ГАЛОПЕРИДОЛ–РІХТЕР розчин для ін’єкцій (HALOPERIDOL-RICHTER solution for injections)

Склад і форма випуску

розчин для ін'єкцій 5 мг ампула 1 мл, № 5Ціни в аптеках
Галоперидол
5 мг
Допоміжні речовини: кислота молочна, вода для ін'єкцій.
№ UA/7271/01/01 від 21.03.2018
B За рецептом

Фармакологічні властивості

механізм дії. Галоперидол є антипсихотичним препаратом, що належить до групи похідних бутирофенону. Він є потужним антагоністом центральних рецепторів дофаміну 2-го типу, у рекомендованих дозах також проявляє низьку активність блокатора α1-адренорецепторів, не володіє антигістамінною або антихолінергічною активністю.

Фармакодинамічні ефекти. Галоперидол пригнічує марення і галюцинації в результаті блокади дофамінергічних сигнальних шляхів в мезолімбічних структурах головного мозку. Центральний ефект блокування дофаміну проявляється в базальних гангліях (нігростріарних волокнах). Галоперидол ефективно усуває психомоторне збудження, чим пояснюється його сприятлива дія при маніях та інших синдромах, що супроводжуються збудженням.

Вплив на базальні ядра, ймовірно, лежить в основі небажаних екстрапірамідних рухових порушень (дистонія, акатизія і паркінсонізм).

Антидофамінергічна дія галоперидолу на лактотрофні клітини передньої частки гіпофіза зумовлює гіперпролактинемію внаслідок інгібування дофамінопосередкованого тонічного гальмування секреції пролактину.

Крім того, антидопамінергічний ефект на хеморецептори тригерної зони пояснює ефективність препарату при нудоті і блюванні.

Фармакокінетика. Абсорбція. Після в/м введення галоперидол повністю всмоктується. Cmax галоперидолу в плазмі крові досягається протягом 20−40 хв.

Розподіл. Зв’язування з білками плазми крові у дорослих становить в середньому 88–92%. Ступінь зв’язування з білками плазми крові характеризується високою міжіндивідуальною мінливістю. Галоперидол швидко розподіляється в різних тканинах і органах, про що свідчить великий Vd (в середньому 8–21 л/кг після в/в введення). Галоперидол легко проникає через ГЕБ. Він також проникає через плаценту і виділяється з грудним молоком.

Біотрансформація. Галоперидол піддається активному метаболізму в печінці. Основними шляхами метаболізму галоперидолу в організмі людини є глюкуронідація, відновлення до кетонів, окисне N-деалкілування і утворення похідних піридинію. Вважається, що метаболіти галоперидолу не мають істотного впливу на його активність; однак близько 23% препарату біотрансформується шляхом відновлення, і зворотний перехід відновленого метаболіту в початкову сполуку повністю виключити не можна. В метаболізмі галоперидолу беруть участь ізоферменти цитохрому Р450 CYP 3A4 і CYP 2D6. Інгібування або індукція ізоферменту CYP 3A4 або інгібування ізоферменту CYP 2D6 може вплинути на метаболізм галоперидолу. Зниження активності ізоферменту CYP 2D6 може призвести до підвищення концентрації галоперидолу.

Елімінація. Після в/м введення кінцевий Т½ галоперидолу становить в середньому 21 год (діапазон від 13 до 36 год).

Уявний кліренс галоперидолу після позасудинного введення коливається від 0,9 до 1,5 л/год/кг і є зниженим у повільних метаболізаторів ізоферменту CYP 2D6. Зниження активності ізоферменту CYP 2D6 може призвести до підвищення концентрації галоперидолу. Міжіндивідуальна варіабельність (коефіцієнт варіації, %) кліренсу галоперидолу у пацієнтів із шизофренією в популяційному фармакокінетичному аналізі становила 44%. Після в/в введення галоперидолу 21% дози виводиться через кишечник, а 33% — нирками. Менше 3% дози препарату виводиться нирками в незміненому вигляді.

Лінійність/нелінійність. Існує лінійна залежність між дозою галоперидолу і концентрацією в плазмі крові у дорослих.

Особливі групи пацієнтів

Пацієнти літнього віку. Концентрація галоперидолу в плазмі крові у пацієнтів літнього віку була вищою, ніж у більш молодих пацієнтів при введенні такої ж дози. Результати невеликих клінічних досліджень вказують на знижений кліренс і більш тривалий Т½ галоперидолу у пацієнтів літнього віку. Результати потрапляють у діапазон спостережуваних коливань фармакокінетичних показників галоперидолу. При застосуванні у пацієнтів літнього віку рекомендується корекція дози (див. ЗАСТОСУВАННЯ).

Пацієнти з нирковою недостатністю. Вплив ниркової недостатності на фармакокінетику галоперидолу не вивчався. Близько третини введеної дози галоперидолу виділяється із сечею, головним чином у вигляді метаболітів. Менше 3% введеної дози галоперидолу виводиться нирками в незміненому вигляді. Вважається, що метаболіти галоперидолу не роблять істотного внеску в його активність, хоча зворотний перехід відновленого метаболіту галоперидолу в початкову сполуку повністю виключити не можна. Незважаючи на те що порушення функції нирок не має клінічно значуще впливати на виведення галоперидолу, рекомендується дотримуватися обережності при лікуванні пацієнтів з нирковою недостатністю, особливо у разі вираженої ниркової недостатності, у зв’язку з тривалим Т½ галоперидолу і його відновленого метаболіту та можливістю накопичення (див. ЗАСТОСУВАННЯ).

Зважаючи на великий Vd галоперидолу і високий ступінь зв’язування з білками плазми крові, за допомогою діалізу можна видалити вкрай незначну кількість препарату.

