ТОРАСЕМІД (TORASEMIDUM)

Виробник:
Опис активної речовини

Лікарські препарати які містять активну речовину ТОРАСЕМІД

высокоактивные диуретики
высокоактивные диуретики
ТОРАРЕН
Київський вітамінний завод
высокоактивные диуретики
высокоактивные диуретики
высокоактивные диуретики
высокоактивные диуретики

Фармакологічні властивості

механізм діуретичної дії зумовлений ренальною реабсорбцією іонів натрію і хлору у висхідній частині петлі Генле; діуретичний ефект в основному пов´язаний із рівнем екскреції компонента з сечею, а не з концентрацією у крові; прискорює виведення з сечею натрію, хлору та води, але суттєво не впливає на рівень гломерулярної фільтрації, нирковий плазмотік, кислотно-лужний баланс; у випадку СН зменшує прояви захворювання та покращує функціонування міокарду за рахунок зменшення пре- та постнавантаження, знижує АТ за рахунок зниження загального периферичного опору судин; цей вплив пояснюється нормалізацією порушеного електролітного балансу головним чином за рахунок зменшення підвищеної активності вільних іонів кальцію у клітинах м’язів артеріальних судин, що було виявлено у хворих, які страждають на АГ, знижує підвищену сприйнятливість судин до ендогенних вазопресорних речовин, катехоламінів.

Показання ТОРАСЕМІД

лікування набряків та/або випотів, спричинених СН, якщо необхідне в/в застосування ЛЗ (у випадку набряку легенів внаслідок г. СН); лікування винятково хворих зі значним порушенням функцій нирок (кліренс креатиніну менше 20 мл/хв та/або концентрація креатиніну в сироватці крові понад 6 мл/дл); збереження залишкового діурезу у хворих з тяжким порушенням функції нирок, в умовах ГД в тому числі, якщо присутній будь-який залишковий діурез (понад 200 мл/24 год), при наявності набряків, випотів та/або підвищеного АТ; лікування набряків, спричинених застійною СН; есенціальна гіпертензія.

Застосування ТОРАСЕМІД

лікування розпочати із застосування добової дози 5 мг, що дорівнює ½ табл. препарату по 10 мг; ця доза вважається підтримуючою; якщо добова доза 5 мг є недостатньою, то застосовувати добову дозу 10 мг, яку призначати щоденно; залежно від тяжкості стану пацієнта добова доза може бути збільшена до 20 мг; табл. по 5 мг: есенціальна гіпертензія: лікування розпочати із застосування ½ табл. на добу, що еквівалентно 2,5 мг торасеміду; зниження АТ відбувається поступово, вже впродовж першого тижня лікування, та досягає максимального значення не пізніше 12 тижнів; якщо нормалізація АТ при щоденному застосуванні ½ табл. не відбувається через 12 тижнів лікування, то добова доза може бути підвищена до 1 табл., що еквівалентно 5 мг торасеміду; не слід перевищувати добову дозу, що дорівнює 1 табл., оскільки при цьому не очікується подальшого зниження АТ; табл. по 200 мг: слід розпочинати із застосування ¼ табл. препарату по 200 мг/добу, що еквівалентно 50 мг торасеміду; у випадку недостатнього сечовиділення дозу можна збільшити до ½ табл., що дорівнює 100 мг торасеміду; МДД — 1 табл. (200 мг торасеміду); р-н для ін’єкцій — розпочати із разової дози 2 мл (10 мг/добу), якщо ефект недостатній, разову дозу можна збільшити до 4 мл (20 мг), якщо ефект і в цьому випадку буде недостатній, можна застосувати короткочасну (впродовж не більше 3 діб) терапію із добовою дозою 8 мл (40 мг); при г. набряку легень починати з в/в введення разової дози 4 мл (20 мг), залежно від ефекту цю дозу можна повторити з інтервалом у 30 хв, МДД- 20 мл (100 мг); р-н для ін’єкцій вводити в/в, повільно; забороняється вводити р-н внутрішньоартерально; вводити лише чистий р-н; при тривалому застосуванні в/в введення треба якомога скоріше замінити на p/os, оскільки в/в застосування не рекомендується проводити понад 7 діб; р-н для інфузій — розпочинати із 5 мл/добу (50 мг), у випадку недостатнього сечовиділення дозу можна збільшити до 10 мл, а при необхідності — до 20 мл/добу (100 мг або 200 мг), МДД — 20 мл р-ну для інфузій (200 мг), повторну в/в інфузію можна проводити з інтервалом в 1 год, в/в інфузію проводити повільно, за допомогою перфузора, швидкість введення р-ну не має перевищувати 0,4 мл/хв (4 мг), при застосуванні р-ну для інфузій гарантується сумісність із такими р-нами як 0,9% р-н натрію хлориду або 5% р-н глюкози і, залежно від вимог, вміст амп. можна розбавити 30 мл або 125 мл, або 250 мл, або 500 мл цих р-нів.

Протипоказання

гіперчутливість до торасеміду, похідних сульфонілсечовини або до будь-якого з компонентів препарату; ниркова недостатність, яка супроводжується анурією, порушенням сечовипускання, печінкова кома або прекома, артеріальна гіпотензія, гіповолемія, гіпонатріємія, гіпокаліємія, г. порушення сечовипускання внаслідок гіпертрофії передміхурової залози, період годування груддю; нормальна або тільки незначною мірою порушена функція нирок (кліренс креатиніну понад 30 мл/хв та/або концентрація креатиніну в сироватці крові менше 3,5 мг/дл), оскільки при цьому виникає загроза надлишкового виведення води та електролітів; рідкісна спадкова непереносимість галактози, лактазна недостатність або порушення всмоктування глюкози-галактози.

Побічна дія

посилення метаболічного алкалозу, спазми м’язів, підвищення концентрації сечової кислоти і глюкози в крові, а також холестерину і тригліцеридів, гіпокаліємія при супутній безкалієвій дієті, при блюванні, проносі, після надмірного застосування проносних засобів, а також у пацієнтів із хр. дисфункцією печінки, гіповолемія, гіпокаліємія та/або гіпонатріємія, тромбоемболічні ускладнення, сплутаність свідомості, артеріальна гіпотензія, а також розлади кровообігу і серцевої діяльності, у тому числі ішемія серця і мозку, аритмії, стенокардії, г. ІМ, синкопе, множинні розлади травної системи (відсутність апетиту, метеоризм, біль у шлунку, нудота, блювання, пронос, запор, панкреатит), підвищення концентрацій креатиніну і сечовини у крові, потяг до сечовиділення, зниження АТ, головний біль, астенія і сонливість, затримка сечі, надмірне розтягування сечового міхура, підвищення концентрації деяких печінкових ферментів (гама-глутаміл-транспептидази) у крові, АР (свербіж, екзантема, фотосенсибілізація, тяжкі шкірні реакції), реакції гіперчутливості (анафілактичний шок), зниження кількості тромбоцитів, еритроцитів та/або лейкоцитів як результат гемоконцентрації, головний біль, запаморочення, підвищена втомлюваність, загальна слабкість (особливо на початку лікування), сухість у роті, неприємні відчуття у кінцівках (парестезія), розлади зору, дзвін у вухах, втрата слуху, місцеві реакції після ін’єкцій.

Спеціалізований мобільний додаток
для пошуку інформації про лікарські препарати
Наведіть камеру на QR-код, щоб завантажити
На нашому сайті застосовуються файли cookies для більшої зручності використання та покращенняя роботи сайту. Продовжуючи, ви погоджуєтесь з застосуванням cookies.
Developed by Maxim Levchenko