Діарея: типи та причини
Виділяють два основні типи діареї:
- гостра — з частотою випорожнень більше 3 разів на добу та тривалістю до 3 тиж (наприклад при шлунково-кишкових інфекціях, внаслідок антибіотикотерапії);
- хронічна — тривалість симптомів більше 3 тиж (наприклад при синдромі подразненого кишечнику та при інших хронічних захворюваннях шлунково-кишкового тракту).
За оцінками експертів, у розвинених країнах кожен мешканець щорічно стикається з 1–2 епізодами діареї внаслідок шлунково-кишкових інфекцій. У країнах з низьким рівнем економічного розвитку шлунково-кишкові інфекції виявляють у 2 рази частіше (це пояснюється нижчим рівнем гігієни та якістю питної води). Іншим поширеним видом є антибіотик-асоційована діарея (Begovic B. et al., 2016). У дітей найчастішою причиною діареї є гострий гастроентерит (Wielgos K. et al., 2019). Переважно гострий гастроентерит має вірусну етіологію та викликають його ротавіруси, ентеровіруси тощо. Іншою поширеною причиною гострої діареї є харчові токсико-інфекції. Їх зумовлюють умовно-патогенні бактерії, які продукують токсини. Гостру діарею інфекційної етіології необхідно диференціювати з отруєнням токсичними речовинами.
Об'єднує всі ці захворювання основний симптом — діарея. Крім того, можливе виникнення таких ознак, як нудота, блювання, біль у животі, зневоднення. Зневоднення проявляється такими симптомами: зниження тургору шкіри, загострення рис обличчя, сухість слизових оболонок, осиплість голосу, спрага.
Хронічна діарея найчастіше є симптомом різних неінфекційних захворювань шлунково-кишкового тракту, наприклад синдрому подразненого кишечнику, хронічного панкреатиту із зовнішньосекреторною недостатністю підшлункової залози, запальних захворювань кишечнику (хвороба Крона, неспецифічний виразковий коліт). При хронічній діареї необхідно пройти ретельне обстеження для встановлення діагнозу та підбору терапії.
Як вибрати препарати при діареї?
У терапії пацієнтів з діареєю застосовуються різні групи лікарських засобів. Частину препаратів призначають як симптоматичне лікування, інші спрямовані на усунення причин виникнення цього симптому. Крім підбору лікарських засобів, лікарі зазвичай рекомендують певний режим та раціон харчування на період терапії.
Отже, при діареї застосовують такі лікарські засоби:
- препарати для оральної регідратації;
- пробіотики;
- ентеросорбенти;
- протимікробні препарати;
- антибіотики;
- агоністи опіоїдних рецепторів.
Симптоматична терапія хронічної діареї проводиться із застосуванням:
- ентеросорбентів (переважно діосмектит);
- агоністів опіоїдних рецепторів (лоперамід);
- агоністів 5-HT3-рецепторів (одансетрон);
- секвестрантів жовчних кислот (холестирамін);
- пробіотиків.
Чим відрізняються препарати, які застосовуються при діареї?
Препарати, призначені для дорослих пацієнтів з діареєю
На сьогодні згідно з рекомендаціями ВООЗ основою терапії при гострій діареї є пероральна регідратація із застосуванням глюкозо-сольових розчинів з осмолярністю ≤270 мОсм/л. Наприклад, широко використовують порошки для приготування розчину, що містять глюкозу, цитрат натрію, хлорид натрію і калію хлорид із загальною осмолярністю готового розчину 245 мОсм/л. Реакція одержуваного розчину слаболужна. Ефективність застосування глюкозо-сольових розчинів для пероральної регідратації пов'язана зі здатністю глюкози стимулювати абсорбцію іонів натрію та води у просвіті кишечнику (Binder J.H. et al., 2014). Препарати для приготування розчинів для пероральної регідратації можна застосовувати у пацієнтів будь-якого віку, включаючи дітей, осіб похилого віку, вагітних та жінок, що годують грудьми.
Також широко при діареї використовують ентеросорбенти. На думку експертів, вони не замінюють, а доповнюють регідратацію. Так, діосмектит зв'язує токсини та частину вірусів та бактерій у кишечнику, зменшує вираженість запалення у слизовій оболонці, підвищує її стійкість до впливу токсинів, покращує бар'єрну функцію слизової оболонки кишечнику (Buccigrossi V. et al., 2017).
Антибіотики при гострій діареї має призначати лікар після встановлення бактеріальної етіології захворювання та клінічної необхідності у їх застосуванні. Як антибактеріальний препарат також може застосовуватися ніфуроксазид. Він має бактеріостатичну (а у високих концентраціях і бактерицидну) дію щодо більшості збудників кишкових інфекцій, включаючи стафілококи, стрептококи, кишкову паличку, ентеробактерії, сальмонели, збудники дизентерії та холери. Препарат застосовується паралельно з проведенням пероральної регідратації. Його перевагою є те, що він практично не всмоктується у кровотік (Bailly C., 2019).
У терапії пацієнтів з гострою діареєю також широко використовують пробіотики — лікарські препарати, що містять лакто- та біфідобактерії, деякі інші види бактерій та дріжджі, які мають позитивний вплив на організм людини. Вони пригнічують ріст та розмноження патогенної мікрофлори у кишечнику, модулюють мікробіом, знижують вираженість запалення у слизовій оболонці кишечнику. Також пробіотики рекомендовані пацієнтам з діареєю при синдромі подразненого кишечнику. Агоніст опіоїдних рецепторів лоперамід зменшує кількість випорожнень, пригнічуючи перистальтику кишечнику та підвищуючи тонус анального сфінктера. Це швидкодіючі таблетки для симптоматичного лікування, що не впливають на причину виникнення діареї.
Препарати, які застосовують у дітей з діареєю
Проведення пероральної регідратації глюкозо-сольовими розчинами з осмолярністю ≤270 є особливо важливим при діареї у дітей. Під час вибору препарату слід пам'ятати, що пробіотики можна застосовувати у дітей, починаючи з раннього дитинства. При цьому важливо вибрати відповідну форму випуску для прийому дитиною. Наприклад, у формі оральної суспензії випускається пробіотик, що містить Bacillus clausii, і застосовується у дітей віком старше 28 днів. Діоктаедричний смектит можна використовувати в лікуванні дітей віком від 2 років. Ніфуроксазид у формі суспензії можна застосовувати при діареї у дітей віком від 2 років, а у формі таблеток, капсул — у віці старше 6 років. Лоперамід можна застосовувати у дітей віком від 12 років.
Препарати, які застосовують при діареї у вагітних
У період вагітності при діареї безпечно застосовувати розчини для пероральної регідратації та пробіотики, що містять біфідо-/лактобактерії та сахароміцети буларді. Крім того, можливе застосування у якості ентеросорбенту активованого вугілля. Перед застосуванням інших препаратів необхідна консультація лікаря для визначення співвідношення потенційної користі для матері та ризику для плода.
Препарати, які застосовують при діареї внаслідок терапії антибіотиками
Оптимальне лікування при антибіотик-асоційованій діареї підбере лікар. Основою лікування пацієнтів з діареєю після прийому антибіотиків є пробіотики, включаючи препарати, що містять біфідо- та/або лактобактерії, а також сахароміцети буларді.