Торасемід: від чого допомагає, як приймати та що контролювати при прийомі препарату

Що таке торасемід?

Торасемід — це сечогінний препарат (петльовий діуретик), який приймають для виведення надмірної рідини з організму та зниження артеріального тиску. Торасемід призначають при серцевій недостатності, артеріальній гіпертензії, а також при набряках, пов’язаних із захворюваннями серця, нирок або печінки¹.

Торасемід — це петльовий діуретик, як і фуросемід. Порівняно з фуросемідом він зазвичай має більш передбачуване всмоктування та в деяких випадках викликає трохи меншу втрату калію. Однак торасемід не є калійзберігальним препаратом².

Торасемід не лікує причину захворювання — він контролює симптом (затримку рідини) та знижує ризик ускладнень, пов’язаних з перевантаженням серця та судин рідиною.

Коротко про головне:

• торасемід — сечогінний препарат (петльовий діуретик), який сприяє виведенню з організму надмірної кількості рідини та солі;
• призначають при набряках, пов’язаних із серцевою недостатністю, захворюваннями нирок та печінки, а також при артеріальній гіпертензії;
• випускається у формі таблеток та розчину для ін’єкцій;
• можливі побічні ефекти: запаморочення, зниження артеріального тиску, зневоднення, порушення електролітного балансу (зниження рівня калію, натрію та інших електролітів);
• протипоказаний при анурії, тяжких порушеннях водно-електролітного балансу, печінковій комі, вираженій гіповолемії та алергії на препарат;
• при тривалому прийомі рекомендується регулярний контроль артеріального тиску, функції нирок та рівня електролітів у плазмі крові;
• передозування торасемідом може призвести до вираженого зневоднення, зниження артеріального тиску, порушення електролітного балансу, сплутаності свідомості та порушення функції нирок.

Які форми випуску торасеміду існують?

В аптеках можна придбати:

• таблетки по 5, 10, 20, 50, 100 та 200 мг;
• розчин для ін’єкцій, 5 мг/мл; по 2 та 4 мл в ампулі або у флаконі;
• розчин для ін’єкцій, 20 мг/2 мл, 2 мл в ампулі; по 20 мг/4 мл, 4 мл в ампулі.

Наскільки торасемід актуальний?

Торасемід — сучасний петльовий діуретик, який приймають для усунення надмірної кількості рідини в організмі. Він допомагає зменшити набряки та вираженість задишки. Згідно з рекомендаціями Європейського товариства кардіологів (European Society of Cardiology — ESC) та Американського коледжу кардіології, Американської кардіологічної асоціації та Товариства з серцевої недостатності Америки (American College of Cardiology / American Heart Association / Heart Failure Society of America — ACC / AHA / HFSA), препарат є частиною комплексного лікування при серцевій недостатності.

Коли призначають торасемід?

• Набряки при хронічній серцевій недостатності — препарат приймають з метою зменшення затримки рідини та застійних явищ, вираженості задишки, зменшення маси тіла за рахунок зайвої рідини³;
• набряки при захворюваннях нирок, включаючи нефротичний синдром;
• набряки та асцит при захворюваннях печінки (у тому числі цироз);
• артеріальна гіпертензія — як самостійно, так і поєднано з іншими препаратами¹.

При яких набряках торасемід може не допомогти?

Діуретик може бути малоефективним при:

• венозних набряках (наприклад при хронічній венозній недостатності);
• лімфатичних набряках (порушенні відтоку лімфи);
• набряку, пов’язаному з прийомом деяких лікарських засобів;
• ендокринних причинах (наприклад при порушеннях функції щитовидної залози).

У всіх випадках набряків необхідно лікувати основне захворювання. При перерахованих станах прийом торасеміду зазвичай не усуває причину набряків і може бути недостатньо ефективним, тому основну увагу приділяють лікуванню захворювання, яке їх викликало.

Чи можна приймати торасемід при підвищеному артеріальному тиску?

Так. У невисоких дозах (2,5–5 мг на добу) торасемід можна приймати для лікування артеріальної гіпертензії — самостійно або разом з іншими препаратами для зниження артеріального тиску.

При цьому вибір схеми терапії залежить від рівня артеріального тиску, супутніх захворювань та загального стану пацієнта. У пацієнтів з легкою та помірною есенціальною гіпертензією торасемід, який призначають 1 раз на добу, забезпечує адекватний контроль артеріального тиску, при цьому стабільний ефект досягався за 8–12 тиж терапії¹.

