0
UA | RU

Амінокапронова кислота (Acidum aminocaproicum)

різних виробників

Склад і форма випуску

Амінокапронова кислота
Здоров'я ФК
РечовинаКількість
Кислота амінокапронова1 г
№ UA/6566/01/01 від 18.08.2021
Исток-Плюс
РечовинаКількість
Кислота амінокапронова1 г
№ UA/16974/01/01 від 22.10.2018 до 22.10.2023
Новофарм-Біосинтез
РечовинаКількість
Кислота амінокапронова50 мг/мл
№ UA/2018/01/01 від 29.05.2019
За рецептом
Фітофарм
РечовинаКількість
Кислота амінокапронова500 мг
№ UA/7449/01/01 від 20.09.2017
За рецептом
Кислота амінокапронова
Юрія-Фарм
РечовинаКількість
Кислота амінокапронова50 мг/мл
№ UA/2170/01/01 від 30.05.2019
За рецептом
Юрія-Фарм
РечовинаКількість
Кислота амінокапронова50 мг/мл
№ UA/2170/01/01 від 30.05.2019
За рецептом
Інфузія
РечовинаКількість
Кислота амінокапронова5 %
№ UA/4531/01/01 від 18.11.2020
За рецептом
КИСЛОТА АМІНОКАПРОНОВА-ДАРНИЦЯ
Дарниця ФФ
РечовинаКількість
Кислота амінокапронова50 мг/мл
№ UA/13836/01/01 від 05.07.2019
За рецептом
Класифікація
Лікарські засоби
Активна речовина

Актуальна інформація

Амінокапронова кислота (ε-амінокапронова кислота) застосовується в комплексній терапії різноманітних невідкладних станів: хірургічних втручань на паренхіматозних органах (через високий вміст тканинного плазміногену при їх пошкодженні активуються процеси фібринолізу), кровотечах різної локалізації, гематологічних захворюваннях, гострому панкреатиті, опіковій хворобі, масивних переливаннях консервованої крові, а також у комплексній терапії алергічних захворювань та респіраторних вірусних інфекцій (інструкція МОЗ України). Цей препарат займає свою нішу в медичній практиці, хоча показання до його застосування, способи та дози постійно розширюються та переглядаються.

Механізм дії амінокапронової кислоти

ε-Амінокапронова кислота є синтетичним інгібітором плазміноген-плазмінової системи (Griffin J.D., 1978) і являє собою лізиновий аналог з антифібринолітичною дією (Eaton M.P., 2016). Механізм її антигеморагічної дії полягає в насичувальному зв’язку лізину з плазміногеном, завдяки чому останній усувається з поверхні фібрину (Vesteraete M., 1985). Також ε-амінокапронова кислота є слабким інгібітором усіх протеолітичних ферментів та біогенних поліпептидів (інструкція МОЗ України), зокрема пригнічує активність вільного калікреїну в плазмі крові (Tseimakh E.A., 1999), нейтралізує ефекти гіалуронідази та трипсину (інструкція МОЗ України). Протизапальний ефект препарату пов’язують з його здатністю інгібувати активований протеїн С — медіатор запального процесу та гемодинамічної стабільності (Kong H., 2014).

Ще у 1962 р. встановлено, що для ефективного інгібування фібринолітичної активності плазми in vitro потрібна концентрація 130 мг/л ε-амінокапронової кислоти, що у 2007 р. V.G. Nielsen та співавтори підтвердили методом тромбоеластографії (Eaton M.P., 2016). Встановлено, що така доза супроводжується помірним підвищенням D-димеру. Рекомендовані режими дозування ε-амінокапронової кислоти варіюють у широкому діапазоні, однак, за даними деяких дослідників, ефективна антифібринолітична концентрація для дорослої людини становить 130 мг/л, у той час як режим дозування рекомендується підбирати для досягнення цільової концентрації 260 мг/л. Причиною такої різниці є те, що ε-амінокапронова кислота виділяється переважно нирками, а у новонароджених та немовлят рівень гломерулярної фільтрації перевищує такий показник у дітей старшого віку та дорослих приблизно на 30%. У той же час інші автори дотримуються думки, що через незрілість фібринолітичної системи новонароджених достатня для інгібування фібринолітична доза нижча та становить близько 50 мг/л (Eaton M.P., 2016). Так що єдиного режиму застосування ε-амінокапронової кислоти немає, рекомендується підбирати мінімальну дозу препарату для зменшення вираженості побічних ефектів при достатній антифібринолітичній дії (Nielsen V., 2007).

Цікавим ефектом ε-амінокапронової кислоти є її здатність пригнічувати активність інгібітора VIII фактора. Доведено, що застосування препарату є більш ефективним способом зупинки кровотечі, аніж обробка рани, у пацієнтів з гемофілією А. Причому цю властивість не можна пояснити її фібринолітичною активністю (Ghosh K., 2000).

Клінічна оцінка безпеки та ефективності амінокапронової кислоти

У рандомізованому проспективному клінічному дослідженні було продемонстровано, що ε-амінокапронова кислота ефективно пригнічує фібриноліз, не спричиняючи при цьому дії на вироблення тромбіну. Завдяки цьому препарат застосовується для індукції гіперкоагуляційного претромботичного стану в періопераційний період при втручаннях на серці та коронарних судинах, що потребують штучного кровообігу. Ефект оцінювали за такими показниками, як Д-димер, тромбін-антитромбін ІІІ та розчинний фібрин перед втручанням, а також через 1; 3 та 20 год після його завершення (Slaughter T.F., 1997).

Рекомендовано призначати ε-амінокапронову кислоту у краніофаціальній хірургії та кардіохірургії, особливо при проведенні аортокоронарного шунтування. Встановлено, що оскільки у дорослих після операції кліренс знижується до 91% від початкового показника, а у новонароджених та немовлят — до 38; інгібування фібринолізу може бути досягнуте при дозуванні не тільки 50 мг/л, а й 40 мг/л, і навіть 30 мг/л (Eaton M.P., 2016).

У дослідженнях in vitro встановлено, що концентрація ε-амінокапронової кислоти не змінюється при процедурі екстракорпоральної мембранної оксигенації (ЕКМО). Секвестрація активної речовини в контурі оксигенатора мінімальна (Wagner D., 2016), так що при проведенні інтенсивної терапії із застосуванням ЕКМО не потрібна індивідуальна корекція терапевтичної дози.

У 2008–2013 рр. проведене дослідження виживаності пацієнтів після ортотопічної трансплантації печінки, у якому доведено, що незважаючи на наявність у ε-амінокапронової кислоти антифібринолітичної дії, її застосування не асоційоване з підвищенням ризику тромбоемболічних ускладнень (включаючи внутрішньосерцевий тромбоз, легеневу тромбоемболію та інтраопераційну смерть) у пацієнтів (Nicolau-Raducu R., 2016). Ортотопічна трансплантація печінки часто супроводжується хірургічною кровотечею та потребує масивної гемотрансфузії. Патогенез хірургічної кровотечі складається з таких моментів, як передіснуюча коагулопатія, дилюційна коагулопатія, фібриноліз та, можливо, дисеміноване внутрішньосудинне згортання крові. Незважаючи на застосування захищених гепарином вено-венозних шунтів, усе ж запускається каскад коагуляції. Одним з елементів цього каскаду є активний фібриноліз, який проявляється масивною капілярною кровотечею із раніше «сухої» ранової поверхні та не відповідає на замісну терапію. Оскільки активація фібринолітичної системи є важливим моментом у процедурі трансплантації печінки, застосування антифібринолітичних препаратів, зокрема ε-амінокапронової кислоти, є патогенетично обґрунтованим. Методом тромбоеластографії встановлено, що через 10 хв після введення препарату середній час коагуляції зменшується з 21,1 до 14,2 хв, а час лізису білого кров’яного згустка збільшується з 75,7 до >180 хв при практично незмінному рівні фібриногену (Kang Y., 2010).

У хірургічній гепатології велика кількість летальних наслідків пов’язана з некерованими кровотечами. Так, пацієнти з декомпенсованим цирозом печінки мають високий ризик гіперфібринолізу. Для їх лікування рекомендовано застосовувати ε-амінокапронову кислоту, яка обмежує частоту та тривалість крововиливів під шкіру та у м’які тканини, при цьому не підвищуючи ризик тромбоемболічних ускладнень (Gunawan B., 2006).

ε-Амінокапронову кислоту застосовують при інтенсивних гематуріях, що не піддаються зупинці. Такі стани виникають рідко, переважно у пацієнтів із гемофілією чи серповидно-клітинною анемією (Kaye J., 2010). Описаний також досвід локальної інстиляції препарату при кровотечі, що не піддається зупинці, з сечового міхура на фоні радіаційного циститу чи циклофосфамід-індукованого циститу (Singh I., 1992).

Геморагічні діатези також виявляють у пацієнтів із промієлоцитарною лейкемією. Встановлено, що клінічно значуща кровотеча виникає, коли рівень інгібітора α2-плазміну знижується менше 30% від вихідного рівня. Одночасне застосування антикоагулянтів та антифібринолітичних препаратів у такому випадку призводить до стійкого гемостазу та зниження потреби в переливанні компонентів крові (Schwartz B., 1986). Препарат також може застосовуватися з метою стабілізації кров’яного згустка у пацієнтів із рефрактерною тромбоцитопенією внаслідок онкогематологічних захворювань (Marshall A., 2016). Включення його у схему лікування дозволяє знизити потребу в переливанні тромбоконцентрату (Antun A., 2013), оскільки повний терапевтичний ефект від введення ε-амінокапронової кислоти відмічають у 66% пацієнтів, а частковий — у 17% пацієнтів із тромбоцитопенічними кровотечами (Kalmadi S., 2006).

