«Застуда» на губах — поширене вірусне захворювання, яке викликає вірус простого герпесу I типу (ВПГ-1). За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), їм інфіковано >65% світової популяції віком до 50 років.

Клінічна картина

Збудник знаходиться в латентному стані у нервових гангліях людини. За відповідних умов відбувається його реактивація, яка супроводжується розвитком характерних локальних симптомів:

  • у продромальний період — печіння, поколювання, свербіж, невелике відчуття напруги шкіри в місці виникнення майбутнього висипу. Такі симптоми зазвичай виникають за 24–48 год до формування везикул;
  • у катаральний період розвивається почервоніння та набряклість шкіри в місці ураження. Свербіж і печіння стають більш вираженими. Шкіра стає болісною при дотику;
  • період висипу — характеризується виникненням групи дрібних пухирців, заповнених прозорою рідиною. Везикули оточені вінцем почервоніння. Пухирці можуть зливатися між собою, формуючи більші елементи. Вони завдають біль, особливо під час їди або при розмові;
  • у період регресу вміст пухирців каламутніє, вони підсихають із формуванням скоринок жовтувато-коричневого кольору. Вираженість болю та дискомфорту поступово зменшується. Корочки відпадають через 4–6 днів, залишаючи по собі рожеві плями, які з часом повністю зникають без формування рубців.

Що викликає реактивацію вірусу?

Причинами реактивації вірусної інфекції можуть бути:

  • психоемоційна напруга та стресові ситуації — найпоширеніший тригер, який суттєво знижує захисні сили організму. Пусковим чинником для активації вірусу може бути як гострий, так і хронічний стрес;
  • інтенсивне ультрафіолетове випромінювання (під час активного перебування на сонці або при відвідуванні солярію);
  • різні травми, ушкодження шкірних покривів та механічна дія на тканини при стоматологічних процедурах або хірургічних втручаннях у ділянці ураження вірусом;
  • гормональні зміни в організмі — у жінок активація вірусу часто пов’язана з менструальним циклом. Період вагітності, який супроводжується значною перебудовою гормонального фону та імунної системи, також є фактором ризику реактивації вірусної інфекції;
  • лікарські засоби — застосування імуносупресивних засобів (кортикостероїдів, цитостатиків та ін.) викликає ослаблення імунної відповіді і, як наслідок, активацію патогенної мікрофлори;
  • вакцинація — модифікує імунну систему і може спровокувати загострення герпетичної інфекції;
  • шкідливі звички — вживання алкоголю та куріння негативно впливають на захисні механізми організму;
  • респіраторні інфекції — імунна система в цей період зосереджена на боротьбі з основним захворюванням, тому «пропускає» віруси, що латентно знаходяться в організмі, що пояснює частий розвиток герпетичного висипу на тлі простудних захворювань і грипу.

Ускладнення «застуди» на губах

Герпетична інфекція на губах може стати причиною різних ускладнень:

  • при поширенні вірусу на слизову оболонку порожнини рота розвивається герпетичний стоматит. Він характеризується болісними виразками, що ускладнюють прийом їжі;
  • герпетичний кератит — ураження рогівки ока, яке без своєчасного лікування викликає незворотне зниження гостроти зору;
  • герпетична екзема Капоші — тяжка форма генералізованого ураження шкіри, яке розвивається на тлі наявних дерматозів. Захворювання супроводжується множинним висипом, гарячкою та інтоксикацією;
  • менінгіт або енцефаліт — запалення оболонок і тканини головного мозку розвивається у осіб з імунодефіцитними станами;
  • приєднання бактеріальної інфекції;
  • у поодиноких випадках можливе формування рубцевих змін у місцях частих рецидивів інфекції.

Вірус герпесу особливо небезпечний для новонароджених та вагітних. У новонароджених розвивається генералізована герпетична інфекція з ураженням внутрішніх органів. При інфікуванні жінки під час вагітності висока ймовірність розвитку вроджених вад плода.

Як лікувати «застуду» на губах?

Основне завдання під час лікування герпесу є пригнічення розмноження вірусу. Ранній початок противірусної терапії дозволяє значно зменшити тривалість захворювання та вираженість симптомів. Також важливо забезпечити:

  • зниження інтенсивності місцевих проявів (свербежу, печіння, болісності в ділянці висипу);
  • профілактику можливих ускладнень.

У перші години після розвитку симптомів, характерних для продромального періоду, рекомендують противірусні препарати місцевої дії у формі мазей, кремів та системної дії у формі таблеток. Застосовують ацикловір, валацикловір та ін. Можлива експрес-терапія валацикловіром, коли пацієнт приймає високу дозу препарату — 2000 мг, а потім повторює прийом через 12 год. Така схема дозволяє швидко припинити розмноження вірусу, зменшити вираженість симптомів та знизити ризик передачі інфекції оточенню. Для місцевого лікування застосовують противірусні мазі та креми.

При формуванні герпетичних пухирців основа лікування — системна противірусна терапія. Доза та тривалість курсу визначаються лікарем індивідуально з урахуванням протипоказань та особливостей перебігу захворювання. Як допоміжну терапію застосовують місцеві протигерпетичні засоби. Їх слід наносити на уражену ділянку 5–6 разів на добу чистими руками або за допомогою ватної палички. Важливо уникати травмування пухирців та передчасного видалення скоринок, щоб запобігти поширенню інфекції та формуванню рубців. Комбінація системної та місцевої терапії дозволяє досягти найкращих результатів у лікуванні «застуди» на губах.

Для профілактики рецидивів розроблено схеми супресивної терапії, що дозволяють значно знизити частоту загострень. Тривалість та схема такого лікування підбирається індивідуально. У комплексній терапії також застосовують засоби для зміцнення імунітету (імуностимулятори). Регулярне спостереження у лікаря та дотримання рекомендацій дозволяють ефективно контролювати перебіг герпетичної інфекції.

Кому потрібна обов’язкова консультація лікаря?

Обов’язкова консультація фахівця необхідна у випадках:

  • розвитку гнійного процесу в ділянці герпетичного висипу (проявляється помутнінням вмісту пухирців, розвитком жовтого гнійного відокремлюваного, інтоксикацією організму, гарячкою та іншими симптомами);
  • поширення патологічного процесу на шкіру поблизу очей, оскільки існує ризик ураження рогівки та розвитку герпетичного кератиту. Ускладнення викликає зниження гостроти зору аж до його втрати;
  • висипи на значній площі поверхні тіла, що може свідчити про зниження імунітету або наявність супутніх захворювань;
  • ураження слизових оболонок порожнини рота чи носа — існує ризик поширення інфекції та розвитку ускладнень;
  • вагітності — вірус становить серйозну небезпеку для розвитку плода, особливо в I триместр вагітності;
  • появи «застуди» на губах у дітей, оскільки дитячий організм більш вразливий до ускладнень;
  • затяжного перебігу захворювання, коли висип не усувається довше 2 тиж.