Чи можна приймати торасемід при серцевій недостатності?

Так, торасемід рекомендований пацієнтам із хронічною серцевою недостатністю^{3, 4}.

Чи можна приймати торасемід при нирковій недостатності?

Так, торасемід можна приймати при нирковій недостатності, але лише за призначенням лікаря. Препарат залишається ефективним навіть при значному зниженні функції нирок.

Важливо! Торасемід та його метаболіти практично не виводяться при гемодіалізі та гемофільтрації, тому ці методи не дозволяють прискорити виведення препарату з організму та не усувають його дію¹.

Як приймати торасемід при нирковій недостатності?

Дозу торасеміду підбирає лікар індивідуально з урахуванням ступеня зниження функції нирок, вираженості набряків та відповіді організму на лікування.

При погіршенні роботи нирок, зменшенні кількості сечі — для досягнення необхідного сечогінного ефекту іноді можуть знадобитися вищі дози препарату. При помірній хронічній хворобі нирок максимальна ефективна доза зазвичай становить 20–50 мг/добу, а при тяжкій — 50–100 мг/добу^5,6.

Як приймати торасемід пацієнтам з печінковою недостатністю?

При захворюваннях печінки, включно з цирозом з асцитом, торасемід можуть призначати для зменшення затримки рідини, але під контролем лікаря.

Дозу діуретика підбирають індивідуально з урахуванням стану печінки та нирок, вираженості набряків, рівня електролітів та загального стану пацієнта. Під час лікування може знадобитися контроль аналізів крові (рівня електролітів — калію, натрію, магнію, а також показників функції нирок — креатиніну та сечовини) для своєчасного виявлення порушень водно-сольового балансу.

Важливо! При тяжкій печінковій недостатності з печінковою комою або прекомою прийом торасеміду протипоказаний.

Як діє торасемід?

Торасемід діє в нирках, блокуючи зворотне всмоктування натрію і хлору (специфічний переносник Na⁺ / K⁺ / 2Cl⁻) в одному з відділів ниркових канальців — висхідної частини петлі Генле. У результаті натрій, калій та хлор перестають всмоктуватися назад у кров і разом з водою виводяться із сечею. Так реалізується сечогінний (діуретичний) та солевивідний (салуретичний) эффект⁵. Чим вище доза препарату, тим вираженіша блокада реабсорбції і більший об’єм виділеної рідини, сильніший сечогінний ефект.

Завдяки цим ефектам торасеміду зменшується об’єм циркулюючої крові, знижуються артеріальний тиск та навантаження на серце. Згідно з результатами дослідження, торасемід може чинити сприятливий вплив на серце і уповільнювати зміни серцевого м’яза, що виникають при серцевій недостатності. Однак поки що немає переконливих доказів того, що він знижує ризик летального результату краще, ніж фуросемід².

Важливо! Торасемід діє дозозалежно: у невисоких дозах проявляє помірний сечогінний ефект, а у більш високих — приймають для лікування виражених набряків при серцевій недостатності, захворюваннях нирок або печінки.

Коли починає діяти торасемід?

• Після прийому всередину препарат зазвичай діє через 1 год, а максимальний сечогінний ефект розвивається через 1—3 год^{1, 5};
• при внутрішньовенному введенні діуретик діє значно швидше — через близько 10 хв^{1, 7}.

Прийом їжі може незначно сповільнити початок дії торасеміду в таблетках (на близько 30 хв), але не знижує його ефективність, тому препарат можна приймати незалежно від прийому їжі¹.

Скільки часу діє торасемід?

Незалежно від способу введення (таблетки або ін’єкція), загальна тривалість сечогінного ефекту діуретика становить близько 6–12 год (табл. 1)^{1, 5, 7}.

Дія торасеміду значно довша, ніж у петльового діуретика — фуросеміду. Це дозволяє зменшити вираженість коливання об’єму виділеної сечі протягом доби⁸.

Через скільки часу і як виводиться торасемід із організму?

Виведення торасеміду відбувається як через печінку (80%), так і через нирки (20%) у незмінному вигляді, період напіввиведення — близько 3,5 год.

При захворюваннях печінки або серцевої недостатності період напіввиведення препарату може збільшуватися, але клінічно значущого накопичення препарату зазвичай не відбувається⁵.

Що краще: таблетки чи внутрішньовенний торасемід?

