Передменструальний синдром: чи потрібно щось робити?

У вас спостерігається погіршення самопочуття в певні дні менструального циклу? З чим це пов’язано та які існують методи зменшення вираженості цього стану?

Передменструальний синдром (ПМС) — це синдром, який охоплює клінічно значущі соматичні та психологічні прояви під час лютеїнової фази менструального циклу, що призводять до значного дистресу та порушення повсякденної діяльності. До ПМС належать симптоми та ознаки, що розвиваються перед менструацією, зокрема перепади настрою, болісність молочних залоз, бажання постійно приймати їжу, втома, дратівливість та депресія. Деякі жінки описують це як ознаки наближення менструації, в інших симптоми настільки виражені, що призводять до непрацездатності.

ПМС може впливати на сексуальне життя, особисті стосунки та продуктивність праці.

Скільки триває ПМС?

Симптоми ПМС зникають протягом декількох днів після початку менструації.

За оцінками експертів, близько 50% жінок репродуктивного віку мають передменструальний синдром різного ступеня вираженості. У ¹/₅ жінок спостерігаються значно виражені прояви.

До ознак передменструального синдрому належать:

• зміна апетиту;
• збільшення маси тіла;
• біль у животі, спині, попереку;
• головний біль;
• набряк та болісність молочних залоз;
• також може спостерігатися нудота;
• запор чи діарея;
• занепокоєння, дратівливість, гнів, перепади настрою та плаксивість;
• підвищена стомлюваність, відчуття невмотивованої втоми;
• безсоння;
• зміни лібідо;
• порушення концентрації уваги;
• біль у суглобах чи м’язах;
• здуття живота;
• поява прищів;
• непереносимість алкоголю.

Але у невеликої кількості жінок із ПМС щомісяця розвиваються виражені симптоми. Тяжку форму ПМС називають «передменструальним дисфоричним розладом». Ознаки та симптоми цього розладу включають депресію, перепади настрою, гнів, тривогу, почуття розбитості, труднощі з концентрацією уваги, дратівливість та напруження.

Причини ПМС

На сьогодні етіологію ПМС до кінця не досліджено. Відомо, що розвиток цього стану можуть зумовлювати кілька факторів:

• циклічні зміни гормонів, такі як надмірна кількість естрогену та дефіцит прогестерону. Ознаки та симптоми ПМС змінюються залежно від гормональних коливань та проходять у періоди вагітності та менопаузи.
• Хімічні зміни в головному мозку. Коливання рівня нейромедіатора серотоніну можуть спричинити розвиток симптомів ПМС. Недостатня кількість серотоніну може призводити до розвитку передменструальної депресії, а також втоми, потягу до їжі та проблем зі сном.
• Надмірне споживання солодких продуктів харчування, фастфуду, кави, алкоголю.
• Гіподинамія.
• Порушення сну, безсоння.
• Депресія. У деяких жінок із тяжким передменструальним синдромом спостерігається невиявлена раніше депресія.

Діагностика ПМС

Немає унікальних фізичних даних чи лабораторних тестів, що дозволяють точно діагностувати ПМС. Ваш лікар може класифікувати той чи інший симптом до ПМС, якщо він є частиною вашого передбачуваного передменструального патерну.

Для діагностики ПМС лікар може рекомендувати вести щоденник протягом декількох циклів — записувати симптоми, які щодня розвиваються, це дозволить визначити зв’язок їх розвитку з менструальним циклом.

Деякі стани можуть мати прояви, подібні до ПМС, наприклад, синдром хронічної втоми, захворювання щитовидної залози та розлади настрою, такі як депресія та тривога, ендометріоз, дисменорея. Так, наприклад, якщо фіксуються незвичайні виділення перед менструацією, лікар може порекомендувати ультразвукове дослідження для виявлення ендометріозу або іншого захворювання.

Коли слід звернутися до лікаря?

Якщо вам не вдалося контролювати ПМС шляхом зміни способу життя, а його симптоми впливають на ваше здоров’я та повсякденну діяльність, зверніться до лікаря.

Для початку він порекомендує різні нефармакологічні методи терапії, зокрема фізичну активність та вправи, раціональне харчування, препарати рослинного походження (екстракт плодів Vitex agnus-castus), когнітивно-поведінкову терапію (КПТ) та соціальну підтримку, адекватний відпочинок, регулярні фізичні вправи, масаж, світлотерапію. Рекомендується уникати стресових подій та підтримувати здоровий режим сну, особливо в передменструальний період.

При виражених емоційних порушеннях у передменструальний період може бути рекомендована КПТ — це підхід, який спрямований передусім на корекцію неврегульованих деструктивних думок, поведінки та емоцій. КПТ допомагає розпізнати таку поведінку та допомагає розробити стратегії подолання труднощів для покращення повсякденного функціонування.

Також можуть бути рекомендовані лікарські засоби:

• антидепресанти. Селективні інгібітори зворотного захоплення серотоніну (СІОЗС — флуоксетин, пароксетин, сертралін) сприяють зменшенню вираженості симптомів перепадів настрою, депресії та застосовуються для лікування передменструального дисфоричного розладу.
• Нестероїдні протизапальні препарати (НПЗП) (ібупрофен, напроксен).
• Діуретики — в разі недостатньої ефективності фізичних вправ та обмеження споживання солі для зменшення маси тіла, вираженості набряків та здуття живота при ПМС може бути рекомендований спіронолактон.
• Гормональні контрацептиви.