Ібупрофен: від чого допомагає, як приймати, дозування та побічні ефекти

Що таке ібупрофен?

Ібупрофен — це нестероїдний протизапальний препарат (НПЗП) із знеболювальною, жарознижувальною та протизапальною дією. Його застосовують для зменшення вираженості болю, запалення, зниження температури тіла у дорослих та дітей у відповідних формах та дозах.

Коротко про головне:

• застосовують при болю різного походження, запаленні та підвищеній температурі тіла;
• випускається в різних формах для системного та місцевого застосування;
• ефект зазвичай настає протягом 30–60 хв;
• може викликати побічні ефекти з боку шлунково-кишкового тракту (ШКТ), нирок та серцево-судинної системи;
• потрібна обережність при поєднаному застосуванні ібупрофену з іншими НПЗП, антикоагулянтами та алкоголем;
• не підходить для тривалого самостійного застосування без контролю лікаря.

Як діє ібупрофен?

Ібупрофен блокує ферменти циклооксигенази (ЦОГ)-1 та ЦОГ-2, знижуючи синтез простагландинів — медіаторів, які беруть участь у розвитку болю, запалення та лихоманки. Ефект проявляється на рівні тканин та центрів терморегуляції¹.

Від чого допомагає ібупрофен?

Препарат застосовують для зменшення вираженості симптомів при різних станах, що супроводжуються болем, запаленням або лихоманкою² (табл. 1).

Висновок: незважаючи на широкий перелік показань, ібупрофен не усуває причини захворювання — він є лікарським засобом контролю симптомів до усунення основного фактора захворювання.

Що важливо пам’ятати про ібупрофен?

Ібупрофен сприяє зменшенню вираженості болю, запалення, зниженню підвищеної температури тіла, але препарат не усуває причини захворювання. Якщо симптоми зберігаються, їхня вираженість збільшується або вони регулярно повторюються, необхідно звернутися до лікаря для встановлення діагнозу та підбору відповідної терапії.

У яких формах випускають ібупрофен?

Ібупрофен випускають у формі таблеток, капсул, суспензії, сиропу, супозиторіїв, гранул, розчину для інфузій, а також засобів для зовнішнього застосування — гелю та крему.

Чим відрізняються різні форми ібупрофену?

Різні форми ібупрофену відрізняються способом застосування та ділянкою впливу (табл. 2).

Висновок: вибір лікарської форми препарату впливає не тільки на зручність застосування, але і на швидкість настання терапевтичного ефекту.

Як вибрати лікарську форму ібупрофену?

Вибір лікарської форми препарату залежить не тільки від віку пацієнта та симптомів, а й від того, наскільки швидко потрібен ефект та як зручно приймати препарат у конкретній ситуації.

Ібупрофен: крем чи гель — що краще?

Обидві форми ефективні:

• гель — зазвичай легший за текстурою, швидше всмоктується і зручний при гострому болю (наприклад після забитих місць, розтягувань або м’язової перенапруги);
• крем — має більш щільну основу, довше залишається на шкірі, забезпечуючи більш тривалу місцеву дію.

Що краще для дітей: суспензія ібупрофену чи супозиторії?

У педіатричній практиці застосовують обидві форми препарату залежно від ситуації:

• суспензія — зручна для прийому внутрішньо, при застосуванні цієї лікарської форми можна точно підібрати дозу препарату залежно від віку та маси тіла дитини. Її зазвичай застосовують, якщо немає блювання, сильної нудоти чи проблем із ковтанням;
• супозиторії (свічки) — вводять ректально у випадках, коли дитина не може прийняти препарат через рот, наприклад, при блюванні або вираженому дискомфорті.

Як правильно приймати ібупрофен?

Препарат слід приймати в мінімальній ефективній дозі, коротким курсом та з дотриманням інтервалів між прийомами, зазначеними в інструкції.

Як приймати ібупрофен дорослим?

Дорослим ібупрофен зазвичай рекомендують у дозі 200–400 мг за один прийом, з інтервалами не менше 4–6 год та дотриманням максимальної добової дози згідно з інструкцією (1200 мг)³.

Додаткова інформація:

• препарат можна приймати як під час, так і після їди;
• таблетку або капсулу слід запивати водою та не розжовувати;
• тривалий самостійний прийом не рекомендується.