Обидві форми препарату забезпечують виражений сечогінний ефект. Таблетки мають високу біодоступність, тому у більшості пацієнтів їхня дія порівнянна із внутрішньовенним введенням. Внутрішньовенну форму частіше застосовують в екстрених ситуаціях або в умовах стаціонару.

Як правильно приймати торасемід?

• Препарат зазвичай приймають 1 раз на добу, якщо лікар не призначив іншу схему лікування;
• не слід самостійно змінювати дозу або припиняти лікування діуретиком без консультації лікаря¹.

Торасемід: до або після їди?

Торасемід можна приймати як до, так і після їди. З практичної точки зору краще вибрати ранковий прийом (натще або після сніданку), щоб підвищене сечовиділення не заважало нічному сну⁹.

Прийом їжі може трохи відтермінувати час досягнення максимальної концентрації у плазмі крові (на близько 30 хв), але не впливає на загальну ефективність та повноту всмоктування препарату.

Яку дозу торасеміду слід приймати?

Дозу та режим прийому торасеміду визначає лікар індивідуально залежно від діагнозу, тяжкості набрякового синдрому, показників функції нирок та печінки. Початкові дози, як правило, мінімальні, з поступовим титруванням під контролем лікаря (табл. 2)^{1, 5}.

Якою є максимальна добова доза торасеміду?

• При артеріальній гіпертензії — 10 мг¹;
• при серцевій недостатності та хронічній хворобі нирок — 200 мг/добу¹;
• при цирозі печінки — 40 мг⁵.

Що робити, якщо пропустили прийом торасеміду?

Якщо ви пропустили прийом лікарського засобу, не приймайте подвійну дозу. Якщо згадали про це незабаром після звичайного прийому — можна прийняти препарат, якщо до наступного прийому ще достатньо часу. Якщо час наступного прийому вже близький, пропущену дозу слід пропустити.

Регулярні пропуски прийому препарату можуть знизити ефективність лікування. Якщо це часто відбувається, обговоріть з лікарем можливу корекцію схеми прийому.

Чому після прийому торасеміду кількість сечі не збільшилася?

Іноді сечогінний ефект торасеміду може бути менш вираженим. Можливі причини:

• підвищений рівень солі в раціоні — велика кількість натрію зумовлює затримку рідини та може знижувати ефект діуретика;
• пропуск прийому препарату або неправильне застосування — нерегулярний прийом послаблює очікуваний ефект;
• прийом нестероїдних протизапальних препаратів (НПЗП) (наприклад ібупрофену, диклофенаку та ін.) — ці препарати можуть послаблювати дію діуретиків та зумовлювати затримку рідини;
• погіршення функції нирок — при зниженні роботи нирок реакція на сечогінні засоби може змінюватися;
• діуретична резистентність — при деяких станах, наприклад, тяжкій серцевій недостатності, чутливість до дії діуретиків може знижуватися.

Чи можна різко відмінити прийом торасеміду?

Не припиняйте прийом торасеміду самостійно. Лікар може відмінити препарат відразу або поступово знизити його дозу — це залежить від причини призначення, наявності набряків, артеріального тиску, маси тіла, функції нирок та рівня електролітів у плазмі крові.

Торасемід не викликає фізичної залежності (класичного синдрому відміни). Однак різка відміна у пацієнтів із серцевою або нирковою недостатністю може призвести до повторного накопичення рідини, збільшення набряків та вираженості задишки, підвищення артеріального тиску та погіршення перебігу основного захворювання.

Як правильно відміняти торасемід?

• Поступове зниження дози, маси тіла та артеріального тиску;
• контроль електролітів плазми крові та функції нирок на етапі зниження дози;
• за необхідності — тимчасова заміна на діуретик з іншим механізмом дії або комбінована схема;
• регулярний моніторинг ознак затримки рідини (збільшення маси тіла, набряки, задишка) після відміни.

Що важливо контролювати під час прийому торасеміду?

Для оцінки ефективності та безпеки лікування лікар може рекомендувати контролювати деякі показники (табл. 3).

Частота контролю залежить від стану пацієнта, причини призначення та дози препарату, супутніх захворювань. Універсальної схеми обстежень для всіх пацієнтів немає — її визначає лікар індивідуально.

Які побічні ефекти в торасеміду?

