Гайморит: не просто нежить

Що таке гайморит?

Гайморит — це запалення верхньощелепної приносової пазухи.

Як розвивається гайморит?

Гайморит може розвиватися внаслідок вірусної, бактеріальної чи грибкової інфекції, причому вірусна інфекція є найчастішою причиною розвитку цього патологічного стану.

Функція навколоносових пазух — фільтрувати забруднювальні речовини, мікроорганізми, пил та інші антигени. Верхньощелепна, лобова та передня решітчаста пазухи впадають у середній носовий хід. Запалення гайморових пазух зазвичай є результатом 3 ключових факторів: обструкції гирла пазухи (унаслідок анатомічних причин, таких як пухлина або відхилення перегородки та/або набряку при інфекційних та алергічних захворюваннях), дисфункції війчастого епітелію та згущення секрету пазухи.

Виділяють:

• гострий гайморит — симптоми тривають <4 тиж;
• підгостру форму — симптоми наявні впродовж 4–12 тиж;
• хронічний гайморит — симптоми відмічають >12 тиж.

Рецидивний гайморит — 4 епізоди тривалістю менше 4 тиж з повним усуненням симптомів між епізодами.

Як зрозуміти, що в тебе гайморит?

До симптомів гострого гаймориту можуть належати:

• виділення густого, жовтого або зеленого слизу з носа — нежить. Важливо, що сама собою зміна кольору слизу не вказує на бактеріальну інфекцію;
• стікання густого жовтого або зеленого слизу по задній стінці горла — постназальний затік;
• закладеність носа, утруднене дихання через ніс;
• болісність, набряк та розпирання в зоні проєкції гайморової пазухи на шкіру обличчя, вираженість цих відчуттів збільшується при нахилі;
• головний біль;
• зубний біль;
• зміни нюху;
• зміни смаку;
• кашель;
• біль у вусі;
• неприємний запах із рота;
• невмотивована втома;
• підвищення температури тіла.

Ознаки гаймориту у дорослих та дітей схожі.

Коли звернутися до лікаря?

Обов’язково слід звернутися до лікаря, якщо у вас є будь-яка з таких ознак:

• симптоми, які тривають >1 тиж;
• вираженість симптомів збільшилася після нібито їх усунення;
• повторний чи хронічний синусит в анамнезі.

Негайно зверніться до лікаря, якщо у вас є симптоми, які можуть вказувати на розвиток серйозної інфекції:

• біль, набряк чи почервоніння під очима;
• підвищена фебрильна температура тіла при гаймориті;
• сплутаність свідомості;
• двоїння в очах чи інші зміни зору;
• скутість м’язів шиї.

Хронічний гайморит: симптоми подібні до таких гострого гаймориту. Гарячка зазвичай нехарактерна для хронічного синуситу.

Лікар проведе огляд ЛОР-органів. Додаткове обстеження може включати:

• ендоскопію носових ходів;
• візуалізуючі дослідження: рентгенографію або комп’ютерну томографію придаткових пазух носа;
• мазок з носа та пазух/біопсію;
• алергологічне обстеження.

За наявності частих рецидивних епізодів гострого або хронічного гаймориту рекомендується пройти обстеження у алерголога та імунолога.

Гайморит: лікування

Чим лікувати гайморит, лікар визначає індивідуально в кожному конкретному випадку.

До найбільш поширених методів терапії гаймориту належать:

• протинабрякові засоби (оксиметазолін, ксилометазолін, нафазолін), що діють шляхом звуження кровоносних судин, зменшуючи вираженість запалення та набряк, які викликають закладеність носових пазух. Застосовувати їх слід не довше 3–5 днів поспіль. Не слід застосовувати протинабрякові препарати довго;
• інтраназальні глюкокортикостероїди, що сприяють зменшенню вираженості запалення (флутиказон, будесонід, мометазон, беклометазон). Також препарати цієї групи рекомендуються при алергічному риніті;
• знеболювальні — ацетилсаліцилова кислота, парацетамол або ібупрофен приймають для зменшення вираженості болю, спричиненого підвищенням тиску в порожнинах пазух та симптоматичного лікування гарячки;
• сольові назальні спреї — сприяють розрідженню та дренажу слизу;
• в більшості випадків при гострому гаймориті антибіотики не показані;
• при хронічному гаймориті може бути рекомендовано ендоскопічне хірургічне втручання.

Слід враховувати, що багато безрецептурних лікарських засобів від кашлю та застуди містять кілька діючих речовин. Важливо порівнювати діючі речовини, якщо ви приймаєте більше 1 препарату, щоб уникнути передозування.

Коли показано антибіотики при гаймориті?

Підвищена ймовірність розвитку бактеріального гаймориту відмічається при поєднанні наступних симптомів:

• високої температура тіла (понад 39 °С);
• гнійних виділень із носа;
• болі в зоні обличчя протягом 3–4 днів поспіль.

Крім того, при ухваленні питання застосування антибіотиків важливо враховувати, чи належить пацієнт до групи підвищеного ризику розвитку бактеріальних ускладнень:

• пацієнти з тяжкими формами супутніх захворювань (наприклад захворювань серця, нирок або печінки);
• пацієнти з імунодефіцитом;
• пацієнти віком до 2 років або старше 65 років.

Які домашні засоби лікування гаймориту можна використовувати?

• Парові інгаляції. Інгаляції при гаймориті сприяють розрідженню слизу.
• Прикладайте теплі компреси. Помістіть теплі вологі рушники навколо носа, щік та очей, щоб зменшити вираженість болю в зоні обличчя.
• Пийте багато рідини. Вживання додаткової кількості рідини сприяє розрідженню слизових виділень та їх дренажу.