Фармакодинаміка.

Основними компонентами, що визначають ефективність екстракту листків артишоку посівного, є біологічно активні речовини, такі як кофеїлхінні кислоти, флавоноїди (наприклад, лютеолін) та сесквітерпенові лактони. Кофеїлхінні кислоти підвищують рівень секреції жовчі, що визначає основний механізм лікувальної дії при диспептичних розладах. Антигіперліпідемічна дія зумовлена наявністю лютеоліну, що спричиняє значне пригнічення біосинтезу холестерину. Гіркі сесквітерпенові лактони (наприклад, цинаропікрин) стимулюють секрецію шлункового соку. Дослідження кофеїлхінних кислот in vitro вказують на захисний ефект відносно гепатоцитів; експериментальні дослідження також вказують на запобігання окисному пошкодженню мембран гепатоцитів.

Фармакокінетика.

Всмоктування

Жовчогінна дія розвивається щонайменше через 30 хвилин після застосування екстракту листя артишоку. Механізми поглинання фармакологічно активних кофеїлхінних кислот, наприклад хлорогенової кислоти, кавової кислоти (її метаболіт), і лютеоліну (флавоноїд) невідомі. Місцем всмоктування вважаються верхні відділи травного тракту і товстої кишки, про що можна зробити висновки на основі зростання концентрації кавової кислоти у плазмі крові та значень T_max 6–7 годин. 33% і 100% хлорогенової і кавової кислоти відповідно при пероральному застосуванні абсорбується у тонкому кишечнику.

Біотрансформація та виведення

Хлорогенова кислота гідролізується у шлунку шляхом розпадання на кавову та хінну кислоти. Кавова кислота переважно виводиться шляхом клубочкової фільтрації.

Аналоги Цинарікс