфат, лактат);
• зниження рівня каспази-3, що гальмує процеси Аβ25-35-індукованого апоптозу нейронів.

У цілому препарат сприяє покращенню метаболізму у структурах кори головного мозку та гіпокампу в умовах ішемії з подальшою рециркуляцією (Hoyer S., 1989). Позитивний вплив Актовегіну на когнітивні функції можна виявити як методом анкетування, так й інструментально: електромагнітна томографія дозволяє зафіксувати підвищення амплітуди сигналів у тім’яній та зниження у лобній та скроневій частках під впливом препарату (Anderer P., 1998).
Окрім того, Актовегін характеризується мембраностабілізувальними властивостями (Abdusalamov A.B., 1994). Це забезпечує більшу стійкість тканин до впливу вільних радикалів, які можуть бути наслідком зовнішніх впливів або генеруватися фагоцитами крові (Astashkin E.I., 2014).
Актовегін чинить позитивну дію на мікроциркуляцію. Стимуляція активності ендотеліальної оксидсинтази сприяє зниженню тонусу прекапілярів, що забезпечує прискорення капілярного кровотоку та зменшення кількості відкритих артеріовенозних шунтів (інструкція МОЗ України).
Завдяки таким властивостям Актовегін використовується при широкому спектрі захворювань, включаючи порушення периферичного та мозкового кровообігу, опіки, порушення процесів загоєння ран, діабетичну полінейропатію та радіаційне ураження тканин (Machiao F., 2012).

Показання до застосування Актовегіну

Актовегін застосовується (інструкція МОЗ України):

• у неврологічній практиці. Він дозволений для лікування цереброваскулярної патології, у тому числі судинної деменції та постінсультних когнітивних розладів;
• в ангіології: гострі та хронічні порушення артеріального кровообігу, їх наслідки, зокрема трофічні виразки венозного генезу;
• у діабетології ― для корекції діабетичної ангіопатії.

