ОФТАЛЬМОДЕК (OFTALMODEC)

ДЗ ДНЦЛЗ

Склад і форма випуску

Ціни в аптеках
Класифікація
Лікарські засоби
Активна речовина

Актуальна інформація

Відкриття пеніциліну в 1928 р. стало одним з найвизначніших медичних досягнень ХХ ст. Змінилися принципи терапевтичної медицини. Антибіотики різко знижували смертність від бактеріальних захворювань і їх поширеність. Багато в чому наступні роки вважалися найбільш значущими в терапії великої кількості захворювань. Офтальмологія також виграла від застосування антибіотиків як в лікуванні, так і в профілактиці очних інфекцій. Однак недавнє дослідження демонструє негативні наслідки зловживання і надмірного застосування антибіотиків. Під час доповіді на Всесвітньому економічному форумі щодо глобальних ризиків застосування антибіотиків було зроблено висновок про те, що найбільшим ризиком для здоров’я людини є стійкі до дії антибіотиків бактерії.

Очевидно, що з кожним роком підвищується антибіотикорезистентність. Це пов’язано з багатьма факторами. Це і той факт, що величезна кількість антибіотиків вводиться тваринам щороку, щоб сприяти зростанню домашньої худоби. Широке застосування антибіотиків емпірично в загальній сфері медицини також істотно впливає на виникнення стійких штамів бактерій у пацієнтів. В офтальмології ця проблема, здається, не є домінуючою; однак призначати антибіотики в схемах лікування необхідно з обережністю, усвідомлюючи загрозу. Бактеріальна стійкість може бути підвищена при призначенні неправильних, занадто низьких доз і занадто короткої тривалості антимікробного лікування. Антибіотики ніколи не слід призначати без явних на те причин. Тому сьогодні необхідно переглянути ряд схем призначення антибіотиків (як для профілактики, так і для терапії), в яких антибіотики регулярно застосовуються (Grzybowski A., 2018).

Препарат Офтальмодек (декаметоксин) має широкий спектр протимікробної активності серед доступних антисептиків, що застосовуються в офтальмології. Діє на грампозитивні і грамнегативні бактерії, бактеріальні спори, гриби, найпростіші і віруси. Крім того, він не викликає резистентності або перехресної резистентності до антибіотиків. Механізм дії — порушує проникність цитоплазматичної мембрани бактерій і грибів (відбувається з’єднання з фосфатидними групами ліпідів мембрани).

Застосування

Краплі очні Офтальмодек активно призначають дорослим і дітям для лікування та профілактики:

— гострого і хронічного кон’юнктивіту. Кон’юнктивіт є найбільш поширеною причиною почервоніння очей. 3 найбільш поширених типів кон’юнктивіту — вірусний, алергічний та бактеріальний, вони можуть мати гостру або хронічну форму. Вік пацієнта, пора року і результати фізичного обстеження мають першорядне значення для диференціації та виявлення різних видів кон’юнктивіту. Однак відрізнити гострий вірусний і бактеріальний кон’юнктивіт складно. Пацієнти з тривалими симптомами, поганою реакцією на первинне лікування або ознакою тяжкого захворювання повинні бути направлені до офтальмолога для консультації (Alfonso S.A., 2015);

— блефарокон’юнктивітів — причини втрати зору у дітей, тому дитячі офтальмологи повинні бути більш пильними щодо ранньої діагностики і тривалого лікування. З цієї теми не вистачає рандомізованих контрольованих досліджень і немає стандартизованих критеріїв оцінки результатів. Необхідно розробити більш ефективні способи прогнозування клінічного результату внаслідок застосування різних методів лікування;

-гонобленореї — захворювання, що викликається грамнегативним гонококом Нейсера, він визначається як всередині, так і поза гнійними клітинами, а також у протоплазмі епітеліальних клітин кон’юнктиви;

— хламідіозного ураження очей. Chlamydia trachomatis, облігатна внутрішньоочна бактерія, яка викликає трахому, кон’юнктивіт у дорослих і новонароджених, була головною причиною сліпоти в минулому столітті в усьому світі. Керато-очні інфекції, викликані хламідійними інфекціями, поширені і в наш час;

