0
UA | RU

ФЕНІГІДИН-ЗДОРОВ’Я (PHENYHYDINUM-ZDOROVJE)

Здоров'я

Склад і форма випуску

РечовинаКількість
Ніфедипін10 мг
№ UA/7885/01/01 від 25.10.2017
За рецептом
Класифікація
Лікарські засоби
Активна речовина

Актуальна інформація

Артеріальна гіпертензія ― серйозна соціально-медична проблема, яка торкається, за даними різних дослідників, від чверті до половини дорослого населення залежно від регіону та соціальної групи (Фролова Е.В., 2007). За прогнозами, до 2025 р. число хворих на артеріальну гіпертензію становитиме більше ніж 1,5 млрд осіб. Це захворювання, а також інші вазоспастичні патологічні процеси, суттєво впливають на тривалість та якість життя. Тому на сьогодні розроблена велика кількість антигіпертензивних препаратів з різними точками прикладання ефекту та механізмами дії. Переважна більшість із них призначена для регулярного застосування в амбулаторних умовах. Одним із таких препаратів, що дозволяють контролювати АТ, є Фенігідин-Здоров’я.

Фенігідин-Здоров’я популярний серед лікарів амбулаторно-поліклінічної ланки з декількох причин. По-перше, доступна ціна препарату робить його економічно ефективним (Вдовиченко В.П., 2006). По-друге, широкий діапазон терапевтичних доз ― до 60 мг/добу ― дозволяє підбирати дозу індивідуально залежно від клінічної ситуації. Таким чином, препарат є перспективним з точки зору страхової медицини, що розвивається, оскільки характеризується невисоким коефіцієнтом «затрати-ефективність» (Филипенко Н.Г., 2006).

Механізм дії та фармакологічні властивості Фенігідину-Здоров’я

Діючою речовиною Фенігідину-Здоров’я є ніфедипін ― похідне 1,4-дигідропірідину, представник першого покоління блокаторів кальцієвих каналів. Фенігідин-Здоров’я є препаратом короткої дії (Вдовиченко В.П., 2007) — період його напіввиведення коливається в інтервалі 2–5 год. Препарат швидко всмоктується, його пікові концентрації досягаються через 1–3 год після прийому, тому він підходить для невідкладної допомоги при гіпертонічних кризах.

Механізм дії Фенігідину-Здоров’я реалізується таким чином. У клітинній мембрані (зокрема гладком’язових клітин судинної стінки) розташовані потенціалзалежні канали повільного типу, які відповідають за потрапляння іонізованого кальцію через цитоплазматичну мембрану та саркоплазматичний ретикулум. Таких каналів існує декілька типів, однак у судинах переважають кальцієві канали L-типу, які й блокуються ніфедипіном. Внаслідок блокади кальцієвих каналів відбувається інгібування кінази легких ланцюгів міозину та порушується процес взаємодії міозину з актином. Результатом цих процесів є розслаблення гладком’язових утворень судинної стінки (Романов Б.К., 2004).

Антиангінальна дія ніфедипіну пов’язана з тим, що він пригнічує вхідний потік кальцію через повільні кальцієві канали і в результаті цього знижує його внутрішньоклітинну концентрацію. Внаслідок цього знижується тонус стінки коронарних судин. Окрім того, завдяки зниженню периферичного опору артеріального русла зменшується постнавантаження на серце. Ніфедипін також характеризується такими ефектами, як пряма негативна інотропна дія та гальмування пошкоджуючої активності кислих лізосомальних гідролаз, які активуються при ішемії/гіпоксії (Романов Б.К., 2004). Аналогічні ефекти препарату в церебральних судинах забезпечують покращання мозкового кровообігу (Ivleva A., 1989).

Важливою перевагою ніфедипіну є те, що він практично не втручається в роботу синусного вузла та інших елементів провідної системи серця (Фролова Е.В., 2007), а також при тривалому застосуванні сприяє регресу гіпертрофії міокарда лівого шлуночка.

