0
UA | RU

Пантенол (Panthenolum)

Хемофарм

Склад і форма випуску

РечовинаКількість
Декспантенол50 мг/г
Допоміжні речовини: гліцерол концентрований, вазелін білий, ланолін безводний, парафін рідкий, парафін твердий, вода очищена, спирт стеариловий, спирт цетіловий.
№ UA/7848/01/01 від 18.12.2018
Класифікація
Лікарські засоби
Активна речовина

Актуальна інформація

Препарат Пантенол згідно з АТС-класифікацією належить до групи препаратів, що сприяють загоєнню (рубцюванню) ран. Діючою речовиною Пантенолу є декспантенол, який, у свою чергу, є попередником пантотенової кислоти.

Актуальність проблеми

Порушення шкірного бар’єру — це основна причина розвитку різних патологічних станів шкіри, таких як сухість шкіри (як сам стан), чутлива шкіра, себорейний дерматит, атопічний дерматит або контактний дерматит (Danby S.G., 2016; Giménez-Arnau A., 2016). Тому зволоження і відновлення шкірного бар’єру рогового шару є важливими властивостями будь-якого препарату з догляду за шкірою (Lodén M., 2016). Декспантенол покращує місцеве зволоження шкіри; ця дія може бути пов’язана з гігроскопічними властивостями декспантенолу і його здатністю утримувати вологу (Wollina U., 2001; Lodén M., 2016). Зволожувальний ефект, мабуть, пов’язаний з його здатністю відновлювати епідермальний бар’єр (Wollina U., Kubicki J., 2005). В експериментальному дослідженні з посіченою свинячою шкірою було встановлено, що декспантенол підвищує молекулярну рухливість декількох ліпідних і білкових сегментів рогового шару, створюючи тим самим властивості гідратованої шкіри, у тому числі в умовах зневоднення. Зокрема, було продемонстровано, що декспантенол взаємодіє з ліпідними сегментами позаклітинних ламелл і білковими залишками в клітинах рогового шару і таким чином компенсує зниження гідратації шляхом збереження/підвищення молекулярної рухливості (Björklund S. et al., 2016).

Механізми, за допомогою яких декспантенол відновлює і захищає бар’єрну функцію шкіри, до кінця не з’ясовані. Оскільки різні шари шкіри піддаються постійному оновленню, зволожувачі створюють середовище, яке сприяє фізіологічним процесам (наприклад функціонуванню ферментів), необхідним для підтримки або відновлення бар’єрної функції шкіри. Крім того, препарати для місцевого застосування можуть також проникати глибше в епідерміс і заважати виробленню бар’єрних ліпідів і дозріванню корнеоцитів (Lodén M., 2016). Фактично було висловлено припущення, що декспантенол сприяє регенерації епідермісу за рахунок посилення диференціювання епідермісу і синтезу ліпідів (Giménez-Arnau A., 2016).

Атопічний дерматит

Недостатній прояв бар’єрної функції шкіри, що призводить до підвищеної трансепідермальної втрати води і зменшення гідратації рогового шару (суха шкіра), є характерною рисою атопічного дерматиту (АД) (Proksch E., 2008; Ring J. et al., 2012). У результаті клінічних досліджень встановлено, що щоденне застосування засобів з догляду за шкірою може запобігти АД або продовжити час між його загостреннями (Simpson E.L. et al., 2010; Simpson E.L. et al., 2014; Gelmetti C. et al., 2015). Таким чином, місцеве нанесення декспантенолу відіграє очевидну роль у якості догляду за шкірою на етапах постзапальної підтримки АД завдяки своїй доведеній здатності зволожувати шкіру і відновлювати шкірний бар’єр.

