Амоксиклав^® Квіктаб (Amoksiklav^® Quicktab) (563635) - інструкція із застосування ATC-класифікація

фармакодинаміка. Амоксиклав^® Квіктаб, таблетки, що диспергуються, 500 мг + 125 мг
Механізм дії. Амоксицилін являє собою напівсинтетичний пеніцилін (бета-лактамний антибіотик), який інгібує один або кілька ферментів (які часто називають пеніцилінзв’язувальними білками) у процесі біосинтетичного метаболізму бактеріального пептидоглікану, що є невід’ємним структурним компонентом клітинної стінки бактерій. Інгібування синтезу пептидоглікану призводить до послаблення клітинної стінки, наслідком чого є лізис і загибель клітин.
Амоксицилін є чутливим до розщеплення бета-лактамазами, що продукуються резистентними бактеріями, отже, спектр активності амоксициліну як монотерапії не включає організми, які продукують ці ферменти.
Клавуланова кислота є бета-лактамом, структурно спорідненим із пеніцилінами. Вона деактивує деякі ферменти бета-лактамази, тим самим запобігаючи інактивації амоксициліну. Клавуланова кислота у вигляді монотерапії не виявляє клінічно корисного антибактеріального ефекту.
Співвідношення фармакокінетики/фармакодинаміки. Час, що перевищує мінімальну інгібуючу концентрацію (Ч>MIК), вважається основним фактором, який визначає ефективність амоксициліну.
Механізми резистентності. Існують два механізми резистентності до амоксициліну/клавуланової кислоти:
– інактивація бактеріальними бета-лактамазами, які самі по собі не інгібуються клавулановою кислотою, включаючи клас B, C і D;
– перетворення пеніцилінзв’язувальних білків, що знижує афінність антибактеріального препарату до мішені.
Непроникність бактерій або механізм рефлюксного насоса можуть викликати резистентність бактерій або сприяти їй, зокрема, у грамнегативних бактерій.
Граничні значення МІК для амоксициліну/клавуланової кислоти, встановлені Європейським комітетом з випробування антимікробної чутливості (EUCAST)

¹Повідомлені значення для концентрацій амоксициліну. З метою випробування чутливості концентрація клавуланової кислоти встановлена у значенні 2 мг/л.
²Повідомлені значення для концентрацій оксациліну.
³Граничні значення, наведені в таблиці, розраховані із граничних значень для ампіциліну.
⁴Граничне значення резистентності R>8 мг/л означає, що всі штами з механізмами резистентності заявлені як резистентні.
⁵Граничні значення, наведені в таблиці, розраховані із граничних значень для бензилпеніциліну.

Поширеність резистентності може змінюватися географічно і з часом для окремих видів, тому бажано мати місцеву інформацію щодо чутливості, особливо при лікуванні тяжких інфекцій. За необхідності потрібен експертний висновок, якщо місцева поширеність резистентності є такою, що користь препарату, принаймні при деяких типах інфекцій, викликає сумніви.

^$Природна помірна чутливість за відсутності набутого механізму резистентності.
^£Усі стафілококи, резистентні до метициліну, є резистентними до амоксициліну/клавуланової кислоти.
¹Streptococcus pneumoniae, резистентний до пеніциліну, не слід лікувати цією лікарською формою амоксициліну/клавуланової кислоти (див. ЗАСТОСУВАННЯ та ОСОБЛИВОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ).
²Штами зі зниженою чутливістю зареєстровані у деяких країнах ЄС із частотою вище 10%.

Амоксиклав^® Квіктаб, таблетки, що диспергуються, 875 мг + 125 мг
Амоксиклав^® Квіктаб — комбінація амоксициліну, антибіотика пеніцилінового ряду з широким спектром антибактеріальної активності, і кислоти клавуланової, незворотного інгібітора бета-лактамаз, який утворює неактивний комплекс з ензимами і захищає амоксицилін від руйнування. Клавуланат калію виявляє слабку антибактеріальну активність і не впливає на механізм дії амоксициліну.
Оскільки кислота клавуланова пригнічує бета-лактамази, які зазвичай інактивують амоксицилін, їх комбінація ефективна щодо багатьох мікроорганізмів, що продукують бета-лактамази, стійких до амоксициліну.