Існує також рекомендація застосовувати ε-амінокапронову кислоту в якості стабілізатора концентрату фібриногену — людського аутологічного препарату крові, який може заготовлюватися для зниження інтраопераційної крововтрати. Оскільки окрім власне фібриногену в концентраті містяться фібронектин, фактор ХІІІ, інгібітори протеаз та плазміноген, ε-амінокапронова кислота як інгібітор протеолізу блокує активацію коагуляційного гемостазу та попереджує конверсію фібриногену в активний фібрин (Veremeenko K.N., 1991).

За даними метааналізу, рекомендовано застосовувати ε-амінокапронову кислоту в/в під час операцій з тотального протезування колінного та кульшового суглоба. Включення її у схему інфузійної терапії дозволяє зменшити загальну крововтрату, знизити рівень гемоглобіну та потребу в замісній гемотрансфузії (Dong A., 2018). Окрім того, завдяки стабілізації кров’яного згустка препарат дає змогу знизити приховану крововтрату при складних переломах стегна (Zhang R., 2019).

В оперативній стоматології ε-амінокапронову кислоту застосовують локально: після проведення екстракції зуба у пацієнтів, що систематично приймають антикоагулянти, рекомендовано вводити препарат інтраальвеолярно та щоденно зрошувати ним порожнину рота (da Silva R., 2018).

Хоча ε-амінокапронова кислота є засобом для блокування дії тромболітиків (таких як урокіназа (Isachenkov V.A., 1988) та стрептокіназа (інструкція МОЗ України)), її не можна розглядати як засіб для реверсу коагулопатії, індукованої високими дозами пероральних антикоагулянтів (Levine M., 2016).

Безпека ε-амінокапронової кислоти підтверджена експериментально. Протягом 2010–2012 рр. проведене дослідження, під час якого 122 собаки тривало отримували препарат перорально чи в/в. У ході експерименту собакам проводилися гемотрансфузії чи моделювалася кровотеча різної етіології. При цьому не виявлено різниці у проявах побічних ефектів між представниками групи дослідження та групи контролю (Davis M., 2016).

У літературі описаний досвід застосування ε-амінокапронової кислоти для проточного дренування заочеревинного простору при тяжкому гострому панкреатиті (Цеймах Е.А., 2019), зрошення слизової оболонки ШКТ з метою гемостазу при кровотечах виразкової та невиразкової етіології (Крайнюков П.Е., 2013). Антипротеазний та антифібринолітичний ефекти препарату успішно доповнюють основну етіопатогенетичну схему.

Противірусна активність амінокапронової кислоти

Більше 30 років тому виявлена здатність ε-амінокапронової кислоти діяти на вірусні протеази — зокрема, препарат пригнічує протеолітичний процесинг гемаглютиніну вірусу грипу (інструкція МОЗ України). Цей терапевтичний ефект з успіхом використовується в якості допоміжної терапії грипу: при застосуванні препарату у формі інгаляцій знижується персистенція антигенів вірусу грипу в назофарингеальному епітелії та скорочується тривалість клінічних симптомів хвороби (Zhirnov O., 1984).

Амінокапронова кислота: висновок

ε-Амінокапронова кислота є ефективним препаратом для корекції гіперфібринолітичних станів у пацієнтів при декомпенсованому цирозі печінки, масивних крововтратах, пов’язаних із операційною травмою (у трансплантології, кардіохірургії) та інших невідкладних станах. Препарат добре переноситься навіть при тривалому системному застосуванні та не підвищує ризику тромботичних ускладнень.

Інструкція МОЗ

Амінокапронова кислота порошок для орального застосування 1 г, Здоров'я ФК ТОВ (Україна, Харків)

Склад

діюча речовина: aminocaproic acid;

1 пакет містить амінокапронової кислоти 1 г.

Лікарська форма

Порошок для орального застосування.

Основні фізико-хімічні властивості: порошок білого або майже білого кольору без запаху.

Фармакотерапевтична група

Антигеморагічні засоби. Інгібітори фібринолізу. Код АТХ В02А А01.

Фармакологічні властивості

Фармакодинаміка.

Специфічний кровоспинний засіб, який застосовується при кровотечах, зумовлених підвищенням фібринолізу.

Механізм специфічної дії зумовлений конкурентним пригніченням активаторів плазміногену і частковим пригніченням активності плазміну (у високих дозах), а також інгібуванням біогенних поліпептидів — кінінів.

Пригнічує активуючу дію стрептокінази, урокінази та тканинних кіназ на процеси фібринолізу, нейтралізує ефекти калікреїну, трипсину і гіалуронідази, зменшує проникність капілярів.

Амінокапронова кислота чинить антиалергічну, противірусну дію, посилює детоксикуючу функцію печінки. Вона інгібує протеолітичну активність, асоційовану з вірусом грипу. Амінокапронова кислота чинить гальмуючий вплив на різні етапи взаємодії вірусу з чутливими клітинами, а також пригнічує протеолітичний процесинг гемаглютиніну. Внаслідок цього не утворюється функціонально-активний білок вірусу грипу, який забезпечує його інфекційну активність, та знижується кількість дочірнього інфекційного вірусу.

Амінокапронова кислота не тільки виявляє противірусну активність, але також поліпшує деякі клітинні і гуморальні показники специфічного захисту організму при респіраторних вірусних інфекціях.

Фармакокінетика.

Після прийому всередину швидко всмоктується у верхніх відділах травного тракту. Максимальна концентрація у крові у дорослих і підлітків досягається через 2–3 години. З білками крові практично не зв’язується. Частково (10–15%) біотрансформується у печінці; інша частина виводиться нирками переважно у незміненому вигляді. За добу з організму виводиться близько 60% введеної дози (при нормальній функції нирок).

При порушенні сечовидільної функції можлива кумуляція препарату.

Клінічні характеристики

Показання

Профілактика і лікування паренхіматозних кровотеч, геморагій зі слизових оболонок, менорагій, кровотеч з ерозій і виразок шлунка та кишечнику. Профілактика кровотеч при операціях на печінці, легенях, підшлунковій залозі. Різні види гіперфібринолізу, у т. ч. пов’язані з застосуванням тромболітичних препаратів та масивним переливанням консервованої крові. Як симптоматичний засіб при кровоточивості, зумовленій тромбоцитопенією та якісною неповноцінністю тромбоцитів (дисфункціональна тромбоцитопенія).

Лікування і профілактика грипу та ГРВІ у дітей і дорослих.

Протипоказання

Підвищена індивідуальна чутливість до амінокапронової кислоти, схильність до тромбозів та тромбоемболічних захворювань, тромбоемболія, коагулопатія внаслідок дифузного внутрішньосудинного згортання крові, захворювання нирок із порушенням їх функції, ниркова недостатність, гематурія, період вагітності, пологів, годування груддю, тяжка форма ішемічної хвороби серця, порушення мозкового кровообігу.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій

При прийомі всередину добре поєднується з тромбіном. Ефект лікарського засобу послаблюють антиагреганти та антикоагулянти прямої і непрямої дії. Сумісне застосування з естрогенвмісними контрацептивами, фактором згортання крові IX підвищує ризик тромбоемболій.

Застосовувати з обережністю пацієнтам, які приймають ретиноїди.

Особливості застосування

З обережністю призначають при захворюваннях серця, печінковій недостатності.

Протипоказане застосування препарату при гематурії (у зв’язку з небезпекою розвитку гострої ниркової недостатності).

При менорагіях ефективний прийом з першого до останнього дня місячних.

Під час терапії препаратом рекомендується перевірка фібринолітичної активності крові і рівня фібриногену.

Рекомендовано виключити жирну їжу при лікуванні препаратом.

Застосування у період вагітності або годування груддю

Препарат протипоказаний у період вагітності. Не доцільне застосування жінкам з метою профілактики підвищеної крововтрати при пологах, тому що можливе виникнення тромбоемболічних ускладнень.

При необхідності застосування лікарського засобу годування груддю слід припинити.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами

У період лікування слід утримуватися від керування автотранспортом і потенційно небезпечних видів діяльності через можливість виникнення побічних реакцій (запаморочення).

Спосіб застосування та дози

Призначати всередину, під час або після їди, розчинивши порошок у солодкій воді або запиваючи нею. Добову дозу для дорослих ділити на 3–6 прийомів, для дітей — на 3–5 прийомів.

Помірно виражене підвищення фібринолітичної активності. Дорослим зазвичай призначати у добовій дозі 5–24 г (5–24 пакети).

Для дітей віком до 1 року разова доза становить 0,05 г/кг маси тіла (але не більше 1 г). Добова доза для дітей: віком до 1 року — 3 г (3 пакети), 2–6 років — 3–6 г (3–6 пакетів), 7–10 років — 6–9 г (6–9 пакетів). Для підлітків максимальна добова доза — 10–15 г (10–15 пакетів).

Гострі кровотечі (у т. ч. гастроінтестинальні). Дорослим призначати 5 г (5 пакетів), потім по 1 г (1 пакет) щогодини (протягом не більше 8 годин) до повної зупинки кровотечі. Добова доза для дітей при гострих крововтратах: віком до 1 року — 6 г (6 пакетів), 2–4 років — 6–9 г (6–9 пакетів), 5–8 років — 9–12 г (9–12 пакетів), 9–10 років — 18 г (18 пакетів).

Субарахноїдальний крововилив. Дорослим призначати у добовій дозі 6–9 г (6–9 пакетів).

Травматична гіфема. Призначати у дозі 0,1 г/кг маси тіла кожні 4 години (але не більше 24 г/добу) протягом 5 діб.

Метрорагії, асоційовані з внутрішньоматковими протизаплідними засобами. Призначати по 3 г (3 пакети) кожні 6 годин.

Профілактика і зупинка кровотечі при стоматологічних втручаннях. Дорослим призначати по 2–3 г (2–3 пакети) 3–5 разів на добу.

Для дорослих середня добова доза становить 10–18 г (10–18 пакетів), максимальна добова доза — 24 г (24 пакети). Курс лікування — 3–14 днів.

