Що таке дексаметазон?

Дексаметазон — це один із найбільш сильних синтетичних глюкокортикостероїдів, що застосовуються в медицині з 1960-х років. За десятиліття клінічної практики ефективність препарату доведено в різних ситуаціях: від тяжких форм алергічних реакцій до аутоімунних захворювань і критичних станів. Під час пандемії коронавірусної інфекції SARS-CoV-2 (COVID-19) дексаметазон став одним із небагатьох лікарських засобів, які застосовуються в комплексній терапії при зниженні летальності за тяжкого перебігу коронавірусної інфекції (у пацієнтів з кисневою підтримкою / штучною вентиляцією легень).

Механізм дії дексаметазону

Дексаметазон — синтетичний гормональний препарат, що належить до класу глюкокортикостероїдів. За своєю структурою він близький до гормонів кори надниркових залоз, які організм виробляє самостійно. Потрапляючи у кров, препарат зв’язується зі специфічними рецепторами всередині клітин та запускає каскад біохімічних реакцій.

Дія дексаметазону реалізується відразу за кількома напрямами:

  • протизапальна — пригнічує вироблення медіаторів запалення (простагландинів, лейкотрієнів, цитокінів);
  • протиалергічна — знижує активність медіаторів алергії, стабілізує гладкі клітини, які запускають алергічну реакцію;
  • протишокова — стабілізує клітинні мембрани та підтримує тонус судин при критичних станах;
  • імуносупресивна — дексаметазон знижує імунітет, що важливо при аутоімунних захворюваннях. При такому ефекті препарату необхідна особлива обережність за наявності активних інфекціях, оскільки зростає ризик збільшення вираженості інфекційного процесу.

Дія дексаметазону при внутрішньовенному введенні починає розвиватися протягом декількох хвилин, прийому таблеток — протягом 1–2 год (препарат незамінний як в екстреній медицині, так і для планової терапії).

Вплив дексаметазону на організм людини

Препарат чинить комплексну дію:

  • імунна система — пригнічує імунну відповідь, знижує активність імунних клітин та вироблення медіаторів запалення;
  • ендокринна система — пригнічує вісь гіпоталамус — гіпофіз — надниркові залози, зменшуючи вироблення власного кортизолу. Також дексаметазон впливає на обмін гормонів і чутливість тканин до них;
  • серцево-судинна система — зумовлює затримку рідини, підвищуючи артеріальний тиск, змінює чутливість судин до гормонів;
  • кістково-м’язова система — при тривалому застосуванні дексаметазон спричиняє зниження щільності кісток (остеопороз) та м’язову слабкість;
  • нервова система — впливає на настрій та поведінку (можливі безсоння, тривожність, дратівливість або, навпаки, ейфорія);
  • шлунково-кишковий тракт — підвищує ризик подразнення слизової оболонки шлунка та розвитку виразок.

Показання до застосування дексаметазону

Показання до застосування дексаметазону різноманітні — від гострих алергічних реакцій до хронічних аутоімунних процесів:

  • дексаметазон при алергії — один із препаратів першої допомоги при тяжких алергічних реакціях. При укусі бджоли з розвитком набряку Квінке або анафілаксії слід вводити дексаметазон негайно для швидкого пригнічення системної відповіді організму;
  • невідкладні стани — в екстрених ситуаціях застосування дексаметазону при набряку головного мозку, гортані або м’яких тканин дозволяє в найкоротші терміни зменшити вираженість симптомів (купірувати небезпечну симптоматику). Своєчасне введення препарату швидко зменшує об’єм уражених тканин, відновлюючи їх функції та стабілізуючи загальний стан;
  • дихальна система — має виражену протизапальну та десенсибілізувальну дію, що дозволяє швидко зменшити вираженість набряку слизової оболонки та обструкції дихальних шляхів. Дексаметазон:
    • при бронхіті з вираженим бронхоспазмом — зменшує вираженість обструкції та полегшує дихання;
    • при бронхіальній астмі в період загострення — швидко усуває запалення в бронхах;
    • при ларингіті із загрозою стенозу — сприяє швидкому зменшенню набряку слизової оболонки гортані та в подальшому нормалізації дихання;
    • при пневмонії — у тяжких випадках зумовлює зменшення вираженості гострого запального процесу та набряку легеневої тканини, покращуючи газообмін;
  • опорно-руховий апарат — застосовують як сильнодіючий протизапальний засіб для зменшення вираженості гострого больового синдрому і набряку в суглобах або хребті:
    • дексаметазон при остеохондрозі, при грижі хребта та радикуліті вводять паравертебрально, коротким курсом;
    • дексаметазон при болю в суглобах застосовують періартикулярно або внутрішньосуглобово — для швидкого зменшення вираженості запального процесу;
  • шкірні захворювання — дексаметазон при дерматиті (контактному, атопічному) ефективно зменшує вираженість свербежу, почервоніння та запалення. При тяжкому перебігу дексаметазон призначають системно, при локальних процесах — у формі мазі;
  • офтальмологія — дексаметазон при кон’юнктивіті алергічної або запальної природи застосовують у формі крапель для очей;
  • отити — протизапальний засіб для зменшення вираженості набряку слизової оболонки середнього вуха, болю барабанної перетинки. Найчастіше лікарський засіб застосовують у складі комбінованих вушних крапель;
  • запальні реакції — глюкокортикоїди при тяжких інфекціях, аутоімунної патології сприяють швидкому ослабленню агресивної імунної відповіді, і за їх допомогою можливо оперативно стабілізувати стан пацієнта;
  • ендокринні порушення — препарат незамінний при гострій недостатності кори надниркових залоз, коли орган перестає виробляти власні гормони, при замісній терапії для корекції гормонального балансу при вродженій патології надниркових залоз;
  • онкологічна практика — застосовують у складі комплексної хімієтерапії при нудоті та блюванні. Крім того, при призначенні глюкокортикостероїдів за наявності пухлинних процесів сприяє зменшенню супутнього набряку тканин навколо новоутворень, особливо в зоні головного мозку;
  • захворювання крові — препарат призначають при лікуванні різних форм анемії та тромбоцитопенії (критичному зниженні рівня тромбоцитів). Дексаметазон при гематологічній патології пригнічує антитіла, що руйнують власні клітини крові пацієнта;
  • шокові стани — сприяє підвищенню артеріального тиску та зниженню проникності судин, що критично важливо при лікуванні шоку (опікового, травматичного, операційного чи токсичного);
  • діагностичні тести — в ендокринології виконують спеціальну «дексаметазонову пробу» для диференціації різних форм порушення роботи надниркових залоз та гіпофіза.

Форми випуску дексаметазону

Доступно кілька лікарських форм препарату, вибір між ними визначається клінічною ситуацією:

  • дексаметазон у формі таблеток (0,5 мг) зручний для тривалої амбулаторної терапії — можна точно контролювати дозу;
  • дексаметазон в ампулах (розчин 4 мг/мл) — основна форма для стаціонарного та екстреного застосування. Уколи дексаметазону виконують при гострих станах внутрішньом’язово або внутрішньовенно. Спосіб введення визначає швидкість настання ефекту та його вираженість. Внутрішньовенне введення є доцільним при невідкладних станах, оскільки швидкість настання ефекту максимальна. Внутрішньом’язові ін’єкції дексаметазону показані при менш гострих станах, але все ж таки, коли необхідна швидка відповідь на препарат, що вводиться;
  • краплі для очей (0,1%) — лікарська форма для зовнішнього застосування в офтальмологічній практиці. Показані при кон’юнктивіті, увеїті та інших запальних захворюваннях переднього відділа ока;
  • краплі для вух — лікарська форма для зовнішнього застосування, призначають при гострому та хронічному зовнішньому отиті, а також гострому середньому отиті без перфорації барабанної перетинки;
  • мазь із комбінованим складом — містить гормони разом з антибіотиками або протигрибковими компонентами. При нанесенні на обмежені ділянки шкіри її системне всмоктування мінімальне;
  • сироп дексаметазону у більшості країн не виробляється.

Як розрахувати дозу дексаметазону?

В інструкції для медичного застосування дексаметазону описаний суворий індивідуальний підбір дози з урахуванням діагнозу, тяжкості стану, віку пацієнта, супутніх захворювань та інших факторів.