Клінічне застосування Фенігідину-Здоров’я

Фенігідин-Здоров’я ― це таблетований препарат, який приймають всередину. Доза зазвичай підбирається з урахуванням клінічної картини захворювання та особливостей пацієнта. Зазвичай його приймають в один і той самий час, запиваючи достатньою кількістю рідини (інструкція МОЗ України) 2 рази на добу. У разі необхідності більш частого використання інтервал між таблетками має становити не менше 6 год. В екстрених випадках для прискорення настання ефекту рекомендовано розжовувати таблетки (van Harten J., 1987). Відміняти препарат слід поступово, особливо якщо пацієнту були призначені високі дози.

Першим та найважливішим показанням до застосування ніфедипінвмісних препаратів є артеріальна гіпертензія (Фролова Е.В., 2007). Причому завдяки короткочасності ефекту препарат може застосовуватися не тільки для регулярного контролю АТ, а й для купірування гіпертонічних кризів (Houston M.C., 1987).

Фенігідин-Здоров’я застосовується також для лікування ішемічної хвороби серця. Ніфедипін як блокатор кальцієвих каналів одночасно покращує кровообіг у коронарних судинах та знижує потребу міокарда в кисні. Також він забезпечує додатковий антиатерогенний ефект ― завдяки стабілізації плазматичної мембрани препарат перешкоджає імпрегнації вільного холестерину в судинну стінку. Окрім симптоматичного лікування нестабільної стенокардії, Фенігідин-Здоров’я може бути рекомендований для лікування пацієнтів у період реабілітації після інфаркту міокарда (не менше ніж через 4 тиж після виникнення епізоду гострої ішемії міокарда), особливо за наявності супутньої артеріальної гіпертензії та відсутності вираженої дисфункції лівого шлуночка. Препарат належить до другої лінії препаратів для хворих на стенокардію після блокаторів β-адренорецепторів, причому достатній терапевтичний ефект від ніфедипіну досягається в режимі монотерапії (Романов Б.К., 2004).

Окрім того, Фенігідин-Здоров’я застосовується при різних вазоспастичних захворюваннях, зокрема при варіантній стенокардії Принцметала (інструкція МОЗ України). Стенокардія Принцметала ― це варіант періодичного порушення кровопостачання міокарда, пов’язаний зі спазмом коронарних судин (частіше у нічний час). Перспективним напрямком для застосування ніфедипіну також є таке вазоспастичне захворювання, як хвороба Рейно (Belch J.J., 1996) ― поширене ураження артерій дрібного калібру та артеріол (наприклад кровоносних судин пальців рук), яке проявляється епізодичним їх спазмом у відповідь на різні провокатори (Cooke E.D., 1990). Хвороба Рейно значно погіршує якість життя через біль у пошкоджених пальцях або кінцівці, а у тяжких випадках критична ішемія може стати показанням до радикального хірургічного лікування, навіть до ампутації кінцівки.

Перспективним напрямком для застосування Фенігідину-Здоров’я як представника групи ніфедипінвмісних препаратів є лікування обмеженої склеродермії. Препарат забезпечує адекватне кровопостачання у вогнищі ураження, завдяки чому покращуються процеси метаболізму в уражених тканинах та доставка до них інших діючих речовин (Круглова Л.С., 2013).

Цікаво, що Фенігідин-Здоров’я може застосовуватися для полегшення холецистокардіального синдрому (класичний симптом Боткіна) на догоспітальному етапі ― ніфедипін не тільки усуває коронарний спазм, а й сприяє релаксації сфінктерного апарату жовчовивідних шляхів (Kushnir V.E., 1990). Така властивість препарату не є показанням до застосування його у пацієнтів з дискінезією жовчовивідних шляхів. Однак він може бути рекомендований тим пацієнтам, у яких часто виникають ваготонічні симптоми без органічної причини.