Грип, гострі респіраторні вірусні інфекції у дітей і дорослих.

Лікарський засіб застосовувати перорально і місцево. Для перорального застосування препарат попередньо розчинити з розрахунку 1 г (1 пакет) амінокапронової кислоти у двох столових ложках підсолодженої кип’яченої води, одержуючи таким чином 5% розчин.

Перорально препарат призначати у дозах:

  • дітям перших двох років життя — 1–2 г (1–2 пакети) на добу (20–40 мл 5% розчину) — по 1–2 чайні ложки 4 рази на добу (0,02–0,04 г/кг — разова доза), можна додавати до їжі або напоїв;
  • дітям у віці 2–6 років — 2–4 г (2–4 пакети) на добу (40–80 мл 5% розчину) — 1–2 столові ложки 4 рази на добу;
  • дітям у віці 7–10 років — 4–5 г (4–5 пакетів) на добу, запиваючи водою, або приймати з їжею чи напоями;
  • підліткам та дорослим — 5–8 г (5–8 пакетів) на добу — по 1–2 пакети 4–5 разів на день, запиваючи водою, або приймати з їжею чи напоями.

Для точнішого приготування розчину та його дозування доцільно використовувати медичний шприц без голки об’ємом 10 або 20 мл.

Водночас рекомендовано застосування амінокапронової кислоти місцево. Кожні 3 години закладати у кожен носовий хід на 5–10 хвилин ватні турунди, рясно зволожені 5% розчином амінокапронової кислоти, приготовленим на непідсолодженій воді, або у вказані терміни інстилювати (капати) по 3–5 крапель цього розчину у кожен носовий хід. Розчин також можна використовувати для інгаляцій.

При тяжких гіпертоксичних формах грипу або ГРВІ дози препарату можуть бути підвищені до рівня максимальних, що рекомендовані для дітей при помірно вираженому підвищенні фібринолітичної активності.

При лікуванні грипу та ГРВІ у дорослих препарат амінокапронової кислоти можна застосовувати у таких самих дозах, як і підліткам. Амінокапронову кислоту у разі необхідності можна застосовувати у комбінації з іншими противірусними препаратами та інтерфероном і його індукторами.

Інтраназальні інстиляції розчину амінокапронової кислоти (3–4 рази на добу) доцільно проводити протягом епідемічного періоду з метою профілактики, що можна доповнити пероральним (як при лікуванні) застосуванням препарату в осередках інфекції при контакті з хворим.

Тривалість перорального застосування амінокапронової кислоти при грипі та ГРВІ становить 3–7 днів.

Тривалість лікування залежить від тяжкості захворювання і визначається лікарем індивідуально. Також лікар може коригувати дозу та призначати повторний курс лікування.

Діти

Лікарський засіб можна застосовувати дітям першого року життя.

Передозування

Симптоми: посилення побічних явищ, утворення тромбів, емболії. При тривалому застосуванні (більше 6 днів) високих доз (для дорослих — більше 24 г на добу) — геморагії.

Лікування: відміна препарату, симптоматична терапія.

Побічні реакції

Препарат зазвичай добре переноситься, проте можливе виникнення таких побічних реакцій:

З боку серцево-судинної системи: ортостатична гіпотензія, субендокардіальний крововилив, брадикардія, аритмії.

З боку травної системи: нудота, блювання, діарея.

З боку системи згортання крові: порушення згортання крові, при тривалому застосуванні (понад 6 днів) високих доз (для дорослих — понад 24 г на добу) — геморагії.

З боку нервової системи: головний біль, запаморочення, шум у вухах, судоми.

З боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння: закладеність носа, катаральні явища верхніх відділів дихальних шляхів.

З боку імунної системи: можливі реакції гіперчутливості, шкірне висипання.

З боку сечовидільної системи: гостра ниркова недостатність, міоглобінурія.

З боку опорно-рухового апарату: рабдоміоліз.

Побічні явища є рідкісними і дозозалежними; при зниженні дози вони зазвичай зникають.

Термін придатності

2 роки.

Умови зберігання

Зберігати в оригінальній упаковці при температурі не вище 25 oС.

Зберігати у недоступному для дітей місці.

Упаковка

Порошок для орального застосування по 1 г у пакетах № 10 (1×10) або у пакетах спарених № 10 (2×5) у коробці.

Категорія відпуску

Без рецепта.

Виробник

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фармацевтична компанія «Здоров’я».

Місцезнаходження виробника та адреса місця провадження його діяльності

Україна, 61013, Харківська обл., місто Харків, вулиця Шевченка, будинок 22.

Амінокапронова кислота порошок для орального застосування 1 г, Исток-Плюс ТОВ (Україна, Запоріжжя)

Склад

діюча речовина: aminocaproic acid;

1 саше містить 1 г амінокапронової кислоти.

Лікарська форма

Порошок для орального застосування.

Основні фізико-хімічні властивості: білий або майже білий кристалічний порошок або безбарвні кристали.

Фармакотерапевтична група

Антигеморагічні засоби. Інгібітори фібринолізу.

Код АТХ В02А А01.

Фармакологічні властивості

Фармакодинаміка.

Специфічний кровоспинний засіб, який застосовується при кровотечах, зумовлених підвищенням фібринолізу.

Механізм специфічної дії зумовлений конкурентним пригніченням активаторів плазміногену і частковим пригніченням активності плазміну (у високих дозах), а також інгібуванням біогенних поліпептидів — кінінів.

Пригнічує активуючу дію стрептокінази, урокінази та тканинних кіназ на процеси фібринолізу, нейтралізує ефекти калікреїну, трипсину і гіалуронідази, зменшує проникність капілярів.

Завдяки пригніченню фібринолізу амінокапронова кислота має широкий спектр фармакологічної дії, у тому числі імунодепресивну, протизапальну та антиалергічну активність, що забезпечує високий терапевтичний ефект при різних захворюваннях, які супроводжуються активацією фібринолізу.

Амінокапронова кислота гальмує патологічну протеолітичну активність, спричинену дією вірусу грипу, інгібує процеси поділу вірусу, діючи на ранні етапи взаємодіє вірусу з чутливою клітиною. Покращує деякі клітинні та гуморальні показники специфічного і неспецифічного захисту при респіраторних вірусних інфекціях.

Фармакокінетика.

Після прийому внутрішньо швидко всмоктується у верхніх відділах травного тракту. Максимальна концентрація у крові у дорослих і підлітків досягається через 2–3 години. З білками крові практично не зв’язується. Частково (10–15%) біотрансформується у печінці; інша частина виводиться нирками переважно у незміненому вигляді. За добу з організму виводиться близько 60% введеної дози (при нормальній функції нирок).

При порушенні сечовидільної функції можлива кумуляція препарату.

Клінічні характеристики

Показання

Профілактика і лікування паренхіматозних кровотеч, геморагій зі слизових оболонок, менорагій, кровотеч із ерозій і виразок шлунка та кишечнику. Профілактика кровотеч при операціях на печінці, легенях, підшлунковій залозі. Різні види гіперфібринолізу, у т. ч. пов’язані із застосуванням тромболітичних препаратів та масивним переливанням консервованої крові. Як симптоматичний засіб при кровоточивості, зумовленій тромбоцитопенією та якісною неповноцінністю тромбоцитів (дисфункціональна тромбоцитопенія).

Протипоказання

Підвищена індивідуальна чутливість до амінокапронової кислоти, схильність до тромбозів та емболій, синдром дисемінованого внутрішньосудинного згортання, макрогематурія, захворювання нирок із порушенням їх функції, ниркова недостатність, гематурія, тяжка форма ішемічної хвороби серця, порушення мозкового кровообігу.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій

При прийомі внутрішньо добре поєднується з тромбіном. Ефект препарату послаблюють антиагреганти та антикоагулянти прямої і непрямої дії. Сумісне застосування з естрогенвмісними контрацептивами, фактором згортання крові IX підвищує ризик тромбоемболій.

Застосовувати з обережністю пацієнтам, які приймають ретиноїди.

Особливості застосування.

З обережністю призначають при захворюваннях серця, печінковій та/або нирковій недостатності.

Якщо є необхідність застосування лікарського засобу у пацієнтів з серцевими захворюваннями, рекомендовано проводити моніторинг рівня креатинфосфокінази у плазмі крові.

Не рекомендується застосування препарату при гематурії (у зв’язку з небезпекою розвитку гострої ниркової недостатності).

При менорагіях ефективний прийом з першого до останнього дня місячних.

Під час терапії препаратом рекомендується перевірка фібринолітичної активності крові і рівня фібриногену.

Рекомендовано виключити жирну їжу при лікуванні препаратом.

Застосування у період вагітності або годування груддю.

Препарат протипоказаний у період вагітності. Недоцільне застосування жінкам з метою профілактики підвищеної крововтрати при пологах, тому що можливе виникнення тромбоемболічних ускладнень. При необхідності застосування годування груддю слід припинити.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.

У період лікування слід утримуватися від керування автотранспортом і виконання потенційно небезпечних видів діяльності внаслідок можливих побічних реакцій (запаморочення).

Спосіб застосування та дози

Приймають внутрішньо під час або після їди, розчинивши порошок у солодкій воді або запиваючи нею. Добову дозу для дорослих ділять на 3–6 прийомів, для дітей — на 3–5 прийомів.

Помірно виражене підвищення фібринолітичної активності. Дорослим зазвичай призначати у добовій дозі 5–24 г (5–24 саше).

Для дітей віком до 1 року разова доза становить 0,05 г/кг маси тіла (але не більше 1 г). Добова доза для дітей: віком до 1 року становить 3 г (3 саше), 2–6 років — 3–6 г (3–6 саше), 7–10 років — 6–9 г (6–9 саше). Для підлітків максимальна добова доза — 10–15 г (10–15 саше).