Пацієнти з печінковою недостатністю. Вплив печінкової недостатності на фармакокінетику галоперидолу не вивчали. Проте печінкова недостатність може мати істотний вплив на фармакокінетику галоперидолу, оскільки він активно метаболізується в печінці. Отже, рекомендується зниження дози і дотримання запобіжних заходів при лікуванні пацієнтів з печінковою недостатністю (див. ЗАСТОСУВАННЯ та ОСОБЛИВОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ).

Фармакокінетична/фармакодинамічна залежність

Терапевтичні концентрації. З огляду на опубліковані дані численних клінічних досліджень, терапевтичний ефект у більшості пацієнтів з гострою або хронічною формами шизофренії досягається при концентраціях препарату в плазмі крові від 1 до 10 нг/мл. Деяким пацієнтам можуть бути потрібні вищі концентрації внаслідок високої міжіндивідуальної мінливості фармакокінетичних показників галоперидолу.

У пацієнтів з першим нападом шизофренії терапевтична відповідь може бути досягнута при концентраціях від 0,6 до 3,2 нг/мл, за оцінкою на основі вимірювань зайнятості D2-рецепторів і припускаючи, що зайнятість D2-рецепторів від 60 до 80% найкраще забезпечує досягнення терапевтичної відповіді і обмеження екстрапірамідних симптомів. У середньому концентрації в даному діапазоні можна досягти при добових дозах від 1 до 4 мг.

У зв’язку з високою міжіндивідуальною мінливістю фармакокінетичних показників галоперидолу і залежністю ефекту від концентрації рекомендується підбирати індивідуальну дозу галоперидолу на основі реакції пацієнта на лікування з урахуванням того, що для досягнення половини максимальної відповіді на лікування потрібно 5 днів. В окремих випадках може бути доцільним визначення концентрації галоперидолу в крові.

Вплив на серцево-судинну систему. Ризик подовження інтервалу Q–Tc зростає з підвищенням дози і концентрації галоперидолу в плазмі крові.

Екстрапірамідна симптоматика. Екстрапірамідні симптоми можуть розвинутися при застосуванні препарату в терапевтичному діапазоні доз, хоча їх частота, як правило, підвищується при застосуванні в дозах, що перевищують терапевтичні.

Показання ГАЛОПЕРИДОЛ–РІХТЕР розчин для ін’єкцій

дорослі:

– швидке купірування тяжкого гострого психомоторного збудження, пов’язаного з психотичним розладом або маніакальними епізодами біполярного розладу I типу, у разі неефективності пероральної терапії;

– невідкладна терапія делірію у разі неефективності нефармакологічних методів;

– лікування хореї Гентінгтона легкого та помірного ступеня тяжкості, коли інші лікарські засоби неефективні або погано переносяться, а пероральна терапія не підходить;

– профілактика післяопераційної нудоти і блювання у пацієнтів з помірним і високим ризиком, як монотерапія або у складі комбінованої терапії, коли інші лікарські засоби неефективні або погано переносяться;

– комбінована терапія післяопераційної нудоти і блювання, коли інші лікарські засоби неефективні або погано переносяться.

Застосування ГАЛОПЕРИДОЛ–РІХТЕР розчин для ін’єкцій

спосіб застосування

Галоперидол-Ріхтер, р-н для ін’єкцій, призначений тільки для в/м введення.

Дорослі. Рекомендується розпочинати лікування з низької дози. У подальшому дозу підбирають з урахуванням відповіді пацієнта, щоб визначити мінімальну ефективну дозу (див. Фармакокінетика).

Рекомендації щодо дозування препарату Галоперидол-Ріхтер, р-ну для ін’єкцій, для дорослих пацієнтів (віком від 18 років). Швидке купірування тяжкого гострого психомоторного збудження, пов’язаного з психотичним розладом або маніакальними епізодами біполярного розладу I типу, у разі неефективності пероральної терапії: 5 мг в/м. Можна повторювати щогодини до досягнення контролю симптомів. У більшості пацієнтів достатній ефект досягається при дозі до 15 мг/добу. Максимальна добова доза становить 20 мг.

Необхідність більш тривалого призначення препарату Галоперидол-Ріхтер слід оцінити на ранній стадії лікування (див. ОСОБЛИВОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ). Застосування препарату Галоперидол-Ріхтер, р-ну для ін’єкцій, слід припинити, як тільки для цього будуть клінічні показання. У разі якщо буде потрібне подальше лікування, необхідно почати прийом галоперидолу в таблетках у тій же дозі (коефіцієнт перерахунку дози 1:1) з подальшим коректуванням дози відповідно до клінічної відповіді.

Невідкладна терапія делірію у разі неефективності нефармакологічних методів: 1–10 мг в/м. Лікування слід починати з мінімальної можливої дози. У разі якщо порушення зберігається, дозу слід підвищувати з інтервалом 2–4 год, до досягнення максимальної дози 10 мг/добу.

Лікування хореї Генттінгтона легкого та помірного ступеня тяжкості, коли інші лікарські засоби неефективні або погано переносяться, а пероральна терапія не підходить: 2−5 мг в/м. Можна повторювати щогодини до досягнення контролю симптомів або до досягнення максимальної добової дози 10 мг.

Профілактика післяопераційної нудоти і блювання у пацієнтів з помірним і високим ризиком, як монотерапія або у складі комбінованої терапії, коли інші лікарські засоби неефективні або погано переносяться: 1−2 мг в/м при індукції або за 30 хв до закінчення анестезії.

Комбінована терапія післяопераційної нудоти і блювання, коли інші лікарські засоби неефективні або погано переносяться: 1−2 мг в/м.

Відміна терапії. Рекомендовано поступово знижувати дозу галоперидолу (див. ОСОБЛИВОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ).

Особливі групи пацієнтів

Пацієнти літнього віку. Рекомендована початкова доза галоперидолу для пацієнтів літнього віку становить половину мінімальної дози для дорослих.

Надалі доза може бути підібрана відповідно до відповіді пацієнта. Для пацієнтів літнього віку рекомендується обережне і поступове підвищення дози.

Максимальна добова доза становить 5 мг.