Схема лікування дексаметазоном залежить від клінічної ситуації:

  • доза для дорослих:
    • при гострих алергічних реакціях та шоці — 4–8 мг внутрішньовенно або внутрішньом’язово, за необхідності — повторно;
    • при запальних захворюваннях у плановому режимі — 0,5–9 мг на добу в таблетках, з подальшим зниженням дози;
    • у реанімаційній практиці дози можуть досягати ≥20 мг на добу — під суворим контролем;
  • дозу для дітей розраховують за масою тіла. Зазвичай вона становить 0,02–0,3 мг/кг/сут.

Рекомендована тривалість застосування дексаметазону:

  • гострі стани (анафілаксія, круп) — 1–3 дні;
  • загострення при захворюваннях суглобів чи хребта — 5–7 днів;
  • хронічні аутоімунні процеси — тижні та місяці, з обов’язковим моніторингом стану пацієнта.

Рекомендації щодо скасування дексаметазону

Скасування дексаметазону — не менш важливий етап у терапії, ніж призначення препарату. При тривалому прийомі синтетичних глюкокортикоїдів надниркові залози адаптуються до надходження гормону ззовні та зменшують власну секрецію кортизолу. Якщо лікарський засіб скасувати різко, розвивається гостра недостатність надниркових залоз, яка проявляється:

  • вираженою слабкістю;
  • зниженням тиску;
  • нудотою;
  • у тяжких випадках — втратою свідомості.

Принцип поступового скасування:

  • курс тривалістю до 5–7 днів — як правило, можна завершити без ступінчастого зниження;
  • курс ≥2 тиж — дозу знижують на 0,5–1 мг кожні 1–2 тиж;
  • багатомісячна терапія — схему відміни розробляють індивідуально, період поступового зниження дози може досягати кількох місяців.

У період зниження дози препарату можна фіксувати тимчасові прояви дефіциту кортизолу:

  • втома;
  • м’язова ломота;
  • зміна настрою.

При виражених симптомах слід звернутися до лікаря.

Протипоказання та побічні ефекти при застосуванні дексаметазону

Протипоказання до застосування дексаметазону можна розподілити на абсолютні та відносні:

  • абсолютні (при системному застосуванні):
    • системні грибкові інфекції;
    • гіперчутливість до компонентів препарату;
  • відносні — стани, при яких призначення можливе, але слід дотримуватися особливої обережності:
    • при застосуванні дексаметазону у пацієнтів із цукровим діабетом необхідний посилений глікемічний контроль та корекція глюкозознижувальної терапії. Вплив дексаметазону на рівень глюкози в плазмі крові проявляється підвищенням синтезу глюкози в печінці та зниженням чутливості тканин до інсуліну, що супроводжується розвитком транзиторної гіперглікемії;
    • вплив дексаметазону на артеріальний тиск — препарат здатний підвищувати артеріальний тиск за рахунок затримки натрію і рідини, тому пацієнтам з артеріальною гіпертензією показаний додатковий моніторинг стану;
    • виразкова хвороба шлунка та дванадцятипалої кишки — підвищується ризик шлунково-кишкових ускладнень;
    • психічні розлади — при застосуванні глюкокортикоїдів можна викликати ейфорію, збудження або депресію.

Побічні ефекти дексаметазону при тривалому застосуванні:

  • збільшення маси тіла та перерозподіл жирової клітковини;
  • підвищення артеріального тиску;
  • порушення вуглеводного обміну;
  • стоншення шкіри, стрії, уповільнене загоєння ран;
  • зниження імунітету та підвищена сприйнятливість до інфекцій;
  • остеопороз.

Подібні ефекти при застосуванні дексаметазону за коротких курсів та коректного розрахунку доз мінімальні. Ризики значно зростають із підвищенням дози та тривалості лікування, тому препарат завжди призначають у мінімальній ефективній дозі на мінімально необхідний термін.