Гострі кровотечі (у т.ч. гастроінтестинальні). Дорослим призначати 5 г (5 саше), потім по 1 г (1 саше) щогодини (протягом не більше 8 годин) до повної зупинки кровотечі. Добова доза для дітей при гострих крововтратах: віком до 1 року — 6 г (6 саше), 2–4 років — 6–9 г (6–9 саше), 5–8 років — 9–12 г (9–12 саше), 9–10 років — 18 г (18 саше).

Субарахноїдальний крововилив. Дорослим призначати у добовій дозі 6–9 г (6–9 саше).

Травматична гіфема. Призначати у дозі 0,1 г/кг маси тіла кожні 4 години (але не більше 24 г/добу) протягом 5 діб.

Метрорагії, асоційовані з внутрішньоматковими протизаплідними засобами. Призначати по 3 г (3 саше) кожні 6 годин.

Профілактика і зупинка кровотечі при стоматологічних втручаннях. Дорослим призначати по 2–3 г (2–3 саше) 3–5 разів на добу.

Для дорослих середня добова доза становить 10–18 г (10–18 саше), максимальна добова доза — 24 г (24 саше). Курс лікування — 3–14 днів.

Тривалість лікування залежить від тяжкості захворювання і визначається лікарем індивідуально. Також лікар може коригувати дозу та призначати повторний курс лікування.

Діти.

Препарат можна застосовувати дітям з першого року життя.

Передозування

Симптоми: посилення побічних явищ, утворення тромбів, емболії. При тривалому застосуванні (більше 6 днів) високих доз (для дорослих — більше 24 г на добу) — геморагії.

Лікування: відміна препарату, симптоматична терапія.

Побічні реакції

Препарат зазвичай добре переноситься, проте можливе виникнення нижчезазначених побічних реакцій.

З боку серцево-судинної системи: ортостатична гіпотензія, субендокардіальний крововилив, брадикардія, аритмії.

З боку травного тракту: нудота, блювання, діарея.

З боку крові та лімфатичної системи: порушення згортання крові.

З боку нервової системи: головний біль, запаморочення, шум у вухах, судоми.

З боку імунної системи: можливі реакції гіперчутливості, включаючи шкірні висипання.

З боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння: закладеність носа, катаральні явища верхніх відділів дихальних шляхів.

З боку скелетно-м’язової системи: міоглобінурія, рабдоміоліз.

З боку сечовидільної системи: гостра ниркова недостатність.

Побічні явища є рідкими і дозозалежними; при зниженні дози вони зазвичай зникають.

Термін придатності

5 років.

Умови зберігання

Зберігати в оригінальній упаковці при температурі не вище 25 °С.

Зберігати в недоступному для дітей місці.

Готовий розчин зберігати у холодильнику при температурі 2–8 °C не більше 36 годин.

Упаковка

По 1 г порошку у саше № 1.

По 1 г порошку у саше, по 10 саше у коробці з картону.

Категорія відпуску

Без рецепта.

Виробник

ТОВ «Исток-Плюс».

Місцезнаходження виробника та його адреса місця провадження діяльності

Україна, 69032, м. Запоріжжя, вул. Макаренка, 4.

Амінокапронова кислота розчин для інфузій 50 мг/мл, Новофарм-Біосинтез ТОВ (Україна, Новоград-Волинський)

Склад

діюча речовина: амінокапронова кислота;

100 мл розчину містять кислоти амінокапронової 5 г;

допоміжні речовини: натрію хлорид, вода для ін’єкцій.

Лікарська форма

Розчин для інфузій.

Основні фізико-хімічні властивості: прозора безбарвна рідина; теоретична осмолярність близько 670 мосмоль/л.

Фармакотерапевтична група

Антигеморагічні засоби. Iнгiбiтори фiбринолiзу.

Код АТХ В02А А01.

Фармакологічні властивості

Фармакодинаміка.

Блокуючи активатори плазміногену та частково пригнічуючи дію плазміну, амінокапронова кислота забезпечує специфічну кровоспинну дію при кровотечах, пов’язаних з підвищенням фібринолізу. Препарат також інгібує активність біогенних поліпептидів — кінінів, проявляє протиалергійну активність, стимулює антитоксичну функцію печінки.

Фармакокінетика.

При внутрішньовенному введенні дія розвивається через 15–20 хв. Швидко виділяється нирками (40–60% введеного препарату із сечею протягом 4 годин). При порушенні видільної функції нирок концентрація амінокапронової кислоти у крові значно зростає.

Клінічні характеристики

Показання

Хірургічні операції і патологічні процеси, що супроводжуються підвищенням фібринолітичної активності крові і тканин.

Застосовувати також для запобігання вторинній гіпофібриногенемії при масивних переливаннях консервованої крові.

Протипоказання

Тромбоемболія, коагулопатії внаслідок дифузного внутрішньосудинного згортання крові, ниркова недостатність, пологи, період вагітності та годування груддю, порушення мозкового кровообігу, схильність до тромбозів і тромбоемболічних захворювань, гематурія, тяжка форма ішемічної хвороби серця, підвищена чутливість до компонентів лікарського засобу, захворювання нирок із порушенням їх функції.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій

Ефект препарату знижують антикоагулянти та антиагреганти прямої та непрямої дії. Сумісне застосування з естрогеновмісними контрацептивами, фактором згортання крові ІХ підвищує ризик тромбоемболій. Застосовують з обережністю пацієнтам, які приймають ретиноїди (у т. ч. третиноїн).

Особливості застосування.

Застосовують з обережністю пацієнтам із захворюваннями серця. Якщо є необхідність застосування лікарського засобу пацієнтам із серцевими захворюваннями, рекомендовано проводити моніторинг рівня креатинфосфокінази у плазмі крові. Застосування лікарського засобу потребує контролю коагулограми, особливо при ішемічній хворобі серця, після інфаркту міокарда, при патологічних процесах у печінці. При гематурії призначення лікарського засобу протипоказане через загрозу виникнення гострої ниркової недостатності. Рекомендовано виключити жирну їжу при лікуванні препаратом.

Залишок лікарського засобу не використовувати.

Цей лікарський засіб містить 15,4 ммоль (354 мг) натрію в 100 мл розчину. Слід бути обережним при застосуванні пацієнтам, які застосовують натрій-контрольовану дієту.

Несумісність.

При внутрішньовенній інфузії не змішувати в одній ємності з іншими інфузійними розчинами.

Застосування у період вагітності або годування груддю.

Лікарський засіб протипоказаний у період вагітності.

Застосування жінкам з метою профілактики підвищеної крововтрати при пологах недоцільне через можливе виникнення тромбоемболічних ускладнень.

При необхідності застосування годування груддю слід припинити.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.

Дані відсутні, оскільки лікарський засіб слід застосовувати в умовах стаціонару.

Спосіб застосування та дози

Лікарський засіб застосовують внутрішньовенно. При необхідності досягнення швидкого ефекту (гостра гіпофібриногенемія) дорослим вводити краплинно не більше 100 мл розчину (5 г амінокапронової кислоти) зі швидкістю 50–60 крапель за хвилину протягом 15–30 хв. Протягом першої години вводити 4–5 г, а при тривалій кровотечі — до її повної зупинки — щогодини по 1 г, але не більше 8 г. При повторній кровотечі введення лікарського засобу повторювати з проміжками 4 години, проте не більше 8 годин.

Дітям.

При помірному підвищенні фібринолітичної активності амінокапронову кислоту призначати одноразово у дозі 0,05 г/кг маси тіла на добу. Доза для дітей залежно від віку становить: до 1 року: разова — до 2,5 мл, добова — 15 мл; від 2 до 6 років: разова — 2,5–5 мл, добова — 15–30 мл; від 7 до 10 років: разова — 5–7 мл, добова — 30–45 мл; від 11 до 18 років: разова — 7–14 мл, добова — 45–90 мл.

При гострих кровотечах дози для дітей становлять: до 1 року: разова — 5 мл, добова — 30 мл; від 2 до 4 років: разова — 5–7,5 мл, добова — 30–45 мл; від 5 до 8 років: разова — 7,5–10 мл, добова — 45–60 мл; від 9 до 10 років: разова — 15 мл, добова — 90 мл; від 11 до 14 років: разова — 20 мл, добова — 120 мл; від 15 до 18 років: разова — 28 мл, добова — 160 мл.

Курс лікування — від 3 до 14 днів.

Діти.

Лікарський засіб можна застосовувати дітям.

Передозування

Раптове зниження фібринолітичної активності крові. Виражені симптоми побічної дії: запаморочення, нудота, діарея, шкірний висип, ортостатична гіпотензія, судоми, головний біль, закладеність носа, гостра ниркова недостатність, рабдоміоліз, міоглобінурія. Посилення побічних реакцій, утворення тромбів, емболії. При тривалому застосуванні (більше 6 днів) високих доз (для дорослих — більше 24 г на добу) — геморагії.

Лікування. У разі передозування введення лікарського засобу припинити і проводити відповідну симптоматичну терапію.

Побічні реакції

З боку імунної системи: реакції гіперчутливості, включаючи алергічні реакції, висип.

З боку серцево-судинної системи: ортостатична гіпотензія, брадикардія, аритмії, субендокардіальний крововилив.

З боку системи згортання крові: порушення згортання крові, при тривалому застосуванні (понад 6 днів) високих доз (для дорослих — понад 24 г на добу) — геморагії.

З боку нервової системи: запаморочення, головний біль, судоми, шум у вухах.

З боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння: закладеність носа, катаральні явища верхніх відділів дихальних шляхів.

З боку травної системи: блювання, нудота, діарея.

З боку сечовидільної системи: гостра ниркова недостатність, міоглобінурія.

Загальні розлади: зміни у місці введення.

Інші: рабдоміоліз. При перевищенні швидкості введення можлива брадикардія, екстрасистолія, озноб, підвищення температури тіла.

