Структура гіпофіза та його гормони
Гіпофіз - залоза внутрішньої секреції, яка виробляє пептидні гормони. Вони регулюють функції ендокринних залоз. Гіпофіз складається з передньої, дистальної частки, або аденогіпофіза, і задньої частки, або нейрогіпофіза. Передня частка гіпофіза функціонує як залоза внутрішньої секреції.
Аденогіпофіз секретує:
- соматотропний гормон (гормон росту) - бере участь у регуляції всіх видів обміну речовин в організмі. Основна дія гормону росту - анаболічний вплив на білковий обмін, стимуляція росту скелета та збільшення розмірів тіла;
- адренокортикотропний гормон (АКТГ) - стимулює функцію кори надниркових залоз, розщеплення жирів у жировій тканині, активує поглинання амінокислот та глюкози м'язовою тканиною. Цей гормон бере участь у вивільненні інсуліну з бета-клітин підшлункової залози та посилює пігментацію шкіри;
- тиреотропний гормон (ТТГ) - впливає на функцію та структуру щитовидної залози, підтримує певний рівень тироксину;
- фолікулостимулювальний гормон - стимулює ріст та розвиток фолікулів у яєчниках та сперматогенез у сім’яних пухирцях;
- лютеїнізувальний гормон - стимулює розвиток інтерстиціальної тканини у статевих залозах, біосинтез статевих гормонів у чоловіків та жінок, овуляцію у жінок;
- пролактин - стимулює ріст та розвиток молочних залоз, ріст та функцію сальних залоз, активує лактацію, ріст внутрішніх органів. Пролактин регулює репродуктивні процеси, стимулює прояви материнського інстинкту, у чоловіків - ріст передміхурової залози та сім’яних пухирців.
Нейрогіпофіз секретує:
- окситоцин - стимулює скорочення гладких м'язів внутрішніх органів, переважно матки, та виділення молока з молочних залоз у період лактації; підвищує тонус кишечнику;
- антидіуретичний гормон (вазопресин) - має антидіуретичну та вазопресорну дію.
Наскільки важливі для організму гормони передньої частки гіпофізу
При нестачі соматотропіну у віці до 18 років відбувається затримка росту скелета, нанізм (гостре відставання росту: у жінок ріст нижче 130 см, у чоловіків - нижче 120 см).
При гіперпродукції гормону росту розвивається гігантизм. У дорослих гіперпродукція соматотропного гормону викликає акромегалію (збільшення розмірів кистей, стоп, скелета обличчя, внутрішніх органів).
Недостатня кількість АКТГ призводить до вторинної недостатності кори надниркових залоз, або хвороби Аддісона (виникає внаслідок двостороннього ураження кори надниркових залоз та припинення (акортицизм) або зменшення (гіпоадренокортицизм) продукції гормонів кори надниркових залоз).
При гіперпродукції АКТГ розвивається синдром або хвороба Іценка - Кушинга. Синдром Іценка - Кушинга - це поєднання клінічних симптомів, спричинених хронічним підвищенням рівня кортизолу в плазмі крові.
При зниженій секреції ТТГ знижується продукування тиреоїдних гормонів та розвивається гіпотиреоз. При гіперпродукції ТТГ підвищуються концентрації тиреоїдних гормонів і розвивається гіпертиреоз.
При зниженій секреції гонадотропінів (фолікулостимулювальний та лютеїнізувальний гормони) у чоловіків відзначають недорозвинення статевих залоз, порушення сперматогенезу. У жінок - недорозвинення молочних залоз, порушення дозрівання фолікулів у яєчниках, інфантилізм, фригідність та безпліддя.
При зниженій секреції пролактину можливі імпотенція, простатит у чоловіків, безпліддя, депресія. При підвищеній секреції пролактину відзначають затримку статевого дозрівання, зниження лібідо, мастопатію та гінекомастію у чоловіків, ожиріння, безпліддя, полікістоз яєчників, порушення периферичного зору.