Дози понад 5 мг/добу можна розглядати тільки для пацієнтів, які переносять більш високі дози, і тільки після повторної оцінки індивідуального співвідношення користі і ризику для пацієнта.

Пацієнти з нирковою недостатністю. Вплив ниркової недостатності на фармакокінетику галоперидолу не вивчався. Корекція дози не рекомендується, але при лікуванні пацієнтів з нирковою недостатністю слід дотримуватися обережності.

Проте пацієнтам з вираженою нирковою недостатністю може бути потрібна більш низька початкова доза з подальшим підвищенням дози з меншим кроком і через більш тривалі інтервали, ніж пацієнтам з нормальною функцією нирок (див. Фармакокінетика).

Пацієнти з печінковою недостатністю. Вплив печінкової недостатності на фармакокінетику галоперидолу не вивчали. Оскільки галоперидол піддається активному метаболізму в печінці, рекомендується знизити початкову дозу в 2 рази і підвищувати її з меншим кроком і через більш тривалі інтервали, ніж у разі нормальної функції печінки (див. ОСОБЛИВОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ і Фармакокінетика).

Протипоказання

підвищена чутливість до діючої речовини або будь-якої з допоміжних речовин препарату.

Кома.

Пригнічення ЦНС.

Хвороба Паркінсона.

Деменція з тільцями Леві.

Прогресуючий супрануклеарний параліч.

Подовження інтервалу Q–Tс в анамнезі або вроджений синдром подовженого інтервалу Q–T.

Нещодавно перенесений гострий інфаркт міокарда.

Декомпенсована серцева недостатність.

Шлуночкова аритмія або поліморфна шлуночкова тахікардія за типом пірует в анамнезі.

Некомпенсована гіпокаліємія.

Одночасне застосування лікарського засобу, який спричиняє подовження інтервалу Q–T (див. ОСОБЛИВОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ).

Побічна дія

безпека галоперидолу оцінювалася у 284 пацієнтів, які отримували галоперидол, у 3 плацебо-контрольованих дослідженнях, і у 1295 пацієнтів, які отримували галоперидол в рамках 16 подвійних сліпих клінічних досліджень з активним препаратом порівняння. За об’єднаними даними з безпеки, отриманими в цих клінічних дослідженнях, найбільш часто реєструвалися такі небажані реакції: екстрапірамідні розлади (34%), безсоння (19%), збудження (15%), гіперкінезія (13%), головний біль (12% ), психотичні розлади (9%), депресія (8%), збільшення маси тіла (8%), тремор (8%), гіпертонус (7%), ортостатична гіпотензія (7%), дистонія (6%) і сонливість (5%).

У таблиці нижче побічні реакції перераховано в такому порядку:

– зареєстровані в клінічних дослідженнях галоперидолу;

– зареєстровані в клінічних дослідженнях галоперидолу деканоату і пов’язані з діючою речовиною;

– відомі з досвіду післяреєстраційного застосування галоперидолу і галоперидолу деканоату.

Частоту побічних реакцій визначено на основі даних клінічних або епідеміологічних досліджень галоперидолу і представлено відповідно до такої класифікації: дуже часто: ≥1/10; часто: від ≥1/100 до <1/10; нечасто: від ≥1/1000 до <1/100; рідко: від ≥1/10 000 до <1/1000; дуже рідко: <1/10 000; частота не встановлена: не може бути оцінена за наявними даними.

У кожній частотній категорії побічні реакції розподілено відповідно до систем органів у порядку зниження серйозності.

Системи органів Частота побічних реакцій
Дуже часто Часто Нечасто Рідко Частота не встановлена
Порушення з боку крові і лімфатичної системи     Лейкопенія   Панцитопенія, агранулоцитоз, тромбоцитопенія, нейтропенія
Порушення з боку імунної системи     Гіперчутливість   Анафілактична реакція
Порушення з боку ендокринної системи       Гіперпролактинемія Порушення секреції антидіуретичного гормону
Порушення метаболізму і харчування         Гіпоглікемія
Психічні розлади Ажитація, безсоння Психотичні розлади,

депресія

Сплутаність свідомості, втрата лібідо, зниження лібідо, неспокій    
Порушення з боку нервової системи Екстрапірамідні розлади, гіперкінезія, головний біль Пізня дискінезія, акатизія, брадикінезія, дискінезія, дистонія, гіпокінезія, АГ, запаморочення, сонливість, тремор Судоми, паркінсонізм,

седація, мимовільні скорочення м’язів

Злоякісний нейролептичний синдром, моторна дисфункція, ністагм Акінезія, ригідність за типом «зубчастого колеса», маскоподібне обличчя
Порушення з боку органа зору   Окулогірний криз, порушення зору Розпливчатість зору    
Порушення з боку серця     Тахікардія   Фібриляція шлуночків, тахікардія за типом пірует, шлуночкова тахікардія, екстрасистолія
Судинні розлади   Артеріальна гіпотензія, ортостатична гіпотензія      
Порушення з боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння     Задишка Бронхоспазм Набряк гортані, ларингоспазм
Порушення з боку ШКТ   Блювання, нудота, запор, сухість у роті, підвищене слиновиділення      
Порушення з боку печінки і жовчовивідних шляхів   Відхилення від норми функціональних проб печінки Гепатит, жовтяниця   Гостра печінкова недостатність, холестаз
Порушення з боку шкіри та підшкірної клітковини   Висип Реакція фоточут-ливості, кропив’янка, свербіж, гіпергідроз   Ангіоневротичний набряк, ексфоліативний дерматит, лейкоцитокластичний васкуліт
Порушення з боку опорно-рухового апарату та сполучної тканини     Кривошия, ригідність м’язів, спазми м’язів, скутість опорно-рухового апарату Тризм, посмикування м’язів Рабдоміоліз
Порушення з боку нирок та сечовивід-них шляхів   Затримка сечі      
Вагітність, післяпологові і перинатальні стани         Синдром відміни у новонароджених (див. Застосування у період вагітності або годування грудьми)
Порушення з боку репродуктивної системи та молочних залоз   Еректильна дисфункція Аменорея, галакторея, дисменорея, біль у молочних залозах, дискомфорт у молочних залозах Менорагія, порушення менструаль-ного циклу, сексуальна дисфункція Пріапізм, гінекомастія
Загальні розлади і порушення в місці введення     Гіпертермія, набряк, порушення ходи   Раптова смерть, набряк обличчя, гіпотермія
Лабораторні показники   Збільшення маси тіла, зменшення маси тіла   Подовження інтервалу Q–T на ЕКГ  