Термін придатності.

3 роки.

Умови зберігання

Зберігати в оригінальній упаковці при температурі не вище 25 °С. Зберігати у недоступному для дітей місці. Пляшки зберігати у вертикальному положенні (пробкою догори).

Упаковка

По 100 мл у пляшках.

Категорія відпуску

За рецептом.

Виробник

Товариство з обмеженою відповідальністю фірма «Новофарм-Біосинтез».

Місцезнаходження виробника та адреса місця провадження його діяльності

Україна, 11700, Житомирська обл., м. Новоград-Волинський, вул. Житомирська, 38.

Амінокапронова кислота таблетки 500 мг, Фітофарм ПрАТ (Україна, Бахмут)

Склад

діюча речовина: aminocapronic acid (амінокапронова кислота);

1 таблетка містить амінокапронової кислоти 500 мг;

допоміжні речовини: кремнію діоксид колоїдний безводний, повідон (полівінілпіролідон), натрію кроскармелоза, магнію стеарат.

Лікарська форма

Таблетки.

Фармакотерапевтична група

Антигеморагічні засоби. Iнгiбiтори фiбринолiзу.

Код АТС 

В02А А01.

Кліннічні характеристики

Показання

Припинення і профілактика кровотеч, зумовлених підвищеною фібринолітичною активністю крові, а також станами гіпо- та афібриногенемії. Хірургічні втручання на органах, багатих активаторами фібринолізу (легені, мозок, матка, передміхурова, підшлункова, щитовидна, надниркові залози), при опіковій хворобі, ускладненому аборті, маткових кровотечах, при захворюваннях внутрішніх органів, що супроводжуються геморагічним синдромом, при захворюваннях печінки, гострих панкреатитах, холецистопанкреатитах, перніціозній та гіпопластичній анеміях, лейкозах, алергічних захворюваннях (алергічні риніти, хронічні тонзиліти, ринопатії, васкуліти шкіри, бронхіальна астма).

Протипоказання

Підвищена чутливість до препарату. Схильність до тромбозів і тромбоемболічних захворювань, коагулопатії внаслідок дифузного внутрішньосудинного згортання крові, захворювання нирок із порушенням їх функції, гематурія, тяжка форма ішемічної хвороби серця, порушення мозкового кровообiгу.

Спосіб застосування та дози

Таблетки Амінокапронової кислоти призначають внутрішньо. Залежно від стану згортальної системи крові дорослим призначають по 1–10 таблеток на прийом 4–5 разів на добу.

При помірно вираженому підвищенні фібринолітичної активності крові разова доза препарату дорослим становить 2–3 г (4–6 таблеток). Добова доза Амінокапронової кислоти для дорослих становить 10–15 г (20–30 таблеток).

Дітям призначають внутрішньо в дозі 50 мг/кг маси тіла.

При гострій кровотечі разова доза препарату дорослим становить 5 г (10 таблеток), добова — 30 г (60 таблеток).

Для дітей разова доза становить 50–100 мг/кг маси тіла, добова — 600 мг/кг маси тіла.

Зазвичай дози становлять: дітям віком 3 — 4 роки — разова — 1 — 1,5 г (2 — 3 таблетки), добова — 6 — 9 г (12 — 18 таблеток);

5 — 8 років — разова — 1,5 — 2 г (3 — 4 таблетки), добова — 9 — 12 г (18 — 24 таблетки);

9 — 10 років — разова — 3 г (6 таблеток), добова — 18 г (36 таблеток).

11–18 років — разова — 3–5 г (6–10 таблеток), добова- 18–30 г (36–60 таблеток).

Дітям віком до 3 років препарат призначають в іншій лікарській формі.

Тривалість лікування залежить від клінічної картини захворювання і становить від 3–14 днів.

При консервативному лікуванні захворювань крові, печінки, гострих панкреатитів, холецистопанкреатитів, алергічних захворювань (інфекційно–алергічна бронхіальна астма, вазомоторні риніти) дорослим призначати по 1–3 таблетки 4–5 разів на день. Тривалість лікування у таких випадках коливається від 14 до 30 днів. При необхідності курс лікування можна продовжити або повторити. Разова доза при повторному застосуванні залежить від стану системи згортання крові та може бути зменшена.

Побічні реакції

Алергічні реакції: можливі реакції гіперчутливості, включаючи шкірні висипання, закладеність носа, катаральні явища верхніх відділів дихальних шляхів.

З боку серцево-судинної системи: ортостатична гіпотензія, субендокардіальний крововилив, брадикардія, аритмії.

З боку травного тракту: нудота, діарея, блювання.

З боку системи крові: рабдоміоліз, міоглобінурія, порушення згортання крові, геморагії.

З боку центральної нервової системи: головний біль, запаморочення, шум у вухах, судоми.

З боку сечовидільної системи: гостра ниркова недостатність.

Передозування

Симптоми: посилення побічних реакцій, утворення тромбів, емболії. При тривалому застосуванні (більше 6 днів) високих доз (для дорослих — більше 24 г на добу) — геморагії.

Лікування. У разі передозування застосування препарату припинити і проводити відповідну симптоматичну терапію.

Особливості застосування 

Застосування у період вагітності або годування груддю.

Препарат протипоказаний у період вагітності. Недоцільне застосування жінкам з метою профілактики підвищеної крововтрати при пологах у зв’язку з можливим виникненням тромбоемболічних ускладнень.

У разі необхідності застосування препарату годування груддю слід припинити.

Діти.

Препарат застосовують дітям віком від 3 років відповідно до рекомендацій щодо дозування, вказаних у розділі «Спосіб застосування та дози». 

При застосуванні таблеток Амінокапронової кислоти необхідно перевіряти фібринолітичну активність крові та вміст фібриногену.

При гематурії призначати препарат небажано через загрозу виникнення гострої ниркової недостатності. Рекомендовано виключити жирну їжу при лiкуваннi препаратом.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами.

У період лікування слід утримуватися від керування автотранспортом і виконання потенційно небезпечних видів діяльності внаслідок можливих побічних реакцій з боку центральної нервової системи.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій

Застосування Амінокапронової кислоти у таблетках можна поєднувати з вливанням розчинів глюкози, гідролізатів, протишокових розчинів.

Ефект препарату послаблюють антикоагулянти та антиагреганти прямої та непрямої дії.

Спільне застосування з естрогенвмісними контрацептивами, фактором згортання крові ІХ підвищує ризик тромбоемболій.

Фармакологічні властивості

Фармакодинаміка. Амінокапронова кислота інгібує фібриноліз у крові та тканинах. Блокуючи активатори плазміногену та частково пригнічуючи дію плазміну, чинить специфічну кровоспинну дію при кровотечах, пов’язаних із підвищенням фібринолізу. Крім того, Амінокапронова кислота гальмує активуючу фібриноліз дію стрептокінази, урокінази і тканинних кіназ, нейтралізує ефекти калікреїну, трипсину, гіалуронідази, зменшує проникність капілярів, пригнічує утворення антитіл. Завдяки пригніченню фібринолізу вона має широкий спектр фармакологічної дії, у тому числі імунодепресивну, протизапальну та антиалергічну активність, що забезпечує високий терапевтичний ефект при різних захворюваннях, які супроводжуються активацією фібринолізу.

Амінокапронова кислота гальмує патологічну протеолітичну активність, спричинену дією вірусу грипу, інгібує процеси поділу вірусу, діючи на ранні етапи взаємодії вірусу з чутливою клітиною. Покращує деякі клітинні та гуморальні показники специфічного і неспецифічного захисту при респіраторних вірусних інфекціях. Препарат малотоксичний.

Фармакокінетика. Амінокапронова кислота добре всмоктується при прийомі внутрішньо. Концентрація її в крові досягає максимуму протягом 1–2 годин. Активно виводиться нирками у незміненому стані — близько 40–60% амінокапронової кислоти протягом 4 годин.

Фармацевтичні характеристики

Основні фізико-хімічні властивості: таблетки білого кольору плоскоциліндричної форми з фаскою і рискою. На поверхні таблеток допускається мармуровість.

Термін придатності

4 роки.

Умови зберігання

Зберігати в оригінальній упаковці при температурі не вище 25 ºС.

Зберігати у недоступному для дітей місці.

Упаковка

По 10 таблеток у блістері, по 2 блістери у пачці або по 20 таблеток у контейнері

Категорія відпуску

За рецептом.

Виробник

ПАТ «Фітофарм».

Місцезнаходження

84500, Україна, Донецька обл., м. Артемівськ, вул. Сибірцева, 2.

Кислота амінокапронова розчин для інфузій 5 %, Юрія-Фарм ТОВ (Україна, Київ)

Склад

діюча речовина: кислота амiнокапронова;

1 мл розчину містить кислоти амiнокапронової 50 мг;

допоміжні речовини: натрiю хлорид, вода для iн’єкцiй.

Лікарська форма

Розчин для інфузій.

Основні фізико-хімічні властивості: безбарвна прозора рідина.

Фармакотерапевтична група

Антигеморагічні засоби. Iнгiбiтори фiбринолiзу.

Код АТХ В02А А01.

Фармакологічні властивості

Фармакодинаміка.

Розчин кислоти амінокапронової чинить гемостатичну, антифібринолітичну дію при кровотечах, зумовлених підвищеним фібринолізом. Його дія пов’язана з блокадою активаторів плазміногену і частковим пригніченням впливу плазміну. Лікарський засіб інгібує також біогенні поліпептиди — кініни. Сприяє стабілізації фібрину та його відкладенню у судинному руслі, індукує агрегацію тромбоцитів та еритроцитів.

