0
UA | RU

ЛІДОКСАН ЛЬОДЯНИКИ (LIDOKSAN LOZENGES)

Sandoz

Склад і форма випуску

ЛІДОКСАН ЛИМОН
РечовинаКількість
Хлоргексидину дигідрохлорид5 мг
Лідокаїну гідрохлорид1 мг
Допоміжні речовини: аспартам (E951), калію ацесульфам, лимонний ароматизатор 501050 АР0551, магнію стеарат, сорбіт (E420)..
№ UA/16168/01/01 від 25.07.2017 до 25.07.2022
ЛІДОКСАН МЕНТОЛ
РечовинаКількість
Хлоргексидину дигідрохлорид5 мг
Лідокаїну гідрохлорид1 мг
Допоміжні речовини: ментол (левоментол), кислота лимонна безводна, магнію стеарат, сорбіт (E420)..
№ UA/16208/01/01 від 09.08.2017 до 09.08.2022
ЛІДОКСАН® МЕД
РечовинаКількість
Хлоргексидину дигідрохлорид5 мг
Лідокаїну гідрохлорид1 мг
№ UA/18785/01/01 від 16.06.2021 до 16.06.2026
За рецептом
ЛІДОКСАН® ПОЛУНИЦЯ
№ UA/18801/01/01 від 28.06.2021 до 28.06.2026
За рецептом
Класифікація
Лікарські засоби

ЛІДОКСАН МЕНТОЛ льодяники 5 мг + 1 мг, Сандоз Україна ТОВ (Україна, Київ)

Склад

діючі речовини: хлоргексидину дигідрохлорид, лідокаїну гідрохлорид;

1 льодяник містить хлоргексидину дигідрохлориду 5 мг та лідокаїну гідрохлориду 1 мг;

допоміжні речовини: ментол (левоментол), кислота лимонна безводна, магнію стеарат, сорбіт (E 420).

Лікарська форма

Льодяники.

Основні фізико-хімічні властивості: круглі таблетки білого або майже білого кольору з невеликими вкрапленнями з м’ятним смаком та запахом.

Фармакотерапевтична група

Препарати, що застосовуються при захворюваннях горла.

Код АТХ R02A.

Фармакологічні властивості

Фармакодинаміка. Лідокаїну гідрохлорид є периферійним місцевим анестетиком амідного типу. Він проявляє поверхневий аналгетичний ефект без затримки проведення нервових імпульсів в місці введення.

Як місцевий анестетик, лідокаїн має той самий механізм дії, що й інші препарати цієї групи: він блокує генерацію і проведення нервових імпульсів у чутливих, рухових і вегетативних нервових волокнах. Він безпосередньо впливає на мембрани клітин, інгібуючи надходження іонів натрію в нервові волокна через мембрани. У зв’язку з прогресуючим поширенням анестезувального ефекту зростає поріг електричного збудження в периферичних нервах, проведення нервового імпульсу сповільнюється, а відтворення потенціалу дії послаблюється, що, в кінцевому підсумку, призводить до повного блокування нервового імпульсу. В цілому, місцеві анестетики швидше блокують вегетативні нерви, дрібні немієлінізовані (відчуття болю) і дрібні мієлінізовані (відчуття болю, температура), ніж великі мієлінізовані волокна (відчуття дотику, тиску).

На молекулярному рівні лідокаїн специфічно блокує натрієві іонні канали в неактивному стані, що перешкоджає генеруванню потенціалу дії, запобігаючи проведенню нервового імпульсу при місцевому застосуванні лідокаїну поблизу нерва.

Вплив на периферичні нерви є важливим, якщо лідокаїн застосовується як місцевий анестетик. Співвідношення між ефективністю та токсичністю є сприятливим. Спричинені лідокаїном алергічні реакції спостерігаються дуже рідко.

Хлоргексидин є катіонним антисептиком, який чинить антибактеріальний вплив як на грампозитивні, так і на грамнегативні мікроорганізми (наприклад, Micrococcus sp., Staphylococcus sp., Streptococcus sp., Bacillus sp., Clostridium sp., Corynebacterium sp.). Він також чинить протимікозну дію відносно дерматофітів та грибів. Препарат діє як бактеріостатик в низьких концентраціях, а у високих концентраціях виявляє бактерицидну дію.

Хлоргексидин несе потужний позитивний заряд — таким чином, він адсорбується на негативно заряджених ділянках бактеріальної клітинної стінки і на позаклітинних структурах. Абсорбція специфічна і локалізується на відповідних ділянках бактеріальної клітинної стінки, що містять фосфати.

Хлоргексидин зв’язується з цитоплазматичною мембраною бактерії. Він адсорбується на негативно зарядженій поверхні зубів, на розташованих в роті пластинах чи мембрані ротової порожнини. Невеликі кількості активних речовин потрапляють в шлунково-кишковий тракт зі слиною. Хлоргексидин не піддається всмоктуванню. Лідокаїн може всмоктуватися через слизову оболонку рота і глотки. Однак більша його частина руйнується, не досягаючи системного кровотоку.

Фармакокінетика.

Хлоргексидин

Абсорбція

Після місцевого або перорального застосування хлоргексидин погано абсорбується. Після місцевого застосування на уражену ділянку шкіри хлоргексидин абсорбується зовнішнім шаром шкіри, що спричиняє тривалий бактерицидний вплив на шкіру. Під час фармакокінетичних досліджень виявлено, що приблизно 30% хлоргексидину залишається у ротовій порожнині після промивання, а далі поступово вивільняється у слину. Пацієнти проковтують близько 4% хлоргексидину.

Розподіл

Після перорального застосування зв’язування хлоргексидину з білками плазми є недостатнім.

Метаболізм та виведення

Хлоргексидин не накопичується. Метаболізується тільки незначна частина. 10% абсорбованої діючої речовини виводиться з сечею, а 90% — з калом.

Лідокаїн

Абсорбція

Ступінь системної абсорбції лідокаїну залежить від ділянки та шляху застосування. Він швидко абсорбується із травного тракту, слизових оболонок та через пошкоджену шкіру, однак перед попаданням у системний кровотік більша його частина розкладається. Абсорбція зі слизових оболонок після місцевого застосування залежить від перфузії та загальної дози. Через 30 хвилин після застосування менше ніж 17% від дози може виводитись в незміненому стані із травного тракту та менше ніж 1,5% — з інших тканин.

Анестезувальна дія лідокаїну після місцевого застосування проявляється через дві — п’ять хвилин та триває від 30 до 45 хвилин. Анестезія є поверхневою та не поширюється на підслизові структури.

Розподіл

Лідокаїн добре розподіляється у тканинах (нирках, легенях, печінці, серці, жировій тканині). Лідокаїн проникає через гематоенцефалічний бар’єр та плаценту та виділяється в грудне молоко людини.

Метаболізм та виведення

Лідокаїн метаболізується шляхом першого проходження через печінку. Він деалкілується у печінці. Перші два метаболіти є фармакологічно активними. У деяких пацієнтів ці два метаболіти чинять токсичний вплив на центральну нервову систему. Він виводиться головним чином нирками у формі метаболітів, 10% — у вигляді незміненої субстанції. Біологічний період напіввиведення лідокаїну становить 1,5–2 години у дорослих пацієнтів та 3 години у новонароджених. Біологічний період напіввиведення метаболітів лідокаїну становить 2–10 годин.

