Протягом доби дитина витрачає колосальну кількість енергії на фізичну активність, пізнання світу, емоційні переживання та інтелектуальні навантаження. Нічний сон дозволяє як відновити витрачені сили, так і заповнити енергетичні ресурси для наступного дня.

Що відбувається уві сні?

Сон — це активний процес відновлення та переробки інформації, в якому задіяні всі системи організму.

Під час швидкої фази відбувається переробка емоційних вражень, отриманих протягом доби, їх систематизація та інтеграція у довгострокову пам’ять. Цей процес допомагає дитині справлятися з різними стресовими ситуаціями і вчитися керувати емоціями. Повноцінний нічний сон позитивно впливає на концентрацію уваги, розумову працездатність, креативність, швидше засвоєння навчального матеріалу.

Під час нічного відпочинку головний мозок дитини:

  • закріплює нові навички та знання;
  • трансформує короткочасну пам’ять в довготривалу;
  • встановлює більш складні міжнейронні зв’язки;
  • оптимізує інформаційні процеси.

Нічний сон — це період максимального вироблення гормонів росту, які відповідають за фізичний розвиток дитини. Саме під час глибокого сну відбувається інтенсивна секреція соматотропного гормону, який стимулює зростання кісткової та м’язової тканини, сприяє зміцненню імунної системи:

  • зміцнюються захисні механізми організму;
  • виробляються антитіла;
  • відбувається відновлення клітинних структур;
  • знижується ризик запальних процесів.

Структура сну

Сон складається з 2 послідовних фаз, які повторюються кілька разів за ніч. У фазу повільного сну входять:

  • поверхневий сон — дитина ще частково усвідомлює навколишнє оточення. М’язовий тонус поступово знижується, дихання стає більш рівним та спокійним;
  • середній — відбувається повне розслаблення м’язів, уповільнення серцевого ритму та дихання;
  • глибокий — відновні процеси в організмі дитини досягають максимальної інтенсивності. Відбувається фізична регенерація тканин, вироблення гормону росту, зміцнення імунної системи.

Для фази швидкого сну характерні:

  • активна мозкова діяльність, яку можна порівняти з рівнем неспання;
  • інтенсивні рухи очних яблук під закритими повіками;
  • яскраві сновидіння та емоційні переживання;
  • частковий параліч м’язів для запобігання реалізації сюжетів сновидінь.

Особливості дитячого сну

У дітей структура сну суттєво відрізняється від такої у дорослих. Принципові відмінності полягають у наступному:

  • тривалість швидкої фази сну — у дорослих ця фаза займає близько 25% від загального часу сну, у дітей частка значно більша — до 50–60% у перші роки життя;
  • зменшення тривалості циклів — цикли сну у дітей коротші та становлять близько 50–60 хв проти 90–120 хв у дорослих;
  • чуйність і поверховість — дитячий сон легший, дитина швидше прокидається від зовнішніх подразників;
  • вікова динаміка сну — тривалість сну, необхідна для різних вікових груп дітей, варіює від 16–18 год/добу для новонароджених до 9–11 год у дітей шкільного віку.

Чим небезпечне недосипання?

Хронічне недосипання і зниження якості сну провокує:

  • підвищену дратівливість — незначне протиріччя з боку батьків чи однолітків викликає диспропорційну емоційну реакцію — від сліз до спалахів агресії;
  • порушення соціальної адаптації — дитина гірше зчитує емоційні сигнали однолітків, стає менш гнучкою у міжособистісній взаємодії. Особливо критично порушення сну у дітей у дошкільного та молодшого шкільного віку, коли формуються базові соціальні компетенції. Діти з хронічним недосипанням мають істотні труднощі у встановленні контактів, їм складно інтегруватися в дитячі колективи;
  • зниження мотивації до пізнавальної діяльності — дитина втрачає природний дослідницький інтерес, стає пасивною в отриманні нових знань. Процеси сприйняття та переробки інформації уповільнюються;
  • затримку фізичного та розумового розвитку;
  • зниження імунітету — підвищена сприйнятливість до інфекційних захворювань, часті застуди, тривалі відновлювальні періоди.

Як зрозуміти, що дитина хоче спати?

Батькам важливо навчитися зчитувати невербальні ознаки втоми малюка:

  • потирання очей долонями, кулачками;
  • легке чухання вух;
  • опущені повіки;
  • розфокусований погляд;
  • зниження виразності міміки;
  • зниження рухової активності;
  • емоційна лабільність;
  • позіхання;
  • підвищена дратівливість;
  • вередливість.

Поведінкові індикатори готовності до сну у дітей дуже специфічні:

  • бажання взяти улюблену іграшку;
  • прагнення зайняти горизонтальне положення;
  • зниження інтересу до ігор;
  • спроби сховатися чи усамітнитися;
  • дотики до свого тіла.

Поради батькам

Правильно організований нічний відпочинок безпосередньо впливає на фізичне, емоційне та інтелектуальне становлення дитини. Для його оптимізації слід дотримуватися наступних рекомендацій:

  • температурний режим спальної кімнати — оптимальна температура має бути в межах 18–20 °С. Занадто тепле чи холодне приміщення порушує природні процеси засинання;
  • відсутність освітлення — ключовий фактор запуску механізмів сну. Якщо дитина відчуває страх перед темрявою, рекомендується використовувати м’який нічник із приглушеним світлом;
  • акустичний фон — спальне місце має бути максимально тихим. Різкі звуки порушують процес засинання та якість нічного сну. За необхідності можна використовувати білий шум або спокійну колискову музику;
  • інформаційна гігієна — за 1 год до сну необхідно повністю виключити використання електронних пристроїв. Планшети, телефони, комп’ютери та телевізори випромінюють синє світло, яке пригнічує вироблення мелатоніну — гормону сну. Особливу увагу слід приділяти контенту. Страхітливі мультфільми та передачі, постійні спалахи світла на екрані провокують емоційну напругу та ускладнюють процес засинання;
  • розслаблювальні процедури — вечірнє купання — ідеальний спосіб підготуватися до сну. Тепла вода допомагає м’язам розслабитися, знижує м’язовий тонус. Ніжний масаж та погладжування протягом 10–15 хв сприяють релаксації. Особливо ефективний масаж після ванни;
  • режим дня — укладання в один і той самий час формує стійкий біологічний ритм. Навіть у вихідні дні рекомендується максимально дотримуватися встановленого графіка.

Медикаментозне лікування порушень сну

У педіатричній практиці немає єдиних стандартів лікування порушень сну у дітей. Основним принципом при призначенні препаратів є їх безпека для дитячого організму. Лікар враховує:

  • вікові особливості пацієнта;
  • потенційні побічні ефекти;
  • індивідуальне перенесення діючої речовини.

Застосовують:

  • гліцин — показаний у дітей віком старше 3 років з порушеннями сну. Препарати цієї групи зумовлюють м’який седативний ефект, знижують емоційну напругу, підвищують якість засинання. Гліцин призначений для перорального прийому: таблетку слід покласти під язик за 20–30 хв до сну та дочекатися її повного розчинення;
  • ліки рослинного походження вважаються більш безпечною альтернативою синтетичним снодійним. При порушеннях сну застосовують валеріану: таблетки та настоянку у дітей віком від 12 років, фільтр-пакети для приготування настою — з 10 років. Валеріана може входити як до складу препаратів, так і дієтичних добавок, у педіатричній практиці застосовують / використовують обидва варіанти. Вона знижує збудливість нервової системи, створюючи передумови нормалізації сну;
  • деякі лікарі допускають застосування гомеопатичних засобів для корекції порушень сну у дітей раннього віку.