Перелом шийки стегна: тимчасові проблеми чи вирок?

Перелом шийки стегна — це одна з найбільш тяжких травм опорно-рухового апарату, яку особливо часто відмічають у осіб похилого віку. Водночас ця травма може виявлятися й у осіб молодого віку, які займаються легкою атлетикою або отримують високоенергетичні травми, наприклад, при падінні з великої висоти або внаслідок дорожньо-транспортних пригод.

До чинників ризику переломів шийки стегна належать:

• жіноча стать;
• зниження рухливості;
• літній вік;
• низька мінеральна щільність кістки (остеопороз).

За оцінками експертів, до 70% усіх переломів шийки стегна відмічаються у жінок.

Чим небезпечний перелом шийки стегна у осіб літнього віку?

За оцінками експертів, цей патологічний стан пов’язаний зі значним ризиком летального наслідку. Крім того, до 22% пацієнтів із переломом шийки стегна згодом не відновлюють самостійне пересування.

Основним джерелом кровопостачання головки стегнової кістки є медіальна огинаюча артерія стегна, що проходить під квадратним м’язом стегна. Переломи шийки стегнової кістки зі зміщенням пов’язані з ризиком розриву висхідних гілок, що відходять від артеріального кільця, утвореного огинаючими артеріями. Це призводить до ризику незрощення перелому або аваскулярного остеонекрозу.

За найменшої підозри на перелом шийки стегна необхідно звернутися по медичну допомогу. Хворому слід негайно перестати давати навантаження на суглоб, рекомендується щадна фіксація суглобів та негайна консультація ортопеда.

Для діагностики перелому шийки стегна важливо зібрати анамнез недавніх травм, оскільки у осіб похилого віку та хворих на остеопороз навіть незначна травма може призвести до перелому шийки стегна. У випадках деменції або когнітивних порушень анамнез може бути мізерним без повідомлень про будь-яку травму.

Симптоми перелому шийки стегна

При переломі шийки стегна пацієнт скаржиться на біль та зменшення об’єму рухів у стегні. При переломах без зміщення деформація може бути відсутньою. При переломі зі зміщенням нога може бути ротована назовні.

Важливо уточнити, якщо встановлено випадок падіння, чи був пацієнт у свідомості чи це було синкопе.

Обстеження може включати рентгенографію тазу в передньо-задній та бічній проєкціях, комп’ютерну, магнітно-резонансну томографію, базові лабораторні дослідження (загальний аналіз крові, біохімічний аналіз та визначення рівня протромбіну/міжнародного нормалізованого відношення), а також рентгенограму грудної клітки та електрокардіографію. Пацієнтам похилого віку з відомим або підозрюваним захворюванням серця показано консультацію кардіолога та кардіологічне обстеження.

Перелом шийки стегна: лікування

Важливо! При переломі шийки стегна лікування без операції показане лише пацієнтам із групи підвищеного ризику, у яких будь-яке оперативне втручання пов’язане з підвищеним ризиком летального наслідку.

Яку операцію краще провести при переломі шийки стегна, залежить від клінічної ситуації, віку та активності пацієнта, наявності зміщення.

Пацієнтам молодого віку з переломами шийки стегна показано хірургічне лікування із застосуванням невідкладної внутрішньої фіксації.

При переломах зі зміщенням мета полягає в тому, щоб досягти анатомічної репозиції за допомогою екстреної внутрішньої фіксації з відкритою репозицією.

Переломи без зміщення зазвичай лікують за допомогою черезшкірних канюльованих або ковзних гвинтів тазостегнового суглоба.

При переломах шийки стегнової кістки зі зміщенням у пацієнтів похилого віку лікування залежить від початкового рівня активності та віку. Менш активним особам може бути проведена геміартропластика. Більш активним пацієнтам проводять тотальне ендопротезування кульшового суглоба. Перед операцією хворих слід поінформувати про обмеження рухів стегна, які можуть розвинутися через протез.

Пацієнтам, оперованим через перелом шийки стегна, показана профілактика тромбозу глибоких вен, починаючи з періопераційного періоду і протягом 4–6 тиж після операції.

Фізіотерапія та післяопераційна мобілізація необхідні для того, щоб допомогти пацієнтам відновити рухову функцію.

Фізіотерапію слід розпочинати відразу після операції.

Крім того, слід приділяти увагу правильній повсякденній діяльності. Ерготерапевт навчає методам досягнення незалежності в повсякденному житті, таким як відвідувати туалет при переломі шийки стегна, купатися, одягатися та готувати їжу.

Як правильно сидіти при переломі шийки стегна?

Не рекомендується сідати на низькі та м’які поверхні, зазвичай рекомендується використовувати додаткові накладні сидіння на крісла та стільці та підставки під ніжки диванів та ліжка.

Протягом кількох тижнів після операції суворо заборонено нахили до 90°.

Лікар-реабілітолог складає план фізичних навантажень у післяопераційний період та проводить його індивідуальну корекцію.

При будь-яких патологічних симптомах у післяопераційний період, таких як біль, набряк, гематома в ділянці суглоба, слід негайно звертатися до лікаря.

Він може призначити пацієнту з переломом шийки стегна також медикаментозне лікування у пері- та післяопераційний періоди:

• антибіотики для профілактики інфекційних ускладнень;
• антикоагулянти (наприклад дабігатран);
• нестероїдні протизапальні препарати (ібупрофен, диклофенак, кеторолак);
• дієтичні добавки, що містять кальцій та вітамін D, для прискорення регенерації кісткових структур.

Скільки зростається перелом шийки стегна?

Реабілітація після фіксації або заміни кульшового суглоба — тривалий і трудомісткий процес. За дотримання рекомендацій лікаря працездатність зазвичай повертається вже до кінця 10-го тиж. При розвитку ускладнень відновлення може тривати 4–5 місяців.

Родичам хворого слід підготувати його до виписки з лікарні. Успіх реабілітації значною мірою залежить від стану житлової території — можливості вільного пересування, виключення ризику повторного падіння тощо. Наприклад, слід прибрати всі незакріплені покриття для підлоги, такі як килими, доріжки, забезпечити яскраве освітлення у вечірній час, придбати стійке і неслизьке домашнє взуття.

Хворому в післяопераційний період буде потрібна допомога в побуті.