— бленореї (офтальмобленореї) у новонароджених — гострого запального захворювання кон’юнктиви ока, найчастіше викликається гонококом. Виникає у новонароджених, які заразилися від матері під час пологів, і може призвести до подальшої сліпоти дитини. Дане захворювання проявляється на 2-гу–3-тю добу життя дитини (сильний набряк обох вій). Ще через 2–3 доби відбувається виділення гною (рясне). У деяких випадках захворювання призводить до сліпоти. Однак необхідно пам’ятати, що у новонароджених може розвинутися захворювання, подібне до бленореї. Відмінність — воно проявляється не раніше 5-го дня життя дитини, викликається вірусом і його перебіг більш млявий, меншої тяжкості, рогова оболонка в процесі не задіяна;

— для профілактики гнійно-запальних ускладнень (в перед- та післяопераційний період; операції, що проводяться в офтальмології);

— профілактична обробка контактних лінз.

Дозування Офтальмодеку

Лікування

Дорослим: 4–5 крапель препарату 4–5 р/добу (застосовувати до повного одужання).

Профілактика

-Дітям закапують по 2 краплі препарату в праве і ліве око відразу після народження, потім процедуру закапування повторюють через 2 год (бленорея новонароджених, її профілактика).

-Дорослим — по 2–3 краплі 4–6 р/добу (за 1 день до операції, потім 3–5 днів після операції).

-Обробка контактних лінз. Процес відбувається наступним чином: лінзи поміщають у розчин препарату Офтальмодек на період 10–15 хв, потім споліскують у стерильному 0,9% розчині NaCl.

Побічні реакції

Відчуття печіння, яке проходить після відміни препарату.

Протипоказання

Гіперчутливість до діючої речовини препарату

Антибіотики також часто застосовуються при поверхневих інфекціях очей. Було доведено, що до 80% всіх випадків гострого кон’юнктивіту викликається вірусами, і антибіотики не є обов’язковим призначенням при неускладнених захворюваннях. Однак у цьому випадку призначають антибіотики для закапування в око. Вони ефективні для зменшення тривалості бактеріального кон’юнктивіту і його трансмісивності (зараження інших). Більшість випадків підозрюваного або підтвердженого бактеріального кон’юнктивіту самообмежені протягом 1–2 тиж; таким чином, буде більш правильно спостерігати пацієнта з легкими симптомами, ніж лікувати їх антибіотиками. У 2002 р. були опубліковані результати дослідження, які продемонстрували, що як антибіотики, так і протимікробні лікарські засоби однаково ефективні в лікуванні бактеріального кон’юнктивіту. Проте досліджень з цієї теми недостатньо, щоб зробити чіткі висновки і рекомендувати протимікробні препарати в якості терапії для цих показань. Застосування антибіотиків також пов’язане з деякими незручностями. Дозування препарату і тривалості терапії слід суворо дотримуватися. Згода пацієнта має вирішальне значення для успіху терапії, і цього часто складно досягти, особливо в терапії дітей. Крім того, багато антибіотиків не дозволені до застосування у дітей. Антибіотики не захищають від розвитку вторинних інфекцій, вони можуть викликати алергію або бути токсичними для всього організму в цілому, а також призводити до затримки правильної діагностики інших можливих захворювань. Отже, призначення антибіотика в кожному конкретному випадку має бути ретельно проаналізовано та обґрунтовано. Уся інформація повинна бути критично оцінена, а терапія — проводиться тільки в тих випадках, коли виявлено конкретний збудник і визначена чутливість до нього (бакпосів з ока), а також наявність раніше (в анамнезі пацієнта) таких захворювань поверхні ока, як тяжкий гнійний кон’юнктивіт або підозра на кон’юнктивіт хламідійного і гонококового походження.

Недавнє дослідження (Shekhawat et al., 2017) показало, що майже 60% пацієнтів з недавно діагностованим гострим кон’юнктивітом отримують рецепти на антибіотики для місцевого застосування, з яких 20% рецептів — антибіотики, що містять кортикостероїди, протипоказані при гострому кон’юнктивіті. Ці результати викликають тривогу. Антибіотики також зазвичай застосовуються в лікуванні кератиту.

