Здуття живота. Що робити?

Що таке здуття живота?

Здуття — це патологічний стан, для якого характерне надмірне накопичення газів у кишечнику. Воно зазвичай супроводжується помітним збільшенням об’єму живота, частим та рясним відходженням газів через пряму кишку. Серед численних симптомів здуття кишечнику найнеприємніший — абдомінальний біль різної інтенсивності.

У літературі зустрічаються й інші назви здуття живота:

  • метеоризм — походить від давньогрецького терміна «μετεωρισμός», що означає процес розширення або збільшення обсягу;
  • підвищене газоутворення.

Варто зазначити, що епізодична поява метеоризму може бути варіантом норми, проте регулярне здуття живота, що супроводжується болем та іншими симптомами, вказує на необхідність детального обстеження. Мета діагностики — виявлення причин, що викликали патологію, з подальшою розробкою ефективної стратегії лікування здуття кишечнику.

Чому «пучить» живіт: причини та симптоми метеоризму

Усі причини здуття кишечнику умовно можна поділити на 2 групи:

  • екзогенні — пов’язані із зовнішніми факторами (харчові звички, особливості раціону, вживання газованих напоїв, індивідуальна непереносимість певних продуктів);
  • ендогенні — включають патологію травного тракту, гормональні зміни та інші стани організму.

Екзогенні причини метеоризму:

  • порушення режиму харчування — переїдання або поспішне вживання їжі створює надмірне навантаження на систему травлення з розтягуванням стінок шлунка і кишечнику;
  • харчова непереносимість — у деяких людей відзначається індивідуальна нездатність засвоювати певні компоненти їжі. Найбільш поширені приклади — непереносимість лактози (молочного цукру) і глютену (білка, що міститься в пшениці, ячмені, житі);
  • аерофагія — ненавмисне заковтування повітря під час їди або пиття призводить до накопичення газів у шлунково-кишковому тракті. Воно часто викликає розтяг черевної порожнини та відчуття переповненості;
  • вживання продуктів, що провокують газоутворення та процеси ферментації в кишечнику (різні види овочів, фруктів, зернових культур, багатих на складні вуглеводи та харчові волокна), сильногазованих напоїв.

Ендогенні причини метеоризму:

  • дисбіоз кишечнику (порушення балансу мікрофлори травного тракту);
  • запальні захворювання шлунково-кишкового тракту (панкреатит, ентерит, коліт та ін.);
  • цироз печінки;
  • гострі кишкові інфекції бактеріальної та вірусної етіології;
  • гельмінтози;
  • кишкова непрохідність;
  • атонія кишечнику;
  • психоемоційні розлади.

Основні етапи розвитку здуття живота:

  • надмірне газоутворення, що виникає на тлі посиленої ферментації неперетравлених вуглеводів кишковими бактеріями, порушення балансу кишкової мікрофлори з величезним переважанням газоутворювальних бактерій, недостатності травних ферментів з неповним розщепленням їжі;
  • уповільнення моторики кишечнику, порушення координації роботи його м’язів, що ускладнює просування газів;
  • зниження здатності кишкової стінки абсорбувати гази;
  • підвищення внутрішньочеревного тиску внаслідок накопичення газів та розтягування стінок кишечнику. У результаті змінюється положення діафрагми та органів черевної порожнини;
  • зміна з боку вегетативної нервової системи; вісцеральна гіперчутливість, пов’язана з перерозтягуванням кишкової стінки.

Клінічна картина метеоризму включає наступне:

  • відчуття розпирання та переповненості в ділянці живота. Воно може бути інтенсивним: людина змушена послабити чи розстібнути одяг для полегшення дискомфорту. Деякі пацієнти скаржаться, що після їди живіт надувається і стає важко дихати;
  • часта відрижка — рефлекторна реакція організму на надмірне накопичення газів у верхніх відділах травного тракту;
  • напади нудоти, блювання — є наслідком підвищеного внутрішньочеревного тиску та подразнення рецепторів шлунка;
  • порушення випорожнень, спровоковані зміною моторики кишечнику;
  • бурчання, переливання в кишечнику, зумовлені переміщенням газів та рідини по кишкових петлях;
  • больовий синдром різної інтенсивності та локалізації;
  • підвищене газовиділення через задній прохід — природний механізм виведення надмірної кількості газів з організму.

Здуття після їди: від якої їжі здувається живіт?

Бобові культури (квасоля, горох, сочевиця, нут) займають лідируючі позиції серед продуктів, що викликають метеоризм. Основна причина такого ефекту полягає у вмісті рафінози — складного вуглеводу, що складається з комбінації глюкози, фруктози і галактози. Людський організм не виробляє ферментів для його розщеплення на прості цукри, тому вона потрапляє в товстий кишечник у незмінному вигляді. Там рафіноза піддається ферментації кишковими бактеріями, що супроводжується надмірним газоутворенням.

Крім бобових, потенційними причинами метеоризму можуть бути:

  • молочна продукція (незбиране молоко, деякі сорти сиру, морозиво), яка містить лактозу — молочний цукор. У людей із недостатністю чи відсутністю ферментів, що розщеплюють лактозу, метеоризм виникає одразу після їди. Він часто супроводжується діареєю та іншими симптомами;
  • цільнозернові продукти багаті не тільки на корисну клітковину, а й на рафінозу, що робить їх потенційним джерелом підвищеного газоутворення. Рис є винятком серед злаків і зазвичай не викликає дискомфорту;
  • деякі овочі (броколі, різні види капусти, спаржа) також багаті на рафінозу. Незважаючи на їх безперечну користь для здоров’я, рекомендується вживати такі овочі в помірній кількості, включаючи їх до раціону протягом дня;
  • фрукти (яблука, персики, груші, сливи) містять природний спирт — сорбіт. Він посилює активність бактерій у товстій кишці;
  • жувальна гумка — неочевидна причина метеоризму. При жуванні людина неминуче ковтає значну кількість повітря, а багато підсолоджувачів, які входять до складу, погано засвоюються організмом і викликають бродіння в кишечнику.

