Несприятливі реакції, які спостерігаються при застосуванні розувастатину, як правило, легкі і тимчасові.

У контрольованих клінічних дослідженнях менше 4% пацієнтів, які застосовували розувастатин, вийшли із дослідження через небажані реакції.

У таблиці 2 представлено побічні реакції на застосування розувастатину, визначені на підставі даних клінічних і постмаркетингових досліджень.

Пов’язані з езетимібом побічні реакції спостерігалися з більшою частотою у пацієнтів, які отримували езетиміб (N = 2396), ніж у пацієнтів, які отримували плацебо (N = 1159), а також у пацієнтів, які отримували супутню терапію езетимібом зі статинами (N = 11308), ніж у тих, хто отримував монотерапію статинами (N = 9361). Постмаркетингові побічні реакції, пов’язані з езетимібом, були отримані з повідомлень про езетиміб, що застосовувався окремо або зі статинами.

Побічні реакції класифікуються залежно від частоти і системи органів: дуже часто (≥ 1/10); часто (≥ 1/100 − < 1/10); нечасто (≥ 1/1000 − < 1/100); рідко (≥ 1/10000 − < 1/1000); дуже рідко (< 1/10000); невідомо (не можна оцінити за наявними даними).

Таблиця 2

Побічні реакції на підставі даних клінічних і постмаркетингових досліджень

Система органів	Побічні реакції	Частота
Система органів	Побічні реакції	Розувастатин	Езетиміб
З боку крові та лімфатичної системи	Тромбоцитопенія	Рідко	Невідомо
З боку імунної системи	Реакції гіперчутливості, включаючи ангіоедему	Рідко
З боку імунної системи	Реакції гіперчутливості, включаючи висипання, кропив’янку та анафілактичні реакції	–	Невідомо
З боку ендокринної системи	Цукровий діабет¹	Часто	–
З боку обміну речовин та харчування	Зниження апетиту	–	Нечасто
З боку психіки	Депресія	Невідомо	Невідомо
З боку нервової системи	Головний біль	Часто	Часто
	Запаморочення	Часто	Невідомо
	Поліневропатія	Дуже рідко	–
	Втрата пам’яті	Дуже рідко	–
	Периферична невропатія	Невідомо	–
	Розлади сну (включаючи безсоння та нічні жахи)	Невідомо	–
	Парестезія	–	Нечасто
	Міастенія гравіс	Невідомо	–
З боку очей	Міастенія очей	Невідомо	–
З боку судин	Припливи, артеріальна гіпертензія	–	Нечасто
З боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння	Кашель	Невідомо	Нечасто
	Диспное	Невідомо	Невідомо
З боку шлунково-кишкового тракту	Запор	Часто	Невідомо
	Нудота	Часто	Нечасто
	Абдомінальний біль	Часто	Часто
	Панкреатит	Рідко	Невідомо
	Діарея	Невідомо	Часто
	Сухість у роті	–	Нечасто
	Гастрит	–	Нечасто
	Метеоризм	–	Часто
	Диспепсія, гастроезофагеальна рефлюксна хвороба	–	Нечасто
З боку жовчовивідних шляхів	Підвищення рівня печінкових трансаміназ	Рідко	–
	Жовтяниця	Дуже рідко	–
	Гепатит	Дуже рідко	Невідомо
	Жовчнокам’яна хвороба	–	Невідомо
	Холецистит	–	Невідомо
З боку шкіри та підшкірних тканин	Свербіж	Нечасто	Нечасто
	Висип	Нечасто	Нечасто
	Кропив’янка	Нечасто	Нечасто
	Синдром Стівенса — Джонсона	Невідомо	–
	Мультиформна еритема	–	Невідомо
	Медикаментозна реакція з еозинофілією та системними симптомами (DRESS-синдром)	Невідомо
З боку м’язів та сполучної тканини	Міалгія	Часто	Часто
	Міопатія (в тому числі міозит)	Рідко	Невідомо
	Рабдоміоліз	Рідко	Невідомо
	Артралгія	Дуже рідко	Нечасто
	Імунообумовлена некротична міопатія	Невідомо	–
	Порушення з боку сухожиль, інколи ускладнені розривами	Невідомо	–
	Біль у спині	–	Нечасто
	М’язова слабкість	–	Нечасто
	Біль у кінцівках	–	Нечасто
	М’язовий спазм, біль у шиї	–	Нечасто
	Вовчакоподібний синдром	Рідко	-
	Розрив м’язів	Рідко	-
З боку нирок та сечовидільної системи	Гематурія	Дуже рідко	–
З боку статевих органів та молочних залоз	Гінекомастія	Дуже рідко	–
Загальні порушення	Астенія	Часто	Нечасто
	Набряк	Невідомо	–
	Периферичний набряк	–	Нечасто
	Втомлюваність	–	Часто
	Біль у грудях, біль	–	Нечасто
Дані досліджень	Підвищення AЛТ та/або АСТ	–	Часто
Дані досліджень	Підвищення рівня КФК у сироватці крові, підвищення рівня гамма-глутамілтранспептидази, порушення функціональних печінкових проб	–	Нечасто

¹Частота залежить від наявності факторів ризику (рівень глюкози натще ≥ 5,6 ммоль/л, ІМТ>30 кг/м², підвищений рівень тригліцеридів, артеріальна гіпертензія в анамнезі).