Комбінація активна як in vitro, так і у разі клінічних інфекцій відносно грампозитивних і грамнегативних мікроорганізмів, що не продукують і продукують пеніциліназу:
– грампозитивні аероби: чутливі до пеніциліну штами Streptococcus pneumoniae, Streptococcus pyogenes, чутливі до метициліну штами Staphylococcus aureus, Listeria spp., Enterococcus faecalis, Enterococcus faecium, Corynebacterium spp.;
– грампозитивні анаероби: Peptococcus spp., Peptostreptococcus spp., Clostridium perfringens, Actinomyces israelli;
– грамнегативні аероби: Haemophillus influenzae, Moraxella catarrhalis, Escherichia coli, Klebsiella spp., Proteus mirabilis, Proteus vulgaris, Neisseria gonorrhoeae, Neisseria meningitidіs, Pasteurella multocida, Salmonella spp., Shigella spp., Vibrio cholerae, Helicobacter pylori, Bordetella pertussis;
– грамнегативні анаероби: Bacteroides spp., Fusobacterium spp., Prevotella spp.
До препарату резистентні Pseudomonas aeruginosa, стійкі до метициліну штами Staphylococcus aureus, Legionella spp., Chlamydia spp., Mycoplasma spp.
Фармакокінетика
Амоксиклав^® Квіктаб, таблетки, що диспергуються, 500 мг + 125 мг
Абсорбція. Амоксицилін і клавуланова кислота повністю дисоціюють у водному р-ні при фізіологічному рівні рН. Обидва компоненти швидко та добре абсорбуються при пероральному застосуванні. Біодоступність амоксициліну та клавуланової кислоти становить близько 70% при пероральному застосуванні. Профілі обох компонентів у плазмі крові ідентичні, а час досягнення С_max в плазмі крові для кожного компонента становить близько 1 год.
Концентрації амоксициліну та клавуланової кислоти у сироватці крові, що досягаються при прийомі амоксициліну/клавуланової кислоти, ідентичні тим, що досягаються при пероральному застосуванні еквівалентних доз амоксициліну або клавуланової кислоти окремо.
Розподіл. Близько 25% загального обсягу клавуланової кислоти у плазмі крові та 18% загального амоксициліну в плазмі крові зв’язуються з білками. Уявний об’єм розподілу становить близько 0,3–0,4 л/кг для амоксициліну і близько 0,2 л/кг для клавуланової кислоти.
Після в/в введення амоксицилін і клавуланова кислота виявлені в жовчному міхурі, черевній тканині, шкірі, жировій тканині, м’язовій тканині, синовіальній та перитонеальній рідині, жовчі і гної. Амоксицилін не розподіляється достатньою мірою в СМР.
Дослідження на тваринах не виявили жодних доказів значної затримки речовин, похідних будь-якого компонента препарату, у тканинах організму. Амоксицилін, як і більшість пеніцилінів, може бути виявлений у грудному молоці. Незначна кількість клавуланової кислоти також може бути виявлена в грудному молоці (див. Застосування у період вагітності або годування грудьми).
Встановлено, що як амоксицилін, так і клавуланова кислота проникають крізь плацентарний бар’єр (див. Застосування у період вагітності або годування грудьми).
Біотрансформація. Амоксицилін частково виводиться із сечею у вигляді неактивної пеніцилінової кислоти в кількості, еквівалентній 10–25% початкової дози. Клавуланова кислота значною мірою метаболізується в організмі людини і виводиться із сечею і калом та у вигляді двоокису вуглецю у видихуваному повітрі.
Виведення. Основним шляхом виділення амоксициліну є нирки, тоді як клавуланова кислота виділяється як нирками, так і шляхом дії позаниркових механізмів.
У здорових добровольців середній Т_½ амоксициліну/клавуланової кислоти становить близько 1 год, а середній загальний кліренс — близько 25 л/год. Різноманітні дослідження показали, що виділення із сечею становить 50–85% для амоксициліну та 27–60% для клавуланової кислоти протягом 24-годинного періоду. У випадку клавуланової кислоти найбільша кількість речовини виводиться протягом перших 2 год після прийому.
Одночасне застосування пробенециду сповільнює виведення амоксициліну, але не затримує ниркової екскреції клавуланової кислоти (див. ВЗАЄМОДІЯ З ІНШИМИ ЛІКАРСЬКИМИ ЗАСОБАМИ).
