Київ

АМІКАЦИН (AMIKACINUM)11 препаратів

Сортування: По популярності
Амікацину сульфат
Розчин для ін'єкцій 250 мг/мл ампула 2 мл №1
Лекхім-Харків
Амікацину сульфат
Розчин для ін'єкцій 250 мг/мл ампула 4 мл №1
Лекхім-Харків
Амікацин-Віста
Розчин для ін'єкцій 250 мг/мл флакон 2 мл №1
Містрал Кепітал Менеджмент
Аміцил®
Ліофілізат для розчину для ін'єкцій 1 г флакон №1
Корпорація Артеріум
Аміцил®
Ліофілізат для розчину для ін'єкцій 0,5 г флакон №1
Корпорація Артеріум
Аміцил®
Ліофілізат для розчину для ін'єкцій 250 мг флакон №1
Корпорація Артеріум
Флекселіт
Розчин для ін'єкцій 500 мг ампула 2 мл №1
Брос
Флекселіт
Розчин для ін'єкцій 250 мг ампула 1 мл №1
Брос
Амікацид
Розчин для ін'єкцій 250 мг/мл флакон 2 мл №10
Новофарм-Біосинтез
Амікацид
Розчин для ін'єкцій 250 мг/мл флакон 4 мл №10
Новофарм-Біосинтез
Амікацин-Віста
Розчин для ін'єкцій 250 мг/мл флакон 4 мл №1
Містрал Кепітал Менеджмент
Форма випуску
Mm = 585,61 Да. Точка плавлення — 203–204 °С; log P (октанол-вода) = –8,78. Амікацин в формі сульфату - білий або білий з жовтуватим відтінком аморфний гігроскопічний порошок. Легкорозчинний в воді.
Склад i формула
CAS №: 37517-28-5 C22H43N5O13
USPDDN: O-3-аміно-3-деокси-α-D-глюкопіранозил-(1-4)-O-(6-аміно-6-деокси-α-D-глюкопіранозил-(1-6))-N(sup 3)-(4-аміно-L-2-гідроксибутирил)-2-деокси-L-стрептамін.
RTECS: 1-N-(L(–)-γ-аміно-α-гідроксибутирил)канаміцин A.
Фармакологічні властивості

напівсинтетичний а/б широкого спектра дії; проявляє бактерицидну дію; активно проникає через мембрану бактерій, необоротно зв’язується з 30S cубодиницею бактеріальних рибосом, що пригнічує синтез білка збудника; високоактивний відносно аеробних Гр (-) бактерій (Pseudomonas aerugіnosa, Escherіchіa colі, Shіgella spp., Salmonella spp., Klebsіella spp., Enterobacter spp., Serratіa spp., Provіdencіa stuartіі); активний також щодо деяких Гр (+) бактерій (Staphylococcus spp. (у т. ч. штамів, стійких до пеніциліну, метициліну, деяких цефалоспоринів), деяких штамів Streptococcus spp.); неактивний щодо анаеробних бактерій.

Показання

інфекції, спричинені чутливими до амікацину штамами м/о, резистентних до інших аміноглікозидів.

Застосування

застосовувати в/м або в/в; звичайні дози для дітей віком від 12 років і дорослих: по 5 мг/кг кожні 8 год. або по 7,5 мг/кг кожні 12 год; МДД для дорослих - 15 мг/кг/добу; у тяжких випадках та при інфекціях, спричинених Pseudomonas, добову дозу розподілити на 3 введення; МДД - 1,5 г, максимальна курсова доза - 15 г; тривалість лікування при в/в введенні - до 7 днів, при в/м - 7 - 10 днів; для недоношених новонароджених: початкова доза 10 мг/кг, а потім кожні 18-24 год. по 7,5 мг/кг протягом 7-10 діб; для доношених новонароджених і дітей віком до 12 років: початкова доза 10 мг/кг, потім 7,5 мг/кг кожні 12 год. протягом 7-10 діб; вводити в/в інфузійно дорослим і дітям, використовуючи об’єм рідини, достатній для крапл. вливання, протягом 60-90 хв (зі швидкістю 50 крап. за 1 хв.), а новонародженим - протягом 1-2 год.

Протипоказання

гіперчутливість до амікацину, до інших компонентів ЛЗ або до будь-якого іншого а/б аміноглікозидної групи та їх похідних; ниркова недостатність; неврит слухового нерва; азотемія (залишковий азот вище 150 мг%); міастенія гравіс; порушення функції вестибулярного апарату; попереднє лікування ото- або нефротоксичними ЛЗ.

Побічна дія

нудота, блювання, діарея, порушення функції печінки (підвищення активності печінкових трансаміназ, гіпербілірубінемія); анемія, лейкопенія, гранулоцитопенія, тромбоцитопенія; васкуліт, артеріальна гіпотензія; головний біль, сонливість, нейротоксична дія (посмикування м’язів, відчуття оніміння, поколювання, епілептичні напади), порушення нервово-м’язової передачі (зупинка дихання); ототоксичність (зниження слуху, шум у вухах, вестибулярні лабіринтні порушення, оборотна глухота), токсична дія на вестибулярний апарат (дискоординація рухів, запаморочення, нудота, блювання); нефротоксичність (олігурія, протеїнурія, мікрогематурія, альбумінурія, циліндрурія, гіперазотемія, гематурія), ниркова недостатність; АР (шкірні висипання, свербіж, пропасницю, гіперемію шкіри, гарячку, набряк Квінке); реакції у місці введення ін’єкц. - біль у місці введення, парестезії, тремор.