Кашель є захисним рефлексом, спрямованим на видалення з дихальних шляхів сторонніх тіл. Водночас при ряді захворювань він набуває патологічних рис і є найчастішою респіраторною скаргою, з якою пацієнти звертаються за амбулаторною допомогою (Dubuis E. et al., 2014).
Розвиток запального процесу у дихальних шляхах зумовлює підвищення в'язкості трахеобронхіального секрету. У нормі останній складається з 96% води та 4% мукополісахаридів (включаючи муцин) та пептидів. В умовах запалення підвищується вміст муцину, що призводить до порушення евакуації секрету внаслідок зміни його в'язкості (Zanasi A. et al., 2017). У дослідженнях показано, що в подальшому застій трахеобронхіального секрету та порушення мукоциліарного кліренсу зумовлюють підвищення інтенсивності запального процесу (Zanasi A. et al., 2017). Враховуючи вищевикладені факти, симтоматична терапія при кашлі, у тому числі із застосуванням відхаркувальних препаратів, рекомендується як для зниження інтенсивності кашлю, так і для скорочення термінів непрацездатності при захворюваннях дихальних шляхів і профілактики хронізації запального процесу. Так, для зменшення вираженості кашлю застосовують ряд препаратів, що впливають на мукоциліарні фактори (утворення слизу, консистенція слизу, що підвищують активність війчастого епітелію) (Богун Л.В. та співавт., 2008).
Згідно з АТС-класифікацією, група відхаркувальних засобів (за винятком комбінованих препаратів, що містять протикашльові засоби) включає:
- відхаркувальні засоби (у тому числі гвайфенезин, різні препарати рослинного походження та їх комбінації, наприклад листя плюща, соснові бруньки, препарати подорожника, корінь солодки, листя мати-й-мачухи, препарати чебрецю і т.д.). Проявляють відхаркувальну дію за рахунок посилення моторної функції бронхіального дерева та підвищення секреції рідкої частини бронхіального секрету. Дія препаратів рослинного походження є комплексною і пояснюється складом біологічно активних речовин, що входять до їх складу. Так, алтей також проявляє протизапальну, імуностимулювальну та обволікальну дію. Чебрець додатково характеризується антибактеріальними, протигрибковими, протизапальними (Basch E. et al., 2004) та антиоксидантними властивостями (Gedikoğlu A. et al., 2019);
- муколітичні препарати (включаючи ацетилцистеїн, бромгексин, карбоцистеїн, амброксол, дорназу альфа (дезоксирибонуклеазу), ердостеїн та різні комбінації). Муколітичні препарати впливають на в'язкопружні властивості бронхіального секрету і таким чином стимулюють мукоциліарний кліренс. Залежно від механізму дії препарати цієї групи можуть проявляти муколітичні, мукокінетичні, мукогідрантні та мукорегуляторні властивості. Так, наприклад, амброксол є муколітиком та мукокінетиком. Тобто цей препарат не тільки нормалізує утворення трахеобронхіального секрету келихоподібними клітинами епітелію дихальних шляхів, а й стимулює мукоциліарний кліренс. Важливо, що амброксол має низку додаткових властивостей: протизапальну, антиоксидантну, імуномодулювальну, а також стимулює секрецію сурфактанту (Gupta P.R., 2010). Крім того, у дослідженнях доведено цитопротекторну дію амброксолу (Ottonello L. et al., 2003). Амброксол застосовується як при кашлі, пов'язаному з гострими респіраторними захворюваннями та бронхітами, так і при пневмонії. При цьому важливо, що він сприяє підвищенню концентрації антибіотиків у легеневій тканині. Інший широко розповсюджений і доступний препарат цієї групи — ацетилцистеїн. Ацетилцистеїн проявляє виражену муколітичну та антиоксидантну дію. Активність препарату не знижується за наявності гнійного мокротиння. І амброксол, і ацетилцистеїн можна застосовувати перорально, у формі внутрішньовенних інфузій та у інгаляцій за допомогою небулайзера у відповідних формах випуску.
Продуктивний та непродуктивний кашель: чим лікувати?
Кашель може бути продуктивним (так званий вологий) — коли при кашльових поштовхах відокремлюється певна кількість мокротиння, і непродуктивним (так званим сухим) — при цьому виді кашлю відділення мокротиння не відбувається.
При продуктивному («вологому») кашлі широко застосовуються різні відхаркувальні препарати.
Чи потрібні відхаркувальні препарати при сухому кашлі?
Оскільки більшість відхаркувальних препаратів має комплексну дію, багато з них застосовуються і в терапії пацієнтів із сухим кашлем. Так, наприклад, препарати кореня алтею виявляють обволікальну та протизапальну дію; препарати листя плюща — протикашльовий, відхаркувальний, спазмолітичний, протизапальний, антимікробний ефекти; амброксол проявляє антиоксидантні властивості та сприяє кращому проникненню антибіотиків у легеневу тканину (Fraschini, F. et al., 1988), зменшенню вираженості таких симптомів, як відчуття першіння, подразнення в горлі (Schutz A. et al., 2006). Таким чином, ці та деякі інші відхаркувальні препарати ефективні при непродуктивному («сухому») кашлі.
Усі згадані вище лікарські засоби можна приймати дорослим пацієнтам за відсутності протипоказань до застосування конкретного препарату.
При вагітності ряд відхаркувальних препаратів протипоказані (наприклад екстракт кореня солодки), щодо інших немає достатніх даних про безпеку для плода (екстракт кореня алтею, препарати трави чебрецю). Амброксол дозволено застосовувати на термін вагітності 28 і більше тижнів. А бромгексин та ацетилцистеїн можна приймати лише за рекомендацією лікаря після оцінки передбачуваної користі для вагітної та потенційного ризику для плода.
Як вибрати відхаркувальний препарат для дітей?
Під час вибору відхаркувального засобу для дітей слід звернути увагу на вік, з якого рекомендується застосування препарату в конкретній формі випуску. Так наприклад,
- ердостеїн дозволений до застосування у дітей віком від 8 років;
- амброксол у формі сиропу та орального розчину можна застосовувати у дітей у будь-якому віці, при цьому до 2 років — тільки за призначенням лікаря;
- ацетилцистеїн у формі порошку для приготування орального розчину дозволено застосовувати у дітей віком від 2 років;
- сироп, що містить екстракт листя плюща, застосовується при кашлі у дітей віком від 1 року;
- сироп, що містить екстракт кореня алтею, застосовують при кашлі у дітей віком від 2 років.
При застосуванні відхаркувальних препаратів у педіатричній практиці слід звернути увагу на те, що у разі відсутності поліпшення протягом 3–5 днів прийому препарату необхідно звернутися до лікаря для корекції лікування.
Протипоказання до застосування відхаркувальних засобів
Усі відхаркувальні лікарські засоби протипоказані за наявності алергічної реакції в анамнезі на будь-які компоненти препарату.
Не можна застосовувати одночасно відхаркувальні препарати та протикашльові. Така комбінація може призвести до порушення евакуації трахеобронхіального секрету, його застою в дихальних шляхах та посилення запального процесу, розвитку суперінфекції, бронхоспазму.
Також існують протипоказання, специфічні для окремих препаратів, їх необхідно уточнити в інструкції МОЗ України перед прийомом.