• Кабинет
  • АЗИТЕР® (AZYTER®)

    Склад і форма випуску

    краплі очні, розчин 15 мг/г контейнер однодозовий 250 мг, № 6Ціни в аптеках
    Азитроміцин
    15 мг/г
    № UA/16891/01/01 від 16.08.2018 до 16.08.2023
    B За рецептом

    Фармакологічні властивості

    фармакодинаміка. Азитроміцин є макролідним антибіотиком другого покоління, що належить до групи азалідів.

    Механізм дії азитроміцину полягає в інгібуванні синтезу бактеріального білка за рахунок зв’язування з 50 S-субодиницею рибосом і пригнічення транслокації пептидів.

    Гранична концентрація. Нижче представлені мінімальні інгібуючі концентрації (МІК) для мікроорганізмів при зазначених показаннях (див. ПОКАЗАННЯ).

    Слід відзначити, що представлені нижче граничні значення МІК і спектр дії in vitro призначені для системного застосування. Такі МІК не показані у разі місцевого застосування в очі, враховуючи концентрації, які досягаються in situ, та фізико-хімічні умови, що можуть вплинути на загальну активність антибіотика у місці застосування.

    EUCAST (Європейський комітет з тестування чутливості до антимікробних препаратів) встановив для азитроміцину такі граничні концентрації:

    Haemophilus influenzae: чутливість ≤0,12 мг/л і резистентність >4 мг/л;

    Moraxella catarrhalis: чутливість ≤0,5 мг/л і резистентність >0,5 мг/л;

    Neisseria gonorrhoeae: чутливість ≤0,25 мг/л і резистентність >0,5 мг/л;

    Staphylococcus spp.*: чутливість ≤1,0 мг/л і резистентність >2,0 мг/л;

    Streptococcus pneumoniae: чутливість ≤0,25 мг/л і резистентність >0,5 мг/л;

    Streptococcus А, В, C, G: чутливість ≤0,25 мг/л і резистентність >0,5 мг/л.

    *spp. включає всі види класу.

    EUCAST зазначає, що для визначення чутливості до азитроміцину означених мікроорганізмів може бути використаний еритроміцин.

    Поширеність набутої резистентності може змінюватися залежно від місцевості і часу для окремих видів, тому місцева інформація про резистентність необхідна, особливо при лікуванні тяжких інфекцій. У разі потреби можна звернутися за кваліфікованою порадою, якщо місцева поширеність резистентності є такою, що ефективність препарату при лікуванні принаймні деяких типів інфекцій є сумнівною.

    Механізм резистентності. Загалом резистентність різних видів бактерій до макролідів пов’язують із дією одного з трьох механізмів: модифікація клітини-мішені, інактивація антибіотика або активне виведення антибіотика (ефлюкс) з клітини. У бактерій існують різні системи виведення речовин з клітини. У стрептококів система виведення значною мірою контролюється генами mef, що призводить до формування обмеженої резистентності до макролідів (фенотип М). Модифікація мішені метилазою, що контролюється геном erm (фенотип MLSB), може призвести до перехресної резистентності стосовно різних класів антибіотиків.

    Повна перехресна резистентність до еритроміцину, азитроміцину, інших макролідів і лінкозамідів та стептограміну В існує між Streptococcus pneumoniae, β-гемолітичним стрептококом групи А, Enterococcus faecalis та Staphylococcus aureus, включаючи метицилінрезистентний золотистий стафілокок (MRSA).

    Конститутивні мутанти в індуцибельно резистентних штамах з erm (A) або erm (C) можуть бути відібрані in vitro при їх низькій концентрації ~107 КУО за наявності азитроміцину.

    Спектр антибактеріальної активності азитроміцину щодо видів бактерій відповідно до показань

    Зазвичай чутливі види

    Аероби грамнегативні: Moraxella (Branhamella) catarrhalis, Neisseria gonorrhoae1, Haemophilus influenzae$, Haemophilus parainfluenzae$.

    Інші: Chlamydia trachomatis*.

    Види, які можуть набувати резистентності

    Аероби грампозитивні: Staphylococcus aureus (метициліностійкий і метициліночутливий), Staphylococcus coagulase negative (метициліностійкий і метициліночутливий), Streptococcus pneumoniae, Streptococcus pyogenes, Streptococci viridans, Streptococcus agalactiae, Streptococcus групи G.

    Стійкі види

    Аеробні грампозитивні: Corynebacterium spp., Enterococcus faecium.

    Аеробні грамнегативні: Pseudomonas aeruginosa, Acinetobacter, Enterobacteriaceae.