Особливості застосування Фенігідину-Здоров’я

Ніфедипіну властиві такі побічні ефекти, як активація симпатоадреналової системи, що виявляється тахікардією та порушенням скоротливості міокарда (Романов Б.К., 2004). Також слід знати, що через розслаблення гладком’язових структур з прийомом ніфедипіну може бути асоційований гастроезофагеальний рефлюкс (Jenkinson L.R., 1988). Пацієнтів необхідно інформувати про можливу появу печії вночі під час курсу лікування препаратом та рекомендувати зміни способу життя (положення у ліжку з припіднятим узголів’ям, відмова від ситної вечері тощо).

Оскільки ніфедипін метаболізується системою цитохрому Р450 (зокрема ізоензимом 3А4), то у зв’язку з коливаннями його метаболізму (та, відповідно, фармакокінетичними особливостями) слід з обережністю комбінувати його з речовинами, які модифікують роботу цієї ферментної системи. До таких речовин належать макролідні антибіотики, рифампіцин, азольні антимікотичні препарати, деякі противірусні засоби (інструкція МОЗ України), фенобарбітал, карбамазепін, фенітоїн тощо. Цікавий факт: грейпфрутовий сік також має здатність інгібувати згадану вище ферментну систему, тому може сприяти підвищенню концентрації препарату в крові та подовженню часу його дії.

Фенігідин-Здоров’я припустимо комбінувати з антигіпертензивними препаратами з іншим механізмом дії та діуретиками, однак необхідно проводити ретельний моніторинг АТ та серцевої діяльності пацієнта і за необхідності коригувати дозу.

Важливо знати, що в дослідженнях на тваринах доведені ембріотоксичність, фетотоксичність та тератогенність препарату, тому Фенігідин-Здоров’я протипоказаний жінкам до 20-го тижня вагітності. Таке обмеження пов’язане з тим, що кальцій бере активну участь у процесах органогенезу (Чингаева Г.Н., 2013). Якщо ж у жінки розвивається артеріальна гіпертензія вагітних, то антагоністи кальцію показані для терапії прееклампсії та еклампсії, однак вважаються препаратами резерву — у період вагітності перевага віддається блокаторам β-адренорецепторів або центральним α2-агоністам (Адашева Т.В., 2004). Важливо знати, що патогенез артеріальної гіпертензії вагітних відрізняється від такого гіпертонічної хвороби. Він пов’язаний з підвищенням чутливості рецепторів до ангіотензину ІІ, внаслідок чого зростає реактивність судин на вплив ендогенних пресорних субстанцій. Ці явища зазвичай виникають у другій половині вагітності (після 20-го тижня), оскільки у ці терміни послаблюється вазодилататорна дія прогестерону.

Окрім того, завдяки здатності ніфедипіну впливати на тонус гладких м’язів деякі автори рекомендують застосовувати його в якості засобу профілактики передчасних пологів (Danti L., 2014), особливо у поєднанні з додатковим введенням прогестерону (Chawanpaiboon S., 2011). Також ніфедипін секретується у грудне молоко (Ehrenkranz R.A., 1989), тому препарат небажано застосовувати протягом усього періоду грудного вигодовування. Цікаво також знати, що ніфедипін при регулярному прийомі різко знижує здатність сперматозоїдів до запліднення in vitro (Liu X.J., 2007), знижуючи їх рухливість (Kanwar U., 1993). Тому якщо чоловік у парі вживає антигіпертензивні препарати з категорії блокаторів кальцієвих каналів, то вони можуть розглядатися як фактор, що перешкоджає настанню спонтанної вагітності (Enders G., 1997). Таким чином, необхідно ретельно зважувати очікуваний лікувальний ефект та потенціальні ризики не тільки при призначенні препарату вагітним (Magee L.A., 2005)), а й при її плануванні.

У разі передозування Фенігідину-Здоров’я лікування передбачає введення препаратів кальцію (у вигляді кальцію глюконату або кальцію хлориду), а також симпатоміметиків (норадреналін, допамін) у дозі, необхідній для індивідуального досягнення лікувального ефекту. Гемодіаліз неефективний у зв’язку з високим ступенем зв’язування ніфедипіну з білками плазми крові.

