Цистит — медичний термін, що означає запалення сечового міхура.

Цистит може розвиватися через різні причини, але найчастіше його викликає бактеріальне запалення.

Зазвичай бактеріальний цистит розвивається при попаданні бактерій у сечовий міхур через уретру. Найчастіше цю патологію викликає кишкова паличка Escherichia coli.

Цистит також може розвиватися як реакція на певні лікарські засоби чи променеву терапію. Іноді цистит може виникнути у зв’язку з використанням певних гігієнічних засобів, сперміцидів або при тривалому використанні катетера. Цистит також може бути ускладненням іншого захворювання.

Бактеріальний цистит частіше виявляють у жінок, зазвичай у холодну пору року.

У яких випадках існує підвищений ризик циститу?

Ризик розвитку циститу підвищений:

  • у осіб із супутнім цукровим діабетом.
  • У осіб із ушкодженнями спинного мозку, розсіяним склерозом.
  • У осіб, які ведуть активне статеве життя.
  • При застосуванні як протизаплідних засобів діафрагм зі сперміцидами.
  • У період вагітності.
  • У період менопаузи.
  • За наявності порушень відтоку сечі (можуть бути спричинені аденомою передміхурової залози, каменем у сечовому міхурі, стриктурою уретри).
  • При імунодефіциті (наприклад при вірусі імунодефіциту людини (ВІЛ), проведенні імуносупресивної терапії, хімієтерапії).
  • При тривалому використанні сечових катетерів.

Симптоми та ознаки бактеріального циститу

  • значно виражені часті позиви до сечовипускання.
  • Біль чи печіння при сечовипусканні.
  • Поллакіурія — прискорене сечовипускання невеликими порціями.
  • Кров у сечі (гематурія).
  • Мутна або різко пахнуча сеча.
  • Дискомфорт у ділянці таза.
  • Почуття тиску в надлобковій ділянці.
  • Субфебрильна температура.

Симптоми циститу у чоловіків загалом аналогічні таким у жінок.

У дітей ознакою циститу можуть бути нові епізоди випадкового денного нетримання сечі.

Цистит може призвести до розвитку висхідної інфекції нирок. Це є небезпечним ускладненням.

Слід негайно звернутися до лікаря, якщо на тлі циститу розвиваються такі симптоми:

Також слід проконсультуватися з лікарем у разі, якщо:

  • симптоми циститу поновлюються після закінчення рекомендованого курсу лікування.
  • У дитини фіксується денне нетримання сечі після періоду, коли він контролював сечовипускання.

Діагностика циститу

При підозрі на розвиток циститу для підтвердження діагнозу лікар порекомендує здати аналіз сечі. Для цього слід зібрати невелику кількість сечі (зазвичай середню порцію при ранковому сечовипусканні після підмивання) у чистий контейнер. Після закінчення курсу терапії лікар може рекомендувати здати аналіз сечі повторно для контролю ефективності лікування.

У разі неефективності антибіотикотерапії може бути рекомендований бактеріологічний посів сечі, щоб визначити, який тип бактерій викликає інфекцію.

У деяких випадках лікар може порекомендувати ультразвукове дослідження сечовивідних шляхів.

При підозрі на анатомічні аномалії, пухлини може бути показано подальше обстеження (цистоскопія, комп’ютерна, магнітно-резонансна томографія та ін.).

Лікування циститу

При бактеріальному циститі лікар зазвичай рекомендує курс антибіотиків (наприклад амоксициліну, амоксициліну / клавуланату, ципрофлоксацину, левофлоксацину). Зазвичай курс лікування становить 3–7 днів при неускладненому циститі та 7–14 днів при ускладненому.

Також при гострому неускладненому циститі можуть бути рекомендовані:

Також на додаток до антибіотиків можна застосовувати різні препарати, що містять лікарську рослинну сировину (наприклад, які містять екстракти трави золототисячника, кореня любистку, листя розмарину та ін.).

Особливості лікування циститу у вагітних

У період вагітності рекомендується лікувати не лише симптоматичний цистит, а й безсимптомну бактеріурію. При цьому кращим є короткий курс антибіотикотерапії. Фторхінолони, нітрофурантоїн протипоказані в період вагітності. Триметоприм / сульфаметоксазол не рекомендуються протягом I триместру.

При циститі під час вагітності може бути рекомендований амоксицилін / клавуланат, цефалексин, цефподоксим.

Що можна порадити для профілактики циститу?

Немає однозначних рекомендацій, які дозволять уникнути розвитку циститу. Водночас для того, щоб знизити ризик бактеріального циститу, слід:

  • пити багато рідини, насамперед води.
  • Частіше мочитися — не слід терпіти і відкладати відвідування туалету при виникненні позову до сечовипускання.
  • Уникати переохолодження.
  • Підмиватися рухами попереду назад. Шкіру навколо статевих органів слід мити обережно, уникаючи травмування.
  • Підмиватися щоразу після дефекації.
  • Приймати душ, а не ванну.
  • Спорожняти сечовий міхур якнайшвидше після сексу.
  • Уникати використання дезодорувальних спреїв у ділянці статевих органів.
  • Низка експертів рекомендує особам з рецидивним циститом для профілактики рецидивів приймати препарати, що містять екстракт журавлини та проантоціанідин.