    *Клінічна ефективність продемонстрована на чутливих штамах, виділених відповідно до затверджених показань.

    $Проміжна природна чутливість.

    1Кон’юнктивіт, спричинений Neisseria gonorrhoeae, потребує системного лікування (див. ОСОБЛИВОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ).

    Інформація з клінічних випробувань

    Трахоматозний кон’юнктивіт, спричинений Chlamydia trachomatis. У рандомізованому подвійному сліпому випробуванні, що тривало протягом 2 міс, порівнювали Азитер з однією дозою азитроміцину перорально для лікування трахоми у 670 дітей (віком 1–10 років). Ефективність препарату Азитер після застосування його 2 рази на добу протягом 3 днів (96,3%) суттєво не відрізнялася від такої для азитроміцину, що застосовувався перорально (96,6%).

    Масова терапія, лікування і профілактика трахоми препаратом Азитер (закапування 2 рази на добу протягом 3 днів) у всіх категорій населення (від народження) оцінювалася в ході IV етапу багатоцентрового відкритого непорівняльного дослідження, що проводилося на півночі Камеруну (112 000 хворих). На прикладі 2400 дітей віком ≥1–<10 років поширеність активної трахоми, що становила 31,1% до закапування препаратом Азитер, знизилася до 6,3% через 1 рік і до 3,1% на 2-й і 3-й рік.

    Не спостерігалося жодних серйозних побічних дій у населення, яке отримувало лікування зазначеним препаратом.

    Гнійний бактеріальний кон’юнктивіт. У рандомізованому сліпому дослідженні в різних географічних районах Європи, Північної Африки та Індії порівнювали препарат Азитер, який закапували 2 рази на добу протягом 3 днів, із тобраміцином 0,3% (очні краплі), який закапували кожні 2 год протягом 2 днів, потім 4 рази на добу протягом 5 днів 1043 пацієнтам з гнійним бактеріальним кон’юнктивітом, у тому числі 109 дітям віком до 11 років, 5 новонародженим (від народження до 27 днів) і 38 немовлятам та дітям ясельного віку (від 28 днів до 23 міс).

    Клінічне одужання протягом 9 днів із Азитер (87,8%) суттєво не відрізнялося від результату лікування із застосуванням тобраміцину (89,4%). Мікробіологічний статус одужання із застосуванням препарату Азитер був порівнянний із таким при застосуванні терапії тобраміцином.

    Діти. Ефективність і безпека застосування препарату Азитер були продемонстровані при лікуванні хворих дітей віком ≤18 років у рандомізованому сліпому закритому дослідженні, в якому порівнювали дію препарату Азитер (закапування 2 рази на добу протягом 3 днів) із дією тобраміцину (закапування кожні 2 год протягом 2 днів, потім 4 рази на добу протягом 5 днів) у 282 дітей з гнійним бактеріальним кон’юнктивітом (до підгрупи пацієнтів від народження до 24 міс входили 148 осіб). Клінічне одужання очей, які були найбільш уражені, на 3-й день було значно вище в групі, в якій застосовувався Азитер (47%), у порівнянні з групою, у якій застосовувався тобраміцин (28%). На 7-й день 89% пацієнтів, які отримували Азитер (закапування 2 рази на добу протягом 3 днів), були вилікувані порівняно з 78% пацієнтів, які отримували тобраміцин. Щодо бактеріологічного статусу на 7-й день відсутня статистична відмінність між обома досліджуваними групами. Препарат Азитер добре переносився у всіх вікових групах. Не виявлено жодної нової побічної дії у дітей. Коротка тривалість лікування азитроміцином 1,5%, невелика кількість необхідних введень і полегшене закапування крапель дітям були оцінені як дітьми, так і їхніми батьками.

    Фармакокінетика. Азитроміцин не визначався у плазмі крові хворих на бактеріальний кон’юнктивіт після застосування препарату Азитер в межах рекомендованих доз (межа чутливості: 0,0002 мкг/мл у плазмі крові). Дослідження фармакокінетики у дітей не проводилися.

    Показання АЗИТЕР

    Азитер призначено для місцевої антибактеріальної терапії кон’юнктивітів, спричинених чутливими до нього штамами, у дітей з перших днів життя та дорослих, а саме: гнійного бактеріального кон’юнктивіту; трахоматозного кон’юнктивіту, спричиненого Chlamydia trachomatis.

    Застосування АЗИТЕР

    для закапування в очі.

    Необхідно, щоб лікар надав пацієнту рекомендації щодо належного застосування антибактеріального засобу.