Клінічний досвід застосування Актовегіну

За результатами 12-місячного мультицентрового подвійного сліпого рандомізованого плацебо-контрольованого дослідження встановлено, що Актовегін чинить позитивний вплив на відновлення постінсультних когнітивних розладів (Guekht A., 2017). Цікаво, що Актовегін здатний потенціювати дію антидепресантів ― при їх комбінації відмічається більш ранній та виражений регрес тривожності та депресивних симптомів (Safarova T.P., 2018).
Актовегін широко застосовується в неврологічній практиці. Зокрема, встановлена його ефективність у терапії хронічної цереброваскулярної патології ― після курсу терапії у 81% пацієнтів відмічається позитивна динаміка як за суб’єктивними симптомами, так і за соматичним статусом (Tanashyan M.M., 2018). Актовегін чинить дію на ментальні процеси (гальмування розвитку брадифренії), розлади пам’яті, астенічні та депресивні симптоми (Mikhailova N.M., 2013). Окрім того, у таких пацієнтів препарат знижує ризик розвитку інсульту в найближчі 10 років (Jakupov E.Z., 2015). Також він може призначатися в комплексній терапії ішемічного інсульту в гострий період ― у результаті такого лікування спостерігається покращення як загальномозкової, так і фокальної неврологічної симптоматики (Derevyankin E.A., 2008), зокрема регрес постінсультних когнітивних розладів (Guekht A., 2013).
Нейропротекторні ефекти Актовегіну використовуються і в ангіохірургії. Препарат покращує прогноз такої операції, як каротидна ендартеректомія ― операція не лише передбачає тривале перетискання магістральної судини, а й загрожує занесенням емболів у дрібні гілки мозкових артерій із розвитком ішемічного інсульту (Kuznetsov M.P., 2016).
Актовегін знаходить застосування і в спортивній медицині: була доведена його ефективність як засобу неоперативного лікування пошкоджень м’язів. Під впливом препарату стимулюється активність міобластів (Hotfiel T., 2018). Доведено, що при застосуванні Актовегіну спортсмени відновлюються та можуть повернутися до тренувань у середньому на 8 днів раніше, аніж якщо б для їхнього лікування використовувалася лише фізіотерапія (Lee P., 2011). Однак професійним спортсменам необхідно пам’ятати, що в/в використання препарату може бути розцінене як використання допінгу ― через його ергогенні властивості.
Актовегін чинить хороший терапевтичний ефект у лікуванні критичної ішемії нижніх кінцівок ― патологічного процесу, який на сьогодні є значною проблемою через велику кількість постампутаційних ускладнень. Згідно з даними дослідження (Fomin A.A., 2015), після 15 днів комплексної терапії з включенням Актовегіну перфузія шкіри підвищується на 35%, а активація мікроциркуляції сприяє підвищенню тканинної оксигенації на 12,8%. У результаті досліджень на щурах (Orlova A.Iu., 2017) було встановлено, що Актовегін сприяє росту мережі нових капілярів в ішемізованих м’язах, підвищенню щільності капілярної мережі та зменшенню кількості діючих артеріовенозних шунтів. У результаті обмежується зона тканинного некрозу. При лікуванні хронічної ішемії нижніх кінцівок та синдромі діабетичної стопи препарат може застосовуватися як для консервативної терапії, так і в комплексі з хірургічними втручаннями (реконструктивні операції, ангіопластика, стентування судин нижніх кінцівок тощо) (Dibrov M.D., 2014).
Застосування Актовегіну пов’язують із клінічно значущим лікувальним ефектом при симптоматичній діабетичній сенсомоторній полінейропатії (Ziegler D., 2017). У мультицентрових дослідженнях встановлено (Ziegler D., 2009), що тривале застосування Актовегіну сприяє покращенню проявів нейропатичних симптомів, сенсорної функції, що сприяє підвищенню якості життя у хворих на цукровий діабет 2-го типу. Загалом препарат можна застосовувати навіть в екстреній діабетології ― його нейропротекторні властивості дозволяють мобілізувати компенсаторно-адаптивні реакції та мінімізувати наслідки кетоацидотичних кризів при цукровому діабеті 1-го типу (Kligunenko E.N., 2011).
Мембраностабілізіція зумовлює включення препарату в схеми лікування БА: оскільки компоненти стандартної терапії не здатні коригувати ані інтенсифікацію процесів перекисного окиснення ліпідів, ані слабкість антиоксидантної системи, Актовегін забезпечує найшвидше відновлення бронхіальної системи і таким чином сприяє ремісії (Abdusalamov A.B., 1994).
Актовегін у поєднанні з іншими неспецифічними методами стимуляції (в/в лазерне опромінювання крові) зарекомендував себе як препарат для терапії безсимптомних гастродуоденальних виразок (Vakhrushev Ia.M., 2003), особливо у пацієнтів із множинною супутньою патологією ― ІХС та цукровим діабетом (Smolianinov A.B., 2000).
В експерименті на щурах було продемонстровано (Wang X.W., 2009), що Актовегін прискорює відновлення слизової оболонки тонкої кишки при радіаційних ентеритах. Такий радіопротекторний ефект використовується в онкології ― препарат застосовують для профілактики та лікування хіміо-радіо-індукованого мукозиту порожнини рота, що виникає внаслідок терапії назофарингеальної карциноми (Wu S.X., 2010).
Здатність Актовегіну оптимізувати процеси загоєння ран використовується і в пластичній хірургії ― встановлено, що при застосуванні цього препарату в комплексі передопераційної підготовки покращуються результати поверхневого та SMAS-ліфтингу тканин обличчя: забезпечує формування м’якого рубця, знижує ризик розвитку післяопераційних трофічних ускладнень (Manturova N.E., 2018).
Нейропротекторні та мікроциркуляторні властивості Актовегіну використовують в офтальмології ― існує інформація про застосування препарату для лікування гіпертонічної ангіоретинопатії (Trofimova S.V., 2008).
У літературі також описується (Bias K., 1980) досвід лікування акне із застосуванням Актовегіну. На сучасному етапі слід застосовувати його поєднано з етіотропними препаратами, однак такі ефекти, як локальне покращення шкірного метаболізму та прискорення загоєння дефектів епідермісу, також заслуговують на увагу.
Деякі вчені (Gulevskii A.K., 2008) також вказують на доцільність застосування Актовегіну в біотехнологічних процесах із застосуванням клітинних культур ― препарат достовірно стимулює клітинну проліферацію без додаткового мутагенного ефекту.

Висновок. Широта спектру застосування Актовегіну

Універсальна цитопротекторна дія Актовегіну забезпечує широту спектру його застосування ― від інтенсивної терапії до естетичної медицини та біотехнологічних процесів. Тим більше що препарат безпечний та не залучається в реакції взаємодії з іншими лікарськими засобами. Оскільки Актовегін є багатокомпонентним препаратом біологічного походження (більше 200 біоактивних компонентів, які впливають на різні процеси в організмі людини), його властивості продовжують вивчатися, а перелік показань ― розширюватися.