Більшість побічних ефектів торасеміду пов’язані з підвищеним виведенням рідини та електролітів, а їх ризик зростає при високих дозах або тривалому прийомі (табл. 4)^{1, 5, 6, 7}.

Окремо варто відзначити фотосенсибілізацію — підвищену чутливість шкіри до сонячного світла на тлі прийому торасеміду, тому під час лікування слід уникати тривалого перебування на сонці.

Чи може торасемід чинити токсичну дію?

При дотриманні призначеної дози токсичну дію діуретика фіксують рідко. Ризик підвищується при передозуванні або при одночасному прийомі з деякими препаратами, які можуть підвищувати концентрацію торасеміду в плазмі крові.

Специфічного антидоту немає, тому лікування спрямоване на усунення симптомів та корекцію порушень водно-електролітного балансу, об’єму циркулюючої крові та артеріального тиску⁵.

Які існують прояви передозування торасеміду?

Основні симптоми передозування пов’язані з надмірним зменшенням кількості рідини та електролітів:

• виражене зниження артеріального тиску, аж до колапсу;
• різка слабкість, запаморочення, сплутаність свідомості;
• значна спрага, сухість слизових оболонок;
• судоми (через електролітні порушення);
• порушення серцевого ритму (внаслідок гіпокаліємії та гіпомагніємії);
• зменшення об’єму виділеної сечі, аж до гострої ниркової недостатності при тяжкій формі зневоднення;
• у тяжких випадках — шоковий стан.

Що робити при передозуванні торасемідом?

• Негайно звернутися по медичну допомогу;
• до огляду лікаря не слід самостійно приймати інші препарати чи змінювати лікування;
• заповнити об’єм рідини для усунення зневоднення та зниження артеріального тиску;
• здійснити корекцію електролітних порушень (рівня калію, натрію, магнію);
• контролювати функцію нирок, артеріального тиску та серцевого ритму;
• провести симптоматичну терапію — за необхідності.

Коли потрібно терміново звернутися до лікаря?

Необхідна негайна медична допомога за таких станів, як:

• різке зниження артеріального тиску, непритомність;
• виражена слабкість, сплутаність свідомості;
• значне зменшення об’єму сечі або повна її відсутність;
• судоми;
• прискорене або неритмічне серцебиття;
• ознаки тяжкої алергічної реакції (набряк обличчя, губ, язика, утруднення дихання, генералізований висип);
• різке погіршення слуху чи дзвін у вухах;
• виражена та прогресуюча задишка, збільшення набряків (може вказувати на неефективність поточної схеми лікування та необхідність її перегляду).

Що робити, якщо після прийому торасеміду знизився артеріальний тиск?

Якщо артеріальний тиск трохи знизився, але самопочуття залишається нормальним, слід виміряти артеріальний тиск повторно, оцінити симптоми та повідомити лікаря, особливо якщо такі епізоди повторюються.

Якими є ознаки небезпечної артеріальної гіпотензії (значного зниження артеріального тиску)?

• Виражене запаморочення, неможливість впевнено стояти чи ходити;
• переднепритомний стан або непритомність;
• сплутаність свідомості, незвичайна сонливість, різка слабкість;
• холодний піт, блідість шкіри, виражена слабкість;
• прискорене серцебиття або відчуття перебоїв у роботі серця;
• біль у грудній клітці, виражена задишка;
• різке зменшення кількості сечі.

Який алгоритм дій при небезпечному зниженні артеріального тиску?

1. Необхідно терміново викликати швидку медичну допомогу, якщо знижений артеріальний тиск супроводжується:

• непритомністю чи втратою свідомості;
• сплутаністю свідомості;
• вираженою слабкістю, неможливістю стати;
• болем у грудній клітці, значною задишкою;
• порушенням серцевого ритму;
• різким зменшенням кількості сечі.

2. До приїзду швидкої допомоги рекомендовано:

• лягти на спину та підняти ноги (якщо немає вираженої задишки);
• різко не вставати;
• виміряти артеріальний тиск та пульс, якщо є можливість;
• підготувати список препаратів, що приймалися, включно з дозою торасеміду.

3. Якщо симптоми помірні, але повторюються:

• зв’язатися з лікарем найближчим часом для оцінки лікування;
• не змінювати самостійно дозу та не скасовувати прийом торасеміду.

Які існують протипоказання до прийому торасеміду?