Як і при застосуванні інших інгібіторів ГМГ-КоА-редуктази, частота побічних реакцій на застосування розувастатину залежить, як правило, від дози.

Опис окремих побічних реакцій

Вплив на нирки

У пацієнтів, які застосовували розувастатин, спостерігались випадки протеїнурії, переважно канальцевого походження (визначеної за «тестом смужки»). Зміни вмісту білка у сечі від відсутності чи слідів до ++ або більше зареєстровані через деякий час у < 1% пацієнтів, які приймали препарат у дозі 10 мг та 20 мг, та приблизно у 3% пацієнтів при застосуванні дози 40 мг. Незначне збільшення частоти випадків підвищення білка у сечі від відсутності або слідів до + спостерігалося при застосуванні дози 20 мг. У більшості випадків вираженість протеїнурії зменшувалась або зникала спонтанно при продовженні застосування препарату. Перегляд даних клінічних досліджень та післяреєстраційного досвіду застосування не виявив причинного зв’язку між протеїнурією та гострим або прогресуючим захворюванням нирок.

Гематурія спостерігалась у пацієнтів, які застосовували розувастатин, і дані клінічних досліджень свідчать про її низьку частоту.

Вплив на скелетну мускулатуру

Зміни з боку скелетної мускулатури, такі як міалгія, міопатія (в тому числі міозит) та рідко — рабдоміоліз із гострою нирковою недостатністю або без неї спостерігалися при застосуванні будь-яких доз розувастатину, а особливо при застосуванні доз > 20 мг. У пацієнтів, які приймали розувастатин, спостерігалося дозозалежне зростання рівня КК; у більшості випадків явище було слабким, безсимптомним та тимчасовим. Якщо рівень КК підвищений (> 5 разів від ВМН), лікування слід припинити (див. розділ «Особливості застосування»).

Вплив на печінку

Як і при застосуванні інших інгібіторів ГМГ-КоА-редуктази, у невеликої кількості пацієнтів, які приймали розувастатин, спостерігалося дозозалежне збільшення рівня трансаміназ; у більшості випадків явище було слабким, безсимптомним та тимчасовим.

Побічні реакції, які спостерігалися при застосуванні деяких статинів:

сексуальна дисфункція;
виняткові випадки інтерстиціального захворювання легень, особливо при довгостроковій терапії (див. розділ «Особливості застосування»).

Рабдоміоліз, серйозні порушення функції нирок і печінки (переважно полягають у підвищенні печінкових трансаміназ) спостерігались частіше при застосуванні препарату в дозі 40 мг.

Показники лабораторних досліджень

У контрольованих клінічних дослідженнях монотерапії езетимібом клінічно значуще підвищення сироваткових трансміназ (АЛТ та/або АСТ ≥ 3 разів від ВМН) було подібним при застосуванні езетимібу (0,5%) та плацебо (0,3%). У дослідженнях комбінованої терапії підвищення у більшості випадків було безсимптомним і не було пов’язано з холестазом. Частота появи становила 1,3% у пацієнтів, які супутньо приймали езетиміб та статин, та 0,4% у пацієнтів, які приймали тільки статин. Показники нормалізувалися після припинення лікування або при продовженні терапії (див. розділ «Особливості застосування»). Під час клінічних досліджень у пацієнтів, що отримували монотерапію езетимібом, зростання КФК > 10 разів від ВМН було зафіксовано у 4-х з 1674 (0,2%) та у 1-го з 786 (0,1%) пацієнтів групи плацебо. Таке ж зростання КФК було зафіксовано у 1 з 917 (0,1%) пацієнтів, які супутньо приймали езетиміб та статин, та у 4-х з 929 (0,4%) пацієнтів, які приймали тільки статин. Не було зафіксовано підвищення міопатії або рабдоміолізу, пов’язаних з лікуванням езетимібом, порівняно з групами контролю (плацебо або монотерапія статином) (див. розділ «Особливості застосування»).

Діти

У дітей, які приймали розувастатин, після фізичного навантаження або підвищеної фізичної активності підвищення КК > 10 разів від ВМН та симптоми з боку м’язів спостерігалися частіше порівняно з такими у дорослих (див. розділ «Побічні реакції»). Проте профіль безпеки розувастатину у дітей та дорослих подібний.

У клінічних дослідженнях за участю дітей (віком 6–10 років) з гетерозиготною сімейною та несімейною гіперхолестеринемією (n = 138) підвищення АЛТ та/або АСТ (≥ 3 разів від ВМН спостерігалося у 1,1% пацієнтів у групі езетимібу порівняно з 0% у групі плацебо. Підвищення КФК (≥ 10 разів від ВМН) та випадки міопатії не були зареєстровані.

Повідомлення про підозрювані побічні реакції

Повідомлення про побічні реакції після реєстрації лікарського засобу має важливе значення. Це дає змогу проводити моніторинг співвідношення користь/ризик при застосуванні цього лікарського засобу. Медичним та фармацевтичним працівникам, а також пацієнтам або їх законним представникам слід повідомляти про усі випадки підозрюваних побічних реакцій та відсутності ефективності лікарського засобу через Автоматизовану інформаційну систему з фармаконагляду за посиланням: https://aisf.dec.gov.ua.

Діагнози, при яких застосовують Роксера плюс