Ібупрофен для дітей: як правильно приймати

Добову дозу препарату у дітей розраховують за масою тіла дитини. Зазвичай орієнтуються на дозу 20 мг ібупрофену на 1 кг маси тіла на добу, яку потім переводять в об’єм конкретної форми препарату відповідно до інструкції.

Приклад: маса тіла дитини 9 кг → добова доза становить 180 мг ібупрофену, що відповідає обсягу препарату згідно з його концентрацією.

Як розподіляють добову дозу? Отриману добову дозу ділять на 3–4 прийоми протягом дня з рівними інтервалами.

Додаткова інформація:

• дозу препарату завжди розраховують за масою тіла дитини;
• застосовують лише дитячу лікарську форму (зазвичай суспензію);
• не можна перевищувати добову дозу;
• за відсутності ефекту чи погіршення стану потрібна консультація педіатра.

Скільки днів можна приймати ібупрофен дітям?

Ібупрофен у дітей застосовують коротким курсом — без консультації лікаря зазвичай не більше 3 днів (для дітей віком від 6 міс).

Коли потрібно обов’язково звернутися до педіатра:

• діти віком до 6 міс — якщо вираженість симптомів збільшується або вони зберігаються більше 24 год після початку прийому;
• діти віком від 6 міс і підлітки — якщо симптоми зберігаються більше 3 днів або стан погіршується.

Вікові обмеження застосування ібупрофену у дітей

Застосування ібупрофену у дітей залежить від віку, маси тіла та лікарської форми препарату:

• суспензія — застосовують у дітей з масою тіла більше 5 кг⁴;
• ібупрофен 200 мг — не застосовують у дітей віком до 6 років;
• ібупрофен 400 мг — не застосовують у дітей віком до 12 років⁵.

Важливо: вибір дози та лікарської форми у дітей має відповідати інструкції для застосування конкретного препарату.

Як застосовувати місцеві форми ібупрофену?

Гель або крем з ібупрофеном наносять на ділянку болю тонким шаром кілька разів, зазвичай 3–4 рази на добу, м’яко втираючи до повного всмоктування⁷.

Перед нанесенням шкіру на ділянці застосування слід очистити та висушити.

Додаткова інформація:

• не перевищувати максимальної кількості препарату, зазначеної в інструкції;
• тривалість застосування залежить від причини болю та зазвичай визначається лікарем;
• якщо симптоми зберігаються або їхня вираженість збільшується, необхідно звернутися до лікаря.

Коли потрібно негайно звернутися до лікаря?

Звернутися по медичну допомогу потрібно відразу, якщо біль або симптоми на фоні прийому ібупрофену або без нього стають нетиповими або вираженими. У такому разі важливо не продовжувати самолікування, оскільки це може бути небезпечно.

Терміново звернутися до лікаря або викликати швидку допомогу, якщо:

• біль стає сильним, його вираженість збільшується або є «незвичайним» за характером;
• біль у животі супроводжується блюванням, особливо багаторазовим або з кров’ю;
• з’являються чорне випорожнення або ознаки кровотечі;
• розвиваються різка слабкість, запаморочення, непритомність;
• висока температура тіла не знижується і на тлі лікування;
• з’являються задишка, біль у грудях чи відчуття перебоїв у роботі серця;
• є ознаки алергічної реакції (набряк обличчя, висип, утруднене дихання);
• стан погіршується попри лікування.

Через скільки починає діяти ібупрофен?

Ібупрофен зазвичай починає зменшувати вираженість болю та знижувати температуру тіла протягом першої години після прийому. Час настання ефекту залежить від лікарської форми, дози та особливостей організму.

Після прийому внутрішньо ібупрофен швидко всмоктується. При прийомі натще максимальна концентрація препарату в плазмі крові досягається приблизно через 45 хв, а при прийомі після прийому їжі — пізніше, зазвичай через 1–2 год, що може впливати на швидкість настання ефекту.

Як довго зберігається ефект ібупрофену?

Дія ібупрофену зазвичай зберігається кілька годин, після чого поступово слабшає. Період напіввиведення становить близько 1,5–2 год, проте знеболювальний та жарознижувальний ефект зберігається довше за цей час.

Які побічні ефекти у ібупрофену?

Побічні ефекти наявні частіше з боку ШКТ, рідше можливі реакції з боку шкіри, нервової, серцево-судинної, дихальної систем, печінки та нирок (табл. 3).

Висновок: більшість побічних ефектів дозозалежні, тому ключовим фактором безпеки є не сам препарат, а дотримання мінімальної ефективної дози та тривалості прийому. При появі виражених чи незвичайних симптомів прийом ібупрофену слід припинити та звернутися до лікаря.

