ЗАСОБИ ДЛЯ ЛІКУВАННЯ ОБСТРУКТИВНИХ ЗАХВОРЮВАННЯХ ДИХАЛЬНИХ ШЛЯХІВ

Що таке протиастматичні препарати?

Протиастматичні препарати - це кілька фармакотерапевтичних груп лікарських засобів, що призначають для проведення стандартної терапії при бронхіальній астмі, а також з метою профілактики виникнення її загострень та їх усунення.

Слід зазначити, що деякі з наведених нижче фармакотерапевтичних груп протиастматичних препаратів застосовують для лікування пацієнтів з іншими обструктивними захворюваннями дихальних шляхів (наприклад хронічною обструктивною хворобою легень).

Лікарські засоби, що застосовуються при захворюваннях легень

Основними стандартними протиастматичними препаратами є агоністи β₂-адренергічних рецепторів та глюкокортикостероїди (ГКС).

Агоністи β₂-адренергічних рецепторів викликають розслаблення гладкої мускулатури бронхів за рахунок стимуляції β₂-адренергічних рецепторів. Завдяки цьому механізму дії відбувається бронходилатація (розширення бронхів).

Агоністи β₂ -адренергічних рецепторів короткої дії, такі як сальбутамол, фенотерол або тербуталін, є препаратами вибору для усунення нападу бронхоспазму, оскільки при застосуванні цих бронходилататорів (протиастматичні аерозолі) розширення бронхів настає дуже швидко (протягом десятків секунд - кількох хвилин). Зазначені лікарські засоби застосовують тільки при інтермітуючій бронхіальній астмі для усунення нападу бронхоспазму, що виник.

Пацієнтам з персистувальною бронхіальною астмою, а також особам, яким необхідна протизапальна терапія, рекомендується регулярно застосовувати агоністи β₂-адренергічних рецепторів тривалої дії (протиастматичні інгалятори), наприклад, сальметеролу ксинафоат. При нападі бронхоспазму цим хворим також призначають агоністи β₂-адренергічних рецепторів короткої дії.

ГКС є найбільш ефективними фармакотерапевтичними засобами, що призначені для профілактики загострень бронхіальної астми (Sin D.D. et al., 2004). Завдяки протизапальним властивостям ГКС застосовують для зниження гіперреактивності бронхів. Для досягнення максимального ефекту їх слід приймати регулярно.

Рекомендується регулярно застосовувати ГКС як при персистувальній бронхіальній астмі, так і у разі її загострення.
У метааналізах було продемонстровано, що ГКС прискорюють розрішення загострення бронхіальної астми та знижують частоту рецидивування (Rowe B.H. et al., 2001; Rowe B.H. et al., 2007).

Також було зроблено припущення, що інгаляційні ГКС здатні чинити позитивну дію при загостренні бронхіальної астми, якщо інгалювати кілька стандартних доз ГКС із інтервалом тривалістю менше 30 хв протягом 1,5–2 год (Rodrigo G.J., 2006).

При звичайному хронічному перебігу бронхіальної астми (без загострень) застосування інгаляційних ГКС є одним з основних видів фармакотерапії.

Комбіновані інгаляційні засоби, що поєднують у собі ГКС та агоністи β₂-адренергічних рецепторів тривалої дії, мають переваги в порівнянні з монопрепаратами цих фармакотерапевтичних засобів при лікуванні пацієнтів з бронхіальною астмою завдяки синергізму дії (Nelson H.S. et al., 2003).

Наприклад, в одному з досліджень було продемонстровано, що можливо застосовувати комбінований інгаляційний препарат, що містить інгаляційні форми ГКС - будесоніду й агоніста β₂-адренергічних рецепторів тривалої дії - формотеролу, як для регулярної фармакотерапії, так і для купірування нападу бронхіальної астми (Peters M., 2009).

У разі регулярного застосування інгаляційних форм кортикостероїдів як дітьми, так і дорослими також зменшується бронхоконстрикція, викликана фізичним навантаженням (Koh M.S. et al., 2007).

Пацієнтам з тяжким перебігом бронхіальної астми можуть призначати ксантини, такі як амінофілін або теофілін (протиастматичні таблетки), внасдок наявності у них бронходилатувальної дії.

Ксантини підвищують рівень циклічного аденозинмонофосфату у гладком'язових клітинах за рахунок інгібування фосфодіестерази. Завдяки цьому механізму відбувається розслаблення гладких м'язів бронхіального дерева та, відповідно, розширення бронхів (Israel E., 2022).

Модифікатори лейкотрієнів. Фармакотерапевтичні засоби, що інгібують продукцію лейкотрієнів, - зилеутон, або є антагоністами лейкотрієнових рецепторів - монтелукаст, зафірлукаст, здатні покращити дихальну функцію та зменшити кількість загострень.

Монтелукаст часто призначають дітям з легким перебігом бронхіальної астми через побоювання щодо затримки росту дитини, пов'язаного із застосуванням інгаляційних форм ГКС.

Модифікатори лейкотрієнів ефективні для попередження бронхоконстрикції, яку викликають фізичні навантаження, без розвитку тахіфілаксії, що досить часто спостерігається при регулярному застосуванні агоністів β₂-адренергічних рецепторів тривалої дії.

Модифікатори лейкотрієну особливо ефективні при загостренні «аспіринової» астми, для перебігу якої характерною є виражена гіперпродукція лейкотрієнів (Israel E., 2022).

Протипоказання

Перелік протипоказань та небажаних реакцій при застосуванні конкретного препарату дивіться у повній інструкції для медичного застосування лікарського засобу на сайті apteki.ua.