Біологічний період напіввиведення пролонгований при застійній серцевій недостатності, захворюваннях печінки та інфаркті міокарда.

Клінічні характеристики

Показання

Запальні та інфекційні захворювання порожнини рота та глотки — такі як: стоматити, гінгівіти, фарингіти, що супроводжуються болем при ковтанні та подразненням.

Протипоказання

  • Підвищена чутливість до діючих речовин (хлоргексидину або лідокаїну) чи до будь-якої з допоміжних речовин препарату або до місцевих анестетиків амідного типу.
  • Дитячий вік до 6 років;
  • Протипоказано дітям із судомами м’язів в анамнезі (включаючи фебрильні судоми), оскільки цей лікарський засіб містить левоментол.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій

Лідокаїн є відомим інгібітором ферменту CYP1A2 та меншою мірою — ізоферментів 2D6 та 3A4, але взаємодії із субстратами цих ферментів при застосуванні препарату у рекомендованих дозах є клінічно незначущими.

Пацієнтам не слід приймати Лідоксан Ментол одночасно з інгібіторами холінестерази (наприклад, неостигміном, дистигміном, піридостигміном) або з іншими лікарськими засобами для лікування тяжкої міастенії.

На фоні лікування Лідоксаном Ментолом пацієнтам не слід застосовувати інші місцеві антисептики для одночасної дезінфекції горла. Це не стосується інших лікарських засобів, що містять хлоргексидин/лідокаїн, через вміст однакового діючого інгредієнта. При одночасному застосуванні спрею та льодяників пацієнтам не слід перевищувати добову дозу. Також спрей та льодяники не слід застосовувати дітям одночасно.

Хлоргексидин несумісний з аніоноактивними речовинами (наприклад, натрію лаурилсульфатом) та деякими іншими речовинами (наприклад, альгінатами, трагакантом), які часто містяться у зубних пастах. Таким чином, інтервал між чищенням зубів і прийомом льодяників Лідоксан Ментол повинен становити не менше 30 хвилин.

Особливості застосування.

При бактеріальних інфекціях, що супроводжуються підвищенням температури тіла, хлоргексидин/лідокаїн використовують як додатковий лікарський засіб після консультації лікаря.

Слід бути обережним, призначаючи препарат пацієнтам із серцевою недостатністю, порушенням функції печінки, а також пацієнтам, які одночасно приймають аналоги лідокаїну (антиаритмічні засоби класу І), через можливе збільшення ризику посилення побічної дії лідокаїну.

Пацієнтам, схильним до реакцій гіперчутливості, Лідоксан Ментол слід застосовувати з обережністю.

Пацієнтам не слід застосовувати цей лікарський засіб більше 3–4 днів. Його рекомендується використовувати лише до зменшення болю і подразнення глотки, спричинених запаленням. Якщо за цей час стан пацієнта не покращується, слід припинити лікування та звернутися до лікаря.

Після застосування пацієнту не слід приймати їжу або напої та чистити зуби.

Цей лікарський засіб містить сорбіт (E 420). Якщо у Вас встановлена непереносимість деяких цукрів, проконсультуйтеся з лікарем, перш ніж приймати цей лікарський засіб.

Застосування у період вагітності або годування груддю.

Відомостей про негативний вплив препарату у період вагітності або годування груддю не надходило. Однак спеціальні дослідження у цієї категорії пацієнтів не проводились. Перед застосуванням препарату лікар має оцінити співвідношення користь/ризик для пацієнтки.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.

Жодних досліджень щодо впливу препарату на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами не проводилось.

Спосіб застосування та дози

Дорослі та діти віком від 12 років

Рекомендована доза — від 6 до 10 льодяників на день залежно від тяжкості симптомів. Льодяник слід повільно розсмоктувати у ротовій порожнині кожні 2,5–4 години.

Діти віком від 6 до 12 років

Рекомендована доза для дитини віком від 6 років становить половину дози дорослої людини, тобто від 3 до 5 льодяників на день залежно від тяжкості симптомів. Лідоксан Ментол слід повільно розсмоктувати у роті кожних 5–8 годин.

Максимальна разова доза для дорослих становить 5 мг хлоргексидину (0,08 мг/кг маси тіла) і 1 мг лідокаїну (0,02 мг/кг маси тіла), що відповідає 1 льодянику.

Максимальна добова доза хлоргексидину становить 50 мг, а максимальна добова доза лідокаїну становить 10 мг, що відповідає 10 льодяникам.

Спосіб застосування.

Лідоксан Ментол, льодяники, необхідно розсмоктувати до повного розчинення. Препарат призначають для місцевого застосування в ротовій порожнині і горлі.

Не бажане застосування препарату під час або зразу ж після вживання їжі.

Тривалість лікування

Лідоксан Ментол не можна приймати протягом більше 3–4 днів. Якщо протягом цього періоду часу стан пацієнта не покращується або у пацієнта розвивається бактеріальна інфекція, що супроводжується підвищенням температури тіла, лікування слід припинити і звернутися за консультацією до лікаря.

Пацієнти з цукровим діабетом

Лідоксан Ментол не містить цукру (сахарози) — його можна приймати пацієнтам з цукровим діабетом.

Діти.

Не призначають дітям віком до 6 років.

Передозування

Хлоргексидин абсорбується із травного тракту у незначній кількості. Лідокаїн абсорбується швидше, але біодоступність після перорального застосування становить тільки 35%. Токсичні ефекти лідокаїну виникають при плазмових концентраціях, що перевищують 6 мг/л. Після застосування надмірних доз (більше 20 льодяників на день) можуть виникати труднощі при ковтанні (зниження контролю над ковтальним рефлексом) — в такому випадку слід негайно звернутися до лікаря. Системна інтоксикація виникає внаслідок впливу на центральну нервову систему та серцево-судинну систему. Першими реакціями передозування є ушкодження центральної нервової системи.

Симптоми, які можуть виникнути при системній інтоксикації:

  • з боку центральної нервової системи:

головний біль, галюцинації, вертиго, в’ялість, сонливість, неспокій, дзвін у вухах, парестезії, порушення мови і слуху, періоральне оніміння, метаболічний ацидоз, ністагм, тремор м’язів, психоз, судоми, зупинка дихання, кома, епілептичний напад, зміна рівня свідомості;

  • з боку серцево-судинної системи:

циркуляторний колапс, тяжка брадикардія, серцева аритмія (зупинка синусового вузла, тахіаритмія), зупинка серця.

Крім того, відомі окремі випадки передозування хлоргексидином з появою наступних симптомів: набряк глотки, некротичні ураження стравоходу, підвищення показників сироватки амінотрансферази (більш ніж у 30 разів вище норми), блювання, ерозії шлунка та дванадцятипалої кишки з активним атрофічним гастритом, ейфорія, порушення зору та повна втрата смаку (упродовж 8 годин).

Лікування при системній інтоксикації

При виникненні симптомів системної інтоксикації терапію слід негайно припинити. Слід викликати блювання та промити шлунок. Слід прийняти аніоноактивні речовини, наприклад: алкілбензолсульфонат, алкілсульфонат чи алкілсульфат натрію. У більш тяжких випадках пацієнта слід госпіталізувати для підтримки дихання та кровообігу, а також для уникнення зневоднення. Для лікування судомних припадків застосовують діазепам.

