Артеріальна гіпертензія ― серйозна соціально-медична проблема, яка торкається, за даними різних дослідників, від чверті до половини дорослого населення залежно від регіону та соціальної групи (Фролова Е.В., 2007). За прогнозами, до 2025 р. число хворих на артеріальну гіпертензію становитиме більше ніж 1,5 млрд осіб. Це захворювання, а також інші вазоспастичні патологічні процеси, суттєво впливають на тривалість та якість життя. Тому на сьогодні розроблена велика кількість антигіпертензивних препаратів з різними точками прикладання ефекту та механізмами дії. Переважна більшість із них призначена для регулярного застосування в амбулаторних умовах. Одним із таких препаратів, що дозволяють контролювати АТ, є Фенігідин-Здоров’я.
Фенігідин-Здоров’я популярний серед лікарів амбулаторно-поліклінічної ланки з декількох причин. По-перше, доступна ціна препарату робить його економічно ефективним (Вдовиченко В.П., 2006). По-друге, широкий діапазон терапевтичних доз ― до 60 мг/добу ― дозволяє підбирати дозу індивідуально залежно від клінічної ситуації. Таким чином, препарат є перспективним з точки зору страхової медицини, що розвивається, оскільки характеризується невисоким коефіцієнтом «затрати-ефективність» (Филипенко Н.Г., 2006).

Механізм дії та фармакологічні властивості Фенігідину-Здоров’я

Діючою речовиною Фенігідину-Здоров’я є ніфедипін ― похідне 1,4-дигідропірідину, представник першого покоління блокаторів кальцієвих каналів. Фенігідин-Здоров’я є препаратом короткої дії (Вдовиченко В.П., 2007) — період його напіввиведення коливається в інтервалі 2–5 год. Препарат швидко всмоктується, його пікові концентрації досягаються через 1–3 год після прийому, тому він підходить для невідкладної допомоги при гіпертонічних кризах.
Механізм дії Фенігідину-Здоров’я реалізується таким чином. У клітинній мембрані (зокрема гладком’язових клітин судинної стінки) розташовані потенціалзалежні канали повільного типу, які відповідають за потрапляння іонізованого кальцію через цитоплазматичну мембрану та саркоплазматичний ретикулум. Таких каналів існує декілька типів, однак у судинах переважають кальцієві канали L-типу, які й блокуються ніфедипіном. Внаслідок блокади кальцієвих каналів відбувається інгібування кінази легких ланцюгів міозину та порушується процес взаємодії міозину з актином. Результатом цих процесів є розслаблення гладком’язових утворень судинної стінки (Романов Б.К., 2004).
Антиангінальна дія ніфедипіну пов’язана з тим, що він пригнічує вхідний потік кальцію через повільні кальцієві канали і в результаті цього знижує його внутрішньоклітинну концентрацію. Внаслідок цього знижується тонус стінки коронарних судин. Окрім того, завдяки зниженню периферичного опору артеріального русла зменшується постнавантаження на серце. Ніфедипін також характеризується такими ефектами, як пряма негативна інотропна дія та гальмування пошкоджуючої активності кислих лізосомальних гідролаз, які активуються при ішемії/гіпоксії (Романов Б.К., 2004). Аналогічні ефекти препарату в церебральних судинах забезпечують покращання мозкового кровообігу (Ivleva A., 1989).
Важливою перевагою ніфедипіну є те, що він практично не втручається в роботу синусного вузла та інших елементів провідної системи серця (Фролова Е.В., 2007), а також при тривалому застосуванні сприяє регресу гіпертрофії міокарда лівого шлуночка.

