Захворювання печінки та жовчовивідних шляхів, які діагностують найчастіше, включають хронічні гепатити різної етіології (інфекційної, алкогольної, токсичної), цироз печінки, жовчнокам'яну хворобу, хронічний холецистит, дискінезії жовчного міхура та жовчовивідних шляхів. При цьому в усьому світі захворюванням печінки, що виявляють найчастіше, є неалкогольна жирова хвороба печінки (НАЖХП) (Mavrogiannaki A.N., Migdalis I.N., 2013). НАЖХП діагностують у 16,5% осіб з нормальною масою тіла та у близько 75% пацієнтів з ожирінням (Maev I.V. et al., 2019). Ризик розвитку НАЖХП значно підвищений у хворих на цукровий діабет ІІ типу — у 76% осіб із цим захворюванням розвивається НАЖХП, а також у пацієнтів похилого віку (Kosmalsk M. et al., 2018). Крім того, факторами ризику розвитку НАЖХП є особливості раціону харчування (так звана західна дієта) та низька фізична активність (Dajani A., AbuHammour A., 2016).
Які існують групи лікарських засобів для лікування пацієнтів із захворюваннями печінки та жовчного міхура?
Препарати, що застосовуються в терапії пацієнтів із захворюваннями печінки та жовчовивідних шляхів, включають такі групи:
- препарати, які застосовують при біліарній патології;
- препарати, що застосовуються при захворюваннях печінки та ліпотропні засоби;
- комбіновані препарати, до складу яких входять засоби для лікування пацієнтів з біліарною патологією та ліпотропні засоби.
Які існують лікарські засоби для лікування пацієнтів із патологією жовчовивідних шляхів?
Група засобів, що застосовуються при біліарній патології, включає жовчні кислоти та їх похідні, а також інші препарати, що застосовуються при біліарній патології:
- жовчні кислоти та їх похідні. Кислота урсодеоксіхолієва є компонентом жовчі людини. При застосуванні урсодеоксихолієвої кислоти знижується насиченість жовчі холестерином за рахунок зниження секреції холестерину в жовч та зменшення всмоктування холестерину в кишечнику. Крім того, урсодеоксихолієва кислота є гідрофільною і замінює ліпофільні жовчні кислоти в жовчі. Таким чином, урсодеоксихолієва кислота сприяє розчиненню холестеринових жовчних каменів та усуненню холестазу в жовчному міхурі. Крім того, урсодеоксихолієва кислота виявляє цитопротекторну та імунорегуляторну дію, покращує секреторну здатність гепатоцитів;
- інші препарати, які застосовуються при біліарній патології. Ця група лікарських засобів включає ряд рослинних препаратів (екстракт листя артишоку, екстракт розторопші плямистої, кукурудзяні рильця, екстракт дим'янки лікарської, безсмертника піщаного квітки та ін.), фламін (містить флавоноїдні глікозиди безсмертника), ряд комплексних лікарських засобів (наприклад препарат, що містить екстракт жовчі, активоване вугілля, кропиви листя та екстракт часнику, препарат, до складу якого входять екстракт трави дим'янки лікарської та екстракт плодів розторопші плямистої). Артишок містить ряд біологічно активних речовин і виявляє жовчогінну, гепатопротекторну, сечогінну дію. Він також сприяє покращенню метаболічних процесів та зниженню рівня сечовини в крові. В екстракті дим'янки лікарської міститься фумарин. Цей алкалоїд має жовчогінні властивості, а також знижує тонус сфінктера Одді. В екстракті розторопші міститься алкалоїд силімарин, що має гепатопротекторні, мембраностабілізувальні та цитопротекторні властивості.
Які існують препарати для лікування пацієнтів із захворюваннями печінки?
Препарати, що застосовуються при захворюваннях печінки, включають гепатотропні препарати та ліпотропні речовини.
Гепатотропні препарати: антраль, біциклол, аргініну глутамат, силімарин, есенціальні фосфоліпіди.
Аргініну глутамат має гіпоамоніємічний ефект: сприяє детоксикації аміаку в орнітиновому циклі синтезу сечовини, а також виведенню аміаку з організму. Також аргініну глутамат має гепатопротекторний, антиоксидантний, антигіпоксичний, мембраностабілізувальний ефекти. Аргініну глутамат виявляє детоксикаційну активність при алкогольній інтоксикації, зменшує пригнічувальну дію алкоголю на центральну нервову систему. Силімарин виявляє гепатопротекторну, мембраностабілізувальну, антиоксидантну (зв'язує вільні радикали), прорегенераторну, антитоксичну дію, нормалізує в гепатоцитах білковий та ліпідний обмін.