Прийом торасеміду протипоказаний за наявності таких факторів, як:

• алергія на торасемід або сульфаніламідні препарати (перехресна чутливість);
• анурія (повна відсутність сечоутворення);
• тяжка печінкова недостатність з комою або прекомою;
• виражені порушення електролітного балансу, які не піддаються корекції;
• значне зменшення об’єму циркулюючої крові або виражене зневоднення;
• період годування грудьми;
• дитячий вік (у зв’язку з нестачею даних)^{1, 5, 7}.

З чим не слід приймати торасемід і чи можна поєднувати його з іншими препаратами?

Існує низка лікарських засобів, з якими не рекомендовано поєднувати торасемід (табл. 5).

Важливо! Повний список лікарських взаємодій потрібно обговорювати з лікарем.

Наскільки ефективним є торасемід?

Торасемід ефективно зменшує затримку рідини. По сечогінній дії 20 мг торасеміду відповідають близько 40 мг фуросеміду⁵. При цьому торасемід діє довше, тому його зазвичай приймають 1 раз на добу.

Результати клінічних досліджень свідчать, що порівняно з фуросемідом торасемід може мати деякі переваги:

• у дослідженні TRANSFORM-HF із залученням 2859 пацієнтів при прийомі торасеміду не виявлено переваг перед фуросемідом щодо зниження загального летального результату (26,1 проти 26,2%) та госпіталізацій протягом 12 міс. При цьому завдяки більш передбачуваній фармакокінетиці та тривалій дії торасемід у багатьох пацієнтів забезпечує більш стабільний сечогінний ефект. Тому вибір між торасемідом і фуросемідом ґрунтується на клінічній ситуації, переносимості препарату та рішенні лікаря¹⁰;
• у спостережних дослідженнях в осіб із хронічною серцевою недостатністю порівняно з фуросемідом на тлі прийому торасеміду частіше відзначалося поліпшення функціонального класу серцевої недостатності за класифікацією Нью-Йоркської кардіологічної асоціації (New York Heart Association — NYHA) (зменшення вираженості симптомів і підвищення переносимості фізичних навантажень), а також рідше розвивалися порушення рівня калію в плазмі крові^3,11;
• також у низці досліджень порівняно з фуросемідом встановлено статистично значуще покращення функціонального класу серцевої недостатності за NYHA на тлі прийому торасеміду^{6, 12}.

Які препарати мають подібну сечогінну дію з торасемідом?

До препаратів за механізмом дії (інші петльові діуретики) належать:

• фуросемід — найбільш широко призначають та є вивченим петльовим діуретиком, тривалість дії становить близько 4–6 год, тому необхідний більш частий прийом;
• буметанід — ще один петльовий діуретик, який проявляє виражений сечогінний ефект у нижчих дозах порівняно з фуросемідом;
• гідрохлортіазид, індапамід (тіазидні діуретики) — зазвичай приймають для лікування артеріальної гіпертензії за відсутності вираженої серцевої недостатності.

Важливо! Заміна одного препарату на інший має відбуватися лише за рішенням лікаря.

Коли торасемід — найкращий вибір?

Лікар може віддати перевагу торасеміду у таких випадках:

• якщо потрібний тривалий сечогінний ефект;
• при хронічній серцевій недостатності, коли дія фуросеміду може бути менш стабільною;
• якщо фуросемід виявився недостатньо ефективним або його дія надто коротка;
• при стійких набряках, коли потрібна більш тривала та стабільна сечогінна дія.

Чи можна приймати торасемід дітям?

Дані щодо безпеки та ефективності торасеміду у дітей обмежені.

Як приймати торасемід особам похилого віку?

Спеціальної корекції дози торасеміду за віком зазвичай не потрібно. На тлі прийому діуретика у пацієнтів похилого віку вищий ризик зниження артеріального тиску, запаморочення та порушень рівня електролітів, тому може знадобитися ретельніший контроль. З цієї причини лікування починають з мінімальних доз під ретельнішим спостереженням^{1, 7}.

Чи можна приймати торасемід у період вагітності?

Торасемід можна приймати в період вагітності тільки за життєвими показаннями та в мінімально можливій ефективній дозі під суворим контролем лікаря.

Дані про вплив торасеміду на перебіг вагітності та розвиток плода обмежені. Відомо, що торасемід проникає через плацентарний бар’єр, а достовірних даних про безпеку для ембріона та плода недостатньо^{1, 7}.

Чи можна приймати торасемід у період годування грудьми?

