Андренергічні препарати для інгаляційного застосування
Що таке адренергічні препарати?
Адренергічні препарати - це великий клас фармакотерапевтичних засобів, які зв'язуються з наступними адренорецепторами: α1, α2, β1, β2, β3. Безпосередньо зв'язуючись із зазначеними рецепторами, адренергічні препарати викликають різні фізіологічні ефекти.
Адренергічні лікарські засоби класифікують залежно від того, на які рецептори спрямована їх дія.
Окрім того, виокремлюють адренергічні препарати прямої дії, до яких належать вазопресорні, бронхолітичні та інші лікарські засоби (Giovannitti J.A. et al., 2015). Адренергічними препаратами непрямої дії є амфетаміни та кокаїн (Ciccarone D., 2011).
Серед наявних груп фармакотерапевтичних засобів (препарати для інгаляції; ліки для інгаляції для дітей; препарати для інгаляції при сухому кашлі, інгаляції для носа) розглянемо клас адренергічних засобів для інгаляційного застосування - агоністи β2-адренорецепторів (лікарські засоби для інгаляції при бронхіті, хронічному обструктивному захворюванні легень (ХОЗЛ), бронхіальній астмі (БА).
Класифікація адренергічних препаратів для інгаляції
Усього існує два класи інгаляційних бронхолітичних лікарських засобів: антагоністи мускаринових ацетилхолінових рецепторів (до адренергічних препаратів не належать) та агоністи β2-адренорецепторів (таблиця).
Таблиця. Класифікація агоністів β2-адренорецепторів (Burkes R.M., Panos R.J., 2020)
| Агоністи β2-адренорецепторів короткої дії (4–6 год) |
|
| Агоністи β2 -адренорецепторів тривалої дії (12 год) |
|
| Агоністи β2-адренорецепторів ультратривалої дії (24 год) |
|
Механізм дії агоністів β2-адренорецепторів
Катехоламіни, що циркулюють у кровотоку (епінефрин, норепінефрин), активують адренергічні рецептори та викликають різноманітні фізіологічні ефекти з боку симпатичної (вегетативної) нервової системи.
Імітуючи ефекти катехоламінів, агоністи β2-адренорецепторів діють вибірково на β2-адренорецептори. Активація β2-адренорецепторів ініціює трансмембранний сигнальний каскад, у якому беруть участь гетеротримерний білок G, Gs та ефектор - аденілатциклаза. Далі аденілатциклаза підвищує рівень внутрішньоклітинного циклічного аденозинмонофосфату (цАМФ) шляхом гідролізу аденозинтрифосфату.
Підвищення концентрації цАМФ є сигналом для активації цАМФ-залежної протеїнкінази А. Протеїнкіназа А здатна викликати фосфориляцію внутрішньоклітинних субстратів, що модулюють різні ефекти в клітині. Зокрема, у гладких м'язах дихальних шляхів протеїнкіназа А фосфорилює зв’зані з Gq рецептори, викликаючи каскад внутрішньоклітинних сигналів, що, як передбачається, знижують рівень внутрішньоклітинного кальцію (Ca2+) або чутливість до нього (Billington C.K. et al., 2013).
Зміна рівня Ca2+ викликає пригнічення фосфорилювання легкого ланцюга міозину, попереджаючи скорочення гладких м'язів дихальних шляхів. Зазначений ефект є основою бронхолітичної (розширення бронхів) дії. Ця дія є основною при лікуванні пацієнтів з обструктивними захворюваннями дихальних шляхів.
Припускають, що агоністи β2-адренорецепторів також проявляють протизапальну активність щодо гладких м'язів дихальних шляхів за рахунок зниження рівня молекули міжклітинної адгезії-1, зменшення вивільнення гранулоцитарно-макрофагального колонієстимулювального фактора та стабілізації дегрануляції гладких клітин за допомогою інгібування численних запальних шляхів (Barisione G. et al., 2010).
Показання до застосування агоністів β2-адренорецепторів
Агоністи β2-адренорецепторів короткої дії (препарати для інгаляцій при кашлі у разі обструкції дихальних шляхів) застосовують винятково для лікування пацієнтів з гострими епізодами задишки при обструктивних захворюваннях дихальних шляхів; також вони ефективні для профілактики бронхообструкції, якщо їх приймати перед заняттям фізкультурою або спортом, якщо поява симптомів бронхообструкції у хворих провокує фізичне навантаження (Anderson S. et. al., 2022).
Агоністи β2-адренорецепторів тривалої та ультратривалої дії призначають у якості підтримувальної терапії при бронхообструктивних захворюваннях дихальних шляхів: ХОЗЛ та БА. Препарати цих груп приймають регулярно 1–2 рази на добу, в основному у фіксованій комбінації з іншим лікарським засобом, що призначається при зазначених захворюваннях.
Хоча деякі з агоністів β2-адренорецепторів тривалої та ультратривалої дії мають відносно швидкий початок терапевтичного ефекту (наприклад формотерол), вони не є більш ефективними, ніж сальбутамол, у якості «препаратів порятунку» при невідкладних гострих станах.
При БА у настанові «Глобальна стратегія лікування та попередження бронхіальної астми» (Global Strategy for Asthma Management and Prevention - GINA) рекомендовано застосовувати агоністи β2-адренорецепторів тривалої та ультратривалої дії у пацієнтів з БА, перебіг якої не контролюється за допомогою глюкокортикостероїдів.
При ХОЗЛ агоністи β2-адренорецепторів тривалої та ультратривалої дії рекомендують як препарати першої лінії з метою регулярного контролю цього захворювання (Global Initiative for Chronic Obstructive Lung Disease - GOLD).
Різниці між клінічними результатами терапії (визначення функції легень та контроль ускладнень захворювання) агоністами β2-адренорецепторів ультратривалої та тривалої дії, що приймають 1 або 2 рази на добу, немає (Anderson S. et. al., 2022).
Протипоказання
Повний перелік протипоказань та небажаних реакцій при застосуванні конкретного представника будь-якої групи агоністів β2-адренорецепторів дивіться у повній інструкції для медичного застосування лікарського засобу на apteki.ua.