Флюколд^® (Flucold) (272301) - інструкція із застосування ATC-класифікація

Парацетамол - 500 мг

Хлорфенаміну малеат - 2 мг

Кофеїн - 30 мг

Фенілпропаноламіну гідрохлорид - 25 мг

кофеїн чинить помірну психостимулювальну дію, тимчасово послаблює симптоми втоми і сонливість. На серцево-судинну систему, за рахунок поєднання центральної та периферичної дії на серце і кровоносні судини, впливає неоднозначно: коронарні судини, як правило, розширюються, а судини мозку — тонізуються, артеріальний тиск дещо підвищується (частіше при початковій гіпотензії). Кофеїн підвищує основний обмін, чинить помірну міотропну спазмолітичну дію (розширює бронхи, жовчовивідні протоки), стимулює секрецію залоз шлунка, дещо збільшує діурез.
Фармакологічні властивості кофеїну зумовлені його конкурентним антагонізмом з аденозином на рівні А₁-аденозинових рецепторів і гальмуванням активності фосфодіестерази.
Парацетамол чинить анальгезивну й жарознижувальну дію. Ці властивості обумовлені гальмуванням в ЦНС синтезу простагландинів — модуляторів больової чутливості і терморегуляції. Протизапальну дію практично не зумовлює.
Хлорфенамін — блокатор гістамінових H₁-рецепторів. Крім протиалергічного ефекту, спричиняє деяку місцевоанестезувальну, спазмолітичну, холіноблокувальну, седативну і снодійну дію. Ефективний при кінетозах (синдром захитування) і хвороби Меньєра.
Фенілпропаноламін чинить судинозвужувальну дію, зменшує набряк слизової оболонки носа і придаткових пазух.

симптоматичне лікування ГРВІ та грипу (гіпертермія, лихоманка, головний біль, нежить, чхання, ломота та біль у тілі.

дорослим та дітям віком від 12 років — по 1 таблетці кожні 6 год, але не більше 4 таблеток на добу. Тривалість лікування — до 5 днів.

підвищена чутливість до компонентів препарату, похідних ксантинів (теофілін, теобромін). Тяжкі серцево-судинні захворювання, виражений атеросклероз, тяжка ішемічна хвороба серця. Виражені порушення функції печінки та нирок. Вроджена гіпербілірубінемія, тяжка артеріальна гіпертензія, аденома передміхурової залози з утрудненим сечовипусканням; обструкція шийки сечового міхура; захворювання крові, виражена анемія, лейкопенія, гіпертиреоз, пілородуоденальна обструкція, цукровий діабет, бронхіальна астма, закритокутова глаукома, дефіцит глюкозо-6-фосфатдегідрогенази, алкоголізм, підвищена збудливість, порушення сну, супутнє лікування інгібіторами МАО та протягом 2 тиж після припинення їх застосування. Літній вік.

алергічні реакції (шкірний висип, свербіж, кропив’янка, ангіоневротичний набряк), нудота, епігастральний біль, мідріаз, парез акомодації, підвищення внутрішньоочного тиску, сухість слизової оболонки порожнини рота, носа, горла; затримка сечі. При тривалому застосуванні у високих дозах — гепатотоксична дія, гемолітична або апластична анемія, метгемоглобінемія, тромбоцитопенія, агранулоцитоз, панцитопенія; нефротоксичність (ниркова колька, глюкозурія, інтерстиціальний нефрит, папілярний некроз).

не перевищувати зазначену дозу.
Слід уникати одночасного застосування з іншими препаратами, призначеними для симптоматичного лікування застуди та грипу, лікарськими засобами, що містять парацетамол. Даний лікарський засіб не рекомендується застосовувати одночасно з седативними, снодійними засобами або з напоями, що містять алкоголь.
Препарат призначає лікар тільки після оцінки співвідношення ризик/користь у наступних випадках: артеріальна гіпертензія; епілепсія; аденома передміхурової залози; порушення серцевого ритму; феохромоцитома; розлади сечовипускання. Якщо за рекомендацією лікаря препарат застосовують протягом тривалого періоду, необхідно здійснювати контроль функціонального стану печінки та картини периферичної крові.
При застосуванні препарату слід уникати надмірного вживання кави, міцного чаю, інших тонізуючих напоїв та лікарських засобів, що містять кофеїн. Це може викликати проблеми зі сном, тремор, напруження, дратівливість, відчуття серцебиття.
Якщо висока температура тіла зберігається протягом 3 днів і більше або підвищується знову, а біль не припиняється упродовж 5 днів, необхідно переглянути тактику лікування.
Застосування у період вагітності та годування груддю. Протипоказано.
Діти. Застосовувати для лікування дітей віком від 12 років.
Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні транспортними засобами або роботі з іншими механізмами. У період лікування слід уникати керування транспортними засобами, роботи з механізмами та інших небезпечних видів діяльності.

НПЗП та лікарські препарати, які пригнічують ЦНС, — можливе посилення побічної дії препарату. Ризик гепатотоксичної дії підвищується при одночасному призначенні барбітуратів, фенітоїну, карбамазепіну, рифампіцину, зидовудину й інших індукторів печінкових ферментів, етанолу. Знижує виведення і підвищує токсичність хлорамфеніколу. Метоклопрамід і домперидон збільшують швидкість абсорбції парацетамолу, колестирамін — уповільнює.
Одночасне призначення з антикоагулянтами непрямої дії повинно проводитися під постійним лікарським контролем.

при передозуванні парацетамолу у перші 24 год з’являються блідість шкіри, нудота, блювання, анорексія та біль у животі. При прийомі у високих дозах можуть спостерігатися порушення орієнтації, збудження, запаморочення, порушення сну, серцевого ритму і панкреатит. У поодиноких випадках повідомлялося про гостру ниркову недостатність із некрозом канальців, що проявляється болем у ділянці попереку, гематурією, протеїнурією; нефротоксичність (ниркова коліка, інтерстиціальний нефрит).
При передозуванні фенілпропаноламіну гідрохлориду виникають гіпергідроз, психомоторне збудження або пригнічення ЦНС, головний біль, запаморочення, сонливість, порушення свідомості, аритмії, тремор, гіперрефлексія, судоми, нудота, блювання, дратівливість, неспокій, артеріальна гіпертензія.
При передозуванні хлорфеніраміну малеату можуть спостерігатися атропіноподібні симптоми: мідріаз, фотофобія, сухість шкіри та слизових оболонок, підвищення температури тіла, атонія кишечнику. Пригнічення ЦНС супроводжується розладами дихання та порушеннями роботи серцево-судинної системи (зниження частоти пульсу, артеріального тиску аж до судинної недостатності).
Високі дози кофеїну можуть викликати біль в епігастральній ділянці, блювання, діурез, прискорене дихання, екстрасистолію, тахікардію або серцеву аритмію, вплив на ЦНС (запаморочення, безсоння, нервове збудження, дратівливість, стан афекту, тривожність, тремор, конвульсії).
Лікування: Протягом перших 6 год після підозрюваного передозування необхідно провести промивання шлунка з подальшою госпіталізацією хворого.
Протягом перших 8 год після передозування — застосування метіоніну перорально або в/в введення цистеаміну або N-ацетилцистеїну; симптоматична терапія; при тяжкій гіпертензії — застосування блокаторів α-, β-адренорецепторів.

при температурі не вище 25 °С.