Додаткова інформація

Подовження інтервалу Q–T на ЕКГ, шлуночкові аритмії (фібриляція шлуночків, шлуночкова тахікардія), поліморфна шлуночкова тахікардія за типом пірует і раптова смерть були зареєстровані при застосуванні галоперидолу.

Ефекти, характерні для класу антипсихотичних препаратів. При застосуванні антипсихотичних препаратів були зареєстровані випадки зупинки серця.

Під час застосуванні антипсихотичних препаратів спостерігалися випадки венозної тромбоемболії, включаючи тромбоемболію легеневої артерії і тромбоз глибоких вен. Їх частота не встановлена.

Повідомлення про підозрювані побічні реакції. Важливо повідомляти про підозрювані побічні реакції у період постмаркетингового спостереження. Це дає можливість здійснювати контроль за співвідношенням користь/ризик для лікарських засобів. Працівники охорони здоров’я повинні повідомляти про підозрювані побічні реакції.

Особливості застосування

підвищення смертності у пацієнтів літнього віку з деменцією. У пацієнтів з психічним розладами, які приймають антипсихотичні препарати, у тому числі галоперидол, зареєстровано поодинокі випадки раптової смерті (див. ПОБІЧНІ РЕАКЦІЇ).

У пацієнтів літнього віку із психозом на фоні деменції, які одержують антипсихотичні препарати, спостерігається підвищений ризик летального наслідку. Аналіз досліджень (модальна тривалість 10 тиж), в основному за участю пацієнтів, які приймали атипові антипсихотичні препарати, виявив, що ризик летального наслідку у пацієнтів, які отримували лікування, в 1,6−1,7 раза перевищує такий у хворих, які приймали плацебо. У ході 10-тижневого контрольованого дослідження частота летальних випадків у пацієнтів, які отримували лікування, становила близько 4,5%, а в групі плацебо — близько 2,6%. Хоча причини смерті були різними, більшість летальних випадків були спричинені серцево-судинними подіями (наприклад серцева недостатність, раптова смерть) або інфекціями (наприклад пневмонія). Спостережні дослідження дають підстави вважати, що застосування галоперидолу у пацієнтів літнього віку також пов’язане з підвищеною смертністю. Цей зв’язок може бути більш вираженим при застосуванні галоперидолу, ніж при прийомі атипових антипсихотичних препаратів; найвиразніше проявляється в перші 30 днів після початку лікування і зберігається не менше 6 міс. Якою мірою це залежить від застосовуваного лікарського засобу, а якою — від характеристик пацієнта, ще не з’ясовано.

Галоперидол-Ріхтер, р-н для ін’єкцій, не призначений для лікування порушень поведінки, пов’язаних з деменцією.

Дія на серцево-судинну систему. При застосуванні галоперидолу, крім рідкісних повідомлень про раптову смерть, було зареєстровано поодинокі випадки подовження інтервалу Q–T і/або шлуночкової аритмії (див. ПРОТИПОКАЗАННЯ і ПОБІЧНІ РЕАКЦІЇ). Ризик розвитку зазначених розладів підвищується при застосуванні високих доз препарату, у разі досягнення високих концентрацій препарату в плазмі крові, у пацієнтів, схильних до таких розладів, або при парентеральному застосуванні, особливо при в/в введенні.

Галоперидол-Ріхтер, р-н для ін’єкцій, призначений тільки для в/м введення. Проте під час введення галоперидолу в/в необхідний постійний контроль ЕКГ для виявлення подовження інтервалу Q–Tc і шлуночкових аритмій.

Рекомендується дотримуватися обережності при застосуванні у пацієнтів з брадикардією, захворюваннями серця, подовженням інтервалу Q–Tc в сімейному анамнезі або зі зловживанням алкоголем у високих дозах в анамнезі. Також обережність необхідна при лікуванні пацієнтів з потенційно високими концентраціями препарату в плазмі крові (див. ООБЛИВОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ, Повільні метаболізатори ізоферменту CYP 2D6).

До початку лікування рекомендується зробити вихідну ЕКГ. У ході лікування слід оцінити необхідність контролю ЕКГ з метою виявлення подовження інтервалу Q–Tc і шлуночкових аритмій у всіх пацієнтів. Постійний контроль ЕКГ необхідний при повторному в/м введенні препарату. У пацієнтів, яким Галоперидол-Ріхтер, р-н для ін’єкцій, був призначений для профілактики або лікування післяопераційної нудоти і блювання, постійний контроль ЕКГ рекомендується проводити протягом 6 год після ін’єкції.

Під час терапії дозу потрібно знизити у разі подовженого інтервалу Q–Tc. Галоперидол слід негайно відмінити, якщо інтервал Q–Tc перевищує 500 мс.

Порушення електролітного балансу, такі як гіпокаліємія і гіпомагніємія, підвищують ризик розвитку шлуночкових аритмій і мають бути відкориговані до початку лікування галоперидолом. Тому рекомендується попередній і періодичний контроль концентрацій електролітів.

Також були зареєстровані тахікардія і артеріальна гіпотензія (у тому числі ортостатична гіпотензія) (див. ПОБІЧНІ РЕАКЦІЇ). При призначенні галоперидолу пацієнтам з артеріальною гіпотензією або ортостатичною гіпотензією рекомендується дотримуватися обережності.