Висновок

Фенігідин-Здоров’я на сьогодні є популярним препаратом, який широко застосовується в амбулаторно-поліклінічній практиці. Перша інформація про застосування ніфедипіну для лікування стенокардії була оприлюднена більше 40 років тому (Camerini F., 1974). З тих пір інтервенційна кардіологія зробила великий крок уперед: освоєні операції шунтування та стентування коронарних судин, у тому числі й ендоваскулярних. Окрім того, широке застосування сучасних антиатерогенних та антитромботичних препаратів дозволяє більш точково перешкоджати коронарному атеросклерозу та краще контролювати цей процес. Тому принципи медикаментозної терапії захворювань, пов’язаних із атеросклерозом, були переглянуті. Але в тих випадках, коли пацієнта турбують захворювання, пов’язані зі спазмом артерій дрібного калібру та артеріол, — все ще з великим відривом попереду системна медикаментозна терапія. Тим більше що додатковим аргументом на користь його застосування є висока фармакоекономічна ефективність Фенігідину-Здоров’я — співвідношення між необхідною для досягнення терапевтичного ефекту дозою та вартістю препарату.

Інструкція МОЗ

Склад

діюча речовина: nifedipine;

1 таблетка містить ніфедипіну 10 мг;

допоміжні речовини: крохмаль картопляний, лактози моногідрат, цукор-рафінад, кальцію стеарат, полісорбат-80.

Лікарська форма

Таблетки.

Основні фізико-хімічні властивості: таблетки жовтого або зеленувато-жовтого кольору, плоскоциліндричної форми з фаскою.

Фармакотерапевтична група

Селективні блокатори кальцієвих каналів з переважною дією на судини. Похідні дигідропіридину. Код АТХ С08С А05.

Фармакологічні властивості

Фармакодинаміка.

Ніфедипін — діюча речовина препарату — селективний блокатор кальцієвих каналів, похідне дигідропіридину. Виявляє антиангінальний та антигіпертензивний ефект. Гальмує надходження кальцію у кардіоміоцити та клітини гладенької мускулатури судин. Знижує тонус гладенької мускулатури судин. Розширює коронарні та периферичні артерії, знижує загальний периферичний судинний опір, артеріальний тиск та незначною мірою — скоротливість міокарда, зменшує постнавантаження та потребу міокарда у кисні. Покращує коронарний кровообіг. Не пригнічує провідність міокарда. При тривалому застосуванні ніфедипін може запобігати утворенню нових атеросклеротичних бляшок у коронарних судинах. На початку лікування ніфедипіном може виникати транзиторна рефлекторна тахікардія і збільшення серцевого викиду, що не компенсують вазодилатацію, спричинену застосуванням препарату. Ніфедипін посилює виведення з організму натрію та рідини. При синдромі Рейно препарат може запобігати спазму судин кінцівок або послаблювати його.

Фармакокінетика.

Після перорального застосування ніфедипін швидко та майже повністю всмоктується. Біодоступність унаслідок пресистемного метаболізму в печінці становить 50%. Максимальна концентрація (Tmax) у плазмі крові досягається через 1–3 години після прийому.

Ніфедипін метаболізується у стінці кишечнику та в печінці через систему цитохрому Р450 3А4. Метаболіти не проявляють фармакологічної активності. Виділяється з організму у вигляді метаболітів переважно нирками та близько 5–15% — через кишечник із жовчю. Слідові кількості незміненої речовини (менше 0,1%) виявлялися у сечі.

Період напіввиведення (Т1/2) ніфедипіну з плазми крові становить 2–5 годин.

Клінічні характеристики

Показання

Артеріальна гіпертензія; ішемічна хвороба серця: хронічна стабільна стенокардія, вазоспастична стенокардія (стенокардія Принцметала).

Протипоказання

Підвищена чутливість до ніфедипіну, до інших похідних дигідропіридину або до інших компонентів препарату; кардіогенний шок; аортальний стеноз тяжкого ступеня; нестабiльна стенокардiя; гострий iнфаркт мiокарда (протягом перших 4 тижнiв); ілеостома; колостома; застосування у комбінації з рифампіцином (через неможливість досягти ефективної концентрації ніфедипіну у плазмі крові).