Класифікація
Відповідно до АТС-класифікації до гормонів передньої частки гіпофіза відносять:
- соматропін та його агоністи:
- у формі р-ну для ін'єкцій по 6 мг (5,83 мг/мл) по 1,03 мл р-ну в картриджі; по 12 мг (8,0 мг/мл); по 1,5 мл р-ну в картриджі;
- у формі р-ну для ін'єкцій по 5 мг/1,5 мл по 1,5 мл у картриджі або по 10 мг/1,5 мл по 1,5 мл у картриджі;
- у формі р-ну для ін'єкцій по 10 мг/1,5 мл, по 1,5 мл у багатодозовій шприц-ручці з вбудованим картриджем;
- у формі ліофілізованого порошку та розчинника для р-ну для ін'єкцій по 16 МО (5,3 мг), по 36 МО (12 мг);
- у формі ліофілізату для р-ну для ін'єкцій по 1,3 мг (4 МО) або по 2,6 мг (8 МО) у флаконах у комплекті з розчинником (р-н метакрезолу 0,3%) по 2,0 мл в ампулах;
- у формі р-ну для ін'єкцій по 8 МО/мл по 0,5 мл (4 МО/1,34 мг) або по 2 мл (16 МО/5,34 мг) у флаконі;
- у формі порошку для р-ну для ін'єкцій по 4 мг;
- інші гормони передньої частки гіпофіза та їх аналоги:
- пегвізомант - у формі ліофілізату для розчину для ін'єкцій по 10, 15, 20, 30 мг (Державний реєстр лікарських засобів України).
Показання для застосування гормонів передньої частки гіпофіза
Соматропін показаний:
- при порушенні росту у дітей віком до 18 років у разі недостатньої секреції гормону росту;
- у пубертатний період при хронічній нирковій недостатності;
- при недостатності гормону росту у дорослих внаслідок гіпоталамо-гіпофізарної патології, що підтверджена двома діагностичними тестами після проведення замісної терапії;
- при недостатності гормону росту у дітей віком до 3 років;
- при синдромах Шерешевського - Тернера, Прадера - Віллі та Нунана;
- при ідіопатичному низькому рості;
- при дефіциті гена низькорослості hometex (Shox);
- при катаболічних захворюваннях (муковісцидозі та запальних захворюваннях кишечнику) (Harvey S. et al., 2018).
Соматропін також має багато інших терапевтичних властивостей: ефективний у терапії пацієнтів з артритом, при нейрореабілітації та в поліпшенні нейрофункції, при загоєнні ран та опіків, при фіброміалгії та постменопаузальному остеопорозі.
Екзогенний гормон росту застосовують як ад'ювантну терапію в протоколах екстракорпорального запліднення та перенесення ембріонів при дисфункції яєчників. Екзогенний гормон росту застосовувався для запобігання м'язовій атрофії у пацієнтів з ушкодженням периферичних нервів (Harvey S. et al., 2018).
Пегвізомант показаний при акромегалії, якщо хірургічне втручання та/або променева терапія є неефективними, а лікування аналогами соматостатину не призвело до нормалізації концентрації інсуліноподібного фактора росту-1 або у разі непереносимості аналогів соматостатину. Пегвізомант є ефективним у терапії пацієнтів з акромегалією та цукровим діабетом (Giustina A. et al., 2017).
Пегвізомант є генно-інженерним рекомбінантним антагоністом рецептора гормону росту, який ефективний для нормалізації рівня інсуліноподібного фактора росту 1 у плазмі крові у пацієнтів з акромегалією.
Найчастіше у хворих з акромегалією діагностують аденому гіпофіза. Пегвізомант не має прямої антипроліферативної дії на аденому гіпофізу у пацієнтів з акромегалією. Таким чином, особам, які отримують монотерапію пегвізомантом, рекомендовано проводити регулярну візуалізацію гіпофіза, щоб контролювати можливе збільшення розміру аденоми гіпофіза (Tritos N.A. et al., 2017).
Протипоказання
Гормони передньої частки гіпофіза та їх аналоги протипоказані:
- при підвищеній сенсибілізації до препаратів чи їх компонентів;
- соматропін - при злоякісних новоутвореннях; при ургентних станах (гостра серцева та легенева недостатність), після хірургічних втручань на серці, черевній порожнині; при цукровому діабеті, черепно-мозковій гіпертензії, гіпотиреозі. Препарат протипоказаний дітям із закритими епіфізарними зонами росту, у період вагітності та годування грудьми.
Перед трансплантацією нирки дітям віком до 18 років з хронічною хворобою нирок слід припинити прийом соматропіну.