Фосфоцин (Fosfocin) (265912) - інструкція із застосування ATC-класифікація

Допоміжні речовини: сахароза, сахарин натрію, мандариновий та помаранчевий ароматизатори.

Фосфоміцин - 3 г

фармакодинаміка. Фосфоцин має широкий спектр антибактеріальної дії. Він ефективний щодо штамів збудників інфекцій сечовивідних шляхів, які найчастіше виділяються: E. coli, Citrobacter spp., Klebsiella spp., Proteus spp., Serratia spp., P. aeruginosa та Enterococcus faecalis — навіть якщо вони стійкі до інших антибактеріальних препаратів. Препарат діє також на пеніциліназоутворюючі штами. Фосфоцин чинить антиадгезивну дію на бактерії, що мають властивість адгезії до епітелію, який вистилає сечовивідні шляхи.
Фармакокінетика. Фосфоцин легко всмоктується у ШКТ, C_max у плазмі крові виявляється через 2 год і становить 30–35 мкг/мл, Т_½ із плазми крові — 2 год. Фосфоцин не метаболізується в організмі, він екскретується шляхом гломерулярної фільтрації в біологічно активній формі. Фосфоцин накопичується переважно в нирках у концентрації 2500–3500 мкг/мл, а його мінімальна інгібуюча концентрація для E. сoli становить 128 мкг/мл. Ентерогепатична циркуляція Фосфоцину дає змогу підтримувати терапевтичний рівень препарату протягом 48 год — цього часу достатньо для стерилізації сечі та видужання.

лiкування при гострих неускладнених інфекціях нижнiх сечовивідних шляхiв, спричинених чутливими до фосфомiцину мiкроорганiзмами, у дорослих чоловіків, жінок та у дівчат віком від 12 років. Профілактика пiд час дiагностичних процедур та хірургічних втручань у дорослих пацієнтів.

Фосфоцин застосовують внутрішньо натще, бажано перед сном пiсля випорожнення сечового мiхура. Вміст 1 саше розчиняють в ½ склянки води та випивають. Режим дозування встановлюють індивідуально.
Зазвичай разова доза для дорослих, у тому числі пацієнтів лiтнього вiку (до 75 рокiв), у гострій фазі захворювання становить 3 г (1 саше) одноразово.
З метою профілактики інфікування сечовивідних шляхів при хірургічному втручанні, трансуретральних діагностичних дослідженнях приймають 1 саше за 3 год до втручання і друге саше (ще 3 г) — через 24 год після втручання.

гіперчутливість до компонентів препарату, тяжка ниркова недостатність (кліренс креатиніну <10 мл/хв), дитячий вік до 12 років, проходження гемодіалізу.

до найчастіших побічних реакцій при одноразовому прийомі фосфоміцину трометамолу належать порушення роботи ШКТ, в основному діарея. Ці явища найчастіше нетривалі й проходять самі собою.
Частота побічних ефектів визначається таким чином: дуже часто (>1/10); часто (>1/100–<1/10); нечасто (>1/1000–<1/100); рідко (>1/10 000–<1/1000); дуже рідко (<1/10 000); невідомо (не можна визначити за наявними даними).
У кожній групі за частотою побічні реакції представлені в порядку зменшення їх тяжкості.

застосування антибіотиків широкого спектра дії, у тому числі фосфомiцину трометамолу, може призвести до виникнення антибіотикоасоційованого коліту (включаючи псевдомембранозний коліт). Тому необхідно враховувати вірогідність цього діагнозу у пацієнтів при виникненні сильної діареї під час або після прийому фосфоміцину трометамолу. У разі підтвердження діагнозу необхідно негайно почати відповідне лікування. У цьому разі препарати, що інгібують перистальтику, протипоказані.
Одночасний прийом їжі уповільнює всмоктування фосфоміцину. Тому бажано застосовувати препарат натще або через 2–3 год після їди.
Фосфоцин містить сахарозу. Хворим на цукровий діабет і тим, кому потрібно дотримуватися дієти, слід враховувати, що в 1 саше Фосфоцину міститься 2,213 г сахарози. Фосфоцин не слід застосовувати пацієнтам з непереносимістю фруктози, з глюкозо-галактозним мальабсорбційним синдромом або дефіцитом сахарози-ізомальтази.
Застосування у період вагітності чи годування грудьми. У період вагітності застосування лікарського засобу можливе за необхідності, коли очікуваний ефект терапії для матері перевищує потенційний ризик для плода.
За наявними даними фосфоміцину трометамол не чинить ні тератогенної, ні фетотоксичної дії. Під час проведення досліджень на тваринах також не виявлено репродуктивної токсичності.
У період годування грудьми застосування препарату слід припинити. Досліджень щодо застосування під час годування грудьми не проводилося.
Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні транспортними засобами чи роботі з іншими механізмами. Немає даних, що пiдтверджують вплив на швидкість реакції.
Діти. Можливе застосування для лікування при гострих неускладнених інфекціях нижніх сечовивідних шляхів у дівчат віком від 12 років.

одночасний прийом з метоклопрамідом та з іншими препаратами, що підвищують моторику ШКТ, знижує всмоктування препарату, що призводить до зниження концентрації Фосфоцину в плазмі крові та сечі.

симптоми: вестибулярні порушення, погіршення слуху, металевий присмак у роті та загальне зниження смакового сприйняття.
Лікування: симптоматична і підтримувальна терапія. Рекомендується вжити багато рідини для збільшення діурезу.

не потребує спеціальних умов зберігання. Зберігати у недоступному для дітей місці.