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій

Ніфедипін метаболізується через систему цитохрому Р450 3А4, що розташована у слизовій оболонці кишечнику та печінці. Тому препарати, що інгібують або індукують цю систему ферментів, можуть змінювати «перше проходження» (після перорального застосування) або кліренс ніфедипіну.

При одночасному застосуванні препарату з іншими лікарськими засобами можливі наступні взаємодії:

з хінупристином/дальфопристином, циметидином, цизапридом — внаслідок інгібування цитохрому Р450 3А4 збільшується концентрація ніфедипіну у плазмі крові; при одночасному застосуванні препаратів рекомендується проводити моніторинг артеріального тиску і у разі необхідності — зниження дози ніфедипіну;

з наступними інгібіторами системи цитохрому Р450 3А4: макролідні антибіотики, інгібітори ВІЛ-протеази, азольні антимікотичні засоби, флуоксетин, нефазодон, вальпроєва кислота – клінічних досліджень взаємодії даних лікарських засобів та ніфедипіну не проводилося. Відомо, що препарати цього класу інгібують опосередкований цитохромом Р450 3А4 метаболізм ніфедипіну, тому при одночасному застосуванні не можна виключити збільшення концентрації останнього у плазмі крові; рекомендується проводити моніторинг артеріального тиску і у разі необхідності — зниження дози ніфедипіну;

з рифампіцином — внаслідок індукції цитохрому Р450 3А4 значно знижується біодоступність та ефективність ніфедипіну; одночасне застосування препаратів протипоказане;

з фенітоїном – внаслідок індукції цитохрому Р450 3А4 знижується біодоступність та ефективність ніфедипіну; при одночасному застосуванні препаратів рекомендується контролювати клінічну відповідь на терапію ніфедипіном і у разі необхідності підвищити його дозу; якщо відбулося підвищення дози ніфедипіну під час одночасного застосування, після відміни фенітоїну слід розглянути питання про відповідне зниження дози;

з наступними індукторами системи цитохрому Р450 3А4: карбамазепін, фенобарбітал — клінічних досліджень взаємодії вищезгаданих лікарських засобів та ніфедипіну не проводилося. Відомо, що обидва препарати внаслідок індукції цитохрому Р450 3А4 знижують концентрацію у плазмі крові структурно подібного блокатора кальцієвих каналів німодипіну, тому при одночасному застосуванні з ніфедипіном не можна виключити збільшення його концентрації у плазмі крові;

з гіпотензивними засобами (діуретиками, α- та β-адреноблокаторами, інгібіторами АПФ, антагоністами кальцієвих рецепторів, антагоністами АТ-1 рецепторів, інгібіторами ФДЕ-5, метилдопою, магнію сульфатом) — можливе посилення гіпотензивного ефекту; при одночасному застосуванні ніфедипіну з β-адреноблокаторами потрібен ретельний моніторинг пацієнта, оскільки відомі поодинокі випадки загострення серцевої недостатності;

з дигоксином — можливе зниження кліренсу дигоксину та збільшення його концентрації у плазмі крові; рекомендується контролювати пацієнта на наявність симптомів передозування дигоксину і у разі необхідності — скоригувати дозу;

з хінідином — повідомлялося про зниження концентрації хінідину, а при відміні ніфедипіну — про різке збільшення концентрації хінідину у плазмі крові; рекомендується проводити моніторинг концентрації хінідину у плазмі крові і у разі необхідності скоригувати його дозу; також деякі автори повідомляли про збільшення концентрації ніфедипіну у плазмі крові при їх одночасному застосуванні;

з такролімусом — повідомлялося про збільшення концентрації такролімусу у плазмі крові; рекомендується проводити моніторинг концентрації такролімусу у плазмі крові і у разі необхідності — скоригувати його дозу.