Побічні реакції

Небажані явища наведені за класами систем органів і частотою виникнення:

дуже часті (≥1/10);

часті (≥1/100 до

нечасті (≥1/1000 до

поодинокі (≥1/10000 до

рідкісні (

невідомо (не може бути розрахована за наявними даними).

З боку системи крові та лімфатичної системи

Невідомо: метгемоглобінемія.

З боку імунної системи

Часті: шкірні реакції гіперчутливості.

Поодинокі: тяжкі реакції гіперчутливості, включаючи анафілактичний шок.

Рідкісні: уртикарія.

Невідомо: реакції гіперчутливості уповільненого типу (контактна алергія, фоточутливість) або інші реакції шкіри чи зубів, чи одночасний розвиток цих реакцій.

З боку психіки

Невідомо: неспокій, збудження, ейфорія.

З боку нервової системи

Невідомо: сонливість, запаморочення, дезорієнтація, сплутаність свідомості (включаючи сплутаність мови), вертиго, тремор, психоз, нервозність, парестезії, оніміння, судоми, втрата свідомості, кома.

З боку органів зору

Невідомо: порушення зору, включаючи неясність зору або диплопія.

З боку органів слуху та лабіринту

Невідомо: дзвін у вухах (тинітус).

З боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння

Невідомо: диспное, респіраторний дистрес-синдром, пригнічення дихання, зупинка дихання, астма.

З боку травного тракту

Часті: нудота, блювання, біль у животі.

Невідомо: труднощі з ковтанням, виразки у ротовій порожнині.

З боку шкіри та підшкірної клітковини

Поодинокі: контактний дерматит.

Невідомо: ліхеноїдні реакції, лущення шкіри, набряк привушної залози.

З боку скелетно-м’язової та сполучної тканини

Невідомо: посмикування м’язів або тремор.

Порушення загального характеру

Невідомо: астенія, транзиторне порушення смаку або відчуття печіння язика, відчуття гарячого або холодного.

При тривалому та безперервному застосуванні хлоргексидину може виникати тимчасове коричневе забарвлення зубів. Однак це забарвлення можна усунути. Не було повідомлень про зміну кольору зубів під час застосування лікарського засобу для лікування захворювань глотки.

Термін придатності

3 роки.

Умови зберігання

Зберігати при температурі не вище 25 °С. Зберігати в недоступному для дітей місці.

Упаковка

Блістер, що містить 12 льодяників; по 2 блістери в картонній коробці.

Категорія відпуску

Без рецепта.

Виробник

(випуск серій)

Лек Фармацевтична компанія д.д./Lek Pharmaceuticals d.d.

Місцезнаходження виробника та його адреса місця провадження діяльності

Веровшкова 57, Любляна 1526, Словенія/Verovskova 57, Ljubljana 1526, Slovenia.

Виробник

(виробництво за повним циклом)

Лабораторіа Кваліфар НВ (Кваліфар НВ)/Laboratoria Qualiphar NV (Qualiphar NV).

Місцезнаходження виробника та його адреса місця провадження діяльності

Рііксвег 9, Борнем, 2880, Бельгія/Rijksweg 9, Bornem, 2880, Belgium.

ЛІДОКСАН® МЕД льодяники 6 мг, Sandoz Pharmaceuticals (Словенія)

Склад

діючі речовини: хлоргексидину дигідрохлорид, лідокаїну гідрохлорид;

1 льодяник містить хлоргексидину дигідрохлориду 5 мг та лідокаїну гідрохлориду 1 мг;

допоміжні речовини: кислота лимонна безводна, медовий ароматизатор S-169336, стевія, магнію стеарат, сорбіт (E 420).

Лікарська форма

Льодяники.

Основні фізико-хімічні властивості: білі або білуваті, дещо плямисті круглі льодяники зі смаком меду.

Фармакотерапевтична група

Препарати, що застосовуються при захворюваннях горла. Код АТХ R02A A05.

Фармакологічні властивості

Фармакодинаміка.

Лідокаїну гідрохлорид є периферійним місцевим анестетиком амідного типу. Він проявляє поверхневий аналгетичний ефект без затримки проведення нервових імпульсів в місці введення.

Як місцевий анестетик, лідокаїн має той самий механізм дії, що й інші препарати цієї групи: він блокує генерацію і проведення нервових імпульсів у чутливих, рухових і вегетативних нервових волокнах. Лідокаїн безпосередньо впливає на мембрани клітин, інгібуючи надходження іонів натрію в нервові волокна через мембрани. У зв’язку з прогресуючим поширенням анестезувального ефекту зростає поріг електричного збудження в периферичних нервах, проведення нервового імпульсу сповільнюється, а відтворення потенціалу дії послаблюється, що, в кінцевому підсумку, призводить до повного блокування нервового імпульсу. В цілому, місцеві анестетики швидше блокують вегетативні нерви, дрібні немієлінізовані (відчуття болю) і дрібні мієлінізовані (відчуття болю, температура), ніж великі мієлінізовані волокна (відчуття дотику, тиску).

На молекулярному рівні лідокаїн специфічно блокує натрієві іонні канали в неактивному стані, що перешкоджає генеруванню потенціалу дії, запобігаючи проведенню нервового імпульсу при місцевому застосуванні лідокаїну поблизу нерва.

Вплив на периферичні нерви є важливим, якщо лідокаїн застосовується як місцевий анестетик. Співвідношення між ефективністю та токсичністю є сприятливим. Спричинені лідокаїном алергічні реакції спостерігаються дуже рідко.

Хлоргексидин є катіонним антисептиком, який діє на грампозитивні бактерії (наприклад, Micrococcus sp., Staphylococcus sp., Streptococcus sp., Bacillus sp., Clostridium sp., Corynebacterium sp.) і меншою мірою на грамнегативні бактерії, переважно вегетативної форми (при кімнатній температурі він неефективний щодо бактеріальних спор). Він також чинить протимікозну дію відносно дерматофітів та грибів. Хлоргексидин швидко блокує інфекційну активність деяких ліпофільних вірусів (наприклад вірус грипу, вірус герпесу, ВІЛ). Препарат діє як бактеріостатик в низьких концентраціях, а у високих концентраціях виявляє бактерицидну дію.

Хлоргексидин несе потужний позитивний заряд — таким чином, він адсорбується на негативно заряджених ділянках бактеріальної клітинної стінки і на позаклітинних структурах. Абсорбція специфічна і локалізується на відповідних ділянках бактеріальної клітинної стінки, що містять фосфати. Це порушує цілісність клітинної мембрани і призводить до збільшення проникності.

Фармакокінетика.

Хлоргексидин

Абсорбція

Після місцевого або перорального застосування хлоргексидин погано абсорбується. Після місцевого застосування на уражену ділянку шкіри хлоргексидин абсорбується зовнішнім шаром шкіри, що спричиняє тривалий бактерицидний вплив на шкіру. Під час фармакокінетичних досліджень виявлено, що приблизно 30% хлоргексидину залишається у ротовій порожнині після промивання, а далі поступово вивільняється у слину. Пацієнти проковтують близько 4% хлоргексидину.

