Новини медицини та фармації

Як лікувати гельмінтози?

Що таке глисти?

Глисти, або гельмінти — це черв’яки, які адаптувалися до паразитичного способу життя в різних органах і тканинах господаря. Їхній життєвий цикл має характерні особливості:

прямий цикл — яйця розвиваються безпосередньо в інвазійну форму в організмі остаточного господаря. Характерний для деяких нематод (наприклад гостриків);
непрямий цикл — у процесі розвитку від яйця до дорослої особи паразит змінює одного або кількох проміжних господарів. Наприклад, цикл розвитку бичачого ціп’яка охоплює велику рогату худобу як проміжного господаря.

Паразитичні черв’яки поширені по всьому світу, але особливо в регіонах з теплим кліматом та низьким рівнем санітарії. Деякі види є специфічними для певних країн через наявність необхідних проміжних господарів.

Серед адаптаційних механізмів, які дозволяють паразитувати гельмінтам, можна виділити:

наявність міцних покривів для захисту від травних ферментів господаря;
відсутність реакції на підвищення температури тіла — глисти зберігають життєздатність та не гинуть при коливаннях температурних показників;
висока плодючість для компенсації втрат у життєвому циклі;
спеціалізовані органи для прикріплення до тканин;
здатність пригнічувати імунну відповідь при проникненні в організм людини чи тварини;
виділення антикоагулянтів (у кровосисних видів).

Загальна назва захворювань, спричинених паразитичними хробаками, — гельмінтоз.

Які види глистів виявляють у людини?

Виділяють 3 основні типи гельмінтів:

нематоди (круглі черв’яки) — мають циліндричне тіло, роздільностатеві (аскариди, гострики та ін.);
цестоди (стрічкові черв’яки) — гермафродити з плоским стрічкоподібним тілом, що складається з сегментів — проглоттид (бичачий, свинячий ціп’як, ехінокок, широкий лентець та ін.);
трематоди (сисуни) — паразити з плоским листоподібним тілом, які, як правило, гермафродити (печінковий сисун, шистосоми та ін.).

Скільки видів глистів налічують у людини? Паразитувати в організмі людини здатні понад 250 видів черв’яків, але найбільша кількість гельмінтозів спричинена гостриками та аскаридами.

Чим шкідливі та небезпечні глисти для людини? Гельмінтози викликають:

порушення травлення та харчування;
інтоксикацію організму;
механічні ушкодження органів;
зниження імунітету;
неврологічні проблеми;
ускладнення у період вагітності;
затримку розвитку у дітей;
хронічне запалення;
загострення наявних захворювань.

Що буде, якщо не лікувати глистяні інвазії:

хронічне виснаження організму;
анемія і авітаміноз;
тяжкі ушкодження внутрішніх органів;
часті інфекційні захворювання;
ризик зараження інших;
у крайніх випадках — загроза життю.

Які органи глисти можуть уражати?

Глистні інвазії здатні уражати практично всі органи та системи людського організму, проявляючи здатність паразитів адаптуватися до різних середовищ існування:

основне місце проживання гельмінтів — шлунково-кишковий тракт. Тонкий і товстий кишечник надають паразитам багате на поживні речовини середовище, де вони ростуть і розмножуються;
печінка часто стає мішенню для паразитів. Деякі види сисунів, наприклад, печінкові двоустки, мешкають у жовчних протоках, викликаючи серйозні функціональні порушення гепатобіліарної системи. Крім того, через печінку проходять личинки багатьох видів глистів у процесі їх міграції організмом. Цей процес супроводжується запальними змінами у тканинах органу, формуванням паразитарних кіст;
легені — виділяють специфічні легеневі гельмінтози, при яких дорослі особи паразитів мешкають безпосередньо в легеневій тканині, і неспецифічні — личинки паразитарних черв’яків проходять через легеневу тканину в процесі свого життєвого циклу, викликаючи різні респіраторні порушення;
центральна нервова система, незважаючи на наявність гематоенцефалічного бар’єру, також може бути уражена деякими видами глистів. Особливо небезпечний у цьому відношенні цистицеркоз, що викликається личинками свинячого ціп’яка. Вони здатні формувати кісти в головному мозку із серйозною неврологічною симптоматикою;
м’язова тканина служить місцем проживання для личинок трихінел, які формують у ній інкапсульовані цисти. Гельмінтоз супроводжується м’язовим болем, слабкістю, порушенням рухових функцій;
підшкірна клітковина — локація, характерна для деяких видів філярій, що викликають розвиток підшкірних вузликів та міграцію паразитів під шкірою;
кровоносна та лімфатична системи — типова локалізація шистосом та інших паразитичних черв’яків. Гельмінти в процесі життєдіяльності негативно впливають на кровообіг та лімфовідтік у тканинах;
орган зору — при онхоцеркозі паразити уражають очі, викликаючи серйозні порушення зору аж до сліпоти, при токсокарозі уражується сітківка очей;
сечостатева система (нирки та сечовий міхур) — проникнення шистосом викликає хронічне запалення, яке у тяжких випадках стає причиною розвитку раку сечового міхура.