Грейпфрутовий сік інгібує систему цитохрому Р450 3А4. Вживання грейпфрутового соку при застосуванні ніфедипіну призводить до підвищення концентрації препарату у плазмі крові і збільшення тривалості дії ніфедипіну внаслідок зниження метаболізму при першому проходженні або зниженні кліренсу. Внаслідок цього може посилюватися антигіпертензивна дія препарату. Після регулярного вживання грейпфрутового соку цей ефект може тривати упродовж принаймні 3 днів після останнього вживання соку. Зважаючи на це, при терапії ніфедипіном слід уникати вживання грейпфрутів/грейпфрутового соку.

Застосування препарату може призвести до отримання хибно-підвищених результатів при спектрофотометричному визначенні концентрації ванілілмигдалевої кислоти у сечі (проте при застосуванні методу високоефективної рідинної хроматографії цей ефект не спостерігається).

Застосування препарату може призвести до отримання хибно-позитивних результатів при рентгенівському дослідженні із використанням барієвого контрастного засобу (наприклад, дефекти наповнення інтерпретуються як поліп).

Особливості застосування.

Препарат можна застосовувати у комбінації з іншими гіпотензивними засобами. Але слід враховувати можливість розвитку постуральної артеріальної гіпотензії.

При одночасному застосуваннi препарату i β-адреноблокаторiв рекомендується контролювати стан пацієнта, тому що при цьому можливе бiльш рiзке зниження артеріального тиску та ослаблення серцевої дiяльностi.

Препарат не слід застосовувати пацієнтам із гострим нападом стабільної стенокардії.

Препарат не слід застосовувати, якщо можливий зв’язок між попереднім застосуванням ніфедипіну та ішемічним болем. У пацієнтів зі стенокардією напади можуть виникати частіше, а їх тривалість та інтенсивність можуть збільшуватися, особливо на початку лікування.

Препарат застосовувати з обережністю пацієнтам із вираженою артеріальною гіпотензією (систолічний тиск нижче 90 мм рт. ст.), вираженою серцевою недостатністю, тяжкими порушеннями мозкового кровообігу, цукровим діабетом, порушенням функції печінки. Рекомендується контролювати стан пацієнта і у разі необхідності скоригувати дозу ніфедипіну.

Препарат застосовувати з особливою обережністю пацієнтам, які перебувають на гемодіалізі, за умов злоякісної артеріальної гіпертензії або гіповолемії, оскільки розширення кровоносних судин може спричинити у них значне зниження артеріального тиску.

Препарат застосовувати з обережністю пацієнтам, які одночасно приймають інгібітори системи цитохрому Р450 3А4. Рекомендується контролювати артеріальний тиск і у разі необхідності скоригувати дозу ніфедипіну.

Препарат застосовувати з обережністю пацієнтам із наявним сильним звуженням шлунково-кишкового тракту через можливість виникнення обструкційних симптомів. Описано виникнення обструкційних симптомів при відсутності в анамнезі порушень з боку шлунково-кишкового тракту. Можливе виникнення безоарів, що можуть потребувати хірургічного втручання.

Окремі експерименти in vitro виявили взаємозв’язок між застосуванням антагоністів кальцію, зокрема ніфедипіну, та оборотними біохімічними змінами сперматозоїдів, що погіршують спроможність останніх до запліднення. Якщо спроби запліднення in vitro виявляються неуспішними, при відсутності інших пояснень антагоністи кальцію, наприклад ніфедипін, можуть розглядатися як можлива причина цього явища.

Лікарський засіб містить лактозу та цукор-рафінад тому, якщо у пацієнта встановлена непереносимість деяких цукрів, треба проконсультуватися з лікарем, перш ніж приймати цей лікарський засіб.

Застосування у період вагітності або годування груддю.

Дослідження на тваринах показали ембріотоксичність, фетотоксичність та тератогенність препарату.

