ПАНТОПРАЗОЛ (PANTOPRAZOLUM, ПАНТОПРАЗОЛ)

СКЛАД І ФОРМА ВИПУСКУ

CAS №: 102625-70-7 C16H15F2N3O4S

USPDDN: 5-(дифлуорометокси)-2-(((3,4-диметокси-2-піридил)метил)сульфініл)бензимідазол.

Mm = 383,372 Да. Заміщене похідне бензимідазолу, білий або майже білий кристалічний порошок, розчинний у воді. Розчинність підвищується зі збільшенням рН.

ФАРМАКОЛОГІЧНІ ВЛАСТИВОСТІ

заміщений бензимідазол, який інгібує секрецію соляної кислоти у шлунку шляхом специфічної блокади протонних помп парієтальних клітин; перетворюється на свою активну форму — циклічний сульфенамід — у кислому середовищі, а саме — у парієтальних клітинах шлунка, де він інгібує фермент H+/K+-ATФазу, тобто кінцеву фазу утворення соляної кислоти у шлунку; пригнічення є дозозалежним і впливає на базальну та стимульовану секрецію шлункового соку; у більшості пацієнтів звільнення від печії та симптомів кислотного рефлюксу досягається протягом 1 тижня; лікування пантопразолом зменшує рівень кислотності шлункового соку, що пропорційно спричиняє збільшення виділення гастрину; збільшення рівня гастрину є оборотним; оскільки пантопразол зв’язує фермент внутрішньоклітинно нижче рівня мембранних рецепторів, він може інгібувати секрецію соляної кислоти незалежно від стимуляції іншими сполуками (ацетилхолін, гістамін, гастрин); цей ефект не залежить від способу введення препарату — р/os або в/в.

ПОКАЗАННЯ

рефлюкс-езофагіт; симптоматичне лікування ГЕРХ; ерадикація H. рylori у пацієнтів з виразками шлунка та ДПК, спричиненими цим м/о, у комбінації з певними а/б; виразка ДПК; виразка шлунка; с-м Золлінгера-Еллісона та інші гіперсекреторні патологічні стани; профілактика утворення виразки шлунка та ДПК, спричиненої прийомом НПЗЗ у пацієнтів групи ризику, які повинні застосовувати НПЗЗ протягом тривалого часу, тривале лікування та профілактика рецидивів рефлюкс-езофагіту; короткострокове лікування симптомів рефлюксної хвороби (таких як печія, регургітація) у дорослих.

ЗАСТОСУВАННЯ

дорослим призначають по 20-40 мг/добу за 1 год до їди цілими, не розжовувати та не подрібнювати, запивати водою; при ерозивних і виразкових формах ГЕРХ можливо збільшення дози до 80 мг — МДД; тривалість терапії індивідуальна залежно від показань: при виразці ДПК — 2-4 тижні, при виразці шлунка, ГЕРХ — 4-8 тижнів; у складі комбінованої ерадикаційної антихелікобактерної терапії — по 40 мг 2 р/добу; тривалість курсу ерадикаційної терапії — 7-14 днів; в/в введення лише у випадку, коли застосування p/os не можливе; виразка шлунка, виразка ДПК та рефлюкс-езофагіт: 1 фл. (40 мг)/добу в/в; тривале лікування с-му Золлінгера-Еллісона та інших патологічних станів гіперсекреції — початкова добова доза 80 мг/добу, за необхідності дозу можна титрувати, збільшуючи або зменшуючи, залежно від показників секреції к-ти в шлунку; при дозах, що перевищують 80 мг/добу, їх необхідно поділити на 2 введення; можливе тимчасове збільшення дози більше 160 мг, але тривалість застосування повинна обмежуватися тільки періодом, який необхідний для адекватного контролю секреції к-ти.

ПРОТИПОКАЗАННЯ

гіперчутливість до активної речовини, похідних бензимідазолу та будь-якого компонента препарату; протипоказано застосовувати одночасно з атазанавіром.

ПОБІЧНА ДІЯ

агранулоцитоз; лейкопенія, тромбоцитопенія, панцитопенія; реакції гіперчутливості (включаючи анафілактичні реакції, анафілактичний шок); гіперліпідемія і підвищення рівня ліпідів (тригліцериди, холестирол), зміни маси тіла; гіпонатріємія, гіпомагніємія, гіпокальціємія, гіпокаліємія; розлади сну; депресія (в тому числі загострення); дезорієнтація (в тому числі загострення); галюцинація, сплутаність свідомості (особливо у пацієнтів зі схильністю до таких розладів, а також загострення цих симптомів у разі їх передіснування); головний біль, запаморочення; розлади смаку; парестезія; порушення зору/затуманення зору; діарея, нудота, блювання, здуття живота, запор, сухість у роті, абдомінальний біль і дискомфорт; підвищення рівня печінкових ферментів (трансаміназ, g-ГТ); підвищення рівня білірубіну; ураження гепатоцитів, жовтяниця, гепатоцелюлярна недостатність; шкірні висипання, екзантема, свербіж; кропив’янка, ангіоневротичний набряк; с-м Стівенса‒Джонсона, с-м Лайєлла, мультиформна еритема, фоточутливість, підгострий шкірний червоний вовчак; переломи стегна, зап’ястя, хребта; артралгія, міалгія; спазм мʼязів; інтерстиціальний нефрит (з можливим розвитком ниркової недостатності); гінекомастія; тромбофлебіт у місці введення; астенія, втома, нездужання; підвищення t° тіла, периферичні набряки.

Дата додавання: 17.07.2018 р. Версія для друку

Торговельні найменування

Developed by Maxim Levchenko