Чи впливає ібупрофен на шлунок?

Так, препарат може подразнювати слизову оболонку шлунка і кишечнику та в деяких випадках викликати диспепсію, біль у животі, печію, а при тривалому або високодозовому застосуванні — виразки та шлунково-кишкові кровотечі.

Ібупрофен належить до НПЗП, які можуть знижувати захисні властивості слизової оболонки шлунка, особливо при прийомі натще, тривалому застосуванні або у пацієнтів із факторами ризику.

Як знизити ризик подразнення шлунка при прийомі ібупрофену?

Практичні рекомендації для пацієнта:

• приймайте ібупрофен після або під час їди;
• запивайте препарат достатньою кількістю води;
• використовуйте найнижчу ефективну дозу (не підвищувати дозу самостійно);
• не приймайте препарат довше, ніж зазначено в інструкції, без консультації лікаря;
• уникайте поєднання з алкоголем;
• не комбінуйте з іншими НПЗП (наприклад диклофенаком, напроксеном) без призначення лікаря;
• при гастриті чи виразковій хворобі обговоріть з лікарем необхідність захисної терапії для шлунка.

Передозування ібупрофену: симптоми та коли виникає

Передозування ібупрофену розвивається при прийомі в дозах, які значно перевищують рекомендовані. Симптоми найчастіше з’являються протягом 4–6 год після прийому надмірної кількості препарату, їх тяжкість варіює (від легкої до тяжкої).

Коли може виникнути передозування?

Симптоми токсичності, як правило, не фіксують при дозах нижче 100 мг/кг маси тіла.

У дітей тяжкі прояви передозування можуть розвиватися при прийомі від 400 мг/кг маси тіла та більше.

Що підвищує ризик передозування:

• випадкове чи навмисне перевищення дози;
• тривалий прийом у високих дозах;
• поєднаний прийом із іншими лікарськими засобами.

Як проявляється передозування ібупрофену

Ранні симптоми:

• нудота та блювання;
• біль у животі;
• сонливість;
• слабкість та млявість.

Можливі тяжкі прояви (рідко):

• втрата свідомості;
• порушення дихання;
• зниження артеріального тиску;
• порушення серцевого ритму;
• метаболічний ацидоз;
• ураження нирок або печінки;
• кома.

Важливо! При підозрі передозування необхідно негайно звернутися по медичну допомогу. Специфічного антидота при передозуванні ібупрофену немає. Лікування симптоматичне та залежить від стану пацієнта.

Кому не можна приймати ібупрофен?

Ібупрофен не слід приймати при підвищеній чутливості до препарату, активних виразкових процесах та кровотечах у ШКТ, тяжких порушеннях функції печінки, нирок та серця, а також при низці інших станів, зазначених в інструкції⁶.

Протипоказання до застосування ібупрофену

Ібупрофен протипоказаний при:

• алергії або підвищеній чутливості до діючої речовини або інших компонентів препарату;
• реакціях гіперчутливості на НПЗП (включаючи ацетилсаліцилову кислоту) в анамнезі, як-от бронхіальна астма, кропив’янка, риніт, ангіонабряк;
• активній виразці шлунка або дванадцятипалої кишки, а також шлунково-кишкових кровотечах;
• рецидивуючих виразкових захворюваннях або кровотечі в анамнезі;
• запальних захворюваннях кишечнику (хвороба Крона, виразковий коліт);
• шлунково-кишкових кровотечах або перфорації, пов’язаних із прийомом НПЗП;
• порушеннях згортання крові або підвищеній схильності до кровотеч;
• тяжкій печінковій недостатності (включаючи цироз);
• тяжкій нирковій недостатності;
• тяжкій серцевій недостатності (III–IV клас за NYHA);
• лікуванні після операцій на серці (включаючи коронарне шунтування);
• а також у ІІІ триместр вагітності.

Важливо! Ібупрофен належить до препаратів, які можуть впливати на шлунок, нирки, серцево-судинну систему та згортання крові, тому при хронічних захворюваннях рішення про його застосування повинен ухвалювати лікар.