У подвійному сліпому рандомізованому контрольованому дослідженні (РКД) в цілому 60 здоровим добровольцям наносили на шкіру декспантенол, приготований у двох різних ліпофільних носіях у концентрації 2,5%. Застосування препарату 2 р/добу протягом 7 днів статистично значимо покращувало гідратацію рогового шару і зменшувало трансепідермальну втрату води порівняно з контрольною групою (Gehring W., Gloor M., 2000). У контексті рандомізованого дослідження на 20 здорових добровольцях та ж сама група оцінила гідрофільну емульсію, що містить 2,5 або 5% декспантенолу, щодо її дії на гідратацію і відновлення шкірного бар’єру за допомогою тесту на повторне використання лаурилсульфату натрію (SLS) (Gehring W., Gloor M., 2001). Місцеве застосування обох декспантенолвмісних емульсій статистично значимо покращувало гідратацію рогового шару й захисну функцію шкіри порівняно з контрольною групою. За кількістю позитивних ефектів результат був більш виражений з 5% декспантенолвмісною емульсією. Результати були отримані відповідно до аналогічно розробленого дослідження, в якому вивчали 2,5% декспантенолвмісний лосьйон у 20 здорових добровольців стосовно його впливу на гідратацію і відновлення шкірного бар’єру із застосуванням тесту на повторне використання SLS (Gehring W., Gloor M., 2001).

Попрілості у дітей

Попрілості у дітей (пелюшковий дерматит) — форма подразливого контактного дерматиту, що виникає в ділянці підгузка, найпоширеніше захворювання шкіри у немовлят (Klunk C. et al., 2014). Найбільш важливим фактором розвитку пелюшкового дерматиту є тривалий контакт шкіри з сечею та калом, який викликає руйнування шкірного бар’єру у результаті мацерації (розм’якшення й ослаблення рогового шару з виділенням природних зволожувальних факторів), локально підвищеної лужності, що призводить до активації фекальних протеаз, ліпази і тертя (Adam R., 2008; Atherton D.J. et al., 2015). Ключем до успішного лікування пелюшкового дерматиту є проведення профілактичних заходів. Це включає м’яке очищення, негайну зміну підгузків, що містять сечу і кал, і регулярне застосування захисного бар’єрного препарату (Atherton D.J., 2004; Stamatas G.N., Tierney N.K., 2014; Atherton D.J. et al., 2015). Застосування захисних кремів або мазей при кожній зміні підгузків рекомендується в якості захисного або профілактичного заходу. Захисні креми/мазі утворюють ліпідну плівку на поверхні шкіри і захищають її від контакту з вологою і подразниками (Stamatas G.N., Tierney N.K., 2014; Atherton D.J. et al., 2015). Фактично застосування бар’єрних пом’якшувальних препаратів при зміні підгузків у даний час є стандартною практикою (Atherton D.J., 2016). Усвідомлюючи зростаючу важливість застосування захисних препаратів для догляду за шкірою, міжнародна група експертів-дерматологів і педіатрів у якості заходів щодо запобігання попрілостей в 2012 р. погодила 9 характеристик, властивих ідеальному препарату, придатному для багаторазового застосування для догляду за шкірою немовлят під підгузками (Atherton D. J , 2015). Група переглянула раніше досягнутий консенсус, опублікований у 2004 р. (Atherton D.J., Mills K., 2004), збільшивши попередні 7 характеристик до 9.

Роль декспантенолу при дерматологічних станах, пов’язаних з цукровим діабетом

В одному з досліджень було встановлено, що 2 декспантенолвмісних лосьйони, що підходять для догляду за шкірою діабетичних стоп і ступень, значно покращували гідратацію шкіри (за даними корнеометрії) при нанесенні їх 2 р/добу протягом 4 тиж діабетикам із сухою шкірою. У результаті застосування обох препаратів було зафіксовано, що вони поліпшили суб’єктивні результати (напруга, свербіж і сухість) в оброблених ділянках. Передбачається, що тестовані препарати можуть допомогти в профілактиці інфекцій стоп у пацієнтів з цукровим діабетом.