Цереброваскулярні події. У рандомізованих плацебо-контрольованих клінічних дослідженнях при застосуванні деяких атипових антипсихотичних препаратів у пацієнтів з деменцією спостерігалося підвищення ризику виникнення цереброваскулярних побічних ефектів приблизно в 3 рази. У наглядових дослідженнях, у яких порівнювалася частота інсульту у пацієнтів літнього віку, які отримували будь-який антипсихотичний препарат, і у хворих, які не приймали такі лікарські засоби, виявлено підвищену частоту інсульту в першій групі пацієнтів. Ця частота може бути вищою при застосуванні всіх бутирофенонів, включаючи галоперидол. Механізм підвищення ризику невідомий. Не можна виключити підвищення ризику у інших пацієнтів. Галоперидол-Ріхтер слід застосовувати з обережністю у пацієнтів з фактором ризику розвитку інсульту.

Злоякісний нейролептичний синдром. Застосування галоперидолу асоціюється з розвитком злоякісного нейролептичного синдрому — рідкісної реакції за типом ідіосинкразії, яка характеризується гіпертермією, генералізованою ригідністю м’язів, вегетативною лабільністю, порушенням свідомості та підвищенням активності КФК в сироватці крові. Ранньою ознакою даного синдрому часто є гіпертермія. З появою цих симптомів слід негайно перервати лікування антипсихотичними препаратами і в умовах ретельного нагляду розпочати відповідну підтримувальну терапію.

Пізня дискінезія. Пізня дискінезія може виникати у деяких пацієнтів при тривалому застосуванні або відміні лікарського засобу. Синдром головним чином характеризується мимовільними ритмічними рухами язика, обличчя, рота або щелепи. Ці ознаки в деяких хворих наявні постійно. Синдром може маскуватися, коли поновлюють курс терапії, підвищують дозу або призначають інший антипсихотичний препарат. При появі симптомів пізньої дискінезії необхідно розглянути можливість скасування всіх антипсихотичних препаратів, включаючи Галоперидол-Ріхтер.

Екстрапірамідні симптоми. Можуть спостерігатися екстрапірамідні симптоми, наприклад тремор, ригідність, гіперсалівація, брадикінезія, акатизія і гостра дистонія.

Застосування галоперидолу асоціюється з розвитком акатизії, яка характеризується суб’єктивно неприємним або тривожним занепокоєнням і потребою весь час бути в русі та часто супроводжується неможливістю сидіти або стояти спокійно. Найбільш вірогідним є розвиток акатизії протягом перших кількох тижнів лікування. Для пацієнтів з такими симптомами підвищення дози може бути шкідливим.

Гостра дистонія може виникнути протягом перших кількох днів лікування препаратом Галоперидол-Ріхтер, але також повідомлялося про більш пізній її початок або розвиток після підвищення дози. Симптомами дистонії можуть бути, але не обмежуються ними: кривошия, кривляння, спазм жувальної мускулатури (тризм), випинання язика і незвичні рухи очей, включаючи окулогірний криз. У пацієнтів чоловічої статі і осіб більш молодого віку ризик розвитку таких реакцій вищий. Розвиток гострої дистонії може вимагати припинення застосування лікарського засобу.

У разі необхідності купірування екстрапірамідних симптомів можна застосовувати антипаркінсонічні препарати антихолінергічної дії, проте їх призначення в звичайній практиці як профілактичний захід не рекомендується. Якщо потрібне одночасне лікування антипаркінсонічним препаратом, можливо, для такої терапії доведеться відмінити Галоперидол-Ріхтер, якщо призначений препарат виводиться швидше, ніж галоперидол, щоб уникнути розвитку або загострення екстрапірамідних симптомів. При одночасному застосуванні антихолінергічних, у тому числі антипаркінсонічних засобів, з препаратом Галоперидол-Ріхтер необхідно пам’ятати про можливість підвищення внутрішньоочного тиску.

Напади/судоми. Повідомлялося, що застосування галоперидолу може викликати судоми.

Лікування хворих на епілепсію або пацієнтів з підвищеною схильністю до судомних станів (наприклад синдром відміни при алкоголізмі чи церебральні порушення) потребує обережності.

Порушення з боку печінки і жовчовивідних шляхів. Оскільки галоперидол метаболізується в печінці, рекомендується зниження дози і дотримання запобіжних заходів при лікуванні пацієнтів з печінковою недостатністю (див. ЗАСТОСУВАННЯ і Фармакодинаміка). Повідомлялося про окремі випадки порушення функції печінки або гепатиту, найчастіше холестатичного (див. ПОБІЧНІ РЕАКЦІЇ).

Порушення з боку ендокринної системи. Тироксин може посилити токсичність галоперидолу. Антипсихотичну терапію у пацієнтів з гіпертиреозом слід застосовувати з обережністю і тільки в поєднанні з терапією, спрямованою на досягнення еутиреоїдного стану.

Гормональні ефекти антипсихотичних нейролептичних препаратів включають гіперпролактинемію, яка може спричинити галакторею, гінекомастію та оліго- або аменорею (див. ПОБІЧНІ РЕАКЦІЇ). Дослідження культур тканин показують, що пролактин може стимулювати ріст клітин пухлин молочної залози в людини. Хоча чіткого зв’язку між застосуванням антипсихотичних препаратів і раком молочної залози у людини в клінічних і епідеміологічних дослідженнях не виявлено, рекомендовано дотримуватися обережності при лікуванні пацієнтів з відповідним медичним анамнезом. У пацієнтів з вихідною гіперпролактинемією і хворих з можливими пролактинзалежними пухлинами Галоперидол-Ріхтер необхідно застосовувати з обережністю.

Дуже рідко повідомлялося про випадки гіпоглікемії і синдрому неадекватної секреції антидіуретичного гормону (див. ПОБІЧНІ РЕАКЦІЇ).