Вік. Т_½ амоксициліну є ідентичним для дітей віком від 3 міс до 2 років, дітей старшого віку та дорослих. Для дітей (у тому числі недоношених немовлят) першого тижня життя частота прийому не повинна перевищувати 2 рази на добу через незрілість ниркового шляху виведення. Оскільки пацієнти літнього віку більш схильні до зниження функції нирок, дозу слід обирати з обережністю, рекомендується також контроль ниркової функції.
Порушення функції нирок. Загальний сироватковий кліренс амоксициліну/клавуланової кислоти пропорційно зменшується зі зниженням ниркової функції. Зниження кліренсу препарату більш виражене для амоксициліну, ніж для клавуланової кислоти, оскільки більша частка амоксициліну виділяється нирками. При нирковій недостатності дозування має запобігати надмірній кумуляції амоксициліну, у той же час зберігаючи достатні рівні клавуланової кислоти (див. ЗАСТОСУВАННЯ).
Порушення функції печінки. Пацієнтам з печінковою недостатністю рекомендуються обережне застосування препарату і регулярний контроль функції печінки.
Амоксиклав^® Квіктаб, таблетки, що диспергуються, 500 мг + 125 мг
Основні фармакокінетичні властивості амоксициліну та клавуланової кислоти подібні. Обидва компоненти добре абсорбуються після перорального застосування; їжа не впливає на ступінь абсорбції. C_max у сироватці крові досягається приблизно через 1–2 год після прийому препарату. Обидва компоненти характеризуються високим об’ємом розподілу у рідинах і тканинах організму (легені, ексудат середнього вуха, секрет верхньощелепних синусів, секрет носових пазух, плевральна та перитонеальна рідина, передміхурова залоза, мигдалики, мокротиння, бронхіальний секрет, печінка, жовчний міхур, матка, яєчники, синовіальна рідина). Амоксицилін та кислота клавуланова не проникають через ГЕБ при незапалених мозкових оболонках.
Обидва компоненти проникають через плацентарний бар’єр та містяться у невеликій кількості у грудному молоці.
Амоксицилін і клавуланова кислота характеризуються низьким зв’язуванням з білками плазми крові.
Обидва компоненти виділяються нирками; амоксицилін метаболізується на 10–20%, а кислота клавуланова — майже на 50%. Невелика кількість може виводитися через кишечник і легені. Т_½ амоксициліну та кислоти клавуланової становить 1–1,5 год, зростаючи відповідно до 7,5 та 4,5 год у хворих із тяжкими порушеннями функції нирок. Обидві речовини добре виводяться при гемодіалізі, однак незначною мірою — при перитонеальному діалізі.

лікування бактеріальних інфекцій, що спричинені чутливими до Амоксиклаву Квіктаб мікроорганізмами, таких як:
– гострий бактеріальний синусит (підтверджений);
– гострий середній отит;
– підтверджене загострення хронічного бронхіту;
– негоспітальна пневмонія;
– цистити;
– пієлонефрити;
– інфекції шкіри та м’яких тканин, у тому числі целюліти, укуси тварин, тяжкі дентоальвеолярні абсцеси з поширеним целюлітом;
– інфекції кісток та суглобів, у тому числі остеомієліти.

препарат слід застосовувати згідно з офіційними рекомендаціями щодо антибіотикотерапії та даними місцевої чутливості до антибіотика. Чутливість до амоксициліну/клавуланату відрізняється у різних регіонах та може змінюватися з часом. У разі необхідності слід звернутися до даних щодо місцевої чутливості та при необхідності провести мікробіологічне визначення та тест на чутливість.
Діапазон пропонованих доз залежить від очікуваних патогенів та їх чутливості до антибактеріальних препаратів, тяжкості захворювання та локалізації інфекції, віку, маси тіла та функції нирок хворого.
Для оптимальної абсорбції та зменшення можливих побічних ефектів з боку травного тракту препарат слід приймати на початку прийому їжі. Таблетку необхідно розчинити в ½ склянки води (не менше 100 мл), ретельно перемішати перед прийомом або розжувати перед ковтанням.
Тривалість лікування визначається індивідуально і не має перевищувати 14 діб без оцінки стану хворого. Тривалість лікування слід визначати за клінічною відповіддю пацієнта на лікування. Деякі інфекції (наприклад остеомієліт) потребують тривалішого лікування.