Клінічне застосування Фенігідину-Здоров’я

Фенігідин-Здоров’я ― це таблетований препарат, який приймають всередину. Доза зазвичай підбирається з урахуванням клінічної картини захворювання та особливостей пацієнта. Зазвичай його приймають в один і той самий час, запиваючи достатньою кількістю рідини (інструкція МОЗ України) 2 рази на добу. У разі необхідності більш частого використання інтервал між таблетками має становити не менше 6 год. В екстрених випадках для прискорення настання ефекту рекомендовано розжовувати таблетки (van Harten J., 1987). Відміняти препарат слід поступово, особливо якщо пацієнту були призначені високі дози.
Першим та найважливішим показанням до застосування ніфедипінвмісних препаратів є артеріальна гіпертензія (Фролова Е.В., 2007). Причому завдяки короткочасності ефекту препарат може застосовуватися не тільки для регулярного контролю АТ, а й для купірування гіпертонічних кризів (Houston M.C., 1987).
Фенігідин-Здоров’я застосовується також для лікування ішемічної хвороби серця. Ніфедипін як блокатор кальцієвих каналів одночасно покращує кровообіг у коронарних судинах та знижує потребу міокарда в кисні. Також він забезпечує додатковий антиатерогенний ефект ― завдяки стабілізації плазматичної мембрани препарат перешкоджає імпрегнації вільного холестерину в судинну стінку. Окрім симптоматичного лікування нестабільної стенокардії, Фенігідин-Здоров’я може бути рекомендований для лікування пацієнтів у період реабілітації після інфаркту міокарда (не менше ніж через 4 тиж після виникнення епізоду гострої ішемії міокарда), особливо за наявності супутньої артеріальної гіпертензії та відсутності вираженої дисфункції лівого шлуночка. Препарат належить до другої лінії препаратів для хворих на стенокардію після блокаторів β-адренорецепторів, причому достатній терапевтичний ефект від ніфедипіну досягається в режимі монотерапії (Романов Б.К., 2004).
Окрім того, Фенігідин-Здоров’я застосовується при різних вазоспастичних захворюваннях, зокрема при варіантній стенокардії Принцметала (інструкція МОЗ України). Стенокардія Принцметала ― це варіант періодичного порушення кровопостачання міокарда, пов’язаний зі спазмом коронарних судин (частіше у нічний час). Перспективним напрямком для застосування ніфедипіну також є таке вазоспастичне захворювання, як хвороба Рейно (Belch J.J., 1996) ― поширене ураження артерій дрібного калібру та артеріол (наприклад кровоносних судин пальців рук), яке проявляється епізодичним їх спазмом у відповідь на різні провокатори (Cooke E.D., 1990). Хвороба Рейно значно погіршує якість життя через біль у пошкоджених пальцях або кінцівці, а у тяжких випадках критична ішемія може стати показанням до радикального хірургічного лікування, навіть до ампутації кінцівки.
Перспективним напрямком для застосування Фенігідину-Здоров’я як представника групи ніфедипінвмісних препаратів є лікування обмеженої склеродермії. Препарат забезпечує адекватне кровопостачання у вогнищі ураження, завдяки чому покращуються процеси метаболізму в уражених тканинах та доставка до них інших діючих речовин (Круглова Л.С., 2013).
Цікаво, що Фенігідин-Здоров’я може застосовуватися для полегшення холецистокардіального синдрому (класичний симптом Боткіна) на догоспітальному етапі ― ніфедипін не тільки усуває коронарний спазм, а й сприяє релаксації сфінктерного апарату жовчовивідних шляхів (Kushnir V.E., 1990). Така властивість препарату не є показанням до застосування його у пацієнтів з дискінезією жовчовивідних шляхів. Однак він може бути рекомендований тим пацієнтам, у яких часто виникають ваготонічні симптоми без органічної причини.