Декспантенол як засіб загоєння ран

Процес загоєння ран часто ділиться на три фази: запалення, регенерація (грануляція, проліферація) і дозрівання (епітелізація, ремоделювання рубця). У процесі ремоделювання тканини підвищується потреба в пантотеновій кислоті (Singer A.J., Clark R.A., 1999; Weimann B.I., Hermann D., 1999; Nast A. et al., 2016). Передбачається, що позитивний вплив декспантенолу на загоєння ран є результатом підвищеної проліферації фібробластів і прискореної епітелізації (Oguz A., 2015); обидва процеси важливі для лікування глибоких і поверхневих ран (Proksch E., 2006).

Дермальний фібробласт має потенціал багатолінійної диференціації і відіграє ключову роль у відновленні тканин і, отже, загоєнні ран (Lorenz K. et al., 2008). Вплив декспантенолу на фібробласти людини (наприклад посилення проліферації, клітинна міграція, прикріплення фібробластів і синтез колагену) було продемонстровано в декількох дослідженнях in vitro (Lacroix B. et al., 1988; Hauptmann S. et al., 1992; Weimann B.I., Hermann D., 1999; Wiederholt T. et al., 2009). Хоча позитивний вплив декспантенолу на клітинну проліферацію і загоєння ран було зафіксовано, проте його властивості на молекулярному рівні довгий час залишалися нез’ясованими. З появою нових молекулярних інструментів ситуація змінилася.

Були досліджені молекулярні механізми, пов’язані зі стимулювальною дією пантотенату на проліферацію дермальних фібробластів in vitro. Експресію генів аналізували в дермальних фібробластах людини, культивованих з 20 мкг/мл пантотенату, порівняно з необробленими клітинами. Аналіз мікрочіпів виявив значну активацію експресії IL-6, IL-8, Id1, HMOX-1, HspB7 і CYP 1B1 пантотенатом. Оскільки IL-6 і IL-8 є одними з цитокінів, що найбільш сильно експресуються під час загоєння ран (Takamiya M. et al., 2006), посилення експресії IL-6 і IL-8 в дермальних фібробластах може, таким чином, сприяти ранозагоювальним властивостям декспантенолвмісних препаратів (Wiederholt T. et al., 2009). Щоб співвіднести результати in vitro із ситуацією загоєння ран in vivo, вченими було проведено рандомізоване подвійне сліпе дослідження, у якому профіль експресії гена, індукованого декспантенолом, у біопсіях, на попередньо пошкодженій і обробленій декспантенолом шкірі порівняно з шкірою, обробленою плацебо, було проаналізовано на молекулярному рівні. У зразках, оброблених місцево декспантенолом, була виявлена підвищена регуляція експресії IL-6, IL-1β, CYP 1B1, CXCL1, CCL18, що свідчить про сильну кореляцію між даними in vitro та in vivo. Таким чином, сприятливі характеристики загоєння ран за допомогою декспантенолу можуть бути зумовлені, принаймні частково, індукованою декспантенолом активацією експресії генів (з підвищеними рівнями мРНК), важливих для загоєння ран (Heise R. et al., 2012). В одному з досліджень для опосередкованого декспантенолом стимулювального впливу на закриті рани була застосована нова тривимірна модель загоєння рани на шкірі людини. Місцеве лікування ран шкіри різними препаратами, що містять декспантенол, явно підсилювало загоєння ран порівняно з необробленими або обробленими вазеліном групами контролю. Аналіз експресії генів показав підвищення експресії мРНК генів, що беруть участь у загоєнні ран (Marquardt Y. et al., 2015).

Роль декспантенолу в лікуванні рубців

Позитивні ефекти місцевого застосування препаратів декспантенолу також були опубліковані при щоденному догляді за рубцями, що виникли в результаті трансплантації шкіри й опіків (Büttemeyer R. et al., 1995). Це сприяло розробці актуальних складів декспантенолу, які також містять силікон. У якості терапії першої лінії для профілактики і лікування червоних і гіпертрофічних рубців рекомендовано місцеве силіконове лікування (Mustoe T.A. et al., 2002; Bloemen M.C. et al ., 2009). Нещодавно міжнародна група експертів дійшла думки, що застосування препаратів, які містять силікон, особливо корисно для 4 груп пацієнтів: опікових пацієнтів, осіб з ризиком розвитку гіпертрофічних або келоїдних рубців (наприклад при генетичній схильності), пацієнтів з гіпертрофічними рубцями і невеликими келоїдами, а також пацієнтів, у яких, можливо, може розвинутися психологічний дистрес у разі виникнення гіпертрофічних/келоїдних рубців. Даний склад слід застосовувати якомога раніше після повторної епітелізації незрілих рубців. Можливе нанесення на зрілі рубці, але терапевтичний ефект може бути слабшим (Nast A. et al., 2016).

