Амброксол: застосування при хворобі Паркінсона?

Амброксол — безрецептурний препарат, що застосовується в терапії пацієнтів з кашлем. Упродовж останніх років дослідники виявили, що він зумовлює підвищення рівня білка Gcase. Цей білок сприяє елімінації з нервових клітин білка альфа-синуклеїну, який є біомаркером хвороби Паркінсона.

Хвороба Паркінсона — нейродегенеративне захворювання. На сьогодні його етіологія до кінця не вивчена. Передбачається, що у розвитку патології відіграють роль як генетичні чинники, так і фактори довкілля.

За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я (World Health Organization), хворобу Паркінсона діагностують у понад 8,5 млн людей у всьому світі.

За даними Національного інституту неврологічних розладів та інсульту (National Institute of Neurological Disorders and Stroke), основні симптоми хвороби Паркінсона включають:

• тремор;
• м’язову ригідність;
• брадикінезію чи порушення довільного моторного контролю;
• порушення рівноваги та зміни постави.

Ймовірно, при хворобі Паркінсона відбувається руйнування нервових клітин у чорній субстанції головного мозку. Також розвивається ушкодження норадренергічних нервових закінчень. Крім того, клітини головного мозку людей із цією хворобою містять тільця Леві, згустки білка альфа-синуклеїну.

У дослідженнях показано, що муколітичний препарат амброксол виявляє протизапальні властивості. Його застосовують більш ніж у 50 країнах упродовж понад трьох десятиліть.

Доктор Ентоні Шапіра (Anthony Schapira), завідувач кафедри клінічної неврології Інституту неврології Університетського коледжу Лондона на Куїн-сквер (University College London Queen Square Institute of Neurology) у Великій Британії та провідний дослідник клінічного дослідження ІІІ фази, підкреслив, що амброксол характеризується хорошим профілем безпеки.

У ІІ фазі клінічних досліджень амброксолу, також проведених під керівництвом професора Е. Шапіра, брали участь 17 пацієнтів із хворобою Паркінсона. Середній вік становив 60,2 року.

Результати цього дослідження було опубліковано у 2020 р. у журналі «JAMA Neurology».

Учасникам проводили фізикальне та неврологічне обстеження, електрокардіограму, аналізи крові та дослідження спинномозкової рідини. При цьому не було зареєстровано побічних ефектів у разі застосування амброксолу. У дослідженні ІІ фази було встановлено, що препарат долає гематоенцефалічний бар’єр. Крім того, у учасників виявляли підвищення рівня білка GCase на 35%.

Клінічні дослідження ІІІ фази застосування амброксолу при хворобі Паркінсона заплановані в партнерстві з британською благодійною організацією Cure Parkinson’s, Благодійним фондом Джона Блека (John Black Charitable Foundation) та Інститутом Ван Анделя (Van Andel Institute), незалежним дослідницьким центром у Мічигані. У ньому візьмуть участь 330 пацієнтів із хворобою Паркінсона з Великобританії. Серед них будуть як особи, які мають мутації в гені GBA1, що є найбільш поширеним генетичним фактором ризику розвитку хвороби Паркінсона, так і учасники без цієї мутації.

Доктор Е. Шапіра підкреслив, що, як було показано в лабораторних дослідженнях, амброксол потенційно може бути ефективним при хворобі Паркінсона незалежно від наявності у пацієнта мутації в гені GBA1.

Учасники плацебо-контрольованого дослідження ІІІ фази прийматимуть амброксол щодня протягом 2 років.

Доктор Майкл Окун (Michael Okun), національний медичний радник Фонду Паркінсона (Parkinson’s Foundation), завідувач кафедри неврології та виконавчий директор Інституту неврологічних захворювань Нормана Фікселя при Університеті охорони здоров’я Флориди (Norman Fixel Institute for Neurological Diseases at the University of Florida Health), що не брав участі в цьому дослідженні, пояснив, що на сьогодні триває пошук лікарських препаратів, здатних уповільнити прогресування хвороби Паркінсона.

За матеріалами www.medicalnewstoday.com