Продукти, що не викликають газоутворення

Продукти, які запобігають метеоризму:

  • насіння фенхелю — пряність зарекомендувала себе як ефективний засіб для поліпшення травлення та запобігання здуттю живота. Ключовим компонентом фенхелю є анетол — речовина, яка має здатність розслаблювати гладкі м’язи, включаючи м’язові волокна травного тракту. Насіння фенхелю включають у щоденний раціон у складі хлібобулочних виробів, супів, напоїв. Їх можна вживати у вигляді відвару до та після прийому їжі для покращення процесу травлення та попередження здуття живота;
  • ананас — плоди містять фермент, що розщеплює білкові сполуки (бромелаїн);
  • папайя — до складу папайї входить фермент папаїн, який, подібно до бромелаїну, сприяє ефективному розщепленню та засвоєнню білків. Включення папайї в раціон (як компонент салатів або легких закусок) значно покращує процес травлення та знижує ризик виникнення метеоризму;
  • базилік — свіжий базилік корисніший за сушений. При виборі звертайте увагу на яскравий зелений колір листя та відсутність темних плям. Такий зовнішній вигляд свідчить про свіжість та високу якість продукту;
  • йогурт та кефір — природні джерела пробіотиків. Корисні бактерії підтримують здорову мікрофлору кишечнику. Регулярне вживання кисломолочних продуктів пригнічує зростання патогенних мікроорганізмів, що допомагає знизити ризик розвитку здуття живота;
  • корінь імбиру — у продукті високий вміст протеази. При використанні свіжого імбиру добова рекомендована доза становить близько 1 г.

Лікування здуття живота

Швидко усунути здуття живота можна як за допомогою фармакотерапії, так і без застосування лікарських засобів.

Що випити від здуття живота?

При метеоризмі застосовують різні лікарські засоби, спрямовані на усунення надмірного газоутворення та пов’язаних з ним симптомів:

  • піногасники (симетикон, диметикон) — знижують поверхневий натяг бульбашок газу, сприяючи їх злиттю та легшому виведенню з кишечнику;
  • адсорбенти (активоване вугілля) — поглинають гази та токсини, зменшуючи вираженість симптоматики;
  • ферментні препарати (панкреатин) — покращують перетравлення їжі, знижуючи ризик надмірного газоутворення;
  • пробіотики та пребіотики — відновлюють нормальну мікрофлору кишечнику;
  • вітрогонні засоби рослинного походження;
  • інші лікарські засоби.

Важливо відзначити, що приймати лікарські засоби при регулярному здутті живота слід після консультації з лікарем. Вони мають бути підібрані з урахуванням індивідуальних особливостей пацієнта, причин метеоризму та супутніх захворювань. Самолікування може бути неефективним або навіть небезпечним, особливо за наявності серйозної патології шлунково-кишкового тракту.

Як усунути гази з кишечнику без ліків?

Що робити, якщо під час здуття живота під рукою немає необхідних препаратів? Для зниження дискомфорту, спричиненого метеоризмом, рекомендують:

  • спеціальні вправи, створені задля компресії черевної порожнини. Один з ефективних прийомів: прийняти положення лежачи на спині, потім плавно підтягнути коліна до грудної клітки, обхопивши ноги обома руками, утримувати цю позицію протягом 120–180 секунд, концентруючись на відчуттях в ділянці живота. Для досягнення оптимального результату бажано повторювати цю вправу 3–4 рази протягом дня, це сприяє покращенню перистальтики кишечнику та виведенню надмірних газів;
  • м’ятний чай багатий флавоноїдами, які чинять комплексний заспокійливий вплив на подразнений шлунково-кишковий тракт. Він сприяє швидкому усуненню проблем із травленням та зменшенню здуття живота;
  • ромашковий чай — ще один перевірений засіб усунення метеоризму. Напій готують з квіток аптечної ромашки, відомої своїми розслаблювальними і заспокійливими властивостями;
  • зелений чай містить потужні природні антиоксиданти. Вони сприяють нормалізації функцій травної системи та ефективно знижують газоутворення в кишечнику.

Як не допустити здуття кишечнику?

Що робити для запобігання здуттю кишечнику? Профілактичні заходи включають наступне:

  • раціональне харчування — неспішний прийом їжі з ретельним пережовуванням, контроль обсягу порцій, щоб уникнути переїдання, обмеження продуктів, що провокують газоутворення (бобові, капуста та ін.), поступове включення до раціону продуктів з високим вмістом клітковини;
  • оптимізація питного режиму — достатнє вживання води протягом дня, мінімізація вживання газованих напоїв;
  • обмеження алкоголю, особливо пива та ігристих вин;
  • регулярна фізична активність — помірні навантаження, наприклад, ходьба після їди, вправи для стимуляції роботи кишечнику (йога, пілатес);
  • освоєння технік релаксації (медитація, глибоке дихання), забезпечення повноцінного сну та відпочинку;
  • прийом пробіотиків для підтримки здорової мікрофлори кишечнику;
  • обмеження вживання жувальної гумки;
  • індивідуальний підхід до харчування — ведення щоденника харчування для виявлення проблемних продуктів, тимчасове виключення окремих продуктів із раціону;
  • регулярність прийомів їжі — дотримання постійного графіка харчування, відмова від пізніх вечерь;
  • правильна поза під час їди — прийом їжі в положенні сидячи з прямою спиною, перерва після їди перед прийняттям горизонтального положення;
  • уникнення вживання занадто гарячих чи холодних страв.