Ні, прийом торасеміду під час годування грудьми протипоказаний. Причина — недостатньо даних про виділення препарату з грудним молоком та його безпеки для новонародженого.

Якщо прийом діуретика життєво необхідний матері, лікар разом із пацієнткою ухвалює рішення про припинення годування грудьми, зважуючи користь годування для дитини та користь лікування для матері^{1, 6}.

Чи можна приймати торасемід з алкоголем?

Ні. Спільний прийом торасеміду з алкоголем небажаний та потенційно небезпечний. Алкоголь може збільшити виведення рідини та знизити артеріальний тиск, підвищуючи ризик зневоднення, запаморочення та порушень електролітного балансу.

Торасемід чи фуросемід: у чому різниця?

Обидва препарати належать до групи петльових діуретиків та ефективно зменшують набряки та виводять зайву рідину. Основні відмінності стосуються тривалості дії, біодоступності та зручності прийому (табл. 6).

Торасемід  не переважає над фуросемідом за впливом на тривалість життя, проте завдяки більш тривалій дії, передбачуваному ефекту та зручності прийому його широко призначають у клінічній практиці. Вибір між цими препаратами залежить від захворювання, стану пацієнта і рішення лікуючого лікаря^{6, 13}.

Чи можна самостійно замінити фуросемід торасемідом?

Ні. Самостійно замінювати фуросемід на торасемід не слід. Ці лікарські засоби відрізняються за силою дії, тривалістю ефекту та дозами, тому схему лікування повинен підбирати лікар.

Коли лікар швидше віддасть перевагу торасеміду?

• Потрібен триваліший сечогінний ефект або пацієнтові незручно приймати препарат кілька разів на добу;
• необхідна більш стабільна і передбачувана сечогінна дія;
• при хронічній серцевій недостатності, особливо якщо передбачається зменшення всмоктування деяких сечогінних препаратів через застій у кишечнику;
• при стійких набряках, коли потрібний тривалий контроль затримки рідини;
• раніше проведена терапія діуретиками виявилася недостатньо ефективною.

Що робити, якщо набряки зберігаються незважаючи на прийом торасеміду?

Якщо на тлі лікування набряки зберігаються або збільшуються, необхідно звернутися до лікаря. Після оцінки стану та можливих причин лікар може:

• перевірити правильність прийому препарату;
• оцінити дотримання рекомендацій щодо обмеження солі та рідини;
• скоригувати дозу або режим прийому торасеміду;
• за необхідності призначити інший діуретик або комбіновану діуретичну терапію;
• провести обстеження для виявлення причини збережених набряків (наприклад прогресування серцевої, ниркової або печінкової недостатності);
• призначити контроль функції нирок та рівня електролітів (калію, натрію та ін.)⁵.

Часті питання

1. Чи можна приймати торасемід без призначення лікаря?

Ні. Це рецептурний препарат: неправильна доза може призвести до вираженого зменшення об’єму рідини, порушень водно-електролітного балансу та серцевого ритму.

2. Скільки днів можна приймати торасемід?

Конкретна тривалість лікування визначається виключно клінічною ситуацією та рішенням лікаря.

3. Скільки потрібно пити води під час лікування торасемідом?

Універсального об’єму рідини для всіх пацієнтів немає. Кількість води залежить від причини призначення торасеміду, функції серця та нирок, наявності набряків та рекомендацій лікаря.

4. Як зрозуміти, що торасемід діє?

Ефективність препарату оцінюють не тільки щодо збільшення об’єму сечі, але насамперед щодо зменшення вираженості симптомів затримки рідини та поліпшення самопочуття:

• зменшуються набряки (наприклад на ногах);
• стає легше дихати, зменшується вираженість задишки;
• зменшується надмірна маса тіла завдяки виведенню зайвої рідини;
• регресує затримка рідини, що супроводжується підвищенням діурезу.

Важливо враховувати всі ознаки разом. Якщо набряки зберігаються, вираженість задишки або маса тіла швидко збільшується, необхідно звернутися до лікаря з метою оцінки ефективності лікування.

5. Чи потрібно разом із торасемідом приймати препарати калію?

Ні, не завжди. Додатковий прийом препаратів калію призначають лише за наявності показань та після оцінки рівня калію у плазмі крові.

6. Чи можна приймати торасемід при подагрі?