Венозна тромбоемболія. При застосуванні антипсихотичних препаратів повідомлялося про випадки виникнення венозної тромбоемболії. Оскільки у пацієнтів, які отримують лікування антипсихотичними засобами, часто наявні набуті фактори ризику розвитку венозної тромбоемболії, які повинні бути виявлені до початку і в ході лікування галоперидолом, також необхідно вжити профілактичних заходів.

Відповідь на лікування та відміна препарату. При шизофренії відповідь на лікування антипсихотичними препаратами може бути відстрочена.

У разі відміни антипсихотичних препаратів симптоми, пов’язані з основним захворюванням, можуть не поновлюватися і не проявлятися протягом кількох тижнів або місяців.

Були дуже рідкісні повідомлення про гострі симптоми відміни (включаючи нудоту, блювання і безсоння), що виникли після різкого припинення застосування високих доз антипсихотичних препаратів. Рекомендується поступове зниження дози як запобіжний захід.

Пацієнти з депресією. Не рекомендується застосовувати Галоперидол-Ріхтер як монотерапію у пацієнтів з переважанням симптомів депресії. Його можна комбінувати з антидепресантами для лікування станів, які характеризуються поєднанням депресії і психозу (див. ВЗАЄМОДІЯ З ІНШИМИ ЛІКАРСЬКИМИ ЗАСОБАМИ).

Перехід від манії до депресії. Існує ризик переходу манії в депресію у пацієнтів, які отримують лікування з приводу маніакальних епізодів біполярного розладу. Ретельний нагляд за пацієнтами щодо розвитку депресії із супутніми ризиками, такими як суїцидальна поведінка, є вкрай важливим для запобігання розвитку подібних станів.

Повільні метаболізатори ізоферменту CYP 2D6. Галоперидол-Ріхтер слід застосовувати з обережністю у пацієнтів з уповільненим метаболізмом цитохрому P450 (CYP) 2D6 та у разі одночасного прийому інгібіторів CYP 3A4.

Застосування у період вагітності або годування грудьми

Вагітність. Помірна кількість даних про застосування галоперидолу у вагітних (понад 400 випадків вагітності з відомим результатом) не підтверджує тератогенної дії, фетотоксичності або неонатальної токсичності. Проте описано окремі випадки вроджених дефектів розвитку на тлі застосування галоперидолу в поєднанні з іншими лікарськими засобами під час вагітності. Дослідження на тваринах продемонстрували токсичний вплив на репродуктивну функцію. Як запобіжний захід рекомендується уникати застосування препарату Галоперидол-Ріхтер під час вагітності.

Новонароджені, матері яких приймали антипсихотичні препарати (включаючи галоперидол) протягом ІІІ триместру вагітності, знаходяться в групі ризику розвитку побічних ефектів, включаючи екстрапірамідний синдром і/або синдром відміни, які можуть відрізнятися за тяжкістю та тривалістю після народження. Повідомлялося про випадки ажитації, АГ, гіпотонії, тремору, сонливості, дихальної недостатності або порушення вигодовування. Отже, слід ретельно контролювати стан таких новонароджених.

Період годування грудьми. Галоперидол проникає у грудне молоко.

Галоперидол в невеликих кількостях виявляється в плазмі крові і сечі новонароджених, які отримували грудне молоко жінок, які приймали галоперидол. Інформації про вплив галоперидолу на організм немовлят, що знаходяться на грудному вигодовуванні, недостатньо. Рішення про припинення грудного вигодовування або припинення терапії препаратом Галоперидол-Ріхтер необхідно приймати з урахуванням користі грудного вигодовування для дитини і користі лікування для жінки.

Фертильність. Галоперидол підвищує концентрацію пролактину. Гіперпролактинемія може пригнічувати синтез гормону, який вивільняє гонадотропін, у гіпоталамусі, що призводить до зниження секреції гонадотропінів в гіпофізі. Це спричиняє порушення репродуктивної функції в результаті гальмування синтезу статевих стероїдів у статевих залозах чоловіків і жінок (див. ОСОБЛИВОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ).

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні транспортними засобами або іншими механізмами. Галоперидол-Ріхтер має помірний вплив на здатність керувати транспортними засобами та іншими механізмами. Може спостерігатися седативний ефект або порушення концентрації уваги тією чи іншою мірою, особливо при застосуванні високих доз і на початку лікування. Ці явища можуть посилюватися при прийомі алкоголю. Пацієнтам слід рекомендувати утримуватися від керування транспортними засобами і роботи з іншими механізмами під час лікування, поки не стане відомою їхня реакція на препарат.

Діти. Безпека і ефективність застосування препарату Галоперидол-Ріхтер, р-ну для ін’єкцій, у дітей і підлітків (віком до 18 років) не встановлені. Дані відсутні.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами

дослідження взаємодій проводилися тільки за участю дорослих.

Вплив на серцево-судинну систему. Галоперидол-Ріхтер не можна застосовувати в поєднанні з лікарськими засобами, що спричиняють подовження інтервалу Q–Tc (див. ПРОТИПОКАЗАННЯ).

До таких препаратів належать:

– антиаритмічні препарати класу 1А (наприклад дизопірамід, хінідин);

– антиаритмічні препарати класу ІІІ (наприклад аміодарон, дофетилід, дронедарон, ібутилід, соталол);

– деякі антидепресанти (наприклад циталопрам, есциталопрам);

– деякі антибіотики (наприклад азитроміцин, кларитроміцин, еритроміцин, левофлоксацин, моксифлоксацин, телітроміцин);

– інші антипсихотичні препарати (наприклад похідні фенотіазину, сертиндол, пімозид, зипразидон);

– деякі протигрибкові препарати (наприклад пентамідин);

– деякі протималярійні препарати (наприклад галофантрин);

– деякі препарати, що впливають на ШКТ (наприклад доласетрон);

– деякі лікарські засоби для лікування раку (наприклад тореміфен, вандетаніб);

– деякі інші лікарські засоби (наприклад бепридил, метадон).