Есенціальні фосфоліпіди необхідні для підтримки нормальних процесів клітинного поділу, диференціації і регенерації. Крім того, есенціальні фосфоліпіди є попередниками простагландинів, необхідні для синтезу аденозинтрифосфату в гепатоцитах, беруть участь в емульгуванні жиру в просвіті кишечнику (Gundermann K.J. et al., 2011). Препарати, що містять як діючу речовину есенціальні фосфоліпіди, сприяють нормалізації процесів ліпідного та вуглеводного обміну в гепатоцитах, а також виявляють гепатопротекторну дію (Maev I.V. et al., 2020). У дослідженнях показано, що есенціальні фосфоліпіди виявляють антиапоптичну та антифібротичну дію (Gundermann K.J. et al., 2011). Вони показані при ряді захворювань гепатобіліарної системи, включаючи комплексну терапію при вірусних гепатитах В, С і D та печінковій енцефалопатії, широко застосовуються в лікуванні пацієнтів з НАЖХП (Maev I.V. et al., 2019). При НАЖХП рекомендується безперервний прийом есенціальних фосфоліпідів, у тому числі в період ремісії захворювання для профілактики рецидивів (Dajani A.I.M. et al., 2015).
Як вибрати таблетки для відновлення та підтримки печінки?
Есенціальні фосфоліпіди надходять до організму з жирною їжею. Вони є обов'язковими компонентами клітинних мебран — так, мембрани гепатоцитів майже на 65% складаються з фосфатидилхоліну. У той же час при незбалансованому харчуванні, дотриманні низькохолестеринової дієти, деяких захворюваннях шлунково-кишкового тракту розвивається дефіцит есенціальних фосфоліпідів. При дефіциті фосфоліпідів значно підвищується ризик розвитку патології печінки. У такому разі для профілактики захворювань печінки можуть бути рекомендовані таблетки, що містять есенціальні фосфоліпіди. Крім того, тривалий прийом есенціальних фосфоліпідів рекомендується при ряді захворювань печінки та жовчовивідних шляхів, токсикозі вагітних, псоріазі.
Також при токсичних та запальних ураженнях печінки широко застосовують силімарин. На тлі прийому цього препарату покращується клінічний стан хворих: зменшується відчуття тяжкості у правому підребер'ї, загальної слабкості, нудоти, свербежу, підвищується апетит. При проведенні лабораторного обстеження відзначається зниження рівня аланінамінотрансферази, аспартатамінотрансферази, лужної фосфатази та білірубіну в плазмі крові.
При алкогольній інтоксикації широко застосовується аргініну глутамат, оскільки, крім детоксикаційної, гепатопротекторної дії, він має протверезливий ефект, зменшує вираженість пригнічення центральної нервової системи, викликаного алкоголем.
Ці препарати є безрецептурними, тобто таблетки для відновлення печінки можна купити без рецепта лікаря. Однак тяжкість у правому підребер'ї, свербіж, нудота та блювання, порушення травлення, зниження апетиту, загальна слабкість можуть бути симптомами різних захворювань. «Біль у печінці» насправді може виявитися симптомом захворювання підшлункової залози, дванадцятипалої кишки, ободової кишки, жовчного міхура або печінки, оскільки захворювання всіх цих органів можуть проявлятися больовим синдромом з локалізацією у правому підребер'ї. Тому, перш ніж приймати таблетки, слід звернутися до лікаря для встановлення діагнозу.
Вибір препарату при захворюваннях жовчовивідних шляхів слід довірити фахівцеві. При призначенні оптимального лікарського засобу (наприклад таблеток) для лікування пацієнта із захворюванням жовчовивідних шляхів враховується ряд факторів (наявність дискінезії, спазму сфінктера Одді, гіпо-або гіпертонусу жовчного міхура, сладжу або каміння у жовчному міхурі).
У разі якщо під час вибору препарату для відновлення клітин печінки, детоксикації (очищення печінки) важливою є ціна, можна звернути увагу на недорогі таблетки для підтримки печінки, такі як силімарин, таблетки, що містять екстракт артишоку, а також рослинні збори. Серед жовчогінних засобів доступним за ціною є фламін, препарат, що містить екстракт жовчі, активоване вугілля, кропиви листя і екстракт часнику.