Якщо для лікування потрібно призначати вищі дози амоксициліну, слід застосовувати лікарські форми з іншим співвідношенням амоксициліну/кислоти клавуланової, щоб уникнути призначення зайвих високих доз кислоти клавуланової.
Лікування можна почати з парентерального введення, а потім продовжити пероральне застосування.
Амоксиклав^® Квіктаб, таблетки, що диспергуються, 500 мг + 125 мг
Дорослі та діти з масою тіла ≥40 кг: 1 таблетка 3 рази на добу (добова доза становить 1500 мг амоксициліну/375 мг клавуланової кислоти).
Діти віком від 6 років з масою тіла 25–40 кг: доза від 20 мг/5 мг/кг маси тіла/добу до 60 мг/15 мг/кг маси тіла/добу, розділена на 3 прийоми. Максимальна добова доза становить 2400 мг амоксициліну/600 мг клавуланової кислоти (4 таблетки).
Оскільки таблетку не можна ділити, дітям, маса тіла яких менше 25 кг, цю лікарську форму не слід призначати.
Пацієнти літнього віку. Корекція дози не потрібна. При необхідності дозу коригувати залежно від функції нирок.
Порушення функції нирок. Дозування базується на розрахунку максимального рівня амоксициліну. При кліренсі креатиніну >30 мл/хв зміна дозування не потрібна.
Дорослі та діти з масою тіла ≥40 кг.

Діти віком від 6 років з масою тіла 25–40 кг. Оскільки таблетку не можна ділити, дітям віком від 6 років з масою тіла 25–40 кг, кліренсом креатиніну <30 мл/хв або дітям, які знаходяться на гемодіалізі, цю лікарську форму не призначати.
Порушення функції печінки. Застосовувати обережно; необхідно моніторувати печінкову функцію через регулярні проміжки часу.
Діти. Цю лікарську форму застосовувати у дітей віком від 6 років з масою тіла не менше 25 кг.
Амоксиклав^® Квіктаб, таблетки, що диспергуються, 875 мг + 125 мг
Дорослі та діти з масою тіла ≥40 кг: 1 таблетка 875 мг/125 мг 2 рази на добу (добова доза становить 1750 мг амоксициліну/250 мг клавуланової кислоти).
Діти з масою тіла <40 кг: доза від 25 мг/3,6 мг/кг маси тіла/добу до 45 мг/6,4 мг/кг маси тіла/добу, розділена на 2 прийоми. Максимальна добова доза становить 1000–2800 мг амоксициліну/143–400 мг клавуланової кислоти.
Пацієнти літнього віку. Корекція дози не потрібна. При необхідності дозу коригувати залежно від функції нирок.
Порушення функції нирок. Амоксиклав^® Квіктаб 875 мг/125 мг призначається лише для лікування хворих з кліренсом креатиніну >30 мл/хв. При нирковій недостатності з кліренсом креатиніну <30 мл/хв Амоксиклав^® Квіктаб 875 мг/125 мг не застосовувати.
Порушення функції печінки. Застосовувати обережно; необхідно моніторувати печінкову функцію через регулярні проміжки часу. Даних для рекомендацій стосовно дозування недостатньо.
Діти. Препарат у цьому дозуванні не рекомендується для лікування дітей віком до 12 років.

підвищена чутливість до амоксициліну, кислоти клавуланової або інших компонентів препарату; алергічні реакції в анамнезі на будь-який антибіотик пеніцилінового ряду, інфекційний мононуклеоз і лімфолейкоз.
Наявність в анамнезі тяжких реакцій гіперчутливості (у тому числі анафілаксії), пов’язаних із застосуванням інших бета-лактамних агентів (у тому числі цефалоспоринів, карбапенемів або монобактамів).
Наявність в анамнезі жовтяниці або дисфункції печінки, пов’язаних із застосуванням амоксициліну/клавуланату.

побічні реакції при застосуванні Амоксиклаву Квіктаб, як правило, слабко виражені і швидко минають. Найчастіше виникають розлади з боку травного тракту (діарея, нудота). Цим реакціям можна запобігти, якщо приймати препарат з їжею.
Загальноприйнята класифікація побічних реакцій за частотою: дуже часто (≥1/10), часто (≥1/100, <1/10), нечасто (≥1/1000, <1/100), рідко (≥1/10 000, <1/1000), дуже рідко (<1/10 000), невідомо (частоту неможливо оцінити через відсутність даних).
