Вітамін А — складна біологічно активна сполука з потужними антиоксидантними властивостями. Його основна форма — ретинол — отримала свою назву завдяки своїй важливій ролі у процесах зору. Вітамін А здатний розчинятися в жирах, завдяки чому депонується в печінці:

  • з одного боку, здатність до накопичення забезпечує створення резервів вітаміну в організмі;
  • з іншого — можливий токсичний ефект при тривалому прийомі високих доз.

Вплив на зір

Процес зорового сприйняття відбувається при безпосередньому впливі вітаміну А. Унаслідок послідовних біохімічних реакцій у сітківці ока (у паличках) розвивається активний метаболіт 11-цис-ретиналь. Він вступає в поєднання з білком опсином, формуючи родопсин — світлочутливий пігмент, необхідний для сутінкового та нічного зору. При попаданні світла на сітківку відбувається фотохімічна реакція з генерацією електрохімічного сигналу, який зоровим нервом передається в головний мозок для подальшої обробки та інтерпретації.

Недостатнє надходження вітаміну А в організм або порушення його метаболізму викликає серйозні порушення зорової функції. Найбільш характерним симптомом є гемералопія, відома також як «куряча сліпота» — стан, при якому порушується здатність ока адаптуватися до низької освітленості.

Також до офтальмологічних проявів дефіциту вітаміну А належать:

  • ураження кон’юнктиви — її виражена сухість, формування на її поверхні непрозорих бляшок білястого відтінку;
  • розвиток виразок та інших вад на рогівці.

У чому міститься вітамін А?

Джерела вітаміну А можна розподілити на 2 основних типи:

  • продукти тваринного походження, що містять готовий ретинол, — печінка морської риби, риб’ячий жир, яєчний жовток, вершкове масло та інші молочні продукти;
  • рослинні продукти, багаті на провітамін А (бета-каротин), — помаранчеві, червоні, темно-зелені овочі та фрукти. Морква є класичним прикладом продукту з високим вмістом бета-каротину. Значна його кількість також міститься в гарбузі, солодкому перці, шпинаті, зелені петрушки та кропу (зелені листові овочі особливо цінні, тому що, крім бета-каротину, містять інші важливі поживні речовини).

Засвоюваність вітаміну А з різних джерел неоднакова. Готовий ретинол із продуктів тваринного походження засвоюється значно краще, ніж бета-каротин із рослинної їжі. Крім того, для оптимального засвоєння як ретинолу, так і бета-каротину, необхідна достатня кількість жирів у раціоні, оскільки вітамін А є жиророзчинним. При термічній обробці продуктів втрачається 15–35% його вихідного вмісту, також він руйнується при контакті з киснем при тривалому зберіганні продуктів.

Всмоктування в кишечнику

Ключову роль ефективності засвоєння вітаміну А відіграє жовч, що забезпечує формування емульсії з жиророзчинними вітамінами, роблячи їх доступними для всмоктування в кишечнику.

На процес абсорбції вітаміну А впливають:

  • раціон — при недостатньому надходженні ліпідів секреція жовчі значно знижується, викликаючи серйозні порушення у процесі засвоєння як самого вітаміну А, так і його провітаміну — каротину;
  • форма вітаміну А — ретинол з продуктів тваринного походження засвоюється значно краще, ніж бета-каротин з рослинних джерел. З рослинної їжі засвоюється лише ≈30% бета-каротину, з якого лише половина перетворюється на активну форму вітаміну А;
  • спосіб кулінарної обробки продуктів;
  • патологія шлунково-кишкового тракту, особливо печінки, підшлункової залози та тонкої кишки.

Рекомендована кількість вітаміну А

У рекомендаціях Європейського агентства з безпеки продуктів харчування (The European Food Safety Authority — EFSA) зазначено кількість вітаміну А, необхідну для нормального функціонування організму:

  • для дорослого чоловічого населення рекомендується щоденне споживання вітаміну А у кількості 750 мкг;
  • для жінок рекомендована кількість становить 650 мкг;
  • у дітей нормативи споживання вітаміну А варіюють залежно від віку в межах 250–750 мкг/добу, при цьому доза поступово підвищується в міру дорослішання дитини.

Кому потрібно більше вітаміну А?

Потреба у вітаміні А істотно зростає при різних фізіологічних та патологічних станах організму:

  • збільшення маси тіла — метаболічні потреби організму збільшуються, що передбачає відповідне збільшення надходження вітамінів різних груп підтримки оптимального функціонування всіх систем організму;
  • інтенсивна фізична активність (напружена фізична праця, участь у спортивних змаганнях та ін.) — значно збільшує потребу в мікронутрієнтах унаслідок підвищених витрат поживних речовин та навантаження на організм;
  • робота в нічні зміни — порушує природні циркадні ритми, що також збільшує потребу у вітаміні А для підтримки нормального функціонування зорового апарату та імунної системи;
  • стресові ситуації — викликають надмірну витрату вітаміну А, оскільки він задіяний у регуляції гормонального балансу та підтримці захисних функцій організму;
  • неправильне освітлення та тривале використання моніторів — створюють додаткове навантаження на зоровий апарат, при якому необхідне підвищене надходження мікронутрієнтів для підтримки здоров’я очей;
  • вагітність та період годування грудьми — у цей період необхідно забезпечити правильний розвиток плода, а потім підтримувати адекватний рівень мікронутрієнтів у грудному молоці;
  • патологія шлунково-кишкового тракту з порушенням нормального всмоктування вітаміну А — рекомендоване збільшення його надходження для компенсації зниженої абсорбції;
  • гострі респіраторні вірусні інфекції.

Як заповнити дефіцит вітаміну А

Для корекції дефіциту вітаміну А застосовують різноманітні лікарські засоби з пальмітатом або ацетатом ретинолу. Їх випускають у м’яких капсулах, олійному розчині для орального прийому та нашкірного нанесення, інших формах.

Рекомендують приймати препарати вітаміну А після їди (через 10–15 хв), що сприяє оптимальному засвоєнню мікронутрієнту. При порушеннях абсорбції у шлунково-кишковому тракті або у випадках тяжкого вітамінного дефіциту перевага надається олійним розчинам.

Доза вимірюється в міжнародних одиницях (МО) та варіює залежно від тяжкості стану та віку пацієнта. При легких та середньоважких формах авітамінозу дорослим пацієнтам призначають 33 тис. МО щодня. У випадках специфічних порушень зору (гемералопії, ураженнях кон’юнктиви, рогівки) доза може бути підвищена до 50–100 тис. МО на добу.

Олійний розчин застосовують у педіатричній практиці для корекції авітамінозу у дітей віком від 7 років. Разова доза не має становити >5000 МО.

Препарати слід приймати під контролем лікаря. При тривалих курсах вітамінотерапії необхідно контролювати біохімічні показники плазми та тривалість згортання крові.