L01

АНТИНЕОПЛАСТИЧНІ ЗАСОБИ L01 Класифікація

Доксорубіцин "Ебеве" концентрат для розчину для інфузій, 10 мг, флакон, 5 мл, № 1; Сандоз
Доксорубіцин "Ебеве" концентрат для розчину для інфузій, 50 мг, флакон, 25 мл, № 1; Ebewe Pharma
Доксорубіцин "Ебеве" концентрат для розчину для інфузій, 100 мг, флакон, 50 мл, № 1; Сандоз
Доксорубіцин Амакса розчин  для ін'єкцій, 2 мг/мл, флакон, 25 мл, у карт. коробці, № 1; Amaxa LTD
Доксорубіцин Медак розчин для інфузій, 2 мг/мл, флакон, 25 мл, № 1; Медак
Доксорубіцин-Віста концентрат для розчину для інфузій, 10 мг, флакон, 5 мл, № 1; Буст Фарма
Доксорубіцин-Віста концентрат для розчину для інфузій, 50 мг, флакон, 25 мл, № 1; Буст Фарма
Доксторед концентрат для розчину для інфузій, 20 мг, флакон, 1 мл, № 1; Д-р. Редді'с Лабораторіс Лтд
Доксторед Концентрат для розчину для інфузій, 20 мг, флакон, 1 мл, № 1 Д-р. Редді'с Лабораторіс Лтд
Немає в наявності

Що таке алкілуючі сполуки?

Алкілуючі сполуки — це кілька груп хіміотерапевтичних засобів (протипухлинних препаратів), що діють шляхом інгібування транскрипції ДНК у матричну РНК, та, відповідно, припинення синтезу білка.

Алкілуючі сполуки можуть бути монофункціональними (формують хімічні зв'язки винятково з атомами одного з ланцюгів ДНК), або біфункціональними (взаємодіють з атомами обох ланцюгів ДНК), у результаті чого формуються внутрішньоланцюгові та міжланцюгові ковалентні зв'язки у молекулі ДНК. Утворення внутрішньоланцюгових та міжланцюгових ковалентних зв'язків порушує структуру ДНК, внаслідок чого припиняється процес транскрипції та синтезу білка. Результатом припинення цих процесів є загибель клітини. Оскільки пухлинні клітини дуже активно розмножуються, саме на них спрямована дія алкілуючих сполук (Ralhan R., Kaur J., 2007).

Класифікація та форма випуску протипухлинних препаратів категорії «Алкілуючі сполуки» (ATC/DDD Index 2022)

Протипухлинні препарати (список)

Алкілсульфонати:

  • бусульфан;
  • треосульфан;
  • маносульфан.

Аналоги азотистого іприту:

  • бендамустин;
  • іфосфамід;
  • мелфалан;
  • мелфалану флуфенамід;
  • преднімустин;
  • трофосфамід;
  • хлорамбуцил;
  • хлорметин;
  • циклофосфамід.

Епоксиди:

  • етоглуцид.

Похідні етиленіміну:

  • карбоквон;
  • тіотепа;
  • триазиквон.

Похідні нітрозосечовини:

  • кармустин;
  • ломустин;
  • німустин;
  • ранімустин;
  • семустин;
  • стрептозоцин;
  • урамустин;
  • фотемустин.

Інші алкілуючі препарати:

  • дакарбазин;
  • мітобронітол;
  • піпоброман;
  • темозоломід.

Хіміотерапевтичні засоби (протипухлинні препарати) категорії «Алкілуючі сполуки» випускаються у різних лікарських формах:

  • твердих — таблетки (протипухлинні препарати в таблетках); таблетки, вкриті плівковою оболонкою; капсули; порошок або ліофілізат для приготування розчинів для парентерального введення;
  • рідких — розчини для парентерального введення у формі ін'єкцій або інфузій.

Як обрати препарат?

Оскільки протипухлинні препарати категорії «Алкілуючі сполуки» призначені для проведення хіміотерапії при раку, індивідуальний вибір одного або декількох лікарських засобів для конкретного хворого здійснює лікар, керуючись затвердженими міжнародними та національними настановами та стандартами із хіміотерапії.

Лікар обирає один або декілька протипухлинних препаратів, враховуючи наступне:

  • вік, стать та антропометричні характеристики пацієнта;
  • загальний стан здоров'я хворого; наявність або відсутність супутніх захворювань;
  • функцію екскреторних органів (нирок, печінки);
  • орган, у якому було виявлено пухлину;
  • стадію пухлини за класифікацією TNM, де:
    • Т — tumor (лат.), або пухлина. Позначає розміри пухлини чи ступінь ураження новоутворенням певного органу;
    • N — nodus (лат.), або вузол. Позначає рівень ураження пухлиною регіонарних лімфатичних вузлів (вузли, у які відбувається відтік лімфи від ураженого пухлиною органу);
    • M — metastasis (лат.), або метастаз (переміщення). Позначає наявність або відсутність віддалених метастазів пухлини в інші органи та системи органів;
  • гістологічний тип пухлини (тип тканини, з якої складається новоутворення);
  • ступінь диференціації пухлини;
  • динаміку пухлинного процесу та загального стану здоров'я пацієнта;
  • наявність або відсутність у хворого тих чи інших протипоказань до призначення конкретного протипухлинного препарату.

Побічні ефекти алкілуючих сполук (Khan S., 2022)

Найпоширенішими побічними ефектами груп хіміотерапевтичних засобів категорії «Алкілуючі сполуки» є:

  • нудота;
  • блювання;
  • діарея;
  • алопеція (облисіння);
  • зниження або втрата апетиту;
  • біль у суглобах, м'язах;
  • наявність виразок слизової оболонки ротової порожнини та горла;
  • відчуття сухості у роті.

Іншими рідкісними побічними ефектами є:

  • задишка;
  • запаморочення (відчуття нестійкості);
  • прискорене, нерегулярне серцебиття;
  • темний колір сечі;
  • безсоння (проблеми із засинанням та/або тривалістю сну);
  • іктеричність (пожовтіння) шкіри або очей;
  • біль у правій верхній частині живота;
  • кропив'янка;
  • висипання на шкірі;
  • підвищене потовиділення;
  • сплутаність свідомості;
  • порушення зору;
  • зменшення діурезу.

Протипоказання до призначення протипухлинних препаратів категорії «Алкілуючі сполуки»

Протипоказання до призначення конкретного представника групи протипухлинних препаратів, що входять до категорії «Алкілуючі сполуки», дивіться у повній інструкції для медичного застосування лікарського засобу на сайті apteki.ua.