Амінокапронова кислота чинить антиалергічну, противірусну дію, посилює детоксикаційну функцію печінки. Вона інгібує протеолітичну активність, асоційовану з вірусом грипу. Амінокапронова кислота чинить гальмівний вплив на ранні етапи взаємодії вірусу з чутливими клітинами, а також пригнічує протеолітичну активність гемаглютиніну. Внаслідок цього не утворюється функціонально активний білок вірусу грипу, який забезпечує його інфекційну активність, та знижується кількість дочірнього інфекційного вірусу. Амінокапронова кислота не тільки проявляє противірусну активність, але також поліпшує деякі клітинні і гуморальні показники специфічного і неспецифічного захисту організму при респіраторних вірусних інфекціях.

Фармакокінетика.

При внутрішньовенному введенні дія амінокапронової кислоти проявляється через 15–20 хвилин. Швидко виводиться нирками 40–60% введеної кількості, через 4 години виділяється із сечею. При порушенні видільної функції нирок концентрація кислоти амінокапронової у крові значно зростає.

Клінічні характеристики

Показання

Кровотечі після хірургічних операцій і різні патологічні стани, пов’язані з підвищенням фібринолітичної активності крові і тканин.

Застосовують для запобігання розвитку вторинної гіпофібриногенемії при масивних переливаннях консервованої крові.

Для лікування і профілактики грипу та ГРВІ у дітей та дорослих.

Протипоказання

Підвищена чутливість до лікарського засобу. Схильність до тромбозів та тромбоемболічних захворювань; тромбоемболія; коагулопатії внаслідок дифузного внутрішньосудинного зсідання крові; захворювання нирок із порушенням їхньої функції; ниркова недостатність; гематурія; період вагітності, пологів та годування груддю; тяжка форма ішемічної хвороби серця. Порушення мозкового кровообігу.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій

Ефект препарату послаблюють антикоагулянти та антиагреганти прямої і непрямої дії. Сумісне застосування з естрогеновмісними контрацептивами, фактором згортання крові ІХ підвищує ризик тромбоемболій. Застосовувати з обережністю пацієнтам, які приймають ретиноїди (у т. ч. третиноїн).

Особливості застосування

При внутрішньовенному введенні необхідний контроль коагулограми, особливо при ішемічній хворобі серця, після інфаркту міокарда, при патологічних процесах у печінці. При гематурії призначення препарату протипоказано через загрозу виникнення гострої ниркової недостатності (див. розділ «Протипоказання»). Рекомендовано виключити жирну їжу при лікуванні препаратом.

Застосовувати з обережністю пацієнтам із захворюваннями серця. Якщо є необхідність застосування лікарського засобу пацієнтам із серцевими захворюваннями, рекомендовано проводити моніторинг рівня креатинфосфокінази у плазмі крові. Залишок препарату не використовувати. Цей лікарський засіб містить 15,4 ммоль (або 354,05 мг)/дозу 100 мл натрію. Слід бути обережним при застосуванні пацієнтам, які застосовують натрій-контрольовану дієту.

Застосування у період вагітності або годування груддю

Препарат протипоказаний у період вагітності. Застосування жінкам з метою профілактики підвищеної крововтрати при пологах недоцільне у зв’язку з можливим виникненням тромбоемболічних ускладнень. У разі необхідності застосування годування груддю слід припинити.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами

У період лікування слід утримуватися від керування автотранспортом і потенційно небезпечних видів діяльності через можливі побічні реакції з боку центральної нервової системи.

Спосіб застосування та дози

Розчин кислоти амінокапронової призначати внутрішньо або внутрішньовенно.

Внутрішньо дорослим призначати 5 г (100 мл) препарату, потім щогодини по 1 г (20 мл) протягом 8 годин до повної зупинки кровотечі.

При необхідності досягнення швидкого ефекту (гостра гіпофібриногенемія) вводити внутрішньовенно краплинно до 100 мл розчину (5 г) зі швидкістю 50–60 крапель за хвилину протягом 15–30 хвилин. Протягом першої години вводити у дозі 4–5 г, а у випадку тривалої кровотечі — до її повної зупинки — вводити щогодини по 1 г, але не більше 8 годин.

При повторній кровотечі введення 5% розчину повторити.

Діти

При помірному підвищенні фібринолітичної активності кислоту амінокапронову призначати одноразово дітям у дозі 0,05 г/кг маси тіла на добу. Доза залежно від віку дитини становить:

  • до 1 року: разова — до 2,5 мл, добова — 15 мл;
  • від 2 до 6 років: разова — 2,5–5 мл, добова — 15–30 мл;
  • від 7 до 10 років: разова — 5–7 мл, добова — 30–45 мл;
  • від 11 до 18 років: разова — 7–14 мл, добова — 45–90 мл.

При гострих кровотечах дози для дітей становлять:

  • до 1 року: разова — 5 мл, добова — 30 мл;
  • від 2 до 4 років: разова — 5–7,5 мл, добова — 30–45 мл;
  • від 5 до 8 років: разова — 7,5–10 мл, добова — 45–60 мл;
  • від 9 до 10 років: разова — 15 мл, добова — 90 мл;
  • від 11 до 14 років: разова — 20 мл, добова — 120 мл;
  • від 15 до 18 років: разова — 28 мл, добова — 160 мл.

Курс лікування — від 3 до 14 днів.

З метою профілактики і лікування грипу та ГРВІ лікарський засіб застосовувати перорально та місцево (0,5–1,0 мл у ніс 3–4 рази на добу).

Перорально дітям препарат призначати у дозах:

  • дітям віком до 2 років — 1–2 г (20–40 мл 5% розчину на добу) — по 1–2 чайні ложки 4 рази на добу (0,02–0,04 г/кг — разова доза), можна додавати до їжі або напоїв;
  • дітям віком від 2 до 6 років — 2–4 г (40–80 мл 5% розчину на добу) — 2–4 чайні ложки 4 рази на добу;
  • дітям віком від 7 років та дорослим — 4–5 г (80–100 мл 5% розчину на добу), розподіливши добову дозу на 4 прийоми.

Для точнішого дозування розчину доцільно використовувати медичний шприц без голки об’ємом 10 або 20 мл.

Водночас обґрунтованим є місцеве застосування амінокапронової кислоти. Рекомендовано кожні 3–4 години закладати у носові ходи на 5–10 хвилин ватні турунди, зволожені 5% розчином амінокапронової кислоти, або у вказані терміни інстилювати (закапувати) по 3–5 крапель розчину у кожен носовий хід.

Амінокапронову кислоту у разі необхідності можна застосовувати у комбінації з іншими противірусними препаратами та інтерфероном і його індукторами.

Інтраназальні інстиляції амінокапронової кислоти (3–4 рази на добу) доцільно проводити протягом епідемічного періоду з метою профілактики, доповнивши ентеральним (як при лікуванні) застосуванням препарату в осередках інфекції при контакті з хворим.

Тривалість перорального застосування амінокапронової кислоти при грипі та ГРВІ становить 3–7 днів.

Тривалість лікування залежить від тяжкості захворювання і визначається лікарем індивідуально. Також лікар може корегувати дозу та призначити повторний курс лікування.

Діти

Даних щодо обмеження застосування препарату дітям немає.

Передозування

Симптоми.

Раптове зниження фібринолітичної активності крові. Виражені симптоми побічної дії: запаморочення, нудота, діарея, шкірний висип, ортостатична гіпотензія, судоми, головний біль, закладеність носа, гостра ниркова недостатність, рабдоміоліз, міоглобінурія. Посилення побічних реакцій, утворення тромбів, емболії. При тривалому застосуванні (більше 6 днів) високих доз (для дорослих — більше 24 г на добу) — геморагії.

Лікування.

У разі передозування введення лікарського засобу припинити і проводити відповідну симптоматичну терапію.

Побічні реакції

З боку серцево-судинної системи: ортостатична гіпотензія, субендокардіальний крововилив, брадикардія, аритмії.

З боку травної системи: нудота, діарея, блювання.

З боку системи згортання крові: порушення згортання крові, при тривалому застосуванні (понад 6 днів) високих доз (для дорослих — понад 24 г на добу) — геморагії.

З боку центральної нервової системи: головний біль, запаморочення, шум у вухах, судоми.

З боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння: закладеність носа, катаральні явища верхніх відділів дихальних шляхів.

З боку імунної системи: реакції гіперчутливості, включаючи алергічні реакції, висип.

Загальні розлади: зміни у місці введення.

З боку сечовидільної системи: міоглобінурія, гостра ниркова недостатність.

Інші: рабдоміоліз. При перевищенні швидкості введення можлива брадикардія, екстрасистолія, озноб, підвищення температури.

Термін придатності

3 роки.

Умови зберігання

Зберігати при температурi не вище 25 °С.

Зберігати в оригінальній упаковці.

Зберігати у недоступному для дітей місці.

Пляшки зберігати у вертикальному положенні.

Упаковка

По 100 мл у пляшках.

Категорія відпуску

За рецептом.

Виробник

ТОВ «Юрія-Фарм».

Місцезнаходження виробника та адреса місця провадження його діяльності

Україна, 18030, Черкаська обл., м. Черкаси, вул. Кобзарська, 108.

Тел. (044) 281–01–01.

Кислота амінокапронова розчин для інфузій 5 %, Інфузія ПрАТ (Україна, Київ)

Склад

діюча речовина: амінокапронова кислота;

100 мл розчину містять кислоти амінокапронової 5 г;

допоміжні речовини: натрію хлорид, вода для ін’єкцій.

Лікарська форма

Розчин для інфузій.

Основні фізико-хімічні властивості: прозора безбарвна рідина.

Фармакотерапевтична група

Антигеморагічні засоби. Інгібітори фібринолізу.

Код АТХ В02А А01.

Фармакологічні властивості

Фармакодинаміка.

Розчин кислоти амінокапронової чинить гемостатичну, антифібринолітичну дію при кровотечах, зумовлених підвищеним фібринолізом. Його дія пов’язана з блокадою активаторів плазміногену і частковим пригніченням впливу плазміну. Препарат інгібує також біогенні поліпептиди — кініни. Сприяє стабілізації фібрину та його відкладенню у судинному руслі, індукує агрегацію тромбоцитів та еритроцитів.