Результати відповідних і добре контрольованих досліджень застосування препарату вагітним жінкам відсутні. Повідомлялося про підвищення частоти випадків перинатальної асфіксії, пологів шляхом кесаревого розтину, а також передчасних пологів та внутрішньоутробної затримки росту. Остаточно не з’ясовано, чи є ці повідомлення наслідком наявності артеріальної гіпертензії, її терапії або специфічного ефекту застосування препарату. Наявної інформації недостатньо, щоб виключити серйозні побічні ефекти на плід або новонароджених дітей.

Застосування ніфедипіну протипоказане у період вагітності до 20-го тижня. Застосування ніфедипіну у період вагітності після 20-го тижня потребує ретельної оцінки співвідношення ризик/користь. Питання щодо терапії препаратом слід розглядати тільки у випадку відсутності альтернативних шляхів лікування. При застосуванні ніфедипіну одночасно з внутрішньовенним введенням магнію сульфату потрібен ретельний моніторинг артеріального тиску через можливість його значного зниження, що може зашкодити матері та плоду.

Ніфедипін проникає у грудне молоко. На період застосування препарату слід припинити годування груддю.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.

При застосуванні препарату можливе виникнення побічних реакцій, що впливають на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами, особливо на початку лікування або при переході на інший препарат.

Спосіб застосування та дози

Препарат застосовувати дорослим внутрішньо. Таблетки приймати в один і той самий час незалежно від вживання їжі, не розжовуючи та запиваючи достатньою кількістю рідини (крім грейпфрутового соку). Рекомендований інтервал між застосуванням препарату — 12 годин (але не менше 6 годин).

Доза препарату і тривалість курсу лікування визначається індивідуально з урахуванням ступеня тяжкості захворювання та реакції пацієнта на лікування.

Артеріальна гіпертензія.

Препарат застосовувати у дозі 20 мг 2 рази на добу.

Ішемічна хвороба серця.

Препарат застосовувати у дозі 20 мг 2 рази на добу. При необхідності можливе збільшення дози ніфедипіну до 60 мг/добу. Підвищувати дозу слід поступово.

Пацієнти, які одночасно застосовують інгібітори або індуктори цитохрому CYP 3A4. При одночасному застосуванні з інгібіторами або індукторами цитохрому CYP 3A4 може знадобитися корекція дози або відміна препарату.

Препарат слід відміняти поступово, особливо у разі застосування високих доз.

Діти.

Препарат не застосовувати дітям.

Передозування

Симптоми гострої інтоксикації: порушення свідомості аж до розвитку коми, зниження артеріального тиску, тахікардія/брадикардія, гіперглікемія, метаболічний ацидоз, гіпоксія, кардіогенний шок, що супроводжується набряком легенів.

Лікування. Заходи для надання невідкладної допомоги слід спрямувати насамперед на виведення препарату з організму та відновлення стабільної гемодинаміки. Після перорального застосування рекомендується повністю випорожнити шлунок, у разі необхідності — у комбінації з промиванням шлунка та тонкого кишечнику. У разі виникнення брадикардії рекомендується застосовувати β-симпатоміметики. При уповільненні серцевого ритму, що становить загрозу для життя, рекомендується застосування штучного водія ритму. Артеріальну гіпотензію, що виникла внаслідок кардіогенного шоку і вазодилатації, можна усунути препаратами кальцію (10–20 мл 10% розчину кальцію хлориду або глюконату вводити внутрішньовенно повільно, потім повторити у разі потреби). Внаслідок цього сироваткові рівні кальцію можуть досягти верхньої межі норми або бути незначно підвищеними. Якщо введення кальцію недостатньо ефективне, доцільним є застосування таких симпатоміметиків як допамін або норадреналін. Дози цих препаратів підбирати з урахуванням досягнутого лікувального ефекту. До додаткового введення рідини слід підходити дуже обережно, оскільки при цьому підвищується небезпека перенавантаження серця. Оскільки для ніфедипіну характерний високий ступінь зв’язування з білками плазми крові та відносно невеликий об’єм розподілу, гемодіаліз неефективний, проте рекомендується проведення плазмаферезу.

Побічні реакції

З боку системи крові та лімфатичної системи: анемія, лейкопенія, тромбоцитопенія (іноді з проявом пурпури), агранулоцитоз.

