ЛЕРКАНІДИПІН (LERCANIDIPINUM) Діюча речовина

антагоніст кальцію дигідропіридинової групи, що пригнічує трансмембранний приплив кальцію у клітини серця та гладеньких м’язів; механізм його дії обумовлений прямою релаксуючою дією на м’язи судин, внаслідок чого знижується загальний периферичний опір судин; незважаючи на короткий період напіввиведення лерканідипіну, він має пролонговану антигіпертензивну дію за рахунок високого коефіцієнта мембранного розподілу і позбавлений негативної інотропної дії завдяки його високій судинній селективності; оскільки вазодилатація, спричинена лерканідипіном, відбувається поступово, то г. гіпотензія з рефлекторною тахікардією у хворих на АГ спостерігається рідко.

есенціальна АГ легкого або помірного ступеня тяжкості.

рекомендована доза для дорослих становить 10 мг 1 р/добу, не менше, ніж за 15 хв до їди, доза може бути підвищена до 20 мг, залежно від індивідуальної чутливості пацієнта; максимальна антигіпертензивна дія розвивається протягом 2 тижнів лікування; дозування встановлюється поступово, оскільки максимальна антигіпертензивна дія може проявитися через 2 тижні після початку лікування; можна приймати одночасно із інгібіторами АПФ, діуретичними засобами, β-адреноблокаторами.

підвищена чутливість до діючої речовини чи інших дигідропіридинів або до будь-якого компонента препарату; жінкам репродуктивного віку, якщо вони не застосовують контрацепцію; обструкція судин, що виходять з лівого шлуночка; нелікована застійна СН; нестабільна стенокардія; тяжкі порушення функції печінки або нирок (кліренс креатиніну < 30 мл/хв); протягом 1 місяця після ІМ; одночасне застосування з інгібіторами СYР 3А4, циклоспорином, грейпфрутовим соком.

головний біль, запаморочення, периферичні набряки, тахікардія, посилене серцебиття і припливи, гіперчутливість, сонливість, стенокардія, непритомність, нудота, біль в епігастрії, діарея, диспепсія, блювання, висипання, міалгія, поліурія, периферичні набряки, астенія, втомлюваність, гіперплазія ясен, оборотне збільшення кількості трансаміназ печінки в сироватці крові, артеріальна гіпотензія, збільшення частоти сечовипускання, біль у грудях, в окремих випадках може спостерігатися ІМ.