Амінокапронова кислота чинить антиалергічну, противірусну дію, посилює детоксикуючу функцію печінки. Інгібує протеолітичну активність, асоційовану з вірусом грипу. Амінокапронова кислота здійснює гальмуючий вплив на ранні етапи взаємодії вірусу з чутливими клітинами, а також пригнічує протеолітичний процесинг гемаглютиніну. Внаслідок цього не створюється функціонально-активний білок вірусу грипу, який забезпечує його інфекційну активність, та знижується кількість дочірнього інфекційного вірусу. Амінокапронова кислота не тільки проявляє противірусну активність, але також поліпшує деякі клітинні і гуморальні показники специфічного і неспецифічного захисту організму при респіраторних вірусних інфекціях.

Фармакокінетика.

При внутрішньовенному введенні дія виявляється через 15–20 хвилин. Швидко виводиться нирками: 40–60% введеної кількості через 4 години виділяється із сечею. При порушенні видільної функції нирок концентрація кислоти амінокапронової у крові значно зростає.

Клінічні характеристики

Показання

Кровотечі після хірургічних операцій і різні патологічні стани, пов’язані з підвищенням фібринолітичної активності крові і тканин.

Запобігання розвитку вторинної гіпофібриногенемії при масивних переливаннях консервованої крові.

Лікування і профілактика грипу та ГРВІ у дітей та дорослих.

Протипоказання

Підвищена чутливість до компонентів лікарського засобу; схильність до тромбозів і тромбоемболічних захворювань, тромбоемболія; коагулопатії внаслідок дифузного внутрішньосудинного згортання крові; захворювання нирок із порушенням їх функції, ниркова недостатність, гематурія; період вагітності, пологів, годування груддю; тяжка форма ішемічної хвороби серця; порушення мозкового кровообігу.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій

Ефект препарату послаблюють антикоагулянти та антиагреганти прямої і непрямої дії. Одночасне застосування з естрогенвмісними контрацептивами, факторами згортання крові IX підвищує ризик тромбоемболії. Застосовувати з обережністю пацієнтам, які приймають ретиноїди (у т. ч. третиноін).

Особливості застосування.

При внутрішньовенному введенні необхідний контроль коагулограми, особливо при ішемічній хворобі серця, після інфаркту міокарда, при патологічних процесах у печінці. При гематурії призначення препарату протипоказано через загрозу виникнення гострої ниркової недостатності (див. розділ «Протипоказання»). Рекомендовано виключити жирну їжу при лікуванні препаратом. Застосовувати з обережністю пацієнтам із захворюваннями серця. Якщо є необхідність застосування лікарського засобу пацієнтам із серцевими захворюваннями, рекомендовано проводити моніторинг рівня креатинфосфокінази у плазмі крові.

Залишок препарату не використовувати.

Цей лікарський засіб містить 15,4 ммоль (або 354,06 мг) натрію в 100 мл. Слід бути обережним при застосуванні пацієнтам, які застосовують натрій-контрольовану дієту.

Застосування у період вагітності або годування груддю.

Препарат протипоказаний у період вагітності. Недоцільне застосування жінкам з метою профілактики підвищеної крововтрати при пологах у зв’язку з можливим виникненням тромбоемболічних ускладнень.

У разі необхідності застосування препарату годування груддю слід припинити.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.

У період лікування слід утримуватися від керування автотранспортом і потенційно небезпечних видів діяльності через можливість побічних реакцій з боку центральної нервової системи.

Спосіб застосування та дози

Розчин «Кислоти амінокапронової» призначати перорально або внутрішньовенно.

Перорально дорослим призначати 5 г (100 мл) препарату. Потім щогодинно по 1 г (20 мл) протягом 8 годин до повної зупинки кровотечі.

При необхідності досягнення швидкого ефекту (гостра гіпофібриногенемія) вводити внутрішньовенно краплинно до 100 мл розчину (5 г) зі швидкістю 50–60 крапель за хвилину протягом 15–30 хвилин. Протягом першої години вводити у дозі 4–5 г, а у випадку тривалої кровотечі — до її повної зупинки — вводити щогодинно по 1 г, але не більше 8 годин.

При повторній кровотечі введення 5% розчину повторити.

Діти.

При помірному підвищенні фібринолітичної активності «Кислоту амінокапронову» призначати дітям у дозі 0,05 г/кг маси тіла 1 раз на добу. Доза залежно від віку становить:

  • дітям віком до 1 року: разова — до 2,5 мл; добова — 15 мл;
  • від 2 до 6 років: разова — 2,5–5 мл; добова — 15–30 мл;
  • від 7 до 10 років: разова — 5–7 мл; добова — 30–45 мл;
  • від 11 до 18 років: разова — 7–14 мл; добова — 45–90 мл.

При гострих кровотечах дози становлять:

  • дітям віком до 1 року: разова — 5 мл; добова — 30 мл;
  • від 2 до 4 років: разова — 5–7,5 мл; добова — 30–45 мл;
  • від 5 до 8 років: разова — 7,5–10 мл; добова — 45–60 мл;
  • від 9 до 10 років: разова — 15 мл; добова — 90 мл;
  • від 11 до 14 років: разова — 20 мл; добова — 120 мл;
  • від 15 до 18 років: разова — 28 мл; добова — 160 мл.

Курс лікування — від 3 до 14 днів.

З метою профілактики і лікування грипу та ГРВІ лікарський засіб застосовувати перорально та місцево (0,5–1 мл у ніс 3–4 рази на добу).

Перорально дітям препарат призначати у дозах:

  • дітям віком до 2 років — 1–2 г (20–40 мл 5% розчину на добу) — по 1–2 чайні ложки 4 рази на добу (0,02–0,04 г/кг — разова доза), можна додавати до їжі або напоїв;
  • дітям віком від 2 до 6 років — 2–4 г (40–80 мл 5% розчину на добу) — 1–2 столові ложки 4 рази на добу;
  • дітям віком від 7 років та дорослим — 4–5 г (80–100 мл 5% розчину на добу), розподіливши добову дозу на 4 прийоми.

Для точнішого дозування розчину доцільно використовувати медичний шприц без голки об’ємом 10 або 20 мл.

Водночас обґрунтованим є місцеве застосування амінокапронової кислоти. Рекомендовано кожні 3–4 години закладати у носові ходи на 5–10 хвилин ватні турунди, зволожені 5% розчином амінокапронової кислоти, або у вказані строки закапувати по 3–5 крапель розчину у кожен носовий хід.

Амінокапронову кислоту у разі необхідності можна застосовувати у комбінації з іншими противірусними препаратами та інтерфероном і його індукторами.

Інтраназальні інстиляції амінокапронової кислоти (3–4 рази на добу) доцільно проводити протягом епідемічного періоду з метою профілактики грипу, що доцільно доповнити ентеральним (як при лікуванні) застосуванням препарату в осередках інфекції при контакті з хворим.

Тривалість перорального застосування амінокапронової кислоти при грипі та ГРВІ становить 3–7 днів.

Тривалість лікування залежить від тяжкості захворювання і визначається лікарем індивідуально. Також лікар може корегувати дозу та призначати повторний курс лікування.

Діти.

Даних щодо обмеження застосування препарату дітям немає.

Передозування

Симптоми.

Раптове зниження фібринолітичної активності крові. Виражені симптоми побічної дії: запаморочення, нудота, діарея, шкірний висип, ортостатична гіпотензія, судоми, головний біль, закладеність носа, гостра ниркова недостатність, рабдоміоліз, міоглобінурія. Посилення побічних реакцій, утворення тромбів, емболії. При тривалому застосуванні (більше 6 днів) високих доз (для дорослих — більше 24 г на добу) — геморагії.

Лікування.

У разі передозування введення лікарського засобу припинити і проводити відповідну симптоматичну терапію.

Побічні реакції

З боку серцево-судинної системи: ортостатична гіпотензія, субендокардіальний крововилив, брадикардія, аритмія.

З боку травної системи: нудота, діарея, блювання.

З боку системи згортання крові: порушення згортання крові, при тривалому застосуванні (понад 6 днів) високих доз (для дорослих — понад 24 г на добу) — геморагії.

З боку центральної нервової системи: головний біль, запаморочення, шум у вухах, судоми.

З боку імунної системи: реакції гіперчутливості, включаючи алергічні реакції, висип.

З боку респіраторної системи, органів грудної клітки та середостіння: закладеність носа, катаральні явища верхніх відділів дихальних шляхів.

Загальні розлади: зміни у місці введення.

Інші: міоглобінурія, рабдоміоліз, гостра ниркова недостатність. При перевищенні швидкості введення можлива брадикардія, екстрасистолія, озноб, підвищення температури.

Термін придатності

3 роки.

Умови зберігання

Зберігати в оригінальній упаковці при температурі не вище 25 °С у вертикальному стані в захищеному від світла та недоступному для дітей місці.

Несумісність.

При внутрішньовенній інфузії не змішувати в одній ємності з іншими інфузійними розчинами.

Упаковка

По 100 мл у пляшках.

Категорія відпуску

За рецептом.

Виробник

Приватне акціонерне товариство «Інфузія».

Місцезнаходження виробника та адреса місця провадження його діяльності

Україна, 23219, Вінницька обл., Вінницький р-н, с. Вінницькі Хутори, вул. Немирівське шосе, б. 84А.

КИСЛОТА АМІНОКАПРОНОВА-ДАРНИЦЯ розчин для інфузій 50 мг/мл, Дарниця ФФ ПрАТ (Україна, Київ)

Склад

діюча речовина: aminocaproic acid;

100 мл розчину містить амінокапронової кислоти 5 г;

допоміжні речовини: натрію хлорид, вода для ін’єкцій.

Лікарська форма

Розчин для інфузій.