Особливості застосування Фенігідину-Здоров’я

Ніфедипіну властиві такі побічні ефекти, як активація симпатоадреналової системи, що виявляється тахікардією та порушенням скоротливості міокарда (Романов Б.К., 2004). Також слід знати, що через розслаблення гладком’язових структур з прийомом ніфедипіну може бути асоційований гастроезофагеальний рефлюкс (Jenkinson L.R., 1988). Пацієнтів необхідно інформувати про можливу появу печії вночі під час курсу лікування препаратом та рекомендувати зміни способу життя (положення у ліжку з припіднятим узголів’ям, відмова від ситної вечері тощо).
Оскільки ніфедипін метаболізується системою цитохрому Р450 (зокрема ізоензимом 3А4), то у зв’язку з коливаннями його метаболізму (та, відповідно, фармакокінетичними особливостями) слід з обережністю комбінувати його з речовинами, які модифікують роботу цієї ферментної системи. До таких речовин належать макролідні антибіотики, рифампіцин, азольні антимікотичні препарати, деякі противірусні засоби (інструкція МОЗ України), фенобарбітал, карбамазепін, фенітоїн тощо. Цікавий факт: грейпфрутовий сік також має здатність інгібувати згадану вище ферментну систему, тому може сприяти підвищенню концентрації препарату в крові та подовженню часу його дії.
Фенігідин-Здоров’я припустимо комбінувати з антигіпертензивними препаратами з іншим механізмом дії та діуретиками, однак необхідно проводити ретельний моніторинг АТ та серцевої діяльності пацієнта і за необхідності коригувати дозу.
Важливо знати, що в дослідженнях на тваринах доведені ембріотоксичність, фетотоксичність та тератогенність препарату, тому Фенігідин-Здоров’я протипоказаний жінкам до 20-го тижня вагітності. Таке обмеження пов’язане з тим, що кальцій бере активну участь у процесах органогенезу (Чингаева Г.Н., 2013). Якщо ж у жінки розвивається артеріальна гіпертензія вагітних, то антагоністи кальцію показані для терапії прееклампсії та еклампсії, однак вважаються препаратами резерву — у період вагітності перевага віддається блокаторам β-адренорецепторів або центральним α₂-агоністам (Адашева Т.В., 2004). Важливо знати, що патогенез артеріальної гіпертензії вагітних відрізняється від такого гіпертонічної хвороби. Він пов’язаний з підвищенням чутливості рецепторів до ангіотензину ІІ, внаслідок чого зростає реактивність судин на вплив ендогенних пресорних субстанцій. Ці явища зазвичай виникають у другій половині вагітності (після 20-го тижня), оскільки у ці терміни послаблюється вазодилататорна дія прогестерону.
Окрім того, завдяки здатності ніфедипіну впливати на тонус гладких м’язів деякі автори рекомендують застосовувати його в якості засобу профілактики передчасних пологів (Danti L., 2014), особливо у поєднанні з додатковим введенням прогестерону (Chawanpaiboon S., 2011). Також ніфедипін секретується у грудне молоко (Ehrenkranz R.A., 1989), тому препарат небажано застосовувати протягом усього періоду грудного вигодовування. Цікаво також знати, що ніфедипін при регулярному прийомі різко знижує здатність сперматозоїдів до запліднення in vitro (Liu X.J., 2007), знижуючи їх рухливість (Kanwar U., 1993). Тому якщо чоловік у парі вживає антигіпертензивні препарати з категорії блокаторів кальцієвих каналів, то вони можуть розглядатися як фактор, що перешкоджає настанню спонтанної вагітності (Enders G., 1997). Таким чином, необхідно ретельно зважувати очікуваний лікувальний ефект та потенціальні ризики не тільки при призначенні препарату вагітним (Magee L.A., 2005)), а й при її плануванні.
У разі передозування Фенігідину-Здоров’я лікування передбачає введення препаратів кальцію (у вигляді кальцію глюконату або кальцію хлориду), а також симпатоміметиків (норадреналін, допамін) у дозі, необхідній для індивідуального досягнення лікувального ефекту. Гемодіаліз неефективний у зв’язку з високим ступенем зв’язування ніфедипіну з білками плазми крові.

Висновок

Фенігідин-Здоров’я на сьогодні є популярним препаратом, який широко застосовується в амбулаторно-поліклінічній практиці. Перша інформація про застосування ніфедипіну для лікування стенокардії була оприлюднена більше 40 років тому (Camerini F., 1974). З тих пір інтервенційна кардіологія зробила великий крок уперед: освоєні операції шунтування та стентування коронарних судин, у тому числі й ендоваскулярних. Окрім того, широке застосування сучасних антиатерогенних та антитромботичних препаратів дозволяє більш точково перешкоджати коронарному атеросклерозу та краще контролювати цей процес. Тому принципи медикаментозної терапії захворювань, пов’язаних із атеросклерозом, були переглянуті. Але в тих випадках, коли пацієнта турбують захворювання, пов’язані зі спазмом артерій дрібного калібру та артеріол, — все ще з великим відривом попереду системна медикаментозна терапія. Тим більше що додатковим аргументом на користь його застосування є висока фармакоекономічна ефективність Фенігідину-Здоров’я — співвідношення між необхідною для досягнення терапевтичного ефекту дозою та вартістю препарату.

Діагнози, при яких застосовують Фенігідин-Здоров'я