Сумісність дексаметазону з іншими препаратами

Питання сумісності актуальне у пацієнтів із хронічними захворюваннями, які приймають різні лікарські засоби. Взаємодії, при яких потрібна особлива увага:

  • нестероїдні протизапальні препарати (НПЗП) — при поєднаному застосуванні підвищується ризик шлунково-кишкових кровотеч;
  • інсулін та антидіабетичні препарати — глюкокортикостероїди знижують їх ефективність, тому показано корекцію доз;
  • антикоагулянти (варфарин) — можлива зміна антикоагулянтного ефекту в обидва боки;
  • діуретики — збільшується втрата калію (за необхідності призначають калійвмісні препарати);
  • живі вакцини — протипоказані на тлі імуносупресії;
  • фторхінолони — підвищується ризик пошкодження сухожилля.

Чим можна замінити дексаметазон?

Вибір препарату для заміни залежить від клінічної картини та мети лікування. Аналоги дексаметазону підбираються з урахуванням їх протизапальної активності та впливу на обмін речовин:

  • інші препарати групи глюкокортикостероїдів — це препарати з аналогічним механізмом дії. Механізм їх дії схожий, але розрізняються за силою ефекту та тривалості дії:
    • преднізолон та метилпреднізолон — препарати середньої тривалості дії. На відміну від дексаметазону, вони мають більш виражену мінералокортикоїдну активність (вплив на водно-сольовий баланс) і швидше виводяться з організму;
    • бетаметазон — близький до дексаметазону за силою та тривалістю дії. Часто застосовується у випадках, коли необхідна тривала дія на вогнище запалення;
  • НПЗП (декскетопрофен, ібупрофен, диклофенак) — застосовують при больовому синдромі та незначно вираженому запаленні. Однак варто враховувати, що при тяжких аутоімунних або алергічних процесах їхня дія значно поступається стероїдам і вони не є їхньою повноцінною заміною.

При заміні одного глюкокортикостероїду на інший потрібний точний перерахунок еквівалентної дози. Самостійна заміна може призвести до неефективності лікування або розвитку серйозних побічних ефектів.

Часті питання

  1. Чи можна колоти дексаметазон при підвищеній температурі тіла?

Дексаметазон можна застосовувати при гарячці, стійкій до звичайних жарознижувальних засобів, якщо вона фіксується на тлі тяжких інфекцій або загострення аутоімунних процесів. У таких ситуаціях за допомогою препарату можна усунути особливо виражену запальну реакцію. При цьому його застосування має бути суворо обґрунтовано лікарем, оскільки одним із ефектів глюкокортикостероїдів є зниження природної опірності організму до інфекцій.

  1. Через який період діє дексаметазон?

Препарат належить до лікарських засобів екстреної допомоги і має високу швидкість розвитку ефекту. При внутрішньом’язовому введенні дія починається через 30–60 хв, а при внутрішньовенному застосуванні терапевтичний ефект розвивається протягом перших декількох хвилин.

  1. Як часто можна колоти дексаметазон?

При гострих станах препарат призначають коротким курсом тривалістю 3–5 днів. При тривалому застосуванні або надто частих повторних ін’єкціях необхідний медичний контроль, оскільки на цьому тлі можливе пригнічення функції надниркових залоз і системні побічні ефекти.

  1. Чи можна колоти дексаметазон при болю в спині?

Так, при гострому больовому синдромі в спині препарат ефективно зменшує вираженість набряку тканин та запалення в ділянці защемлення нервового корінця, що сприяє швидкому зниженню компресії (тиску) на нерв і значному зменшенню вираженості симптомів у пацієнта в тих випадках, коли при застосуванні стандартної знеболювальної терапії результати мінімальні.

  1. Чи допомагає дексаметазон від кашлю?

Препарат не чинить прямої протикашльової або миттєвої спазмолітичної дії, але він ефективно усуває набряк слизової оболонки дихальних шляхів і зменшує вираженість запалення. У результаті відновлюється прохідність бронхів і підвищується їхня чутливість до бронхорозширювальних засобів, завдяки чому ступінь тяжкості кашлю, викликаного обструкцією або алергією, знижується.

  1. Чи призначають дексаметазон при тонзиліті?

При тонзиліті дексаметазон показаний виключно для зменшення вираженості критичного набряку глотки та мигдалин, що загрожує прохідності дихальних шляхів. Він швидко сприяє зменшенню вираженості симптомів, а отже, відновленню ковтання та дихання, але є виключно допоміжним лікарським засобом, оскільки може маскувати симптоми та знижувати місцевий імунітет.