Хлоргексидин адсорбується на негативно заряджених поверхнях зубів, нальоті або слизовій оболонці рота і, таким чином, довше залишається в порожнині рота.

Розподіл

Після перорального застосування зв’язування хлоргексидину з білками плазми є недостатнім.

Метаболізм та виведення

Хлоргексидин не накопичується. Метаболізується тільки незначна частина. 10% адсорбованої діючої речовини виводиться з сечею, а 90% — з калом.

Лідокаїн

Абсорбція

Ступінь системної абсорбції лідокаїну залежить від ділянки та шляху застосування. Він швидко абсорбується із травного тракту, слизових оболонок та через пошкоджену шкіру, однак перед попаданням у системний кровотік більша його частина розкладається. Абсорбція зі слизових оболонок після місцевого застосування залежить від перфузії та загальної дози. Через 30 хвилин після застосування менше ніж 17% від дози може виводитись в незміненому стані із травного тракту та менше ніж 1,5% — з інших тканин.

Анестезувальна дія лідокаїну після місцевого застосування проявляється через 2–5 хвилин та триває від 30 до 45 хвилин. Анестезія є поверхневою та не поширюється на підслизові структури.

Біодоступність лідокаїну після перорального застосування становить 35%.

Розподіл

Лідокаїн добре розподіляється у тканинах (нирках, легенях, печінці, серці, жировій тканині). Лідокаїн проникає через гематоенцефалічний бар’єр та плаценту і виділяється в грудне молоко людини. Зв’язування з білками плазми є змінним і залежить від концентрації.

Метаболізм та виведення

Лідокаїн метаболізується шляхом першого проходження через печінку. Він деалкілується у печінці. Перші два метаболіти (моноетилгліцинексилідид та гліцинексилідид) є фармакологічно активними. У деяких пацієнтів ці два метаболіти чинять токсичний вплив на центральну нервову систему. Обидва метаболіти можуть гідролізуватися до ксилідину, який потім окислюється до 4-гідроксиксилідину — основного метаболіту, що виявляється у сечі. У людини з нормальною функцією печінки лідокаїн в основному метаболізується через фермент CYP1A2. Він виводиться головним чином нирками у формі метаболітів, 10% — у вигляді незміненої субстанції. Біологічний період напіввиведення лідокаїну становить 1,5­–2 години у дорослих пацієнтів та 3 години у новонароджених. Біологічний період напіввиведення метаболітів лідокаїну становить 2–10 годин.

Біологічний період напіввиведення пролонгований при застійній серцевій недостатності, захворюваннях печінки та інфаркті міокарда.

Клінічні характеристики

Показання

Запальні та інфекційні захворювання порожнини рота та глотки, які супроводжуються болем при ковтанні та подразненням.

Протипоказання

  • Підвищена чутливість до діючих речовин (хлоргексидину або лідокаїну) чи до будь-якої з допоміжних речовин лікарського засобу або до місцевих анестетиків амідного типу.
  • Дитячий вік до 6 років.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій

Лідокаїн є інгібітором ферменту CYP1A2 та меншою мірою — ізоферментів 2D6 та 3A4, але взаємодії із субстратами цих ферментів при застосуванні препарату у рекомендованих дозах є клінічно незначущими.

Пацієнтам не слід приймати цей лікарський засіб одночасно з інгібіторами холінестерази (наприклад, неостигміном, дистигміном, піридостигміном) або з іншими препаратами для лікування тяжкої міастенії.

На фоні лікування препаратом пацієнтам не слід застосовувати інші місцеві антисептики для одночасної дезінфекції горла. Це не стосується інших лікарських засобів, що містять хлоргексидин/лідокаїн, через вміст однакового діючого інгредієнта. При одночасному застосуванні спрею та льодяників пацієнтам не слід перевищувати добову дозу. Також спрей та льодяники не слід застосовувати дітям одночасно.

Хлоргексидин несумісний з аніоноактивними речовинами (наприклад, натрію лаурилсульфатом) та деякими іншими речовинами (наприклад, альгінатами, трагакантом), які часто містяться у зубних пастах. Таким чином, інтервал між чищенням зубів і прийомом льодяників повинен становити не менше 30 хвилин.

Особливості застосування

При бактеріальних інфекціях, що супроводжуються підвищенням температури тіла, хлоргексидин/лідокаїн використовують як додатковий лікарський засіб після консультації з лікарем.

Слід бути обережним, призначаючи препарат пацієнтам із серцевою недостатністю, порушенням функції печінки, а також пацієнтам, які одночасно приймають аналоги лідокаїну (антиаритмічні засоби класу І), через можливе посилення побічної дії лідокаїну.

Пацієнтам, схильним до реакцій гіперчутливості, лікарський засіб потрібно застосовувати з обережністю.

Не слід приймати цей лікарський засіб більше 3–4 днів. Його рекомендується застосовувати лише для зменшення болю і подразнення глотки, спричинених запаленням. Якщо за цей час стан пацієнта не покращується, треба припинити лікування та звернутися до лікаря.

Не слід вживати їжу або напої та чистити зуби протягом не менше 1 години після прийому препарату.

Льодяники містять сорбіт (E 420). Якщо у Вас встановлена непереносимість деяких цукрів, проконсультуйтеся з лікарем, перш ніж приймати цей лікарський засіб.

Також льодяники містять слідові кількості сульфітів (від ароматизатора меду). У рідкісних випадках можуть спостерігатись реакції гіперчутливості та бронхоспазм.

Застосування у період вагітності або годування груддю

Застосування лікарського засобу під час вагітності та в період лактації не рекомендоване, окрім випадків, коли передбачувана користь перевищує потенційний ризик.

Вагітність

Хлоргексидин

Достатніх контрольованих досліджень впливу хлоргексидину під час вагітності на сьогодні немає.

Лідокаїн

Зміни фармакокінетики та фармакодинаміки лідокаїну під час вагітності можуть обумовити симптоми токсичності.

Годування груддю

Хлоргексидин

Невідомо, чи хлоргексидин проникає у грудне молоко. Не можна виключити ризик для новонароджених/немовлят.

Лідокаїн

Метаболіти лідокаїну проникають у грудне молоко. Однак на цей час повідомлень про побічні ефекти у новонароджених/немовлят не було.

Репродуктивна функція

Дані про вплив хлоргексидину або лідокаїну на репродуктивну функцію людини відсутні.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами

Жодних досліджень щодо впливу лікарського засобу на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами не проводилось.

Спосіб застосування та дози

Дорослі та діти віком від 12 років

Рекомендована доза від 6 до 10 льодяників на день залежно від тяжкості симптомів. Льодяник слід повільно розсмоктувати у ротовій порожнині кожні 2,5–4 години.

Для дорослих та дітей віком від 12 років максимальна добова доза хлоргексидину становить 50 мг, а максимальна добова доза лідокаїну — 10 мг, що відповідає 10 льодяникам.

Діти віком від 6 до 12 років

Рекомендована доза для дитини віком від 6 років становить половину дози дорослої людини, тобто від 3 до 5 льодяників на день залежно від тяжкості симптомів. в слід повільно розсмоктувати у роті кожних 5–8 годин.

Для дітей віком від 6 до 12 років максимальна добова доза хлоргексидину становить 25 мг, а максимальна добова доза лідокаїну — 5 мг, що відповідає 5 льодяникам.