Особливі групи пацієнтів: кому потрібно бути обережними

Обережності при застосуванні ібупрофену слід дотримуватися:

• людям похилого віку — підвищений ризик побічних реакцій, особливо з боку шлунка і кишечнику;
• при захворюваннях ШКТ (виразка, кровотечі, запальні захворювання кишечнику) — високий ризик ускладнень;
• при захворюваннях нирок, печінки або серця — ібупрофен може впливати на роботу цих органів та затримку рідини;
• при підвищеному артеріальному тиску — можливий вплив на його контроль;
• при бронхіальній астмі та схильності до алергічних реакцій — ризик реакцій гіперчутливості.

Чи можна приймати ібупрофен у період вагітності та годування грудьми?

Ібупрофен у період вагітності можна застосовувати лише за призначенням лікаря. У І та ІІ триместр його призначають лише в тому випадку, коли очікувана користь від застосування препарату перевищує потенційні ризики, у ІІІ триместр препарат протипоказаний.

У період годування грудьми ібупрофен зазвичай допускається в рекомендованих дозах і при короткочасному курсі⁴.

Важливо! У період вагітності ібупрофен не слід приймати самостійно. Вибір препаратів, доз та тривалості лікування залежить від терміну вагітності та стану жінки.

З чим можна і не можна поєднувати ібупрофен

Ібупрофен може взаємодіяти з деякими лікарськими засобами та речовинами. Ризик залежить від поєднання, дози, тривалості прийому та стану здоров’я людини.

Ібупрофен та алкоголь

Поєднання ібупрофену з алкоголем не рекомендується, оскільки може підвищувати ризик побічних ефектів з боку ШКТ.

Можливі ризики:

• подразнення слизової оболонки шлунка;
• збільшення вираженості печії, болю в животі та диспепсії;
• підвищення ризику шлунково-кишкових кровотеч.

Чи можна приймати ібупрофен разом з парацетамолом?

У деяких ситуаціях ібупрофен і парацетамол можна застосовувати в один день, якщо дотримуються дози препаратів та інтервали між їх прийомом.

Таку комбінацію іноді використовують при:

• недостатньому ефекті одного препарату;
• вираженому болю або підвищеній температурі тіла;
• рекомендації лікаря.

Важливо! Не перевищувати максимальних добових доз, враховувати різні профілі безпеки препаратів, дітям дозу розраховувати з урахуванням віку та маси тіла.

Ібупрофен та антибіотики

У більшості випадків ібупрофен можна застосовувати разом з антибіотиками. Ці препарати розв’язують різні завдання:

• антибіотики впливають на причину бактеріальної інфекції;
• ібупрофен зменшує вираженість болю та знижує температуру тіла.

Необхідність антибіотикотерапії, вибір препарату та тривалість курсу терапії визначає лише лікар.

Ібупрофен та інші знеболювальні препарати

Ібупрофен не рекомендується поєднувати з іншими НПЗП (наприклад диклофенаком, напроксеном, кеторолаком), оскільки це може підвищити ризик впливу на слизову оболонку шлунка, виразкових уражень та кровотеч.

При деяких видах болю більш сприятливим варіантом може бути препарат іншої групи.

Лікарські засоби: коли необхідна обережність

Особливу увагу слід звернути на поєднаний прийом ібупрофену з деякими препаратами (табл. 4).

Висновок: більшість значимих взаємодій пов’язані не з одноразовим прийомом, а з регулярним чи тривалим поєднаним застосуванням препаратів.

Що обрати: ібупрофен чи парацетамол за підвищеної температури тіла?

Обидва препарати ефективно знижують температуру тіла, але кожен з них має свої особливості (табл. 5).

Висновок: практично вибір між препаратами частіше визначається як температурою тіла, так і станом ШКТ, печінки та наявністю запального компонента.

Ібупрофен у різних ситуаціях

Ібупрофен застосовують залежно від симптомів:

• при головному болю напруги та мігрені — знижує больову чутливість та активність медіаторів болю;
• при високій температурі тіла — зменшує вираженість лихоманки при гострих респіраторних вірусних інфекціях (ГРВІ) та грипі;
• при застуді — допомагає при ломоті, болю та підвищеній температурі тіла;
• при зубному болю — зменшує вираженість запалення та больового синдрому до візиту до стоматолога.

Люди також запитують

1. Чи можна пити ібупрофен під час застуди без підвищеної температури тіла?

Можна, якщо фіксують біль, ломоту чи запальні симптоми. За відсутності скарг зазвичай немає потреби у прийомі препарату.

2. Чи можна приймати ібупрофен щодня при болю (і безпечне чи тривале застосування)?