Висновки

Орієнтовно 70 років тому перший препарат, що містить декспантенол, для місцевого застосування в формі мазі був випущений на ринок. З того часу були розроблені різні лікарські форми, які широко застосовуються в сфері дерматології та догляду за шкірою при різних її станах. Декспантенол, похідне пантотенової кислоти, добре проникає в шкіру, має зволожувальні властивості, запобігає подразненню шкіри, стимулює регенерацію шкіри і сприяє загоєнню ран. Нові методи дослідження дозволили пролити світло на спосіб дії декспантенолу. За допомогою цих методів багато позитивних результатів попередніх досліджень тепер можуть бути пояснені на молекулярному рівні. Це стосується дії декспантенолу як на бар’єрну функцію, так і на загоєння ран. Ймовірно, декспантенол підвищує молекулярну рухливість декількох ліпідних і білкових сегментів рогового шару, тим самим створюючи властивості зволоженої шкіри. Для загоєння ран декспантенол модулює експресію певних генів. Отже, з появою нових технологій історія декспантенолу триває, тим самим забезпечуючи подальше розуміння того, як насправді працює ця давно відома молекула (Proksch E. et al. 2017).

Інструкція МОЗ

Склад

діюча речовина: декспантенол;

1 г мазі містить декспантенолу 50 мг;

допоміжні речовини: гліцерин (85%), парафін білий м’який, ланолін, олія мінеральна легка, парафін, спирт стеариловий, спирт цетиловий, вода очищена.

Лікарська форма

Мазь.

Основні фізико-хімічні властивості: гомогенна мазь блідо-жовтого кольору.

Фармакотерапевтична група

Препарати, які сприяють загоєнню (рубцюванню) ран. Код АТХ D03A X03.

Фармакологічні властивості

Фармакодинаміка.

Декспантенол, діюча речовина Пантенолу, мазі, у клітинах швидко перетворюється у пантотенову кислоту і діє як вітамін. Декспантенол легше, ніж пантотенова кислота, абсорбується після місцевого застосування.

Пантотенова кислота є компонентом коензиму А (СоА), який відіграє центральну роль у метаболізмі кожної клітини. Пантотенова кислота, таким чином, необхідна для відновлення і регенерації пошкоджених шкіри і слизових оболонок.

Фармакокінетика.

Декспантенол швидко абсорбується шкірою, після чого одразу перетворюється на пантотенову кислоту та додається до внутрішнього депо вітаміну.

У крові пантотенова кислота зв’язується з протеїнами плазми крові (переважно з β-глобулінами та альбуміном). У здорових дорослих пацієнтів концентрація становить приблизно 500–1000 мкг/л та 100 мкг/л у крові та сироватці крові відповідно.

Пантотенова кислота не метаболізується в організмі та виводиться у незміненому вигляді. У дорослих виділяється із сечею 2–7 мг пантотенової кислоти на добу, у дітей — 2–3 мг.

Клінічні характеристики

Показання

Пантенол, мазь, застосовувати у таких випадках:

  • для прискорення загоєння та епіталізації шкіри при мікроушкодженнях (нетяжкі опіки та подряпини); при подразненнях шкіри (наприклад унаслідок радіотерапії, фототерапії або опромінення ультрафіолетовими променями); при хронічних виразках шкіри та пролежнях; при анальних тріщинах; при ерозіях шийки матки та після пересадки шкіри;
  • для профілактики та лікування тріщин шкіри або шершавості та сухості шкіри;
  • для регулярного профілактичного догляду за молочними залозами у жінок, які годують груддю, та для лікування подразнень і тріщин сосків;
  • для догляду за немовлятами: профілактика та лікування пелюшкового дерматиту;
  • для оброблення шкіри пацієнтів під час та після місцевого застосування кортикостероїдів.

