Слід уникати застосування лікарського засобу разом із іншими НПЗЗ, включаючи селективні інгібітори циклооксигенази-2 (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»).

Небажані ефекти можна звести до мінімуму, використовуючи найменшу ефективну дозу протягом найкоротшого періоду, необхідного для контролю симптомів (див. розділ «Спосіб застосування та дози» та ризики для ШКТ та серцево-судинної системи нижче).

Вплив на шлунково-кишковий тракт (ШКТ)Повідомлялося про шлунково-кишкову кровотечу, виразку або перфорацію, іноді із летальним наслідком, при застосуванні всіх НПЗЗ у будь-який період лікування у пацієнтів як із небезпечними симптомами в анамнезі, так і без них.

Ризик шлунково-кишкової кровотечі, виразки або перфорації зростає зі збільшенням дози, яку приймають пацієнти із виразкою в анамнезі, особливо із такими ускладненнями, як кровотеча або перфорація (див. розділ «Протипоказання»), а також у пацієнтів літнього віку. Лікування пацієнтів зазначених категорій слід розпочинати з найменших можливих доз.

Слід розглянути необхідність комбінованої терапії із застосуванням препаратів-протекторів (наприклад, мізопростол або інгібітори протонної помпи) для цих пацієнтів, а також для пацієнтів, які потребують супутнього прийому низьких доз аспірину або інших препаратів, які негативно впливають на стан шлунково-кишкового тракту (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»).

Пацієнти із захворюваннями ШКТ в анамнезі, у тому числі пацієнти літнього віку, повинні повідомляти про будь-які незвичні симптоми з боку ШКТ (особливо шлунково-кишкові кровотечі), особливо на початку лікування.

Особливої обережності слід дотримуватись пацієнтам, які одночасно приймають препарати, що підвищують ризик виникнення кровотечі або виразки, такі як системні кортикостероїди, пероральні антикоагулянти (наприклад, варфарин), селективні інгібітори зворотного захоплення серотоніну (СІЗЗС) або антиагреганти (такі як аспірин) (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»).

При виникненні кровотечі або виразки ШКТ у пацієнтів, які приймають ацеклофенак, лікування повинно бути припинено.

Через ризик загострення патології НПЗЗ слід призначати з обережністю та під пильним медичним наглядом пацієнтам, які мають симптоми, що свідчать про розлади з боку ШКТ, які можуть впливати як на верхні відділи травного тракту, так і на виникнення виразки ШКТ, кровотечі або перфорації, виразкового коліту, хвороби Крона або будь-якої іншої патології, пов’язаної з кровотечею (див. розділ «Побічні реакції»).

Вплив на серцево-судинну та цереброваскулярну систему

Відповідний моніторинг та запобіжні заходи необхідні пацієнтам з артеріальною гіпертензією та/або серцевою недостатністю легкого та помірного ступеня в анамнезі, також повідомлялось про затримку солі та натрію та про набряки у зв’язку із терапією НПЗЗ. Пацієнтам із цереброваскулярними крововиливами в анамнезі ацеклофенак слід застосовувати з обережністю та під ретельним наглядом лікаря.

Пацієнтам із застійною серцевою недостатністю (NYHA-I), а також пацієнтам зі значними факторами ризику щодо серцево-судинної системи (наприклад, артеріальна гіпертензія, гіперліпідемія, цукровий діабет і куріння) слід розпочинати лікування ацеклофенаком лише після ретельного врахування цих факторів. Оскільки ризики впливу на серцево-судинну систему, пов’язані з прийомом ацеклофенаку, можуть збільшуватися зі збільшенням дози та тривалості впливу, слід застосовувати мінімальну ефективну добову дозу протягом якнайкоротшого періоду лікування. Необхідність у подальшому симптоматичному лікуванні пацієнта та ефективність терапії слід періодично переглядати.

Вплив на функцію нирок

Застосування НПЗЗ може спричинити дозозалежне зменшення утворення простагландинів та призвести до розвитку ниркової недостатності. Важливість простагландинів у підтримці ниркового кровотоку слід враховувати у пацієнтів із серцевою або нирковою недостатністю, розладами печінки, які отримують лікування діуретиками або які відновлюються після важкої хірургічної операції, або пацієнтам із ризиком розвитку гіповолемії з будь-якої іншої причини та пацієнтам літнього віку.