Інфекції та інвазії: часто — кандидоз статевих органів (виділення та свербіж піхви), шкіри і слизових оболонок; частота невідома — розвиток суперінфекції, надмірне зростання нечутливої мікрофлори.
З боку системи крові: рідко — зворотна лейкопенія (включаючи нейтропенію) та тромбоцитопенія; дуже рідко — зворотний агранулоцитоз і гемолітична анемія, еозинофілія, панцитопенія, мієлосупресія, збільшення часу кровотечі та протромбінового індексу.
З боку нервової системи: нечасто — запаморочення, головний біль, судоми (переважно у пацієнтів з порушеною функцією нирок або при застосуванні високих доз препарату); дуже рідко — зворотна гіперактивність; частота невідома — асептичний менінгіт.
Психічні розлади: дуже рідко — гіперактивність, тривожний стан, безсоння, сплутаність свідомості, ажитація, агресивна поведінка.
З боку травного тракту: дуже часто — діарея; часто — нудота (частіше асоціюється з високими дозами препарату), блювання, біль у животі, анальний свербіж; нечасто — диспепсія, порушення травлення, метеоризм, глосит, стоматит, що асоціюється з прийомом антибіотиків, антибіотикоасоційований коліт (включаючи геморагічний та псевдомембранозний коліт). Є окремі повідомлення про зміну кольору поверхні зубів, однак ці повідомлення стосуються застосування препарату у формі суспензії. Слід дотримуватися гігієни ротової порожнини для попередження цих явищ; дуже рідко — забарвлення язика у чорний колір, «чорний волосатий язик».
З боку сечовидільної системи: дуже рідко — інтерстиціальний нефрит, гематурія, кристалурія.
З боку шкіри: часто — висип, свербіж, кропив’янка; нечасто — поліморфна еритема; дуже рідко — синдром Стівенса — Джонсона, токсичний епідермальний некроліз, бульозний ексфоліативний дерматит, гострий генералізований екзантематозний пустульоз, реакція на ліки у вигляді еозинофілії та системних проявів (DRESS синдром), синдром Лайєлла. При появі будь-якого алергічного дерматиту подальше застосування препарату слід припинити.
З боку імунної системи: часто — ангіоневротичний набряк, анафілаксія, синдром, подібний до сироваткової хвороби, алергічний васкуліт, медикаментозна лихоманка; дуже рідко — тяжкі анафілактоїдні реакції, які потребують невідкладної терапії із застосуванням адреналіну та інших засобів.
Гепатобіліарні порушення: нечасто — помірне підвищення рівня АсАТ і AлАT відзначається у хворих, які отримують лікування антибіотиками групи бета-лактамів; дуже рідко — гепатит і холестатична жовтяниця. Ці явища виникають при застосуванні інших пеніцилінів і цефалоспоринів. Порушення з боку печінки відзначаються переважно у чоловіків і хворих літнього віку і пов’язані з тривалим застосуванням препарату (більше 14 діб). У дітей такі явища виникали дуже рідко.
Ці явища можуть бути тяжкими, але зазвичай мають зворотний характер. Вони розвиваються під час або одразу після лікування, хоча іноді виявляються тільки через кілька тижнів після припинення прийому препарату. Надзвичайно рідко відзначають летальні випадки у пацієнтів з тяжким основним захворюванням або у пацієнтів, які одночасно отримують лікування препаратами, що чинять негативний вплив на печінку.

перед початком терапії амоксициліном/клавулановою кислотою слід ретельно зібрати інформацію щодо попередніх реакцій підвищеної чутливості на пеніциліни, цефалоспорини або інші бета-лактамні препарати (див. ПРОТИПОКАЗАННЯ та ПОБІЧНА ДІЯ).
Повідомлялося про серйозні та в окремих випадках летальні реакції підвищеної чутливості (включаючи анафілактичні реакції та тяжкі шкірні побічні реакції) у пацієнтів, які отримували лікування пеніциліном. Такі реакції більш вірогідні у хворих з підвищеною чутливістю до пеніциліну в анамнезі та пацієнтів з атопічними захворюваннями. При появі алергічної реакції слід припинити застосування амоксициліну/клавуланової кислоти та розпочати відповідну альтернативну терапію. Серйозні анафілактичні реакції потребують негайного лікування із застосуванням адреналіну. Також може виникнути необхідність в оксигенотерапії, в/в введенні стероїдів і підтримці дихальної функції, включаючи інтубацію.