Важливо розуміти, що здатність глистів уражати різні органи залежить не тільки від виду паразита, а й від індивідуальних особливостей організму господаря, ступеня тяжкості інвазії та своєчасності лікування. Ступінь ураження також варіює: деякі гельмінтози протікають практично без симптомів, тоді як інші глисти здатні викликати тяжкі стани, що загрожують життю.

Як глисти потрапляють до організму людини?

Паразитичні черв’яки потрапляють в організм людини різними шляхами. Цей процес тісно пов’язаний з особливостями їх життєвого циклу та навколишнім середовищем.

Шляхи зараження:

пероральний — найпоширеніший. Яйця або личинки паразитів проникають через рот (відбувається при вживанні забрудненої їжі чи води). Наприклад, немиті овочі та фрукти можуть містити яйця аскарид, волосоголовців; недостатньо проварене або просмажене м’ясо, особливо свинина, може бути джерелом личинок трихінел або цистицерків (личинна стадія свинячого ціп’яка);
водний — при купанні в забруднених водоймах відбувається проникнення личинок шистосом через шкіру;
контакт із забрудненим ґрунтом — діти, що грають у пісочницях або на землі, можуть випадково проковтнути яйця ґрунтових гельмінтів, а ходіння босоніж по вологій землі створює умови для проникнення личинок анкілостом через шкіру стоп;
комахи можуть бути переносниками деяких видів глистів (наприклад філярій);
близький контакт із собаками та кішками, особливо якщо вони не проходять регулярну дегельмінтизацію, підвищує ризик зараження різними гельмінтозами.

Симптоми зараження глистами

Як зрозуміти, що з’явилися глисти? Симптоми гельмінтозів різноманітні та часто неспецифічні, що ускладнює їх своєчасне виявлення. Прояви глистової інвазії залежать від виду паразита, ступеня тяжкості зараження та індивідуальних особливостей організму господаря. Найчастіші ознаки виникають внаслідок впливу паразитів на шлунково-кишковий тракт.

Ознаки того, що є глисти

Перші симптоми глистової інвазії:

періодичний біль у животі, який часто носить переймоподібний характер і змінює локалізацію;
порушення стільця — чергування запору та діареї;
нудота, іноді блювання;
зниження апетиту;
у деяких випадках — підвищене почуття голоду, яке не приносить насичення;
невмотивована слабкість;
підвищена стомлюваність;
зниження працездатності;
порушення сну — безсоння або, навпаки, сонливість;
діти часто стають дратівливими, примхливими, їхня успішність у школі знижується.

Яка форма висипу може розвинутися при зараженні глистами? Висипи у пацієнтів з гельмінтозами найчастіше розвиваються за типом кропив’янки, також діагностуються плями, папули та інші елементи. З дерматологічних проявів можна назвати:

блідість шкірних покривів;
свербіж в ділянці заднього проходу;
сухість та лущення шкіри;
ламкість нігтів;
випадання волосся.

Які види аналізів слід здати за підозри на зараження глистами? Найбільш поширені лабораторні дослідження:

аналіз калу на яйця глистів (копрограма);
аналіз крові на антитіла до різних гельмінтів;
загальний аналіз крові (еозинофілія — ознака гельмінтозу).

Що таке зіскрібок на яйця глистів? Цей метод ефективний для діагностики ентеробіозу (зараження гостриками). Матеріал береться з періанальних складок для виявлення яєць гельмінтів (саме там самки гостриків відкладають яйця).

У кого можуть розвинутися глисти?

Категорії населення, які схильні до підвищеного ризику зараження гельмінтами:

діти дошкільного та молодшого шкільного віку — вони активно пізнають світ через тактильні відчуття (грають у пісочницях, беруть у рот брудні руки чи предмети);
вагітні — фізіологічні зміни в організмі під час вагітності, зокрема зниження імунітету, роблять їх більш сприйнятливими до паразитарних інвазій. Чим небезпечні глисти під час вагітності? Деякі види гельмінтів можуть передаватися від матері до плоду, це становить серйозну небезпеку для дитини, що розвивається;
особи з ослабленою імунною системою (вірусом імунодефіциту людини / синдромом набутого імунодефіциту (ВІЛ / СНІД), онкологічними захворюваннями, після імуносупресивної терапії);
працівники сільського господарства та ветеринарні фахівці;
особи, які проживають у районах з несприятливими санітарно-гігієнічними умовами (за відсутності чистої питної води, з неадекватною системою каналізації та скупченістю населення);
мандрівники, особливо ті, хто відвідує країни з тропічним та субтропічним кліматом, де поширені ендемічні види гельмінтів;
любителі сирої риби, м’яса та морепродуктів;
власники домашніх тварин, особливо собак та кішок;
працівники комунальних служб.