Протипоказання

Підвищена чутливість до декспантенолу або до інших компонентів лікарського засобу.

Декспантенол протипоказаний для застосування на рани пацієнтам з гемофілією у зв’язку з високим ризиком кровотечі.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій

Декспантенол може посилювати дію деполяризувальних міорелаксантів (суксаметонію хлориду, декаметонію броміду) та послаблювати дію недеполяризувальних міорелаксантів завдяки здатності стимулювати синтез ацетилхоліну.

Особливості застосування.

При застосуванні препарату слід уникати контакту з очима.

Мазь не можна наносити на мокнучі рани.

Ланолін, спирт стеариловий, спирт цетиловий можуть спричиняти місцеві шкірні реакції (наприклад контактний дерматит).

При застосуванні мазі в ділянці статевих органів і заднього проходу та одночасному використанні презерватива може зменшитися його міцність і, отже, ефективність застосування останнього.

Застосування у період вагітності або годування груддю.

Немає жодних підстав вважати, що застосування препарату нашкірно у період вагітності або годування груддю є ризикованим. Протягом вагітності препарат слід застосовувати за призначенням лікаря.

При застосуванні для лікування тріщин сосків перед годуванням дитини необхідно зняти залишки мазі за допомогою серветки, промити сосок і шкіру навколо теплою кип’яченою водою.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.

Не впливає.

Спосіб застосування та дози

Лікування поверхневих ран будь-якого походження та профілактика тріщин шкіри, сухості або шершавості шкіри: застосовувати Пантенол, мазь, 1 або кілька разів на добу залежно від потреби.

Догляд за молочними залозами у жінок, які годують груддю: наносити мазь на соски після кожного годування груддю.

Лікування дефектів слизової оболонки шийки матки: застосовувати мазь 1 або кілька разів на добу під наглядом лікаря.

Догляд за немовлятами: застосовувати Пантенол, мазь, після кожної зміни пелюшок (підгузка).

Діти.

Препарат можна застосовувати дітям різних вікових груп, включаючи немовлят.

Передозування

Діюча речовина лікарського засобу декспантенол нетоксична. Гіпервітаміноз не описаний.

Побічні реакції

З боку імунної системи, а також шкіри та підшкірних тканин.

Повідомлялося про алергічні реакції, включаючи реакції з боку шкіри: контактний дерматит, алергічний дерматит, свербіж, еритема, екзема, висипання, кропив’янка, подразнення шкіри та пухирці.

У разі виникнення будь-яких побічних реакцій необхідно припинити застосування препарату та звернутися до лікаря.

Термін придатності

5 років.

Умови зберігання

Зберігати при температурі не вище 25 °С у недоступному для дітей місці.

Упаковка

По 30 г у тубі; по 1 тубі в картонній упаковці.

Категорія відпуску

Без рецепта.

Виробник

«Хемофарм» АД.

Місцезнаходження виробника та адреса місця провадження його діяльності

Белградський шлях б/н, 26300, м. Вршац, Республіка Сербія.

Дата додавання: 19.10.2021 р.
© Компендіум 2019

Рекомендовані аналоги Пантенол:

Бепантен мазь
мазь 5 % туба 30 г, № 1
Байєр
Бепантен мазь
мазь 5 % туба 100 г, № 1
Байєр
Пантенол-Ратіофарм
мазь 5 % туба 35 г, № 1
ратіофарм
Пантенол-Тева
мазь 5 % туба 35 г, № 1
Тева Україна
Спеціалізований мобільний додаток
для пошуку інформації про лікарські препарати
Наведіть камеру на QR-код, щоб завантажити
На нашому сайті застосовуються файли cookies для більшої зручності використання та покращенняя роботи сайту. Продовжуючи, ви погоджуєтесь з застосуванням cookies.
Developed by Maxim Levchenko