Амоксиклав^® Квіктаб, таблетки, що диспергуються, 875 мг + 125 мг, застосовувати з обережністю у пацієнтів із тяжкими формами алергії або БА в анамнезі.
У разі якщо доведено, що інфекція викликана мікроорганізмом(-ами), чутливим(-ими) до амоксициліну, слід розглянути перехід з амоксициліну/клавуланової кислоти на амоксицилін відповідно до загальноприйнятих настанов.
Амоксиклав^® Квіктаб не підходить для застосування за наявності високого ризику того, що вірогідні збудники захворювання мають знижену чутливість або резистентність до бета-лактамних препаратів, яка не опосередкована бета-лактамазами, чутливими до інгібування клавулановою кислотою. Не слід застосовувати Амоксиклав^® Квіктаб для лікування резистентного до пеніциліну S. pneumoniae.
Тривале застосування в окремих випадках може призвести до надмірного розмноження мікроорганізмів, нечутливих до препарату.
Слід уникати застосування амоксициліну/клавуланової кислоти при підозрі на інфекційний мононуклеоз і лімфоцитарний лейкоз, оскільки в цьому випадку із застосуванням амоксициліну пов’язане виникнення короподібного висипу.
Одночасний прийом алопуринолу під час лікування амоксициліном підвищує ймовірність виникнення алергічних реакцій з боку шкіри.
Виникнення на початку лікування мультиформної еритеми, пов’язаної з утворенням пустул, може бути симптомом гострого генералізованого екзантематозного пустульозу (див. ПОБІЧНА ДІЯ). Така реакція потребує припинення застосування Амоксиклаву Квіктаб та є протипоказанням до подальшого застосування амоксициліну.
Слід з обережністю застосовувати амоксицилін/клавуланову кислоту у пацієнтів з ознаками порушення функції печінки (див. ЗАСТОСУВАННЯ, ПРОТИПОКАЗАННЯ та ПОБІЧНА ДІЯ).
Повідомлялося про ускладнення з боку печінки переважно у чоловіків та пацієнтів літнього віку, що можуть бути пов’язані з тривалим лікуванням. Про такі ускладнення у дітей повідомлялося дуже рідко. У всіх груп пацієнтів симптоми, як правило, виникають під час або незабаром після лікування, проте в окремих випадках можуть з’явитися лише через кілька тижнів після закінчення лікування. Такі явища, як правило, є зворотними. Ускладнення з боку печінки можуть бути тяжкими, у винятково рідкісних випадках — летальними. Такі явища майже завжди виявляли у пацієнтів з тяжким основним захворюванням або тих, хто одночасно приймав препарати з відомим потенційним впливом, що може призвести до ускладнень з боку печінки (див. ПОБІЧНА ДІЯ).
Повідомлялося про зміни печінкових функціональних тестів у деяких хворих, які отримували лікування Амоксиклавом Квіктаб, хоча клінічне значення цього не встановлено.
Існують поодинокі повідомлення про холестатичну жовтяницю, що може мати тяжкий перебіг, але зазвичай є зворотною. Симптоми можуть не виявлятися до 6 тиж після закінчення лікування.
При застосуванні майже всіх антибактеріальних препаратів, включаючи амоксицилін, повідомлялося про антибіотикоасоційований коліт, ступінь тяжкості якого може варіювати від легкого до небезпечного для життя (див. ПОБІЧНА ДІЯ). Тому важливо враховувати цей діагноз пацієнтам з наявною діареєю під час або після прийому будь-яких антибіотиків. При появі антибіотикоасоційованого коліту слід негайно припинити застосування Амоксиклаву Квіктаб, звернутися за медичною допомогою і розпочати відповідне лікування. Застосування протиперистальтичних препаратів у такому разі протипоказано.
При тривалій терапії рекомендується періодична оцінка функцій систем органів, у тому числі функції нирок, печінки та кровотворення.
У пацієнтів, які приймали амоксицилін/клавуланову кислоту, в рідкісних випадках повідомлялося про подовження протромбінового індексу. При одночасному призначенні антикоагулянтів слід здійснювати відповідний контроль. Для підтримки бажаного рівня антикоагуляції може бути потрібна корекція дози антикоагулянтів для перорального застосування (див. ВЗАЄМОДІЯ З ІНШИМИ ЛІКАРСЬКИМИ ЗАСОБАМИ та ПОБІЧНА ДІЯ).