Препарат можна приймати при подагрі з обережністю. Як і інші петльові діуретики, він може підвищувати рівень сечової кислоти у плазмі крові та викликати загострення подагри. За необхідності тривалого прийому лікар може контролювати рівень сечової кислоти, функцію нирок та коригувати лікування.

7. Чи можна приймати торасемід для схуднення?

Ні. Зменшення маси тіла після його прийому пов’язане лише зі зменшенням об’єму рідини та швидко повертається. Приймати препарат для схуднення небезпечно через ризик порушень водно-сольового балансу.

8. Чи можна керувати автомобілем під час лікування торасемідом?

Так, якщо лікарський засіб добре переноситься та не викликає побічних ефектів. Однак на початку лікування або після зміни дози торасемід може спричинити запаморочення, слабкість, зниження артеріального тиску або порушення концентрації уваги. Якщо такі симптоми розвинулися, слід утриматися від керування автомобілем і звернутися до лікаря для оцінки лікування.

Інформація про препарат торасемід надається виключно з ознайомлювальною метою і не замінює консультацію лікаря. Будь-який прийом лікарського засобу, добір дози, зміна схеми лікування або комбінований прийом з іншими препаратами повинні здійснюватися лише за призначенням та під наглядом лікаря.

Матеріал підготувала: Роксолана Павлишин, лікарка з медицини невідкладних станів, авторка медичних статей

Медична рецензентка: Юлія Топузлієва, кандидатка фармацевтичних наук, провізорка, медична редакторка

¹Інструкція для медичного застосування ТОРАСЕМІД-ТЕВА, таблетки по 10 мг. РП UA/10754/01/02.

²Veeraveedu P.T. et al. (2008). National Library of Medicine. Torasemide, a long-acting loop diuretic, reduces the progression of myocarditis to dilated cardiomyopathy. Eur. J. Pharmacol., 581(1–2): 121–131. doi: 10.1016/j.ejphar.2007.11.034.

³Young M. et al. (2012). Torasemide: A Pharmacoeconomic Review of its Use in Chronic Heart Failure. Pharmacoeconomics., 19(7): 679–703. doi: 10.2165/00019053-200119070-00006.

⁴Coca S.G. (2024). Torsemide Is a More Appropriate Oral Loop Diuretic for Patients with Heart Failure: Commentary. Kidney360, 5(8): 1075–1076. doi: 10.34067/KID.0000000000000442.

⁵Kanderi T. et al. (2023). National Library of Medicine. Torsemide. StatPearls Publishing; Jan. 2026.

⁶Інструкція для медичного застосування ТОРАСЕМІД САНДОЗ^®, таблетки по 50 мг. РП UA/9619/01/05.

⁷Інструкція для медичного застосування ТРИФАС^® 20 АМПУЛ, розчин для ін’єкцій, 20 мг/4 мл. РП UA/2540/03/02.

⁸Lo K.B. et al. (2024). National Library of Medicine. Torsemide Is a More Appropriate Oral Loop Diuretic for Patients with Heart Failure: CON. Kidney360, 5(8): 1069–1071. doi: 10.34067 KID.0000000000000342.

⁹Calvo C. et al. (2006). Chronotherapy with torasemide in hypertensive patients: increased efficacy and therapeutic coverage with bedtime administration. Med. Clin. (Barc), 127(17): 641–646. doi: 10.1157/13095521.

¹⁰Mentz R.J. et al. (2023). National Library of Medicine. Effect of Torsemide vs Furosemide After Discharge on All-Cause Mortality in Patients Hospitalized With Heart Failure: The TRANSFORM-HF Randomized Clinical Trial. JAMA, 329(3): 214–223. doi: 10.1001/jama.2022.23924.

¹¹Cosín J. et al. (2002). National Library of Medicine. Torasemide in chronic heart failure: results of the TORIC study. Eur. J. Heart Fail., 4(4): 507–513. doi: 10.1016/S1388-9842(02)00122-8.

¹²Balsam P. et al. (2020). National Library of Medicine. Comparative effectiveness of torasemide versus furosemide in symptomatic therapy in heart failure patients: Preliminary results from the randomized TORNADO trial. Cardiol. J., 26(6): 661–668. doi: 10.5603/CJ.a2019.0114.

¹³Peters A.E. et al. (2022). National Library of Medicine. An evaluation of torsemide in patients with heart failure and renal disease. Expert Rev. Cardiovasc. Ther., 20(1): 5–11. doi: 10.1080/14779072.2022.2022474.