0
UA | RU

ПРОЗЕРИН-ДАРНИЦЯ (PROSERINUM-DARNITSA)

Дарниця ФФ

Склад і форма випуску

РечовинаКількість
Неостигміну бромід0,5 мг/мл
№ UA/6208/01/01 від 12.06.2017
За рецептом
Класифікація
Лікарські засоби
Активна речовина

Фармакологічні властивості

Прозерин-Дарниця — інгібітор ацетилхолінестерази і псевдохолінестерази. Чинить непряму холіноміметичну дію за рахунок зворотного інгібування холінестерази і потенціювання дії ендогенного ацетилхоліну. Покращує нервово-м’язову передачу, підсилює моторику шлунково-кишкового тракту, підвищує тонус сечового міхура, бронхів, секрецію екзокринних залоз. Викликає брадикардію, зниження артеріального тиску. Звужує зіницю, знижує внутрішньоочний тиск, викликає спазм акомодації.

Після парентерального введення неостигміну метилсульфат піддається гідролізу, а також метаболізується в печінці з утворенням неактивних метаболітів. Зв’язування з білками плазми крові становить 15–25%. Виводиться з сечею (80% протягом 24 год) у вигляді незміненої речовини (близько 50%) і метаболітів. Погано проникає через гематоенцефалічний бар’єр.

Показання ПРОЗЕРИН-ДАРНИЦЯ

міастенія і міастенічний синдром, рухові порушення після травми головного мозку, параліч, відновний період після перенесеного менінгіту, поліомієліту, енцефаліту; слабкість пологової діяльності (рідко); атрофія зорового нерва, неврит; атонія шлунка, кишечнику і сечового міхура.

Усунення залишкових порушень нервово-м’язової передачі недеполяризуючими міорелаксантами.

Застосування ПРОЗЕРИН-ДАРНИЦЯ

препарат Прозерин–Дарниця призначають підшкірно у дозі 0,5–2 мг (1–4 мл) 1–2 рази на добу. Максимальна разова доза для дорослих — 2 мг, добова — 6 мг. Тривалість курсу лікування (крім міастенії, міастенічного кризу, післяопераційної атонії кишечнику та сечового міхура, передозування міорелаксантами) — 25–30 днів.

Міастенія: препарат призначають підшкірно або внутрішньом’язово у дозі 0,5 мг (1 мл) на добу. Курс лікування тривалий, зі зміною шляхів введення.

Міастенічний криз (із утрудненням дихання і ковтання): препарат призначають внутрішньовенно у дозі 0,25–0,5 мг (0,5–1 мл), надалі підшкірно, з невеликими інтервалами.

Післяопераційна атонія кишечнику та сечового міхура, профілактика, у тому числі післяопераційної затримки сечі: препарат призначають підшкірно або внутрішньом’язово у дозі 0,25 мг (0,5 мл), якомога раніше після операції, і повторно — кожні 4–6 год протягом 3–4 днів.

Як антидот при передозуванні міорелаксантами: препарат призначають внутрішньовенно повільно у дозі 0,5–2 мг через 0,5–2 хв. У разі необхідності ін’єкції повторюють (у тому числі атропіну у разі брадикардії) загальною дозою не більше 5–6 мг (10–12 мл) протягом 20–30 хв. Під час процедури забезпечують штучну вентиляцію легень.

Діти (тільки в умовах стаціонару).

Міастенія gravis

Новонароджені: на початковому етапі препарат призначають у дозі 0,1 мг у вигляді ін’єкцій внутрішньом’язово. Після цього дозу підбирають індивідуально, зазвичай 0,05–0,25 мг або 0,03 мг/кг маси тіла препарату внутрішньом’язово кожні 2–4 год. Через особливий характер захворювання у новонароджених добова доза препарату може бути знижена навіть до повної відміни.

Діти віком до 12 років: препарат призначають у дозі 0,2–0,5 мг у вигляді ін’єкцій за необхідністю. Дозування препарату має бути скориговане відповідно до реакції пацієнта.

Як антидот при передозуванні міорелаксантами (після попереднього введення атропіну сульфату у дозі 0,02–0,03 мг/кг маси тіла внутрішньовенно, до підвищення частоти пульсу до 80 уд./хв): препарат призначають внутрішньовенно повільно у дозі 0,05–0,07 мг/кг маси тіла протягом 1 хв. Максимальна рекомендована доза у дітей становить 2,5 мг.

Інші показання: препарат призначають у дозі 0,125–1 мг у вигляді ін’єкцій. Дози можуть бути змінені відповідно до індивідуальних потреб пацієнта.

Протипоказання

епілепсія, гіперкінези, ваготомія, бронхіальна астма, ішемічна хвороба серця (в тому числі стенокардія), аритмії, брадикардія, виражений атеросклероз, тиреотоксикоз, виразкова хвороба шлунка та дванадцятипалої кишки, перитоніт, механічна непрохідність шлунково-кишкового тракту або сечовивідних шляхів, гіперплазія передміхурової залози, гострі інфекційні захворювання, інтоксикація в ослаблених дітей, підвищена чутливість до неостигміну метилсульфату.