У пацієнтів з порушенням функції нирок та у пацієнтів, які приймають високі дози препарату, можливе виникнення судом (див. ПОБІЧНА ДІЯ).
Пацієнтам з порушенням функції нирок слід скоригувати дозу Амоксиклаву Квіктаб, таблетки, що диспергуються, 500 мг + 125 мг, залежно від ступеня порушення (див. ЗАСТОСУВАННЯ).
Пацієнтам з порушенням функції нирок і кліренсом креатиніну 30 мл/хв і більше змінювати дозу Амоксиклаву Квіктаб, таблетки, що диспергуються, 875 мг + 125 мг, не потрібно. Якщо рівень кліренсу креатиніну <30 мл/хв, застосовувати Амоксиклав^® Квіктаб, таблетки, що диспергуються, 875 мг + 125 мг, не рекомендується (див. ЗАСТОСУВАННЯ).
У пацієнтів зі зниженим діурезом дуже рідко виникала кристалурія, переважно при парентеральній терапії. Під час прийому високих доз амоксициліну слід підтримувати достатнє споживання рідини та діурез з метою зниження ймовірності кристалурії, пов’язаної з амоксициліном. У пацієнтів з катетеризацією сечового міхура слід регулярно перевіряти прохідність катетерів (див. ПЕРЕДОЗУВАННЯ).
Під час лікування амоксициліном слід застосовувати ферментативні методи визначення глюкооксидази при випробуванні на наявність глюкози в сечі, оскільки при застосуванні неферментативних методів є вірогідність отримання хибнопозитивних результатів.
Наявність клавуланової кислоти у препараті Амоксиклав^® Квіктаб може призвести до неспецифічного зв’язування IgG і альбуміну мембранами еритроцитів, що може призвести до хибнопозитивних результатів проби Кумбса.
Повідомлялося про хибнопозитивні результати ферментного імуноаналізу з використанням Platеlia Aspergillus виробництва Bio-Rad Laboratories у пацієнтів, які приймали амоксицилін/клавуланову кислоту та у яких згодом була визнана відсутність інфекції Aspergillus. Повідомлялося про перехресні реакції з полісахаридами та поліфуранозами non-Aspergillus при проведенні імуноферментного аналізу з використанням Рlatelia Aspergillus виробництва Bio-Rad Laboratories.
Тому позитивні результати аналізів у пацієнтів, які отримують лікування амоксициліном/клавулановою кислотою, слід інтерпретувати з обережністю і підтверджувати іншими діагностичними методами.
Кожна таблетка Амоксиклав Квіктаб, 875 мг + 125 мг, містить 25 мг (0,63 ммоль) калію, що необхідно враховувати пацієнтам, які знаходяться на калієзнижувальній дієті.
Олія рицинова гідрогенізована, що входить до складу препарату Амоксиклав Квіктаб, таблетки, що диспергуються, 875 мг + 125 мг, може спричинити гастроінтестинальні розлади.
Кожна таблетка Амоксиклав Квіктаб, 875 мг + 125 мг, містить аспартам у кількості 9,5 мг, що необхідно враховувати хворим на фенілкетонурію.
Застосування у період вагітності або годування грудьми
Вагітність. Репродуктивні дослідження на тваринах (миші та щури) (при застосуванні доз, що у 10 разів перевищували дози для людини) пероральних і парентеральних форм амоксициліну/клавуланової кислоти не виявили жодної тератогенної дії. У ході одного дослідження за участю жінок з передчасним розривом оболонок плода повідомлялося, що профілактичне застосування амоксициліну/клавуланової кислоти може бути пов’язане з підвищенням ризику некротизуючого ентероколіту у новонароджених. Як і при застосуванні інших лікарських засобів, слід уникати застосування препарату у період вагітності, особливо в І триместр, крім випадків, коли користь від застосування препарату переважає потенційний ризик.
Період годування грудьми. Обидва активні компоненти препарату екскретуються у грудне молоко (немає інформації стосовно впливу клавуланової кислоти на немовля, яке знаходиться на грудному вигодовуванні). Відповідно, у немовляти, яке знаходиться на грудному вигодовуванні, можлива поява діареї та грибкової інфекції слизових оболонок, тому годування грудьми слід припинити.