Максимальна разова доза для дорослих та дітей віком від 6 років становить 5 мг хлоргексидину (0,08 мг/кг маси тіла) і 1 мг лідокаїну (0,02 мг/кг маси тіла), що відповідає 1 льодянику.

Максимальна добова доза хлоргексидину становить 50 мг, а максимальна добова доза лідокаїну становить 10 мг, що відповідає 10 льодяникам.

Спосіб застосування.

Льодяники необхідно розсмоктувати до повного розчинення. Лікарський засіб призначений для місцевого застосування в ротовій порожнині і горлі.

Не бажане застосування препарату під час або одразу ж після вживання їжі.

Після застосування лікарського засобу рекомендується не їсти та не пити принаймні протягом години.

Для досягнення оптимального ефекту рекомендується не застосовувати препарат безпосередньо до або після чищення зубів. Рекомендується зачекати не менше 30 хвилин між застосуванням препарату та чищенням зубів.

Тривалість лікування

Лікарський засіб не можна приймати протягом більше 3–4 днів. Якщо протягом цього періоду часу стан пацієнта не покращується або у пацієнта розвивається бактеріальна інфекція, що супроводжується підвищенням температури тіла, лікування слід припинити і звернутися за консультацією до лікаря.

Діти

Не призначають дітям віком до 6 років.

Передозування

Незважаючи на те, що лікарський засіб містить малу частину токсичної дози і застосовується місцево, слід враховувати можливість передозування з необережності, особливо у разі лікування дітей.

Хлоргексидин абсорбується із травного тракту у незначній кількості. Лідокаїн абсорбується швидше, але біодоступність після перорального застосування становить тільки 35%. Токсичні ефекти лідокаїну виникають при плазмових концентраціях, що перевищують 6 мг/л.

Після застосування надмірних доз (більше 20 льодяників на день) можуть виникати труднощі при ковтанні (зниження контролю над ковтальним рефлексом) — в такому випадку слід негайно звернутися до лікаря. Системна інтоксикація виникає внаслідок впливу на центральну нервову систему та серцево-судинну систему. Першими реакціями передозування є ушкодження центральної нервової системи.

Симптоми, які можуть виникнути при системній інтоксикації:

  • з боку центральної нервової системи:

головний біль, галюцинації, вертиго, в’ялість, сонливість, неспокій, дзвін у вухах, парестезії, порушення мови і слуху, періоральне оніміння, метаболічний ацидоз, ністагм, тремор м’язів, психоз, судоми, зупинка дихання, кома, епілептичний напад, зміна рівня свідомості;

  • з боку серцево-судинної системи:

серцево-судинна недостатність, циркуляторний колапс, тяжка брадикардія, серцева аритмія (зупинка синусового вузла, тахіаритмія), зупинка серця.

Крім того, відомі окремі випадки передозування хлоргексидину з появою таких симптомів: набряк глотки, некротичні ураження стравоходу, підвищення активності амінотрансфераз у сироватці крові (більш ніж у 30 разів вище норми), блювання, ерозії шлунка та дванадцятипалої кишки з активним атрофічним гастритом, ейфорія, порушення зору та повна втрата смаку (упродовж 8 годин).

Лікування при системній інтоксикації

При виникненні симптомів системної інтоксикації терапію слід негайно припинити. Слід викликати блювання та промити шлунок. Слід прийняти аніоноактивні речовини, наприклад: алкілбензолсульфонат, алкілсульфонат чи алкілсульфат натрію. У більш тяжких випадках пацієнта слід госпіталізувати для підтримки дихання та кровообігу, а також для уникнення зневоднення. Для лікування судомних припадків застосовують діазепам.

Побічні реакції

Небажані явища наведені за системами органів і частотою виникнення:

дуже часті (≥1/10);

часті (≥1/100 — <1/10);

нечасті (≥1/1000 — <1/100);

поодинокі (≥1/10000 — <1/1000);

рідкісні (<1/10000);

частота невідома (не може бути розрахована за наявними даними).

З боку системи крові та лімфатичної системи

Частота невідома: метгемоглобінемія.

З боку імунної системи

Часті: шкірні реакції гіперчутливості.

Поодинокі: тяжкі реакції гіперчутливості, включаючи анафілактичний шок.

Рідкісні: уртикарія.

Частота невідома: реакції гіперчутливості уповільненого типу (контактна алергія, фоточутливість) або інші реакції шкіри чи зубів.

З боку психіки

Частота невідома: неспокій, збудження, ейфорія.

З боку нервової системи

Частота невідома: сонливість, запаморочення, дезорієнтація, сплутаність свідомості (включаючи сплутаність мови), вертиго, тремор, психоз, нервозність, парестезії, оніміння, судоми, втрата свідомості, кома.

З боку органів зору

Частота невідома: порушення зору, включаючи неясність зору і диплопію.

З боку органів слуху та лабіринту

Частота невідома: дзвін у вухах (тинітус).

З боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння

Частота невідома: диспное, респіраторний дистрес-синдром, пригнічення дихання, зупинка дихання, астма.

З боку травного тракту

Часті: нудота, блювання, біль у животі.

Частота невідома: труднощі з ковтанням, виразки у ротовій порожнині.

З боку шкіри та підшкірної клітковини

Поодинокі: контактний дерматит.

Частота невідома: ліхеноїдні реакції, лущення шкіри, набряк привушної залози.

З боку скелетно-м’язової та сполучної тканини

Частота невідома: посмикування м’язів або тремор.

Порушення загального характеру

Частота невідома: астенія, транзиторне порушення смаку або відчуття печіння язика, відчуття гарячого або холодного.

При тривалому та безперервному застосуванні хлоргексидину може виникати тимчасове коричневе забарвлення зубів. Однак це забарвлення можна усунути.

Термін придатності

2 роки.

Умови зберігання

Зберігати при температурі не вище 25 °С. Зберігати в недоступному для дітей місці.

Упаковка

Блістер, що містить 12 льодяників; по 2 блістери в картонній коробці.

Категорія відпуску

Без рецепта.

Виробник

(випуск серій)

Лек Фармацевтична компанія д.д.

Місцезнаходження виробника та його адреса місця провадження діяльності

Веровшкова 57, Любляна 1526, Словенія.