З боку нервової системи та психіки: головний біль, мігрень, запаморочення/вертиго, тремор, пар-/ди-/гіпестезія, розлади сну, сонливість, відчуття тривожності.

З боку органів зору: порушення зору, відчуття болю в очах.

З боку серцево-судинної системи: тахікардія, відчуття серцебиття, артеріальна гіпотензія, набряки, вазодилатація, гіперемія, колапс, біль у грудях (у тому числі типові напади стенокардії), втрата свідомості.

З боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння: носова кровотеча, закладеність носа, диспное.

З боку травного тракту: нудота, блювання, диспепсія, діарея, запор, метеоризм, дискомфорт/біль у травному тракті, абдомінальний біль, кишкова непрохідність, виразка кишечнику, недостатність гастроезофагеального сфінктера, безоар, сухість у роті, гіперплазія ясен, дисфагія.

З боку гепатобіліарної системи: транзиторне підвищення активності ферментів печінки, жовтяниця, холестаз.

З боку обміну речовин та метаболізму: гіперглікемія.

З боку сечовидільної системи: поліурія, дизурія, у хворих із нирковою недостатністю — погіршення функції нирок.

З боку опорно-рухового апарату та сполучної тканини: міалгія, артралгія, м’язові судоми, набряки суглобів.

З боку репродуктивної системи та молочних залоз: еректильна дисфункція, гінекомастія (у чоловіків літнього віку).

З боку імунної системи, шкіри та підшкірної клітковини: реакції гіперчутливості, у тому числі висипання, свербіж, кропив’янка, алергічні набряки/ангіоневротичний набряк, у тому числі набряк гортані; анафілактичні/анафілактоїдні реакції; еритема, фоточутливість, пурпура, ексфоліативний дерматит, токсичний епідермальний некроліз (синдром Лайєлла).

Інші: нездужання, підвищена втомлюваність, озноб, неспецифічний біль, при тривалому застосуванні можлива гарячка.

У пацієнтів зі злоякісною артеріальною гіпертензією та гіповолемією, які перебувають на гемодіалізі, може спостерігатися значне зниження артеріального тиску внаслідок вазодилатації.

Термін придатності

3 роки.

Умови зберігання

Зберігати в оригінальній упаковці при температурі не вище 25 °С.

Зберігати у недоступному для дітей місці.

Упаковка

Таблетки № 10х5 у блістерах у коробці.

Категорія відпуску

За рецептом.

Виробник

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фармацевтична компанія «Здоров’я».

Місцезнаходження виробника та адреса місця провадження його діяльності

Україна, 61013, Харківська обл., місто Харків, вулиця Шевченка, будинок 22.

Дата додавання: 15.10.2021 р.
© Компендіум 2019

Діагнози, при яких застосовують ФЕНІГІДИН-ЗДОРОВ’Я

Викликана вагітністю гіпертензія МКХ O13
Викликані вагітністю набряки з протеїнурією МКХ O12.2
Есенціальна гіпертензія, що ускладнює вагітність, пологи і післяпологовий період МКХ O10.0
Загроза переривання вагітності МКХ O20.0
Існуюча раніше гіпертензія з приєднаною протеїнурією МКХ O11
Передчасні пологи МКХ O60.0
Помилкові перейми до 37 повних тижнів вагітності МКХ O47.0
Прееклампсія [нефропатія] середньої тяжкості МКХ O14.0
Тяжка прееклампсія МКХ O14.1
Хвороби системи кровообігу, які ускладнюють вагітність, народження дітей і післяпологовий період МКХ O99.4
Хронічний холецистит МКХ K81.1
Ювенільна артеріальна гіпертензія МКХ I10
Спеціалізований мобільний додаток
для пошуку інформації про лікарські препарати
Наведіть камеру на QR-код, щоб завантажити
На нашому сайті застосовуються файли cookies для більшої зручності використання та покращенняя роботи сайту. Продовжуючи, ви погоджуєтесь з застосуванням cookies.
Developed by Maxim Levchenko