Пацієнтам із нирковою недостатністю легкого та середнього ступеня слід перебувати під наглядом лікаря, оскільки застосування НПЗЗ може спричинити ниркову недостатність.

Пацієнтам, які отримують діуретики або мають ризик розвитку гіповолемії, слід бути обережними. Таким хворим необхідно застосовувати найнижчу можливу ефективну дозу та регулярно контролювати функцію нирок. Вплив на функцію нирок зазвичай є оборотним після припинення лікування ацеклофенаком.

Вплив на функцію печінки

За пацієнтами з печінковою недостатністю легкого та середнього ступеня необхідний пильний медичний нагляд.

Прийом ацеклофенаку слід припинити, якщо аномальні функції печінки зберігаються або погіршуються, якщо з’являються клінічні ознаки або симптоми, пов’язані із розладом печінки, або якщо виникають інші прояви (еозинофілія, висип). Гепатит може протікати без продромальних симптомів.

Застосування НПЗЗ у пацієнтів з печінковою порфірією може спричинити напад.

Гіперчутливість та шкірні реакції

Як і у разі застосування інших НПЗЗ, лікарський засіб Єврофенак може спричинити алергічні реакції, включаючи анафілактичні/анафілактоїдні реакції, навіть якщо препарат приймати вперше.

Про серйозні шкірні реакції, іноді із летальним наслідком, включаючи ексфоліативний дерматит, синдром Стівенса — Джонсона та синдром Лайєлла, дуже рідко повідомлялося під час лікування НПЗЗ (див. розділ «Побічні реакції»).

Можна припустити, що частота цих побічних реакцій більша на початку лікування; розвиток цих небажаних реакцій спостерігається протягом першого місяця прийому препарату. Застосування ацеклофенаку слід припинити при появі шкірних висипань, уражень слизової оболонки або будь-яких інших ознак гіперчутливості.

У виняткових випадках вітряна віспа може спричинити інфекційні ускладнення з боку шкіри або м’яких тканин. Не можна виключати сприяючу роль НПЗЗ у загостренні цих інфекцій. Тому не рекомендується застосовувати ацеклофенак при вітряній віспі.

Гематологічні порушення

Ацеклофенак може спричинити оборотне інгібування агрегації тромбоцитів (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»).

Порушення з боку дихальної системи

Пацієнтам із бронхіальною астмою або бронхіальною астмою в анамнезі слід бути обережними, оскільки НПЗЗ можуть викликати бронхоспазми у цих пацієнтів.

Пацієнти літнього віку

У пацієнтів літнього віку при прийомі НПЗЗ підвищується ризик розвитку побічних реакцій, зокрема шлунково-кишкових кровотеч та перфорацій, які можуть призвести до летального наслідку (див. розділ «Спосіб застосування та дози»).

Шлунково-кишкові кровотечі та перфорації є більш серйозними, при цьому наявність у пацієнта попереджувальних ознак під час лікування або побічних ефектів в анамнезі не обов’язкова. Пацієнти літнього віку також більш схильні до порушень з боку функції нирок, печінки або серця.

Довготривале лікування

Пацієнтам, які тривалий час отримують НПЗЗ, рекомендується контролювати функції печінки, нирок та стан гематологічної системи. Ацеклофенак слід застосовувати з обережністю та під ретельним наглядом лікаря пацієнтам із системним червоним вовчаком, порфірією або порушеннями кровотворення.

Ацеклофенак, як і будь-який інший лікарський засіб, який пригнічує синтез циклооксигеназ та простагландинів, може погіршити фертильність. Його застосування не рекомендується жінкам, які бажають завагітніти. Жінкам, які зазнають труднощів із зачаттям або у яких проводяться дослідження репродуктивної функції, слід розглянути питання про припинення лікування ацеклофенаком.

Фертильність

Застосування ацеклофенаку може погіршити фертильність (див. розділ «Застосування у період вагітності або годування груддю»).

Натрій

Цей лікарський засіб містить менше 1 ммоль натрію (23 мг) на таблетку, тобто, по суті, не містить натрію.

Аналоги Єврофенак