Даний перелік не є вичерпним.

Рекомендується дотримуватися обережності при застосуванні препарату Галоперидол-Ріхтер в комбінації з лікарськими засобами, що спричиняють порушення електролітного балансу (див. ОСОБЛИВОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ).

Лікарські засоби, які можуть підвищити концентрацію галоперидолу в плазмі крові

Метаболізм галоперидолу здійснюється декількома шляхами (див. Фармакокінетика). Основний шлях — глюкуронізація і відновлення до кетонів. Також у метаболізмі бере участь система ферментів цитохрому P450, особливо CYP 3A4 і меншою мірою — CYP 2D6. Пригнічення цих шляхів метаболізму іншим лікарським засобом або зниження активності ізоферменту 2D6 може призвести до підвищення концентрації галоперидолу. Можливий адитивний ефект пригнічення активності ізоферменту CYP 3A4 і зниження активності ізоферменту CYP 2D6 (див. Фармакокінетика). З огляду на обмежену, а іноді й суперечливу інформацію, потенційне підвищення концентрації галоперидолу в плазмі крові при одночасному прийомі інгібітора ізоферменту CYP 3A4 і/або CYP 2D6 може досягати 20–40%, хоча в деяких випадках зареєстровано підвищення до 100%. Прикладами лікарських засобів, які можуть призвести до підвищення концентрації галоперидолу в плазмі крові (на основі клінічного досвіду або механізмів міжлікарських взаємодій), є:

– інгібітори ізоферменту CYP 3A4: алпразолам, флувоксамін, індинавір, ітраконазол, кетоконазол, нефазодон, позаконазол, саквінавір, верапаміл, вориконазол;

– інгібітори ізоферменту CYP 2D6: бупропіон, хлорпромазин, дулоксетин, пароксетин, прометазин, сертралін, венлафаксин;

– комбіновані інгібітори ізоферментів CYP 3A4 і CYP 2D6: флуоксетин, ритонавір;

– з невстановленим механізмом: буспірон.

Наведений перелік не є вичерпним.

Підвищення концентрації галоперидолу в плазмі крові може підвищити ризик небажаних явищ, у тому числі подовження інтервалу Q–Tc (див. ПРОТИПОКАЗАННЯ). Подовження інтервалу Q–Tc спостерігалося при застосуванні галоперидолу в комбінації з інгібіторами метаболізму кетоконазолом (400 мг/добу) і пароксетином (20 мг/добу).

Пацієнтам, які приймають галоперидол у поєднанні з такими лікарськими засобами, рекомендується проводити моніторинг симптомів посилення або подовження фармакологічної дії галоперидолу, а дозу препарату Галоперидол-Ріхтер у разі необхідності слід знизити.

Лікарські засоби, які можуть знизити концентрацію галоперидолу в плазмі крові. Одночасне застосування галоперидолу з потужними індукторами ізоферменту CYP 3A4 може призвести до поступового зниження концентрації галоперидолу в плазмі крові до рівня, коли ефективність його також знизиться. Прикладами таких препаратів є карбамазепін, фенобарбітал, фенітоїн, рифампіцин, звіробій продірявлений (Hypericum perforatum).

Перелік не є вичерпним.

Індукція ферментів може спостерігатися вже після кількох днів прийому препарату. Максимальна індукція ферментів, як правило, спостерігається приблизно через 2 тиж і може зберігатися деякий час після відміни терапії лікарським засобом. При одночасному застосуванні індукторів ізоферменту CYP 3A4 рекомендується спостерігати за станом пацієнта, а дозу препарату Галоперидол-Ріхтер у разі необхідності слід підвищити. Після відміни індуктора ізоферменту CYP 3A4 концентрація галоперидолу може поступово підвищитися, отже, може виникнути необхідність у зниженні дози препарату Галоперидол-Ріхтер.

Відомо, що натрію вальпроат пригнічує глюкуронізацію, але не впливає на концентрацію галоперидолу в плазмі крові.

Вплив галоперидолу на інші лікарські засоби. Галоперидол може посилювати дію засобів, що пригнічують ЦНС, у тому числі алкоголю, снодійних, седативних препаратів і потужних анальгетиків. Також відзначалося посилення дії на ЦНС при комбінації з метилдопою.

Галоперидол послаблює дію адреналіну та інших симпатоміметичних лікарських засобів (наприклад стимуляторів, таких як амфетаміни) і призводить до зміни антигіпертензивної дії блокаторів, таких як гуанетидин.

Галоперидол може послаблювати дію леводопи та інших агоністів дофаміну.

Галоперидол є інгібітором ізоферменту 2D6. Галоперидол гальмує метаболізм трициклічних антидепресантів (наприклад іміпраміну, дезипраміну), сприяючи підвищенню їх концентрації в плазмі крові.

Інші форми взаємодії. У рідкісних випадках при одночасному застосуванні солей літію і галоперидолу спостерігалися такі розлади: енцефалопатія, екстрапірамідні симптоми, пізня дискінезія, злоякісний нейролептичний синдром, гострий мозковий синдром і кома. Більшість цих явищ оборотні. Чи є вони проявом певної нозологічної форми, не з’ясовано.

Проте у разі появи подібних розладів у пацієнтів, які приймають одночасно солі літію і галоперидол, застосування препаратів необхідно негайно припинити.

Виявлено антагонізм галоперидолу до антикоагулянту феніндіону.

Передозування

симптоми

Передозування галоперидолу проявляється посиленням відомих фармакологічних і побічних ефектів. Найбільш вираженими симптомами є тяжкі екстрапірамідні реакції, артеріальна гіпотензія та седативний ефект. Екстрапірамідна реакція проявляється ригідністю м’язів і генералізованим або локальним тремором. Поряд з артеріальною гіпотензією також можливий розвиток АГ.

В екстремальних випадках можливий коматозний стан з пригніченням дихання і артеріальною гіпотензією, яка може бути досить тяжкою, з розвитком шокоподібного стану.