Дата додавання: 23.09.2021 р.
© Компендіум 2021

Діагнози, при яких застосовують ЛІДОКСАН ЛЬОДЯНИКИ

Гостра респіраторна вірусна інфекція МКХ J06.9
Гострий алергічний бронхіт МКХ J20.9
Гострий ларингіт МКХ J04.0
Гострий фаринготонзиліт МКХ J03.9
Фаринголарінгіт МКХ J02.9
Хронічний тонзиліт МКХ J35.0

Рекомендовані аналоги ЛІДОКСАН ЛЬОДЯНИКИ:

препарати, що застосовуються у разі захворювань горла

Коментарі

Алексей Музыченко 24.09.2021 12:00

В справочнику «Компендіум» 2019 року по препарату Лідоксан (Lidoksan) була представлена наступна інформація

ФАРМАКОЛОГІЧНІ ВЛАСТИВОСТІ:

фармакодинаміка. Хлоргексидин є катіонним антисептиком класу біс-бігуанідів, який чинить антибактеріальну дію як на грампозитивні (наприклад Micrococcus spp., Staphylococcus spp., Streptococcus spp., Bacillus spp., Clostridium spp., Corynebacterium spp.), так і на грамнегативні мікроорганізми (хоча й меншою мірою), переважно на вегетативну форму (при кімнатній температурі він неактивний проти бактеріальних спор). Він також чинить протигрибкову дію відносно дерматофітів та грибів. Препарат швидко інактивує деякі ліпофільні віруси (наприклад вірус грипу, вірус герпесу, ВІЛ).
Препарат діє як бактеріостатик у низьких концентраціях, а у високих концентраціях чинить бактерицидну дію. Молекула хлоргексидину несе потужний позитивний заряд — і таким чином абсорбується на негативно заряджених ділянках бактерійної клітинної стінки. Абсорбція специфічна і локалізується на спеціальних фосфатовмісних ділянках бактерійної клітинної стінки. Це порушує цілісність клітинної мембрани і призводить до підвищеної проникності.
Хлоргексидин абсорбується на поверхні зубів, розташованих у роті пластинах або слизовій оболонці порожнини рота; це дає змогу препарату залишатися у ротовій порожнині протягом більш тривалого періоду.
Ефективність антисептиків та дезінфекційних засобів залежить від концентрації, температури та часу експозиції.
Лідокаїну гідрохлорид є периферичним місцевим анестетиком амідного типу. Він виявляє поверхневий анальгезивний ефект.
Як місцевий анестетик лідокаїн має той самий механізм дії, що й інші препарати цієї групи; він блокує генерацію і проведення нервових імпульсів у чутливих, рухових і вегетативних нервових волокнах. Він безпосередньо впливає на мембрани клітин, інгібуючи надходження іонів натрію в нервові волокна через мембрани. У зв’язку з прогресуючим поширенням анестезувального ефекту підвищується поріг електричного збудження в периферичних нервах, проведення нервового імпульсу сповільнюється, а відтворення потенціалу дії послаблюється, що в кінцевому підсумку призводить до повного блокування нервового імпульсу. У цілому місцеві анестетики швидше блокують вегетативні нерви, дрібні немієлінізовані (відчуття болю) і дрібні мієлінізовані (відчуття болю, температури), ніж великі мієлінізовані волокна (відчуття дотику, тиску).
На молекулярному рівні лідокаїн специфічно блокує натрієві іонні канали в неактивному стані, що перешкоджає генеруванню потенціалу дії та запобігає проведенню нервового імпульсу при місцевому застосуванні лідокаїну поблизу нерва.
Вплив на периферичні нерви є важливим, якщо лідокаїн застосовують як місцевий анестетик. Оцінка співвідношення між ефективністю та токсичністю є сприятливою. Спричинені лідокаїном алергічні реакції відмічають дуже рідко.
Окрім блокування збудження в периферичних нервах, місцеві анестетики впливають на всі органи, де відбувається збудження імпульсів. Спостерігається вплив на ЦНС, автономні ганглії, нервово-м’язові з’єднання та всі форми м’язових волокон. Лідокаїн також являє собою антиаритмічний препарат Ib класу.
Фармакокінетика
Хлоргексидин. Абсорбція. Після місцевого або перорального застосування хлоргексидин погано абсорбується. Під час фармакокінетичних досліджень виявлено, що близько 30% хлоргексидину залишається в ротовій порожнині після промивання, і в подальшому поступово вивільняється у слину.
Розподіл. Хлоргексидин значною мірою зв’язується з білками у слині.
Метаболізм та виведення. Хлоргексидин не накопичується в тканинах організму. Ступінь його метаболізму є незначним. Після застосування всередину 300 мг хлоргексидину глюконату близько 90% дози виводиться з жовчю і калом, а менше 10% — із сечею.
Лідокаїн. Абсорбція. Ступінь системної абсорбції лідокаїну залежить від ділянки та шляху застосування. Він швидко абсорбується у травному тракті, слизових оболонках та через пошкоджену шкіру.
У здорових дорослих, які застосовують 2% розчин для промивання ротової порожнини, лідокаїн у плазмі крові не виявляли. У дітей та дорослих з імунною недостатністю лідокаїн повторно абсорбується через слизову оболонку ротової порожнини у плазму крові. Концентрація лідокаїну в плазмі крові становить близько 0,2 мкг/мл, але токсична концентрація у плазмі становить 5 мкг/мл.
Анестезувальна дія лідокаїну після місцевого застосування виявляється через 2–5 хв та триває протягом 30–45 хв. Анестезія є поверхневою і не поширюється на підслизові структури.
Розподіл. Лідокаїн інтенсивно розподіляється по всіх тканинах (нирки, легені, печінка, серце, підшкірно-жирова клітковина). Лідокаїн долає гематоенцефалічний та плацентарний бар’єр та виділяється з грудним молоком.
Метаболізм та виведення. Лідокаїн метаболізується шляхом першого проходження через печінку. Його біодоступність після перорального застосування становить 35%. 90% деалкілується в печінці. Перші два метаболіти (моноетилгліцинксилідин і гліцинксилідин) є фармакологічно активними. У деяких пацієнтів ці два метаболіти чинять токсичну дію на ЦНС.
Лідокаїн виділяється переважно у вигляді метаболітів нирками, 10% виводиться в незміненому вигляді. Біологічний T½ лідокаїну становить 1,5–2 год у дорослих пацієнтів. Біологічний T½ метаболітів лідокаїну становить 2–10 год.

ПОКАЗАННЯ:

запальні та інфекційні захворювання порожнини рота та глотки, такі як стоматити, гінгівіти, фарингіти, що супроводжуються болем при ковтанні та подразненням.

ЗАСТОСУВАННЯ:

Лідоксан Лимон/Лідоксан Ментол, льодяники
Дорослі та діти віком від 12 років. Рекомендована доза 6–10 льодяників на добу залежно від тяжкості симптомів. Льодяник слід повільно розсмоктувати в ротовій порожнині кожні 2,5–4 год.
Діти віком 6–12 років. Рекомендована доза для дитини віком від 6 років становить половину дози дорослої людини, тобто 3–5 льодяників на добу залежно від тяжкості симптомів. Лідоксан Лимон/Лідоксан Ментол слід повільно розсмоктувати в роті кожних 5–8 год.
Максимальна разова доза для дорослих становить 5 мг хлоргексидину (0,08 мг/кг маси тіла) і 1 мг лідокаїну (0,02 мг/кг маси тіла), що відповідає 1 льодянику.
Максимальна добова доза хлоргексидину становить 50 мг, а максимальна добова доза лідокаїну становить 10 мг, що відповідає 10 льодяникам.
Спосіб застосування. Лідоксан Лимон/Лідоксан Ментол, льодяники, необхідно розсмоктувати до повного розчинення. Препарат призначають для місцевого застосування в ротовій порожнині й горлі.
Небажане застосування препарату під час або одразу ж після прийому їжі.
Тривалість лікування. Лідоксан Лимон/Лідоксан Ментол не можна приймати протягом більше 3–4 днів. Якщо протягом цього періоду часу стан пацієнта не покращується або у пацієнта розвивається бактеріальна інфекція, що супроводжується підвищенням температури тіла, лікування слід припинити і звернутися за консультацією до лікаря.
Пацієнти з цукровим діабетом. Лідоксан Лимон/Лідоксан Ментол не містить цукру (сахарози), тому його можна приймати пацієнтам з цукровим діабетом.
Лідоксан Лимон Спрей/Лідоксан Ментол Спрей.
Дози. Дорослі та діти віком від 12 років: 3–5 послідовних натиснень на насадку розпилювача; процедуру повторити 6–10 разів на добу.
Максимальна разова доза для дорослих становить 0,85 мг хлоргексидину диглюконату та 0,21 мг лідокаїну гідрохлориду.
Максимальна добова доза для дорослих становить 8,5 мг хлоргексидину диглюконату та 2,1 мг лідокаїну гідрохлориду.
Діти віком 6–12 років: 2–3 послідовних натиснення на насадку розпилювача, процедуру повторити 3–5 разів на добу.
При одному натисненні на насадку розпилювача (85 мг, що еквівалентно 0,085 мл) вивільняється 0,17 мг хлоргексидину диглюконату та 0,04 мг лідокаїну гідрохлориду.
Спосіб застосування. Лікарський засіб призначений для застосування в ділянці горла.
Лідоксан Лимон Спрей/Лідоксан Ментол Спрей призначений для індивідуального застосування.
Порядок використання флакона, що містить препарат Лимон Спрей/Лідоксан Ментол Спрей:
1. Перед використанням пацієнт повинен повернути трубку перпендикулярно до флакона.
2. Пацієнт повинен широко відкрити рот, направити розпилювач у горло і натиснути на насадку розпилювача. При цьому пацієнт повинен затримати дихання.
Після кожного застосування трубку слід знову повернути вниз, щоб запобігти розпиленню препарату з насадки.
Якщо Лідоксан Лимон Спрей/Лідоксан Ментол Спрей не використовуватиметься протягом деякого часу, рекомендується вимити насадку флакона, для чого потрібно виконати такі дії:
1. Перевернути флакон кришкою вниз і натиснути на насадку розпилювача до повного випорожнення трубки (розчин більше не розпилюється).
2. Зняти трубку з флакона і помістити її на декілька хвилин у посуд з теплою водою.
3. Вийняти трубку з води і просушити.
4. Для блокування насадки потрібно встановити трубку на флакон так, щоб вона була повернута вниз.
Тривалість лікування.
Лідоксан Лимон Спрей/Лідоксан Ментол Спрей не можна використовувати безперервно протягом більше ніж 3–4 днів. Якщо протягом цього періоду стан пацієнта не покращується або у нього розвивається бактеріальна інфекція, що супроводжується підвищенням температури тіла, необхідно звернутися до лікаря.

ПРОТИПОКАЗАННЯ:

Лідоксан Лимон, льодяники.

  • Підвищена чутливість до діючих речовин (хлоргексидину або лідокаїну) або будь-якої з допоміжних речовин препарату, або місцевих анестетиків амідного типу.

  • Дитячий вік до 6 років.

Лідоксан Ментол, льодяники.

  • Підвищена чутливість до діючих речовин (хлоргексидину або лідокаїну) або будь-якої з допоміжних речовин препарату, або до місцевих анестетиків амідного типу.
  • Дитячий вік до 6 років.
  • Протипоказано дітям із судомами м’язів в анамнезі (включаючи фебрильні судоми), оскільки цей лікарський засіб містить левоментол.

Лідоксан Лимон Спрей.

  • Підвищена чутливість до діючих речовин (хлоргексидину або лідокаїну) або будь-якої з допоміжних речовин препарату, або місцевих анестетиків амідного типу.
  • Дитячий вік до 6 років

.

  • Алкогольна залежність

.
Лідоксан Ментол Спрей

  • Підвищена чутливість до діючих речовин (хлоргексидину або лідокаїну) чи будь-якої з допоміжних речовин препарату або місцевих анестетиків амідного типу.

  • Дитячий вік до 6 років.

  • Алкогольна залежність.

  • Протипоказано дітям із судомами м’язів в анамнезі (включаючи фебрильні судоми), оскільки цей лікарський засіб містить ментол.

ПОБІЧНА ДІЯ:

небажані явища наведені за класами систем органів і частотою виникнення: дуже часто (≥1/10); часто (≥1/100 до <1/10); нечасто (≥1/1000 до <1/100); поодинокі (≥1/10 000 до <1/1000); рідко (<1/10 000); невідомо (неможливо визначити за наявними даними).
З боку системи крові та лімфатичної системи: невідомо — метгемоглобінемія.
З боку імунної системи: часто — шкірні реакції гіперчутливості; поодинокі — тяжкі реакції гіперчутливості, включаючи анафілактичний шок; рідко — уртикарія; невідомо — реакції гіперчутливості уповільненого типу (контактна алергія, фоточутливість) або інші реакції шкіри чи зубів.
З боку психіки: невідомо — неспокій, збудження, ейфорія.
З боку нервової системи: невідомо — сонливість, запаморочення, дезорієнтація, сплутаність свідомості (включаючи сплутаність мови), вертиго, тремор, психоз, нервозність, парестезії, оніміння, судоми, втрата свідомості, кома.
З боку органа зору: невідомо — порушення зору, включаючи неясність зору або диплопія.
З боку органа слуху та лабіринту: невідомо — дзвін у вухах (тинітус).
З боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння: невідомо — диспное, респіраторний дистрес-синдром, пригнічення дихання, зупинка дихання, БА.
З боку травного тракту: часто — нудота, блювання, біль у животі; невідомо — труднощі з ковтанням, виразки в ротовій порожнині.
З боку шкіри та підшкірної клітковини: поодинокі — контактний дерматит; невідомо — ліхеноїдні реакції, лущення шкіри, набряк привушної залози.
З боку скелетно-м’язової та сполучної тканини: невідомо — посмикування м’язів або тремор.
Порушення загального характеру: невідомо — астенія, транзиторне порушення смаку або відчуття печіння язика, відчуття гарячого або холодного.
При тривалому та безперервному застосуванні хлоргексидину може виникати тимчасове коричневе забарвлення зубів. Однак це забарвлення можна усунути. Не отримано повідомлень про зміну кольору зубів під час застосування лікарського засобу для лікування захворювань глотки.

ОСОБЛИВОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ:

при бактеріальних інфекціях, що супроводжуються підвищенням температури тіла, хлоргексидин/лідокаїн використовують як додатковий лікарський засіб після консультації з лікарем.
Слід дотримуватися обережності, призначаючи препарат пацієнтам із серцевою недостатністю, порушенням функції печінки, а також пацієнтам, які одночасно приймають аналоги лідокаїну (антиаритмічні засоби класу I), через можливе підвищення ризику посилення побічної дії лідокаїну.
Пацієнтам, схильним до реакцій гіперчутливості, препарат у формі льодяників або спрея слід застосовувати з обережністю.
Пацієнтам не слід застосовувати цей лікарський засіб більше 3–4 днів. Його рекомендується використовувати лише до зменшення вираженості болю і подразнення глотки, спричинених запаленням. Якщо за цей час стан пацієнта не покращується, слід припинити лікування та звернутися до лікаря.
Після застосування пацієнту не слід приймати їжу або напої та чистити зуби.
Лідоксан Лимон/Лідоксан Ментол у формі льодяників містить сорбіт (E420). Якщо у пацієнта встановлена непереносимість деяких цукрів, слід проконсультуватися з лікарем, перш ніж приймати цей препарат.
Також Лідоксан Лимон у формі льодяників містить аспартам (E951), що є джерелом фенілаланіну. Це може становити небезпеку для осіб з фенілкетонурією.
Лідоксан Лимон у формі льодяників містить невелику кількість етанолу (спирту), що менше, ніж 100 мг на льодяник.
Лідоксан Лимон Спрей містить 29,7% об. етилового спирту. Одна доза (при натисненні на насадку розпилювача — 0,085 мл) містить 0,02 г етилового спирту та 0,017 г пропіленгліколю. Максимальна разова доза для дорослих та дітей віком від 12 років (5 натиснень на насадку розпилювача) містить до 104,46 мг етилового спирту (що еквівалентно 2,64 мл пива або 1,10  мл вина). Максимальна разова доза для дітей віком 6–12 років (3 натиснення на насадку розпилювача) містить 62,68 мг етилового спирту (що становить 1,58 мл пива або 0,66 мл вина на дозу). Після першого застосування препарату використовувати флакон не більше 6 міс, але не більше зазначеного на упаковці терміну придатності.
Пропіленгліколь, що входить до складу препарату Лідоксан Лимон Спрей, може спричинити симптоми, схожі з такими, що виникають при зловживанні алкоголем.
Лідоксан Ментол Спрей містить 41,6% об. етилового спирту. Одна доза (при натисненні на насадку розпилювача — 0,15–0,20 мл) містить 0,0504–0,0672 г етилового спирту. Максимальна разова доза для дорослих та дітей віком від 12 років (1 мл розчину або 5 натиснень на насадку розпилювача) містить до 336 мг етилового спирту (що еквівалентно 8,5 мл пива або 3,5 мл вина). Максимальна разова доза для дітей віком 6–12 років (3 натиснення на насадку розпилювача) містить 201 мг етилового спирту (що дорівнює 5,1 мл пива або 2,1 мл вина на дозу). Після першого застосування препарату використовувати флакон не більше 3 міс, але не більше зазначеного на упаковці терміну придатності.
Лідоксан Лимон Спрей/Лідоксан Ментол Спрей шкідливий для осіб з алкоголізмом.
Вміст етилового спирту слід брати до уваги при призначенні препарату вагітним та жінкам, які годують груддю, дітям та особам групи високого ризику, наприклад пацієнтам із захворюваннями печінки чи епілепсією.
Пацієнти з цукровим діабетом. Лідоксан Лимон Спрей/Лідоксан Ментол Спрей не містить сахарози, тому його можна застосовувати пацієнтам з цукровим діабетом.
Застосування в період вагітності або годування груддю. Відомостей про негативний вплив препарату в період вагітності або годування груддю не надходило. Однак спеціальні дослідження у цієї категорії пацієнтів не проводилися. Перед застосуванням препарату лікар має оцінити співвідношення користь/ризик для пацієнтки.
Діти. Не призначають дітям віком до 6 років.
Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні транспортними засобами або іншими механізмами. Жодних досліджень щодо впливу препарату на швидкість реакції при керуванні транспортними засобами або роботі з іншими механізмами не проводилося.

ВЗАЄМОДІЯ З ІНШИМИ ЛІКАРСЬКИМИ ЗАСОБАМИ:

лідокаїн є інгібітором ферменту CYP 1A2 та меншою мірою — ізоферментів 2D6 та 3A4, але взаємодії із субстратами цих ферментів при застосуванні препарату в рекомендованих дозах є клінічно незначущими.
Пацієнтам не слід приймати Лідоксан у формі льодяників або спрея одночасно з інгібіторами холінестерази (наприклад неостигміном, дистигміном, піридостигміном) або з іншими лікарськими засобами для лікування тяжкої міастенії.
На фоні лікування хлоргексидином/лідокаїном пацієнтам не слід застосовувати інші місцеві антисептики для одночасної дезінфекції горла. Це не стосується інших лікарських засобів, що містять хлоргексидин/лідокаїн, через вміст однакового діючого інгредієнта. При одночасному застосуванні спрея та льодяників пацієнтам не слід перевищувати добову дозу. Також спрей та льодяники не слід застосовувати дітям одночасно.
Хлоргексидин несумісний з аніоноактивними речовинами (наприклад натрію лаурилсульфатом) та деякими іншими речовинами (наприклад альгінатами, трагакантом), які часто містяться в зубних пастах. Таким чином, інтервал між чищенням зубів і прийомом льодяників Лідоксан Лимон повинен становити не менше 30 хв.

ПЕРЕДОЗУВАННЯ:

хлоргексидин абсорбується у травному тракті в незначній кількості. Лідокаїн абсорбується швидше, але біодоступність після перорального застосування становить тільки 35%. Токсичні ефекти лідокаїну виникають при плазмових концентраціях, що перевищують 6 мг/л. Після застосування надмірних доз (більше 20 льодяників на добу) можуть виникати труднощі при ковтанні (зниження контролю над ковтальним рефлексом) — у такому разі слід негайно звернутися до лікаря. Системна інтоксикація виникає внаслідок впливу на ЦНС та серцево-судинну систему. Першими реакціями передозування є ушкодження ЦНС.
Симптоми, які можуть виникнути при системній інтоксикації:
- з боку ЦНС: головний біль, галюцинації, вертиго, в’ялість, сонливість, неспокій, дзвін у вухах, парестезії, порушення мови і слуху, періоральне оніміння, метаболічний ацидоз, ністагм, тремор м’язів, психоз, судоми, зупинка дихання, кома, епілептичний напад, зміна рівня свідомості;
- з боку серцево-судинної системи: циркуляторний колапс, тяжка брадикардія, серцева аритмія (зупинка синусного вузла, тахіаритмія), зупинка серця.
Крім того, відомі окремі випадки передозування хлоргексидином з появою наступних симптомів: набряк глотки, некротичні ураження стравоходу, підвищення показників амінотрансферази в сироватці крові (більше ніж у 30 разів вище норми), блювання, ерозії шлунка та дванадцятипалої кишки з активним атрофічним гастритом, ейфорія, порушення зору та повна втрата смаку (упродовж 8 год).
Лікування при системній інтоксикації. При виникненні симптомів системної інтоксикації терапію слід негайно припинити. Слід викликати блювання та промити шлунок. Необхідно прийняти аніоноактивні речовини, наприклад алкілбензолсульфонат, алкілсульфонат чи алкілсульфат натрію. У більш тяжких випадках пацієнта слід госпіталізувати для підтримки дихання та кровообігу, а також для уникнення зневоднення. Для лікування судомних припадків застосовують діазепам.

УМОВИ ЗБЕРІГАННЯ:

при температурі не вище 25 °С.

Додати свій

Спеціалізований мобільний додаток
для пошуку інформації про лікарські препарати
Наведіть камеру на QR-код, щоб завантажити
На нашому сайті застосовуються файли cookies для більшої зручності використання та покращенняя роботи сайту. Продовжуючи, ви погоджуєтесь з застосуванням cookies.
Developed by Maxim Levchenko