Як лікують гельмінтози?

Після встановлення діагнозу призначається антигельмінтна терапія.

Важливо відмітити, що самолікування неприпустимо, оскільки універсальної таблетки від усіх видів глистів немає! Лікувати гельмінтоз повинен тільки лікар, який враховує різні фактори, такі як:

вид глиста (гостриця, аскарида, стрічкові хробаки та ін.);
вік (діти грудного, дошкільного та шкільного віку, підлітки, дорослі пацієнти);
наявність супутньої патології;
особливі стани (грудне вигодовування, період після пологів).

Які існують лікарські засоби від глистів? Позбутися паразитів допомагають антигельмінтні препарати:

Курс лікування зазвичай триває від 1 до кількох днів. У деяких випадках лікар рекомендує повторний курс через певний час для повного позбавлення від паразитів.

Після закінчення курсу терапії обов’язково проводиться контрольне обстеження. Як правило, його проводять через 2–3 тиж після завершення прийому антигельмінтних препаратів.

Що не можна їсти при лікуванні гельмінтозів? Під час прийому антигельмінтних засобів важливо дотримуватися дієти, що містить жирну, гостру їжу та алкоголь. Дієта сприяє найбільш ефективному всмоктуванню лікарських засобів та знижує навантаження на печінку.

Які продукти допомагають позбутися глистів? Продукти харчування самі собою не можуть повністю вилікувати від гельмінтів, тому їх слід розглядати як доповнення до основного лікування, призначеного лікарем, а не як його заміну. Допомогти в боротьбі з паразитами та зміцненні імунітету можуть:

часник і цибуля — містять аліцин, що має антипаразитарні властивості;
гарбузове насіння — містить кукурбітин, який викликає параліч м’язів глистів;
морква — багата бета-каротином, що підвищує імунітет;
папайя — містить фермент папаїн, який ушкоджує оболонку хробаків;
кокосова олія — містить лауринову кислоту, що чинить протипаразитарну дію;
журавлина — перешкоджає прикріпленню паразитів до стінок кишечнику;
імбир — має протизапальні властивості;
куркума — стимулює вироблення жовчі;
гіркі трави (полин, пижма) традиційно використовуються в народній медицині.

Особливості лікування глистяної інвазії у осіб різного віку

У дітей раннього віку при лікуванні гельмінтозів потрібна особлива обережність. Їхній організм більш чутливий до лікарських засобів, а незрілість ферментних систем печінки призводить до уповільнення їх виведення. Доза антигельмінтних засобів для малюків розраховується з урахуванням маси тіла дитини та, як правило, препарати призначають у мінімальних терапевтичних дозах.

Для дітей дошкільного та молодшого шкільного віку вибір препаратів розширюється. Однак, слід враховувати, що деякі таблетовані антигельмінтні засоби можуть мати неприємний смак. Як варіант, лікарі намагаються лікувати гельмінтози без таблеток, віддаючи перевагу препаратам у формі суспензій із прийнятним смаком.

Підлітки загалом переносять лікування глистяної інвазії так само, як і дорослі. Особливу увагу слід приділити роз’яснювальній роботі щодо важливості дотримання гігієнічних заходів для запобігання повторному зараженню.

У дорослих пацієнтів лікування глистяних інвазій проводиться з урахуванням загального стану здоров’я, наявності супутніх захворювань та препаратів, що вони приймають.

Як не заразитися глистами?

Комплексна профілактика гельмінтозів:

ретельне миття рук з використанням мила перед кожним прийомом їжі, після відвідування туалету, громадських місць та контакту з тваринами;
миття та обробка продуктів харчування;
дотримання санітарних норм у навколишньому середовищі;
правильна утилізація відходів життєдіяльності людини та тварин;
вживання кип’яченої чи бутильованої води;
захист харчових продуктів від комах.

Що пити для профілактики глистів? З профілактичною метою застосовують ті ж антигельмінтні препарати, що і для лікування захворювання. Доза та частота прийому встановлюються індивідуально. Профілактичний прийом антигельмінтних препаратів без призначення лікаря не рекомендується.