Необхідно врахувати ризик розвитку шлуночкових аритмій, можливо, пов’язаних з подовженням інтервалу Q–Tc.

Лікування

Специфічного антидоту не існує. Проводиться підтримувальна терапія. Ефективність активованого вугілля не встановлена. Діаліз при лікуванні передозування не рекомендується, оскільки при його проведенні видаляється дуже незначна кількість галоперидолу (див. Фармакокінетика).

Прохідність дихальних шляхів у пацієнтів в стані коми необхідно забезпечити за допомогою орофарингеального повітропроводу або ендотрахеальної трубки. При пригніченні дихання може бути потрібна штучна вентиляція легенів.

Рекомендується моніторинг ЕКГ та показників життєво важливих функцій до відновлення нормальної ЕКГ. Для лікування тяжких аритмій рекомендуються відповідні антиаритмічні заходи.

Артеріальну гіпотензію і судинний колапс можна компенсувати в/в введенням рідини, плазми або концентрованого альбуміну, а також введенням судинозвужувальних засобів, таких як дофамін або норадреналін. Адреналін застосовувати заборонено, оскільки у поєднанні з галоперидолом він може спричинити виражену артеріальну гіпотензію.

У разі розвитку тяжких екстрапірамідних симптомів рекомендується парентеральне введення антипаркінсонічних препаратів.

Умови зберігання

при температурі не вище 30 °C в оригінальній упаковці для захисту від впливу світла. Зберігати в недоступному для дітей місці.

Діагнози, при яких застосовують ГАЛОПЕРИДОЛ–РІХТЕР розчин для ін’єкцій

Дата додавання: 08.07.2020 р.
© Компендиум 2019

Інструкція

Ціни на ГАЛОПЕРИДОЛ–РІХТЕР розчин для ін’єкцій в містах України

Вінниця 78.25 грн./уп.

«ПОДОРОЖНИК» Вінниця, вул. Пирогова, 111, тел.: +38098188976678.50 грн./уп.

Дніпро 77.33 грн./уп.

«НЕ БОЛЕЙ! СЕМЬЯ АПТЕК» Дніпро, вул. Набережна Заводська, 73Д, тел.: +38063360675674.60 грн./уп.

Житомир 74.74 грн./уп.

«БАЖАЄМО ЗДОРОВ'Я» Житомир, вул. Небесної Сотні, 12, тел.: +38080050051270.50 грн./уп.

Запоріжжя 79.16 грн./уп.

«АПТЕКА ОПТОВИХ ЦІН» Запоріжжя, вул. Іванова, 2Б, тел.: +38080050591178.00 грн./уп.

Івано-Франківск 78.18 грн./уп.

«АПТЕКА БАМ» Івано-Франківськ, вул. Галицька, 80Б, тел.: +38067312474472.50 грн./уп.

Київ 85 грн./уп.

«БАЖАЄМО ЗДОРОВ'Я» Київ, вул. Калнишевського Петра, 8, тел.: +38063818506564.50 грн./уп.

Луцьк 72.5 грн./уп.

«АПТЕКА БАМ» Луцьк, просп. Відродження, 26А, тел.: +38067653202272.50 грн./уп.

Львів 79.05 грн./уп.

«АПТЕКА БАМ» Львів, вул. Сихівська, 8, тел.: +38067439511266.99 грн./уп.

Миколаїв 79.35 грн./уп.

«БАЖАЄМО ЗДОРОВ'Я» Миколаїв, вул. Космонавтів, 130/7, тел.: +38063023169673.50 грн./уп.

Одеса 85.41 грн./уп.

«БАЖАЄМО ЗДОРОВ'Я» Одеса, просп. Небесної Сотні, 1073.95 грн./уп.

Полтава 74.75 грн./уп.

«АПТЕКА БАМ» Полтава, вул. Алмазна, 6/11, тел.: +38067721037071.50 грн./уп.

Рівне 83.04 грн./уп.

«ПОДОРОЖНИК» Рівне, вул. Шухевича Романа, 18Д, тел.: +38098169986676.84 грн./уп.

Суми 78.37 грн./уп.

«БАЖАЄМО ЗДОРОВ'Я» Суми, вул. Харківська, 12, тел.: +38054263505572.60 грн./уп.

Тернопіль 87.99 грн./уп.

«ПОДОРОЖНИК» Тернопіль, вул. Клінічна, 6, тел.: +38067803320182.99 грн./уп.

Ужгород 80 грн./уп.

«ПРЕВЕНШН» Ужгород, вул. Грибоєдова, 19, тел.: +38080030206077.19 грн./уп.

Харків 78.3 грн./уп.

«АПТЕКА НИЗЬКІ ЦІНИ №1» Харків, вул. Полтавський шлях, 153, тел.: +38080050591178.00 грн./уп.

Херсон 81.66 грн./уп.

«ПОДОРОЖНИК» Херсон, вул. Університетська, 157, тел.: +38067753847881.66 грн./уп.

Хмельницький 76.01 грн./уп.

«D.S.» Хмельницький, пров. Проскурівський, 1/1, тел.: +38080030206071.56 грн./уп.

Черкаси 76.5 грн./уп.

«ПОДОРОЖНИК» Черкаси, перехр. Смілянська / Вернигори, 99/12, тел.: +38067657090976.50 грн./уп.

Чернігів 74.25 грн./уп.

«АПТЕКА БАМ» Чернігів, просп. Перемоги, 14, тел.: +38067721043070.50 грн./уп.

Чернівці 80.07 грн./уп.

«ПОДОРОЖНИК» Чернівці, просп. Незалежності, 91, тел.: +38067694473178.50 грн./уп.

geoapteka.ua
На нашому сайті застосовуються файли cookies для більшої зручності використання та покращенняя роботи сайту. Продовжуючи, ви погоджуєтесь з застосуванням cookies.
Developed by Maxim Levchenko