    Дорослі. Закапувати по 1 краплі в кон’юнктивальний мішок 2 рази на добу, вранці і ввечері. Курс лікування — 3 дні.

    Немає необхідності продовжувати лікування понад 3 дні.

    Дотримання режиму дозування має велике значення для успіху лікування.

    Пацієнти похилого віку. Немає необхідності в корекції дози.

    Порядок застосування.

    1. Вимийте руки, зручно станьте або сядьте.

    2. Відтягніть пальцем нижню повіку ураженого ока вниз.

    3. Піднесіть кінчик відкритого однодозового контейнера якомога ближче до ока, але не торкайтесь ним ока.

    4. Обережно стисніть контейнер, щоб одна крапля потрапила до ока, і відпустіть нижню повіку.

    5. Закрийте очі і затисніть пальцем внутрішній кут закапаного ока на 1 хв.

    6. Повторіть всі вищеописані дії з другим оком, якщо так призначив лікар.

    7. Однодозовий контейнер із залишками розчину слід викинути одразу після використання. Не зберігайте його для подальшого використання.

    При застосуванні кількох офтальмологічних засобів місцевої дії препарати слід застосовувати з інтервалом щонайменше 15 хв.

    Діти. Застосовують дітям від народження. Дозування — як зазначено для дорослих у розділі ЗАСТОСУВАННЯ. Немає необхідності в корекції дози для дітей (див. ОСОБЛИВОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ і Фармакодинаміка).

    Протипоказання

    гіперчутливість до азитроміцину чи іншого макроліда або будь-якого іншого компонента препарату.

    Побічна дія

    під час клінічних досліджень і постмаркетингових спостережень застосування препарату Азитер 15 мг/г, краплі очні, розчин, повідомлялося про нижчеперелічені побічні реакції, пов’язані із лікуванням.

    Побічні дії розподілені за частотою таким чином: дуже часто (≥1/10), часто (≥1/100, <1/10), нечасто (≥1/1000, <1/100), рідко (≥1/10 000, <1/1000) та дуже рідко (<1/10 000), невідомо (неможливо встановити на підставі наявних даних).

    З боку імунної системи: нечасто — набряк Квінке*, реакції гіперчутливості.

    З боку органа зору (у місці введення): дуже часто — дискомфорт в очах (свербіж, печіння, поколювання), часто — затуманення зору, відчуття злипання повік, відчуття чужорідного тіла; нечасто — кон’юнктивіт*, алергічний кон’юнктивіт*, кератит*, екзема повік*, набряк повік*, алергія очей*, гіперемія кон’юнктиви, підвищена сльозотеча, еритема повік.

    Розлади шкіри та підшкірної тканини: невідомо (неможливо оцінити на підставі доступних даних, розлади описані відповідно до можливої побічної дії при системному введенні) — токсичний епідермальний некроліз$, реакція на лікарський засіб з еозинофілією та системними симптомами (DRESS-синдром)$, синдром Стівенса — Джонсона (SJS)$, ексфоліативний дерматит$, гострий генералізований екзантематозний пустульоз (AGEP)$.

    *Побічні реакції не спостерігалися під час клінічних досліджень Азитер. Ці побічні реакції спостерігалися під час постмаркетингових досліджень застосування азитроміцину. Частота розрахована за формулою 3/X, де X — загальна кількість населення, задіяного у всіх дослідженнях і клінічних випробуваннях, або відповідає частоті 3/879 — «нечасто».

    $ Екстраполюючи системний вплив. В той же час після застосування препарату Азитер в межах рекомендованих доз азитроміцин у плазмі крові хворих не визначався і системного впливу не мав.

    Діти. Клінічні дослідження в педіатрії довели, що рівень безпеки застосування у дітей не відрізняється від такого у дорослих. Нових небажаних ефектів не виявлено. Рівні безпеки в різних педіатричних підгрупах були також подібними (див. ФАРМАКОЛОГІЧНІ ВЛАСТИВОСТІ).

    Особливості застосування

    препарат не призначений для перорального або ін’єкційного застосування, у тому числі для періокулярної або внутрішньоочної ін’єкції.

    У разі алергічної реакції лікування слід припинити.

    Пацієнт повинен бути поінформований про те, що не треба продовжувати застосування препарату >3 діб, навіть якщо наявні залишкові ознаки бактеріального кон’юнктивіту.

    Зменшення вираженості симптомів, як правило, відмічають впродовж 3 діб застосування. За відсутності ознак поліпшення після цього терміну необхідно переглянути призначене лікування.