Дослідження

Нещодавно були опубліковані результати великого рандомізованого контрольованого клінічного дослідження, проведеного на Філіппінах і в Індії. Порівнювали протимікробні лікарські препарати з місцевими антибіотиками для закапування в око (Isenberg et al., 2017) для лікування бактеріального кератиту, викликаного широким спектром бактерій. Однак суттєвої різниці між двома методами лікування і результатами терапії не виявлено. Проте необхідні подальші дослідження.

У даний час особливого значення набуває вивчення біологічної безпеки сучасних катіонних поверхнево-активних антисептиків з широким антимікробним спектром. Мета дослідження — вивчення антимікробної ефективності антисептиків декаметоксину, мірамістину та їх вплив на фрагментацію ядерної ДНК і клітинний цикл.

Проведено порівняльне мікробіологічне дослідження антимікробної ефективності і цитометричного дослідження впливу декаметоксину і мірамістину на клітинний цикл. Антимікробну активність декаметоксину та мірамістину оцінювали за їх мінімальною інгібуючою і мінімальною мікробоцидною концентрацією щодо умовно-патогенних мікроорганізмів з використанням методу серійного подвійного розведення. Цитотоксичність декаметоксину і мірамістину на епітеліальних клітинах передньої частини рогівки після 2-тижневого щоденного закапування в очі самців щурів лінії Vistar вивчали за допомогою проточної цитометрії (метод дослідження дисперсних середовищ). Цей процес відбувається в режимі поштучного аналізу елементів дисперсної фази, дослідження одиночних біологічних клітин у потоці. Були зареєстровані параметри епітеліального клітинного циклу, фрагментації ядерної ДНК і апоптозу (регульований процес програмованої клітинної загибелі) під впливом антисептиків.

Результати. Виявлено високу антимікробну дію декаметоксину і мірамістину на грампозитивні, грамнегативні бактерії зі значними перевагами декаметоксину. Декаметоксин чинив мінімальний вплив на епітеліальні клітини передньої частини рогівки, незначне зниження індексу їх проліферації, низьке підвищення апоптозу за відсутності відмінностей у мітотичній активності. Але застосування мірамістину призвело до значного збільшення фрагментації ядерної ДНК, зниження проліферативної активності. Таким чином, більш високий антимікробний ефект щодо широкого спектру опортуністичних патогенів доведений для декаметоксину в порівнянні з мірамістином. При тривалому застосуванні першого антисептика не виявлено цитотоксичного й проапоптотичного ефекту на епітелій (Назарчук О.А., 2019).

Висновки

В останні роки всі медичні фахівці, включаючи офтальмологів, стикаються з проблемою змішаних інфекцій. Рецидивуюче запалення в передньому і задньому сегментах ока часто є результатом інфекції, викликаної більше ніж одним різновидом патогенів. Тому застосування антибіотиків завжди має бути обґрунтованим. Антибіотики слід призначати тільки в разі потреби, в ідеалі це повинно відбуватися після виявлення збудника і визначення чутливості до антибіотиків (Grzybowski A., 2018).

Дата додавання: 12.06.2021 р.
© Компендіум 2019

Інструкція МОЗ

Діагнози, при яких застосовують ОФТАЛЬМОДЕК

Блефарит МКХ H01.0
Вірусний кон'юнктивіт неуточнений МКХ B30.9
Вірусний фарингокон'юнктивіт МКХ B30.2
Гордеолум (ячмінь) абсцедуючий МКХ H00.0
Гострий атопічний кон'юнктивіт МКХ H10.1
Гострий кон'юнктивіт неуточнений МКХ H10.3
Дегенерація рогівки МКХ H18.4
Інші гострі кон'юнктивіти МКХ H10.2
Інші кон'юнктивіти МКХ H10.8
Інші хвороби слізного апарату МКХ H04.8
Кон'юнктивіт МКХ H10.9
Слизисто-гнійний кон'юнктивіт МКХ H10.0
Стеноз і недостатність слізних проток МКХ H04.5
Халазіон МКХ H00.1
Хвороба кон'юнктиви МКХ H11.9
Хронічний кон'юнктивіт МКХ H10.4
Чужорідне тіло в кон'юнктивальному мішку МКХ T15.1
geoapteka.ua
На нашому сайті застосовуються файли cookies для більшої зручності використання та покращенняя роботи сайту. Продовжуючи, ви погоджуєтесь з застосуванням cookies.
Developed by Maxim Levchenko