Амоксиклав^® Квіктаб у період годування грудьми можна застосовувати лише тоді, коли, на думку лікаря, користь від застосування переважатиме ризик.
Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні транспортними засобами або іншими механізмами. Досліджень з визначення здатності препарату впливати на швидкість реакції при керуванні транспортними засобами або іншими механізмами не проводили. Однак можливі побічні реакції (такі як алергічні реакції, запаморочення, судоми), які можуть вплинути на здатність керувати автомобілем або іншими механізмами.

препарат не слід застосовувати разом із бактеріостатичними хіміотерапевтичними засобами/антибіотиками (хлорамфенікол, макроліди, тетрацикліни або сульфонаміди, рифампіцин), оскільки в реакціях in vitro при таких комбінаціях спостерігався антагоністичний ефект.
Одночасне застосування алопуринолу під час лікування амоксициліном може збільшити вірогідність алергічних шкірних реакцій. Даних щодо одночасного застосування Амоксиклаву Квіктаб та алопуринолу немає.
Антикоагулянти для перорального застосування та антибіотики пеніцилінового ряду широко застосовують у практиці за відсутності повідомлень про взаємодію. Якщо необхідний одночасний прийом таких препаратів, слід ретельно контролювати протромбіновий індекс або міжнародне нормалізоване відношення при додаванні або припиненні прийому амоксициліну. Крім того, може бути потрібна корекція дози антикоагулянтів для перорального застосування (див. ОСОБЛИВОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ та ПОБІЧНА ДІЯ).
За даними літератури, існують окрeмі повідомлення про збільшення рівня міжнародного нормалізованого співвідношення у пацієнтів, які отримують лікування аценокумаролом або варфарином та приймають амоксицилін. Якщо таке застосування необхідне, слід ретельно контролювати протромбіновий час або рівень міжнародного нормалізованого співвідношення з додаванням або припиненням лікування Амоксиклавом Квіктаб.
Метотрексат. Пеніциліни можуть знижувати виведення метотрексату, що викликає потенційне підвищення токсичності (лейкопенія, тромбоцитопенія, утворення виразок на шкірі).
Пробенецид. Одночасне застосування пробенециду не рекомендується. Пробенецид знижує ниркову канальцеву секрецію амоксициліну. Одночасне застосування пробенециду може призвести до підвищення рівня та тривалості знаходження амоксициліну (але не клавуланової кислоти) у крові.
Мікофенолату мофетил. У хворих, які отримують лікування мікофенолату мофетилом, після початку перорального застосування амоксициліну з клавулановою кислотою може знизитися предозова концентрація активного метаболіту мікофенольної кислоти приблизно на 50%. Ця зміна предозового рівня може не повністю відповідати зміні загальної експозиції мікофенольної кислоти. Таким чином, зміна у дозуванні мікофенолату мофетилу зазвичай не потрібна, якщо немає клінічного підтвердження дисфункції трансплантата. Однак пильне спостереження необхідне під час поєднаного застосування та впродовж деякого часу після антибіотикотерапії.
Як і інші антибіотики, Амоксиклав^® Квіктаб може впливати на мікрофлору кишечнику, що призведе до зниження реабсорбції естрогенів та ефективності комбінованих пероральних контрацептивних засобів.
Амоксицилін може знижувати концентрацію сульфасалазину у плазмі крові.
При одночасному застосуванні препарату з дигоксином можливе підвищення ступеня всмоктування останнього.
Препарат не слід застосовувати разом із дисульфірамом.

симптоми. Можуть розвиватися симптоми розладів ШКТ та порушення балансу рідини та електролітів. Виявлена кристалурія, пов’язана з прийомом амоксициліну, що в окремих випадках призводила до ниркової недостатності (див. ОСОБЛИВОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ).
У пацієнтів з порушенням функції нирок та у пацієнтів, які приймають високі дози препарату, можливе виникнення судом.
Повідомлялося про осідання амоксициліну у катетерах сечового міхура, переважно після в/в введення у високих дозах. Слід регулярно перевіряти прохідність катетерів (див. ОСОБЛИВОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ).
Лікування. Порушення з боку ШКТ можна лікувати симптоматично, звертаючи увагу на баланс рідини/електролітів.
Амоксицилін/клавуланова кислота можуть бути виведені з кровотоку за допомогою гемодіалізу.

при температурі не вище 25 °C у сухому місці.
Зберігати у недоступному для дітей місці.