    При бактеріальному кон’юнктивіті контактні лінзи на період лікування не використовують.

    При системному застосуванні азитроміцину були зареєстровані випадки фульмінантного гепатиту, який може призвести до печінкової недостатності, що загрожує життю. При місцевому застосуванні в очі цей ризик не очікується, остільки системний вплив активної речовини клінічно незначущий (див. Фармакокінетика).

    Гіперчутливість. Як і у випадку системного застосування еритроміцину та інших макролідів, є повідомлення про рідкісні серйозні алергічні реакції, включаючи ангіоневротичний набряк і анафілаксію (рідко летальні); дерматологічні реакції, включаючи гострий генералізований екзантематозний пустульоз (AGEP), синдром Стівенса — Джонсона (SJS), токсичний епідермальний некроліз (рідко летальний), реакцію на лікарський засіб з еозинофілією та системними симптомами (DRESS). Деякі з цих реакцій, пов’язаних з азитроміцином, призводили до виникнення повторних симптомів і потребували більш тривалого періоду спостереження та лікування.

    У випадку виникнення алергічних реакцій застосування препарату слід припинити і розпочати відповідну симптоматичну терапію. Лікарі повинні враховувати, що прояви алергічних симптомів можуть повторно виникнути після припинення симптоматичної терапії.

    Дитячий вік. Порівняльних досліджень з ефективності та безпеки щодо застосування препарату Азитер, крапель очних, для лікування трахоматозного кон’юнктивіту у дітей віком до 1 року не проводилося. Однак немає жодних відомих проблем з безпеки або різниці в патофізіології захворювання, через що необхідно було б виключити його використання для лікування дітей віком до 1 року за цим показанням, враховуючи клінічний досвід лікування дітей віком від 1 року і досвід застосування препарату дітям від народження для лікування гнійних бактеріальних кон’юнктивітів.

    Застосування у новонароджених. На підставі міжнародного консенсусу щодо захворювань очей і статевих шляхів, які можуть передаватися новонародженим, нетрахоматозний (хламідійний) кон’юнктивіт, спричинений Chlamydia trachomatis, а також кон’юнктивіт, спричинений Neisseria gonorrhoeae, потребують системного лікування.

    У новонароджених і дітей віком до 3 міс системні інфекції (наприклад пневмонія, бактеріємія, спричинена Chlamydia trachomatis) можуть супроводжуватися кон’юнктивітом. У разі підозри необхідно провести диференційну діагностику та, за необхідності, призначити системне лікування.

    Застосування у період вагітності або годування грудьми. Оскільки системний вплив азитроміцину є клінічно незначним, препарат можна застосовувати у період вагітності та годування грудьми.

    Репродуктивна функція. Дані, отримані після випробування на тваринах, не вказують на наявність впливу застосування азитроміцину на репродуктивну функцію чоловіків чи жінок. Дані про вплив на репродуктивну функцію людини відсутні. Але, оскільки системний вплив азитроміцину є клінічно незначущим, жодного впливу на репродуктивну функцію не очікується.

    Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортними засобами або іншими механізмами. Після закапування можлива тимчасова втрата чіткості зору. У такому випадку пацієнт повинен зачекати, доки не відновиться нормальний стан зору, перед тим як керувати транспортними засобами або іншими механізмами.

    Взаємодія з іншими лікарськими засобами

    спеціальних досліджень щодо взаємодії з препаратом Азитер не проводили.

    Оскільки відсутня системна дія препарату Азитер, крапель очних, при закапуванні в очі (не виявлено помітних концентрацій азитроміцину у плазмі крові, див. Фармакокінетика), жодної взаємодії азитроміцину з іншими лікарськими засобами при пероральному застосуванні не очікується.

    У разі одночасного застосування з препаратом Азитер інших препаратів у формі очних крапель необхідно дотримуватися 15-хвилинної перерви між застосуванням, при цьому Азитер закапується останнім.

    Передозування

    загальна кількість азитроміцину, призначена для лікування обох очей, занадто мала, щоб спричинити прояви передозування у разі в/в або перорального введення вмісту однодозового контейнера.

    Умови зберігання

    при температурі від 2 °С до 8 °С. Зберігати однодозові контейнери у саше з метою захисту від світла. Зберігати у недоступному для дітей місці.

    Дата додавання: 13.04.2020 р.
    © Компендиум 2019

    Інструкція

    На нашому сайті застосовуються файли cookies для більшої зручності використання та покращенняя роботи сайту. Продовжуючи, ви погоджуєтесь з застосуванням cookies.
    Developed by Maxim Levchenko