Ні, регулярний щоденний прийом без консультації лікаря не рекомендується. Це підвищує ризик розвитку побічних ефектів з боку ШКТ, нирок та серцево-судинної системи.

3. Через скільки можна повторити прийом ібупрофену (як часто можна пити ібупрофен)?

Зазвичай інтервал становить 4–6 год залежно від дози та форми препарату. Важливо не перевищувати максимальної добової дози.

4. Що буде, якщо прийняти частіше, ніж зазначено в інструкції?

Зростає ризик розвитку побічних ефектів, включаючи подразнення шлунка та навантаження на нирки. Також підвищується ймовірність передозування та токсичних реакцій.

5. Що буде, якщо часто пити ібупрофен від головного болю (чи можна приймати регулярно)?

Можуть розвинутися лікарсько-індукований головний біль та знизитись ефективність препарату. Також зростає ризик побічних ефектів при регулярному застосуванні.

6. Чи небезпечно приймати ібупрофен натще (і чи можна пити без їди)?

Разовий прийом зазвичай не є небезпечним, але препарат може подразнювати слизову оболонку шлунка. В інструкції для застосування препарату зазначено, що ібупрофен слід застосовувати під час або після їди.

7. Чому ібупрофен може нашкодити шлунку?

Препарат знижує синтез захисних простагландинів у слизовій оболонці шлунка, що зменшує її захист та підвищує чутливість до соляної кислоти.

8. Що робити, якщо ібупрофен не допомагає від підвищеної температури тіла?

Не слід підвищувати дозу самостійно. Потрібно оцінити інтервал між застосуванням доз препарату та саму дозу, за відсутності терапевтичного ефекту — звернутися до лікаря.

9. Чи можна пити ібупрофен під час болю в животі?

Не рекомендується, слід обов’язково уточнити причину болю. При деяких станах потрібна невідкладна діагностика, а препарат може маскувати симптоми захворювання.

10. Чи можна давати ібупрофен дитині щодня за підвищеної температури тіла?

Ні, препарат у дітей застосовують лише коротким курсом. При тривалій лихоманці потрібна консультація педіатра.

11. Що робити, якщо у дитини не «збивається» підвищена температура тіла?

Перевірити правильність розрахованої дози ібупрофену (виходячи з маси тіла дитини) та інтервали між прийомом доз препарату. Якщо ефект відсутній — потрібна медична оцінка стану дитини.

Ця стаття має інформаційний характер та не замінює консультації лікаря. Інформація не призначена для самостійного ухвалення рішень щодо застосування лікарських засобів.

Перед застосуванням ібупрофену або іншого лікарського засобу рекомендується проконсультуватися з лікарем, особливо за наявності хронічних захворювань, у період вагітності або годування грудьми, а також при лікуванні дітей.

При погіршенні стану або виникненні тривожних симптомів необхідно негайно звернутися по медичну допомогу.

Матеріал підготувала: Ольга Слюсаренко, лікарка-лаборантка, медична редакторка

Медична рецензентка: Юлія Топузлієва, кандидатка фармацевтичних наук, провізорка, медична редакторка

¹Ngo V.T.H., Bajaj T. Ibuprofen. In: StatPearls [Internet]. Treasure Island (FL): StatPearls Publishing; Updated August 11, 2024.

²National Health Service (NHS). Ibuprofen for adults.

³Інструкція для медичного застосування лікарського засобу ІБУПРОФЕН таблетки, вкриті плівковою оболонкою, 200 мг. РП UA/20807/01/01.

⁴Інструкція для медичного застосування лікарського засобу НУРОФЄН^® ДЛЯ ДІТЕЙ, суспензія оральна з полуничним смаком, 100 мг/5 мл. РП UA/7914/01/01.

⁵Інструкція для медичного застосування лікарського засобу ІБУПРОФЕН таблетки, вкриті плівковою оболонкою, 400 мг. РП UA/20807/01/02.

⁶Інструкція для медичного застосування лікарського засобу НУРОФЄН^® ДЛЯ ДІТЕЙ, супозиторії по 60 мг. РП UA/6642/02/01.

⁷Інструкція для медичного застосування лікарського засобу ДОЛГІТ^® ГЕЛЬ,  гель, 50 мг/г по 20 г. РП UA/4117/02/01.

⁸Інструкція для медичного застосування лікарського засобу АФФИДА МАКС З АРГІНІНОМ, гранули для орального розчину, 400 мг. РП UA/18597/01/01.