Делікатна «проблема» у жінок: як позбутися дискомфорту в інтимній зоні?

Дискомфорт в інтимній зоні є поширеною та делікатною проблемою, з якою часто стикаються жінки різного віку. Найчастішою причиною дискомфорту, болю та печіння зовнішніх жіночих статевих органів є вульвовагініт.

Чому розвивається вульвовагініт?

Вульвовагініт — це інфекційне захворювання, що характеризується запаленням слизової оболонки вульви та піхви, що супроводжується незвичайними виділеннями, печінням, свербежем в зоні статевих органів, подразненням вульви, неприємними відчуттями в промежині та болем у зоні бікіні. Це захворювання може розвинутися в будь-якому віці — як у дівчаток та жінок фертильного періоду, так і жінок у період постменопаузи.

Вульвовагініт є досить серйозною проблемою, оскільки рівень захворюваності останнім часом демонструє тенденцію до зростання. Це зумовлено низкою факторів:

• збільшенням ролі умовно-патогенних мікроорганізмів у розвитку інфекційного процесу;
• формуванням стійкості збудників до антибактеріальних препаратів;
• змінами в імунологічній реактивності організму та іншими причинами.

Слизова оболонка статевих органів дуже чутлива до змін піхвового середовища, коливань гормональних показників, метаболічних порушень в організмі, дії алергенів та агресивних гігієнічних засобів.

Основними клінічними проявами вульвовагініту є:

• патологічні виділення зі статевих шляхів;
• гіперемія та набряк слизових оболонок вульви та піхви;
• свербіж, болісність в ділянці вульви, відчуття печіння у піхві;
• дизуричні розлади.

Вульвовагініт може бути гострим (з вираженою клінічною симптоматикою) та хронічним (зі стертою клінічною картиною).

У репродуктивний період життя здорової жінки у піхві формується унікальне збалансоване мікробне середовище, яке завдяки механізмам самоочищення здатне відновлюватися до нормального стану. Кислотно-лужний баланс вагінального середовища коливається в межах 3,8–4,5 рН. Він може змінюватися протягом менструального циклу, у період вагітності та залежно від сексуальної активності жінки.

Патогенез вульвовагініту пов’язаний з порушенням мікробіоценозу піхви, що призводить до розвитку неприємної симптоматики.

Розвиток вульвовагініту можуть зумовлювати різні фактори:

• гормональні зміни в період статевого дозрівання, вагітності, після пологів чи абортів, у постменопаузний період;
• порушення місцевого імунітету;
• прийом деяких лікарських засобів (антибіотиків) тощо.

Для ефективного лікування необхідний препарат, який має активність щодо найбільш поширених збудників захворювання (бактерій, грибів) і сприяє відновленню нормальної мікрофлори піхви, що, зі свого боку, запобігатиме розвитку рецидиву патологічного процесу у пацієнтки.

Як усунути неприємні відчуття та дискомфорт?

Щоб позбутися неприємного відчуття, болю і печіння у піхві, дуже важливо для лікування вибирати препарати, які мають тривалу дію та високий профіль безпеки. Лікарські засоби повинні містити антисептичні та протимікробні компоненти, а також речовини для нормалізації вагінальної мікрофлори, наприклад:

• протимікробні та антисептичні речовини — мають виражену антимікробну та протигрибкову дію. Зокрема, проявляють бактерицидну активність щодо стафілококів, стрептококів, капсульних бактерій та ін., а також чинять фунгіцидну дію на дріжджі та дріжджоподібні гриби;
• гіалуронова кислота — відновлює водний баланс клітин піхвового епітелію, покращує трофічні процеси в слизовій оболонці піхви і матки, має регенерувальні та ранозагоювальні властивості. Також вона усуває дискомфорт та відчуття печіння у піхві;
• молочна кислота — створює слабокисле середовище, сприятливе для відновлення та розмноження лактобактерій — одних з основних представників нормальної мікрофлори піхви. Молочна кислота підтримує рН піхвового середовища в межах 3,8–4,5, що сприяє формуванню нормального мікробіома піхви;
• лактобактерії — є одними з домінуючих мікроорганізмів мікрофлори піхви здорової жінки. Виконують захисну функцію в піхві — ферментують глікоген вагінального епітелію до молочної кислоти.

Препарати, що містять вищеописані компоненти, показані для місцевої терапії та профілактики інфекційно-запальних захворювань жіночих статевих органів, відновлення та підтримки здорової мікрофлори піхви. Показаннями до застосування лікарських засобів є:

• інфекційно-запальні захворювання статевих органів різної етіології, такі як вульвовагініти, цервіцити, ендоцервіцити, вагініти;
• профілактика інфекційно-запальних ускладнень в акушерстві та гінекологічній практиці — перед операціями на органах малого тазу, пологами, після штучного переривання вагітності, а також до та після встановлення внутрішньоматкової спіралі для зниження ризику розвитку запальних ускладнень;
• стани, що супроводжуються сухістю слизової оболонки піхви — у постменопаузальний період, при подразненні та свербежу через часті спринцювання, а також на тлі захворювань шлунково-кишкового тракту (ЖКТ), прийому антибіотиків, гормональних препаратів та контрацептивів;
• профілактика інфекцій, що передаються статевим шляхом (ІПСШ), зокрема бактеріального вагінозу, хламідіозу, гонореї та ін.

При інфекційно-запальних захворюваннях для усунення дискомфорту в піхві та інших проблем репродуктивних органів у середньому курс лікування становить 7–10 днів.

Додаткову інформацію на цю тему ви можете прочитати на сайті Apteka.ua