Добре відомо, що паразитарні захворювання є значущою проблемою сучасної охорони здоров'я в усьому світі. Основними патогенними найпростішими мікроорганізмами є Trypanosoma cruzi, Leishmania mexicana, Plasmodium falciparum, найпростіші кишкові та Trichomonas vaginalis. Ці патогени поширені у всьому світі, особливо в країнах із тропічним або помірним кліматом і поганими санітарно-гігієнічними умовами. Найпростіші паразити є одноклітинними еукаріотами з різноманітними характеристиками (Seong-Min Lee, 2019).
Велике клінічне значення захворювань, спричинених найпростішими збудниками, зумовлює багаторічні дослідження антипротозойних хіміопрепаратів. У 1990-ті роки значно збільшилася частота міграції людей з країни до країни, як із туристичними цілями, так і для зміни місця проживання. У результаті відзначається підвищення поширеності протозойних захворювань, яке, у свою чергу, призвело до активного вивчення протипротозойних препаратів та механізмів лікарської резистентності, особливостей перебігу гострих та рецидивних протозойних інфекцій у пацієнтів з ослабленим імунітетом та в цілому до відновлення інтересу до лікування таких хворих (Khaw M., 1995).
Що таке амебіаз?
За оцінками експертів, амеба (Entamoeba histolytica) може бути виявлена у понад 10% населення земної кулі, насамперед у тропіках та регіонах із поганими санітарними умовами. У близько 10% інфікованих відзначаються виражені клінічні прояви амебіазу, що в результаті призводить до того, що щорічно реєструється 100 млн випадків інвазивного коліту та абсцесу печінки та 100 000 летальних наслідків внаслідок ускладненого амебіазу. У світовій практиці для лікування пацієнтів з амебіазом нині застосовують йодохінол, паромоміцин, дилоксаніду фуроат та нітроімідазоли, такі як метронідазол та тинідазол (Khaw M., 1995).
Окрім амеб, існують інші найпростіші, які викликають клінічно значущі захворювання в людини. Giardia duodenalis є кишковим паразитом, який вражає як тварин, так і людину, і вважається основною причиною діареї інфекційного генезу та синдрому мальабсорбції. Trichomonas vaginalis є збудником одного з найпоширеніших захворювань, що передаються статевим шляхом у людей (Rocha-Garduño G., 2020).
Класифікація препаратів, які застосовуються при амебіазі
Для лікування пацієнтів з амебіазом застосовують низку препаратів, які поділяють на тканинні амебіциди та люмінальні (просвітні) амебіциди. Тканинні амебіциди, такі як метронідазол, тінідазол та еметин, викликають загибель амеб у тканинах і органах господаря, тоді як просвітні амебіциди, що погано всмоктуються, активні тільки в просвіті кишечнику. На цей час у світовій практиці застосовуються такі люмінальні препарати, як йодохінол, дилоксаніду фуроат та паромоміцин.
Хіміотерапія при інвазивному амебіазі (клінічними проявами якого є дизентерія або позакишковий абсцес) передбачає призначення метронідазолу або тинідазолу з подальшим застосуванням люмінального амебіциду, такого як йодохінол або паромоміцин (Khaw M., 1995).
На сьогодні в Україні для лікування пацієнтів з протозойними інфекціями застосовують такі препарати, як орнідазол та секнідазол.
Протипоказання
Протипротозойні препарати протипоказані:
- у I триместр вагітності;
- у період лактації;
- при гострих неврологічних розладах, захворюваннях центральної нервової системи (епілепсія, розсіяний склероз тощо);
- при індивідуальній непереносимості нітроімідазолів;
- при гематологічних захворюваннях чи аномаліях кровотворення.