Основні фізико-хімічні властивості: прозора безбарвна рідина.

Фармакотерапевтична група

Антигеморагічні засоби. Інгібітори фібринолізу. Код АТХ В02А А01.

Фармакологічні властивості

Фармакодинаміка.

Розчин кислоти амінокапронової чинить гемостатичну, антифібринолітичну дію при кровотечах, зумовлених підвищеним фібринолізом. Його дія пов’язана з блокадою активаторів плазміногену і частковим пригніченням впливу плазміну. Лікарський засіб інгібує також біогенні поліпептиди — кініни, сприяє стабілізації фібрину та його відкладенню у судинному руслі, індукує агрегацію тромбоцитів та еритроцитів.

Амінокапронова кислота чинить антиалергічну, противірусну дію, посилює детоксикаційну функцію печінки. Лікарський засіб інгібує протеолітичну активність, асоційовану з вірусом грипу. Амінокапронова кислота гальмує ранні етапи взаємодії вірусу з чутливими клітинами, а також пригнічує протеолітичний процесинг гемаглютиніну. Внаслідок цього не утворюється функціонально активний білок вірусу грипу, який забезпечує його інфекційну активність, та знижується кількість дочірнього інфекційного вірусу. Амінокапронова кислота не тільки виявляє противірусну активність, але також поліпшує деякі клітинні і гуморальні показники специфічного і неспецифічного захисту організму при респіраторних вірусних інфекціях.

Фармакокінетика.

При внутрішньовенному введенні дія проявляється через 15–20 хв. Лікарський засіб швидко виводиться нирками: 40–60% введеної кількості через 4 години виділяється із сечею. При порушенні видільної функції нирок концентрація кислоти амінокапронової у крові значно зростає.

Клінічні характеристики

Показання

Хірургічні операції і патологічні процеси, що супроводжуються підвищенням фібринолітичної активності крові і тканин.

Для запобігання вторинній гіпофібриногенемії при масивних переливаннях консервованої крові.

Протипоказання

Тромбоемболія, коагулопатії внаслідок дифузного внутрішньосудинного згортання крові, ниркова недостатність, пологи, порушення мозкового кровообігу, схильність до тромбозів, гематурія, тяжка форма ішемічної хвороби серця, підвищена чутливість до компонентів лікарського засобу, схильність до тромбоемболічних захворювань, захворювання нирок із порушенням їх функції.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій

Ефект лікарського засобу послаблюють антикоагулянти і антиагреганти прямої та непрямої дії.

Сумісне застосування з естрогеновмісними контрацептивами, фактором згортання крові ІХ підвищує ризик тромбоемболій. Застосовують з обережністю пацієнтам, які приймають ретиноїди (у т. ч. третіонін).

Особливості застосування.

Застосовують з обережністю пацієнтам із захворюваннями серця. Якщо є необхідність застосування лікарського засобу пацієнтам з серцевими захворюваннями, рекомендований моніторинг рівня креатинфосфокінази у плазмі крові. Застосування лікарського засобу потребує контролю коагулограми, особливо при ішемічній хворобі серця, після інфаркту міокарда, при патологічних процесах у печінці. При гематурії призначення лікарського засобу протипоказане через загрозу виникнення гострої ниркової недостатності.

Рекомендовано виключити жирну їжу при лікуванні препаратом.

Залишок лікарського засобу не застосовувати.

Цей лікарський засіб містить натрій. Якщо пацієнт дотримується дієти з контрольованим вмістом натрію, слід бути обережним при застосуванні лікарського засобу.

Застосування у період вагітності або годування груддю.

Лікарський засіб протипоказаний під час вагітності. Не є доцільним застосування жінкам з метою профілактики підвищеної крововтрати при пологах у зв’язку з можливим виникненням тромбоемболічних ускладнень.

При необхідності застосування лікарського засобу годування груддю слід припинити.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.

Дані стосовно впливу лікарського засобу на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами відсутні, оскільки лікарський засіб застосовують в умовах стаціонару.

Спосіб застосування та дози

Лікарський засіб застосовують внутрішньовенно.

При необхідності досягнення швидкого ефекту (гостра гіпофібриногенемія) дорослим вводити краплинно не більше 100 мл 5% розчину зі швидкістю 50–60 крапель за хвилину протягом 15–30 хвилин. Протягом першої години вводити 4–5 г, а при тривалій кровотечі — до її повної зупинки — щогодини по 1 г, але не більше 8 г. При повторній кровотечі введення лікарського засобу повторювати з проміжками 4 години, проте не більше 8 годин.

Дітям.

При помірному підвищенні фібринолітичної активності, лікарський засіб «Амінокапронова кислота-Дарниця» призначати одноразово у дозі 0,05 г/кг маси тіла на добу. Доза залежно від віку становить: для дітей віком до 1 року: разова — до 2,5 мл, добова — 15 мл; віком від 2 до 6 років: разова — 2,5–5 мл, добова — 15–30 мл; від 7 до 10 років: разова — 5–7 мл, добова — 30–45 мл; від 11 до 18 років: разова — 7–14 мл, добова — 45–90 мл.

При гострих кровотечах дози становлять: для дітей віком до 1 року: разова — 5 мл, добова — 30 мл; віком від 2 до 4 років: разова — 5–7,5 мл, добова — 30–45 мл; від 5 до 8 років: разова — 7,5–10 мл, добова — 45–60 мл; від 9 до 10 років: разова — 15 мл, добова — 90 мл; від 11 до 14 років: разова — 20 мл, добова — 120 мл; від 15 до 18 років: разова — 28 мл, добова — 160 мл.

Курс лікування — від 3 до 14 днів.

Діти

Лікарський засіб можна застосовувати в педіатричній практиці.

Передозування

Симптоми. Посилення таких побічних реакцій, як запаморочення, нудота, діарея, шкірний висип, ортостатична гіпотензія, судоми, головний біль, закладеність носа, гостра ниркова недостатність, рабдоміоліз, міоглобінурія, гіперкоагуляція, посилене тромбоутворення, емболії. Раптове зниження фібринолітичної активності крові. При тривалому застосуванні (більше 6 днів) високих доз (для дорослих — більше 24 г на добу) — геморагії.

Лікування. У разі передозування введення лікарського засобу припинити і проводити відповідну симптоматичну терапію. Для запобігання підвищеному тромбоутворенню слід вводити реосорбілакт, 0,9% розчин натрію хлориду, розчин Рінгера. При наявності показань можливе додаткове призначення дипіридамолу або інших лікарських засобів антикоагулянтної дії.

Побічні реакції

З боку респіраторної системи, органів грудної клітки та середостіння: закладеність носа, катаральні явища верхніх відділів дихальних шляхів.

З боку шлунково-кишкового тракту: нудота, діарея, блювання.

З боку нирок та сечовидільної системи: міоглобінурія, гостра ниркова недостатність.

З боку нервової системи: головний біль, запаморочення, шум у вухах, судоми.

З боку серцево-судинної системи: ортостатична гіпотензія, субендокардіальний крововилив, брадикардія, аритмія.

З боку крові та лімфатичної системи: порушення згортання крові, при тривалому застосуванні (понад 6 днів) високих доз (для дорослих — понад 24 г на добу) — геморагія.

З боку імунної системи: реакції гіперчутливості, включаючи алергічні реакції.

З боку шкіри та підшкірної клітковини: шкірний висип.

З боку опорно-рухової системи та сполучної тканини: рабдоміоліз.

При перевищенні швидкості введення можлива брадикардія, екстрасистолія, озноб, підвищення температури тіла.

Повідомлення про підозрювані побічні реакції.

Повідомлення про підозрювані побічні реакції після реєстрації лікарського засобу є важливою процедурою. Це дозволяє продовжувати моніторинг співвідношення «користь/ризик» для відповідного лікарського засобу. Медичним працівникам необхідно повідомляти про будь-які підозрювані побічні реакції через національну систему повідомлень.

Термін придатності

3 роки.

Умови зберігання

Зберігати в оригінальній упаковці при температурі не вище 25 °С. Не заморожувати.

Зберігати у недоступному для дітей місці.

Упаковка

По 100 мл у флаконах; по 100 мл у флаконі, по 1 флакону у пачці.

Категорія відпуску

За рецептом.

Виробник

ПрАТ «Фармацевтична фірма «Дарниця».

Місцезнаходження виробника та його адреса місця провадження діяльності

Україна, 02093, м. Київ, вул. Бориспiльська, 13.

Дата додавання: 14.10.2021 р.
© Компендіум 2019

Діагнози, при яких застосовують Амінокапронова кислота

Абдомінальна (позаматкова) вагітність МКХ O00.0
Гемоперитонеум МКХ K66.1
Гостра виразка дванадцятипалої кишки з кровотечею МКХ K26.0
Гостра виразка шлунка МКХ K25.3
Гостра виразка шлунка з кровотечею МКХ K25.0
Гострий ідіопатичний панкреатит МКХ K85.0
Гострий панкреатит алкогольної етіології МКХ K85.2
ЗНО (злоякісне новоутворення) головки підшлункової залози МКХ C25.0
ЗНО (злоякісне новоутворення) позапечінкової жовчної протоки МКХ C24.0
Носова кровотеча МКХ R04.0
Субарахноїдальний крововилив з каротидного синуса і біфуркації МКХ I60.0
Шлунково-кишкова кровотеча (ШКК) МКХ K92.2
Шлунково-стравохідний розривно-геморагічний синдром МКХ K22.6

Рекомендовані аналоги Амінокапронова кислота:

Спеціалізований мобільний додаток
для пошуку інформації про лікарські препарати
Наведіть камеру на QR-код, щоб завантажити
На нашому сайті застосовуються файли cookies для більшої зручності використання та покращенняя роботи сайту. Продовжуючи, ви погоджуєтесь з застосуванням cookies.
Developed by Maxim Levchenko