Побічна дія

з боку травної системи: нудота, блювання, діарея, гіперсалівація, метеоризм, спастичне скорочення і посилення перистальтики.

З боку ЦНС і периферичної нервової системи: головний біль, запаморочення, слабкість, втрата свідомості, сонливість, міоз, порушення зору, посмикування скелетних м’язів (в тому числі м’язів мови), судоми, дизартрія.

З боку серцево-судинної системи: аритмії, бради- або тахікардія, AV-блокада, вузловий ритм, неспецифічні зміни на ЕКГ, зниження артеріального тиску.

З боку дихальної системи: задишка, пригнічення дихання, посилення секреції бронхіальних залоз, підвищення тонусу бронхів.

Алергічні реакції: можливі висипи на шкірі, свербіж, гіперемія обличчя, анафілактичні реакції.

Інші: артралгії, підвищення частоти сечовипускання, підвищене потовиділення.

Особливості застосування

при парентеральному введенні у високих дозах необхідно попереднє або одночасне призначення атропіну.

При виникненні під час терапії міастенічного (внаслідок недостатньої терапевтичної дози) або холінергічного (внаслідок передозування) кризу потрібна ретельна диференційна діагностика через схожість симптомів.

Вплив на здатність керувати транспортними засобами та механізмами. В період лікування слід утримуватися від керування транспортними засобами та інших потенційно небезпечних видів діяльності, при яких потрібні концентрація уваги і висока швидкість реакції.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами

неостігмін є антагоністом недеполяризуючих міорелаксантів і при одночасному застосуванні посилює дію деполяризуючих міорелаксантів.

При одночасному застосуванні м-холіноблокатори, гангліоблокатори, хінідин, новокаїнамід, місцеві анестетики, трициклічні антидепресанти, протиепілептичні та протипаркінсонічні засоби зменшують вираженість дії неостигміну метилсульфату.

Ефедрин потенціює дію неостигміну метилсульфату.

При одночасному застосуванні неостигміну метилсульфат з блокаторами бета-адренорецепторів можливе посилення брадикардії.

Передозування

симптоми: пов’язані з перезбудженням холінорецепторів (холінергічний криз): тахікардія, брадикардія, гіперсалівація, утруднене ковтання, міоз, бронхоспазм, утруднене дихання, нудота, блювання, посилення перистальтики, діарея, підвищення частоти сечовипускання, порушення координації, посмикування м’язів язика і скелетних м’язів, холодний піт, поступовий розвиток загальної слабкості, параліч, зниження артеріального тиску, тривога, паніка. Дуже високі дози можуть викликати ажитацію, нетерплячість. Смерть може настати внаслідок зупинки серця або паралічу дихання, набряку легень. У хворих на міастенію gravis, у яких більш можливе передозування, посмикування м’язів та парасимпатоміметичні ефекти можуть бути відсутні або слабко виражені, що ускладнює диференційну діагностику передозування з міастенічним кризом.

Лікування: зниження дози або відміна введення препарату. У разі необхідності вводять атропін (1 мл 0,1% розчину), метацин. Подальше лікування — симптоматичне.

Умови зберігання

при температурі не вище 25 °С. Не заморожувати.

Інструкція МОЗ
Дата додавання: 15.10.2021 р.
© Компендіум 2018

Діагнози, при яких застосовують ПРОЗЕРИН-ДАРНИЦЯ

Алкогольна поліневропатія МКХ G62.1
Атеросклероз артерій кінцівок МКХ I70.2
Атрофія зорового нерва МКХ H47.2
Бічний аміотрофічний склероз (БАС), хвороба моторних нейронів, мотонейронна хвороба, хвороба Шарко МКХ G12.2
Вегетативна невропатія при ендокринних і метаболічних хворобах МКХ G99.0
Вроджена чи набута міастенія МКХ G70.2
Гастроезофагеальний рефлюкс з езофагітом МКХ K21.0
Гострий перитоніт МКХ K65.0
Інші хронічні панкреатити МКХ K86.1
Кондуктивна втрата слуху МКХ H90.2
Міопатія МКХ G72.9
Наслідки інфаркту мозку МКХ I69.3
Невралгічна аміотрофія МКХ G54.5
Невралгія трійчастого нерва МКХ G50.0
Параліч Белла МКХ G51.0
Поліневропатія, викликана іншими токсичними речовинами МКХ G62.2
Псевдоексфоліативний синдром (ПЕС), офтальмогіпертензія МКХ H40.1
Синдром верхньої апертури грудної клітки МКХ G54.0
Ураження променевого нерва МКХ G56.3
Флегмона тулуба МКХ L03.3

Рекомендовані аналоги ПРОЗЕРИН-ДАРНИЦЯ:

Спеціалізований мобільний додаток
для пошуку інформації про лікарські препарати
Наведіть камеру на QR-код, щоб завантажити
На нашому сайті застосовуються файли cookies для більшої зручності використання та покращенняя роботи сайту. Продовжуючи, ви погоджуєтесь з застосуванням cookies.
Developed by Maxim Levchenko